Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Павло Чубинський.

15 views

Published on

віртуальний стенд

Published in: Education
  • Be the first to comment

Павло Чубинський.

  1. 1. Павло Чубинський. Деякі факти з життя. (до 180-річчя від дня народження)
  2. 2. Юрист за фахом, фольклорист, етнограф і поет – за покликанням, полум’яний патріот – за переконанням … Цього року виповнюється 180 років від дня народження видатного вченого-етнографа, фольклориста, правознавця, журналіста, громадського і просвітницького діяча, активного учасника українського національного руху на Правобережній Україні, поета, автора тексту Державного Гімну України Павла Платоновича Чубинського. Він жив і працював в умовах переслідування царським урядом української культури і за своє недовге життя встиг зробити стільки, що, за висловом етнографа Федіра Вовка, його заслуг вистачило б і на декількох професіональних учених. Один лише вірш «Ще не вмерла Україна» зробив, його ім’я безсмертнім навіки. Народився П. Чубинський 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста). Походив з української шляхти. Його давнім предком був козак Іван Чуб, похований у Борисполі. Однак прадід відомий уже під більш «шляхетним» прізвищем — Чубинський. Після закінчення Другої київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. У студентські роки бере участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим.
  3. 3. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства. Юриспруденція не стала основним і єдиним заняттям Павла Чубинського. З юності він захопився вивченням народного побуту, звичаїв, фольклору, обожнював поезію Шевченка, почав писати вірші і записувати народні пісні. Повернувшись в Україну, впродовж 1861–1862 років пише статті для «Основи», співпрацює з «Черниговским листком» та з «Киевскими губернскими ведомостями». 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, проти них було заведено кримінальну справу. Очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. 1873–1876 — секретар, а потім заступник голови Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва. За допомогою президії Російського географічного товариства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі. У 1879 р. Чубинський пішов у відставку, тяжко захворів, і до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 17 січня 1884 р. в рідному селі.
  4. 4. Доба, в яку жив і творив П. Чубинський, науковцями кваліфікується як другий етап українського національного відродження. Українська інтелігенція дедалі більше пов’язувала перспективи українського визвольного руху з необхідністю утвердження самобутності мови, культури українського народу Духовна атмосфера повнилася патріотичними почуттями, що в поетичних рядках набували заклику до єднання і вселяли віру в перемогу: «Годі, браття, сумувати: ще не вмерла наша Мати!» (П. Куліш); «Та ще не вмерла козацька мати!» (з літопису Г. Граб’янки; «Не вмирає душа наша, не вмирає воля» (Т. Шевченко). Ці та інші поетичні мотиви, фольклорні образи (Україна – мати) викликали у П. Чубинського невідворотне бажання створити на українському історичному ґрунті урочисту пісню прославного характеру. І такою піснею став майбутній гімн. В основу тексту пісні «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького, Павло Чубинський поклав мотиви з мазурки «Єще Польска нє зґінела» та пісні сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу». Існує декілька версій пісні. Текст був написаній за півгодини у 1862 році в Києві на вулиці Великій Васильківській, 122, у домі купця Лазарєва, де автор квартирував. Вперше вірш опублікували у четвертому номері часопису «Мета», який вийшов у грудні 1863-го року.
  5. 5. Чубинський записав майже чотири тисячі обрядових пісень, триста казок, у шістдесяти місцевостях зафіксував і опрацював говірки, звичаї, повір'я, прикмети. Найцікавішими в «Працях» експедиції є численні записи свят, в яких найбільше розкривається душа українського народу, його художній геній. Завдяки експедиції Павла Чубинського і виданню її «Праць» нащадкам залишилися прекрасні перли усної народної творчості, які безслідно зникали з наступом цивілізації, нівелізації національних рис, безвір'я та духовного поневолення.
