Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Експортний профіль Тернопільської області (2016-2017 роки)

561 views

Published on

Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг

Published in: Economy & Finance
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Експортний профіль Тернопільської області (2016-2017 роки)

  1. 1. Експортний профіль Тернопільської області (2016-2017 роки)1 Вступ Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад. Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики. Цей документ є спробою розробити експортний профіль Тернопільської області саме як інструмент політики. Повноцінним інструментом він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни. 1 Станом на 4 вересня 2017 року
  2. 2. 1. Економіка Тернопільської області: короткий огляд Площа Тернопільської області становить 2,28% від загальної території України й дорівнює 13,8 тис. кв. км. Чисельність наявного населення станом на 01.01.2017 р. – 1 059,2 тис. осіб (або 2,5% населення України). Кількість зайнятих у секторі МСП у 2014 році2 склала близько 136,6 тис. осіб із 443,2 тис. осіб активного населення. У Тернопільській області зареєстровано 4 249 підприємств-юридичних осіб, із яких тільки 1 підприємство відноситься до категорії великих ( у 2015 році було 2 великих підприємства)3 . Таблиця 1. Структура сектора МСП області Підприємства за розміром Кількість підприємств Суб’єкти МСП (включаючи ФОП) 43 536 ФОП (фізичні особи-підприємці) 39 2884 (39 608 у 2015 році) Малі підприємства (включаючи мікро) 4 015 ( з яких 3282 мікро) Середні підприємства 233 В Україні Тернопільська область займає: 23-є місце за площею, 21-е місце за обсягом валового регіонального продукту на одну особу та 19 місце за обсягами експорту товарів на одну особу. 2 У 2015-2016 роках дані не оприлюднено з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про державну статистику" щодо конфіденційності інформації. 3 Тут і далі використовуються дані ДССУ, якщо не вказано інше. 4 Станом на 17.04.2017 року https://opendatabot.com/fop 2
  3. 3. 2. Тернопільська область на світових ринках: основні показники За підсумками першого півріччя 2017 року обсяги експорту області, як і в цілому України, зросли. Зокрема, обсяги експорту товарів протягом січня-червня 2017 року склали 164,7 млн. дол. США, що на 24,5% більше аналогічного показника 2016 року. Водночас, обсяги імпорту товарів становили 168,6 млн. дол. США, що на 38,1% більше показника аналогічного періоду 2016 року. Експорт послуг за цей же період склав 26,7 млн. дол. США, що на 51,9% менше за аналогічний показник 2016 року. Водночас, загальний обсяг експорту товарів і послуг за 6 місяців 2017 року склав 195,3 млн. дол. США, а імпорт 158,4 млн. дол. США. Таким чином, торговельне сальдо за товарами й послугами виявилося позитивним і склало 3,9 млн. дол. США. Зовнішня торгівля Тернопільської області демонструє позитивну динаміку, що характерно й для інших областей та України в цілому. Коефіцієнт покриття експорту імпортом (товарів і послуг) у 2016 році склав 1,2, що є посереднім показником серед пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ, але він перевищує середній рівень по Україні. Водночас, обсяги експорту в розрахунку на 1 особу в Тернопільській області в 2016 році склали 270,9 дол. США, що є одним із найнижчих показників серед пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та нижче за показник по Україні. Таблиця 2. Показники зовнішньої торгівлі Тернопільської області, пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України Рік Показники Тернопільська Вінницька Херсонська Київська Львівська Україна 2016 Обсяг експорту товарів, млн. дол. США 294,3 983,0 246,6 1 705,1 1 275,6 36 361,7 2016 Питома вага в експорті товарів України 0,81% 2,70% 0,68% 4,69% 3,51% 100% 2016 Обсяг імпорту товарів, млн. дол. США 274,9 299,4 166,3 2 951,6 1 699,4 39 249,8 2016 Питома вага в імпорті України 0,70% 0,76% 0,42% 7,52% 4,33% 100% 2016 Обсяг експорту послуг, млн. дол. США 41,8 64,9 31,2 207,2 397,9 9 631,4 2016 Питома вага в експорті послуг України 0,43% 0,67% 0,32% 2,15% 4,13% 100% 2016 Обсяг імпорту послуг, млн. дол. США 5,7 17,9 5,0 201,3 67,0 5 304,7 2016 Питома вага в імпорті послуг України 0,11% 0,34% 0,09% 3,79% 1,26% 100% 2016 Загальний обсяг експорту товарів і послуг, млн. дол. США 336,1 1 047,8 277,8 1 912,3 1 673,5 45 993,1 2016 Загальний обсяг імпорту товарів і послуг, млн. дол. США 280,6 317,3 171,4 3 152,9 1 766,5 44 554,5 2016 Коефіцієнт покриття експортом імпорту5 1,2 3,30 1,62 0,61 0,95 1,03 2016 Обсяг експорту на 1 особу, дол. США6 270,9 607,9 231,4 978,8 496,5 1 078 2016* Питома вага експорту у реалізації МСП, % ** 26% ** 21% 25% 28% 2016*** Питома вага експорту у валовому регіональному