Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Тези доповідей науково-практичного семінару

166 views

Published on

«Туризм і гостинність в Україні: історія, проблеми та перспективи розвитку»

Published in: Education
  • Be the first to comment

Тези доповідей науково-практичного семінару

  1. 1. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ВП «ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ» КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ ВП «ЛЬВІВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ КУК» «ТУРИЗМ І ГОСТИННІСТЬ: ІСТОРІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ» НАУКОВО ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР 2 листопада 2017 року ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ ЛЬВІВ – 2017
  2. 2. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ВП «ЛЬВІВСЬКА ФІЛІЯ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ» КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ ВП «ЛЬВІВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ КУК» Матеріали подані в авторській редакції Туризм і гостинність: історія, проблеми та перспективи розвитку: тези допов. наук-практ. семінар., Львів 02.11.2017 р. – Львів, ЛФ КНУКіМ, 2017. – 102 с.
  3. 3. ЗМІСТ 1.Бойко Ілля, Майкут Евеліна. Розвиток гірськолижного туризму на курорті Драгобрат. Науковий керівник: к.е.н., доц. Гамкало М.З…………….. 5 2.Бриндак Оксана., Пехтик Тарас. Проблеми та перспективи розвитку музейного туризму у м.Львові. Керівник: викл. Здобиляк Ю.Б…..………… 10 3.Гаврилюк Марта. Середа Богдана.Історія музею освітньої і друкарської діяльності ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова». Керівник : викл. Василишин Д.В……………………… ………………………. 15 4. Гончаров Максим. Особливості кавового туризму: міжнародний та вітчизняний досвід. Керівник: викл. Марухняк Ю.Р………………..…………19 5. Дзюба Ольга.Туристична привабливість та готельна пропозиція м.Львова. Науковий керівник: к.г.н. Топорницька М.Я…….…………………25 6. Жаловага Катерина. Розвиток кінного туризму в Україні. Керівник: викл.Лемко-Мельник О.В…………….………………………………….……..….32 7. Жулкевич Анна. Екологічний готель – як інноваційний напрямок розвитку готельного господарства України. Керівник: викл. Марухняк Ю.Р…………………………………………………. 39 8.Івануса Іванна, Чуба Вікторія. Становлення прототуризму як культурно- релігійного феномену. Науковий керівник: к.і.н., доц. Костишин Е.І……………………………...…… 45 9.Лящук Аліса. Сегментування споживачів послуг розміщення у м.Львові. Науковий керівник: к.г.н., доц..Романів П.В………………………………..……49 10.Макота Вікторія. Перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Керівник : викл. Андрусейко Л.М……………………………….……..55 11.Патрай Вікторія. Історико-культурний туризм в Україні у контексті археологічної спадщини. Керівник: Мельничук Г.В………………….……… 57 12.Плита Вікторія. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні. Керівник : викл. Мушинська М.Г……………………………………………….. 64 13.Пукало Діана. Соціально-економічний потенціал та шляхи розвитку сільського зеленого туризму.
  4. 4. Науковий керівник: к.і.н., доц. .Костишин Е.І…………………………….…… 69 14.Романюк Юлія. Проблеми та перспективи розвитку сфери гостинності у сільському туризмі. Керівник: викл.Юськів М.М……………………..…….. 74 15.Сігетій Анастасія. Комерційно-екологічні аспекти космічного туризму. Науковий керівник: к.е.н., доц.Дяченко Л.А……………………………………. 82 16.Фірсанов Михайло-Денис. Пріоритетність природних ресурсів щодо розвитку туристичної індустрії Карпатського регіону. Керівник: викл. Рибак С.Б……………………………………………………………………………87 17.Яворська Оксана. До питання про перспективи розвитку медичного туризму в Україні. Науковий керівник: к.е.н., доц..Дяченко Л.А……..………93 18.Яцишин Назарій. Роль екологічних стежок у контексті формування екологічної свідомості учнівсько-студентської молоді. Керівник: викл. Боруцька Ю.З……………………………………………………………….…….. 95
  5. 5. Бойко Ілля, Майкут Евеліна Спец.«Туризм» 1 курс ВП « Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв» Науковий керівник: к.геогр.наук., доц. Гамкало М.З. РОЗВИТОК ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ НА КУРОРТІ ДРАГОБРАТ Природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал Закарпатської області в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є вагомою передумовою розвитку туризму. Значні перепади висот у гірській частині Закарпаття сприяють розвитку гірськолижних курортів, які поступово диверсифікують свою діяльність освоюючи нові види активного туризму. Гірськолижний курорт Драгобрат є найвисокогірнішим в Україні, нижня точка витягів на Драгобраті майже на 30 м вища за найвищу точку наймасовішого українського гірськолижного курорту Буковель. Незважаючи на відсутність штучного насніження трас, стійкий сніговий покрив з’являється в другій половині листопада на висоті понад 1400 м над р.м. і залишається до кінця квітня. Драгобрат – найвищий гірськолижний курорт Українських Карпат. Полонина розташована на висотах 1300-1700 метрів над рівнем моря, на відстані 7 км від селища Ясиня, на стику хвойних лісів і альпійської зони, на відрогах Свидовецького масиву, біля підніжжя гір Стіг (1701 м) і Близниці (1882 м). Звідси відкриваються чудові краєвиди на найвищий масив Українських Карпат – Чорногору, проглядаються вершини гір Говерла (2061 м), Петрос (2020 м).
  6. 6. В іншу сторону видно найвищі хребти Ґорґан – Добошанка (1754 м), Синяк (1662 м) та інші. На Драгобраті дуже добре розвинена туристична інфраструктура. Є кілька великих баз, багато невеликих приватних готелів, де кожен може обрати собі відпочинок за ціною та вподобаннями. При більшості готелів є магазинчики, де можна придбати сигарети, безалкогольні та слабоалкогольні напої, предмети першої необхідності. Єдине, чого бракує, – аптеки або медпункту. Станом на 1 листопада 2017 року в межах курорту Драгобрат послуги з розміщення надають 57 готелів та приватних садиб. Більшість готелів є сезонними – функціонують з грудня по травень. Протягом року функціонують готелі: “Пік Готель”, “Дан”, “Горизонт”, “Адреналін”, “Хата Магната”. Вартість проживання становить 400-1000 грн. з особи в зимовий сезон та 230 – 500 грн в низький сезон. Траси гірськолижного курорту Драгобрат прокладені на пологих, без різких перепадів висот схилах гір Стіг та Жандарм. Кути нахилу схилів становлять 12...19°. Траси в Драгобраті розраховані як на професіоналів, так і на новачків. Для фрістайлу побудовані траси міжнародного класу. На гору Стіг основним схилом прокладені два бугельні витяги від ТК Драгобрат, довжина кожного – приблизно 1 км.; наявні також кілька старих коротких витягів, які знаходяться на пологих схилах для дітей і новачків. Дані витяги необхідно демонтувати або реконструювати, оскільки значну частину сезону вони не працюють. Туристичному комплексу «Вершина Карпат» належить бугельний витяг і крісельно-канатна дорога (введена в експлуатацію на початку 2010 р.), яка знаходиться в правій частині урочища Драгобрат. Друга канатно-крісельна дорога («Leitner» – 1200 м.) належить туристичному комплексу «Карпатська Чайка», введена в експлуатацію в сезоні 2010 – 2011 рр. Для професіоналів пропонуються фрі-райд тури з вершини Близниця (1883 м) – довжина траси понад 3 км.
