Звіт про проведення семінару      з формулювання політики:«Нові тарифи на газ та електроенергію:  яким має бути соціальний...
9 листопада 2012 року Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) і Ки-ївський міжнародний енергетичний клуб Q-club ...
Cпільні позиції учасників обговоренняПредставники всіх трьох груп інтересів визнали, що підвищення тарифів на житлово-кому...
Розбіжності виникли також щодо оцінки чинної системи соціального захисту – на їїнеадресність і нездатність захистити найбі...
Додаток 1.	 Результати обговорення порушених питань	 у групах                                                         Заці...
Зацікавлені сторони            Органи влади                         Підприємства, що надають                   Споживачі п...
Додаток 2. Список учасників круглого столу№     Прізвище, ім’я, по батькові                                      Організац...
Додаток 3.	 Соціальні зобов’язання в енергетичному секторі:	 вимоги Енергетичного СпівтоваристваДоговір про заснування Ене...
Соціальний план дій (зразок структури)                                                                          Граничні  ...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Звіт: «Нові тарифи на газ та електроенергію: яким має бути соціальний план дій щодо вразливих груп споживачів?»

679 views

Published on

Без підвищення тарифів на газ та електроенергію для населення Україна не здатна перебудувати газовий та енергетичний ринки, підвищити енергоефективність і зменшити шкідливий вплив енергетики на довкілля. Водночас підвищення тарифів потребує налагодження надійної системи захисту соціально вразливих категорій споживачів. Побудова цієї системи є частиною міжнародних зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства, а також Програми економічних реформ Президента.
Міжнародний центр перспективних досліджень у партнерстві з Київським міжнародним енергетичним клубом Q-club за фінансової підтримки уряду Швеції провели семінар з формулювання політики «Нові тарифи на газ та електроенергію: яким має бути соціальний план дій щодо вразливих груп споживачів?»
У семінарі взяли участь представники бізнесу, а саме компаній «Нафтогаз Україна», ДТЕК, «АЕС Київобленерго», представники урядових інституцій, зокрема Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Міністерства реґіонального розвитку та будівництва, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Київської міської державної адміністрації, а також експерти і споживачі.
Під час семінару експерти дійшли таких висновків:
• Реформи надходять «згори», що викликає спротив населення. Незалучення громадськості до процесу формування тарифної та соціальної політики – це серйозна проблема (Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-Club).
• Обсяг витрат бюджету на субсидування споживання газу і теплової енергії домогосподарствами становить 6% ВВП. Це більше, аніж заг

0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
679
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
86
Actions
Shares
0
Downloads
4
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Звіт: «Нові тарифи на газ та електроенергію: яким має бути соціальний план дій щодо вразливих груп споживачів?»

  1. 1. Звіт про проведення семінару з формулювання політики:«Нові тарифи на газ та електроенергію: яким має бути соціальний план дій щодо вразливих груп споживачів?»
  2. 2. 9 листопада 2012 року Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) і Ки-ївський міжнародний енергетичний клуб Q-club за підтримки уряду Швеції провелисемінар з формулювання політики: «Нові тарифи на газ та електроенергію: яким маєбути соціальний план дій щодо вразливих груп споживачів?». Його мета – визначенняпозицій зацікавлених сторін щодо політики захисту соціально вразливих груп населен-ня в ході підвищення тарифів і пошук варіантів формулювання соціального плану дій.На семінарі з доповідями виступили:  Макс Альєр, постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні. Тема доповіді – «Наслідки тарифної політики в газовому секторі України».  Антон Левицький, директор Департаменту соціальної політики ТОВ «Інститут місцевого розвитку». Тема доповіді – «Підвищення тарифів на комунальні послу- ги та виклики, що постають перед системою соціального захисту споживачів в Україні».  Сергій Кондрюк, заступник голови Федерації профспілок України. Тема допові- ді – «Соціальні аспекти тарифної політики в енергетичній сфері».  Ільдар Ґазізуллін, старший аналітик МЦПД. Тема доповіді – «Вимоги Енергетич- ного співтовариства до соціальної політики».Для обговорення було сформовано три робочі групи, які представляли такі зацікавленісторони:  Приватні та державні надавачі послуг (підприємства).  Представники органів влади.  Споживачі та експерти.Учасники кожної групи мали дати відповіді на такі запитання:  Чи приречене населення України на підвищення тарифів (на газ, електроенергію та інші комунальні послуги)?  Хто виграє і хто програє за наявних тарифів і за їх підвищення?  Чи здатна чинна соціальна система забезпечити захист вразливих груп населен- ня?  Яким має бути соціальний план дій щодо вразливих груп споживачів?Перелік учасників круглого столу і результати роботи в групах наведено в додатку. Пре-зентації доповідачів та програму круглого столу можна переглянути на веб-сайті МЦПДза посиланням: http://www.icps.com.ua/news/7548.html.
