1.
1
ЯК «РОЗМОВЛЯТИ»
З ДОНБАСОМ?
Аналітична доповідь

2.
2
ЗМІСТ
Відновлення почалось. Що далі? 3
Особливості аудиторії Донбасу 4
Як комунікує влада? 7
Інтерпретація політичних уподобань мешканців області 9
Чим загрожує хибна комунікація 10
Що і як треба говорити 11

3.
3
Відновлення почалось. Що далі?
Українська влада поступово відновлює інфраструктуру телемовлення в Донецькій області. 5
грудня Президент України Петро Порошенко відкрив відбудовану телевежу на горі Карачун
біля Слов’янська, яку було зруйновано під час боїв за місто влітку 2014 року1
. Радіус сигна-
лу вежі дозволить суттєво покращити аналогове мовлення у підконтрольній українській владі
частині Донецької області. Також вежа дозволить забезпечити більш якісний сигнал у деяких
прифронтових районах, зокрема, таких як місто Торецьк (мин. Дзержинськ), що знаходиться
безпосередньо на лінії розмежування.
Президент України Петро Порошенко в черговий раз заявив, що мовлення українських
телеканалів та радіо буде відновлено на всій непідконтрольній території України для того,
щоб мешканці непідконтрольних районів Донбасу також мали можливість дивитися українські
телеканали. Міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що після введення
в дію цієї телевежі, українські телеканали та радіостанції зможуть бачити та чути мешканці
непідконтрольної території — зокрема Горлівки2
.
Після початку україно-російського конфлікту на Донбасі контрольовані Російською Федерацією
райони залишились без українського телемовлення внаслідок захоплення та руйнування ряду
об’єктів інфраструктури мовлення.
ВиконуючирішенняКабінетуміністрівУкраїнивід10березня2015рокуМіністерствоінформаційної
політики України (МІП) утворило Комісію з питань забезпечення стабільного функціонування
системи національного телебачення і радіомовлення, яка займається відновленням мовлен-
ня на непідконтрольній території. В МІПі повідомляють, що за часи функціонування цієї комісії
встановлено понад 60 передавачів, які збільшили географію покриття українським мовленням
в Донецькій та Луганській областях на 30%3
.
У 2017 році МІП планує ввести в експлуатацію ще три телевежі у Луганській та Донецькій об-
ластях. Побудова цих об’єктів дозволить розширити зону покриття українських телеканалів на
непідконтрольній території. Проте, важливо не тільки забезпечити сигнал, але й зробити при-
вабливий контент для мешканців непідконтрольних територій.

4.
4
Згідно з даними компанії GfK Ukraine, що проводила дослідження у грудні 2015 — січні 2016
року, до топ-10 найпопулярніших телеканалів на непідконтрольній території, з українських по-
трапив тільки «1+1», і той посів лише останнє місце в рейтингу. За даними цього дослідження
лише 50% жителів непідконтрольних районів взагалі мають доступ до українських телеканалів.
Ці дані важко пояснити лише відсутністю покриття4
. Логічно виглядає, що споживачі не ма-
ють бажання дивитися українські телеканали з різних причин, а не лише технологічних чи
пов’язаних з блокуванням сигналу. Відповідно до даних моніторінгу новин центральних,
регіональних каналів та ток-шоу, що робила ГО «Телекритика» (зараз — це команда ГО «Де-
тектор медіа»), гуманітарні проблеми мешканців непідконтрольних територій майже не згаду-
ються українськими національними телеканалами5
.
В травні на конференції «Участь ЗМІ в примиренні: уроки для України» представник Молдови, яка
має свій досвід співіснування з непідконтрольною територією, виконавчий директор Асоціації
незалежної преси Молдови Петро Маковей, виходячи з власного досвіду (конфлікт у Придністров’ї),
наголошував на необхідності не повторювати помилки інших країн та якомога швидше почати
інформаційну роботу по ту сторону лінії зіткнення. Тому що там зростає нове покоління громадян
України6
. Щоб проводити таку роботу аудиторія «має хотіти» дивитися цей контент.
Особливості аудиторії Донбасу
Донбас — це поняття геологічне, що використовується для позначення меж Донецького
кам’яновугільного басейну, який знаходиться на території України та Росії7
. Але вже майже
100 років цей термін має також економічне та політичне значення. Наразі, коли в Україні, або
Росії говорять про Донбас то, насамперед, мають на увазі адміністративні кордони Донецької
та Луганської областей України. Регіональна ідентичність мешканців цього індустріального
регіону формувалася за радянських часів та займала важливе місце у радянській міфології8
регіону формувалася за радянських часів та займала важливе місце у радянській міфології8
регіону формувалася за радянських часів та займала важливе місце у радянській міфології , що
будувалася навколо людини праці.
За часів незалежності України донбаська міфологія отримала нове дихання. Значна економічна
вага промисловості регіону в загальній структурі економіки України та амбіції місцевої еліти
обумовили зростання впливу регіону та його представників на державну політику. Якщо в мас-
штабах СРСР Донбас займав важливе, але не ключове місце, то в Україні його вплив на політику
в багатьох випадках мав чи не вирішальне значення. В довоєнний період лише на Донецьку
область припадало приблизно 20% внутрішнього валового продукту України9
.

