Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

"Щоб навчати, треба знати"

116 views

Published on

Консультація для педагогів з основ споживчих знань у дітей (економічне виховання)

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

"Щоб навчати, треба знати"

  1. 1. Сучасне життя вимагає, щоб кожна людина була достатньо компетентною в галузі споживчих знань, необхідних їй у повсякденному житті, та вміла орієнтуватися на ринку товарів і послуг. Тож формування основ споживчих знань має бути неперервним процесом і проходити крізь усю систему освіти.
  2. 2. СПОЖИВАЧ – КОНКРЕТНА ФІЗИЧНА ОСОБА, ЯКА ЗАМОВЛЯЄ, ВИКОРИСТОВУЄ АБО МАЄ НАМІР ПРИДБАТИ ЧИ ЗАМОВИТИ ПРОДУКЦІЮ ДЛЯ ОСОБИСТИХ ПОТРЕБ. Аксіомою є той факт, що споживачем людина стає з моменту свого народження. Тому елементи основ споживчих знань мають стати однією із умов набуття важливих компетентностей , формування яких починається в родині з раннього віку. Саме в родині діти опановують ази споживчої поведінки:  вибір та споживання продуктів харчування різноманітних товарів та послуг.  дошкільник починає засвоювати правила поводження в різних закладах лікувальних, навчальних, розважальних, торгівельних тощо.
  3. 3. Саме споживання визначається як процес, що включає в себе цілу низку окремих процесів:  вибір товару чи послуги,  купівля,  використання,  підтримка речі в порядку, ремонт і розпорядження нею.
  4. 4. Виникає об’єктивна необхідність у :  формуванні основ споживчих знань,  відповідної культури,  вироблення навичок розумної споживацької поведінки вже з дошкільного віку Не кожна родина приділяє належну увагу цим проблемам, не усвідомлюючи їх важливості та необхідності у практичному житті!
  5. 5. Досвід свідчить про низьку споживчу культуру дорослих, у тому числі і тих, хто має дітей. Так, батьки, купуючи продукти, не приділяють належної уваги їхній якості, часто купують дітям те, що шкодить їхньому здоров’ю: солодощі, газовані напої, чіпси, небезпечні іграшки. Відсутність споживчих знань заважає об’єктивно оцінити той чи інший товар. Звідси висновок: робота з формування основ споживчих знань дітей у дошкільному закладі має проводитися у тісній взаємодії з їхніми родинами.
  6. 6. Сьогодні економічна освіта дошкільнят ще є швидше епізодичною, ніж цілеспрямованою та системною. Дошкільники вже повинні мати уявлення про свої потреби та потреби своєї родини, розуміти, що потреби можуть бути безмежними, а можливості для їх задоволення – обмеженими, вміти співвідносити свої бажання з можливостями родини їх задовольнити.
  7. 7. ДЛЯ УСПІШНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ ПОТРІБНО:  ознайомитися з програмою економічного виховання  опрацювати основні елементарні економічні терміни (словникове тлумачення, скласти лексичне поле понять)  визначити можливості для інтеграції  скласти перспективний план роботи, в якому вказати мету, завдання, форми та методи роботи  підібрати методичну літературу  створити банк ігор економічної спрямованості  виготовити наочність  підібрати художні твори економічної спрямованості  створити осередок економічного виховання (карта подорожей, ілюстрації та посібники за темами, дитячі роботи)
  8. 8. У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти передбачено формування у дітей елементарних споживчих уявлень зокрема про товари, послуги, гроші. В освітній лінії «Дитина у світі культури », у частині «Предметний світ» зазначено, що дитина 6 (7) років має уявлення про :  ощадливе ведення домашнього господарства;  вміє ощадливо ставитися до речей, грошей;  розрізняє соціальні ролі «покупець», «продавець»;  поняття: «товар», «гроші», «ощадливий», «недбайливий». Завдання вихователя – не тільки дати дітям певний обсяг економічних знань, ай навчити правильно користуватися ними в різних життєвих ситуаціях.