  7. 7. З метою встановлення конкурентних переваг гірськолижного курорту Драгобрат на регіональному ринку туристичних послуг нами було обрано курорти, які можуть конкурувати один з одним за рахунок наявних природних умов і ресурсів, інфраструктури, цінових пропозицій, тощо. Не бралися до уваги гірськолижні центри в яких відсутні канатно-крісельні дороги, та з кількістю витягів меншою ніж п’ять. Внаслідок проведеного дослідження встановлено, що гірськолижний курорт Драгобрат характеризується найгіршою серед інших курортів транспортною доступністю, що зумовлено: відсутністю прямого залізничного сполучення; наявні дві ґрунтові дороги протяжністю 8 і 16 км від смт. Ясіня знаходяться в аварійному стані. На конкурентоспроможність гірськолижних курортів впливають природні умови та ресурси, які зумовлюють особливості прокладання трас, можливості фрі-райду, проведення офіційних змагань із слалому і слалому- гіганту, створення системи штучного насніження трас тощо. Як видно з таблиці 1, однією з головних переваг курорту Драгобрат є його високогірне положення, верхня станція крісельного витягу «Карпатська чайка» розташована на висоті 1705 м над р. м., аналогів в Україні за висотою розміщення немає. Високогірне розміщення зумовлює збільшення тривалості гірськолижного сезону, внаслідок зменшення середньодобової температури з висотою і збільшення кількості опадів; наявність безлісих схилів полегшує прокладання трас. Незважаючи на відсутність системи штучного насніження трас, сезон на даному курорті є найдовшим і становить 150 днів. За довжиною і різноманітністю трас, зокрема за їх широтою, Драгобрат істотно не відрізняється від існуючих гірськолижних курортів України. Максимальна довжина траси становить 2080 м. Перепад висот є найменшим серед досліджуваних курортів і становить 355 м (табл. 1.)
  8. 8. Таблиця 1. Головні природно-ресурсні характеристики курортів Курорт Найвища станція витягів, м над р.м. Максимальна довжина траси, м Перепад висоти, м Середня тривалість сезону, днів Драгобрат 1705 2080 355 150 Буковель 1372 2106 513 150 Славське 1232 1700 340 120 Пилипець 1160 2000 500 120 Джерело: [1, 2, 3, 4] Зважаючи на відсутність значних водних артерій, прокладати систему насніження трас на Драгобраті є проблематичним і потребує значних капіталовкладень. Єдиним великим гірськолижним курортом, який має систему насніження на більшості трас є Буковель. З цією метою були створені 3 штучні водні резервуари, які в міру наповненості водою використовуються для насніження трас. За кількісними показниками встановлених витягів, а також їхньою специфікою (бугельні/крісельні) досліджуваний курорт займає третє місце в Україні після Буковелю і Славська. Проте зважаючи на зношеність витягів курорту Славське, більшість з яких були встановлені протягом 1968-1980 рр., єдиним реальним конкурентом в даному аспекті є гірськолижний курорт Буковель. На курорті Драгобрат працює пункт прокату спорядження, де кожен бажаючий зможе взяти в оренду комплект гірських лиж, сноуборду, санок, а також одяг і аксесуари. У прокаті є спорядження для відвідувачів від 2 років. Комплекти постійно проходять тестування і оновлюються у разі потреби. За спорядження для дорослого доведеться віддати 70 – 120 гривень на добу. Для дітей до 10 років комплекти обійдуться в 60 гривень. Спорядження для фрірайду – 300 грн. Найновіше спорядження буде коштувати трохи дорожче.
  9. 9. У Драгобраті також відбуваються фестивалі. Фестиваль "Планета- Драгобрат" – відбувається в перших числах травня та Freeride Fest – міжнародні змагання на гірськолижному курорті Драгобрат з фрірайду. Головними лімітуючими чинниками гірськолижного курорту Драгобрат є: погане транспортне сполучення; ненадійність забезпечення електроенергією внаслідок високогірного статусу території (штормові вітри, вітровали, буреломи); відсутність централізованої каналізаційної системи, що зумовлює забруднення поверхневих вод; відсутність єдиного абонементу на гірськолижні витяги та прокати туристичного спорядження. Дістатися до курорту Драгобрат можна так:  Літаком. Найближчий до курорту аеропорт розташований в місті Івано-Франківськ, на відстані 125 кілометрів. Також є невеликий аеродром у Коломиї (90 кілометрів), але туди курсують лише чартерні рейси.  Поїздом. Для подорожуючих залізницею є два варіанти. Перший – проїзд до Івано-Франківська (зокрема, є три потяги з Києва), а звідти – на автобусі або електричці до селища Ясіня. Другий варіант – проїзд прямо до Ясіня на поїзді Київ-Рахів.  Автобусом. З Івано-Франківська до Ясіня регулярно ходять маршрутки. А з самого селища до Драгобрату доведеться їхати на місцевому таксі-позашляховику (інакше туди ніяк не потрапити). Література 1. Гірськолижний курорт Драгобрат. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.dragobrat.org 2. Сайт селища Славське [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.karpaty-slav.com/ 3. Гірськолижний курорт Буковель. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bukovel.com 4. Гірськолижний курорт Пилипець. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pylypec.com.ua
  10. 10. Бриндак Оксана, Пехник Тарас Спец.«Агент з організації туризму. Адміністратор», ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова» Керівник: викладач Здобиляк Ю. Б. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОГО ТУРИЗМУ У м. ЛЬВОВІ Дослідження проблем та перспектив розвитку музейного туризму у Львові показали, що місто має древню історію, різноманітні традиції, славить культурною та архітектурно-історичною спадщиною, а також асоціюється із таким епітетами: «Львів – це місто із запахом кави та шоколаду», «Львів – це Серце Галицької землі», «Львів – це Маленький Париж», «Львів – це Український Лондон». Щорічно кількість туристів у місті зростає, за даними досліджень «Центру розвитку туризму», у 2016 році Львів відвідали 2,6 мільйона туристів, тоді як у 2015 році – 2 млн. І ця тенденція має ознаки – до зростання. Виявлено, що історична частина міста – найбільш відвідувана у Львові, адже тут збережена чудова давня архітектура та проводяться різноманітні культурні події та фестивалі, інші події різної тематики. Не меншу роль у створенні позитивного іміджу мають розвинута сфера обслуговування і зручне географічне розташування, інші позитивні критерії, що сприяють рішенню туристів відвідати м. Львів. А тому, титул «туристичної столиці» Львів завоював законно. Як було виявлено у процесі дослідження, є ознаки того, що Львів може втратити своє реноме. Зараз місто перебуває на піку своєї популярності, але це в основному за рахунок любителів кави, бажаючих познайомитися із архітектурно-історичною спадщиною, взяти участь у різних фестивалях, подіях, конкурсах тощо. При дослідженні даної теми було звернено увагу на таку особливість, що ми експлуатуємо речі, якими користувалися сотні років. Створенню іміджу міста Львова найбільше сприяє його історична та культурна спадщина. Зокрема, тут збережено близько 2500 пам'яток історії та архітектури (це 55% історичних
