Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Право власності і право інтелектуальної влсності

719 views

Published on

Право власності і право інтелектуальної влсності

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Право власності і право інтелектуальної влсності

  1. 1. Право власності і право інтелектуальної власності ___________________________ Ownership right and intellectual property right Презентацію підготували студентки групи ЕМБ-502 Данченко Марина, Снаговська Євгенія
  2. 2. • Поняття та зміст права власності. • Здійснення права власності. • Непорушність права власності. • Право приватної власності. • Право власності юридичної особи. • Право спільної власності. • Момент переходу права власності за договором. • Право власності на нерухомість в Україні. • Право власності на нерухомість для нерезидентів в Україні. • Право власності на земельну ділянку в Україні. • Право власності нерезидентів на земельні ділянки в Україні. • Захист права власності. • Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності. • Об’єкти і суб’єкти права інтелектуальної власності. • Право промислової власності.
  3. 3. Поняття та зміст права власності  Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Стаття 316-317 Цивільного Кодексу України
  4. 4. Поняття та зміст права власності  Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.  На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Стаття 316-317 Цивільного Кодексу України
  5. 5. Здійснення права власності  Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.  При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.  Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.  Власність зобов'язує.  Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.  Держава не втручається у здійснення власником права власності.  Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.  Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом. Стаття 319 Цивільного Кодексу України
  6. 6. Непорушність права власності  Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.  Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості. Стаття 321 Цивільного Кодексу України
  7. 7. Право приватної власності Суб'єкти права приватної власності:  Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.  Склад, кількість та вартість майна не є обмеженими.  Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки. Стаття 325 Цивільного Кодексу України Фізичні особи Юридичні особи
  8. 8. Право власності юридичної особи Юридична особа публічного права має своє власне майно, відокремлене:  від майна її засновників та учасників;  від майна інших юридичних осіб, у тому числі вищих за підлеглістю органів.  Юридична особа публічного права стає власником майна, переданого їй засновником (засновниками), подарованого майна та іншого майна, набутого на законних підставах.  Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна несе сама юридична особа як власник Стаття 329 Цивільного Кодексу України
  9. 9. Право спільної власності  Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).  Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.  Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Стаття 355-356 Цивільного Кодексу України
  10. 10. Право спільної власності  Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єкти права спільної часткової власності: Стаття 355-356 Цивільного Кодексу України фізичні особи юридичні особи держава територіальні громади
  11. 11. Момент переходу права власності за договором  Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.  Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.  До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Коносамент - документ, що видається перевізником вантажу власнику вантажу. Засвідчує право власності на відвантажений товар.  Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.  Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Стаття 334 Цивільного Кодексу України
  12. 12. Право власності на нерухомість в Україні  Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.  Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).  Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.  Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Стаття 331 Цивільного Кодексу України
  13. 13. Право власності на нерухомість в Україні  Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.  Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.  Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Стаття 335 Цивільного Кодексу України
  14. 14. Право власності на нерухомість для нерезидентів в Україні  Українське законодавство не передбачає жодних обмежень для громадян з інших країн в плані купівля об’єктів нерухомості.  Для того, щоб придбати у власність нерухоме майно, не обов’язкова реєстрація іноземця приватним підприємцем – він може взагалі не бути податковим резидентом. Всі права на придбання нерухомості у іноземців такі самі, як і у громадян України.  Виключення є деякі об’єкти, окремо зазначені в законодавстві, а саме:  Об’єкти, що відносяться до комунального майна;  Об’єкти, що є державною власністю.
  15. 15. Право власності на земельну ділянку в Україні • Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. • Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення та використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки. Стаття 373 Цивільного Кодексу України
  16. 16. Право власності на земельну ділянку в Україні  Суб'єкти права власності на землю (земельну ділянку):  Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.  Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.  Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Стаття 373 Цивільного Кодексу України фізичні особи юридичні особи держава територіальні громади
  17. 17. Право власності нерезидентів на земельні ділянки в Україні • Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності, у разі:  їх придбання за договором купівлі продажу, ренти, дарування, міни, а також за іншими цивільно правовими угодами;  викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;  прийняття спадщини.
  18. 18. Право власності нерезидентів на земельні ділянки в Україні Для нерезидентів в Україні встановлені обмеження щодо купівлі земельних ділянок певного цільового призначення. • Іноземці не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення. Навіть, якщо такі земельні ділянки були отримані ними у спадщину, протягом року іноземець має їх відчужити. • Нерезиденти-фізичні особи мають право набувати такі землі у межах населеного пункту, а також за межами населених пунктів, якщо на цій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить на праві власності нерезидентові-фізичній особі. Набути таку земельну ділянку нерезидент може за цивільно-правовим договором, викупити. Отримати шляхом безоплатної приватизації земельну ділянку чи будь-яке інше нерухоме майно на території України нерезиденти не можуть. • Нерезиденти-юридичні особи можуть придбати земельну ділянку у двох випадках. Вони можуть купити таку ділянку несільськогосподарського призначення у межах населених пунктів у разі купівлі об'єктів нерухомості та для спорудження об'єктів, що пов'язані із провадженням підприємницької діяльності в Україні, або ж землі за межами населених пунктів у разі купівлі об’єктів нерухомості на них.
  19. 19. Захист права власності  Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.  Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди та витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Стаття 386-387 Цивільного Кодексу України
  20. 20. Захист права власності Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:  було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;  було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;  вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.  Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.  Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Стаття 388 Цивільного Кодексу України
  21. 21. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності  Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.  Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.  Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності. Стаття 419 Цивільного Кодексу України
  22. 22. Об’єкти права інтелектуальної власності До об'єктів права інтелектуальної власності належать: комерційні (фірмові) найменування корисні моделі винаходи наукові відкриття передачі (програми) організацій мовлення відеограми фонограми виконання бази даних комп'ютерні програми літературні та художні твори породи тварин сорти рослин раціоналізаторські пропозиції компонування (топографії) інтегральних мікросхем промислові зразки комерційні таємниці географічні зазначення торговельні марки Стаття 420 Цивільного Кодексу України
  23. 23. Суб’єкти права інтелектуальної власності  творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор);  виконавець, винахідник, тощо;  інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності. Стаття 421 Цивільного Кодексу України
  24. 24. Право промислової власності  Промислова власність — юридичний термін, що об'єднує у собі такі об'єкти інтелектуальної власності як: винаходи, корисні моделі, промислові зразки.  Термін ПВ об'єднує у собі ті результати інтелектуальної діяльності, які пов'язані із винахідництвом та раціоналізаторською справою і не належать до об'єктів авторського права.
  25. 25.  Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.  Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Право промислової власності Стаття 459 Цивільного Кодексу України
  26. 26.  Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.  Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Право промислової власності Стаття 460 Цивільного Кодексу України
  27. 27.  Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.  Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Право промислової власності Стаття 460 Цивільного Кодексу України
  28. 28.  Суб'єктами патентного права є автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами.  Суб'єктами також можуть бути патентовласники - фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором. Право промислової власності
  29. 29.  Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.  Будь-яке використання захищених патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка (виготовлення, застосування, ввезення, пропозиція до продажу, продаж та інше введення запатентованого продукту в господарчий обіг) без згоди патентоволодільця, є порушенням патентних прав. Право промислової власності
  30. 30. Дякуємо за увагу!

×