1. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЯК
ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ
ДОННУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА
ТЕТЯНА НАГОРНЯК
ЛАРИСА ШАУЛЬСЬКА
ПІДСУМКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
V ФАЗА
8 ЛИПНЯ 2020 Р.

2. Рейтингування НПП
Опитування здобувачів
вищої освіти
Ключові показники
ефективності
діяльності топ-
менеджменту, деканів,
завідувачів кафедр,
НПП, структурних
підрозділів
Опитування випускників
Моніторинг
працевлаштування
випускників
ІДЕЯ ПРОЄКТУ
формування та
апробація обґрунтованої
системи прийняття
управлінських рішень в
системі сучасного
університетського
менеджменту
Розробка нових та
моніторинг існуючих
освітніх програм
Кореляція результатів
опитувань
стейкхолдерів,
рейтингування НПП,
відповідності ЛУ
Рада з якості вищої
освіти як колегіальний
орган управління якістю
вищої освіти

3. РЕТРОСПЕКТИВА СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ УНІВЕРСИТЕТУ
 2016 – визначення стратегічних векторів розвитку Університету та затвердження Стратегії розвитку 2017 – 2025
 2017 – розробка генеральної комплексу стратегій забезпечення (функціональних)
 листопад 2017 – затвердження Положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та Системи
заходів внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти у ДонНУ імені Василя Стуса
 2018 – концентрація зусиль та спрямування ресурсів на досягнення визначених пріоритетів; ідея планування та
оцінювання на основі методики КПЕ; розробка системи індикаторів
 січень 2019 – затвердження переліку КПЕ для ректора, проректорів, керівників структурних підрозділів; пілотний
етап проєкту (апробація)
 січень – травень 2020 – аналіз результатів пілотного оцінювання, корегування індикаторів, масштабування процесу
планування та оцінювання за методикою КПЕ
 березень 2020 – аналіз виконання завдань 1 стратегічного етапу, SWOT-аналіз поточного стану зовнішнього та
внутрішнього середовища
 квітень 2020 – переосмислення бачення Університету та Стратегії розвитку, актуалізація завдань на 2 і 3 стратегічні
етапи відповідно до внутрішніх та зовнішніх викликів і можливостей
 травень 2020 р. – перегляд та актуалізація Положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти
та Системи заходів внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти у ДонНУ імені Василя Стуса
 червень 2020 – грудень 2021 та січень – грудень 2022 – наступні планові періоди реалізації КПЕ
 червень – липень 2020 р. – розробка та затвердження КПЕ діяльності для науково-педагогічних працівників як
додатку до персонального контракту

4. КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ (КПЕ)
Key Performance Indicators (KPI) – ключові показники результативності
діяльності/ефективності:
індивідуальні
вимірювані
досяжні
Мета КПЕ – забезпечити спрямування діяльності кожного підрозділу,
працівника на стратегічні пріоритети організації

5. КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ – ЦЕ
цільові значення показників діяльності Університету, підрозділів,
працівників, які:
 безпосередньо або опосередковано забезпечують досягнення
стратегічних цілей розвитку Університету
 оцінюють результати діяльності і компетентність працівників у
динаміці (на основі досягнутих результатів)
 характеризують специфічний вплив підрозділу/працівника на
досягнення стратегічних пріоритетів розвитку Університету

6. Проректор з
науково-
педагогічної,
соціальної роботи
та міжнародної
співпраці (9)
ДЕКОМПОЗИЦІЯ КПЕ, 2019
3
Ректор
(10)
Перший проректор
(9)
Проректор з
наукової роботи
(11)
Проректор з
адміністративно-
господарської
роботи
(4)
6
3
5
3
3
5
8
5 3
7 10
6 4
7 7
4
2
3
4
2
8
І
рівень
ІІ
рівень

7. ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА
www.donnu.edu.ua
ВИКОНАННЯ КПЕ У 2019 РОЦІ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЕТАП)
Рівень Кількість індикаторів Рівень виконання, %
І РІВЕНЬ (ректор, проректори)
43
(4-11)
35
(18-50)
ІІ РІВЕНЬ
Структурні підрозділи
за підпорядкуванням
(5 груп)
108
(8 – 28)
57
(32 – 75)
Відділи, центри
(22 підрозділи)
108
(2 – 10)
57
(0 – 100)

8. ПРИЧИНИ ВІДХИЛЕНЬ
 недостатній рівень усвідомлення та прийняття керівниками КПЕ-
підходу в цілому та/або конкретних показників
 помилки на етапі планування показників
 відсутність системного контролю досягнення
 високий рівень плинності кадрів у деяких підрозділах
 некомпетентність
 бажання продемонструвати неефективність системи
 неефективна комунікація на етапі планування та виконання КПЕ