  11. 11. пам'яток всієї України), сконцентровано найбільшу в межах одного міста кількість музеїв (біля 60). Саме музеї на сьогодні є одним із головних соціальних інститутів, які виконують функцію формування історичної пам’яті українського народу, донесення до всіх українців і особливо молоді знань про минуле. А тому можна стверджувати, що у «музейного туризму» є майбутнє. Львів відвідують не лише українці, але і велика кількість іноземців (46%), тому розвиток туризму, в тому числі і музейного, повинен орієнтуватись на всі категорії споживачів. У 2014 році, за ініціативи Львівської Міської Ради та волонтерів, була проведена оцінка рівня сервісу у 30 музеях Львова за методом «таємного клієнта». За результатами оцінювання визначили позитивні та негативні чинники у роботі музеїв м. Львова. До позитивних чинників було віднесено наступні: - 94% респондентів задоволені ціновою політикою; - у 86% дозволено фотозйомку, у 56% музеїв ця послуга є безкоштовною; - у 59% існує можливість проведення екскурсій іноземними мовами; - у 38% музеїв проводяться спеціальні екскурсії (дитячі, юнацькі, для людей похилого віку); - у 44% львівських музеїв існує можливість інтерактивної взаємодії з експонатами; - 74% досліджуваних музеїв мають власний веб-сайт, а 42% – й сторінки у соцмережах. До негативних чинників відносяться наступні: - лише 6% із них пристосовані до відвідування музеїв туристами з особливими потребами; - у 37% музеїв відсутні вбиральні для відвідувачів; - у 71% львівських музеїв взагалі відсутнє ознакування (маршрутні вказівники); - лише у 43% приміщень облаштовано місцями для відпочинку;
  12. 12. - у 68% музеїв Львова не передбачено жодних окремих програм для дітей; - лише у 18% музеїв є можливість замовити екскурсію через Інтернет. За сприяння організації «BEST Lviv» було залучено студентів із 18 країн світу та проведено моніторинг музеїв міста Львів. Студенти провели день у Львові відвідуючи місцеві музеї, а відтак назвали їх основні незручності та недоліки: 1. Відсутність дороговказів та табличок. Усі групи відзначили, що мали великі проблеми із добиранням до своїх музеїв, оскільки не бачили жодних позначок, дороговказів чи інформаційних стендів, які б могли англійською пояснити, де розташовані культурні заклади. 2. Відсутність перекладу. Студенти наголосили, що їм не вистачало перекладу експозицій на інші мови. 3. Відсутність точок Wi-Fi, оновлених сайтів та сторінок у соціальних мережах. Іноземці наголосили, що для молодого покоління важливий Інтернет, тому безкоштовний Wi-Fi зробить музей одразу більш привабливим. 4. Відсутність у музеї сувенірних крамничок. Більшій частині туристів- дослідників сподобались музеї і місто загалом. Однак вони не мали, що залишити собі на згадку. Студенти зауважують, що сувенірні крамнички не тільки роблять заклад привабливішим, а й допомагають музею заробити. 5. Облаштування для людей із особливими потребами. У міськраді Львова запевнили, що всі зауваження студентів прийняли до уваги та вже починають працювати над їхнім вирішенням. Музеї є заручниками не лише «державницького підходу», який полягає у критично недостатньому бюджетному фінансуванні, а й власної безпорадності. Одним із джерел фінансування для музеїв за кордону є спонсори. Додатковим джерелом фінансових ресурсів є комерційна діяльність самих музеїв. Як було виявлено у процесі дослідження, музеї можуть мати невеликі сувенірні крамнички або цілий супермаркет з листівками та сувенірами, що зображають мініатюри самих експонатів.
  13. 13. Співробітництво музеїв і підприємств сфери туризму ґрунтується на використанні історико-культурних і природних територій, на розробках спільних заходів та пропозицій цікавих для потенційних туристів. «Музейний туризм» є специфічною діяльністю музеїв, який може бути спрямований на роботу як з індивідуальними туристами, так і з організованими групами. Музеї можуть співпрацювати з туроператорами. Наприклад: коли музей для туристичної фірми розробляє туристський маршрут і надає рекламно- інформаційні послуги. Дослідження показали, що туристичні підприємства віддають перевагу щодо співпраці із приватними підприємствами, які забезпечують більш повний спектр туристичних послуг. У процесі дослідження даної теми було виявлено, що музеї, зберігаючи артефакти минулого, має орієнтуватися на майбутнє. Музей, як культурний проект, може бути трендовим, враховувати динаміку розвитку інновацій і подій, впроваджувати зарубіжний досвід участі музеїв у розвитку сфери туризму. У підсумку слід зазначити, що музеям варто створювати події, розробляти власні тематичні програми з глибоким задумом і креативною подачею, залучати до співпраці організаторів фестивалів та культурних подій, батьків і вчителів, а також пропонувати цікаві музейні програми дітей, висвітлювати інформацію у ЗМІ. Необхідно працювати над покращенням іміджу щодо походів до музеїв. Часто походи у музей, як у дорослих, так і у дітей часто асоціюються з нудьгою і зневірою. В музеях багато візуальності, але інколи бракує звуку, запаху, тактильних відчуттів. У Музеї історії освітньої і друкарської діяльності Ставропігійського ВПУ м. Львова в будівлі на вул. Ів. Федорова, 9 намагаються враховувати інноваційні напрями розвитку музейної справи, впроваджувати це у практичну діяльність, пропонують майстер-класи із «народження книги», проводять наукові заходи та співпрацюють із іншими музеями, щоб бути кращими на ринку музейних послуг.
  14. 14. Література 1. http://gazeta.lviv.ua/2017/06/26/turizm-u-lvovi-xto-syudi-priyizhdzhaye-ta-skilki- groshej-vitrachaye/ 2.http://tvoemisto.tv/news/top5_nedolikiv_muzeiv_lvova_vid_studentivinozemtsiv_6 5358.html 3.http://zeitgeist.platfor.ma/museum-in-ua/
  15. 15. Гаврилюк Марта, Середа Богдана, Спец.«Агент з організації туризму», ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова» Керівник : Василишин Д. В. Історія Музею освітньої і друкарської діяльності ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова» на прикладі музею-друкарні Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найперспективніших напрямів структурної перебудови економіки. Щорічно у світі здійснюється понад 800 млн туристичних мандрівок. Більшість туроператорів пропонує клієнтам величезну кількість місць: куди поїхати, що подивитися. За результатами соціологічного опитування, Київ і Львів визнані найпривабливішими для туризму містами України. Зі Львовом найбільше асоціюється Високий замок, площа Ринок. На другому місці – кава й солодощі, на третьому – книжковий центр, на четвертому – ресторани, кав'ярні та готелі, п'яте місце займають – наукові конференції та семінари. Основним видом туризму у більшості європейських міст є екскурсійний. Він набув великої популярності через наявність суттєвої кількості історичних та культурних пам’яток, які цікавлять туриста. Крім цього такий вид туризму не потребує значних витрат для його здійснення – багато залежить від цікавості маршруту. Пішохідний туризм, як складова екскурсійного туризму часто виступає його основною частиною, адже автобусні екскурсії не завжди в повнній мірі можуть відобразити всю специфіку міста. Саме тому у старому Львові із його вузькими вуличками пішохідні екскурсії є чи не найпопулярнішими Численних туристів приваблюють у це стародавнє гостинне місто історико- архітектурні комплекси різноманітних архітектурних стилів XII – XIX століть.