продукті, % 33,2% 42,7% 22,0% 46,2% 45,5% 57,9% Джерела: Державна служба статистики України, Управління статистики областей та власні розрахунки ГО “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій” * Дані реалізації МСП без урахування ФОПів. ** Дані вилучено з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про державну статистику" щодо конфіденційності інформації. *** Власні розрахунки. Порівняння показників зовнішньої торгівлі Тернопільської області з аналогічними даними інших пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України в цілому вказує на відставання Тернопільщини за окремими параметрами зовнішньоекономічної діяльності. Мова йде про загальні обсяги товарообігу в цілому, а також обсяги експорту та імпорту товарів і послуг зокрема. Крім того, питома вага експорту у валовому регіональному продукті області в 2016 році склала 33,2% (дані власних розрахунків експертів 5 Коефіцієнти розраховано на підставі даних Державної служби статистики України 6 Дані Моніторингу соціально-економічного розвитку України за 2016 рік (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/Reytingova-otsinka-za-2016-rik-prezentatsiyni-materiali.pdf 3
  4. 4. Програми), що є передостаннім показником серед інших пілотних регіонів Програми. Це свідчить про те, що область порівняно менше зорієнтована на експорт, ніж більшість інших пілотних регіонів Програми. Водночас, Тернопільщина має один із найкращих показників покриття експортом імпорту серед пілотних регіонів Програми (більш високий показник спостерігається лише у Вінницькій та Херсонській областях). 3. Експорт Тернопільської області: основні характеристики За даними Тернопільської обласної державної адміністрації, на початок 2016 року в регіоні нараховувалося 165 підприємств-експортерів, із яких 163 відносилися до категорії малих і середніх. Крім цього, експортні поставки товарів за кордон здійснювалися 12-ма фізичними особами-суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. За оперативною інформацією, отриманою в Тернопільській ОДА, станом на серпень 2017 року в регіоні нараховувалося близько 80 суб’єктів МСП, що здійснюють експортну діяльність (зазначена кількість МСП експортерів може бути уточнена за підсумками 12 місяців 2017 року). У цілому спостерігається зростання експортних поставок як України в цілому, так і Тернопільської області зокрема (Див. Рисунок 1.) Рисунок 1. Динаміка експорту Тернопільської області та України У січні-червні 2017 року найбільшим торговельним партнером Тернопільської області, як і в 2016 році, залишалась Польща (53%). На неї припало більше половини товарів, поставлених Тернопільщиною на світовий ринок. Далі зі значним відставанням за вартісними показниками поставок ідуть Білорусь, Індія, Єгипет, окремі країни члени-ЄС. Значна частка поставок до Республіки Польща вказує на залежність експорту регіону від партнерів із цієї країни, що несе в собі певні ризики. Наведена залежність також спостерігається при аналізі експорту послуг, значна частина яких постачається також до Польщі (61%). На другому місці за обсягами експорту послуг знаходиться Швеція. Слід зазначити, що наведені тенденції географічної структури експорту з Тернопільщини також спостерігалися і в 2016 році та фактично не змінилися (Див. Таблицю 3). 4
  5. 5. Таблиця 3. Географічна структура експорту підприємствами Тернопільської області товарів і послуг за січень – червень 2017 року Обсяг експорту товарів Обсяг експорту послуг Країна млн. дол. США Питома вага Країна млн. дол. США Питома вага Польща 87,755 53% Польща 16,176 61% Білорусь 12,737 8% Швеція 4,827 18% Індія 4,975 3% Азербайджан 0,721 3% Єгипет 4,749 3% Швейцарія 0,599 2% Німеччина 3,733 2% Німеччина 0,469 2% Швейцарія 3,681 2% Гана 0,435 2% Нідерланди 3,650 2% США 0,430 2% Казахстан 3,370 2% Естонія 0,405 2% Портуґалія 2,442 1% Нігерія 0,387 1% Ізраїль 2,432 1% Єгипет 0,283 1% Інші 35,191 21% Інші 1,999 7% Усього 164,714 100% Усього 26,730 100% Що стосується товарної структури експорту області, то її основу традиційно складають машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання, продукти рослинного походження, живі тварини та продукти тваринного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження та готові харчові продукти. На ці групи товарів припадає 80% усіх поставок, половину з яких складають машини, обладнання та механізми (Див. Рисунок 2). Рисунок 2. Основні групи товарів, що експортувалися Тернопільською областю у січні–червні 2017 року7 7 згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. 5
