Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Володимир Сосюра. «Люби свій край, всю душу солов'їну і серця жар йому віддай»

145 views

Published on

Віртуальна виставка-портрет

Published in: Education
  • Be the first to comment

Володимир Сосюра. «Люби свій край, всю душу солов'їну і серця жар йому віддай»

  1. 1. Володимир Сосюра. «Люби свій край, всю душу солов'їну і серця жар йому віддай» Віртуальна виставка-портрет НБ СНУ ім.В.Даля
  2. 2. 6 січня 2018 року виповнилося 120 років від дня народження нашого земляка, українського письменника, поета-лірика ХХ століття, автора понад 80 збірок поезій, поем, роману «Третя Рота», козака Армії УНР - Володимира Миколайовича Сосюри, дитячі та юнацькі роки якого пройшли в селі Верхнє, нині межа міста Лисичанська. (1898-1965)
  3. 3. Чарівні й загадкові прості образи переповнювали його щомиті, рвали душу з душі, розлітаючись кольоровими світами радості й печалі . В. Моринець Як не можна уявити весни без березневої безпосередньості, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри. М. Бажан Сосюра як глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень. М. Стельмах
  4. 4. З творчістю Володимира Сосюри українська література поповнилась новими темами героїчної і трагічної боротьби нашого народу за краще життя, збагатилась зразками високої громадянської й інтимної лірики, образами і картинами індустріальної України, її людей. Двадцятилітнім Сосюра вступив до гайдамацького полку УНР. Тоді на Донбасі більшовики та червоногвардійці були всім чужі, як і німці. Хлопці-шахтарі записувалися в козаки. Сосюра воював в Українській Народній Армії Петлюри взимку 1918 до осені 1919 року, до того, як був узятий в полон Добровольчою армією Денікіна. Він був засуджений до смерті, але вдалося втекти. Пізніше, після того, як армія УНР була розбита, він вступив у Червону Армію. Сосюра перейшов до більшовиків у 1-й Чорноморський полк Червоної Армії 1920-го в Одесі. Полк ходив під синьо-жовтим прапором, бо тоді більшовики ще боялися українців. «Ми пройшли золотими ланами, крізь огонь і синяву пройшли, та навіки, навіки за нами – оселедець, погони та шлик». Пізніше В Сосюра згадував, як вони з Євгеном Маланюком крали яблука в саду у Петлюри. Усю війну Володька був закоханий у молоду синьооку польку Констанцію, за яку козак-суперник мало не зарубав Сосюру. За ту війну він двічі міг бути зарубаний і двічі розстріляний: і денікінцями, і більшовиками.
  5. 5. Молоді роки
  6. 6. У 30-их роках, коли в Україну прийшли голод і репресії, Володимир Миколайович Сосюра змушений відступити від ідейних творів. Це йому не давало покою, що й призвело до психічного розладу, але все ж поет творив. Він майже єдиний і до того ж майже перший, підняв літературні напрямки: любовна лірика та інтим. У 1936 році поета знову приймають до Спілки радянських письменників (у 1934 був виключений «за націоналістичі ухили»). І це тривало до другої світової війни, коли Сосюра пішов в лави військових. З 1942 по 1944 р., він працює воєнним кореспондентом, підсилює бойовий дух армії. Це дало народу інші твори, котрі додавали боротьби, казали, що треба жити, водночас – любити. Володимир Сосюра не відходив від любовної лірики і надалі, часто показуючи нові і нові добірки поетичної любові. В 1951 він знову зазнав обвинувачення у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну». Помер 8 січня 1965 року після другого інфаркту. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
  7. 7. Офіційно Володимир Сосюра був одружений тричі. Вперше В. Сосюра одружився в 1922 році на Вірі Каперівні Берзіній під час навчання в Харкові, коли обидва були ще студентами (їй поет присвятив одну зі своїх найвідоміших віршів «Так ніхто не кохав…»). До цього переконана більшовичка Віра служила комісаром в одному з ескадронів Червоної армії, брала участь в штурмі Перекопу. Вона народила Сосюрі двох синів. Шлюб розпався через шовіністичні погляди Віри. Її дратувало, що чоловік - патріот України. Сосюра написав з цього приводу такі рядки: «Ми з тобою зійшлися в маю, ще не знав я, що значить ідея. Ти й тоді Україну мою не любила, сміялася з неї». Після розлучення Берзіна тривалий час не дозволяла синам зустрічатися з батьком. Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Даниловою Марією Гаврилівною. В них народився син Володимир. У 1949 р. Син розповідав: «Доля звела їх навесні 1931 року в місті Сталіно (нині Донецьк). Батько приїхав туди в «Шевченківські дні» читати перед публікою вірші. Мама - Марія Данилова - після закінчення в Києві балетної студії жила в Сталіно, працювала артисткою вокально-інструментальної капели. Особисте життя