  16. 16. Зазвичай музеї відвідують поодинокі туристи, а у мешканців міста ніколи немає часу на музеї, більшість з них не цікавиться історією міста, вулиці, будинку. Якщо пройтись центром Львова – кожен будинок – це музей з багатовіковою історією. Львів називають «містом музеїв». Шкода, що музеї аж на шостому місці. Унікальні зібрання й колекції зберігаються в Національному та Історичному музеях, Картинній галереї, Музеї історії релігії та Арсеналі – музеї старовинної зброї. Але якщо наважитися і відхилитися від заздалегідь продуманого маршруту і завітати, до прикладу, у «нерозкручений» музей, можна знайти для себе багато неочікуваного і цікавого. Одним з таких музеїв є Музей-друкарня Ставропігійського вищого професійного училища м. Львова», що знаходиться по вул. Івана Федорова, 9. Звучить нудно, так? А якщо все ж зайти, то можна послухати дуже цікаву розповідь про Ставропігійське братство, про життя і творчість Івана Федорова, про історію поліграфії, як відбувалось народження книги. Екскурсовод музею обов’язково розкаже про цікаві подробиці. Музей інтерактивний. У ньому не тільки можна дізнатися історію поліграфії, а ще й спробувати самому набрати рядок методом ручного складання, закріпити його, як це робили колись, з допомогою шпагату і, в разі виявлення помилки – вилучити її шилом. В музеї до всього можна доторкнутися і все спробувати. Такий інтерактив дуже цікавий і дітям... (Перевірено! При перевірці жодна дитина не постраждала) ... і дорослим. Коли ви побачите як народжувалась книга, то рука не підніметься вирвати аркуші чи викинути книгу у сміття. Історія будівлі, в якій знаходиться музей, починається ще з ХVІ ст. Тут зберігались верстати на яких були віддруковані «Апостол» і «Буквар» Івана Федорова, працювали школа та друкарня Ставропігійського братства й інституту. 25 лютого 1573 р. Іван Федорович розпочав, а 15 лютого 1574 р. закінчив працю над першою друкованою книгою в Україні. Це був його знаменитий львівський «Апостол». Основна частина книжки мала релігійний зміст.
  17. 17. Львівський «Апостол» є зразком друкарської майстерності. Післямова свідчить про неабиякий літературний хист першодрукаря. Яскравою, образною мовою Федоров розповідає тут про перешкоди, які стояли на його шляху, і про свою відданість улюбленій друкарській справі. У тому ж 1574 році у Львові було надруковано Буквар.Наклад точно не встановлено, але наразі знайдено лише один примірник. Ще у XVII ст. Буквар привезли з України до Італії. В 30-ті рр. XX ст. він опинився в бібліотеці Гарвардського університету в США, де й зберігається до цього часу. Помер Іван Федоров 15 грудня 1583 р. Поховали його в церкві Онуфрієвського монастиря. 1975 року львівський музеолог Борис Возницький облаштовував в Онуфріївському монастирі Музей мистецтва давньої української книги і помітив, що на плані церкви в одному місці стоїть літера «Ф». Вона позначала замуровану нішу з останками двох чоловіків – 70 та 25 років. Останки забрали на експертизу, але більше 40 років пролежали в сейфі музею. 2013 року Львівська галерея мистецтв дістала згоду кафедри судової медицини Вроцлавського університету безкоштовно провести такі дослідження у лабораторії, яка займається дослідженням останків. У процесі досліджень з'ясували, що в кістках старшого з похованих втричі перевищений вміст важких металів (свинцю, олова, кадмію ), а на суглобах і на хребті є деформація. На такі хвороби потерпали друкарі та складачі. Дослідження також довели, що обидва поховані (70- і 25-річний) були родичами (їхні ДНК збігаються на 100 %). Висновок, що це Іван Федорович і син Іван. У грудні 2014року у Львові відбулося урочисте перепоховання останків Івана Федоровича, труни заклали у стіну храму Св. Онуфрія, тобто на те місце, звідки свого часу вийняли тлінні останки. 1977року встановлений Пам'ятник Іва́нові Фе́дорову у Львові, що знаходиться на вул. Підвальній 13. Від 1949року іменем Федорова названо вулицю у м. Львові, де міститься колишня будівля Ставропігійського інституту і з 1944 року діє державний
  18. 18. навчальний заклад «Ставропігійське училище м. Львова» (до1990р.-ПТУ), що й до нині готує кваліфікованих робітників-поліграфістів. Література 1. Василишин Д. В., Василишин-Грицина Т. М., Василишин О. М. Вікно в минуле поліграфії / Науково-популярний журнал «Музейний простір». – 2014. – № 4. – С. 29–31. 2. Васылышин Д., Васылышин О., Васылышин-Грицына Т. Друкарня (Музей истории образовательной и печатной деятельности Ставропигийского высшего профессионального училища г. Львова) / Иллюстрированный исторический и худо-жественный журнал «Мир музея». – 2016. – № 2. – С. 54–55. 3. Крупка М. І. Інноваційна діяльність в туристичному бізнесі. / М. І. Крупка. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Франка, 2012. – 134 с. 4. Пендерецький О. В. Промисловий туризм в Україні: стан, перспективи розвитку / О. В. Пендерецький // Український географічний журнал. – 2010. – № 3. – С. 48–51.