  6. 6. З урахуванням потенційних ризиків важливо диверсифікувати експортні поставки з регіону, а також здійснювати комплекс заходів зі сприяння експортній діяльності малих та середніх підприємств області. Аналіз показників експорту послуг за перше півріччя 2017 року вказує на перевагу поставок послуг із переробки матеріальних ресурсів, послуг, пов’язаних із подорожами (туристичних послуг) та транспортних послуг, які разом складають 96% усього експорту послуг регіону. (Рисунок 3). Рисунок 3. Основні групи послуг, що експортувалися підприємствами Тернопільської області протягом січня–червня 2017 року Аналіз експорту послуг підприємствами Тернопільщини дозволяє зробити такі висновки: • враховуючи географічне розташування існує потенціал зростання обсягів експорту транспортних послуг та послуг, пов’язаних з подорожами; • є необхідність диверсифікації як напрямків експорту послуг, так і сфер надання таких послуг. 6
  7. 7. 4. МСП області: перешкоди виходу на нові ринки У цілому рівень інтернаціоналізації сектору МСП регіону є досить низьким. У рамках “Щорічної оцінки ділового клімату” (ABCA) 2016 було виявлено такі перешкоди виходу МСП області на зовнішні ринки: регуляторні перешкоди, корупція, висока конкуренція, недостатність фінансування та складність експортних процедур (Див. Рисунок 3). Рисунок 3. Причини, через які МСП не планують виходити на нові географічні ринки Джерело: АBCA 7
  8. 8. Так, 30% МСП Тернопільської області, що не планують експортувати протягом наступних двох років, пояснюють це складністю та великою тривалістю процедур оформлення документів і контролем. Цей показник є більшим, ніж в середньому по Україні, де на складність і велику тривалість процедур вказали лише 22% опитаних МСП. Така ж частка опитаних (30%) повідомили про те, що вони не розпочинають експорт через велику кількість дозвільних документів, необхідних для цього. Третє місце серед перешкод для експорту займає корупція. Це є проблемою для 29% місцевих підприємців, які не здійснюють експорт. У той час як в Україні на корупцію скаржиться лише 19% таких МСП. Вказані результати опитування свідчать про необхідність імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та впровадження заходів з дерегуляції зовнішньоекономічної діяльності. Також є очевидною необхідність активізації боротьби з корупцією, у т.ч. на місцевому рівні. Недостатність фінансування та складність пошуку партнерів за кордоном перешкоджають 27% підприємців Тернопільщини вийти на зовнішні ринки. Ця проблема актуальна й для України в цілому з аналогічним показником у 26% опитаних. Водночас, якщо для України в цілому проблеми фінансування та наявності закордонних партнерів є першочерговими перешкодами для МСП, які збираються експортувати, то в Тернопільській області вони поступаються перешкодам у регуляторній сфері. Наведені перешкоди можуть бути зменшені шляхом створення різноманітних “регіональних інформаційних центрів зі сприяння експорту МСП”, а також проведенням відповідних бізнес-форумів та ярмарок. Необхідність здійснення заходів зі спрощення процедур торгівлі стає важливим фактором не тільки для підприємців Тернопільської області. І саме в цьому полягає відповідальність держави, яка повинна створити сприятливі умови для експортної діяльності таких підприємств. Державна політика та законодавство у сфері зовнішньої торгівлі мають бути прогнозованими, а процедури ухвалення рішень прозорими та зрозумілими. І хоча вирішення багатьох зазначених проблем вимагає відповідних рішень на загальнонаціональному рівні, можна багато чого зробити на рівні регіону. Таким чином, можна говорити про те, що частина перешкод може бути усунута державою, а частину проблем має вирішити сам бізнес. Зокрема, пошук партнерів, недостатність виробничих потужностей, невміння залучати фінансові кошти та технологічні проблеми належать до зони відповідальності підприємців. Конкуренція та недостатність попиту відносяться до об’єктивних чинників, які формують середовище, у якому працюють МСП. 8
  9. 9. 5. Державна підтримка очима бізнесу Опитування виявило, що пріоритетними інструментами державної підтримки виробничо-комерційної діяльності в цілому та виходу на зовнішні ринки зокрема бізнес Тернопільщини вбачає у спрощенні податкового адміністрування (87% опитаних в області) та зменшенні кількості документів, необхідних для ведення підприємницької діяльності, тобто дерегуляції (86%). Результати опитування бізнесу по Україні демонструють подібні результати (Див. Рисунок 4). Рисунок 4. Інструменти державної підтримки: очікування бізнесу Джерело: АBCA Значна частина представників МСП Тернопільщини також зазначила важливість таких заходів державної політики, як створення єдиного інформаційного ресурсу про зміни законодавства, правила й умови ведення бізнесу (76%), перетворення податкової на сервісну службу для платників податків (72%), а також переведення адміністративних послуг в електронний формат (63%). У масштабах усієї вибірки в 9