5.
5
Соціологічні дослідження напередодні конфлікту показували, що 37% мешканців обласного
центру — Донецька — вважають себе, насамперед, донеччанами, 34% — українцями, а 18%
— мешканцями свого регіону. Дані свідчать про сильні позиції регіональної ідентичності у
свідомості донечан10
.
Проте така ситуація є типовою не тільки для Донбасу. Дослідження, проведене до 15-річчя
України, показувало, що в цілому громадянам України притаманна локальна ідентичність. З ма-
лою батьківщиною ідентифікували себе 44% громадян. З державою Україна в цілому — 31%, з
регіоном проживання — 15%11
. Наступні дослідження показали, що в останні роки численність
громадян України, що ідентифікують себе передусім з державою, зросла, а кількість тих, хто
пов’язує себе з «малою Батьківщиною» знизилась. Згідно з даними центру Разумкова зараз
таких людей серед респондентів по 40%12
.
Локальна ідентичність досі переважає в південній частині країни та на Донбасі (пов’язують себе
в першу чергу із своїми містами та селами, відповідно, 50% та 44% респондентів). Найбільше
людей, які асоціюють себе в першу чергу з регіоном — на Донбасі (23%). В цілому, розбіжності
по регіонах не виглядають критичними.
Для відносної більшості (40%) жителів Донбасу рідною є російська мова, 34% є білінгвами, для
20% рідною є українська.
ВДонецькійобластіросійськумовувважаютьрідноюутричібільшечисложителівніжукраїнську
(45% і 14%, відповідно). Білінгви складають відповідно, 35% і 33%. У Донецькій області знач-
ною є частка громадян, які мають інші рідні мови (8%).
Лише 16% жителів Донецької області та 29% Луганської вважають, що українська мова повин-
на бути єдиною державною і офіційною мовою.
44,3% 39,6%
31,1%
50,2%
11,4%
40,1%
23,4% 9,4%
22,6%

6.
6
42% жителів Донецької та 29% Луганської вважають, що російська може бути офіційною в дея-
ких регіонах України, а 36% респондентів у Донецькій та 32% у Луганській областях виступають
за державну двомовність.
Ідеї приєднання області до іншої держави, або автономії не мають підтримки серед її мешканців,
проте 52% бажають, щоб регіон залишився у складі України в тому статусі, що є зараз, але з
більш широкими правами та повноваженнями місцевого самоврядування.
Третина (34%) жителів Донецької області надають перевагу відносинам з Росією, кожен чет-
вертий (25%) — з ЄС. У Луганській області переважають прихильники ЄС (32%). За відносини з
Росією виступають 18% жителів.
Більшість (54%) жителів Сходу не підтримали б ані Майдан, ані Антимайдан. 17% підтримали
б Майдан, 14% — Антимайдан. У Луганській області Майдан підтримали б 21% жителів, Анти-
майдан — лише 5%. У Донецькій області ці показники становлять 14% та 18%, відповідно13
.
Лідером серед негативно оцінених історичних діячів на Донбасі став — Йосип Сталін (22.5%),
Степан Бандера (22.5%), Віктор Ющенко (22%) і Віктор Янукович (20%).
16%
29%
29%
32%
36%
42%
74% 61% 52%

