1.
1
Вибори
у Донецькій та Луганській областях
як елемент реінтеграції
Мемо
Аналітична група Донецького інституту інформації
Київ
Квітень 2019

2.
2
РЕЗЮМЕ
31 березня 2019 року в Україні відбувся пер-
ший тур президентських виборів. Це були
перші повноцінні вибори Президента Украї-
ни в Донецькій та Луганській областях з 2010
року. Попередні вибори глави держави про-
ходили під час агресії з боку Росії, яка після
анексії Криму розпочала бойові дії на Донба-
сі в 2014 році, що істотно вплинуло на пере-
біг та результати голосування.
Проросійська незаконна в Україні організація
«Донецька народна республіка» п’ять років
тому розгорнула терор, який призвів до зриву
виборів Президента України на значній частині
Донецької та Луганської областей. Роботу ок-
ружних виборчих комісій навмисно блокували,
а деяких членів викрадали і катували1
. «Депу-
тати» самопроголошеного «республіканського
зібрання» так званої «Луганської народної рес-
публіки» 19 травня 2014 року проголосували
за припинення діяльності територіальних ви-
борчих комісій з виборів Президента України
та ухвалили рішення визнати незаконною пе-
редвиборчу агітацію кандидатів у президенти
на території Луганської області2
.
ПредставникизареєстрованихМіністерством
юстиції України політичних партій, що під-
тримували територіальну цілісність держави,
відчували тиск та отримували погрози3
, ви-
борчий процес було паралізовано. «Ці неза-
конні дії не дозволили багатьом жителям
Донецької та Луганської областей скори-
статися своїм правом голосу», — йдеться
в доповіді Управління Верховного комісара
Організації Об’єднаних Націй з прав людини4
.
З іншого боку, значна частина населення Дон-
басу не підтримувала акції протесту на Май-
дані взимку 2013-2014 років, які стали при-
чиною дострокових президентських виборів,
та свідомо не приходили на виборчі дільни-
ці5
. Через п’ять років після подій «російської
весни» та повернення частини окупованих
територій під контроль українського уряду,
результати голосування та явка на виборах 31
березня та 21 квітня 2019 року в Донецькій та
Луганській областях свідчать про те, що меш-
канці підконтрольної частини Донбасу пов-
ноцінно повернулися до політичного життя
країни та беруть активну участь в ньому.
1 Как голосовал Донбасс: захваты участков, угрозы террористов и стрельба в центре Донецка https://www.segodnya.ua/politics/Kak-golosoval-Donbass-zahvaty-uchastkov-ugrozy-
terroristov-i-strelba-v-centre-Donecka--523131.html
2 Луганські сепаратисти «заборонили» проведення виборів президента у регіоні https://www.radiosvoboda.org/a/25390723.html
3 В ДОНЕЦКЕ ПОХИЩЕНЫ ТРИ ЧЛЕНА ОИК №42 http://novosti.dn.ua/news/208692-v-donecke-pokhyshheny-try-chlena-oyk-42
4 Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні 15 червня 2014 р http://www.un.org.ua/images/stories/Report_15_June_2014_ua.pdf
5 Майдан: взгляд с Юго-Востока https://www.capital.ua/ru/publication/13648-maydan-vzglyad-s-yugo-vostoka
6 Відомості про хід голосування в територіальних виборчих округах регіону https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001.html
7 Відомості про хід голосування в територіальних виборчих округах регіону https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001.html
Хід голосування на виборах президента України в 2019 р.
За даними Центральної виборчої комісії України, явка під час першого і єдиного туру прези-
дентських виборів 2014 року в Донецькій області на дільницях, які все ж таки відкрилися,
склала 15,1%6
, а в Луганській — 38,94%7
.
Явка на виборах в Донецькій та Луганській областях

3.
3
8 Хід голосування по регіонах України https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp06352e6.html?PT001F01=910
9 Медіа підсилили емоційну складову вибору й вимкнули раціональну. Опитування https://detector.media/infospace/article/166213/2019-04-08-media-pidsilili-emotsiinu-skladovu-viboru-
i-vimknuli-ratsionalnu-opituvannya/
10 Перший тур виборів Президента: детальні карти https://socialdata.org.ua/pershiy-tur-viboriv-prezidenta-detal/?fbclid=IwAR2pU3xZFL_gRpcjFYHI323i8YqLmC0KWIfKdQZfDG5zcPDCMDnoTEa--WA
11 Результати голосування по регіону України. Донецька область https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp307pt001f01=720pid100=14.html
12 Результати голосування по регіону України. Луганська область https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp307pt001f01=720pid100=44.html
Дещо вищий показник явки в Луганській
області, порівняно з Донецькою, може бути
обумовлений меншою кількістю людей, які
взяли участь у голосуванні — вибори у Лу-
ганській області відбулися тоді лише у двох
виборчих округах. На парламентських вибо-
рах 2014 року явка в Донецькій області скла-
ла 32,4%, а в Луганській — 32,87%8
. Це були
найнижчі показники явки на виборах по об-
ластях в Україні.