  19. 19. Гончаров Максим спец.«Агент з організації туризму», 1 курс ДНЗ «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг» Керівник : викладач Марухняк Ю. Р. ОСОБЛИВОСТІ КАВОВОГО ТУРИЗМУ: МІЖНАРОДНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД Сучасний світ важко уявити без кави, адже вживання цього напою стало світовою традицією. Кожен народ має власні правила та звичаї у приготуванні та вживанні даного напою. Вважається, що кава у своїй популярності поступається хіба що воді. Чашка кави завжди асоціювалась з моментом спокою між напруженими частинами дня або з пробудженням вранці, коли людина або залишається наодинці зі своїми думками, або неквапно розмовляє з друзями чи рідними. Саме такі моменти дали поштовх великій популярності кавового туризму. Тому, актуальним є вивчення цього виду туризму сучасними дослідниками ринку туристичних послуг, і саме тому метою дослідження стало визначення особливостей кавового туризму та перспективи його розвитку. Слід зазначити, що пропозиції учасників ринку туристичних послуг щодо турів, у яких кавовий туризм – є головною послугою, щоразу більше користуються попитом у споживачів. У процесі дослідження даної теми було виявлено, що: кава, камва (каша – назва провінції Каффа у Ефіопії) – напій, що його виготовляють зі смажених плодів (бобів) кавового дерева. Споживання кави відіграє дуже важливу роль також у спілкуванні між людьми. Ритуал приготування і пиття кави у багатьох народів є часткою національної культури. Кавові дерева досить важко класифікувати, зважаючи на їх надзвичайну різноманітність. Всього існує близько вісімдесяти видів кавових дерев – від карликових чагарників до 10- метрових велетнів, серед яких виділяють всього 4 основні види. З них лише два ботанічні види кавових дерев цікавлять поціновувачів кави – це Coffea Arabica (Арабіка), ще зване аравійською кавою, і Coffea Canephora (Робуста),
  20. 20. яку іноді називають конголезькою кавою. Інші два різновиди кавового дерева – це Coffea Liberica (Ліберіка), відкрита в Ліберії і CoffeaDewevrei, найбільш відомим підвидом якої є Ексцельса. Цим двом різновидам притаманні якості Робусти і цілком прийнятний, хоча і досить посередній смак. Слід розрізняти поняття "вид кави" та "сорт кави". У кожного різновиду є багато сортів.Імена різним сортам даються: за країною походження; за портом, з якого здійснюється постачання; за підвидом кавового дерева (Bourbon, Туріса); за назвою господарства, маєтку, володіння, де вирощують каву; за назвою місцевості, гори, долини або міста; в якості комерційної назви; відповідно до національної системи класифікації якості країни-виробника. Також існує багато різних класифікацій кави за якістю вирощених зерен. В різних країнах по-різному проводять таку класифікацію: - кава, вирощена в горах; – SHG (Strictly High Grown); - кава, вирощена в передгір'ях; – HG (High Grown); - кава, вирощена на рівнинних плантаціях; MG (Medium Grown) чи CS (Central Standard); - кава з дуже твердим зерном – SHB (Strictly Hard Bean); - кава з твердим зерном; НВ (Hard Bean); - буква А присвоюється каві найкращої якості; - буква В – каві посередньої якості; - буква С – каві низької якості; - поєднання двох букв АА – це найкраща кава; поєднання букв АВ – хороша кава; поєднання букв ВА – посередня кава; поєднання букв ВВ – кава низької якості. Дослідження показали, що існують різні способи приготування кави: кава по-східному – готується в так званій джезві (турці); кавафільтр, американський спосіб; кава приготована за допомогою френч-пресс – спеціальна колба (зазвичай скляна або металевий термос), в якій поршень із ситом відокремлює кавову гущу від напою; кава приготована у гейзері; кава по- неаполітанськи – гейзер складається умовно з трьох частин: в одну заливається
  21. 21. вода, в іншу засипають мелену каву, а в третій – через деякий час з'являється готовий напій; кава еспресо – виходить за допомогою спеціальної еспресо- машини, в якій через мелену каву під тиском подається гаряча вода, нагріта до температури 88 [2]. Туристичні фірми, пропонуючи все нові тури для споживачів, організовують в тому числі і кавові тури, що проходять по центрах кавового виробництва. Туристи не тільки знайомляться з історією кавової справи, а й беруть участь у дегустації напою, оцінюють процеси змішування, обсмажування, помолу та способи приготування кави. Каву вирощують в понад 50 країн світу, а дослідження країн, де розвивається кавовий туризм, дозволило виділити чотири географічні зони: 1. Південна Америка. Найбільший світовий виробник кави, а відповідно і кавового туризму безумовно, Бразилія, яка задовольняє світовий попит на каву Арабіка на одну третину. Далі слідують Колумбія, Венесуела, Перу, Еквадор. 2. Центральна Америка. Культура місцевої кави має першорядне значення для економіки країн цього регіону – від Мексики до Панами і країн Карибського басейну, такі як Нікарагуа, Гватемала, Сальвадор, Коста-Ріка, Домінікана, Куба, а Ямайка взагалі славиться одним із найдорожчих у світі сортів кави. 3. Африка. Тут виробляється в основному кава сорту Робуста, це Камерун, Конго, Руанда, Бурунді, Малаві. Але в окремих країнах вирощується і більш трудомісткий сорт Арабіка, це Ефіопія, Кенія, Танзанія. 4. Азія і Австралія. Тут виробництво кави та кавовий туризм розвиваються завдяки модернізації цієї культури, в Індії та Індонезії. З Індії експортується 35-40% усього виробництва кави в цьому регіоні, а ще з Ємену, Китаю, Лаосу, Папуа Нової Гвінеї. Найбільш популярними у туристів, які купують тури з метою отримати туристичні послуги, в т.ч. насолодитись смаками різної кави, є такі країни: Колумбія. Майже половина всієї експортованої кави родом з Колумбії, тому для кавового туризму ця країна представляє особливу цінність. Кавові –
  22. 22. тури пропонуються з проживанням на кавовій фермі, лекціями про каву, відвідуванням музею індіанців Кімбайя, експериментального бамбукового розплідника Guadua Bamboo і вулкана Руїс. Бразилія – найбільш популярна серед туристів країна Латинської Америки. Майже половину її площі займають кавові плантації. Організовується кава з відвідуванням кавових плантацій і пташиного заповідника, дегустацією і екскурсією в джунглі. В'єтнам. Серед азіатських країн, що виробляють каву, особливою популярністю у туристів користується В'єтнам. У програму входить відвідування кавової столиці В'єтнаму – міста Бан-Ме-Туот, інституту кави, кавовій села Чунг-Нгуен і озера Лак. Індія. Кавовий туризм – ще один привід побувати в Індії. Основні регіони виростання кави – Карнатака, Керала, Тамілнаду. Наприклад, в Чикмагалур, адміністративному центрі Карнатаки, є цілий курорт – Coffee Village Retreat. Розваг не так багато – риболовля, велосипед, спостереження за птахами, але в окрузі безліч кавових плантацій. Венесуела. Тут туристи не тільки дізнаються багато корисного і цікавого про виробництво кави, але і відправляються в невелику подорож по околицях міста Меріда з відвідуванням двох водоспадів, музею кави і млини цукрової тростини. Для споживачів туристичних послуг, які зупинили свій вибір на відвідуванні Африки, на їх увагу вартує Ефіопія, країна, де кава була вперше окультурена. Кавовий-тур у Ефіопії передбачає відвідування кавових господарств і кавову біржу в Аддіс-Абебі, ринок традиційних товарів, міст Еондар і Лалібела. Особливістю кавових турів у Кенії є те, що їх проводять на кавових і чайних плантаціях, де туристи насолоджуються гірськими прогулянками, дайвінгом і іншими додатковими розвагами. Пропонуються також кавові-тури по Кенії, які дають можливість не тільки подивитися на процес виробництва кави, а й особисто взяти участь у зборі зерен [3].
