1.
СИЛА ЛЮДЕЙ
Запровадження
цивілізованого ринку
земель с. г. призначення
Аналітична записка
підготовлено з метою формування офіційної позиції
політичної партії «Сила Людей»
Київ — 2019

2.
2
Авторський колектив:
Наталія Балдич, Любомир Чорній
за фінансової підтримки
за аналітичної підтримки
м. Київ, 2018 рік

3.
3
ЗМІСТ
І. Резюме..............................................................................................................................................4
ІІ. Основні характеристики проблеми .............................................................................6
Історія формування проблеми...............................................................................................6
Основні прояви і наслідки проблеми................................................................................. 12
Попередні спроби розв’язання проблеми.........................................................................17
Висновки....................................................................................................................................... 19
ІII. Аналіз зацікавлених сторін.............................................................................................20
Позиція парламентських політичних партій....................................................................24
Позиція міжнародних партнерів україни..........................................................................26
Висновки....................................................................................................................................... 27
IV. Зарубіжний досвід................................................................................................................29
Центральна та Східна Європа................................................................................................29
Країни «Старої європи»........................................................................................................... 31
Канада та Сполучені Штати Америки..................................................................................35
Висновки.......................................................................................................................................36
V. Запровадження ринку сільськогосподарських земель................................37
Скасування мораторію............................................................................................................. 37
Моделі ринку землі...................................................................................................................38
Висновки.......................................................................................................................................39
VI. Пропозиції щодо розв’язання проблеми.............................................................. 40
Передумови запровадження ринку с/г земель...............................................................40
Пропозиції щодо впровадження моделі регульованого ринку.................................40
Очікувані результати................................................................................................................ 41

4.
4
І. РЕЗЮМЕ
yy В Україні не завершено розпочату ще 1990 року земельну реформу, зокре-
ма не сформовано повноцінного ринку с/г земель1
через дію мораторію на їх
обіг. Внаслідок незавершеної реформи з 41,5 млн га всіх с/г угідь в Україні
31,0 млн га (або 74,7 %) перебувають у приватній власності, близько 10,5 млн га
(25,3 %) — у державній власності, близько 0,03 млн га (0,07 %) — у комунальній
і колективній власності. Практично всі вони підпадають під дію мораторію.
yy Загальна кількість власників і користувачів земельних ділянок усіх форм
власності та видів користування становить 25,2 млн осіб, з яких понад 6,9 млн —
власники земельних ділянок, отриманих у рахунок земельних часток (паїв)
(тобто 16,2 % постійного населення України).
yy Власники земельних ділянок недоотримують доходи через низький розмір
орендної плати (у 2017 році розмір орендної плати с/г паїв приватної власності
в середньому був удвічі нижчий на ділянки с/г призначення державної власно-
сті2
); щорічні втрати власників земельних паїв від заниженої вартості оренди
в Україні становлять 86 млрд грн (або 3,3 млрд дол. США).
yy Відсутність легального ринку с/г земель живить тіньові схеми опосередко-
ваного заволодіння значними площами землі. Так, у 2017 році близько третини
с/г земель, які обробляють підприємства, сконцентрували агрохолдинги.
yy Дія мораторію на обіг с/г земель призводить до колосальних соціально-еко-
номічних втрат для України, зокрема до неефективного землекористування:
майже 1,4 млн га розпайованих земельних ділянок не використовуються; пло-
ща еродованих земель становить близько 41 % усіх с/г угідь; упродовж 1990—
2015 років площа с/г земель зменшилась на 331,4 тис. га.
yy Неможливість реалізувати конституційне право на розпорядження влас-
ністю призводить до зубожіння сільського населення: рівень бідності на селі
майже вдвічі перевищує аналогічний показник у великих містах (29,7 % і 17,1 %
відповідно).
yy Результати соціологічних опитувань свідчать, що майже дві третини грома-
дян України виступають проти скасування мораторію, трохи менше п’ятої ча-
стини — за ринок с/г землі. Разом з тим 44 % власників землі — противників
скасування мораторію хотіли б мати можливість продати свою землю. Тобто
склалась парадоксальна ситуація, коли більшість громадян виступають проти
ринку землі для інших, а не для себе.
yy У своїх останніх заявах Президент України акцентує на необхідності відкрит-
тя ринку сільськогосподарської землі, що допоможе Україні зробити інвести-
1
С/г землі — тут і далі «сільськогосподарські землі».
2
Скільки заробляють селяни на паях. Орендна плата за землю по регіонах: дані за 2017 рік // Главком (https://
glavcom.ua/publications/ckilki-selyani-zaroblyayut-na-zemelnih-payah-oprilyudnena-zvedena-informaciya-pro-
orendnu-platu-v-2017-roci-grafika-473880.html).

5.
5
ційний стрибок3
. Прем’єр-міністр України виступає проти повної лібералізації
ринку землі, натомість пропонує дати можливість українцям купувати землю
один в одного в обмеженій кількості4
. І при цьому, з урахуванням настроїв різ-
них політичних сил, зараз на розгляді в парламенті перебувають законодавчі
ініціативи дуже різного спрямування.
yy Подовжуючи дію мораторію на обіг с/г земель, Україна належить до групи
країн, у яких відсутній ринок землі. Таких країн разом з Україною у світі на сьо-
годні сім: Білорусь, Венесуела, Куба, Північна Корея, Судан, Таджикистан. З кра-
їн Європейського континенту лише в Україні та Білорусі відсутній ринок с/г
земель. Перебування України в цій групі знижує міжнародний імідж та інтерес
потенційних інвесторів до країни.
yy Досвід європейських країн, які пройшли шлях економічних трансформацій,
показує, що найпоширенішими обмеженнями ринку с/г земель у цих країнах
на сьогодні є: обмеження розміру земель, що можуть перебувати у власності од-
нієї особи (1), та обмеження щодо іноземців, які можуть придбавати землю (2).
Причому заборони на купівлю с/г земель іноземцями мали тимчасовий харак-
тер і пізніше переважно були скасовані повністю або значно послаблені.
yy У країнах «Старої Європи» сформувалися три типи регулювання ринку с/г зе-
мель: цінове регулювання (Бельгія, Греція, Німеччина, Франція), податкове
регулювання (Ірландія, Іспанія, Італія), кількісні обмеження на купівлю та ко-
ристування землею (Великобританія, Німеччина, Швеція). Водночас у багатьох
країнах має місце поєднання двох або трьох типів регулювання.
yy Зарубіжний досвід показує доцільність не поетапного, а одномоментного ска-
сування мораторію. Разом з тим до цього моменту має бути створене необхідне
правове та інституційне підґрунтя, щоб запобігти виникненню правового ва-
кууму щодо регулювання ринку с/г земель. Це правове та інституційне регулю-
вання має визначати прийняту модель регулювання ринку с/г земель.
3
Петро Порошенко: Вільному ринку землі в Україні бути (https://agropolit.com/news/10464-petro-poroshenko-
vilnomu-rinku-zemli-v-ukrayini-buti; Порошенко закликав створити ринок землі і підвищувати зарплати).
4
Прем’єр виступає проти повної лібералізації ринку землі в Україні (https://economics.unian.ua/agro/10256481-prem-
yer-vistupaye-proti-povnoji-liberalizaciji-rinku-zemli-v-ukrajini.html).