  10. 10. Україні ці заходи також підтримує більшість опитаних, але МСП Тернопільської області відрізняються більшим відсотком тих, хто очікує на реформи податкових органів. Таким чином, важливим елементом державної політики у сфері підприємництва для представників МСП Тернопільської області та України загалом є створення рівних умов для всіх суб’єктів бізнесу при веденні господарської діяльності. Наступними за важливістю заходами державної політики для МСП Тернопільської області є кроки, що допоможуть вирішити проблеми з фінансуванням діяльності підприємств. При цьому, відсоток представників МСП області, які очікують цих заходів, вищі ніж в Україні. На відміну від 2015 року, в ході останнього опитування респонденти продемонстрували активність і вказали більшу кількість інструментів державної підтримки, що вплинуло на збільшення відсоткових показників усіх підтриманих заходів. Вагоме значення для вирішення проблемних питань при експорті будуть мати заходи в рамках реалізації Україною Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, яка вже набрала чинності. У цілому слід зазначити, що зміни в режимі регулювання зовнішньоекономічної діяльності однаковою мірою допоможуть усім експортерам незалежно від їхнього розміру та регіону. 10
  11. 11. 6. Заходи з просування експорту в Тернопільській області 1. Документи політики: • Стратегія розвитку Тернопільської області на період до 2020 року (стратегічна ціль 2. Підвищення конкуренто-спроможності регіону); • Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Тернопільської області на 2016-2020 роки (ціль 5. Сприяння виходу на нові ринки); • План заходів із реалізації у 2015-2017 роках Стратегії розвитку Тернопільської області на період до 2020 року (операційна ціль 2.1 Стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва); • Програма соціально-економічного та культурного розвитку Тернопільської області на 2017 рік; • Програма міжрегіонального та зовнішньоекономічного співробітництва Тернопільської області на 2014-2017 роки (завдання 1-5 програми); • Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу Тернопільської області на 2016- 2020 роки (захід 4.2 Технічне переоснащуння та серти-фікація потуж-ностей переробних підприємств відпо-відно до міжна-родних стандартів і нормативів, що сприятиме норощенню експорту кінцевих продуктів переробки та готових харчових продуктів); • Обласна програма розвитку малого й середнього підприємництва на 2017-2018 роки (одним з основних завданнь програми є: Поглиблення міжрегіонального та міжнародного співробітництва у сфері малого бізнесу, сприяння виходу МСП області на нові ринки інших областей України та експорту продукції закордон). 2. Діалог влади та бізнесу забезпечується через: • Регіональну раду підприємців при Тернопільській обласній державній адміністрації, яка забезпечує зворотний зв’язок між обласною державною адміністрацією, керівниками малих та середніх підприємств і бізнес-асоціацій; • Центр розвитку експортного потенціалу Тернопільської області при Тернопільській ТПП; • Проведення відповідних зустрічей та круглих столів із представниками бізнес-середовища. 3. Інформаційно-інвестиційні заходи: • ІІ Міжнародний інвестиційний форум «Тернопільщина INVEST - 2017» (перший форум відбувся у 2016 році); • Міжнародна конференція «Міжнародний бізнес та туризм в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (проводиться регулярно в різних форматах); • Західноукраїнська туристична виставка-фестиваль (проводиться на регулярній основі); • Програма Транскордонного Співробітництва Європейського Інструменту Сусідства “Польща- Білорусь-Україна 2014-2020”, до якої Тернопільська область входить у статусі додаткового регіону. 4. Регіональні інституції з підтримки експортної діяльності: • Проект ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” (загальна мета Проекту полягає у створенні сприятливого середовища для довгострокового соціально-економічного розвитку на місцевому рівні шляхом розвитку місцевого самоврядування та підтримки ініціатив, спрямованих на розвиток громад на всій території України. Термін реалізації 2014-2017рр.); 11
  12. 12. • Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (ЛЕВ) (метою Програми є покращення середовища для ведення бізнесу, об'єднання зусиль орієнтованих на реформи організацій громадянського суспільства та урядових інституцій для необхідних змін політики, підготовки та реалізації законодавства і забезпечення конкретних інституційних реформ у сфері сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. Термін реалізації 2014-2017рр.); Також на постійній основі проводяться семінари, тренінги та навчання представників МСП із питань виходу підприємств на зовнішні ринки. 12
