2. Аліса тяжко занудьгувала, сидячи на
березі без діла. Разів зо два зазирнула
вона до книжки, яку читала її сестра,
але не знайшла там ні малюнків, ні
розмов.
- Чого варта книжка без малюнків та
розмов? - зітхнула Аліса.
3. Вона сиділа й думала
(наскільки це можливо у
спеку, коли туманіє голова й
злипаються повіки), піти чи не
піти нарвати квіток - це ж бо
така втіха сплести собі з них
віночок...
Аж тут повз неї промайнув
Кролик - білий, з рожевими
очима. Диво, звісно,
невелике, як не дивина було й
почути, що Кролик бубонить
собі під ніс:
- Ой лишенько, лишенько, як
я забарився!
4.
5. Вона мерщій схопила золотого
ключика й гайнула до садових
дверцят.
Бідолашна Аліса! Єдине, що вона
могла зробити, лежачи на підлозі, - це
зазирнути в садок одним оком. Надії
дістатися туди лишалося ще менше,
ніж досі. Вона сіла і знову зайшлася
плачем.
6.
7.
8.
9. Зіп'явшись навшпиньки,
Аліса зиркнула поверх
гриба і зненацька
зустрілася очима з
велетенською блакитною
Гусінню. Згорнувши руки
на грудях, Гусінь сиділа
на шапинці й статечно
курила довгу кальянову
люльку, не звертаючи
жодної уваги на те, що
діється довкола.
10. - Чи не були б ви такі ласкаві сказати, як мені
звідси вибратися?
- Залежить, куди йти, - відказав Кіт.
- Власне, мені однаково, куди йти... - почала
Аліса.
- Тоді й однаково, яким шляхом, - зауважив Кіт.
-... аби лиш кудись дійти, - докінчила Аліса.
- О, кудись та дійдеш, - сказав Кіт. - Треба тільки
достатньо пройти.
11. Перед будинком, під
деревом, був виставлений
стіл, за яким пили чай
Шалений Заєць та
Капелюшник. Між ними
спав як убитий Сонько-
Гризун*, правлячи їм за
подушку. Заєць із
Капелюшником спиралися
на нього ліктями і
перемовлялись через його
голову.
Які смішні годинники!
- Зауважила Аліса-
Вони показують число,
а не годину! - А що тут
такого? - Пробурмотів
Капелюшник.
Хіба твої годинники
показують рік?
12.
13.
14. Скільки живу, дурнішої компанії не бачила!
Не встигла вона це доказати, як раптом у
стовбурі одного з дерев угледіла двері.
- Оце цікаво! - подумала вона. - А втім,
сьогодні цікаве все. Гадаю, мені можна туди
ввійти? При самому вході до саду ріс
великий трояндовий кущ: троянди на ньому
були білі, але троє садівників фарбували їх
на червоно.
17. - Як Ваші справи? - Ніяк - Як ніяк? -
Зовсім ніяк!
Якщо у світі все безглуздо, - сказала
Аліса, - що заважає вигадати якийсь
сенс? - Не можна ж відрубати голову,
якщо крім голови нічого немає. - Якщо
є голова, значить можна рубати!
18.
19. Якби у мене був свій власний світ,
в ньому все було б нісенітницею.
Нічого не було б тим, що є
насправді, тому що все було б тим,
чим воно не є, і навпаки, воно не
було б тим, чим є, а чим би воно не
було, воно було.