  3. 3. Cпільні позиції учасників обговоренняПредставники всіх трьох груп інтересів визнали, що підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги неминуче. Головна причина полягає в різкому збільшенні різниціміж собівартістю послуг і наявними тарифами.На думку всіх учасників, виграють від підвищення тарифів для населення передусімнадавачі послуг. Програє від підвищення тарифів частка населення, яке платитимебільше за послуги, хоча найбідніші категорії споживачів можуть не відчути здорожчен-ня послуг через наявність соціального захисту. Водночас усі споживачі можуть вигратичерез певний час, якщо компанії інвестуватимуть у забезпечення вищої якості послуг.Під час обговорення було також зазначено, що ефект від вищих тарифів важко оцінитибез розуміння майбутньої динаміки та часових рамок підвищення цін.Акценти різних групГрупа споживачів зробила наголос на низьких рівнях реальних доходів домогоспо-дарств, що є чинником енергетичної бідності. Водночас споживачу доводиться сплачу-вати додаткову ціну за неефективну організацію виробництва електроенергії, втратипід час її транспортування та її розкрадання за тіньовими схемами. На думку спожива-чів, частка енергетичних платежів у видатках домогосподарств не має перевищуватипевного встановленого соціально прийнятного рівня.Представники державних органів наголосили на тому, що чинна система соціальногозахисту задовільно виконує свою функцію і здатна компенсувати втрати домогоспо-дарств у разі підвищення тарифів. З іншого боку, законодавча база, що регулює нормиспоживання, тарифи, нарахування субсидій та адресної допомоги, розрізнена, а цеускладнює планування соціальної і тарифної політики.На думку представників групи бізнесу, для забезпечення належної якості наданих нимипослуг необхідно підвищити тарифи.Розбіжності в позиціях групКлючова розбіжність між представниками груп споживачів і надавачами послуг поля-гала у різному баченні ролі тарифної політики держави у питанні соціальної підтримкинайбідніших верств. Так, споживачі вважали доцільним встановлення диференційова-них тарифів – тарифу, розрахованого на найбідніші верстви населення, рівень якоговідповідав би вимогам умовно-нульової рентабельності, та тарифу для суб’єктів, якимвластиве надмірне споживання, рівень якого покривав би всі видатки на виробництвоенергії і так званий інвестиційний складник.Представники підприємств натомість наголосили, що така диференціація тарифів єнеринковим заходом, що викривлює конкуренцію і суперечить прагненням України доінтеґрації в спільний енергетичний ринок у межах Енергетичного співтовариства. Доцього погляду долучилися й представники органів влади.
  4. 4. Розбіжності виникли також щодо оцінки чинної системи соціального захисту – на їїнеадресність і нездатність захистити найбідніші групи споживачів окрім представниківгрупи споживачів вказали учасники з групи підприємців. Водночас представники ор-ганів влади зазначили, що чинна система соціального захисту забезпечить надійнийзахист споживачів.Критика одних груп іншимиСпоживачі вважають, що існує корупція і у розподілі соціальної допомоги (наприклад,через надання допомоги тим, хто її не потребує), і у розподілі енергії, зокрема через не-цільове використання газу, призначеного для населення. Представники споживачіввважають, що уряд і постачальники послуг приховують у тарифах непродуктивні ви-трати, адже нині структура тарифів вкрай непрозора.З іншого боку, уряд і бізнес вбачають велику загрозу для стабільного надання житлово-комунальних послуг через низьку платіжну дисципліну споживачів.Запропоновані крокиБільшість запропонованих кроків стосувалися органів влади – Міністерства палива таенергетики (як національного координатора з виконання вимог Енергетичного співто-вариства), Комісій з державного регулювання енергетики та ринку комунальних по-слуг і Міністерства соціальної політики: 1. Визначити групи соціально вразливих споживачів для збільшення адресності на- даної допомоги. 2. Переглянути норми споживання ресурсів, які використовують для надання допо- моги (оновити старі, диференціювати залежно від категорії споживачів), і збіль- шити охоплення обліку спожитих ресурсів. 3. Визначити графік підвищення тарифів для населення (відсоток підвищення та часові рамки). 4. Забезпечити прозорість і незалежність процесу встановлення тарифів, зробити доступною інформацію про структуру цін. 5. Забезпечити відповідність соціальної та тарифної політики зобов’язанням Украї- ни перед Європейським Союзом.