  8. 8. Молодий поет Володимир Сосюра побачив її на сцені в вишиванці, коли вона виконувала «Заповіт». Марія була на 12 років молодша за Володимира, але це не завадило їх любові. Роман був блискавичним: вже через кілька днів після знайомства батько зробив пропозицію, і батьки відразу ж розписалися. Життя їхнє було бурхливо-скандальне. Та можливо, це все-таки була любов — бо інакше буде незрозумілим усе інше, що сталося з ними. 1942 року він дізнався, що Марія — агент НКВД і змушена доносити на нього та його знайомих. Однак не покинув її. У 1949 році Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Поки жінка була в таборах, Сосюра розлучився з нею і одружився на 26- річній друкарці Літфонду. Незабаром після смерті Сталіна Марію відпустили (вона відсиділа п'ять років). Вона знала, що у чоловіка нова сім'я, тому, повернувшись до Києва, поїхала до своєї сестри Серафими Гаврилівни, яка жила на вулиці Горького. Серафима зателефонувала Сосюрі і повідомила, що Марія на свободі і зупинилася у неї. Син Сосюри розповідав: «Батько примчав і поніс маму (вона стала в таборі неймовірно худенькою - шкіра та кістки) додому на руках. Незабаром вони знову стали чоловіком і дружиною. Мама не дуже-то багато розповідала мені про пережите за п'ять років в таборах - берегла мене. Її повністю реабілітували».
  9. 9. В.Сосюра з дружиною Марією Гаврилівною. Фото кінця 40-х років 1931 р. В Сосюра з сином Володимиром.
  10. 10. Перший вірш (російською мовою) надрукував 1917. В архівах збереглися недруковані вірші Сосюри (українською мовою), писані за його перебування в Армії УНР, але перша збірка «Поезії» вийшла 1921, а раптову славу принесла йому революційно-романтична поема «Червона зима» (1922), визнана за найвидатніший зразок поетичного епосу громадянської війни в Україні. Уже в перших збірках Сосюра виявив себе найсильнішим ліриком в українській поезії своєї доби. Його співучі й повні незглибної ліричної стихії поезії вражають задушевністю, революційним запалом і пристрастю інтимних почувань. Основні джерела, якими живилася лірика Сосюри (народна творчість, Тарас Шевченко і пізніші лірики), перетопилися в його поезії на оригінальний стиль, позначений класичною простотою вірша, співучістю і романтичним піднесенням. У 1920-30-х роках Сосюра став дуже популярним, але його ідеологічні прихильності були порвані між патріотичними почуттями до України, і до Радянського Союзу з його часто мінливими ідеологіями. Він часто був у конфлікті з комуністичною партією, членом якої був з 1920, двічі був виключений за "націоналістичним відтінком", він навіть змушений був пройти "перевиховання" на заводі в 1930-1931 роках. Сторінки творчості
  11. 11. Багато віршів Сосюри були опубліковані. В поезії Сосюри знайшли відображення і суперечності його доби: типова для українського інтелігента 20-их років неможливість поєднати відданість більшовицькій революції з почуттям національного обов'язку: поема про внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст») «Два Володьки» (1930), відразу по виході заборонена збірка «Серце» (1931). Попри заборони, у творчості Сосюри того часу потужно пробивається мотив українського патріотизму (недрукована поема «Махно», відома лише в уривках «Мазепа», 1930). За «націоналістичні ухили» у 1934р. поета виключають з партії та зі Спілки письменників. У ці кризові роки В. Сосюра майже не пише, займається поетичними перекладами. 1936 р. Сосюру все-таки знову приймають до Спілки радянських письменників. У припливі нових сил і надій він повертається до роботи. Наступних років з'являються збірки «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939). У 1948 році поет був удостоєний вищих нагород Сталінської премії, але потім в 1951 він знову зазнав гострих нападів критики, приводом до чого була стаття в газеті «Правда», яка обвинувачувала Сосюру у «буржуазному націоналізмі» за його вірші «Любіть Україну», написану 1944 р.
  12. 12. Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами... Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами.