  13. 13. 7. Потенціал та перспективи За даними Тернопільської обласної державної адміністрації регіон має значний потенціал збільшення експорту товарів за окремими позиціями сільськогосподарської, харчової та промислової груп. (Див. Таблицю 4). У додатку до цього Профілю проаналізовано географію та перспективні ринки збуту для цієї та деякої іншої продукції (додається). Таблиця 4. Перспективні товари для експорту8 № з/п Назва товару Код за УКТ ЗЕД 1. Ячмінь 1003 2. Кукурудза 1005 3. Насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або не подрібнене 1205 4. Соки з плодів (включаючи виноградне сусло) або соки овочеві, незброджені та без додання спирту, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин 2009 5. Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації 2207 6. Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об.%; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт 2208 7. Дублена (чинена) шкіра чи шкіряний краст із шкур великої рогатої худоби (включаючи буйволів) або шкур тварин родини конячих, без волосяного покриву, спилок чи неспилок, але без подальшої обробки 4104 8. Сировина хутрова (включаючи голови, хвости, лапи та інші обрізки, придатні для використання у виробництві хутрових виробів), крім шкірсировини та шкур товарних позицій 4101, 4102 або 4103 4301 9. Бутлі, пляшки, фляги, глечики, горщики, банки, ампули та інші ємності, скляні для транспортування або упаковування товарів; банки скляні для консервування; пробки, кришки та інші засоби для закупорювання, скляні 7010 10. М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене 0201 11. М’ясо великої рогатої худоби, морожене 0202 12. М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці, зазначеної в товарній позиції 0105, свіжі, охолоджені або морожені: 0207 13. Яйця птахів у шкаралупі, свіжі, консервовані або варені 0407 14. Інші живі рослини (включаючи їх коріння), живці та підщепи; міцелій грибів 0602 15. Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу 1514 8 Інформація надана Тернопільською обласною державною адміністрацією 13
  14. 14. 16. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби, з вмістом або без вмісту какао; вафельні пластини, порожні капсули, придатні для використання у фармацевтиці, вафельні облатки для запечатування, рисовий папір та аналогічні продукти 1905 17. Морозиво та інші види харчового льоду, що містять або не містять какао 2105 18. Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, не гранульовані або гранульовані 2306 19. Галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння, що, як правило, використовується як наповнювач для бетону чи баласт для мостіння шосейних доріг і залізничних колій, або як інші види баласту, галька та гравій, термічно оброблені або необроблені; макадам (дорожнє покриття) із шлаку, окалини або аналогічних промислових відходів, із вмістом або без вмісту матеріалів, зазначених на початку цієї товарної позиції; гудронований макадам, гранули, дрібняк і порошок з каменю товарної позиції 2515 або 2516, термічно оброблені або необроблені: 2517 20. Гіпс; ангідрит; гіпсові в’яжучі (у вигляді кальцинованого гіпсу або сульфату кальцію), забарвлені чи незабарвлені, із вмістом або без вмісту невеликої кількості прискорювачів чи уповільнювачів 2520 21. Листи для облицювання (включаючи листи, отримані розділенням шаруватої деревини), листи для клеєної фанери або для подібної шаруватої деревини та інші лісоматеріали, розпиляні уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або не шліфовані, що мають або не мають торцеві з’єднання завтовшки не більш як 6 мм 4408 22. Ящики, коробки, мішки, пакувальні пакети та інша тара з паперу, картону, целюлозної вати або полотна з целюлозних волокон; коробки для картотек, лотки для листів та аналогічні вироби з паперу та картону, що використовуються в установах, магазинах або в аналогічних цілях 4819 23. Металоконструкції (за винятком збірних будівельних конструкцій товарної позиції 9406) та їх частини (наприклад, мости та їх секції, ворота шлюзів, башти, решітчасті щогли, покрівлі, каркаси до покрівлі, двері, вікна та їх рами, пороги для дверей, заслони, балюстради, стовпи та колони), з чорних металів; листи, стрижні, кутики, фасонні профілі, труби та аналогічні вироби, з чорних металів, призначені для використання у металоконструкціях 7308 24. Печі опалювальні, плити для приготування їжі, пічні решітки, варильні котли (включаючи печі, які можна використовувати з котлами для центрального опалення), мангали, жаровні, пальники для плит, розігрівачі їжі та аналогічні неелектричні апарати побутового використання та їх частини, з чорних металів 7321 25. Крани, клапани, вентилі та аналогічна арматура для трубопроводів, котлів, резервуарів, цистерн, баків або аналогічних ємкостей, включаючи редукційні клапани та терморегулювальні вентилі 8481 26. Лампи (світильники) та освітлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини, в іншому місці не зазначені; світлові вивіски, світлові покажчики, табло з назвою або адресою і подібні вироби, що мають умонтоване джерело світла та їх частини, в іншому місці не зазначені 9405 14