  5. 5. Додаток 1. Результати обговорення порушених питань у групах Зацікавлені сторони Органи влади Підприємства, що надають Споживачі послуг та експерти транспортні послуги Питання 1. Чи приречене населення України на підвищення тарифів (на газ, електроенергію та інші комунальні послуги)?Відбувається штучне стримування Підвищення тарифів – це об’єктивна Підвищення цін неможливо уникнути, адже вонотарифів необхідність об’єктивно обумовлено, це не тільки формальніТарифи на тепло залежать від тарифів на Населення сплачує лише 25% собівартості зобов’язаннягаз та електроенергію, які встановлює електроенергії Водночас необхідно мінімізувати втрати відКомісія з регулювання Необхідний реалістичний графік підвищення вищих цін для споживачівТарифи відшкодовують лише цін на енергоносії, що дасть змогу Споживачі не хочуть платити більше, а томучастину витрат на виробництво та забезпечити рентабельність для надавачів підвищення цін має бути обґрунтоване,постачання енергії для населення послуг пояснене – чи це єдиний варіант (можливо,(25% в електроенергетиці та 60–80% у Щорічне підвищення тарифів на 25% треба зменшити крадіжки, корупцію та іншітеплопостачанні) упродовж 3–5 років може уможливити непродуктивні витрати в системі надання послуг)Водночас витрати часто не покривають відшкодування у тарифі інвестиційних витрат Споживачі не довіряють уряду – має бутивсіх (інвестиційних) витрат компаній незалежний регуляторЯкщо зростуть тарифи, відбудеться Темпи зростання цін для населення мають Чинна схема тарифів незрозуміла, необхіднорізке зростання бюджетних витрат на бути вищими за темпи зростання цін для простіше пояснювати споживачам, з чогокомпенсацію різниці між тарифами та теплокомуненерго та решти споживачів складається ціна Можна надати порівняльнузатратами Необхідно оцінити готовність споживача інформацію про тарифи та структуру витратПідвищення тарифів можна до підвищення цін, враховуючи низку домогосподарств в інших країнахзробити поступовішим за рахунок параметрів: дохід домогосподарства, вік,енергозбереження (скорочення витрат) працездатність Органи влади Підприємства, що надають послуги Споживачі послуг та експерти Питання 2. Хто виграє і хто програє за наявних тарифів і за їх підвищення?Якщо не змінювати тарифи Населення програє у короткостроковій За поточної ситуаціїСпоживачі (особливо заможні) виграють перспективі, але почне відчувати стимули до Виграють багаті споживачі енергоощадливостіПрограють: Програють пересічні споживачі (немає вибору Позитивні ефекти від лібералізації постачальника, низькі заробітні плати)- споживачі через низьку якість послуг енергетичного ринку (прозоре- виробники, адже вони нині не тарифоутворення, можливість обирати Бюджет виграє через більші податки отримують повну компенсацію за постачальника та ін.) стануть відчутними у Населення (бідні – переважно програють, із низькі тарифи або самі фінансують довгостроковій перспективі середніми доходами – нейтральний ефект, споживачів (в електроенергетиці) Державні надавачі послуг найбільше багаті – переважно виграють)- населення України через інфляцію цін виграють від увідповіднення тарифів до Виробники послуг програють виробників економічно обґрунтованого рівня Адміністратори послуг (представники уряду таЯкщо підвищити тарифи Зростання тарифів для населення бізнесу, які приймають рішення щодо розподілуВиграють: означатиме зниження тарифів для бізнесу енергетичних ресурсів) виграють- виробники та постачальники послуг Бізнес-споживачі програють- бізнес-споживачі енергії Великі власники, зацікавлені у приватизації об’єктів енергетики, виграють- споживачі – через більшу якість (через певний час і за умови контролю витрат Вся національна енергетична інфраструктура енергокомпаній) програє- державний бюджет через економію Компанія Газпром виграє ресурсів Якщо підвищити тарифи- соціально захищені категорії (за інших незмінних умов) споживачів імовірно не відчують змін Споживачі частіше звертатимуться за субсидіями тарифів Зросте навантаження на бюджетПрограють – споживачі, адже Виграє тіньовий бізнесплатитимуть більше, а такожпостачальники послуг (тимчасово) Не відомо, яким буде рівень оплатичерез зменшення надходжень коштів Адміністратори послуг програютьчерез погану платіжну дисципліну