9. КОМУНІКАЦІЯ НА ЕТАПІ ВПРОВАДЖЕННЯ КПЕ-ПІДХОДУ
(КЛЮЧОВИЙ ВИСНОВОК)
 стратегічні наради
 обговорення проєкту переліків на всіх управлінських рівнях
(функціональна та адміністративна диференціація)
 фокус-групи
 навчання, самонавчання
 опитування
 співбесіди/консультації (взаємодія по вертикалі та горизонталі)
 обґрунтування управлінських рішень з використанням
об'єктивних критеріїв

10. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ
1. Пріоритетна роль управлінської команди: приклад, вплив,
компетентність, інтеграція
2. Залежність від рівня лояльності
3. Високий рівень специфічності (корпоративних рис) системи
4. Актуальною є задача адміністративної та функціональної
диференціації
5. Потреба масштабування
6. Запит на стимулювання досягнення (винагорода)
7. Запит на внутрішньокорпоративне навчання

11. Проректор з
науково-
педагогічної,
соціальної роботи
та міжнародної
співпраці (13)
ДЕКОМПОЗИЦІЯ КПЕ, 2020
Ректор (7)
Перший проректор
(9)
Проректор з
наукової роботи
(17)
Проректор з
адміністративно-
господарської
роботи
(7)
4 (25)
6 (17)
7 (21) 5 (40)
7 (11)
І
рівень
ІІ
рівень
Проректор з
інноваційної
діяльності та
розвитку
інфраструктури (9)
1,2…8
Факультети
(33 індикатори)
1,2…40
Кафедри
(29 індикаторів)

12. Збільшення
доходів від
надання
додаткових
освітніх послуг
ПЛАНУВАННЯ НА ОСНОВІ МЕТОДИКИ КПЕ В УНІВЕРСИТЕТІ
РЕКТОР
Збільшення
загальних
реальних
доходів
Університету
І
ІІ
ДЕКАН
Збільшення кількості
реалізованих
фандрайзингових проєктів,
ініційованих викладачами та
співробітниками факультету
ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ
Участь кафедри у реалізації
фандрайзингових проєктів
16 ІНДИКАТОРІВ НА РІВНІ
СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
Наявність
небюджетного
фінансування
наукової
діяльності на
рівні не менше
501 грн. на 1
штатного НПП та
НП
Збільшення
обсягу коштів,
залучених від
міжнародної
фандрайзинго
вої діяльності
Залучення
додаткових
ресурсів для
поліпшення
матеріально-
технічного
забезпечення
Університету
(меценатство,
спонсорство,
благодійність,
фандрайзинг)
Формування
сталого
фонду
(ендавменту)
Університету
з метою
здійснення
статутної
діяльності

13. СПЕЦИФІКА ВПРОВАДЖЕННЯ КПЕ В УНІВЕРСИТЕТІ
 сприйняття – неготовність до оцінювання, ідентифікації впливу
на стратегічні показники, відкритий та скритий саботаж, захист
шляхом дискредитації системи
 показники, спрямовані на задоволеність «внутрішнього
споживача» – оцінка ступеню задоволеності діяльністю
підрозділів/фахівців
 акцент на плануванні КПЕ – сприяння усвідомленню ідеї,
навчання, формування спільного бачення, перший етап збору
інформації для управлінських рішень

14. СПЕЦИФІКА ВПРОВАДЖЕННЯ КПЕ В УНІВЕРСИТЕТІ
 методичні питання – забезпечення ініціативного
формулювання першого варіанту переліку, відсутність
прив'язки до оплати праці (на перших етапах),
використання обов'язкових та варіативних індикаторів,
коучинговий вплив керівника

15. СПЕЦИФІКА ВПРОВАДЖЕННЯ КПЕ В УНІВЕРСИТЕТІ
 нові риси університетського менеджменту:
- формування рефлексивно-активної управлінської культури та культури продуктивного діалогу
(по вертикалі та горизонталі)
- забезпечення оперативного об'єктивного зворотного зв'язку як основи мотивації,
управлінських рішень
- виокремлення важливого та другорядного в поточній діяльності керівників
- моніторинг досягнення стратегічних завдань розвитку Університету
 формування та закріплення кадрового ядра Університету:
- кореляція результатів реутингування діяльності НПП, опитувань здобувачів вищої освіти щодо
якості викладання навчальних дисциплін, відповідності вимогам ЛУ в частині кадрового
забезпечення
персональний контракт для кожного НПП, який обирається за конкурсом
- персональні контракти для кадрового ядра зі свідомо завищеними показниками, що
передбачають 0,5 ставки не за рахунок навчального навантаження