Інтерактивна школа творчого вчителя. Видавництво "Ранок" 01 квітня 2016 Спікер: Коченгіна Маріанна Вікторівна

1. Перша сесія:
28 березня – 07 квітня 2016 року
День 5

2. Особливості розвитку читацької
компетентності учнів у 4 класі.
Підготовка до ДПА
Коченгіна Маріанна Вікторівна,
завідувач секції розвивального навчання кафедри методики дошкільної та початкової освіти
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», учитель початкових класів вищої кваліфікаційної
категорії, кандидат педагогічних наук, співавтор підручників з літературного читання

3. План
1. Стисла актуальна інформація (методика
літературного розвитку, рівні читацького
сприйняття, критерії літературного розвитку,
способи виявлення літературного розвитку).
2. Віртуальний практикум з методики виявлення
особливостей читацького сприйняття.

9. Способи виявлення рівня
літературного розвитку
школярів:
1) виявлення кола читання дитини та її потреби
в читанні;
2) виявлення якості самостійного читання та рівня
сприйняття художніх творів;
3) перевірка теоретичних знань щодо літературних
жанрів і вміння визначати жанр твору;
4) перевірка літературно-творчих здібностей
й мовленнєвих умінь.

10. Способи виявлення якості
сприйняття літературного
твору:
1) невербальні (ілюстрації, ліплення і саморобки,
які виконуються читачем до твору або його епізоду);
2) вербальні (відповіді на запитання, що активізують
роботу всіх сфер читацького сприйняття —
застосовується анкета з 8–10 запитань аналітичного
характеру);
3) самостійна постановка читачем запитань
до прочитаного твору та відповіді на них;
4) творча виконавча діяльність читача (виразне читання,
інсценування)

11. Сфери читацького
сприйняття
Сфера читацького сприйняття: сфера читацьких емоцій,
сфера уяви, сфера осмислення змісту й художньої форми.
Сфера читацьких емоцій: емоційні читацькі реакції
на зміст твору; емоційні читацькі емоції, викликані
художньою формою твору, майстерністю письменника.
Сфера уяви: відтворювальна, творча.
Сфера осмислення змісту й художньої форми:
•рівень осмислення ролі засобів художньої виразності;
•рівень осмислення композиції.

12. Рівні читацького
сприйняття
1. Фрагментарний.
2. Констатувальний.
3. Аналітичний (рівень персонажа).
4. Концептуальний (рівень ідеї).

13. Способи виявлення
особливостей
читацького сприйняття
Порядок запитань в анкеті
щодо виявлення якості сприйняття
(за Рижковою Т. В.):
1.Одне або два запитання, що активізують роботу емоційної
сфери.
•Мета запитань – перевірити активність емоційних реакцій
читача та їх адекватність авторським намірам, тобто
відповідність читацької оцінки героїв, їхніх учинків
до авторських. Наприклад: З яким настроєм ви закінчили
читати казку? Чи було вам страшно, коли... Кому ви
співчували?

14. Способи виявлення
особливостей
читацького сприйняття
Порядок запитань в анкеті
щодо виявлення якості сприйняття:
2. Запитання, яке активізує сферу осмислення художньої
форми на рівні стилістичної деталі.
•Мета запитання: допомогти читачеві зорово
конкретизувати словесні образи й побачити в словесній
формі прояви авторського ставлення до персонажів або
подій.
•Функція: увага читача привертається не до деталей
подій, а до мовленнєвих засобів художньої виразності.
Такі запитання починаються зі слів «Чому...?»
або «Яке слово автор застосовував для того, щоб...».

15. Способи виявлення
особливостей
читацького сприйняття
Порядок запитань в анкеті
щодо виявлення якості сприйняття:
3.Одне або два запитання, які активізують уяву читача.
Мета запитань: читач, спираючись на окремі деталі
авторської розповіді, має уявити те, про що не сказав автор
(опис героя, пейзажу, подію).
4.Одне або три запитання, які активізують мислиннєву
діяльність читача й націлюють його на осмислення змісту
твору на аналітичному рівні. Запитання, спрямоване
на осмислення художньої форми на рівні композиції.
5.Одне запитання, спрямоване на осмислення художньої ідеї
твору.