  6. 6. Зацікавлені сторони Органи влади Підприємства, що надають Споживачі послуг та експерти транспортні послуги Питання 3. Чи здатна чинна соціальна система забезпечити захист вразливих груп населення?Чинна система субсидій витримає удар Система соціального захисту не здатна Система не здатна повністю захиститиБюджет має витримати, але необхідно захистити найбідніші верстви через низку споживачів через викривлення та неадресніпередбачити додаткові фінансові та суттєвих хиб Незадекларовані прибутки пільгилюдські ресурси для адміністрування дають змогу порівняно заможнимсубсидій (на перший період, коли буде домогосподарствам отримувати субсидіїбільше звернень) Система потребує суттєвих реформ, передусім у бік підвищення адресності Органи влади Підприємства, що надають послуги Споживачі послуг та експерти Питання 4. Яким має бути соціальний план дій щодо вразливих споживачів?Вирішити: підвищення тарифів має бути Підвищення має бути поетапним, прозорим Керуватися директивами Європейського Союзупоступовим чи одномоментним і супроводжуватися роз’яснювальною Проводити публічне обговорення щодо змінСпростити механізми отримання роботою серед населення тарифівдопомоги Необхідне послідовне виконання державної Проводити консультації з ЄС, секретаріатомНадавати кредити для стимулювання програми зі встановлення приладів обліку Енергетичного співтоваристваенергозбереження до 2018 року (це дасть змогу зменшити надмірне споживання) Надавати соціальну допомогу за рівнемВизначити вразливі категорії споживачів. доходів споживачів згідно з часткою житлово-Наявний граничний рівень у 10–15% Підвищення адресності неможливе без комунальних послуг у витратахдоходів не передбачає додаткових урахування реальних обсягів споживання під час визначення суми дотацій Тарифи має встановлювати незалежнийкатегорій (наприклад, родини з дітьми) регуляторПередбачити монетизацію допомоги Підвищувати добробут (зокрема мінімальні(в Україні проведено успішні доходи) населення, зменшувати бідністьексперименти в Броварах і Волинській – передбачити вихід із Соціального плану дійобласті) через зростання економікиДиференціювати норми споживання, яківже застаріли
  7. 7. Додаток 2. Список учасників круглого столу№ Прізвище, ім’я, по батькові Організаціяз/п1. Альєр Макс постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні2. Блащук Арсентій голова Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» головний спеціаліст Управління цінової політики в електроенергетиці, Національна3. Васильєва Ірина комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики заступник начальника відділу формування цінової політики Управління цінової4. Волос Сергій політики Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків НАК «Нафтогаз України» головний фахівець відділу регуляторної політики Управління економічного5. Гаврилюк Світлана регулювання та нормативного забезпечення бюджетних розрахунків, Департамент економічного планування та бюджетних розрахунків НАК «Нафтогаз України»6. Ґазізуллін Ільдар старший аналітик МЦПД7. Гусєв Олександр менеджер Департаменту з регуляторної політики ДТЕК8. Іванов Геннадій заступник начальника відділу з питань реформування ринку електроенергії НАК «ЕКУ» заступник директора Департаменту державного регулювання, начальник відділу9. Кисимес Максим програм і моніторингу показників енергоефективності Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження10. Княжницький В’ячеслав незалежний експерт з енергетичних питань11. Кондрюк Сергій заступник голови Федерації профспілок України головний спеціаліст відділу ринків газу та електроенергетики Управління досліджень Коровяковський12. ринків паливно-енергетичного комплексу Департаменту досліджень ринків Володимир Антимонопольного комітету заступник начальника Управління статистики та економічного аналізу Інформаційно-13. Кузьменко Євгенія аналітичного центру Асоціації українських банків14. Кучер Олег завідувач відділом цінової