Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

шкільна газета "Універсал" ювілейна

906 views

Published on

  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

шкільна газета "Універсал" ювілейна

  1. 1. № 2 (7) 2014рік листопад У номері: Школі 70! Місячник родин- ного вихован- ня…………………………………...2 Конкурс «НАЙРОЗУМНІШИЙ»…...2 Конкурс «Тато, мама і я спортивна сім’я»…………………..………....3 Мої батьки – учні шко- ли…………………………………4-5 Опитування «школа для мене» ……………………...……4 Інтерв`ю з учите- лем…………………………...…..5 Щаслива родина — щасли- ва дитина…...6 Учні Білоцерківської зага- льноосвітньої школи №5 - воїнам АТО……………….…...7 Добро починається з те- бе………………………………….7 Творчість учнів…………...8 1 Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Немає людини, життя якої так чи інакше не було б пов’яза- не зі школою. Школа – це не лише приміщення, не лише заклад, де навчають і навчаються. Школа – це, в першу чер- гу, люди: вчителі й учні, працівники й батьки учнів; це май- бутні інженери, лікарі, космонавти, будівельники, міністри, президенти… Школа – це життя: дитинство і перше кохання, успіх і перше розчарування, перший дзвоник і тремтяча мить розставання, такі дратуючі численні контрольні роботи та останній шкільний вальс на випускному вечорі. Школо, школо! Це так довго - аж 11 років, і так миттєво – лише 11 років. Це шкільні друзі й улюблена вчителька. Це спортивні змагання, олімпіади, конкурси, родинні свята… Одним словом, це—життя. Нашій рідній школі № 5 виповнюється 70 років. Вона відчинила свої двері у грудні далекого 1944 року. Йшла війна, місто було в руїнах, але у школі вже почалося навчання, тому що без розумних, освічених громадян зупиниться життєдіяльність країни. За час існування школу закінчило понад сім тисяч учнів. Уявляєте, скільки вчених, інженерів, юристів, лікарів, просто хороших, працьовитих людей навчилося читати, писати, розв’язувати прості й складні завдання у стінах Білоцерківської школи № 5! Завдяки любові й високому професіоналізму педагогів, які працювали у стінах нашого закладу, школа № 5 відома не лише у Білій Церкві, а й далеко за межами України. Випуск- ники 80-90 рр. згадують своїх улюблених учителів: Бафталовську І.К., Панкратову Л.В., Кравченко Л.І., Бабуріну Н.М., Леуса М.П., Савченко З.Т., Гривачову І.І., Кахуту С.В., Се- менюк Н.Г., Пилипця П.Ф., Шаміна В.Г. Безумовно, прекрасний колектив об’єднувався навколо високопрофесійного, творчого керівника. Такими були директори нашої школи Глазкова Л.І., Карвацький П.І. В історії школи є чудові педагогічні династії: Репіна А.І. та Репіна Н.В., Семенюк Н.Г. і Рудавська О.М., Чепурченко Г.С. і Чепурченко О.В., Онищук Є.Я. і Войцехівська В.Є., Тим- ченко А.О. й Тимченко О.В., Карвацький П.І. та Карвацька Н.П. Сьогодні школярів щодня супроводжують у дивовижну країну відкриття і пізнання висо- кокваліфіковані вчителі: Грозна Н.Д., Пазініч Л.Б., Шульгіна Ю.В., Васильєва В.В., Михай- люк Н.М., Коваль С.В., Єфименко І.В., Ширма В.В., Брухан Г.Ф., Нагорна І.Д., Світло- ока Г.І., Глупак Л.Г., Бондаренко О.В., Яковенко Л.М. Але найголовнішим скарбом наполегливої педагогічної праці є досягнення наших учнів. У цьому році 19 учнів стали призерами міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпі- ад. Ми пишаємось вами: Коханевич Нікіта, Теплюк Ангеліна,Омельченко Інна, Ніколаєнко Валерія, Федорченко Надія, Гурцкаія Аліна, Гаркуша-Омельченко Марія, Петровська Анас- тасія, Кваша Максим, Петровський Валерій, Ковч Юлія, Макаров Андрій. Школа – це велика родина, яка складається з учнів, їхніх батьків, педагогів, працівників. Без щирої підтримки, активної участі в конкурсах, змаганнях батьків наших учнів,безз їх- ньої допомоги в оновленні матеріально-технічної бази школи досягнення колективу були б набагато скромнішими. Сахарова О.