  15. 15. Висновки Значний потенціал машинобудівної, сільськогосподарської та хімічної галузей створюють гарні перспективи розвитку експортної діяльності Тернопільщини. Але реалізація експортного потенціалу регіону залежить, серед іншого, від проактивної позиції бізнесу області, а також ефективності та послідовності зусиль місцевої влади, спрямованих на створення сприятливих для розвитку підприємницької діяльності умов в цілому та експорту зокрема. Експортний профіль області - це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку експорту в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток. Моніторинг відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток експортної діяльності в регіоні, визначати напрямки регіональної політики, збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону. Експортний профіль може використовуватись в якості основи для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку експорту в регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки експорту. Застереження: Окремі статистичні дані, наведені в експортному профілі, можуть бути уточнені Державною службою статистики в майбутньому. Уточнені дані можуть дещо відрізнятись, хоча відмінності зазвичай є незначними. Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (ЛЕВ). Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки. 15
  16. 16. Додаток до Експортного профілю Тернопільської області 1. Найбільші світові імпортери товарів, що можуть бути поставлені Тернопільською областю У Таблиці 1 наведено перелік 10 країн – найбільших світових імпортерів окремих категорій продукції станом на 2015 рік.9 Перелік товарів сформовано на основі даних Таблиці 4 цього Профілю. Російська Федерація може розглядатись як ринок для українських товарів лише за умови припинення агресії та торговельної війни проти України. Таблиця 1. Потенційні ринки реалізації окремих експортних товарів Тернопільської області УКТ ЗЕД Країна імпортер Імпорт у 2016 році, тис. дол. США % 1003 Ячмінь Світовий обсяг 5 541 876 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 636 098 30% 2 Китай 1 141 938 21% 3 Саудівська Аравія 713 082 13% 4 Японія 261 218 5% 5 Іран 217 672 4% 6 Іорданія 190 100 3% 7 Марокко 179 065 3% 8 Бразилія 169 296 3% 9 Алжир 153 413 3% 10 Лівія 90 897 2% 1005 Кукурудза Світовий обсяг 30 453 506 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 6 300 999 21% 2 Японія 3 066 823 10% 3 Мeксика 2 689 945 9% 4 Корeйська Республіка 1 898 337 6% 5 Єгипет 1 519 705 5% 6 В'єтнам 1 397 037 5% 7 Іран 933 403 3% 8 Колумбія 871 449 3% 9 Тайпей, Китай 784 445 3% 10 Алжир 769 238 3% 9 За даними Trade Map: http://www.trademap.org/Index.aspx 16
  17. 17. 1205 Насіння свиріпи або ріпаку Світовий обсяг 9 746 306 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 5 100 176 52% 2 Китай 1 490 453 15% 3 Японія 1 043 541 11% 4 Мeксика 617 318 6% 5 Пакистан 464 417 5% 6 Об'єднані Арабські Емірати 305 063 3% 7 США 240 692 2% 8 Турeччина 106 635 1% 9 Канада 104 776 1% 10 Бангладeш 50 378 1% 2009 Соки з плодів (включаючи виноградне сусло) або соки овочеві, незброджені Світовий обсяг 15 063 894 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 8 097 283 54% 2 США 1 906 249 13% 3 Канада 625 320 4% 4 Японія 616 590 4% 5 Російська Федерація 286 419 2% 6 Саудівська Аравія 282 292 2% 7 Китай 226 189 2% 8 Австралія 160 425 1% 9 Корeйська Республіка 152 235 1% 10 Швейцарія 136 914 1% 2207 Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або більше Світовий обсяг 7 144 246 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 975 688 42% 2 Канада 604 631 8% 3 США 525 235 7% 4 Японія 429 359 6% 5 Китай 408 260 6% 6 Бразилія 394 686 6% 7 Філіппіни 249 078 3% 8 Індія 192 276 3% 9 Корeйська Республіка 189 561 3% 10 Нігeрія 100 115 1% 17
  18. 18. 2208 Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об.% або менше Світовий обсяг 29 434 079 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 8 690 565 30% 2 США 7 906 612 27% 3 Сінгапур 1 398 917 5% 4 В'єтнам 1 260 287 4% 5 Китай 890 935 3% 6 Японія 705 803 2% 7 Канада 696 169 2% 8 Російська Федерація 683 179 2% 9 Тайпей, Китай 661 846 2% 10 Гон-Конґ 572 180 2% 4104 Дублена шкіра Світовий обсяг 5 607 056 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 963 725 35% 2 Китай 1 377 030 25% 3 В'єтнам 392 151 7% 4 Таїланд 272 055 5% 5 Мексика 268 772 5% 6 Індія 239 378 4% 7 Гон-Конґ 192 002 3% 8 Індонeзія 131 043 2% 9 Тайпей, Китай 127 255 2% 10 США 103 941 2% 4301 Сировина хутрова Світовий обсяг 2 746 731 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 813 310 30% 2 Китай 806 842 29% 3 Канада 329 449 12% 4 Камбоджа 166 411 6% 5 Гон-Конґ 156 086 6% 6 В'єтнам 140 042 5% 7 США 123 616 5% 8 Корeйська Республіка 99 065 4% 9 Таїланд 66 503 2% 10 Малайзія 12 684 0% 18