16. Висновки про анкету
1. Єдиної анкети не існує. Варіативність анкет.
2. Зміст анкети залежить від мети, жанру твору,
художніх особливостей твору та ін.
3. Головне в анкеті: у порядку запитань завжди має
бути логіка: від емоцій до концепції твору.

17. Методичні нагадування
для визначення
рівня сприйняття художнього
твору:
1. Розуміти, що саме підлягатиме перевірці: мета? навіщо?
комплексний?
2. Знати, на якому літературному матеріалі можна проводити контроль:
який текст використовуватиму?
3. Пам’ятати, що для того, щоб сформувати вміння, кожній дитині
потрібна своя кількість вправлянь (за І. Я. Лернером). Потрібне
тренування!
4. Не забувати про принципи доступності та розвивального навчання.
Відчувати міру!
5. Продумати порядок запитань і зміст запитань, їхнє мовленнєве
оформлення.
6. Використовувати систему запитань і завдань (чергувати запитання
та завдання закритого й відкритого характеру).
7. Відповідально дібрати відповіді на тестові запитання.

18. Навчальний (розвивальний)
контроль (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
1.Познач одну правильну відповідь. Яке почуття викликав у тебе вчинок
Романа?
А) жаль
Б) сором
В) співчуття
Г) ніякі
2. Чому автор твору в останньому реченні оповідання вжив слово
«поплівся» («Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся
за гуртом.»)?
А) Автор не хотів повторювати слова «пішли», «пішов».
Б) Автор хотів показати, що Роман з небажанням повертався
до жінки, щоб подякувати їй за воду.
В) Автор хотів показати, що Роман був дуже втомлений.
Г) Автор хотів показати, що Роман замислився над своїм учинком
і разом із усіма дітьми вирішив подякувати жінці.

19. Навчальний (розвивальний)
контроль (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
3. Чому автор твору в останньому реченні вжив слова «за гуртом»,
а не «за дітьми» («Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся
за гуртом.»)?
А) Автор хотів показати, що Роман вирішив бути, як усі діти.
Б) Автор хотів показати, що Роман, хоча і з небажанням, але вирішив
повернутися до селища, щоб подякувати жінці за воду.
В) Автор хотів, що Роман також приєднався до всіх інших дітей, яким стало
соромно.
Г) Автор не хотів повторювати слово «діти».
4. Уявіть, що могло бути на подвір’ї в жінки.
А) М’яка зелена трава;
Б) квіти;
В) гойдалка для дитини;
Г) знаряддя для праці на городі.

20. Навчальний (розвивальний)
контроль (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
5. Про які риси характеру Романа говорять такі його слова:
«…це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто
повертатися через таку дрібницю?»
А) Байдужість і неповага до інших;
Б) відсутність почуття сорому;
В) упертість;
Г) чесність.
6. Чому всі діти прислухалися до слів Марійки й повернулися, щоб
подякувати жінці за воду?
А) Всі діти відчули почуття сорому.
Б) Всі діти поважали Марійку.
В) Всі діти слухалися Марійку, бо вона була найстаршою за віком.
Г) Діти хотіли ще погуляти.

21. Навчальний (розвивальний)
контроль (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
7. Чому автор детально розповідає про те, що діти ходили в далекий
похід, що вони були дуже втомлені й знесилені, що селище буле
невелике?
А) Автор хоче поділитися думкою, що для того, щоб виправити якийсь
недобрий учинок, іноді треба докласти багато зусиль, перемогти втому.
Б) Автор хоче поділитися думкою, що повагу треба виявляти до всіх
людей, незважаючи, де вони мешкають — у великих селах чи маленьких,
дуже далеких селищах.
В) Автор хоче, щоб читач пожалів дітей.
Г) Автор хоче розповісти про те, що діти були дуже сильні й мужні.