  23. 23. Кращий час для кавового туру – це період збору врожаю. Тому вибирати країну для такої подорожі краще за календарем. Розглянемо які саме тенденції у розвитку притаманні «кавовому туризму» в Україні. Загальновідомим є факт, що кавовою столицею України є Львів. Львів по-справжньому розсмакував цей напій у XVIII столітті. Феномен львівської традиції кавування досліджували багато письменників, зокрема, письменник Юрій Винничук у творі «Таємниці львівської кави», коли здійснював літературну подорож кав’ярнями міста [5]. Учасники ринку туристичних послуг пропонують захоплюючі тури найкращими львівськими кав’ярнями, де туристи мають гарну нагоду поповнити свої знання про улюблений напій, його різновиди та способи приготування, насолодитися неповторною атмосферою Львова. Перевагами для споживачів є те, що туристи можуть самі долучатися до всіх процесів при приготуванні цього напою, а також до дегустації кави. До найвідоміших львівських кав’ярень, які приваблюють велику кількість туристів належать: «Світ кави», «Мапа», «Арсенальська», «На Бамбетлі», «Kredens café», «Фреска», «Золотий дукат», «ЦК Локаль», «Альтернативна кава», тощо. А такі кав’ярні, як: «Віденська», «Театральна», «Вірменка», «Кришталева», «Народна гостиниця», «Касино де парі», «Пегас», «Атляс» і «Під синьою фляжкою» – були осередками формування львівської еліти [1]. Перші кав’ярні на Закарпатті, зокрема в Ужгороді, з’явилися ще в далекому XVIII ст. Тут кава із звичайного тонізуючого засобу перетворюється в цілий окремий елемент культури. Існують спеціальні кав’ярні для ділових переговорів (“Pit Stop”), Інтернет-кав’ярні, в яких можна посидіти з чашкою ароматної кави та переглянути свіжі новини зранку (“CoffeNet”) , кав’ярні зі кавою на виніс. Смачну каву подають у кав’ярнях: «COFFEE TIME», "Aroma Kava", "Manuel", "Кавовий двір", "Карамель", "Світ кави і чаю", "ALVARO", «Меделін». У кафе-музеї «Під Замком» крім запашної кави та затишної
  24. 24. атмосфери, привертає увагу колекція антикваріату, яка служить одночасно і дизайном. Не менш відвідуваним є і «Goriziana cafe». Це кафе, про яке самі ужгородці кажуть, що тут подають найкращу каву, і це не просто так – сюди зерна привозять з Італії, де їх специфічно прожарюють, що забезпечує напою неповторний аромат. При проведенні дослідження із питання розвитку кавового туризму в Україні було виявлено наступне: в інших містах України кавовий туризм не є таким розвинутим, тому на цьому виді туризму слід акцентувати більшу увагу, оскільки він має ряд позитивних переваг та перспективну комерційну складову для туристичних підприємств. Отже, даний вид туризму доцільно розвивати поєднуючи із іншими тематиками туристичних пропозицій, зокрема чайним, шоколадним, солодким туризмом чи шопінг-туризмом. Це дозволить забезпечити кращу взаємодію на ринку туристичних послуг між усіма учасниками та отримати більш позитивні враження, досягти вищого рівня задоволення споживачів, вищого рівня економічної ефективності діяльності підприємств, а що дуже важливо – сприяти покращенню туристичної привабливості міст, та України загалом. Література 1. Винничук Ю. Таємниці Львівської кави/ Ю.Винничук- Львів: Піраміда, 2008 – 220 с. 2. Кляп М.П. Сучасні різновиди туризму : підручник / – М. П. Кляп, Ф.Ф. Шандор.-Київ.: Знання, 2013. – 334с. 3. За кавою на край світу або кавовий туризм. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://coffeetea.ru/news-single/item/5365/ 4. Туристична бібліотека: все про туризм. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/bezverhnya.ht 5. Історія кави в Україні. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://napoletano.com.ua/storiya-kavi-v-ukraini/n11
  25. 25. Дзюба О.І.. "Готельне обслуговування", 4 курс Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій Науковий керівник – к. гегр. н., викладач Топорницька М. Я. ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ТА ГОТЕЛЬНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЛЬВОВА Дослідження туристичної привабливості та готельних пропозицій м. Львова дало можливість з’ясувати, що на ринку функціонує велика кількість підприємств, які надають такі послуги. Необхідно врахувати, що туризм – багатостороннє явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного прогресу, тісно поєднується з багатьма галузями економіки, що зумовлює його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів. Для своїх гостей Львів пропонує чимало можливостей – і відпочинкових , і релігійних, і гастрономічних, і пізнавальних, і розважальних, і ділових. Туристи цікавляться містом Львовом, у якому є древні традиції, міська культура, креативні люди, якесь особливе середовище та прекрасні відчуття від його відвідування. Місто, як дестинація, спроможне привабити туристів за рахунок таких складових: архітектурно – історичної спадщини, гастрономії та свят (релігійних, державних), організації фестивалів та ін. Львів, як місто давніх пам’яток архітектури, величних храмів, старовинних площ, затишних вуличок, музеїв і галерей з унікальними мистецькими скарбами різних епох історії світової цивілізації, приваблює туристів. У місті зберігаються культурні надбання минулого та водночас запроваджуються сучасні. Львів належить до тих міст України, які наприкінці 90-х років ХХ ст. першими позбулися шаблонних відзначень свят і
  26. 26. започаткували проведення культурних заходів європейського формату – різних за тематикою фестивалів. Один з фундаторів теорії розвитку туристичних дестинацій Ф. Котлер сформулював таку тезу: чудові архітектурні споруди міст залишилися нам у спадок, сучасну ж атмосферу гостинності місцеві жителі мають створювати самі. Львів’яни це роблять за допомогою сотні різних фестивалів – від «найсмачніших», кавових чи шоколадних, до сповнених тонкої естетики – органної чи джазової музики. За даними Управління статистики у Львівській області основна мета подорожі 93,3% туристів до Львова – це знайомство з культурною спадщиною та культурно-мистецьким життя міста. Етноскладова є турпродуктною «родзинкою» львівських фестивалів різної тематики: гастрономічних; ремісничих; давньої культури (історичні); фестивалів, пов’язаних з релігійними святами; музичних; танцювальних; театральних; вуличного мистецтва; змішаних, які поєднують елементи усіх перелічених. Пропонуємо до уваги лише кілька найпопулярніших фестивалів Львова. Більшість з них приваблюють тим, що їх відвідування не вимагає багато часу та коштів, проте гарантує позитивні враження та емоції на згадку. Наприклад, етнофестиваль «Різдво у Львові» – наймасовіший та етнічно найколоритніший різдвяний фестиваль України – щороку залучає понад сотню тисяч туристів з усього світу. У межах етнофестивалю «Різдво у Львові» відбуваються автономні анімаційно-масові дійства: зимовий ярмарок-фестиваль «Львів – столиця ремесел», Фестиваль міського вертепу – єдиний у нашій країні костюмований карнавал на етнічні мотиви, фестиваль «Спалах різдвяної зірки » «Свято пампуха» вшановує найсолодший символ Різдва, Симпозіум крижаної скульптури, Фестиваль української обрядової кухні «Золотий вареник», Фестиваль хорових колективів «Велика коляда», дитячий фестиваль-конкурс мистецтв «Різдвяні канікули» та інші заходи. Фестиваль мистецтв «День міста Львова» перетворює м. Львів на карнавальну столицю України. Його центральними вулицями проходить