6.
6
ІІ. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ПРОБЛЕМИ
Історія формування проблеми
За останньою Конституцією Української РСР від 20.04.1978 № 888-IX, земля проголо-
шувалась виключною власністю держави. За колгоспами земля закріплювалася в без-
платне і безстрокове користування. У користуванні громадян могли бути лише ділянки
землі для ведення підсобного господарства (включаючи тримання худоби і птиці), са-
дівництва та городництва, а також для індивідуального житлового будівництва.
Наприкінці 1990 року з прийняттям першої редакції Земельного кодексу України
(далі — ЗК України) в Україні розпочалася земельна реформа. Пріоритети земельної
реформи в частині с/г земель включали:
1) роздержавлення земель із визначенням земельних угідь, що залишаються
в державній власності;
2) приватизацію земель шляхом передачі їх у колективну власність недержавним
с/г підприємствам5
, а також у приватну власність громадянам;
3) грошову оцінку сільськогосподарських угідь;
4) паювання земель, переданих у колективну власність с/г підприємствам;
5) видачу сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам — членам
колективних с/г підприємств i організацій та державних актів на право при-
ватної власності на землю (за їх бажанням) у разі виходу з підприємства;
6) організацію державного контролю за станом, використанням i охороною зе-
мель;
7) формування організаційно-правових структур ринкового типу.
Серед цих пріоритетів тією чи іншою мірою вдалось втілити перші п’ять (хоча
отримані результати далекі від запланованих). Не вдалось побудувати ефективної
системи державного контролю за станом, використанням і охороною земель. Інфра-
структуру ринку та сам ринок с/г земель не створено.
Кожен крок земельної реформи в Україні відразу спричиняв широкий резонанс
у суспільстві. Прибічники і противники земельної реформи, приватної форми влас-
ності на с/г землі та їх ринкового обігу наводили свої аргументи «за» і «проти» цих
позицій. Історія земельної реформи та питання ринку с/г земель визначаються ак-
тами, які приймалися починаючи з часів Української РСР (див. Таблицю 1).
Найважливішою подією земельної реформи стало прийняття у 2001 році
ЗК України, який визначав ідеологію розвитку земельних відносин у пострадян-
ську добу. Практична необхідність прийняття кодексу була викликана соціаль-
но-економічними та політико-правовими реаліями, що склалися після набуття
чинності Конституцією України 1996 року, та нагальною потребою врегулювання
5
С/г підприємство — тут і далі «сільськогосподарське підприємство».

7.
7
проблем у сфері землеволодіння та землекористування внаслідок суперечливості
положень ЗК України 1990 року.
Підготовка нової редакції ЗК України розтягнулася на п’ять років. У 1997 році під-
готовлений проект кодексу через незадовільну якість ключових положень і політич-
не протистояння у Верховні Раді України (далі — ВР України) був відхилений. Згодом
ВР України розглянула проект кодексу, підготовлений Комітетом з питань аграрної
політики і земельних відносин, та ухвалила його в жовтні 2001 року.
Однак, незважаючи на прогресивність норм ЗК України 2001 року, у ньому зали-
шалося чимало слабких місць. Принциповою невдачею була відсутність у кодексі
поняття «земельна рента» — серцевини ринкових земельних відносин (земельні
рентні відносини є ключовим складником економічного механізму розвитку сіль-
ського господарства). При прийнятті нової редакції кодексу одразу був запровадже-
ний мораторій на обіг земель с/г призначення у зв’язку з тим, що Комуністична партія
України, яка була представлена в тодішньому парламенті, відмовилася голосувати
за ЗК України, якщо ним буде передбачено вільний обіг земель с/г призначення.
У наступні роки ЗК України 2001 року зазнав певних змін, які зумовлювалися по-
требою приведення у відповідність до його положень чинних законів (і навпаки), а
також політичними мотивами й економічною необхідністю. Восени 2004 року кілька
фракцій ВР України подали на розгляд парламенту законопроекти про продовжен-
ня мораторію на обіг с/г земель: більшість депутатів як лівих, так і правих фракцій
мали спільне переконання, що в Україні не створені економічні й правові передумови
для відкритого обігу с/г земель. Тодішній Президент України Л. Кучма розглядав такий
крок парламенту як популізм, викликаний бажанням частини депутатів заблокувати
земельну реформу. Надалі зволікання ВР України з прийняттям необхідних законів
у розвиток положень ЗК України стримувало впровадження його основних принципів,
а отже, і перешкоджало утвердженню ринкових відносин у сфері земельних відносин.

8.
8
Таблиця 1. Основні етапи розв’язання «земельного питання»
Характеристики етапу Наслідки/Вплив
1990—1992 роки. Початок земельної реформи
Прийняття Земельного кодексу України (№ 561-XII від 18.12.1990), який:
1. Встановив, що земля є власністю народу Української РСР.
2. Визначив види земель за цільовим призначенням: землі с/г призна-
чення (1); землі населених пунктів (2); землі промисловості, транспорту,
зв’язку, оборони й іншого призначення (3); землі природоохоронного,
оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (4);
землі лісового фонду (5); землі водного фонду (6); землі запасу (7).
3. Передбачив довічне успадковуване володіння землею громадяна-
ми Української РСР, постійне або тимчасове користування землею
(зокрема на умовах оренди).
ВРУ схвалила постанову «Про земельну реформу» (№ 563-XII
від 18.12.1990), яка передбачала:
1. Із 15.03.1991 всі землі Української РСР оголошено об’єктом земельної
реформи.
2. Встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації,
які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення
в дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 15.03.1994
оформити право на володіння або користування землею. Після
закінчення вказаного строку право користування земельною ділян-
кою втрачається (ці норми визнано неконституційними за рішенням
Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005).
1. Не передбачалося при-
ватної форми власності
на землю. Передбачалося
лише володіння та корис-
тування землею; мож-
ливість розпорядження
землею обмежувалася
передачею її в тимчасове
володіння іншим особам
(зокрема у спадок).
2. Завдання земельної
реформи вбачалися
в перерозподілі земель
з одночасною передачею
їх у колективну власність, а
також у користування під-
приємств, установ і органі-
зацій.
З 1992 року. Роздержавлення і приватизація землі
ЗаконУкраїни«Проформивласностіна землю» (№ 2073-XII від 30.01.1992):
1. Запровадив, поряд з державною, колективну і приватну форми
власності (зокрема й на землю).
2. Встановив, що власність на землю в Україні має такі форми: держав-
ну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.
ВРУ Постановою «Про прискорення земельної реформи та приватиза-
цію землі» (№ 2200-XII від 13.03.1992):
1. Зобов’язано КМУ, Уряд АР Крим, обласні, Київську і Севастопольську
міські Ради народних депутатів до 15.05.1992 визначити перелік с/г
підприємств та організацій, землі яких підлягають передачі в колек-
тивну і приватну власність у 1992 році та в наступні роки.
2. Встановлено, що роздержавлення і приватизація земель с/г підпри-
ємств і організацій провадяться починаючи з 15.05.1992.
1. Фактично запроваджено
колективну і приватну
форми власності на зем-
лю.
2. Вирішено низку організа-
ційних і правових питань
реформування земельних
відносин.
3. Дано старт розпаюванню
с/г землі.