7.
7
Серед негативних подій на Донбасі — Майдан 2013-2014 рр. (32%), «Голодомор» (31%), роз-
пад СРСР (29%)14
.
Підтримка Антимайдану, надання російській мові статусу другої державної, або оцінка розпа-
ду СРСР як негативної події не обов’язково є поняттями тотожними негативному відношенню
до держави України або сепаратизму. Наративи, які використовує державний апарат та деякі
українські телеканали, у окремих груп населення часто викликають внутрішню суперечність,
котра розповсюджується на всі дії влади.
Як комунікує влада?
Заяви окремих посадових осіб, як на рівні держави, так і на місцевому рівні, сприймаються
як напрями державної політики. Але деякі послання представників держави не відповідають
суспільно-політичній ситуації, не сприяють громадському примиренню у прифронтовій зоні.
21 листопада міністр культури України Євген Ніщук заявив, що в деяких містах України, зокре-
ма Донбасу, немає «генетики» та частина населення — «завезені». Через деякий час міністр
заявив, що журналісти вирвали його слова з контексту15
.
Представники Міністерства внутрішніх справ України неодноразово пов’язували зростання
рівня злочинності з появою в містах сотень тисяч переселенців із зони бойових дій. Зокрема,
такі заяви робили голова МВС Арсен Аваков16
та на той час заступник голови Національної
поліції Вадим Троян17
.
22.5% 22.5% 22% 20%
32%
31%
29%

8.
8
У грудні депутат Верховної ради України з фракції Блок Петра Порошенка Олег Барна повідомив
з трибуни парламенту про донецьких та луганських «вибл...ків», які катують українських
військових18
. Пояснень, кого він має на увазі, депутат не надав.
Наразі Україна має подвійну систему місцевого управління. Одночасно існують місцеві міські,
районні, обласні ради, та районні, обласні державні адміністрації19
. В Донецькій та Луганській
областях також існують районні та обласні військово-цивільні адміністрації. Керівники
адміністрацій призначаються Президентом та є представниками органів центральної влади.
Представниками центральної влади також є керівники правоохороних органів та військове
керівництво.
Ці люди уособлюють українську державну владу на території області.
Однієюзцілейцентральноївлади,якудекларуєкерівникДонецькоїобласноївійськово-цивільної
адміністрації Павло Жебрівський, є «українізація». Але заяви та дії очільника області в напрям-
ку цієї «українізації» не відповідають принципам демократичного та відкритого суспільства. Це
можна побачити на таких прикладах.
Подача інформації про державну програму створення опорних шкіл в області
За планом у Донецькій області буде відкрито 21 таку школу. Голова області у кожному інтерв’ю
акцентує увагу на тому, що ці школи будуть з українською мовою навчання. «Інше завдання
— це смисли, сутність школи. Зрозуміло, що така школа буде виключно з українською мовою
навчання», — сказав голова області20
. В своїх виступах голова області також акцентує увагу на
необхідності пошуку «генотипу» українця у місцевого населення21
.
В довоєнний період в Донецькій області кількість школярів, які навчались українською мо-
вою, була приблизно рівною кількості школярів, які навчались російською, що відповідало
національному складу населення регіону. Батьки учнів мали змогу обирати, в який клас та шко-
лу відправляти дитину. Українська мова в школах Донеччини була природним явищем22
.

9.
9
Інтерпретація політичних уподобань мешканців області
Особисті політичні уподобання громадян України, що мешкають в Донецькій області, та голосу-
ють за партії, які офіційно зареєстровані Міністерством юстиції України, можуть стати причиною
звинувачень у «непатріотичній» позиції.
Коментуючи підсумки місцевих виборів в 2015 році Жебрівський назвав «проблемою» те,
що багато місцевих мешканців проголосували за «Опозиційний блок». Ця політична сила за
підсумками виборів отримала більшість голосів в усіх крупних містах області23
.
Жебрівській вважає, що це свідчить про певні настрої «з якими треба працювати»24
. Таким чи-
ном, державний чиновник дає оцінку політичному вибору громадян, інтереси яких представляє
і збирається на цей вибір впливати.
Незадоволення результатами голосування 2015 року знайшло відображення в заяві голови
області про те, що Донбас не «піднімався з колін»25
.
Голова області неодноразово скаржився на «пасивність» місцевого населення та наголошував на
необхідності демонополізувати економіку області за допомогою малого та середнього бізнесу.
«Я завжди кажу, що якщо буде 150 тисяч куркулів на Донеччині, то там буде демократія», —
говорив голова обласної адміністрації26
.
В Донецькій області дійсно зосереджено багато великих промислових підприємств,
адміністрація яких впливає на управляння деяких міст.
Проте в області до війни був відносно розвинутий малий бізнес (у порівнянні з іншими регіонами
України). Згідно з даними обласного управління статистики в 2013 році у Донецькій області
діяло понад 27 тисяч малих підприємств. За загальною кількістю малих підприємств, а також за
кількістю працівників на них Донецька область була на другому місці в Україні, поступаючись
Києву. Питома вага малих підприємств регіону в об’ємі реалізації малих підприємств України
становила 7.9%.
За цим показником Донецька область займала третє місце після Києва та Дніпропетровської
області27
. Ситуація з малим бізнесом в Донецькій області, за даними управління статистики,
мало чим відрізнялася від ситуації в цілому по Україні.

