Advertisement

Лекція Епідемічний паротит Кашлюк.pptx

Feb. 13, 2023
Advertisement

More Related Content

Advertisement

Recently uploaded(20)

Лекція Епідемічний паротит Кашлюк.pptx

  1. Епідемічний паротит. Кашлюк. Паракашлюк. Лекція № 17 Викладач Тітова Т.В.
  2. Епідемічний паротит • гостре захворювання, яке спричинюється вірусом і характеризується гарячкою, ураженням залозистої та нервової тканини.
  3. ЕТІОЛОГІЯ Збудником є вірус, що містить РНК Добре зберігається при низьких температурах
  4. Parotitis epidemica • Сімейство Paramyxoviridae • Гине при T - 60*C протягом 5 – 10 хвилин, УФО – відразу, в дезрозчині – 2-3 хвилини. • Не летючий. • Існує один серотип вірусу.
  5. Паротит вперше описаний Гіпократом в ІV віці до н.е. В 1849 р. А.Д.Романовський описав ураження ЦНС Н.Ф.Філатов та І.В.Троїцький доказали ураження статевих залоз Збудник відкритий в 1934 р Johnson та Goodpasture
  6. ПАТОГЕНЕЗ • Запальний процес локалізується біля слинних вивідних протоків та кровоносних судин • Спостерігається генералізована гіперплазія лімфоїдної тканини: утворення гігантських багатоядерних клітин
  7. Слизові оболонки ротової порожнини, носа, глотки Слинні залози Віремія Залозиста тканина • Сублінгвіт • Субмандибуліт • Панкреатит • Орхіт, простатит • Оофорит • Мастит • Тиреоїдит Нервова система • Менінгіт • Менінгоенцефаліт • Мононевріти • Мієліти • Енцефаломієліти • Полірадікулоневріти
  8. Клініка Ураження привушних слинних залоз - перша ознака хвороби. Цей характерний процес у більшості хворих (70%) відмічається вже в 1-й день захворювання. З’являється припухлість та болючість в ділянці привушних залоз, спочатку з одного, потім з обох сторін. Симптом Філатова – болючість при натискуванні на козелок, болючість за мочкою вуха, при натискуванні на сосцеподібний відросток.
  9. Клініка • Симптом Мурсона (Мурсу) – гіперемія та припухлість на слизовій оболонці щік в ділянці вивідного протока ураженої привушної залози.
  10. Ураження інших залоз Запальний процес підшлункової залози – біль в животі, нудота, блювання
  11. ОРХІТ Сильний біль в калитці, з іррадіацією в пах, поперек, яєчко збільшується, ущільнюється.
  12. Паротит у хлопчиків та його наслідки • Наслідки епідемічного паротиту найбільш небезпечними є для хлопчиків віком більше 7 - 8 років. • Якщо статевий розвиток вже почався, то цей процес може бути зупинений під час впровадження вірусу в тканини тестикул. • У хлопчиків віком старше 12 років в 48% випадків виникає вторинне стійке безпліддя.
  13. Варіанти ускладненого перебігу Простатит (частіше у підлітків) – запалення передміхурової залози Оофорит - запалення яєчників Мастит – запалення молочної залози Тиреоїдіт – запалення щитоподібної залози Нефрит – запалення нирок Епідидиміт – запалення придатків яєчка
  14. Менінгоенцефаліт На 6 - 10 добу захворювання уражаються черепні нерви, пірамідна та вестибулярна системи, мозочок. Стан дуже тяжкий, гіпертермія, мозкове блювання, порушення і втрата свідомості, марення, тонічні та клонічні судоми, парези черепних нервів, геміпарези кінцівок, мозочкова атаксія.
  15. Полірадикулоневріти • На 5 - 7 добу спостерігаються мляві парези і паралічі в поєднанні з корінцевим больовим синдромом, випаданням чутливості за дистально – периферичним типом
  16. Віддалений прогноз Панкреатит – цукровий діабет Орхіт – безпліддя, атрофія яєчок, тестикулярні пухлини, імпотенція Оофоріт – безпліддя, рання менопауза, пухлини, маткові кровотечі Менінгіт(менінгоенцефаліт) – глухота, гіпертензіонний синдром , гідроцефалія, сліпота, енурез
  17. Диференційний діагноз Гнійний паротит Токсичний паротит Лімфаденіт Дифтерія токсична Слинокам’яна хвороба Серозні менінгіти
  18. Лабораторна діагностика • Виділення вірусу з крові, змивів з глотки, секрету привушної слинної залози, цереброспинальної рідини і сечі методом імунофлюоресценції • Серологічні методи (зростання титру антитіл в парних сироватках в динамиці)
  19. Потенційні проблеми • Отит • Стоматит • Пневмонія • Цукровий діабет • Безпліддя