9.
9
Характеристики етапу Наслідки/Вплив
1996 рік. Встановлення конституційних гарантій права власності
Конституція України (від 28.06.1996) постановила:
1. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресур-
си, які перебувають у межах території України, природні ресурси її
континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є
об’єктами права власності українського народу (ст. 13).
2. Земля є основним національним багатством, що перебуває під осо-
бливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними
особами і державою виключно відповідно до закону (ст. 14).
3. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свобо-
дам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати еколо-
гічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41).
1. У законодавчому акті вищої
сили закріплено гарантії
права власності на землю,
а також обов’язок власни-
ків землі не погіршувати її
якість.
2. Положення Конституції
України служать підставою
для подання позовів проти
держави Україна через від-
сутність можливості розпо-
ряджатися с/г землями.
З 2001 року. Дія мораторію на обіг с/г земель
Земельний кодекс України (№ 2768-III від 25.10.2001):
1. Закріпив принципи земельних відносин: розвиток приватної власності
на землю (1); гарантування державою прав на землю юридичним осо-
бам і громадянам (2); розмежування земель державної і комунальної
власності (3); нарощення економічного потенціалу земель у населених
пунктах (4); впровадження державного управління земельними ресур-
сами і землекористування на основі економічних методів (5); удоскона-
лення обчислення плати за землю (6); розвиток орендних відносин (7).
2. Визначив поділ земель за призначенням: землі с/г призначення (1);
землі житлової та громадської забудови (2); землі природно-запо-
відного та іншого природоохоронного призначення (3); землі оздо-
ровчого призначення (4); землі рекреаційного призначення (5); зем-
лі історико-культурного призначення (6); землі лісогосподарського
призначення (7); землі водного фонду (8); землі промисловості,
транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення (9).
3. Запровадив мораторій на обіг земель с/г призначення на період
до 01.01.2005 (який згодом продовжувався шляхом внесення змін
до Земельного кодексу України).
1. Поряд із багатьма поло-
женнями, що комплексно
врегулювали земельні
відносини, не вирішеним
залишилося питання щодо
господарського обігу
земельних ділянок с/г
призначення та земельних
часток (паїв).
2. За відсутності консенсусу
в парламенті вирішення
«земельного питання» було
відкладено.
Первісна редакція ЗК України у своїх прикінцевих положеннях містила заборону
господарського обігу земельних ділянок с/г призначення та земельних часток (паїв)
(п. 14 та п. 15 прикінцевих положень — так званий мораторій на обіг с/г земель). Ці
два положення накладають суттєві обмеження на можливості використання с/г зе-
мель як капітального активу та розпорядження ними.
Початково мораторій було встановлено до 01.01.2005. Надалі з наближенням дати
закінчення мораторію до прикінцевих положень ЗК України вносились зміни, якими
дія мораторію продовжувалася (див. Таблицю 2).

10.
10
Таблиця 2. Історія мораторію на обіг с/г земель
Перехідні положення ЗК України, що стосуються мораторію на обіг с/г земель
Заборона вносити права на земельну част-
ку (пай) до статутних фондів господарських
товариств
Заборона продажу або відчуження в інший спосіб
земельних ділянок та земельних часток (паїв) с/г
призначення
Земельний кодекс від 25.10.2001 № 2768-III
До 01.01.2005. До 01.01.2005.
Закон України від 06.10.2004 № 2059-IV
До 01.01.2007. До 01.01.2007. Додано положення, що угоди (у т. ч.
дові­реності), укладені під час дії мораторію, у частині
від­чуження, а так само передачі прав на відчуження
в майбутньому, є недійсними з моменту їх укладення
(посвідчення).
Закон України від 19.12.2006 № 490-V
До 01.01.2008. До 01.01.2008. Додано умову запровадження рин-
кового обігу с/г земель з 01.01.2008, якщо набудуть
чинності закони про державний земельний кадастр
і про ринок земель.
Закон України від 28.12.2007 № 107-VI
Не вказано часових рамок дії заборони. Нато-
мість передбачено умову її скасування — набуття
чинності законами про державний земельний
кадастр і про ринок земель.
Не вказано часових рамок, натомість збережено
умову зняття мораторію: до набрання чинності зако-
нами про державний земельний кадастр і про ринок
земель.
Закон України від 19.01.2010 № 1783-VI
Збережено умову скасування заборони — на-
брання чинності законів про державний зе-
мельний кадастр і про ринок земель, але вста-
новлено часові рамки — не раніше 01.01.2012.
Збережено умову скасування мораторію — набран-
ня чинності законами про державний земельний
кадастр і про ринок земель, але встановлено часові
рамки — не раніше 01.01.2012.
Закон України від 20.12.2011 № 4174-VI
Мораторій продовжено до 01.01.2013, інші умо-
ви знято.
Мораторій продовжено до 01.01.2013.
Закон України від 20.11.2012 № 5494-VI
Мораторій продовжено до 01.01.2016. Умова ска-
сування — набрання чинності законом про обіг
земель с/г призначення.
Мораторій продовжено до 01.01.2016, умова скасуван-
ня — набрання чинності законом про обіг земель с/г
призначення.

11.
11
Перехідні положення ЗК України, що стосуються мораторію на обіг с/г земель
Заборона вносити права на земельну част-
ку (пай) до статутних фондів господарських
товариств
Заборона продажу або відчуження в інший спосіб
земельних ділянок та земельних часток (паїв) с/г
призначення
Закон України від 10.11.2015 № 767-VIII
Не раніше 01.01.2017. Не раніше 01.01.2017.
Закон України від 06.10.2016 № 1669-VIII
Не раніше 01.01.2018. Не раніше 01.01.2018.
Закон України від 07.12.2017 № 2236-VIII
Не раніше 01.01.2019. Не раніше 01.01.2019.
Наприкінці 2007 року умову зняття мораторію на обіг с/г земель прив’язали
до набрання чинності законами про державний земельний кадастр і про ринок зе-
мель. З прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр» (№ 3613-VI
від 07.07.2011) цю умову було знято і мораторій було продовжено до 01.01.2013. На-
прикінці 2012 року умову зняття мораторію було прив’язано до набрання чинності
Законом про обіг земель сільськогосподарського призначення.
Основні прояви і наслідки проблеми
Процес земельної реформи в Україні триває вже понад два десятиліття. Було про-
ведено приватизацію с/г та інших земель, унаслідок чого з 41,5 млн га всіх с/г угідь
України нині 31,0 млн га (або 74,7 %) перебувають у приватній власності, близько
10,5 млн га (25,3 %) — у державній власності, близько 0,03 млн га (0,07 %) — у комуналь-
ній і колективній власності. Загальна кількість власників і користувачів земельних
ділянок усіх форм власності та видів користування становить 25,2 млн осіб; 6,9 млн се-
ред них — власники земельних ділянок, отриманих у рахунок земельних часток (паїв)
(тобто 16,2 % постійного населення України). Таким чином, у цілому реформування
земельних відносин в Україні сформувало багатоукладність форм власності на с/г
землі (хоча й чверть земель досі перебувають у державній власності, чого вочевидь
забагато для виконання функцій держави). Земельна реформа створила умови для
функціонування індивідуальної, сімейної та колективної форм організації праці.
Однак дія мораторію на обіг с/г земель спричинила низку негативних соціаль-
но-економічних наслідків, що з часом лише посилюються. Завершення земельної
реформи стримується мораторієм на обіг земель с/г призначення. Під мораторій
підпадають приблизно 41 млн га земель, що становить 96 % всіх с/г земель в Україні,
зокрема це такі категорії земель:

12.
12
yy сільськогосподарські угіддя в державній і комунальній власності — 10,5 млн га;
yy несільськогосподарські угіддя в державній і комунальній власності — 1,3 млн га;
yy невитребувані паї — 16 тис. га;
yy земельні частки (паї) — 27,7 млн га;
yy с/г землі для ведення товарного с/г виробництва у власності: у власності юри-
дичних осіб близько 1 млн га, у власності громадян оціночно 500 тис. га.
Проблема неможливості для власників реалізувати право розпоряджатися зе-
мельними ділянками с/г призначення шляхом їх продажу має декілька проявів, що
призводять до негативних наслідків для соціально-економічного розвитку сільських
територій і країни в цілому (див. Таблицю 3).
Таблиця 3. Основні проблеми та негативні наслідки існування мораторію
на обіг с/г земель
Негативні наслідки Основні прояви
Відсутність ефективного власника
Неповне та неефек-
тивне використання
с/г земель.
yy Майже 1,4 млн га розпайованих земельних ділянок в Україні не використову-
ються; близько 1 млн осіб не обробляють і не здають земельних ділянок в орен-
ду. Загалом не використовуються земельні паї загальною площею 4,8 млн га
(близько 12 % загальної площі с/г угідь)6
.
Низька продуктив-
ність праці в с/г
та низький рівень
віддачі від викори-
стання с/г земель.
yy У рейтингу ефективності використання с/г земель за показником земле-
місткості робочого місця7
Україна займає провідні позиції в Європі, однак за
обсягом виробництва валової продукції на одного зайнятого в с/г поступа-
ється усім країнам ЄС8
.
yy Світовий рекорд урожайності пшениці, наприклад, встановлено в Новій
Зеландії — 165,19 ц/га (тоді як в Україні — 42,1 ц/га). Це свідчить про нее-
фективне використання земельних ресурсів і низький рівень розвитку с/г
технологій в Україні9
.
Виснаження та еро-
зія с/г земель.
yy Площа еродованих земель10
в Україні становить близько 17 млн га (41 % усіх с/г
угідь)11
.
yy Щорічні економічні збитки внаслідок ерозії земель — 9,1 млрд грн, а втрати
грошової вартості земель у 1,52 разу більші, ніж сумарна виручка від екс-
порту с/г продукції10.
yy Сумарні втрати гумусу через мінералізацію та ерозію щорічно ста­
новлять 32–33 млн т, що еквівалентно 320–330 млн т органічних добрив10
.
6
Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського
призначення державної власності та розпорядження ними, затверджена постановою КМУ від 07.06.2017 № 413.
7
Вимірюється співвідношенням площі с/г земель (га) до середньорічної кількості працівників (осіб).
8
Зінчук Т. О., Данкевич В. Є. Європейський досвід формування ринку сільськогосподарських земель // Економіка АПК.
– 2016. – № 12.
9
«Земельна відповідь». Агросектор України – 2032. Підсумки форсайту (https://drive.google.com/open?id=0B8wbDXDm
ye7oc2lUdXVkVUNPRTg).
10
Еродовані землі — території, ґрунти яких тією чи іншою мірою зазнали руйнування внаслідок дії вітру, води, зсуву
гірських порід і тому частково втратили природну родючість.
11
Зінчук Т. О., Данкевич В. Є. Європейський досвід формування ринку сільськогосподарських земель // Економіка
АПК. – 2016. – № 12.

13.
13
Негативні наслідки Основні прояви
Часто безальтерна-
тивність для при-
ватних власників
земельних ділянок
щодо вибору орен-
дарів, занижена
орендна плата.
yy Станом на 2015 рік діяли понад 4,73 млн угод на право оренди земельних
ділянок12
.
yy У 2017 році розмір орендної плати за використання с/гпаївприватноївласності
становивусередньому1 369 грн/га, тоді як за передані на земельних аукціонах
ділянкис/гпризначеннядержавноївласності —2 793,2 грн/га13
.
Відсутність ефективного власника (продовження)
Відсутність реальних
можливостей у влас-
ників контролювати
стан використання
належних їм земель-
них ділянок.
yy З-поміж спорів із земельних відносин, розглянутих господарськими судами
України 2015 року, половина стосувалися неналежного виконання договорів
оренди, хоча кількість цих судових спорів становить лише 0,05 % від загального
числа таких договорів14
.
Погіршення рівня життя власників с/г земель
Заниження вартості
земельних ділянок
усіх форм власності.
yy Поточні ціни на тіньовому ринку становлять 1–1,5 тис. дол. США за 1 га (за умо-
ви зняття мораторію ціни можуть зрости до 3–3,5 тис. дол. США за 1 га)15
.
yy За підрахунками Світового банку, щорічні втрати власників земельних паїв від
заниженої вартості оренди в Україні — 86 млрд грн (або 3,3 млрд дол. США)16
.
Зубожіння сільського
населення, збіль-
шення розриву в рів-
ні життя між містом і
селом.
yy Рівень бідності населення в сільській місцевості майже вдвічі перевищує
аналогічний показник у великих містах (29,7 % проти 17,1 % відповідно)17
.
Зростання рівня без-
робіття на селі.
yy На кінець березня 2018 року рівень безробіття серед сільського населення
становив 10,9 %, що на 1,8 % більше, ніж серед міського населення (9,1 %)18
.
12
Кого й від чого треба буде захищати після скасування мораторію? // Київська школа економіки, Проект «Підтримка
реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» (http://www.kse.org.ua/uk/research-policy/
land/analytical/?newsid=2201).
13
Скільки заробляють селяни на паях. Орендна плата за землю по регіонах: дані за 2017 рік // Главком (https://
glavcom.ua/publications/ckilki-selyani-zaroblyayut-na-zemelnih-payah-oprilyudnena-zvedena-informaciya-pro-
orendnu-platu-v-2017-roci-grafika-473880.html).
14
Кого й від чого треба буде захищати після скасування мораторію? // Київська школа економіки, Проект «Підтримка
реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» (http://www.kse.org.ua/uk/research-policy/
land/analytical/?newsid=2201).
15
Вартість землі в Україні може зрости втричі після скасування мораторію – Світовий банк // Інтернет-видання
«Українська правда», 7 травня 2018 року (https://www.epravda.com.ua/news/2018/05/7/636616/).
16
«Чия земля?»: яким буде земельний ринок без мораторію (https://hromadske.ua/posts/iakym-bude-zemelnyi-
rynok-bez-moratoriiu).
17
Стратегія подолання бідності, затверджена розпорядженням КМУ від 16.03.2016 № 161-р.
18
Державна служба статистики України (розрахунки за методологією МОП).