10.
10
Тому рекомендації Жебрівського щодо створення прошарку класу куркулів виглядають як
політичні заяви, а не план дій менеджера-адміністратора.
Чим загрожує хибна комунікація
Донбас втратив суб’єктність в українській політиці та став об’єктом, фактором. Окремі представ-
ники державної влади намагаються відповідати суспільному запиту. Риторика голови ОВЦА
є продовженням державної політики щодо Донбасу, яка формується виходячи з громадської
думки. Так, опитування центру Разумкова показало, що на референдум про статус тимчасово
окупованих територій Донецької та Луганської областей прийшли б 49.6% опитаних. Серед них
53.6% підтримали б офіційне визнання окупації цих територій та їх ізоляцію до встановлення
офіційного контролю на ними. В той час, як 29.6% готові підтримати надання цим територіям
особливого статусу, амністію і проведення виборів до встановлення офіційного контролю28
.
Частина виборців Донбасу залишилася на непідконтрольній території. Інша частина, що за-
лишилась на підконтрольній території, політично нелояльна до партій, які зараз формують
коаліцію та державну владу. Вони не є цільовою групою для партій влади. Політично вигідно не
руйнувати стереотипи, щодо них, а будувати риторику, яка грунтується на цих стереотипах. Це
дозволяє отримати більш високий рівень підтримки в регіонах з більш лояльним до керівних
партій населенням. В тактичному плані утримання влади такі дії можуть принести політичні бо-
нуси, проте в стратегічному плані вони не будуть сприяти завданням побудови стабільної дер-
жави. Досвід інших країн, які мають схожі проблеми, показує, що жорстка орієнтація на окремі
політичні напрямки та власних симпатиків поглиблює розбіжності серед громадян. В Лівії це
призвело до реального громадянського протистояння29
.
Ідея реінтеграції не є достатньо популярною, щоб на неї орієнтувалися діючи політики.
Попередній голова області Олександр Кіхтенко мав проблеми з деякими представниками
центральної влади через свою лояльну позицію щодо громадян України, що залишилися на
непідконтрольній території30
.
Тенденціюдопосиленнядискримінаційноїриторикипомітилиіміжнародніспостерігачі.Удоповіді
щодо ситуації з правами людини в Україні за 16 серпня — 15 листопада 2016 року, що підготувало
Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, зазначається, що
за звітний період «спостерігалось почастішання використання державними посадовими особами

11.
11
підбурювальної риторики та мови ворожнечі, що може призводити до дискримінації вразливих
категорій населення». Зокрема стосовно внутрішньо переміщенних осіб31
.
За думкою спостерегачів, такі дії суперечать духу Міжнародного пакту про громадянські та
політичні права32
. В звіті нема заяв голови Донецької області, проте окремі з них, відносно
оцінки політичного вибору громадян, мають ознаки правопорушення статті 161 Кримінального
кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної
належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками»33
.
Стаття передбачає відповідальність за «умисні дії, спрямовані на розпалювання національної,
расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або
образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи не-
пряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками
раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного
та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими озна-
ками». Для посадових осіб передбачене окреме, більш жорстке покарання.
Також Конституція України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вира-
ження своїх поглядів і переконань, а також право об’єднання у політичні партії34
.
ПередумовоюпобудовиавторитарноїполітичноїсистемивУкраїнієпобудовасистемидержавної
української пропаганди.
Як йдеться в записці Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, якщо в країні домінує
пропаганда, то вона стає інструментом для встановлення авторитарного режиму35
. Невідомо до
яких наслідків завтра можуть призвести окремі заяви представників органів державної влади.
Словесна дискримінація може перерости в фізичну.
Що і як треба говорити
Період протистояння у Києві зимою 2013-2014 років був відносно спокійним на Донбасі. Ба-
гато жителів Донбасу сприймали Майдан, як точку відліку дестабілізації ситуації в Україні.
Тому бойові дії дані громадяни пов’язують саме з Майданом та сприймають як плату за зміну
зовнішньополітичного вектору країни.