М., Гурцкаія І.В., Іванова Л.І., Дядиноха Н.М., Чернен- ко С.М., Канцев Є.М., Кулініч О.В., Літвінова І.М. – найактивніші представники великої батьківської громади. У школи є друзі – генеральний директор Білоцерківського домобудівельного комбінату Дрофа А.Г., депутати міської ради Король А.П., Ореховський О.П., які постійно допомага- ють у ремонті приміщень школи, розв’язанні матеріально-технічних проблем. У нелегкий для нашої країни час міський голова Савчук В.П., начальник управління осві- ти і науки Білоцерківської міської ради Петрик Ю.Ф. прикладають надзвичайних зусиль, аби школа достойно виконувала свою місію: сіяти добре, вічне… Саме завдяки їхній увазі до шкільних проблем відремонтовано вестибюль, спортивний зал, опалювальну систему, розпочався капітальний ремонт даху. Дорогі друзі! Щиро вітаю всіх нас із 70-річним ювілеєм рідної школи № 5. Хай мир буде на нашій землі, а в серці панує любов і злагода. Директор БЗШ № 5 О.І.Садаєва
  2. 2. 2 Школі 70! Місячник родинного виховання До 70-ї річниці з Дня народження БЗШ №5 та в рамках проведення міся- чника родинного виховання ―Без сі- м'ї немає щастя на землі‖ були прове- дені заходи: - конкурси ―Найрозумніший‖ (3-10 класи), ―Тато, мама, я — спортивна сім'я‖ (1-4 класи); - учні школи досліджували свої родово- ди, створюючи дерево роду‖, розпові- дали про походження імені, захоплен- ня родини (1-11 класи). З 18 по 20 листопада за традиці- єю відбулися родинні свята ―Тепло єдиної родини‖ (1-6 класи) під гаслом: ―Родина — понад усе!‖, головна мета яких — збереження вірності й тепла, ніжності та підтримки родинних тради- цій. Такі заходи виховують дружбу, єдність та взаємоповагу в сім'ї. У святі взяли участь такі родини: серед 1-2 класів — Кузьмічових (1-А), Пересуньків (1-Б), Панченків (2-А), Кириченків (2-Б), Колендів (2-В); серед 3-4 класів — Міцо (3-Б), Шабельних (3- В), Левчуків (4-Б); серед 5-6 класів — Павликів (5-В), Каленських (6-В), Кур- сеітових (5-Б), Очеретних (5-Б), Кваш (6-А), Терновенків (6-Б). Кожна родина презентувала свою сім'ю, відпо- відала на інтелектуальні питання на знання рідного краю, фольклору, дитя- чих казок, розігрувала пантоміму на задану тему, малювала вітальні листів- ки для рідної школи. Учасники були нагороджені грамо- тами у таких номінаціях: ―Інтелектуальна родина‖, ―Креативна родина‖, ―Творча родина‖, ―Артистична родина‖, ―Дружна роди- на‖, ―Оригінальна родина‖ та призами від батьківського комітету класів. Має- мо надію, що сьогоднішнє свято прине- сло учасникам, уболівальникам і журі масу позитивних емоцій та радість від спілкування одне з одним. У кожній лю- дині є сонце. Тільки дайте йому світити. Сократ Важко уявити собі сучасну людину, яка не змогла б пора- хувати решту в магазині, прочитати напис на стенді або не знала б нічого, наприклад, про Т.Г. Шевченка. усе наше життя - безперервне практичне заняття, основою якого є набуті раніше знання. Знання ми застосовуємо скрізь і зав- жди, від приготування обіду до захисту наукової роботи. І від якості наших знань багато в чому залежить якість нашо- го життя. 13 листопада в нашій школі проходив інтелектуальний конкурс серед 5 класів . У ньому брали участь : 5-А клас – Платонов Микита, Скоробагатий Денис, Клінкі- на Ольга. 5-Б клас – Макаров Андрій, Гуменюк Вікторія, Ігнатенко Денис . 5-В клас – Балюра Дарина, Биченко Єгор, Божок Вікторія . Конкурс складався із трьох дуже цікавих логічних турів. Усі учасники цілеспрямовано йшли до перемоги. ВІТАЄМО!!! Клінкіну Ольгу, ученицю 5-А класу, з першим місцем! Почесне друге місце виборола учениця 5-Б класу Гуменюк Вікторія! Третє місце посів Ігнатенко Денис, учень 5-Б класу! Конкурс «НАЙРОЗУМНІШИЙ»