14.
14
Негативні наслідки Основні прояви
Розвиток тіньових відносин
Де-факто формуван-
ня в Україні латифун-
дистів в обхід заборо-
ни на продаж земель
с/г призначення.
yy Для обходу мораторію укладається довгострокова оренда, яка може сягати
200 років. Водночас власнику земельної ділянки виплачується одноразова
виплата за весь період19
.
«Тіньове» виведення
земельних ділянок
зі сфери товарного
с/г виробництва.
yy За період з 1990 року по 2015 рік площа с/г земель зменшилась на
331,4 тис. га, з 2010 року по 2015 рік — на 65,4 тис. га20
.
Значне джерело корупції
Можливість отриман-
ня неправомірної
вигоди чиновниками
при оформленні
прав на земельні
ділянки, виділенні
земель державної та
комунальної влас-
ності в тимчасове
користування.
yy Продаж прав оренди на земельні ділянки для ведення фермерського госпо-
дарства органами Держгеокадастру показує суттєві відмінності між регіонами:
від 698,80 грн за 1 га/рік у Закарпатській обл. до 5 051,86 грн за 1 га/рік у
Полтавській обл.21
.
yy Близько 50 % договорів оренди земельних ділянок с/г призначення державної
власності укладено на строк до 49 років22
.
Незахищеність прав
приватних власників
земельних ділянок у
разі порушень через
недосконалість судо-
вої системи.
yy Наразі судова система не має єдиної судової практики щодо вирішення
земельних спорів, що призводить до непрогнозованості рішень, а тривалий
розгляд справ (до 3 років) збільшує вартість судового розв’язання супере-
чок.
Гальмо для розвитку сучасного с/г виробництва
Формування верти-
кально інтегрова-
них агрохолдингів,
орієнтованих на
сировинний аграрний
експорт.
yy За даними асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», у2017 роціблизько
третинис/гземель,якіобробляютьпідприємства,сконцентрувалиагрохолдинги23
.
yy Земельний банк найбільших агрохолдингів налічує понад 2 млн га (топ-5
агрохолдингів за розміром земельного банку: UkrLandFarming — 570, «Кер-
нел» — 560, Агропросперис (NCH) — 430, Миронівський хлібопродукт — 370,
Астарта-Київ — 250 тис. га24
).
19
«Чия земля?»: яким буде земельний ринок без мораторію (https://hromadske.ua/posts/iakym-bude-zemelnyi-rynok-
bez-moratoriiu).
20
Воляк Л. Р. Аналітична оцінка становлення ринку землі в Україні // Економіка та управління національним госпо-
дарством. – 2017. – Вип. 7 (http://economyandsociety.in.ua/journal/7_ukr/12.pdf).
21
Стан формування ринку земель в Україні в 2017 році // Держгеокадастр (http://land.gov.ua/icat/rynok-zemel/).
22
Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського
призначення державної власності та розпорядження ними, затверджена постановою КМУ від 07.06.2017 № 413.
23
«Чия земля?»: яким буде земельний ринок без мораторію (https://hromadske.ua/posts/iakym-bude-zemelnyi-rynok-
bez-moratoriiu).
24
Топ-100 латифундистов Украины (https://latifundist.com/rating/top100#203).

15.
15
Негативні наслідки Основні прояви
Низький ступінь
переробки с/г про-
дукції, переважання
сировинного аграр-
ного експорту.
yy Частка аграрних і харчових продуктів в експорті України у 2016 році станови-
ла 42,63 %. Основну частину експорту продукції АПК становлять зернові куль-
тури — 15,54 %; жири та олії — 11,64 %; насіння і плоди олійних рослин — 3,7 %
від загального обсягу експорту25
.
Розвиток монокуль-
турного виробни-
цтва, скорочення
асортименту с/г
культур.
yy За загальною структурою посівів 28 % оброблювальних земель припадає
на посіви пшениці, 22 % — соняшнику, 17 % — ячменю. Площа багаторічних
насаджень становить лише 2,15 % с/г земель.
Гальмо для розвитку сучасного с/г виробництва (продовження)
Недотримання сіво-
зміни культур, для
підтримки високих
врожаїв — надмір-
не використання
міндоб­рив, забруд-
нення земель хіміч-
ними добривами.
yy Розораність території України становить 53,8 %, тоді як середній показник у
країнах ЄС — у межах 30–33 %26
.
yy Площа ріллі в Україні становить 78,4 % с/г земель24.
Незацікавленість
інвесторів вкладати
ресурси у вирощу-
вання багаторічних
культур (наприклад,
біоенергетичних)
через подрібненість
земельних ділянок.
yy Із 41 млн га земель с/г призначення близько 27 млн га було поділено на ма-
ленькі ділянки розміром в середньому 3,6 га та передано у власність селян
шляхом паювання (розмір паю становить від 1,5 до 15 га)27
.
Фактичне виключення землі з об’єктів капіталу
Неможливість ви-
користання прав на
землю в якості заста-
ви чи іпотеки.
yy З 2013 року до 2015 року було видано 91 іпотечний кредит на загальну площу
52,9 га, тобто кредитування під заставу землі в Україні практично не існує28
.
25
«Земельна відповідь». Агросектор України – 2032. Підсумки форсайту (https://drive.google.com/open?id=0B8wbDXDm
ye7oc2lUdXVkVUNPRTg).
26
У країнах ЄС значну частку с/г земель становлять пасовища і сіножаті, а також широко застосовується сівозміна.
27
Застава права оренди сільськогосподарських земель для отримання банківського кредиту: стан та перспективи
// Київська школа економіки, Проект «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в
Україні» (http://www.kse.org.ua/uk/research-policy/land/analytical/?newsid=1733).
28
Моніторинг земельних відносин в Україні 2014–2015 рр. Статистичний щорічник // Київська школа економіки, Про-
ект «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» (http://www.kse.org.ua/uk/
research-policy/land/governance-monitoring/yearbook-2014-2015/).

16.
16
Негативні наслідки Основні прояви
Відсутність обігових і
капітальних коштів у
приватних власників
с/г угідь.
yy За розрахунками Світового банку, потенційний ринок капіталу, який можна
буде використовувати під заставу с/г землі в Україні, — близько 10 млрд
дол. США (для порівняння: обсяг капітальних інвестицій у 2017 році в с/г
секторі був лише 2 млрд дол. США)29
.
Фактичне виключення землі з об’єктів капіталу (продовження)
Гальмування проце-
сів кредитування у
приватних власників
с/г угідь.
yy Українські банки скептично ставляться до можливості надання кредитів с/г
підприємствам під заставу права оренди с/г угідь через низьку ліквідність цьо-
го права та відсутність практики його оцінювання. Національний банк України
(постанова від 30.06.2016 № 351) не вважає право оренди землі прийнятним
забезпеченням повернення наданих банками кредитів і навіть не визначає
коефіцієнта ліквідності права оренди землі30
.
Гальмування розвитку інфраструктури ринку с/г земель
Недоотримання
податкових надхо-
джень до бюджетів
усіх рівнів.
yy За умов існування мораторію на продаж с/г земель бюджети різних рівнів в
Україні недоотримують від 2,5 до 4,3 млрд дол. США31
.
yy За попередніми розрахунками, через занижений розмір орендної плати бю-
джети різних рівнів в Україні щороку втрачають більше 1 млрд грн32
.
Відсутність досто-
вірних даних про
земельні ділянки с/г
призначення.
yy На кінець 2017 року наповненість Держземкадастру становить 73 % від загальної
площі земельних ділянок (при цьому відсутні дані про 80 % земель с/г призна-
чення, що перебувають у користуванні державних підприємств, та 28 % земель
с/г призначення приватної форми власності)33
.
Попередні спроби розв’язання проблеми
За час дії мораторію зроблено декілька спроб вирішити проблему шляхом запрова-
дження ринку с/г земель. Одна з них була представлена Парламенту 2008 року тодіш-
нім Урядом України на чолі з Прем’єр-міністром Ю. Тимошенко. Депутати нинішнього
складу ВР України зареєстрували два законопроекти, які передбачають лібераліза-
цію ринку с/г земель, водночас жоден з них не просунувся у ВР України далі. Ключові
положення відповідних законопроектів наведено в Таблиці 4.
29
«Чия земля?»: яким буде земельний ринок без мораторію (https://hromadske.ua/posts/iakym-bude-zemelnyi-rynok-
bez-moratoriiu).
30
Застава права оренди сільськогосподарських земель для отримання банківського кредиту: стан та перспективи /
Київська школа економіки, Проект «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Украї-
ні» (http://www.kse.org.ua/uk/research-policy/land/analytical/?newsid=1733).
31
Ціна мораторію на землю – $50 млрд втрачених інвестицій // Український інститут майбутнього (https://uifuture.
org/uk/post/cena-moratoria-na-zemlu-50-mlrd-poterannyh-investicij_251).
32
Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського
призначення державної власності та розпорядження ними, затверджена постановою КМУ від 07.06.2017 № 413.
33
Підсумки року: Ключові показники діяльності Держгеокадастру // Держгеокадастр (http://land.gov.ua/pidsumky-
roku-kliuchovi-pokaznyky-diialnosti-derzhheokadastru/).