  20. При панкреатиті Голод, поступове розширення дієти з обмеженням жирів та вуглеводів. Дієта молочно- рослинна, механічно щадна, рясне пиття.
  21. При епідемічному паротиті середньої тяжкості застосовуються фізіопроцедури: • УВЧ-терапія, ультрафіолетове опромінення. • На опухлу щоку можна надіти суху марлеву пов'язку. Думка про те, що набряклу область можна гріти, є спірним. Тому краще використовувати теплий компрес, але не гарячий. • Кімнату, в якій лежить дитина, рекомендується провітрювати як можна частіше.
  22. Суспензорій
  23. Заходи в вогнищі • Ізоляція хворого на 9 днів від початку захворювання • Карантин на 21 день для контактних , що не хворіли та не щеплених дітей віком до 10 років, роз’єднання проводиться з 11-го дня (з 11до 21-го дня) • Провітрювання, вологе прибирання • Щоденний огляд, термометрія • Санітарно-просвітня робота • Дезінфекція не проводиться
  24. Специфічна профілактика • Проводиться живою паротитною вакциною, • яка вводиться підшкірно в дозі 0,5 мл • Вакцинація в 12міс • Ревакцинація в 6 років
  25. Диспансеризація Після панкреатиту – ендокринолог 1 рік Після орхіту – ендокринолог та інфекціоніст 2 роки З ураженням нервової системи – спостереження невропатолога та інфекціоніста 2 роки Неускладнена форма – 1 місяць в дитячій консультації
  26. І етап медсестринського процесу Медсестринське обстеження Скарги матері - біль при жуванні; -озноб, гарячка; - загальна слабкість; -головний біль; Анамнестичні данні -контакт з хворою дитиною; -відсутність щеплення Об’єктивно - гіпертермія; -висип на шкірі; - головний біль;
  27. ІІ етап медсестринського процесу Проблеми пацієнта • Гіпертермія. • Набряк привушних слинних залоз. • Біль при жуванні. • Головний біль. • Нудота, блювання
  28. ІІІ етап медсестринського процесу ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ • Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом • Виконання лікарських призначень • Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду
  29. ІV етап медсестринського процесу ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ • Ізоляція дитини на 9 днів. • Годувати дитину термічно, хімічно щадною їжею. • Здійснювати догляд за слинними залозами. • Систематичний контроль за температурою тіла. • Виконання лікарських призначень: дезінтоксикаційна терапія , дегідратаційна терапія, симптоматична терапія.
  30. V етап медсестринського процесу ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ • Зникнення інтоксикації, покращання загального стану • Зникнення набряку привушних слинних залоз. • Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях: треба пам’ятати про панкреатит, орхіт та епідидиміт, серозний менінгіт, менінгоенцефаліт, неврит черепних нервів, полірадикулоневрит.
  31. Епідемічний паротит Інкубаційний період 11 – 23 дні Хворий може заражати інших за 2 дні до проявів хвороби Заразність утримується до 6 - 8 днів від початку хвороби
  32. Кашлюк • гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється паличкою Борде - Жангу. Головними проявами його є кашель з поступовим розвитком нападів спазматичного характеру, який закінчується відходженням скловидного мокротиння, блювання
  33. З історії • В 1906 році збудник був виділений з харкотиння хворого бельгійським вченим Ж.Борде та французьким О. Жангу • Про це захворювання стало відомо з 1578 року під час опису епідемічного спалаху в Парижі
  34. Паличка Борде - Жангу
  35. Паличка Борде - Жангу
  36. ПАТОГЕНЕЗ Вхідні ворота - слизові дихальних шляхів Бронхогенне розповсюдження по дрібним бронхам і бронхіолам без бактеріємії Підвищення збудливості рецепторів слизових дихальних шляхів Формування застійного вогнища збудження в кашльовому центрі Зміна ритму дихання і з’явлення характерного спазматичного кашлю Гіпоксемія та гіпоксія Гіпоксична енцефалопатія
  37. Класифікація кашлюку ТИП ТЯЖКІСТЬ ПЕРЕБІГ 1.Типові форми 1.Легка. 2.Средньої тяжкості. 3.Тяжка. 2.Атипові:  стерта;  абортивна;  субклінічна;  безсимптомна. 1.Гладкий. 2.Негладкий (ускладнений)