  3. 3. 3 Спортивні змагання ―Тато, ма- ма, я — спортивна сім'я‖ 17 листопада 2014 року до 70-ої річниці з Дня народження школи №5 відбулися спортивні змагання ―Тато, мама, я — спортивна сім'я‖, головна мета яких – популяризація здорового способу життя та органі- зація спільного дозвілля для родин. Такі заходи виховують колективізм, дисциплінованість, любов до спорту та сім'ї. Сім'я - це найдорожче для кож- ного з нас. Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати, коли в неї є родина. Сім'я - це наша фортеця, де кожен знаходить спокій і затишок, почувається комфортно. Участь у спортивних змаганнях узяли одинадцять команд від 1-4 класів. Родини змагалися між со- бою на спритність, швидкість та командну єдність: ―Естафета з пере- несенням 3-х м'ячів‖, ―Розв'яжи мо- тузку‖, ―Кегельбан‖, ―Перевізник‖, ―Перелізь крізь обруч‖. Перемогу здобули у номінаціях: ―Найспортивніша родина‖ - Лінивих (4-В), Коломійців (3-А), Яковенків (2-А), Куновських (1-Б); ―Найспритніша родина‖ - Клімінчу- ків (4-А), Черненків, Деркачів (3-Б), Якимцевих (2-В), Портянків (1-А); ―Найсильніша родина‖ - Зер- калових, Митренків (3-В), Проченків (2-Б), Раковських (1-В). Учасники були нагороджені грамотами та со- лодкими призами. Тож сподіваємо- ся, що змагання подарували учасни- кам не лише позитивні емоції, але й радість спілкування, допомогли усім: і учасникам, і вболівальникам - відновити сили й отримати заряд енергії не на один день! Велику подяку висловлює адмі- ністрація школи №5 родинам, які взяли участь у змаганнях. Педагог-організатор Рудавська О.М. Конкурс «Тато, мама, я—спортивна сім’я»
  4. 4. 4 Мої батьки – учні школи Спогади випускниці 1965 року Великород Світлани Григорівни (Бабуся випускника 11-А класу Клімчука Дмитра та учениці 2-А класу Панченко Ірини) Я, Великород (Творогова) Світ- лана Григорівна, навчалась у школі №5 з 1962 по 1965 роки. Директором була Глазкова Л.І., класним керівником - Фоміна В.Ф., учителем історії – Лав- рова Л.С. Хочу сказати, що спогади про школу найкращі. У 2015 році виповню- ється рівно 50 років, як ми стояли біля школи на останньому дзвонику. Наш 10-А клас був настільки дружним, що й сьогодні ми збираємося, вітаємо один одного з усіма святами. Чому були такими дружними? Я вважаю, що все залежало від учите- лів. Вони ставилися до нас, як до моло- дших товаришів, доручали найважли- віші справи. Головне — довіряли. Ми із задоволенням відвідували театральний гурток, брали участь у спортивних змаганнях. Учні нашого класу разом з першокласниками поса- дили березову алею. Патріотичне вихо- вання було на першому місці. Допома- гали створювати й оформлювати шкі- льний музей. Я займалася спортом і неодноразово посідала перші місця серед учнів шкіл у змаганнях з легкої атлетики. А які були тематичні вечори! КВК... Тепер згадую— і душа радіє, що ти жив у той веселий, безтурботний час, а головне—навчався в 5 школі. Це не тільки навчальний заклад, це— школа життя. Навчайтеся, діти, пам’ятайте своїх учителів, а головне— підтримуй- те зв’язок один з одним, це продовжить вашу молодість. Хочу побажати випускникам 2015 року, щоб і через 50 років вони із задоволенням та вдячністю згадували рідну школу. Опитування серед учнів «Школа для мене ...» Школа… Шкільні роки... Яке цікаве прожите тут життя від першого шкіль- ного дзвоника й до останнього. Спога- дів багато приємних і не дуже, але при- ємних більше. Моя мама, Кадькаленко Олена Андрі- ївна, навчалась у школі № 5 з 1981 по 1991роки. Закінчила школу зі Срібною