12.
12
Сильним фактором впливу є і економічний інтерес. Незважаючи на війну та взаємну економічну
блокаду, Російська Федерація залишається одним з головних споживачів експортної продукції
області. Згідно з даними Головного управління статистики у Донецькій області, у січні–вересні
2016рокуекспорттоварівзрегіону(безурахуваннячастинизонипроведенняантитерористичної
операції) склав 2 542.1 мільйонів доларів США. Найбільше продукції експортували до Італії —
на 504,5 мільйонів доларів, що склало 19,8% загального обсягу. Російська Федерація на друго-
му місці — 422,6 мільйонів доларів, або 16,6% загального обсягу36
. Для порівняння у 2013 році
у Росію було експортовано товарів на 1 937 мільйонів доларів, що склало 20,5% всіх експортних
поставок37
.
Природньо, що розрив економічних зв’язків на фоні низького рівня життя сприймається не-
однозначно, бо напряму впливає на рівень добробуту.
Стратегія «перевиховання» мешканців Донбасу, про яку неодноразово говорив голова
Донецької області Жебрівський, в цій ситуації не працює. Закономірно, що людина не може
швидко відмовитися від своїх політичних поглядів та об’єктивних економічних інтересів, які ще
кілька років тому були цілком прийнятними.
Державна ідеологія та інформаційна політика досить часто використовують послання, що ма-
ють на меті підкреслити відмінності між громадянами на Донбасі, замість тих, що наголошують
на їх об’єднанні.
Попри різне бачення окремих подій, абсолютна більшість мешканців Донецької та Луганської
областей не ставлять під сумнів існування держави Україна, та хочуть жити в єдиній країні.
Відповідно до даних опитування групи «Рейтинг» на замовлення Міжнародного
республіканського інституту IRI, 75% жителів Донецької та Луганської областей висловилися за
збереження областей в складі України. З них 32% заявили, що хочуть бути частиною України, як
і до початку російської військової агресії, 35% — хочуть бути в складі України, але мати більше
повноважень внаслідок реформи децентралізації влади, ще 8% опитаних обрали варіант «стати
автономією в складі України». 7% опитаних жителів Донбасу хочуть, щоб регіон став частиною
Росії, 1% опитаних обрали варіант «стати незалежною державою»38
. Таким чином, з головного
питання україно-російського конфлікту серед мешканців Донбасу розбіжностей майже не існує.
На фоні цієї тенденції дослідження SCORE Ukraine підтверджує, що навіть у масштабі країни, не
зважаючи на російську агресію, збереглася поляризація зовнішньополітичних орієнтацій гро-

13.
13
мадян, відповідно до регіону проживання39
. По цьому показнику Донбас не є якимось аномаль-
ним регіоном в загальноукраїнському контексті. Опитування показали, що тут близько 50%
громадян мають проросійську зовнішньополітичну орієнтацію. На півдні України таких людей
практично стільки ж — 46%. Загалом — на сході України їх 34%.
Загалом по Україні 15% громадян мають «поляризовано — проєвропейську» орієнтацію, 17%
— «поляризовану-проросійську», 34% — політично індиферентні, або не визначилися, 15%
— «толерантно-проєвропейські», а 19% — «толерантні синтезатори» (тобто бачать позитиви
в обох полярних позиціях, але повністю не розділяють їх). Слід зауважити, що коли йдеть-
ся про проросійськість — це не тотожно антиукраїнськості. Мотивація людей більш складна.
Індекс SCORE дає поради, як працювати з цими людьми, як їх залучати до загальнодержавних
процесів:
• Залучати їх до розвитку суспільства та прийняття рішень на місцевому рівні;
• Обговорити переваги євроінтеграції та членства у ЄС, розширити політичний
простір так, щоб їхні побоювання та стурбованість були почуті.
Ці міри, за думкою дослідників, будуть сприяти поступовому переміщенню людей з табору «по-
ляризовано — проросійських» до більш толерантних таборів «толерантних синтезаторів» та
«толерантних проєвропейських» громадян.
Такі поради схиляють суспільство до діалогу один з одним. Дослідження фонду «Демократичні
ініціативи», проведене в листопаді 2015 року, показувало, що серед опитаних ідея досягнення
компромісу як шлях подолання збройного конфлікту на Донбасі доволі популярна. Загалом її
підтримали 75%, втім 54% вважали, що погоджуватися на компроміси варто, але не на всі40
.
Майже через рік — влітку 2016 опитування фонду показало, що вже 47% опитаних готові до
компромісів у перемовах, щодо досягнення миру на Донбасу, але не до всіх41
.
Дослідження ГО «Телекритика» (зараз — ГО «Детектор медіа») серед журналістів, що
висвітлюють події на Донбасі, показало, що запит на діалог є і серед них однак вони не
розуміють, з ким саме цей діалог можливий. Журналісти, вважають, що брак теми діалогу в
медіа пов’язаний з відсутністю визначеної артикульованої державної політики щодо майбут-
нього окупованих територій та мешканців непідконтрольних територій42
.
З огляду на значну поляризацію українського суспільства діалог потрібен не тільки для
мешканців Донбасу, але і для всього українського суспільства. Інформаційна політика має ви-