За 5 років, 31 березня 2019 року явка на пре-
зидентських виборах в Донецькій області
становила 59,49% (+44,39%), а в Луганській
— 56,77% (+ 17,83%). Відбувся певний ре-
несанс політичної активності та повернення
Донецької та Луганської областей до україн-
ського політичного життя.
Явка в цілому майже відповідає середній по
країні (63,49% для першого туру) та не є най-
нижчою, хоча деякі російські медіа та аналі-
тики повідомляли про ідеологічний тиск на
мешканців Донбасу, дискримінацію їх з боку
центральної влади9
.
Кандидати, що позиціонували себе як про-
російські, не отримали абсолютної підтрим-
ки від мешканців Донбасу. В Донецькій об-
ласті перша трійка виглядає так:
В Луганській області перші три місця посі-
ли ті ж самі кандидати в аналогічній послі-
довності, різниця лише у розподілі відсотків
симпатій виборців:
Результат Володимира Зеленського цікавий
тим, що він у підсумку першого туру виборів
Президента отримав понад 30% голосів та
був першим практично по всій країні, за ви-
ключенням макрорегіонів Донбас (Донецька
та Луганська області) та Галичина (Львівська,
Івано-Франківська та Тернопільська області).
Втім, і в цих регіонах він увійшов до трійки
лідерів10
.
Результати голосування за кандидата В.Зе-
ленського на Донбасі цілком відповідають
загальнодержавним трендам та різко не ви-
діляються з них.
У другому турі результат Володимира Зелен-
ського був ще більш вражаючим — 86,94%11
,
проти 10,59% за діючого президента — Пе-
тра Порошенка в Донецькій області , а в Лу-
ганській — 89,42% та 8,47% відповідно12
.

4.
4
Володимир Зеленський став кандидатом,
що позиціонував себе, як прозахідний, але
він спромігся посунути умовно проросійські
сили в їхньому базовому регіоні. Успіх цьо-
му кандидатові забезпечила комунікація, що
будувалась відповідно до запитів мешкан-
ців східних областей, про які стало відомо в
результаті проведених соціологічних дослі-
джень. Отримані дані показували, що ще рік
тому, не дивлячись на широку підтримку ідеї
національної єдності серед громадян Укра-
їни, значна частина виборців, особливо на
Сході та Півдні країни, не повністю підтри-
мували державну політику в деяких сферах,
які діючий президент і майбутній кандидат
Петро Порошенко зробив основними для ко-
мунікації з електоратом.
Зокрема, соціологічні дослідження червня
2018 року показували, що на думку понад
третини респондентів, між регіонами Украї-
ни існує велика різниця в економічному роз-
витку (44%), традиціях та культурі (40%) та
політичному кліматі (38%)13
.
38% вважали, що розбіжність між регіонами
в економіці є невеликою, у культурі та полі-
тичному кліматі невеликі відмінності поба-
чили 47% та 34% відповідно. Тільки по 10%
не бачили розбіжностей у культурі та еконо-
мічному розвитку, та 15% — у політичному
кліматі. Від 4% до 12% опитаних не змогли
визначитися з відповіддю.
Незважаючи на визнання деяких відміннос-
тей, дослідження показало, що майже 90%
громадян України не уникають спілкування
один з одним через регіональні ознаки чи
російське походження. 43% населення вва-
жає, що їхнє життя у радянські часи було
кращим, водночас 49% опитаних підтриму-
ють декомунізацію.
Громадян України з різних регіонів більше
об’єднує культура, спорт, ідея незалежності
країни, ніж оцінка окремих історичних по-
статей та ідеологічні питання.
88% респондентів вважає за необхідне бу-
дувати Європу в Україні, стільки ж вважають
також, що українці мають думати не про те,
кого підтримати — ЄС чи Росію, а про те, яке
рішення є найбільш вигідним для України. В
той же час, 56% опитаних вважали, що, отри-
мавши пропозицію про вступ до ЄС, Україна
має її прийняти, 32% виступали проти всту-
пу до ЄС. Зокрема на Донбасі 39% опитаних
підтримували вступ до ЄС та 48% були проти.