медаллю. Директором був Карвацький Петро Іванович, завучем – Рєпіна Алла Іванів- на. Класним керівником була Семенюк Надія Григорівна – учитель географії. Історії навчав Бойко Олександр Михай- лович. Фізику викладала Первушина Міра Федорівна, біологію — Брухан Галина Федорівна, математику – Дяче- нко Людмила Вікторівна та Максимова Валентина Іванівна, українську мову та літературу – Ведмідь Софія Павлівна, інформатику – Ягіяєв Ігор Ягудаєвич, англійську мову – Сєбєжко Світлана Сергіївна, музику – Чепурченко Галина Сергіївна. Перша вчителька – Потапова Наталя Семенівна. Найбільше моя мама любила історію, географію, українську мову та літерату- ру. Роки навчання у школі часто згадує разом зі своїми однокласниками. Моя мама бажає учителям натхнення, здоров`я, терпіння, а учням—поваги до вчителів, дисциплінованості й успішно- го навчання. Шкільне життя - воно все цікаве: й уроки, і поїздки, і дні народження, і свята, і все те, що пов'язане з друзями, учителями, воно згадується все життя. Федорченко Марія 10-А клас 1)Штейна Максим, 10-А: ―Школа для мене - це навчання та спіл- кування з друзями ―. 2) Гурцкаія Аліна, 10-А: ―Школа для мене- це пізнан- ня чогось нового, спілкуван- ня з друзя- ми та гар- ний на- стрій‖. 3)Терещенко Богдан,10-А: ―Школа для мене -це другий дім‖. 4) Ніколенко Галина, 10-А: ―Школа для мене -це пізнання нового і спіл- кування з друзями кож- ного дня‖. 5) Красюк Олександр, 11-Б: ―Школа для мене—це знання та спі- лкування з друзями‖ . 6)Місіюк Євген, 10-А: ―Школа для мене - це навчання‖. 7)Гаркуша-Омельченко Марія, 8-В: ―Школа для мене—це дім науки ―.
  5. 5. 5 Де Ви здобули вищу освіту? Як нази- вався заклад? - Я навчалася в Уманському державно- му педагогічному університеті імені Павла Тичини на факультеті українсь- кої філології. Коли Ви вирішили стати вчителем? - Це сталося тоді, коли я вперше перес- тупила поріг школи, щоб подати доку- менти для вступу до першого класу. Там я побачила вчительку географії, яка сиділа за столом, схилившись над зошитами. І відразу уявила, ніби я теж учитель, прийшовши додому, відтво- рила побачену картину з моїми іграш- ками. Я ще досі пам’ятаю ті незабутні відчуття. Саме тоді я раз і назавжди вирішила пов’язати своє життя з про- фесією вчителя. Які предмети стали Вашими улюбле- ними за період навчання у школі? - Я обожнювала уроки зі світової літе- ратури, української літератури та мови. Була активною учасницею міських конкурсів читців поезій , зокрема вір- шів Т.Г.Шевченка, і неодноразово була призером і переможцем. Що Ви можете розповісти про свій клас, шкільне життя, традиції, захо- ди, учителів? - Я навчалася у дружньому класі, де панувала взаємодопомога та повага. Ми традиційно відзначали День іме- нинника, ходили в туристичні походи. Наш класний керівник, Людмила Пет- рівна, була викладачем французької мови і завжди влаштовувала нам вечо- ри французької культури. Ми слухали твори французьких композиторів, а Людмила Петрівна, котра свого часу побувала у Франції, розповідала про мальовничі куточки цієї романтичної країни. Хто став для Вас авторитетом у шкі- льні роки? - Безумовно, це була мій класний керів- ник. Я просто закохувалася у її неймо- вірні історії про омріяну Францію. Що стало Вашою мрією? Чи збулася вона? - Я мріяла стати педагогом, працювати з дітьми і впевнено дійшла до своєї мети. Я хочу побувати в Парижі і вірю, що ця моя мрія теж здійсниться. Ваш улюблений письменник, фільм, музика? - З першого перегляду мене зачарували фільми «Не покидай» і «Амелі». Моїм улюбленим письменником був і зали- шається Олександр Грін і його захоп- люючий твір «Пурпурові вітрила». Надаю перевагу класичній музиці, Шо- пену. Скільки