14.
14
ходити з того, що абсолютна більшість громадян має бажання жити в єдиній країні, проте ці
громадяни різні і мають право на власну думку. Держава не повинна виступати пропагандистом
ідей лише однієї групи, навіть якщо зараз вона найчисельніша. Задля покращення державної
політики у цій сфері необхідно запроваджувати:
• Принципи толерантності, відмова від спрощень, пропагандистських шаблонів,
права людини мають бути в основі Стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу, над
розробкою якої зараз працює Міністерство інформаційної політики України;
• Основною тезою інформаційної політики має бути єдність через різноманітність;
• На регіональному рівні — публічна дискусія з приводу Майдану, як явища, його
наслідків для країни та регіону, військового конфлікту з Російською Федерацією;
• Широка суспільна дискусія з приводу нової моделі відносин (або розриву відносин)
з Російською Федерацією;
• Акцентування уваги на консолідуючих факторах для українського суспільства.
• Широка суспільна дискусія з приводу нової моделі відносин з Європейським Со-
юзом, НАТО та системи безпеки

15.
15
1
Порошенко открыл новую телевышку на горе КарачунПорошенко открыл новую телевышку на горе Карачун
2
Юрій Стець: «Завданням на наступний рік є побудова ще трьох теле-Юрій Стець: «Завданням на наступний рік є побудова ще трьох теле-
веж у Луганській та Донецькій областях»веж у Луганській та Донецькій областях»
3
ОМІП: Затверджено новий склад Комісії з питань відновлення мов-ОМІП: Затверджено новий склад Комісії з питань відновлення мов-
лення
4
Медіаландшафт на українських та окупованих територіях Донбасу:Медіаландшафт на українських та окупованих територіях Донбасу:
дослідження GFK та ІМІдослідження GFK та ІМІ
5
Конфліктно чутливе висвітлення груп, дотичних до конфлікту (резуль-Конфліктно чутливе висвітлення груп, дотичних до конфлікту (резуль-
тати моніторингу)тати моніторингу)
6
Что нужно делать журналистам дла примирения на Донбассе —Что нужно делать журналистам дла примирения на Донбассе —
мнения экспертовмнения экспертов
7
Historical Dictionary of Ukraine. Second EditionHistorical Dictionary of Ukraine. Second Edition
8
«Если вместо головы снаряд...». Як формувалась ідентичність Дон-«Если вместо головы снаряд...». Як формувалась ідентичність Дон-
басубасу
9
Економічний потенціалЕкономічний потенціал
10
Цифры и мнения: Штрихи к автопортрету среднестатистическогоЦифры и мнения: Штрихи к автопортрету среднестатистического
дончанинадончанина
11
Регіональна ідентичність: український контекстРегіональна ідентичність: український контекст
12
Національна безпека і оборонаНаціональна безпека і оборона
13
Національна безпека і оборонаНаціональна безпека і оборона
14
До Дня Незалежності: що українці думають про Україну?До Дня Незалежності: що українці думають про Україну?
15
Нищук заявив, що скандал щодо його висловлювань у «СвободіНищук заявив, що скандал щодо його висловлювань у «Свободі
слова» на ICTV підняли російські ЗМІслова» на ICTV підняли російські ЗМІ
16
Аваков назвав винних у рекордному рівні злочинності в УкраїніАваков назвав винних у рекордному рівні злочинності в Україні
17
В регіонах, де сконцентровано більшість переселенців, значноВ регіонах, де сконцентровано більшість переселенців, значно
зросла кількість крадіжокзросла кількість крадіжок
18
Нардеп от БПП Олег Барна уверен, что у всех негодяев есть про-Нардеп от БПП Олег Барна уверен, что у всех негодяев есть про-
писка
19
Закон України «Про військово-цивільні адміністрації»Закон України «Про військово-цивільні адміністрації»
20
В текущем году в Донецкой области планируется открыть 21 опор-В текущем году в Донецкой области планируется открыть 21 опор-