17.
17
Таблиця 4. Законопроекти щодо запровадження вільного обігу с/г землі
Суть пропозиції Наслідки
Про ринок земель (реєстр. № 2143 від 28.02.2008).
Ініціатор: КМУ (Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко)
1. Дозволяється продаж громадянами землі с/г призначення, що перебу-
ває в їхній власності, без зміни цільового призначення.
2. Допускається продаж землі с/г призначення виключно громадянам України та
юридичним особам — резидентам.
3. Запровадження аукціонів з продажу землі ліцензованими юридичними
особами.
Законопроект було роз-
глянуто на засіданні про-
фільного комітету ВР Укра-
їни, який рекомендував
його відхилити. 11.03.2010
законопроект відкликаний
у зв’язку з припиненням
повноважень Уряду.
Про ринок земель (реєстр. № 7112 від 14.09.2017).
Ініціатор: 9 народних депутатів34
1. Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права
на їх оренду здійснюють КМУ, РМ АР Крим, ОМС, МДА, державні органи при-
ватизації та ЦОВВ з питань земельних ресурсів.
2. Продаж землі здійснюється на аукціонах, що проводять ліцензовані суб’єкти.
3. Розстрочення платежу до 20 років при купівлі-продажу (права на оренду)
землі с/г призначення державної власності.
4. Заборона зміни цільового призначення земельної ділянки с/г призначен-
ня протягом 10 років.
5. Дозволяється продаж іноземцям та іноземним державам.
6. Погодження КМУ продажу земельної ділянки іноземному громадянину, іно-
земній юридичній особі, спільному підприємству — переможцю аукціону.
11.10.2017 направлено
на розгляд профільного
Комітету.
Про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5535 від 13.12.2016).
Ініціатор: 8 народних депутатів35
1. Власниками земельних ділянок с/г призначення можуть бути виключно
громадяни України, територіальні громади, держава Україна, юридичні
особи та фізичні особи — підприємці, зареєстровані в Україні.
2. Поетапне відкриття ринку земель с/г призначення.
3. Продаж земель с/г призначення державної та комунальної власності ви-
ключно на конкурентних засадах шляхом проведення електронних торгів.
4. Встановлення мінімальної ціни продажу земель с/г призначення державної
та комунальної власності на рівні її експертної грошової оцінки; мінімаль-
ної ціни продажу земель с/г призначення приватної власності — на рівні
нормативно грошової оцінки, але не нижче 20 річних орендних плат.
19.12.2016 надано для
ознайомлення.
34
Мушак О. П., Хлань С. В., Ар’єв В. І., Шверк Г. А., Дехтярчук О. В., Черненко О. М. (Блок Петра Порошенка), Тетерук А. А.,
Береза Ю. М., Геращенко А. Ю. (Народний фронт).
35
Мушак О. П., Хлань С. В., Різаненко П. О., Бєлькова О. В. (Блок Петра Порошенка), Чумак В. В. (позафракційний),
Романюк В. М. (Народний фронт).

18.
18
Суть пропозиції Наслідки
Про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5535 від 13.12.2016).
Ініціатор: 8 народних депутатів(продовження)
5. Тимчасова заборона на внесення земельних ділянок с/г призначення до
статутного (складеного, іншого) капіталу юридичних осіб до 01.01.2020.
6. Мінімальний розмір земельних ділянок с/г призначення — не менше
1 га, заборона подальшого поділу.
19.12.2016 надано для
ознайомлення.
Найгостріші політичні дискусії щодо мораторію на обіг земель с/г призначення
відбувались у парламенті та українському суспільстві наприкінці 2017 року, коли
вкотре його було продовжено на рік. Водночас деякі депутати виступали з іншими
пропозиціями (див. Таблицю 5).
Таблиця 5. Альтернативні законопроекти щодо ініціативи
про продовження мораторіюна обіг земель с/г призначення,
що розглядалися ВР України у грудні 2017 року
Реквізити
законопроекту
Ініціатор Суть пропозицій
7350-1 від 04.12.2017 Барна О. С. (Блок Петра Порошенка) Продовження мораторію до 2024 року
7350-2 від 04.12.2017 Каплін С. М. (Блок Петра Порошенка) Продовження мораторію до 2023 року
7350-3 від 04.12.2017 Депутати фракції «Батьківщина»36
Продовження мораторію до 2023 року
7350-4 від 04.12.2017
Левченко Ю. В. (позафракційний,
член Об’єднання «Свобода»)
Продовження мораторію до моменту
прийняття закону про повну заборону
торгівлі землями с/г призначення
7350-5 від 06.12.2017 Вілкул О. Ю. (Опозиційний блок)
Продовження мораторію до проведення
всеукраїнського референдуму щодо
відкриття ринку землі с/г призначення
7350-6 від 07.12.2017 Мушак О. П. (Блок Петра Порошенка)
Скасування мораторію не пізніше 7 січня
2019 року
7350-7 від 07.12.2017 Мушак О. П. (Блок Петра Порошенка)
Скасування мораторію не пізніше 19 січ-
ня 2019 року
Наразі чинний Уряд України (під керівництвом Прем’єр-міністра України В. Грой-
смана) повідомив, що працює над власною версією законопроекту. З цією метою в Мі-
нагрополітики створено робочу групу за участі відповідних міністерств та у співпраці
зі Світовим банком. Робоча група має розробити законопроект для того, щоб відкрити
ринок землі й дозволити продаж землі за належних запобіжних заходів.
36
Тимошенко Ю. В., Івченко В. Є., Соболєв С. В., Крулько І. І., Кужель О. В., Шкрум А. М., Давиденко В. М.

19.
19
Висновки
yy Відсутність прозорого ринку с/г земель в Україні спричиняє неефективне та
нераціональне використання земельних ресурсів в аграрному секторі, спожи-
вацьке ставлення до землі.
yy Незважаючи на найвищий у світі рівень залучення земельних ресурсів у гос-
подарський обіг, високу родючість ґрунтів, різноманітність земельно-ресурс-
ного потенціалу, Україні не вдається перетворити їх у ключовий фактор еко-
номічного зростання.
yy Актуальність відкриття ринку с/г земель посилюється також невирішеністю соці-
ально-економічних і екологічних проблем у сфері землекористування, внаслідок
чого країна в цілому та землевласники зокрема зазнають колосальних втрат.
yy Процес становлення ринку земель с/г призначення в Україні пройшов лише
первинний етап, який позначений оформленням прав власності на земельну
ділянку, однак не досяг свого логічного завершення — фактичної реалізації
землевласниками права вільно розпоряджатися своїми земельними ділянка-
ми, включаючи продаж.
yy Надмірна заполітизованість «земельного питання» перевела його з суто пра-
вової та економічної площини в предмет маніпуляцій багатьох політичних сил.
yy Активізація дискусій в українському політикумі та суспільстві довкола питань
обігу с/г земель припадає на періоди, коли наближається черговий термін
зняття мораторію, а також під час виборчих кампаній.
yy Відсутність політичного компромісу щодо «земельного питання» серед фрак-
цій політичних партій у ВР України та вищих органів державної влади не дає
підстав очікувати на його швидке вирішення.
ІІІ. АНАЛІЗ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН
Питання обігу с/г землі є точкою перетину інтересів публічних органів влади (1),
прямих бенефіціарів, представлених великими с/г виробниками, дрібними ферме-
рами, власниками земельних паїв, їхніми об’єднаннями, громадянами України (2).
Докладний аналіз позицій різних груп інтересів представлено в Таблиці 6.