  19. 19. 7010 Бутлі, пляшки, фляги, глечики, банки, ампули Світовий обсяг 9 208 981 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 4 245 712 46% 2 США 1 475 736 16% 3 Канада 315 552 3% 4 Австралія 174 783 2% 5 Швейцарія 168 457 2% 6 В'єтнам 143 724 2% 7 Мексика 136 690 1% 8 Філіппіни 88 955 1% 9 Російська Федерація 87 826 1% 10 Індонeзія 79 452 1% 0201 М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене Світовий обсяг 20 424 862 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 10 571 193 52% 2 США 2 738 642 13% 3 Японія 1 656 324 8% 4 Чилі 818 443 4% 5 Мексика 689 145 3% 6 Канада 566 754 3% 7 Корeйська Республіка 547 061 3% 8 Російська Федерація 290 496 1% 9 Тайпей, Китай 264 357 1% 10 Об'єднані Арабські Емірати 241 641 1% 0202 М’ясо великої рогатої худоби, морожене Світовий обсяг 20 117 658 100% 1 Китай 2 458 815 12% 2 США 2 235 594 11% 3 В'єтнам 2 186 085 11% 4 Європейський Союз (ЄС-28) 2 030 401 10% 5 Гон-Конґ 1 585 046 8% 6 Корeйська Республіка 1 544 476 8% 7 Єгипет 1 004 781 5% 8 Японія 993 402 5% 9 Російська Федерація 830 977 4% 10 Тайпей, Китай 491 303 2% 19
  20. 20. 0207 М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці Світовий обсяг 23 162 005 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 8 374 066 36% 2 Саудівська Аравія 1 509 655 7% 3 Гон-Конґ 1 407 508 6% 4 Китай 1 284 763 6% 5 Японія 1 168 865 5% 6 Мексика 1 008 230 4% 7 Об'єднані Арабські Емірати 725 228 3% 8 В'єтнам 549 235 2% 9 Ірак 404 654 2% 10 Канада 403 659 2% 0407 Яйця птахів у шкаралупі Світовий обсяг 3 468 813 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 585 137 46% 2 Ірак 281 417 8% 3 Російська Федерація 222 741 6% 4 Гон-Конґ 183 942 5% 5 Мексика 167 553 5% 6 Сінгапур 113 054 3% 7 Канада 81 391 2% 8 Об'єднані Арабські Емірати 77 442 2% 9 США 66 841 2% 10 Швейцарія 56 161 2% 0602 Інші живі рослини, живці та підщепи Світовий обсяг 6 763 601 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 4 588 554 68% 2 США 474 742 7% 3 Швейцарія 234 986 3% 4 Канада 182 163 3% 5 Російська Федерація 164 015 2% 6 Норвeгія 108 031 2% 7 Японія 104 298 2% 8 Китай 84 075 1% 9 Турeччина 73 296 1% 10 Корeйська Республіка 68 160 1% 20
  21. 21. 1514 Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції Світовий обсяг 6 077 307 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 490 110 41% 2 США 1 638 663 27% 3 Китай 523 903 9% 4 Норвeгія 363 474 6% 5 Індія 336 970 6% 6 Корeйська Республіка 99 804 2% 7 Мeксика 73 972 1% 8 Малайзія 71 964 1% 9 Канада 55 767 1% 10 Гон-Конґ 54 898 1% 1905 Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби, з вмістом або без вмісту какао Світовий обсяг 30 765 065 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 14 759 191 48% 2 США 4 655 466 15% 3 Канада 1 435 305 5% 4 Китай 757 639 2% 5 Саудівська Аравія 539 332 2% 6 Австралія 538 703 2% 7 Гон-Конґ 476 348 2% 8 Швейцарія 447 303 1% 9 ОАЕ 404 628 1% 10 Ірак 355 410 1% 2105 Морозиво та інші види харчового льоду Світовий обсяг 3 385 822 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 222 701 66% 2 Саудівська Аравія 97 576 3% 3 США 65 694 2% 4 Китай 60 686 2% 5 Швейцарія 53 996 2% 6 Австралія 52 980 2% 7 Мексика 51 873 2% 8 Малайзія 43 767 1% 9 Сінгапур 38 636 1% 10 ОАЕ 38 253 1% 21
  22. 22. 2306 Макуха Світовий обсяг 5 597 849 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 463 748 44% 2 США 956 066 17% 3 Корeйська Республіка 266 402 5% 4 Китай 198 340 4% 5 Нова Зеландія 190 684 3% 6 Турeччина 189 809 3% 7 В'єтнам 124 917 2% 8 Індія 124 321 2% 9 Білорусь 121 761 2% 10 Таїланд 113 317 2% 2517 Галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння Світовий обсяг 2 532 589 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 128 326 45% 2 США 229 738 9% 3 Сінгапур 183 515 7% 4 Швейцарія 144 695 6% 5 Кувeйт 134 235 5% 6 Тайпей, Китай 123 687 5% 7 Гон-Конґ 120 989 5% 8 Російська Федерація 110 376 4% 9 Об'єднані Арабські Емірати 37 797 1% 10 Канада 28 578 1% 2520 Гіпс, ангідрит Світовий обсяг 1 343 376 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 313 991 23% 2 США 98 092 7% 3 Індія 92 538 7% 4 Індонeзія 73 783 5% 5 Японія 70 273 5% 6 Нігeрія 69 385 5% 7 В'єтнам 58 366 4% 8 Малайзія 47 116 4% 9 Корeйська Республіка 35 818 3% 10 Філіппіни 27 095 2% 22