  38. Спазматичний кашель https://www.youtube.com/wat ch?v=QVUPJwk3bvs Кашлюк https://www.youtube.com/wat ch?v=WtUfpJPK79I&t=121s
  39. Особливості перебігу кашлюку у дітей раннього віку Діти сприйнятливі до коклюшу з перших днів життя. Скорочений інкубаційний період (4-6 діб). Катаральний період скорочується до 5-7 діб, а інколи може бути відсутнім. Судомний період подовжується до 2-3 місяців. Часто перебіг захворювання тяжке і середньої тяжкості. Можуть бути відсутніми репризи. Наявні епізоди апное як на висоті кашлю, так і у вигляді його еквівалентів. Часті ускладнення захворювання, які можуть розвиватися, починаючи з катарального періоду. Після перенесеного кашлюку можуть відмічатися залишкові явища у вигляді затримки психомоторного розвитку, судом, алергозу.
  40. Ускладнення Енцефалопатія Пневмонія, бронхіт Крововиливи, носові кровотечі Пупкова грижа, випадіння прямої кишки Пневмоторакс, емфізема, ателектази Апное Судомний синдром
  41. Діагностика • https://www.youtube.com/watch ?v=hPaTjI6sX0Q
  42. Медикаментозне лікування Антибіотики в катаральний період – ампіцилін, цефалоспоріни Нейролептики – аміназин Десенсибілізуючі препарати – супрастин, тавегіл Спазмолітики- еуфілін Муколітики – аерозолі з протеолітичними ферментами, АЦЦ Протикашльові – тусупрекс, лібексин
  43. Заходи в вогнищі Ізоляція на 25- 30 діб Карантин на 14 діб для контактних, що не хворіли і не щепленим дітям віком до 7 років, при лікуванні хворого амбулаторно- на 25 діб від початку кашлю Щоденний огляд, термометрія Однократне бакдослідження харкотиння методом «кашльових пластин» Дітям до 1року, які не хворіли та не щепленим, вводиться імуноглобулін Провітрювання, вологе прибирання Санітарно-просвітня робота
  44. І етап медсестринського процесу Медсестринське обстеження Скарги матері - субфебрильна температура; -нежить; - сухий кашель; Анамнестичні данні -контакт з хворою дитиною; -відсутність щеплення Об’єктивно - температура тіла субфебрильна; -напад кашлю закінчується блюванням; - в’язке тягуче харкотиння
  45. ІІ етап медсестринського процесу Проблеми пацієнта • Кашель. • Субфебрилітет. • Нежить. • Блювання. • В’язке, тягуче харкотиння.
  46. ІІІ етап медсестринського процесу ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ • Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень • Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом • Виконання лікарських призначень • Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду
  47. ІV етап медсестринського процесу ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ • Ізолювати дитину на 30 днів. • Взяття харкотиння методом кашльових пластин. • Годувати дитину механічно, хімічно щадною їжею. • Здійснювати догляд за ротовою порожниною. • Систематичний контроль за температурою тіла, частотою дихання, АТ. • Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія , аеротерапія, вітамінотерапія, дезінтоксикаційна терапія , спазмолітики, нейроплегики, симптоматична терапія.
  48. V етап медсестринського процесу • ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ • Зникнення інтоксикації, покращання загального стану • Зникнення кашлю. • Корекція мед сестринських втручань можлива при різних ускладненнях: треба • пам’ятати про пневмоторакс, емфізема легень, енцефалопатії, менінгізм, пупкової та пахової гриж, випадання прямої кишки, носових кровотеч, крововиливів у шкіру, кон’юнктиву та в тканини головного мозку
  49. Профілактика кашлюку
  50. І М У Н О П Р О Ф І Л А К Т И К А
  51. КАШЛЮК Інкубаційний період 3 – 20 днів Хворий може заражати інших з другої половини інкубаційного періоду Заразність утримується до 4 тижнів з початку хвороби
  52. Паракашлюк гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється паличкою паракашлюку.
  53. ЕТІОЛОГІЯ • B. parapertussis – аеробна нерухома грамнегативна паличка, від кашлюкової диференціюють за допомогою специфічних аглютинуючих сироваток. • Збудник паракашлюку (Bordetella parapertussis) в 1937 році виділили і описали Eldering та Kendrick