  6. 6. Праці: • Очерк народных юридических обычаев и понятий в Малороссии. СПб., 1869 На прохання Географічного товариства П. Чубинський за два роки організував три етнографічні експедиції Україною. Виявляючи невичерпну енергію і невтомну працездатність, зібрав колосальні за обсягом матеріали — етнографічні, фольклорні, мовознавчі, статистичні. Згодом зібрані матеріали побачили світ у 7-томному зібранні творів. • Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским географическим обществом (Юго- Западный отдел): Материалы и исследования, собранные действительным членом П.П. Чубинским, т. 1—7. СПб., 1872—78
  7. 7. Праці: • Сопілка: поезії, переклади. • Старовинні українські казки. • «Я сіяв те, що Бог послав...»: Сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського. Ось що писав про свою працю сам автор: «Я намагався не оминути увагою жодної сторони народного життя… Завжди стежив за фонетичними і граматичними особливостями говорів, змінами побутових умов… Звертав особливу увагу на обрядові пісні та казки міфічного змісту; описував обряди… Записав близько чотирьох тисяч обрядових пісень. Обряди, пов’язані з родинами, хрестинами й похоронами, я записав у кількох місцях; весілля описане більш ніж у 20 місцях, казок записано близько 300… Про говори зроблено записи більш ніж у 60 місцях…».
  8. 8. За свої цінні наукові праці одержав золоту медаль від Російського географічного товариства (1873), золоту медаль на Міжнародній Виставці в Парижі (1875) та від Російської академії наукУваровську премію (1879). Твори Чубинського були тривалий час заборонені. З набуттям незалежності Україною слова вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» стали національним Гімном держави, символом нації. 1995 року видавництво «Мистецтво» видало ілюстрований двотомник «Мудрість віків. Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського».
  9. 9. Вшанування 1963 р. до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» Відділ ООЛ видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Миколи Бідняка. У 1994 р. в селі Чубинське засновано ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинського». У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам’ятник. Ювілейна монета 14 січня 2009 року Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський» .
  10. 10. Дізнатися за темою можна за посиланнями: 1. Ковальчук А. Будитель національного духу. До 175-річчя від дня народження Павла Чубинського / Анатолій Ковальчук // Сільські вісті. – 2014. - 30 січня року № 11 (19058). – Режим доступу : http://www.silskivisti.kiev.ua/19058/print.php?n=21058 2. Павло Чубинський – автор українського національного гімну [Електронний ресурс] / Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/node/536, вільний. - Назва з екрана. - (останній перегляд: 21.01.2019) 3. Павло Чубинський [Електронний ресурс] // КРІОН (книги з історії, культури України) : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.history-ua.org/ukraina-slavetna/pavlo-chubynskiy.html, вільний. - Назва з екрана. - (останній перегляд: 21.01.2019) 4. Стадник О. Г. Павло Чубинський [Електронний ресурс] / О. Г. Стадник . - Режим доступу : http://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/634/1/СтадникПав лоЧубинский.pdf 5. Чубинський Павло [Електронний ресурс] : біографія / Бібліотека Української Літератури : [веб-сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=50, вільний. - Назва з екрана.
  11. 11. 6. Чубинський П. Мудрість віків : українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського. У 2 кн. : Кн.1. / П. Чубинський. – К. : Мистецтво, 1995. – 222 с. – Режим доступу : https://www.twirpx.com/file/04/, вільний. - Назва з екрана. 7. Україна в етнокультурному вимірі століть. До 175-річчя з дня народження видатного українського етнографа Павла Чубинського: зб. наук. праць [Електронний ресурс] / Відповід. ред. П. М.Чернега. – К., Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2014. – 405 с. – Режим доступу : http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/Zbirnyk.pdf (останній перегляд: 21.01.2019). 8. Черкаська Г. Павло Чубинський: «Ще не вмерла України і слава, і воля» [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // Uamodna : [веб- сайт]. – Режим доступу : https://uamodna.com/articles/pavlo- chubynsjkyy-sche-ne-vmerla-ukrayiny-i-slava-i-volya/, вільний. - Назва з екрана (останній перегляд: 25.01.2019). 9. Чубинський Павло Платонович [Електронний ресурс] // Українське право : [веб-сайт]. – Режим доступу: http://ukrainepravo.com/man_law/chubynskyy-pavlo-platonovych/ , вільний. - Назва з екрана.(останній перегляд: 25.01.2019). 10. Шип Н.А. Чубинський Павло Платонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2013. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Chubynskyj_P (останній перегляд: 25.01.2019)

×