років Ви присвятили вчите- люванню в нашій школі? - Я працюю в 5 школі з 2007 року. Що Ви відчували, переступаючи вперше поріг нашої школи? - Відчуття повернення у свою стихію. Розкажіть про кумедний випадок у Вашій роботі. - Взагалі, я колекціоную учнівські «шедеври», наприклад , «… він вижив тому, що боровся зі своєю но- гою» (Джек Лондон «Жага до життя»). Якби у Вас була можливість почати все спочатку, чи змінили б ви профе- сію? - Ні, у житті важливо не помилитися і зробити правильний вибір. Ваші побажання учням і вчителям нашої школи. - Учням, перш за все, реалізувати свої мрії, обрати правильний шлях і бути людьми. Колегам – здоров’я, успіхів, натхнення. А школі – мирного і щасли- вого процвітання. Журналіст 8-В класу Марія Гаркуша-Омельченко Інтерв`ю (з учителем української мови та літератури БЗШ№5 Ковч Тетяною Вікторівною) Які вчителі Вам запам'яталися? Який позитивний слід вони залиши- ли у Вашому житті? Я пам'ятаю всіх своїх вчителів і за все їм дуже вдячна. На уроках вони намагалися навчити нас правильно мислити, аналізувати, мріяти й фанта- зувати. Зараз, через стільки років піс- ля закінчення школи, я зрозуміла, що усіх їх люблю і згадую з теплотою. Вони - частина мого життя ... Особливо мені хочеться згадати Гри- вачову Інну Іванівну, учительку мате- матики. Вона зацікавила нас своїм предметом. Ми полюбили алгебру, геометрію і навіть тригонометрію. Саме завдяки Інні Іванівні я успішно склала іспити, а потім добре навчалася в політехнічному інституті. Я вдячна своїй школі. Нехай вона завжди залишається молодою. Що цікаве Ви можете згадати зі шкі- льних років? Мені запам'яталося багато чого. Ми їздили на відпочинок в Одесу, у Карпа- ти, ходили на різні екскурсії. Наші вчителі були дуже активними і постій- но вигадували нам різні розваги: ми займалися самодіяльністю, співали, танцювали, брали участь у різних кон- курсах ... Нас завжди налаштовували на перемогу та позитив. Шкільне жит- тя було дуже насиченим. Спогади випускниці 1999 ріку Олександри Волощук (Захарченко) (мама учня 3 – А класу Волощука Максима)
  6. 6. 6 Сім’я учениці 2-В класу Гуменної Софії Родина важлива у житті кожної лю- дини. Це найближчі та найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дару- ють нам тепло і допомагають у склад- них ситуаціях. Саме про найдорожчих людей я хочу розповісти. Мого тата звати Олег. Це ім’я скандинавського походження і означає «священний», «ватажок». Для нас він є цим «священним ватажком», який веде наш сімейний човен по бурхливо- му океану життя. Навчає нас бути чесними та сміливими, дисциплінова- ними та добрими до людей. Наш тато – офіцер Української армії. Він мужня і хоробра людина. Для нас він є безперечним прикладом дисцип- лінованості й відданості своїй справі. Професія військового надзвичайно героїчна та романтична, в її основі лежить любов і відданість Батьківщи- ні, готовність жертвувати собою. Вій- ськових вирізняє форма, бойові наго- роди, повсякденні і святкові ритуали, своєрідний етикет, уміння виконувати й віддавати накази. Я дуже горда, що мій тато саме такий, і ми прагнемо в усьому наслідувати його і бути на нього схожими. Нашу матусю звати Олена. Це ім’я має грецьке коріння і означає «світла», «сяюча». Саме цим світлом і є наша мама. Вона зігріває нас своїм теплом, любов’ю, турбується про кож- ного з нас. Водночас, вона сувора та вимогли- ва до нас тому, що за професією вона теж військова. Але завжди залишаєть- ся доброю, чуйною, ввічливою люди- ною, надійним товаришем, люблячою та турботливою матір’ю, коханою та вірною дружиною. При цьому зразко- во виконує військові обов’язки та до- тримується присяги, складеної на вір- ність Батьківщині та українському народові. Крім цього, наша матуся вправна господиня - смачно готує, вміє вишивати, в'язати. Мій молодший братик Ярослав. Його ім’я походить зі старослов’янсь- кої і означає «ярий», «слава». Він звичайна непосидюча дитина, вихо- ванням якої ми займаємося всією ро- диною. Я люблю навчати свого братика. Ра- зом ми вчимо цікаві вірші та читаємо казки. Я дуже люблю свого Ярослав- чика. Найбільша моя мрія, щоб усі діти на планеті були здоровими та щасли- вими. І у кожного із них була така родина, як у мене. Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особли- ве ставлення одне до одного, це лю- бов, взаємоповага, допомога. Це казки на ніч та смачні пироги, це мамина турбота, батьківська допомога. Сім’я - це стосунки між людьми різ- них поколінь, поглядів, переконань, які вирішують побутові питання ра- зом. І щастя в родині залежить від кожного з нас, від того, наскільки ми готові вкладати свої зусилля в побудо- ву сімейного щастя. Кажуть: ―Щасливими не наро- джуються, ними стають‖. Але ми з братом народилися щасливими, у нас чудові батьки, яких ми дуже любимо і прагнемо бути схожими на них. Сім’я учениці 2-В класу Гуменної Софії ЩАСЛИВА РОДИНА – ЩАСЛИВА ДИТИНА
  7. 7. 7 У Білоцерківській школі І-ІІІ ступенів № 5 надзвичайної актив- ності набув волонтерський рух. У складні часи, які переживає наша Батьківщина, школярі не стоять осторонь. У березні під час прове- дення традиційного щорічного вес- няного ярмарку частину виручених коштів шкільний актив направив на придбання ліків та медичних засо- бів для воїнів 72 механізованої бри- гади. 1 вересня учні, їхні батьки, педагоги школи активно підтрима- ли акцію «Ліки замість квітів», було зібрано 8500 грн.; з них на 1340 грн. закуплено теплу білизну та медика- менти для військових 72 механізо- ваної бригади, 6000 грн. передано на лікування колишнім учням – учасникам АТО, які отримали пора- нення і потребують операції, - Кате- руші Олександру, Скрипці Олексан- дру. Решту коштів витрачено на допомогу учням із сімей вимушених переселенців із зони АТО. Справжня благодійність не пот- ребує винагород, це не обов’язок, це стан душі! Саме бажання творити добро надихнуло педагогічний, уч- нівський, батьківський колектив школи на прекрасну ідею - провести додатково осінній ярмарок. Ініціа- тивна та енергійна голова ради школи Сахарова Оксана Михайлів- на завжди готова прийти на допо- могу дітям у проведенні благодій- них заходів. Усі школярі були залу- чені до благодійної ярмарки. Вони виготовили багато різноманітних поробок, випічки, композицій із фруктів та овочів. Учениця 5-Б кла- су Ковч Юлія презентувала свої кар- тини, учень 11-А класу Мальований Денис випустив збірку патріотич- них віршів. Усього було реалізовано виробів на 10841 грн. Ці кошти Рада Козацької республіки спрямувала на придбання зимового одягу для воїнів–учасників АТО, діти яких навчаються в нашій школі (19 ро- дин) і ліків для поранених бійців білоцерківського госпіталю. Сьогодні військовослужбовці, які перебувають у зоні АТО далеко від рідної домівки та своїх близьких потребують нашої уваги. Шкільним активом була проведена акція ―Солодкий привіт, воїне!