20.
20
Таблиця6.Оглядвтратівигодрізнихзацікавленихсторін
Групаінтересів
Змістінтересу
Вигодивідіснування
мораторію
ВтративідіснуваннямораторіюДоступніресурси
Публічніорганивлади/ПрезидентУкраїни
Земельнареформаєоднієюзпріоритетних.Їїздійснення
дастьзмогупідвищитиефективністьвикористанняконку-
рентнихперевагкраїнитаїїприроднихресурсів,сприяти-
меформуваннюсильноїтасучасноїекономіки,створенню
новихробочихмісць,підвищеннюдоходівгромадяні
забезпеченнюгідногорівняжиттянаселеннякраїни(Стра-
тегіясталогорозвитку«Україна–2020»,схваленауказом
ПрезидентаУкраїнивід12.01.2015№ 5/2015).
Можливістьвиступа-
тивролімедіатора
політичнихдискусій
навколоскасування
мораторію.
yyФормуванняіміджуненадійного
партнерасередміжнародних
організаційтаіншихкраїн..
yyДестабілізаціяекономічноїта
політичноїситуаціївнаслідок
неотриманнямакрофінансової
допомогичикредитнихресурсів,
девальваціїнаціональноївалюти.
yyПолітичнийвпливна
найбільшууВР України
фракцію(БПП«Солідар-
ність»).
yyПравозастосовувативето
нарішенняВР України.
Публічніорганивлади/УрядУкраїни
Зарозвитокринкуорендиземлі(можливістьпродажу
правіїхзастави)таспрощенняпроцедурреєстрації
договоріворендиземлі.Наданняправарозпоряджатися
землеюОТГ,віншихвипадках —погодженняпитаньви-
користанняземельзорганамимісцевогосамоврядування
(ПрограмадіяльностіКМУ,схваленапостановоюВерховної
РадиУкраїнивід14.04.2016№ 1099-VIII).
Можливістьзберігати
контрольнадчвертю
земельс/гпризначен-
нявкраїні.
yyДестабілізаціяекономічноїтаполі-
тичноїситуаціївнаслідокнеотри-
маннямакрофінансовоїдопомоги
чикредитнихресурсів,девальвації
національноївалюти.
yyНедоотриманняподатковихнад-
ходжень.
yyАдміністративнийресурс
длярозробленнязако-
нопроектупрообігс/г
земель.
yyОрганізаційнийресурс
дляімплементаціїзакону,
створенняінфраструкту-
риринкус/гземель.
Публічніорганивлади/Мінагро­політики
Зазняттямораторіюнапродажс/гземель.Воснові
«концепціїринкуземлі» —дрібніісередніагрови-
робники;встановленняпільговогоперіоду(близько
10 років),колиземлюзможутькупуватилишегромадяни
України.Юридичніособийіноземцінеповиннідо-
пускатисянаринок.Граничнийрозмірволодіння —не
> 200 гаводніруки.
Значнаплощас/г
земельперебуваютьу
державнійвласності,
можливостівпливуна
передачуїїворенду
чикористуваннячерез
Держгеокадастр.
yyПогіршеннястанусправваграр-
нійгалузі.
yyВиснаженнятавтратапродуктив-
нихземель.
yyЗниженняпродуктивностіс/г
виробництва.
yyАдміністративнийресурс
шляхомкоординації
іншихЦОВВ(впливна
Держгеокадастр).

21.
21
Групаінтересів
Змістінтересу
Вигодивідіснування
мораторію
ВтративідіснуваннямораторіюДоступніресурси
Прямібенефіціари/Фермери(Асоціаціяфермерівтаземлевласників)
Протискасуваннямораторію.Збереженнянаявного
станусправ(низька
оренднаплата).
Неможливістьвикористанняземлі
яккапітальногоактиву.
yyНезначніможливостів
ціломувУкраїні,вокре-
михрегіонахвідчутний
політичнийтаекономіч-
нийвплив.
Прямібенефіціари/Агро­холдинги
Протискасуваннямораторію.Збереженнянаявного
станусправ(низька
оренднаплата).
Відсутністьправовихгарантійвико-
нанняукладенихдоговоріворенди.
yyЗначнийфінансовий
ресурс.
yyПолітичнийвпливзав-
дякипредставництвуу
ВерховнійРадіУкраїни.
Прямібенефіціари/ГромадяниУкраїни
Усередині2017 року18 % —«за»,63 % —«проти»ство-
ренняринкуземліс/гпризначення37
.
Такіжрезультатипоказалиопитуваннянаприкінці
2015 року.Водночассередпротивниківскасуваннямо-
раторію44 %власниківпаївбажаютьматиможливість
продатисвоюземлю38
.
Опитування2011 року:77,8 %громадяннареферендумі
проголосувалибзапродовженнязаборонинапродаж
землі;задозвілпродажупроголосувалиб12,6 %респон-
дентів;небралибучастівреферендумі2,5 %;7,1 %не
змогливизначитись39
.
Відсутні.Недоотриманнядоходів(низька
оренднаплата).
yyПотенціалдосоціальних
протестів.
37
Чомуукраїнецьпротиринкуземлі//Інтернет-видання«Економічнаправда»(https://www.epravda.com.ua/publications/2017/07/31/627596/).
38
Мораторійпідтримую,алехочупродаватиземлю–щонаселеннядумаєпроринокземлі(http://agravery.com/uk/posts/show/moratorij-pidtrimuu-ale-hocu-prodavati-
zemlu-so-naselenna-dumae-pro-rinok-zemli).
39
Чипідтримуєтевимораторійнапродажсільгоспземлі?(опитування)(https://www.unian.ua/politics/502472-chi-pidtrimuete-vi-moratoriy-na-prodaj-silgospzemli-opituvannya.html).

22.
22
Групаінтересів
Змістінтересу
Вигодивідіснування
мораторію
ВтративідіснуваннямораторіюДоступніресурси
Прямібенефіціари/Громадськакоаліціязаскасуваннямораторіющодокупівлі-продажуземельс/гпризначення40
Заякнайшвидшескасуваннямораторіютазапровадження
ринкус/гземель(МеморандумпростворенняГромадської
коаліції).
Відсутні.yyПозбавленнявласниківпаїв
справедливогодоходувіднадан-
няпаївворенду.
yyНеможливістьповноціннорозпо-
рядитисясвоєювласністю.
yyНеконкурентоспроможністьфер-
мерськихгосподарств.
yyТрудоваміграціятавимирання
українськихсіл.
yyВпливовімедіа-ресур-
си,потужніаналітичні
центри.
40
Меморандумпідписали:«Економічнаправда»,Центрекономічноїстратегії,Асоціація«Українськийклубаграрногобізнесу»,Асоціація«Укрсадпром»,Насіннєваасоці-
аціяУкраїни,Незалежнаасоціаціябанків,Стратегічнагрупарадниківзпідтримкиреформ(SAGSUR),Українськагельсінськаспілказправлюдини(асоціація23право-
захиснихорганізацій),«Новакраїна»,«CASEУкраїна»,DragonCapital,«Земельнийфорсайт»,VoxUkraine,Київськашколаекономіки,EasyBusiness,ГОStateWatch,ВО
«ФедераціяроботодавцівагропромисловогокомплексутапродовольстваУкраїни»,Спілкаукраїнськихпідприємств(СУП),Українськетовариствоекономічнихсвобод,
Центрефективногозаконодавства.

