Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Сельма Лаґерлеф

29 views

Published on

Чарівниця зі Швеції.
(до 160-річчя від дня народження Сельми Лаґерлеф)

Published in: Art & Photos
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Сельма Лаґерлеф

  1. 1. Сельма Лаґерлеф
  2. 2. 20 листопада 1858 року в шведській провінції Вермланд у сім’ї відставного лейтенанта Еріка Густава і вчительки Ловізи в маєтку Морбакка, з’явилась на світ четверта дитина — Сельма Оттіліана Ловіза Лаґерлеф. Мирне, спокійне, патріархальне життя в маєтку було наповнене працею, святами і поезією. Тут в міру працювали і в міру насолоджувалися життям, а радість була безмежною всі дні. Праця в саду і на городі, Різдво і осінній ярмарок, зустріч весни і літній сонцеворот, хрестини і поминання — все це наскрізь було пронизано легендами, піснями і казками.
  3. 3. Кожного вечора діти збиралися навколо бабусі і слухали її казки... Для маленької Сельми таке життя було чудесним, бо іншого й годі було — в три роки її вразив параліч, і бабуся, а згодом — тітонька Нана, цілими днями, сидячи біля ліжка дівчинки, розповідали феєричні історії, чудернацькі легенди і цікаві сімейні хроніки роду Лаґерлеф, який понад двох століть прожив у старовинному маєтку Морбакка. Зрозуміло, що таке життя в садибі батьків не могло не позначитися на творчості майбутньої письменниці. Дівчинка списувала просто стоси паперу власними віршами, казками, оповіданнями, п’єсами і навіть… романами! А ще вона організувала при садибі театр, де акторами були діти.
  4. 4. У 1876 році завдяки наполегливості батька, який почув про нові методи лікування паралічу, Сельму відвезли до столичного Гімнастичного інституту, де за допомогою гімнастики, масажу і процедур дівчина вже через рік з великими зусиллями та нескінченними слізьми перемогла хворобу: змогла ходити самостійно, хоч і спираючись на милицю.
  5. 5. Підучившись у мами вчительки, Сельма вступає до одного із стокгольмських ліцеїв, де готується до навчання у вчительській семінарії. По закінченні її 1880 року Лаґерлеф їде працювати вчителькою у невеличке містечко Ландскруне. Там вона викладає різноманітні предмети у початковій школі для дівчат – і пише, пише та пише…
  6. 6. Після смерті батька довелося продати маєток Морбакку. Будинок було втрачено, але можна було зберегти його таємниці, легенди. Отож Сельма взялася за перо... Її першим твором стала «Сага про Єсту Берлінга» . Навесні 1890 року літературний журнал «Ідун» оголосив конкурс на кращий сучасний твір. Лаґерлеф надіслала перші п’ять розділів з недописаного ще роману «Сага про Єсту Берлінга» і одного ранку прокинулась знаменитою. Нікому невідома провінційна вчителька отримала першу премію.
  7. 7. У 1894 році від короля Швеції Оскара ІІ письменниця отримує стипендію, що дозволяє їй спокійно займатися літературною працею. Вона залишає школу, відвідує Італію та Близький Схід. Результатом цієї подорожі стало написання психологічних творів: «Чудеса антихриста» та «Єрусалим». Вони принесли їй славу видатної шведської романістки. У 1904 році письменницю нагороджують золотою медаллю Шведської академії.
  8. 8. В 1901 року Шведське товариство вчителів звернулося до Сельми як до відомої на той час письменниці і колишньої вчительки із пропозицією написати підручник з географії рідного краю для дев’ятирічних дітей у співавторстві з іншими письменниками, вчителями, географами. Лаґерлеф прийняла пропозицію охоче, але категорично відмовилась від співавторства. Письменниця лише попросила надіслати їй потрібні для підручника матеріали.
  9. 9. І от вона на тривалий час стає не тільки письменницею, а й етнографом, географом, ботаніком, орнітологом, фольклористом, істориком й зоологом. Але й всіх цих професійних знань не вистачило для написання книги, якою вона бачилася письменниці, і Сельма вирішила здійснити мандрівку рідною Швецією. Вона об’їздила, обдивилася всі куточки своєї країни. Проте остаточний задум книги сформувався у письменниці лише після відвідин маєтку Морбакка — колиски її дитинства.
  10. 10. Саме тут, за словами Сельми Лаґерлеф, і відбулася її уявна зустріч із майбутнім героєм казкової повісті. Ось як про це розповідала сама письменниця: «Восени 1905 року я відвідала колишню садибу моїх батьків, де я провела кращі роки дитинства. Я гуляла старим зарослим садом і раптом почула якісь зойки!.. Хтось жалібно кликав на допомогу... зрозуміло, що я тут-таки поспішила на поклик — і побачила крихітного чоловічка, — справжнісінький хлопчик-мізинчик! — так от, цей чоловічок відчайдушно відбивався від величезної сови, яка з невідомих причин налетіла на нього, мов вихор. Напевне, птах подумав, що то така смачнюча миша, от і вирішив, розбишака, поласувати... .
  11. 11. Не знаю як, але мені вдалося прогнати нападницю-сову, і чоловічок ґречно подякував мені за допомогу. Він назвався Нільсом Гольґерсоном і розповів мені свою історію: як його зачаклував сердитий домовик, щоправда справедливо, бо Нільс позбиткувався над дідусем; як він, що перетворився на такого собі хлопчика- мізинчика через чаклунство домовика, разом із гусячою зграєю мандрував усією Швецією. Слухаючи його розповідь, я все більше й більше раділа. От так щастя, — думала я, — зустрітися з тим, хто верхи на гусячій спині пролетів усю Швецію! І я вирішила: коли повернуся додому, неодмінно опишу його розповідь у своїй книзі!».
  12. 12. Лаґерлеф одразу засіла за письмовий стіл, і вже восени 1906 року виходить перший том «Чудесної мандрівки Нільса Гольґерсона з дикими гусьми». Серед наукових описів шведської природи, міст та провінцій у книгу було включено дух казок-легенд та чарівних пригод. Та книгу не зрозуміли. Але не такою була реакція дітей: уже через місяць після виходу «Чудесної мандрівки Нільса» учні грали в «гусенавта» (так вони називали Нільса): розмітили маршрут і почали мандри. Незабаром книгу зрозуміли й дорослі. Другий том незвичайного підручника з географії з’явився 1908 року. Сельма Лаґерлеф щойно відсвяткувала своє 50- ліття. Прихильники таланту письменниці буквально завалили її квітами.
  13. 13. Лаґерлеф була першою жінкою в історії Швеції, яка в 1907 році стала почесним доктором Упсальського університету. Спільнота вимагала вручити письменниці найпрестижнішу премію в галузі літератури — Нобелівську. Члени Нобелівського комітету протестували проти присудження премії дамі. Та твори Сельми Лаґерлеф були відомі далеко за межами Швеції і славили цю країну. 10 грудня 1909 року письменниця отримала найпочеснішу нагороду. Шведські діти та їх батьки вийшли у центр Стокгольма зустрічати «маму Нільса».
  14. 14. Сельма Лаґерлеф півстоліття віддала літературній творчості. Вона створила 27 великих творів, серед яких: «Сага про Єсту Берлінґа», «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми», історична трилогія про Левеншельдів, «Легенди про Христа» та інші повісті, новели, легенди, казки.
  15. 15. 16 березня 1940 році після тривалої хвороби пішла з життя видатна шведська письменниця. У будинку Сельми Лаґерлеф в місті Морбакка створено музей, портрет письменниці з 1991 року зображено на банкноті 20 шведських крон.

×