додатковий матеріал по живопису

1. Етапи роботи над живописом
1. Для роботи з акварельними фарбами треба
підготувати папір. Можна скористатися альбомом
із цупкими аркушами паперу. Щоб папір не
деформувався від води під час роботи, аркуш
краще наклеїти по периметру (якщо є така
можливість) на дощечку-планшет або використати
спеціальну склейку з акварельного паперу, яку
можна придбати в магазині.
2. На аркуш спробуйте нанести лінійне
зображення натури. Це робиться з урахуванням
вимог композиції (їх було розглянуто, коли
описували етапи роботи над рисунком). Рисунок
під живописну роботу має бути лінійним, без
штрихування і зайвих ліній, чистим, легким.
3. Починайте писати фарбами по всій площині
аркуша, широко, без зайвої деталізації,
залишаючи недоторканими тільки місця полисків.
Під час першого прописування не зловживайте
«складними» кольорами, бо в подальшій роботі
може виникнути відчуття «забрудненості»
кольору.
4. Подальша робота полягає в безперервному
порівнянні тональних і колірних співвідношень. Ви
маєте визначити, яка частина роботи має
найтепліше забарвлення, яка - найхолодніше, де в
натурі найтемніше місце, а де - найсвітліше. Ці
місця будуть орієнтирами у вашій подальшій
роботі.
5. Поступово просуваючись до завершення
роботи, ви можете помітити якусь помилку в
кольорі. Тоді на палітрі знайдіть такий відтінок,
який можна додати до зображення, щоб воно
стало більш подібним до натури. Наприклад,
помітивши, що тло в роботі холодніше, ніж у
натурі, достатньо перекрити його тонким шаром
фарби теплого кольору. Доповнивши один одного,
верхній і нижній шари фарби дадуть потрібний

2. відтінок. Таке прозоре перекриття одного кольору
іншим називають лесуванням.
6. Наприкінці уважно все порівняйте і
визначте найсвітліші місця, «пригасивши» те, що
заважає, поглибте найтемніші плями, якщо вони
недостатньо темні, порівняйте колірні
співвідношення.

3. Фарби та технічні прийоми
їх застосування
Акварельні фарби розчиняються
водою. Тому в назві цих фарб є
латинське слово aqua - вода. При
накладанні одного кольору поверх
іншого нижній шар фарби світиться
крізь усі інші, «як дно просвічується крізь шар
води». Цей ефект прозорості - головна і
характерна риса, що відрізняє акварель від інших
живописних матеріалів. Роль білого кольору в
акварелі відіграє білий папір, на якому
виконується робота. Для акварельних робіт
використовують білячі або колонкові пензлі.
Технічні прийоми під час роботи акварельними
фарбами різні: широкі та дрібні мазки, лесування.
Гуашеві фарби також розчиня-
ються водою, але, на відміну від
акварельних, вони непрозорі. їх
називають покривними, тому що
один колір при накладанні його
зверху перекриває інший (якщо
нижній шар фарби вже висохнув). У вологому
стані ці фарби змішуються між собою, утворюючи
різні відтінки. Враховуючи всі ці властивості,
гуашшю можна працювати як на білому, так і на
тонованому папері. Для роботи використовують
білячі, колонкові, борсукові пензлі та пензлі з
вушних волосин. Технічні прийоми роботи такі
самі, як із аквареллю.

4. Методи роботи аквареллю
Лесування. Це метод накладання
одного кольору на інший. При
цьому спочатку роблять підмальо-
вок, а пізніше накладають фарби,
нашаровуючи один відтінок на
інший. Той шар фарби, який ви по-
кладете першим, буде ніби просві-
чуватися крізь верхній. Починати краще з більш
холодних відтінків і зверху, оскільки фарба при
стіканні сповзає з верху до низу.
Alla prima. Перекладається ця назва з
італійської як «із самого початку». Це
відбиває головний принцип методу - усі
відтінки пишуться в повну силу з першої
спроби, відразу беручи до уваги деталі.
Такий метод добре підходить для
швидких замальовок.
По-мокрому. Для роботи по-
мокрому треба спочатку зволожити
папір, на якому буде виконана
робота. Папір має бути вологим,
але без зайвої води. Фарба за
такого методу лягає м'яко, без
чітких контурів. Колірні відтінки
треба намагатися змішувати на
палітрі відразу правильні, хоча
якщо десь помилилися, то обережно на кінчику
пензля можна додати інший колір, який м'яко
розтечеться.

5. Кричевський
Федір Григорович
(1879-1947)
Відомий український
живописець.
З дитинства захоплювався
народним побутом,
мистецтвом та історією
України.
Подорожував Західною
Європою, певний час жив в
Італії, але всю свою
творчість присвятив рідній
землі.
Найвідоміші картини майстра - «Три віки»,
«Наречена», триптих «Життя», «Автопортрет у
білому кожусі», «Замріяна Катерина».
Кричевський - видатний художник-педагог,
один з фундаторів Київського художнього
інституту (зараз - Українська академія мистецтва і
архітектури).
На фото робота Ф. Кричевського «Автопортрет
у білому кожусі»

6. Шовкуненко
Олексій Олексійович
(1884-1974)
Український художник.
Народився в Херсоні.
Навчався в Одеській
рисувальній школі.
На повну силу непересічний
талант О. Шовкуненка
розкрився
в 1920-1930-х роках.
Художник працював у різних
жанрах.
Він створював великі серії акварелей, на яких
зображено фабрики, заводи, міста, проникливі
портрети сучасників, пейзажі. Величезна енергія і
романтична піднесеність митця відчуваються в
його барвистих, урочистих натюрмортах.
Особливо часто О. Шовкуненко зображував
квіти.
На фото робота О. Шовкуненко. «Натюрморт з
кавуном»

7. Аерегус
Михайло Горлійович
(1904-1997)
Відомий український
живописець і графік.
Працював у Харкові і Києві.
Класичними стали історичні
картини майстра,
присвячені переважно
часам козацтва
(«Народження пісні»,
триптих «Дума про козака
Голоту»).
Але найважливіша тема творчості митця -
Тарас Шевченко. Протягом усього життя Дерегус
звертався до образу Кобзаря, епізодів його
біографії («Т. Шевченко в науці у дяка», «Тарас-
пастух», «Т. Шевченко - студент Академії
мистецтв» та ін.).
Він є одним із кращих ілюстраторів поезії і
прози Тараса Шевченка.
Дерегус ілюстрував також твори М. Гоголя
(«Тарас Бульба»).
На фото робота М. Дерегуса «Тарас Бульба».