Передвиборча стратегія Володимира Зелен-
ського була спрямована на ігнорування пи-
тань, що можуть мати подвійне тлумачення
та не сприйматися частиною суспільства. У
програмному документі кандидат не торка-
ється питань мови, релігії, декомунізації чи
відновлення національної пам’яті. Питання
про входження України до НАТО Зеленський
пропонує проводити через референдум, а
щодо шляху вступу до ЄС не конкретизує по-
зицію у своїй передвиборчій програмі, хоч
у заявах підтримує євроінтеграцію14
. Проте,
на особистому рівні підтримує Збройні сили
України, державну єдність та переважно ко-
мунікує за допомогою російської мови15
.
Ціннісне поле виборців Донбасу та решти України
Виборча стратегія
13 О ностальгии по СССР и региональных стереотипах среди жителей Донбасса https://www.kalmiusgroup.org/2018/09/blog-post.html
14 Передвиборча програма кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського https://program.ze2019.com/
15 Zelenskiy_official https://www.instagram.com/p/BwCXM_alfmg/

5.
5
16 «ПОРТРЕТИ РЕГІОНІВ». ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ http://ratinggroup.ua/research/regions/portrety_regionov_doneckaya_oblast.html
17 Українці хочуть бачити при владі нові обличчя - опитування https://ua-news.liga.net/politics/news/ukraintsi-hochut-bachiti-pri-vladi-novi-oblichchya---opituvannya
18 Порошенко очолив антирейтинг серед кандидатів у президенти — опитування https://hromadske.ua/posts/poroshenko-ocholiv-antirejting-sered-kandidativ-u-prezidenti-opituvannya
19 Петро Порошенко https://www.pravda.com.ua/articles/2019/02/8/7205837/
У Донецькій області, за даними опитування
групи «Рейтинг», яке проводилось у листо-
паді-грудні 2018 року, 37% опитаних ви-
ступили за надання російській мові статусу
державної, 30% — підтримали надання їй
статусу офіційної в окремих регіонах, а 31%
респондентів вважають, що українська мова
повинна бути єдиною державною16
.
Публічний образ кандидата вдало співпа-
дав з очікуваннями виборців Сходу, Центру
та Півдня України та позитивно сприймався
на Заході, що допомогло йому вийти за межі
традиційного для України електорального
поділу між Сходом і Заходом. Висока під-
тримка Володимира Зеленського на Донбасі
не означає автоматичної високої підтримки
прозахідного курсу, але вже те, що місцеві
мешканці готові підтримати умовно проза-
хідного кандидата вказує на певні трансфор-
мації у політичних поглядах.
На користь Володимиру Зеленському стала
також відсутність в нього політичного досві-
ду. Ще у 2018 році, згідно з даними дослі-
джень більшість громадян України вислов-
лювали запит на нові обличчя у політиці
(62,1%). Більшість «старих» політиків мали
високий антирейтинг, так само, як і пред-
ставники умовно «проросійського табору» .
Кандидат Петро Порошенко на президент-
ських виборах 2019 року подолати цей бар’єр
не зміг, хоча на виборах 2014 року він мав
хороші показники як на Заході так і на Сході
України. Основні гасла передвиборчої кампа-
нії П. Порошенка — це інтеграція до складу
ЄС та НАТО, захист української мови та надан-
ня автокефалії православній церкві України.
В частині реінтеграції Донбасу Петро Поро-
шенко пропонував своїм виборцям продов-
ження політики останніх років, а саме повер-
нення територій політико-дипломатичним
шляхом, «забезпечуючи єдність проукраїн-
ської коаліції у світі, використовуючи інстру-
мент санкцій та механізм міжнародної місії
ООН на всій території окупованого Донбасу».
Досвід кампанії Володимира Зеленського
свідчить, що на виборах в Україні є мож-
ливість будувати виборчу стратегію не на
сегментуванні лояльної регіональної ауди-
торії, а на гаслах, які мають потенціал для
об’єднання громадян.
Цей підхід може бути корисним для змен-
шення впливу політичних сил, які традиційно
мають підтримку на Півдні та Сході України.
З огляду на останню президентську кампа-
нію, для побудови успішної політичної кому-
нікації нової адміністрації на Донбасі необ-
хідно:
• максимально враховувати інтереси різних
суспільних груп, навіть тих потенційно мо-
жуть вступати в конфлікти;
• концентруватись на питаннях, що консолі-
дують широке коло виборців, не ігноруючи
в публічній дискусії точки поділу, намагати-
ся шукати шляхи для мінімізації впливу цих
точок на українське суспільство;
• йти до виборця з позитивним порядком
денним, демонструючи успіхи реформ,
пояснюючи складнощі та досягнення не
тільки через засоби медіа, але й напряму
через соціальні мережі, використовуючи
методи таргетування та роботи з цільови-
ми групами;
• включати в публічний дискурс проблемні
питання окупованих регіонів та демон-
струвати мешканцям шляхи вирішення
цих питань серед яких ключовий — це
логістика (пункти пропуску, лібералізація
товарообігу та ін.).