  13. 13. Твори • романи Сосюри: Третя Рота (1926-30; 1942; осінь 1959 — весна 1960) Червоногвардієць (1937-40; віршований роман) • поеми Сосюри: 1917 рік (1921) Віра (1923) Вітчизна (1949) Володька (лютий 1943) Вчителька (1928–1929) Галичанка (1931) Залізниця (1923–1924; епопея з п’яти поем) Мазепа (1929 — 1959, була в списку заборонених творів) Минуле (1930) Оксана (1922) Розгром Розстріляне безсмертя (1960) Студентка (1947) Червона зима • вірші Сосюри: Білі акації будуть цвісти Васильки Вода десь точить білий камінь Люблю весну, та хто її не любить Любіть Україну (1944) Як я люблю тебе, мій краю вугляний … та багато інших.
  14. 14. Більше читати тут: 1. Безсмертний-Анзіміров А. Володимир Сосюра [Електронний ресурс] / Андрій Безсмертний-Анзіміров // Ukraine Incognita. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://incognita.day.kiev.ua/volodymyr-sosiura.html. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 2. Біографія Володимира Сосюри [Електронний ресурс] // OnlyArt / Біографії українських поетів та письменників. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : https://onlyart.org.ua. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 3. Відомі Українці Донбасу: Володимир Сосюра [Електронний ресурс] // Бахмутские Ведомости - Блог жизни Бахмута. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : https://bakhmut.wordpress.com/2014/07/26/відомі-українці- донбасу-володимир-со/. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 4. Володимир Сосюра [Електронний ресурс] // Ukrbooks. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://ukrbooks.com/ua/Sosjura_Volodymyr_Mykolajovych/. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 5. Володимир Сосюра: життєвий шлях і твори [Електронний ресурс] // Мала сторінка. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : https://mala.storinka.org/володимир-сосюра-життєвий-шлях-і-твори.html, вільний. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 27.12.2017
  15. 15. 6. «Володимир Сосюра: «Я – поет робітничої рані…» : тематичний бібліографічний покажчик [Електронний ресурс] // МСМБ. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/bolodimir- sosyura-ya-poet-robitnichoi-rani/. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 7. Володимир Сосюра, біографія коротко [Електронний ресурс] // dovidka.biz.ua : Довідник цікавих фактів та корисних знань. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/volodimir-sosyura-biografiya-korotko/.— Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 8. Володимир Сосюра малим боявся кавунів // Gazeta.ua. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_volodimir- sosyura-malim-boyavsya-kavuniv/200485. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 9. Ковтун А. Сосюра - патріот України [Електронний ресурс] / Аліна Ковтун // Корреспондент.net.— Електрон. текст. дані. — Режим доступу : https://blogs.korrespondent.net/blog/2340/3365430/#1, вільний. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 10. Осипчук И. Сын Владимира Сосюры: «Маму, вернувшуюся в Киев из сталинских лагерей, мой отец нес домой на руках» [Електронний ресурс] / Игорь Осипчук // «ФАКТЫ». — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://fakty.ua/254027- mamu-vernuvshuyusya-v-kiev-iz-stalinskih-lagerej-moj-otec-vladimir-sosyura-otec- nes-domoj-na-rukah. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018
  16. 16. 11. Пам’ятають його сумчани. До 80-річчя з дня народження В.М.Сосюри [Електронний ресурс] // Сумська МЦБС. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://library-sumy.com/sumy/pismennik_sumy/111/776/. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 12. Сосюра Володимир : Біографія [Електронний ресурс] // Клуб поезії. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=133&type=biogr.— Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 13. Черкаська Г. «Солодке й страшне захоплення» Володимира Сосюри [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // Ua Modna.— Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://www.uamodna.com/articles/solodke-y-strashne- zahoplennya-volodymyra-sosyury/. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018 14. Щасливий М. Володимир Миколайович Сосюра [Електронний ресурс] / Микола Щасливий // Проба пера. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу : http://probapera.org/publication/13/10133/biohrafiya-volodymyra- mykolajovycha-sosyury.html. — Заголовок з екрана. — Дата звернення: 02.01.2018

×