ную школуную школу
21
Жебрівський розповів, як відновити генотип українця на ДонбасіЖебрівський розповів, як відновити генотип українця на Донбасі
22
Фейковая «украинизация» ДонбассаФейковая «украинизация» Донбасса
23
Оппозиционный блок нанес сокрушительное поражение власти вОппозиционный блок нанес сокрушительное поражение власти в
городах Донецкой областигородах Донецкой области
24
www.5.ua
25
Жебрівський пояснив успіх екс-регіоналів на місцевих виборах уЖебрівський пояснив успіх екс-регіоналів на місцевих виборах у
Донецькій областіДонецькій області
26
«Якщо буде 150 тисяч куркулів на Донеччині, то там буде«Якщо буде 150 тисяч куркулів на Донеччині, то там буде
демократія» — Жебрівськийдемократія» — Жебрівський
27
Годовые показатели работы малых предприятий Донецкой областиГодовые показатели работы малых предприятий Донецкой области
28
Ставлення українців до Мінських домовленостей та статусу тимча-Ставлення українців до Мінських домовленостей та статусу тимча-
сово окупованих територій Донецької та Луганської областейсово окупованих територій Донецької та Луганської областей
29
The Role of Media in Shaping Libya’s Security Sector NarrativesThe Role of Media in Shaping Libya’s Security Sector Narratives
30
Кихтенко об упреках Авакова: Если мы отказались от оккупирован-Кихтенко об упреках Авакова: Если мы отказались от оккупирован-
ных территорий, обвинение имеет смыслных территорий, обвинение имеет смысл
31
Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 серпня — 15Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 серпня — 15
листопада 2016листопада 2016
32
Международный пакт о гражданских и политических правахМеждународный пакт о гражданских и политических правах
33
ККУ
34
Конституція УкраїниКонституція України
35
Пропаганда и свобода массовой информацииПропаганда и свобода массовой информации
36
Соціально-економічне становище Донецької області у січні–жовтніСоціально-економічне становище Донецької області у січні–жовтні
2016 року2016 року
37
Соціально-економічне становище Донецької області за січень–жов-Соціально-економічне становище Донецької області за січень–жов-
тень 2013 рокутень 2013 року
38
Жители Донбасса против отделения от Украины — опросЖители Донбасса против отделения от Украины — опрос
39
SCORE Ukraine Current sociopolitical trends — programmatic and
implications
40
Ставлення населення до подій на Донбасі: ціна миру і шляхи подо-Ставлення населення до подій на Донбасі: ціна миру і шляхи подо-
лання конфліктулання конфлікту
41
Донбас: погляд населення на конфліктДонбас: погляд населення на конфлікт
42
Висвітлення конфлікту в українських медіа: установки, практики,Висвітлення конфлікту в українських медіа: установки, практики,
пошук рішень (результати дослідження)пошук рішень (результати дослідження)
43
МІП представило напрями посилення роботи щодо інформаційноїМІП представило напрями посилення роботи щодо інформаційної
реінтеграції Донбасуреінтеграції Донбасу
Аналітичний звіт підготовлено громадською організацією «Донецький інститут інформації» в межах «Ініціативи
з розвитку аналітичних центрів Україні», яку виконують Міжнародний фонд «Відродження» (МВФ) у партнерстві
з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Дум-
ки та позиції, викладені в цьому звіті, є позицією автора та необов’язково відображають позицію уряду Швеції,
Міжнародного фонду «Відродження» (МВФ) та Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF).
Експертна група: Віталій Сизов, Алексей Мацука.
Редактор: Віталій Сизов
Аналітичний звіт доступний для завантаження за посиланням dii.dn.ua/newsdii.dn.ua/news
Грудень 2016