23.
23
Аналіз позицій зацікавлених сторін свідчить, що деякі з них не мають однознач-
ної публічно проголошеної позиції щодо мораторію на обіг земель с/г призначен-
ня. Так, програмні документи вищих органів влади (Президента і Уряду України) не
містять чіткої відповіді на питання запровадження ринку с/г земель, а також умов і
обмежень функціонування такого ринку. У такій позиції простежується певний полі-
тичний маневр, щоб підлаштовуватись під поточні політичні настрої виборців. По-
дібна неоднозначність посилює загальний рівень невизначеності щодо скасування
мораторію та не дозволяє вирішити проблему.
У своїх останніх заявах Президент України акцентує на необхідності відкриття ринку
сільськогосподарської землі, що допоможе зробити інвестиційний стрибок Україні41
.
Водночас в Уряді України є різні погляди на це питання, незважаючи на Програму дій
уряду. Так, одне з останніх висловлювань Прем’єр-міністра В. Гройсмана: «Не буде моєї іні-
ціативи, я не дозволю продаж української землі. Я можу допустити єдине — щоб цю землю
мав можливість купувати і продавати український фермер, і то в обмеженій кількості, і це
повинен бути українець, а не іноземець. Я не буду прислужувати ніяким латифундистам
і «карабасам-барабасам»»42
(із виступу під час «години запитань до Уряду» у ВР України,
22.06.2018). Тимчасом Мінагрополітики відкрито висловлює відмінну позицію. «Політики ви-
користовують мораторій, щоб «захищати селян», хоча насправді просто намагаються отри-
мати електоральні дивіденди», — сказав в інтерв’ю Bloomberg Максим Мартинюк, перший
заступник міністра аграрної політики43
.
Позиція парламентських політичних партій
Аналіз наявних програмних документів політичних партій, фракції яких пред-
ставлені в Парламенті, наведений у Таблиці 7.
Таблиця 7. Позиції політичних партій щодо обігу земель с/г призначення
Вид програми Зміст програмної позиції
Народний фронт
Програма політичної партії
(затверджена до 2017 року)44
Не згадуються питання обігу земель с/г призначення.
Опозиційний блок
Передвиборча програма45
Не згадуються питання обігу земель с/г призначення.
Блок Петра Порошенка «Солідарність»
41
Петро Порошенко: Вільному ринку землі в Україні бути (https://agropolit.com/news/10464-petro-poroshenko-
vilnomu-rinku-zemli-v-ukrayini-buti).
42
Інтернет-видання «Економічна правда» (https://www.epravda.com.ua/news/2018/06/22/638058/).
43
Інтернет-видання «Економічна правда» (https://www.epravda.com.ua/news/2018/05/7/636616/).
44
Веб-сайт політичної партії «Народний фронт» (http://nfront.org.ua/program).
45
Веб-сайт політичної партії «Опозиційний блок» (http://opposition.org.ua/uk/platform.html/).

24.
24
Вид програми Зміст програмної позиції
Програма політичної партії
(затверджена ХІІ позачер-
говим з’їздом 28.08.2015)46
Ключове завдання реформи с/г — вирішення питання формування прозо-
рого ринку землі… Передумовою для формування прозорого ринку землі
має стати системна інвентаризація земельних ресурсів країни. Землі мають
бути чітко розмежовані в державному реєстрі. Вони повинні бути поділені
на землі с/г призначення, державної, комунальної та приватної власності.
Землі, розташовані за межами населених пунктів (окрім тих, де розташова-
ні державні об’єкти), мають стати предметом солідарної відповідальності
місцевих громад та економічним інструментом їхнього розвитку.
Об’єднання «Самопоміч»
Програма політичної
партії (затверджена з’їздом
09.09.2014)47
Формування українського села як архетипічної цінності та одного з
основних джерел ідентичності. Розвиток екологічного землеробства,
садівництва, тваринництва.
Перетворення землі с/г призначення на актив українського селянина,
аби він міг залучати інвестиції і розвивати власне господарство.
Радикальна партія Олега Ляшка
Передвиборча програма
(затверджена на VІ з’їзді
14.09.2014)
Ми заборонимо продаж землі і ліквідуємо нелегальний земельний ринок,
на якому збагачуються товстосуми та спекулянти. Запровадимо право
оренди землі під жорстким контролем держави. Заборонимо іноземцям
розпоряджатися нашими чорноземами. Створимо прозорий земельний
кадастр, що унеможливить земельне рейдерство. Радикальна партія стане
основним захисником інтересів села в парламенті.
Об’єднання «Батьківщина»
Передвиборча програма48
Партія «Батьківщина» послідовно виступає проти продажу с/г землі.
Ми пропонуємо провести наступну земельну реформу: земельні паї
у селян, які бажають їх продати, буде викупляти лише держава, пара-
лельно буде підвищено орендну плату за земельні паї мінімум до 5 % їх
реальної вартості.
Як бачимо, тільки три політичні партії заявляють чітку позицію щодо ринку зе-
мель с/г призначення: проти ринку землі Радикальна партія Олега Ляшка та Об’єд-
нання «Батьківщина», а за ринок землі — Блок Петра Порошенка. Інші політичні
партії, представлені в теперішньому парламенті, або декларували загальні вимоги
щодо гарантування та захисту права власності — Об’єднання «Самопоміч», або ж
оминули це питання взагалі — «Народний фронт» та «Опозиційний блок».
46
Веб-сайт БПП «Солідарність» (http://solydarnist.org/wp-content/uploads/2015/12/programa_solidarnist.pdf).
47
Ця ж програма виконувала роль передвиборчої програми партії на парламентських виборах 2014 року.
48
Веб-сайт партії «Батьківщина» (https://ba.org.ua/programm/).

25.
25
Позиція міжнародних партнерів України
Практично всі міжнародні партнери України виступають за скасування морато-
рію на обіг с/г землі та запровадження вільного ринку с/г земель. У деяких випадках
ці два заходи визначаються як ключові умови для отримання фінансової допомоги
від міжнародних фінансових інституцій. Разом з тим, взяття на себе Україною достат-
ньо чітких зобов’язань щодо скасування мораторію на обіг с/г земель із часовими
рамками не має наслідком їх виконання.
Таблиця 8. Позиція міжнародних партнерів України
Документи,
що містять зобов’я­
занняУкраїни
Зміст зобов’язань Позиція міжнародних партнерів
Міжнародний валютний фонд
Меморандум про
співпрацю між
Україною та Між-
народним валют-
ним фондом від
02.03.2017.
Затвердження ВР України зако-
ну про обіг земель с/г призна-
чення очікується до кінця трав-
ня 2017 року, … що дозволить
чинному мораторію на продаж
земель с/г призначення втрати-
ти силу з кінця 2017 року, таким
чином, дозволяючи продаж
землі, що знаходиться в дер-
жавній і приватній власності,
відразу ж після цього.
Наполягає на скасуванні мораторію на обіг с/г
земель в Україні.
У липні 2017 року погодився відтермінувати
свої вимоги на рік.
Європейський Союз
Угода про асоціа-
цію між Україною
та ЄС49
.
Угода не містить чітких зобов’я-
зань щодо земельного питання.
Натомість в Угоді є загальні
положення, що визначають на-
прями співробітництва сторін,
наприклад: «Сторони співробіт-
ничають з метою сприяння роз-
витку с/г та сільських територій,
зокрема шляхом поступового
зближення політик та законо-
давства» (ст. 403).
ЄС підтримує прозоре управління земельними
ресурсами в Україні.
06.05.2018 ЄС та Світовий банк оголосили про
старт нової п’ятирічної програми «Підтримка
України в прозорому управлінні земельними
ресурсами» (програма спрямована на під-
тримку подальшого впровадження земельних
реформ в Україні).
49
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з
атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011).