22. Навчальний (розвивальний)
контроль (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
8. Чому оповідання називається «Важко бути людиною»?
А) Тому що справжня людина повинна виявляти повагу до всіх
людей, мати мужність і силу воли виправляти свої недобрі вчинки.
Б) Тому що так сказала Марійка.
В) Тому що так сказав Роман.
Г) Тому що так сказали всі діти.
9. Як автор ставиться до всіх дітей?
10. Як автор ставиться до Романа / до вчинка Романа?

23. Контроль сформованості
рівнів сприйняття твору
(за оповіданням В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
1. Де було розташоване селище, через яке діти поверталися
додому?
А) Не подалік від села;
Б) лежало у долині за кілька кілометрів до села;
В) біля лісу;
Г) лежало в долині біля великого села.
2. Які слова використовує автор для характеристики дітей,
щоб передати, що похід був для них важкий?
А) Діти були (які?) знесилені, сумні.
Б) Діти були (які?) втомлені, знесилені.
В) Діти були (які?) втомлені, але веселі.
Г) Діти були (які?) втомлені, засмучені.

24. Контроль сформованості
рівнів сприйняття твору
(за оповіданням В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
3. На яку відстань відійшли діти від селища, коли напилися
води й відпочили?
А) На півкілометра;
Б) на кілометр;
В) на два кілометри;
Г) дуже далеко.
4. Як назвав Роман те, що діти забули подякувати жінці
за воду?
А) «Дрібниця»;
Б) «пусте»;
В) «абищо»;
Г) «дрібничка».

25. Контроль сформованості
рівнів сприйняття твору
(за оповіданням В. Сухомлинського
«Важко бути людиною»)
7. Познач прислів’я, які відповідають змісту оповідання.
○ Ноги годують швидкого коня,
А людину насичують добрі слова.
○ На обличчі твоєму совість і чесність,
А у вчинках твоїх людяність.
○ Гуртом і каша краще їсться.
○ Від теплого слова і лід розмерзає.

26. Робота з науково-пізнавальними
текстами
Можливі завдання на матеріалі науково-пізнавальних текстів:
Самостійно прочитати текст мовчки (пошепки), олівцем
підкреслити незнайому раніше інформацію.
Знайти в тексті відповіді на запропоновані запитання.
Серед запитань, складених за змістом тексту, знайти
запитання, на які немає відповіді в тексті.
Розташувати запитання, складені за змістом тексту, відповідно
до послідовності викладення інформації в тексті.
Додати в запитання, що складені за змістом тексту, необхідні
слова.
Скласти запитання за текстом і запропонувати однокласникам
відповісти на них.
Відповісти на тестові запитання за змістом тексту.

27. Контроль сформованості рівнів
сприйняття твору (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Як Метелик напився березового соку»)
1. Познач одну правильну відповідь.
Від чого прокинувся Метелик?
А) Його збудило весняне сонечко.
Б) Його збудила пісня жайворонка.
В) Його збудила бджілка.
Г) Він замерз.
2. Яку квітку побачив Метелик?
А) Кульбабку;
Б) пролісок;
В) конвалію;
Г) тюльпан.

28. Контроль сформованості рівнів
сприйняття твору (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Як Метелик напився березового соку»)
3. Чому Метелик не напився соку на квіточці?
А) Тому що на квіточці, на яку сів Метелик, не було соку.
Б) Тому що сік на квіточці випив інший Метелик.
В) На цій квітці не буває соку, бо навколо ще холодно.
Г) Тому що сік був не смачний.
4. Яке речення використовує автор у тексті, щоб показати, як
Метелик страждав від голоду?
А) Метелик майже не міг летіти.
Б) Уже й силоньки немає, ось-ось крильця складе й упаде
на землю.
В) Від голоду Метелик упав на землю.
Г) Метелик дуже хотів їсти.

29. Контроль сформованості рівнів
сприйняття твору (за оповіданням
В. Сухомлинського
«Як Метелик напився березового соку»)
5. Як автор ставився до Метелика? Познач необхідні слова.
А) З любов’ю;
Б) з недовірою;
В) ласкаво;
Г) ніжно.
6. Познач слова, які можна використати для характеристики
Берізки.
А) Добра;
Б) розумна;
В) милосердна;
Г) смілива.

30. Підсумок
Система в роботі забезпечує якість.

32. Дякую за розмову!