політики Федерації профспілок України15. Левицький Антон директор Департаменту соціальної політики ТОВ «Інститут місцевого розвитку» начальник відділу пільг і розрахунків за житлово-комунальні послуги Головного16. Литвин Наталія управління КМДА17. Лозовий Ларіон молодший аналітик МЦПД18. Мартинюк Андрій заступник директора Департаменту дистрибуції НАК «ЕКУ»19. Нарбут Олександр незалежний експерт з енергетичних питань менеджер з питань стратегічного розвитку (енергетичний комплекс), Американська20. Нарежнева Діна торговельна палата21. Поліщук Наталія заступник директора з регуляторної підтримки ПАО «АЕС Київобленерго» Прибуткова-Барсукова22. головний спеціаліст Департаменту з міжнародних зв’язків ДТЕК Людмила23. Сільченко Юрій начальник Управління інвестиційної діяльності та охорони праці НАК «ЕКУ» директор Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства24. Старцева Світлана реґіонального розвитку та будівництва25. Стрижиус Олена заступник начальника Головного управління з питань цінової політики КМДА26. Ткаченко Ірина начальник відділу житлових субсидій Головного управління КМДА27. Тодійчук Олександр президент Q-Club головний спеціаліст відділу фінансового моніторингу та аналізу паливно-енергетичних28. Угрюмова Софія ринків Міністерства палива та енергетики29. Шевляков Ігор старший аналітик МЦПД30. Шумило Ігор директор з економічних досліджень МЦПД31. Яструбинський Василь начальник Головного управління з питань цінової політики КМДА
  8. 8. Додаток 3. Соціальні зобов’язання в енергетичному секторі: вимоги Енергетичного СпівтоваристваДоговір про заснування Енергетичного співтовариства  Мета Співтовариства – сприяти високому рівню забезпеченості громадян енерго- продуктами у межах відповідних соціальних зобов’язань (Стаття 31).  Акцент на взаємному зв’язку стратегічних пріоритетів Енергетичного співтова- риства із соціальної політики, енергоефективності та захисту навколишнього се- редовища (Стаття 35).  Прагнення до сталого постачання енергоносіїв, що є запорукою соціальної ста- більності (Стаття 2).Третій енергетичний пакетНові рамкові Директиви з газу та електроенергії (Директива 2009/73/EC та Директива2009/72/EC) вимагають від держав-членів:  Формулювання офіційного визначення категорії «вразливих споживачів», що враховуватиме загрозу так званої енергетичної бідності.  Гарантування високого рівня захисту споживачів, зокрема розробки особливих заходів щодо вразливих груп споживачів.  Ці заходи можуть стосуватися захисту споживачів у віддалених реґіонах, спожи- вачів з особливими потребами, недопущення відключення від мережі та ін.Меморандум про порозуміння у сфері соціальних питань  Конкретизує вимоги із соціального захисту в енергетичному секторі (посилення ефективності механізмів інформування, належні умови та безпека праці робітни- ків та ін.).  Вимагає від кожної з держав-членів розробки Соціального плану дій.  Соціальні плани дій повинні створюватися «у тісній співпраці із соціальними партнерами», які ведуть діалог у межах соціальних робочих груп.  Співтовариство надало рекомендації щодо можливої структури Соціального пла- ну дій і розробило відповідний шаблон (див. наступну сторінку).
  9. 9. Соціальний план дій (зразок структури) Граничні Інституційні Орган, Соціальні терміни Види діяльності, спрямовані та відповідальний партнери та Стан виконання Перешкоди на виконання Меморандуму законодавчі за види їхньої виконання та критерії рамки імплементацію участі перевіркиІ. Зобов’язанняв громадськомуобслуговуванні(забезпечення економічної,соціальної та територіальноїєдності, загального доступу,високого рівня захисту правспоживачів)ІІ. Соціальні партнери(запровадження ефективнихмеханізмів інформуваннясоціальних партнерів з цихпитань і проведення з нимиконсультацій)ІІІ. Управління змінами(сприяння розвиткуспеціальних служб зпрацевлаштування, навчання іпідтримки)IV. Соціальний вимір(діяльність у таких ключовихсферах:- базові права трудящих- поліпшення умов праці іпідвищення рівня життя- охорона праці працівниківенергетичного сектору- рівність можливостей)Джерело: Енергетичне співтовариство

×