‖, мета якої морально підтримати бійців на передовій. Ніхто не залишився байдужим. Учні 1-11 класів активно створили листи-звернення, малюн- ки ―Повертайся живим‖, ―З Украї- ною в серці‖, ―Ми - за мир‖, ―72 бри- гада — перемоги вам‖. Також шко- лярі вирішили печиво, яке вони отримують у їдальні за один день, передати військовослужбов- цям 72-ї механізованої бригади. Учні Білоцерківської загальноосвітньої школи №5—воїнам АТО Добро починається з тебе Заклопотані своїми буденними справами ми біжимо вперед. Хутчіш – треба встигнути, купити, здати, обміня- ти, знайти, попросити… Ображаємося, коли відмовляють, закликаємо до люд- ського милосердя, просимо зглянутися та допомогти. Нам здається, що вирі- шити нашу проблему просто, треба тільки приділити хвилинку уваги. Згадайте, коли ви останній раз поступалися місцем у громадському транспорті, допомогли бабусі перейти через дорогу чи донести сумку? Треба забути про свою гординю, егоїзм, злість та допомогти тому, хто потребує. Світ тримається не на гро- шах, прибутках, машинах чи іграшках, а на милосерді й доброті, яких, саме в наш час, людям найбільше не вистачає. Доброта до інших людей приносить радість та спокій у серце того, хто дає, i того, хто потребує. Своє добро і тепло серця, уже третій рік поспіль, несе учениця 7-Б класу Гаврищук Ірина в сім'ю пенсіоне- рів Марії Тимофіївни (77 років) та Ми- коли Йосиповича (79 років), що прожи- вають по вулиці Січневого прориву, 31, кв. 6. Як згадує Марія Тимофіївна: «Ми – пенсіонери. Здоров’я уже не те. Тяжко і в магазин сходити, і води при- нести. Іра запропонувала нам свою допомогу по господарству. Дівчинка хороша, слухняна. Ми їй дуже вдячні за все». Пенсіонери побажали Гаври- щук Ірині доброго здоров'я, щастя та успіхів у навчанні. А нашій школі вдяч- ні за те, що виховує таких добрих, чуй- них, небайдужих до інших дітей, які намагаються зробити життя інших на- багато легшим, світлішим й радісні- шим. Так будемо ж милосердні! Пам'ять про добро залишиться у віках! Пам’ятайте про це! Класний керівник 7-Б класу Поліщук В. М.
  8. 8. 8 Рідній школі Нехай сьогодні зацвітуть Усі красиві квіти в класах, Бо День народження своє Святкує школа люба наша! Це джерело подій і мрій І знань, які ти здобуваєш. Повір ти, донечко, мені, Що школи кращої немає!!! А ти по сходинках ідеш, Міцну будуєш піраміду. Пишаємось життя твоїм, Досягненням твоїм - радію. За те, що школа, як родина, За те, що школа, як сім'я, За чисте та живе джерельце, За нашу школу номер п'ять Подякувати щиро хочу Директору та вчителям. Ти знаєш, який болючий біль повсюди? Ти знаєш,і не кажи, що ні! Не будь байдужим - Бо ти - українець! Бо воля та душа — заплетена коса! *** Вставай, моя країно, чуєш… постріл! Не здалеку прийшла до нас війна. Це наший брат, не віриться ще й досі, По-братськи ніж у спину засува. Та не діліть ви нашу Україну, Бо в нас вона єдина, бо в нас вона одна. В сорочках вишитих, У синьо-жовтих стрічках Козацький рід не ділиться на два! Моя країно, люба Україно! Тебе люблю я, земле, над усе! Молю я Бога лиш за ту годину, Щоб Батьківщина в посмішках дитячих ожила! Федорченко Надія 10-Б Про Україну Де сонце небо обіймає, Де пісня лине в небеса, Веселка край там огортає, Там люди вірять в чудеса. Це місце спокою й надії, Це подих ніжності й добра, Тут барв весняних сад ліліє, Тут завжди радощів пора. Це місце - рай в земному світі! Це вир свободи і життя! Серця тут єдністю зігріті, Тут ясних посмішок злиття… Українська ніч Поснуло все. Зімкнула ніч повіки. Ліниво обрій морок обійняв, Заснули буйні, невсипущі ріки І гай зелений в мареві куняв. А вітер колискову на сопілці Для поля тихо грав в нічній імлі. Вже спав і дятел на дубовій гілці, І птаство задрімало у гіллі. Заснуло небо. Тихо гаснуть зорі, Розкрив вже місяць срібний свій бутон. І тиша причаїлася надворі, В оселю нишком прокрадався сон. Марія Гаркуша-Омельченко 8-В Творчість учнів Головний редактор: Інна Омельченко 10-Б клас 10-А—Федорченко Ма- рія 10-Б Федорченко Надія 8-В—Гаркуша- Омельченко Марія 7-Б—Поліщук В.М. 5-Б—Григоренко Юлія 3-А—Поліщук Г.П. 2-В—Гуменна Софія Керівники: Яковенко Л.М. Мазій М.В. Редакційна колегія

×