  27. 27. святковий парад під проводом засновника міста – короля Данила, за яким крокує кавалькада його челяді у барвистих історичних костюмах. Це справжнісінький карнавал західноєвропейського кшталту з вершниками, каретами, ретроавтомобілями, мотоциклами, акторами на ходулях, акробатами. Починаючи з 2009 р. наприкінці вересня збирає автентичні колективи з етнографічних регіонів Західної України фестиваль автентичного мистецтва «Веретено». Організовують дійство громадська організація «Обереги» і Музей народної архітектури та побуту. Міжнародний фестиваль фольклору «Етновир» на три дні перетворює Львів в одну з карнавальних столиць Європи. Участь у дійстві під егідою CIOFF беруть колективи з різних країн світу, причому не лише з Європи, а й з Африки, Азії та Латинської Америки. За орієнтовними підрахунками експертів міської ради, 2008 р. перший львівський «Етновир» відвідало понад 100 тис. глядачів. Міський фестиваль «Свято сиру і вина», «На каву до Львова», «Свято шоколаду» і ще багато інших за тематикою фестивалів. Велика кількість людей, що відвідали Львів ̶ це люди з діловим візитом. Приорітетом збільшення кількості відвідувачів у Львові стають економічні форуми, конгреси та конференції. Одним із вже традиційним зібранням є Львівський міжнародний економічний форум. Він є традиційним, бо відбувається вже вісімнадцяте цьогоріч. Тут піднімають серйозні економічні питання відомі українські та закордонні експерти. Також не поза увагою Світовий Конґрес Українців (СКУ), якому цього року був великий ювілей ̶ 50 років. Як відомо, Світовий конгрес українців – це організаційна надбудова, яка об’єднує громадські організації із 53 країн світу і представляє 20-мільйонну українську спільноту, яка живе та працює за кордоном. Теоретики вітчизняного та сучасного туризму Бейдик О. О., Квартальнов В.О., Любіцева О. О., [3 – 5] та ін. розглядають туризм як вид діяльності, аналізують різні аспекти організації туризму, а послуги розміщення виокремлюють на перше місце від інших основних і додаткових послуг
  28. 28. індустрії туризму. І справді, турист вимагає до себе його розміщення. Це найперша туристична послуга в комплексі послуг, яку повинен отримати турист під час подорожі, і є невід'ємною частиною кожного туру. Тому послугам розміщення необхідно приділяти особливої уваги в туризмі. Будівництво нових засобів розміщення досить підвищує привабливість туристського потоку туристів. Львів як туристичний напрямок, набирає популярності навіть незважаючи на кризу в країні. Місто динамічно розвивається в руслі готельної пропозиції, що виражається не тільки в збільшенні завантаження готелів міста, але й у поступовому зростанні готельної пропозиції. За даними Управління статистики у Львівській області у 2016 році на Львівщині діяли 287 готелів та аналогічних заклади розміщення. Із загальної кількості готельних закладів 158 – готелів, 42 – мотелі, 77 – туристичних баз та інших засобів розміщування. Одноразова місткість цих закладів становила 16,8 тис. місць Так у 2015 році у Львові відкрився готель Ibis (Accor) з номерним фондом 77 номерів, розпочато реконструкцію "Гранд готелю". Львівський "Гранд готель" відтепер входитиме до британської готельної мережі InterContinental. Йде будівництво ще одного корпусу готелю "Купава", та планується будівництво додаткового корпусу готелю "Таурус". Введений в експлуатацію ще один корпус готелю "Арго" на 22 номери. До Вашої уваги представляємо готелі Львова, які подобаються туристам, і які згруповані за класом (кількістю "зірок"). У місті є:  три пятизіркові готелі: 1) «Цитадель Інн» – розташований в старій фортеці в центрі Львова. Послуги: безкоштовний Wi-Fi, тренажерний зал і цілодобова сауна, безкоштовний паркінг, кімната для медитації і бізнес-центр, консьєрж, трансфер. У ресторані готелю "Гармата" подають вишукані страви європейської та української кухні. У винному погребі представлений широкий вибір імпортних вин.
  29. 29. 2) У 2010 році готель "Леополіс" отримав премію World Travel в номінації "Кращий готель України". Всі номери обладнані міні-баром, супутниковим телебаченням і власною ванною кімнатою з підлогою з підігрівом. 3) "Нобіліс", відкритий в грудні 2011 року, розташований в самому центрі Львова. В оформленні інтер'єру використана антикварні меблі, розкішні килими і м'яке освітлення.  дев'ять чотиризіркових готелей: 1) «PANORAMA Lviv Hotel» – для ділових поїздок, романтичного відпочинку чи подорожей з дітьми. Готель «PANORAMA» – це взірець європейського комфорту і затишку. 2) «Дністер» входить до складу першої української мережі «Прем’єр Готелі» . У розпорядженні готелю 165 комфортабельних номерів для найвибагливіших гостей. Готель пропонує 5 сучасних конференц-залів і кімнат для переговорів. Персонал має досвід проведення міжнародних конференцій та форумів. 3) «Супутник» пропонує весь спектр можливостей з організації та проведення конференцій, малих і великих ділових зустрічей, бізнес- семінарів, «круглих столів», тренінгів, презентацій, бенкетів, святкових подій, вечорів відпочинку та комфортабельне проживання у номерах різної категорії. 4) «Атлас де люкс» Номери готелю оформлені в класичному стилі. Послуги: сауна, фітнес-центр, консьєрж, трансфер. 5) "Асторія" займає старовинний історичний будинок Львова. Працює ресторан Mon Chef, де подають страви європейської кухні. Щодня сервірується сніданок "шведський стіл". 6) «Вінтаж бутік готель» – займає будівлю 15-го століття. Номери обставлені дерев'яними меблями і прикрашені вінтажними фотографіями. У власному погребі сомельє проводить дегустації вин. 7) «Швейцарський» з номерами в класичному стилі.
  30. 30. 8) «Рейкарц Дворжец» та «Рейкарц Медіваль» 9) «Спа-готель LH» є одним з найсучасніших готелей у Львові. Справжньою родзинкою та унікальністю готелю LH Hotel&SPA є можливість скористатись послугами найвідомішого фітнес та СПА клубу міста.  трьох зіркові готелі м. Львова: 1) «George» – розкішно оформлені номери готелю, обставлені вишуканими меблями у античному стилі. 2) «Ріус» – сучасні номери з панорамними вікнами, з яких відкривається вид на міські пейзажі. Безкоштовний WiFi на всій території готелю. 3) «Євроготель» розташований у центрі Львова. 4) «Цісар» з терасою з видом на місто розташований у центрі Львова. 5) «Готель Nota Bene» з номерами, оформленими в традиційному стилі, знаходиться в 3 км від проспекту Свободи та в 15 хвилинах ходьби від церкви святих Ольги та Єлизавети. 6) «Готель Nton» 7) «Готель "Едем» Отже, можна зробити підсумок, що ринок готельєрства Львівської області упродовж останніх років демонструє високі темпи розвитку. У перспективі зростатиме частка додаткових і нетрадиційних місць розміщення туристів, що дасть змогу урізноманітнити програми туристичних маршрутів і залучити до обслуговування більше людей. Література 1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 252 с. 2. Басюк Д. І. Основи туризмології: Навч. посібник / Д. І. Басюк. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2005. – 202 с. 3. Бейдик О. О. Стратегічні напрями розвитку національного туризму / О. О. Бейдик // Географія та туризм : наук. зб. / Відп. ред. Я.Б.Олійник. – К.: Альтерпрес, 2009. – Вип. 1. – С. 35–41.
