Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Соціально-економічна цінність бібліотек

4,267 views

Published on

Доповідач: Галина Юрчик, кандидат економічних наук, викладача Національного університету водного господарства та природокористування

Published in: Economy & Finance
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Соціально-економічна цінність бібліотек

  1. 1. Соціальна сфера традиційно вважається витратною та такою, що не приносить економічної віддачі. Проте, такий стереотип є невірним.
  2. 2. Безумовно, первинним фактором інвестування у соціальні проекти є соціальний ефект, який виявляється у: •освіченості населення; •культурному розвитку населення; •інформаційній мобільності
  3. 3. •зниженні рівня злочинності та проявів девіантної поведінки; •подовженні тривалості життя; •зниження рівня захворюваності та поширеності шкідливих звичок тощо.
  4. 4. Проте, інвестування у соціальні проекти зумовлює не лише соціальний, але і економічний ефект (віддачу).
  5. 5. Методика прямого оцінювання економічної привабливості соціальних інвестицій (в тому числі щодо діяльності бібліотек) передбачає розрахунок індексу повернення інвестицій (ІПІ).
  6. 6. де В – сукупні економічні вигоди відвідувачів від користування соціальними послугами бібліотеки; І – сукупні грошові витрати на надання відповідних послуг бібліотекою.
  7. 7. Сукупні економічні вигоди від діяльності бібліотек можуть виражатися в: економії коштів громади на одержання відповідних послуг поза бібліотекою; економії коштів громади на купівлю книг та періодичних видань.
  8. 8. Сукупні грошові витрати на надання послуг бібліотекою включають: витрати на утримання приміщень;  амортизацію основних засобів; витрати на оплату праці та ін.
  9. 9. ІПІ можна розраховувати на окремі види послуг, які надаються бібліотекою. При цьому варто сукупні витрати привести до рівня фінансування лише відповідної послуги.
  10. 10. Для цього варто застосовувати метод структурних аналогій, зокрема: • частку витрат на оплату праці працівників, які надають відповідну послугу, у сукупних витратах на оплату праці; •питому вагу приміщень (робочого часу) на надання відповідної послуги в їх сумарному значенні.
  11. 11. Для бібліотек ІПІ, як правило, становить більше 20%. Проте, для окремих послуг ІПІ може набувати від'ємних значень. Якщо ІПІ є додатнім, то відповідний соціальний проект (послуга) є не лише окупними, але і забезпечують позитивну економічну віддачу. Якщо ж ІПІ є від'ємним, то витрати на його фінансування є більшими порівняно з економічними вигодами.
  12. 12. Проте, якщо ІПІ для окремих соціальних послуг є від'ємним, то це не означає, що фінансувати відповідний соціальний проект не варто. Адже, первинне призначення соціальних інвестицій – це одержання соціального ефекту.
  13. 13. В той же час ІПІ відображає лише рівень поточної прямої економічної віддачі від соціальних інвестицій. Проте, досвід розвинених держав свідчить, що соціальні інвестиції забезпечують і довгостроковий непрямий економічний ефект.
  14. 14. Він виражається у: •зростанні рівня ВВП •економії коштів на фінансування охорони здоров’я •детінізації економіки •зростанні рівня життя населення та ін.
  15. 15. Таким чином соціальні інвестиції є інвестиціями у людський розвиток, а відтак – у соціально-економічний розвиток держави.

×