  23. 23. 4408 Листи для облицювання Світовий обсяг 3 134 755 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 246 591 40% 2 США 370 879 12% 3 Індія 199 947 6% 4 Китай 157 833 5% 5 Японія 149 586 5% 6 Канада 119 106 4% 7 Корeйська Республіка 114 335 4% 8 Малайзія 95 502 3% 9 Тайпей, Китай 84 687 3% 10 Мексика 67 573 2% 4819 Ящики, коробки, мішки, пакувальні матеріали Світовий обсяг 20 187 274 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 9 222 283 46% 2 США 2 553 940 13% 3 Мексика 1 076 748 5% 4 Канада 828 856 4% 5 Швейцарія 549 772 3% 6 Гон-Конґ 376 907 2% 7 Японія 370 633 2% 8 Індонeзія 276 492 1% 9 Австралія 244 599 1% 10 Російська Федерація 235 202 1% 7308 Металоконструкції Світовий обсяг 40 150 383 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 12 061 253 30% 2 США 4 451 705 11% 3 Японія 1 783 531 4% 4 Корeйська Республіка 1 448 207 4% 5 Австралія 1 129 677 3% 6 Швейцарія 982 420 2% 7 Канада 936 358 2% 8 Алжир 895 002 2% 9 Норвeгія 886 716 2% 10 Сінгапур 876 903 2% 23
  24. 24. 7321 Печі опалювальні, плити для приготування їжі Світовий обсяг 9 198 551 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 3 042 567 33% 2 США 2 984 378 32% 3 Канада 400 909 4% 4 Австралія 247 656 3% 5 Російська Федерація 155 376 2% 6 Алжир 153 106 2% 7 Мексика 104 166 1% 8 Саудівська Аравія 102 026 1% 9 Норвeгія 100 594 1% 10 Швейцарія 96 479 1% 8481 Крани, клапани, вентилі та аналогічна арматура Світовий обсяг 84 001 340 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 25 024 925 30% 2 США 13 786 172 16% 3 Китай 6 973 785 8% 4 Мексика 3 062 695 4% 5 Канада 3 052 545 4% 6 Корeйська Республіка 2 327 718 3% 7 Японія 2 222 142 3% 8 Індія 2 126 352 3% 9 Саудівська Аравія 1 625 589 2% 10 Російська Федерація 1 586 001 2% 9405 Лампи (світильники) та освітлювальне обладнання Світовий обсяг 43 978 300 100% 1 Європейський Союз (ЄС-28) 16 418 922 37% 2 США 11 279 973 26% 3 Канада 1 595 210 4% 4 Японія 995 311 2% 5 Австралія 930 111 2% 6 Об'єднані Арабські Емірати 848 977 2% 7 Швейцарія 719 079 2% 8 Мексика 712 770 2% 9 В'єтнам 620 589 1% 10 Гон-Конґ 586 142 1% 24
  25. 25. 2. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами На сьогоднішній день значна частина українських товарів постачається на зовнішні ринки у режимі вільної торгівлі (ЗВТ/FTA) або у режимі найбільшого сприяння (РНС/MFN). При цьому слід пам’ятати, що на експорт товарів впливає не тільки розмір ввізного мита (тарифу), а й нетарифні інструменти торговельної політики. Мова йде про санітарні та фітосанітарні вимоги до продукції, технічні регламенти, заходи торговельного захисту тощо. Саме такі заходи активно використовуються у тому числі з метою прихованого обмеження імпорту такими країнами як РФ, КНР, Індія та іншими. Російська Федерація може розглядатись як ринок для українських товарів лише за умови припинення агресії та торговельної війни проти України. Таблиця 2. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами Країна/група країн Режим торгівлі Джерела* Європейський Союз Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011?te st=4/UMfPEGznhhaP1.ZixKBnfzHI4s.s80msh8Ie6 Туреччина Режим найбільшого сприяння (MFN) https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs_e/t ariff_data_e.htm (необхідна реєстрація на сайті) Держави -учасниці СНД Зона вільної торгівлі відповідно до Договору про зону вільної торгівлі Держав – учасниць СНД. Відповідно до прийнятого закону Російська Федерація (РФ) в односторонньому порядку призупинила дію зазначеного Договору. Крім того, у торгівлі з РФ діють двосторонні обмеження, пов’язані із запровадженням санкцій та інших заходів, які обмежують взаємну торгівлю та транзит. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_n25 США Режим найбільшого сприяння (MFN) Генералізована система преференцій (the U.S. Generalized System of Preference – GSP/ГСП) https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs_e/t ariff_data_e.htm (необхідна реєстрація на сайті) https://ustr.gov/issue-areas/trade- development/preference-programs/generalized- system-preferences-gsp/gsp-program-i-0 Канада Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/124_052 -16 Грузія Режим вільної торгівлі відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_600 Швейцарія Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн) http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/998_456 Країни-члени СОТ Режим найбільшого сприяння (MFN) https://www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/ tif_e/org6_e.htm (у разі реєстрації можливо дізнатись про митний тариф по кожній країні- члену СОТ) http://ptadb.wto.org/ptaList.aspx * - будь-яку інформацію щодо режиму торгівлі з іншими країнами можна отримати через звернення (письмове або у електронному вигляді) до сектору обробки запитів і нотифікацій департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також в Посольствах України за кордоном. 25

×