  31. 31. 4. Квартальнов В. А. Теория и практика туризма : учебное пособие / В. А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 670 с. 5. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) : навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб. та доп. / О. О. Любіцева. – К.: Альтерпрес, 2005. – 432 с. 6. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг : підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. – К.: Знання, 2008. – 661 с. 7. Топорницька М. Я. Територіальна організація та перспективи розвитку етнофестивального туризму у Львівській області / М. Я. Топорницька // Географія та туризм: Наук. зб. / Відп. ред. Я.Б.Олійник. – К.: Альтерпрес, 2012. – Вип. 17. – С. 117–123. 8. Готелі у центрі Львова, які подобаються туристам. [Електронний ресурс]. – режим доступу: https://lviv.vgorode.ua/news/obzory/252233-hoteli-u-tsentri- lvova-yaki-obyrauit-turysty 9. Готелі Львова. [Електронний ресурс]. – режим доступу: https://oteli- tut.com/index.php/ua/lvivska-oblast-hoteli/hoteli-lviv 10. Головне управління статистики у Львівській області. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/index.php
  32. 32. Жаловага К.О спец.«Туристичне обслуговування», 3 курс Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету Керівник: викладач Лемко-Мельник О.М. РОЗВИТОК КІННОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ Функціонування та розвиток підприємств сфери туризму, конкуренція в галузі та інші чинники зумовлюють пошук учасників ринку щодо нових туристичних пропозицій. Досліджено, що новий розвиток кінного туризму в Україні, є актуальним, так як існує такий сегмент споживачів, яким дана пропозиція є цікавою. Катання на конях (кінний туризм, верховий туризм) – подорож на конях верхи або в екіпажах, один з видів спортивного туризму та активного відпочинку, який полягає у проходженні на коні маршрутів, що містять специфічні для кінного туризму перешкоди (перевали, ліси, річки). Прогулянки на конях – чудовий вид активного відпочинку, який володіє здатністю впливати на оздоровлення всього організму. Іпотерапія – це унікальний по ефективності засіб реабілітації при ряді важких захворювань. Найперший вид активного туризму в Криму – це кінний туризм. Верхові прогулянки були популярні ще з часів зародження кримського курорту, коли пересування верхом було природною формою подорожі. У горах, в лісі прокладено безліч стежин і доріг, за якими з давніх часів пересувалися верхи на конях.Перший кінний маршрут був прокладений у 1971р. Алтайською крайовою радою з туризму та екскурсіях з туристської бази «Катунь» [5]. У сучасній Європі кінний туризм, як різновид спортивного туризму, розвивається вже більше 30 років. Уміння сидіти на коні та правильно тримати поставу – це ще не кінний туризм. Кінний туризм починається тоді, коли є змога помандрувати не манежем чи лісопарком, що оточує конюшню, а маршрутом, який заздалегідь оберете самі, і який пролягатиме невідомими просторами. Свист вітру у вухах, краса природи, єдність із слухняною і
  33. 33. сильною твариною, гармонія в душі і відчуття нескінченної радості і безтурботності – це все незабутні відчуття, які можна отримати верхи на коні [8]. Більшість загальнодоступних маршрутів розраховано на непідготовлених туристів. Інструктаж і навчання необхідних елементів відбувається прямо на місці, з якого здійснюється похід. Найкращі умови для кінного туризму панують в горах. Вибираючи похід, обов’язково обговоріть спосіб перевезення речей: у в’ючному поході всі речі перевозяться на конях, що накладає суттєві обмеження на швидкість пересування (як правило, це буде крок). Тривалість безперервного руху з моменту виступу в похід не повинна перевищувати 7-8 годин. Нормальним вважається перехід близько 50 км на добу, коли середня швидкість руху може коливатися від 6,5 до 8,5 км/год. За рівнем пропонованого сервісу: на кінних маршрутах передбачено як самообслуговування (приготування їжі і догляд за конем), так і робота конюхів і кухарів. За способом розміщення туристів: у наметовому таборі (у цьому випадку романтика верхової їзди доповнюється ночівлею в наметах, димом багаття, похідною їжею) або на турбазі (базі відпочинку, готелі). Необхідною частиною в кінних походах є екіпірування туриста. Для подорожі по кінним маршрутам використовується в основному те ж спорядження, що і для піших походів. Але є і деякі особливості екіпіровки кінного туриста. Перш за все, необхідні чоботи навіть для порівняно коротких походів. Штани повинні бути спортивного покрою з «широким кроком», бо доведеться високо піднімати ногу для посадки в сідло. Необхідно також мати спортивний костюм, кросівки або кеди, вовняні і бавовняні шкарпетки, головний убір, легкий светр, легку куртку, накидку від дощу [18]. Найбільш популярним та розвинутим кінний туризм є у Карпатах та Закарпатті. Також відвідати такі прогулянки можна у більшості міст Західної України. Особливо цікавою є подорож на гуцульських конях в Карпатах. Гуцульський кінь, іноді Гуцулик або Гуцул – аборигенна гірська порода
  34. 34. свійських коней, яка розповсюджена в Карпатах та у багатьох країнах Східної Європи, належить до світового генофонду. В 1979 році гуцульські коні одержали статус реліктової породи і були взяті під охорону. В Україні на сьогоднішній день кінним туризмом займаються конкретні підприємства. В даний час існує безліч міст, в яких активно розвивається кінний туризм. У селі Бреч, що знаходиться на Чернігівській області розташований заміський комплекс в екологічно чистій місцевості, серед соснового лісу. На відпочинку в заміському комплексі «Бреч» можна отримати індивідуальні уроки верхової їзди. Навчитись впевнено триматись у сідлі, управляти конем. Комплекс «Тимарська садиба» розташований, у селі Тимар, що на Вінничині, у мальовничому куточку лісових угідь Вінницької області. У готельно-розважальному комплексі «Тимарська садиба» поєднується спокійний та активний відпочинок. Можливість кататися на конях рідкісної української породи (гуцуликах), рибалити, полювати, стріляти по тарілках, кататися на велосипедах та просто гуляти лісом. Крім цього, «Тимарська садиба» пропонує відпочивальникам такі розваги, як пейнтбол, більярд, настільний теніс, караоке. Серед оздоровчих послуг – перебування у бджолиному будиночку (сон на вуликах), іпотерапія. Козацький хутір «Галушківка», який знаходиться у селі Гречане, пропонує цікавий та різноманітний відпочинок. Тут можна побачити предмети старовини, побувати на народних святах та фестивалях, а також покататись верхи, постріляти з лука та арбалета, повправлятися у метанні ножів та булави, освоїти гончарну справу та техніку знаменитого на весь світ петриківського розпису. Хутір «Галушківка» – єдиний етнографічний комплекс, який складається з трьох садиб ХІХ століття (музей, будинок художника та майстерня), а також козацьких укріплень з характерними атрибутами – куренями, вежами, огорожею, бойовими знаряддями. Садиба «Кобзарева колиска», що знаходиться у Моринцях, розташована дуже зручно для туристів: вона знаходиться в самому центрі села, поблизу водойми, де можна плавати, а також рибалити. За бажанням відпочивальників

×