  54. КЛІНІКА • Клінічна картина при кашлюку та паракашлюку в більшості випадків дуже схожа. Різниця їх в тому, що паракашлюк має більш легкий перебіг, ускладнення зустрічаються рідко, а летальність майже дорівнює нулю.
  55. Дифдіагностика кашлюку та паракашлюку
  56. ДІАГНОСТИКА Специфічна лабораторна діагностика кашлюку і паракашлюку може здійснюватись трьома методами: • бактеріологічним, при якому виділяють збудника зі слизу задньої стінки глотки; • серологічним, при якому визначають специфічні антитіла в сироватці хворого або особи, що перехворіла • методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Бактеріологічний метод обстеження та ПЛР є методами ранньої діагностики захворювань, серологічний ‒ використовують для ретроспективного встановлення діагнозу.
  57. ЛІКУВАННЯ • Госпіталізації підлягають пацієнти з середньотяжким та тяжким перебігом захворювання. Харчування має бути висококалорійним та дробним. Приміщення слід часто провітрювати. Хворим рекомендовані тривалі прогулянки на свіжому повітрі.
  58. ЛІКУВАННЯ Для етіологічного лікування використовують макроліди (еритроміцин , азитроміцин , кларитроміцин , рокситроміцин – курсом 5‒7 днів) Ефективність протикашльових, відхаркуючих препаратів і легких седативних засобів ‒ сумнівна; їх слід застосовувати обережно. Гормонотерапія призначається лише при тяжкій формі захворювання: преднізолон , гідрокортизон , дексазон курсом 3‒5 діб. Специфічний протикашлюковий γ-глобулін доповнює успішне лікування на ранній стадії захворювання. При клінічно виражених симптомах гіпоксемії та гіпоксії показана оксигенотерапія
  59. Активна імунізація (вакцинація) - один з основних напрямків імунопрофілактики інфекційних захворювань, який грунтується на створенні в популяції протективного імунітету і, відповідно, стійкості до певних інфекцій шляхом створення чи посилення штучного імунітету в процесі вакцинації (Сміян І.С., Чернишова Л.І. та ін., 2001).
  60. Вакцинальні препарати 1. Живі вакцини 2. Інактивовані (вбиті) вакцини 3. Хімічні вакцини 4. Анатоксини 5. Векторні (рекомбінантні) вакцини: проти гепатиту В, ротавірусної інфекції. 6. Синтетичні вакцини - штучно створені антигенні детермінанти мікроорганізмів. 7. Асоційовані вакцини: АКДП.
  61. МЕТОДИ ВАКЦИНАЦІЇ - Внутрішньошкірний - Підшкірний - Внутрішньом’язовий - Нашкірний - Безголковий - Аерозольний - Інгаляційний - Ентеральний
  62. ПАРЕНТЕРАЛЬНІ МЕТОДИ ВВЕДЕННЯ ВАКЦИН (підшкірний, внутрішньошкірний, внутрішньом’язовий) Недоліки: - Ймовірність порушення правил асептики - Необхідність використання одноразових шприців - Мала продуктивність.
  63. Ентеральний метод Недоліки: Необхідні високі дози вакцин, через руйнування антигенів шлунковим соком висока вартість вакцин
  64. Перелік медичних протипоказів до проведення профілактичних щеплень Всі вакцини та анатоксини: Тяжкі ускладнення на попередню дозу у вигляді анафілактичного шоку Алергія на будь-який компонент вакцини Прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром з судомами Анемія з рівнем гемоглобіну нижче 80г/л (профілактичні щеплення проводяться після підвищення рівня гемоглобіну)
  65. Перелік медичних протипоказів до проведення профілактичних щеплень Всі живі вакцини: Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогамаглобулінемія БЦЖ: Вага дитини менше 2000г: при недоношеності ІІ ст. (вага 1500-1999г) щеплення не проводять до 1 міс. життя, при недоношеності ІІІ ст. (вага 1000-1499г) – до 2 міс.
  66. Перелік медичних протипоказів до проведення профілактичних щеплень ОПВ: Дітям, яким протипоказано введення живих вакцин, а також членам їх родин рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ) АКДП: Судоми в анамнезі (замість АКДП вводять АДП або вакцину з ацелюлярним компонентом)
  67. Перелік медичних протипоказів до проведення профілактичних щеплень • Живі вакцини проти кору, паротиту, краснухи: • Алергічні реакції на аміноглікозиди • Алергічні реакції на яєчний білок
  68. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Advertisement