  9. 9. У старшому дошкільному віці доречно сформувати в дітей такі економічні знання та уявлення:  про товари та послуги;  про людей, які виробляють товари та надають послуги;  про те, яким має бути товар (якісним, корисним, безпечним, відповідної ціни);  про необхідність вдумливого підходу до вибору потрібних товарів (промислових і продовольчих);  про правила безпечного та бережливого користування речами;  про необхідність послуг у житті кожної людини та види послуг, яким користується сім’я та дитячий садок;  про гроші;  про рекламу;  про правила раціонального харчування та культуру поведінки Додаткова освітня програма «Дитина в дошкільні роки», розділ «Економічна освіта»
  10. 10. Провідним видом діяльності дошкільників є гра. Тож дитині мало знати про професію, в неї потрібно пограти. Саме в процесі сюжетно- рольової гри діти відтворюють дії дорослих і відносини між ними, відображають зміст діяльності представників різних професій.
  11. 11. ВАЖЛИВУ РОЛЬ У РОБОТІ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ВІДІГРАЮТЬ ДИДАКТИЧНІ ІГРИ:  Юні стилісти  Будівельний міст  Кому що потрібно для роботи?  Хто що дає?  Ти- шахтар. Розкажи, що ти робиш?  Історія речей. Із чого ми зроблені?
  12. 12. ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ІНСЦЕНІВКИ, РОЗІГРУЮТЬСЯ РІЗНІ СИТУАЦІЇ НА ТЕМУ:  Будуємо новий будинок – будемо жити всі в ньому;  Будівельники нашого міста;  Збираємо модель сонячної системи;  У міні- маркеті;  У лікарні гнома Економа.
  13. 13. ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НАСТІЛЬНО- ДРУКОВАНІ ІГРИ:  «Збери професію»,  «Чого не вистачає?»,  «Вкладиші»,  «Що потрібно лікарю?»,  «Що є в магазині?»,  « Що потрібно банкіру?» (де встановлюються між предметні зв’язки)
  14. 14. ЧИТАННЯ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ ТАКИХ ОТ:  С. Маршака «Пожежа», «Пошта»;  С.Михалкова «Дядя Стьопа- міліціонер»;  вірші В.Маяковського «Ким бути»;  Дж. Родарі «Чим пахнуть ремесла». Як підсумок засвоєння змісту прочитаних творів проводимо з дітьми театралізовані ігри, де діти є і акторами, і глядачами. Наприклад, ситуація «Подорож сумки на колесах», «Бізнес родини Економістів», «Півник і бобове зернятко».
  15. 15. При ознайомленні дітей з працею дорослих вагоме місце займають спостереження і екскурсії. Діти на практиці уточнюють і закріплюють отримані знання за всіма освітніми лініями, під час спілкування з представниками різних професій активно розвиваються комунікативні здібності дошкільників. Під час екскурсії до банку діти дізнаються, що таке банкноти, інкасаторська машина, гроші, кредит, відсотки, чек, пластикова картка.
  16. 16. « КОРИСНА РІЧ» ІГРИ ЕКОНОМІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ Мета: закріпити знання про товар; виховувати дбайливе ставлення до предметів Хід гри: уважно розглянути предмет (олівець, книжка, ложка) та визначити його функціональне призначення. Назвати способи застосування.
  17. 17. «УПІЗНАЙ ПРОФЕСІЮ» Мета: закріпити знання про професії людей Хід гри: Потрібно загадати професію та розповісти про неї ( варить борщ, готує печиво, годує дітей)
  18. 18. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРОФЕСІЯМИ ЗА ТАКИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ:  назва професії  інструментарій  обов’язки  місце роботи  соціальна роль  спецодяг  професійна лексика
  19. 19. «ПОСЛУГИ» Мета: закріпити знання про види послуг Хід гри: Потрібно представити один із закладів : банк, перукарня, лікарня . Докладно розповісти про види послуг , які може надати заклад.

×