Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

дидактичні матеріали

610 views

Published on

Безкоровайна Юлія Анатоліївна

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

дидактичні матеріали

  1. 1. Відділ освіти Покровської міської ради ЗОШ І-ІІ ступенів № 6 ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНОЗНАВЧОЇ ТЕМАТИКИ «ІМЕННИК» 6 КЛАС 2017
  2. 2. Укладач Ю.А.Безкоровайна, учитель української мови і літератури. Рецензенти: Попова Т.О., методист відділу освіти Покровської міської ради Кузьменко Г.І., заступник директора з навчально- виховної роботи ЗОШ№6 Затверджено рішенням педагогічної ради ЗОШ №6, протокол №3 від 30.12.16 р. Посібник складено за чинною програмою з української мови для загальноосвітніх шкіл. Видання містить текс- товий матеріал і чотири завдання для його опрацювання. Зміст текстового матеріалу відповідає вимогам соціоку- льтурної лінії «Я і природа» - це цікаві відомості про рос- линний світ України. Граматичні завдання дають змогу перевірити знання учнів з теми «Іменник» (завдання 2, 3), уміння визначати стилі, типи мовлення (завдання 1), зда- тність творчо застосовувати вивчене (завдання 4) Ю.А. Безкоровайна Дидактичні матеріали до уроків української мови (6 клас). – Покровськ, 2017. – 26 с.
  3. 3. 3 ЗМІСТ Передмова ………………………………………………………………… 4 Барвінок малий (хрещатий, могильник) ...................................................6 Чорнобривці ................................................................................................7 Тополя чорна ...............................................................................................8 Верба гостролиста.......................................................................................9 Явір.............................................................................................................10 Первоцвіт весняний ..................................................................................11 Ялина європейська....................................................................................12 Дуб звичайний...........................................................................................13 Волошка синя ......................................................................................... …14 Незабудка болотна....................................................................................15 Кропива дводомна.....................................................................................16 Калина звичайна........................................................................................17 Мак дикий..................................................................................................18 Вишня звичайна ........................................................................................19 Терен колючий ..........................................................................................20 Хміль ..........................................................................................................21 Соняшник ..................................................................................................22 Мальва ……………………………………………………………………23 Рута запашна………………………………………………………………………………………….24 Лілія біла………………………………………………………………….25 Література………………………………………………………………...26
  4. 4. 4 ПЕРЕДМОВА ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства. Сучасна нова епоха ставить пе- ред шкільною освітою нові вимоги – підготувати учня до життя у високорозвиненому інформаційному середовищі. Та пізнання національної культури свого народу є невід'ємною частиною світогляду сучасної людини, можливості розуміння феномену українського народу як етнічно-культурної та сус- пільно-історичної єдності. Пізнання рослинного світу пояс- нює та обґрунтовує взаємини між людьми, між людьми та природою, духовну цінність людини та народу взагалі. Актуальність звернення до духовних рослинних симво- лів є похідною від усвідомлення того, що кардинальні зміни в усіх сферах нашого суспільства у зв’язку з розбудовою неза- лежної Української держави, відновленням національної ку- льтури потребують особливої уваги та вивчення. Тому сього- дні гостро стоїть питання удосконалення системи роботи з те- кстами саме національної спрямованості. Збірка дидактичного матеріалу учителя української мо- ви та літератури загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 6 м. Покровська Безкоровайної Ю.А. являє собою мету не тільки ознайомити учнів з рослинами-символами України та з різно- маніттям квіткового світу, а й розширити знання учнів про значення та символіку рослин у національній культурі Украї- ни. Тексти й завдання до них розвивають уміння учнів здійс- нювати аналіз та синтез, працювати самостійно з додатковою
  5. 5. 5 і довідковою літературою, складати монологічні та діалогічні висловлювання. Основними завданнями збірки є: • ознайомлення учнів з квітковими символами України; • можливість працювати з різними типами текстів; • здійснення словникової роботи; • залучення учнів до спостереження за композицією тексту; • сприяння текстотворчої роботи тощо. Завдання, що подані у збірці, сприяють розвитку певного ставлення до всього оточення, до явищ суспільного та духов- ного життя людини. Запропонований матеріал допоможе вчителю в організації роботи на уроці при вивченні теми «Іменник» у 6-му класі та у позакласній роботі з національного виховання у початковій та середній ланці загальноосвітньої школи. Кузьменко Г.І., заступник директора з НВР ЗОШ№6
  6. 6. 6 КАРТКА № 1 Барвінок малий (хрещатий барвінок, могильник) 1. Виразно прочитати текст, визначити тип мовлення. 2. Виписати іменники, визна- чити їх лексичне значення. 3. Вказати у виписаних імен- никах початкову форму. 4. Скласти невеликий твір- роздум «Барвінковий край», вико- ристовуючи виписані іменники. Барвінок малий – вічнозелена трав’яниста рослина зі слан- кими розгалуженими стеблами, що легко вкорінюються, утворюючи із часом суцільні килимки. На стеблах міс- тяться супротивні ланцетні листки, темно-зелені й блис- кучі. Сині квіти розпускаються в травні – червні. Барвінок найчастіше трапляється в широколистих лісах, у чагарни- ках, на родючих і вологих ґрунтах. Усі частини барвінку дуже отруйні. Разом з тим – це лікарська рослина. З журналу
  7. 7. 7 КАРТКА № 2 Чорнобривці (жовтяки, оксамитки, бархатки) 1. Виразно прочитати текст, скласти план до ко- жного з них у формі пита- льних речень. 2. Назвати улюблені квіти, указати їхній рід і число. 3.Виписати іменники чо- ловічого, жіночого, серед- нього родів. 4.Скласти твір-розповідь з елементами опису про український віночок, ви- користовуючи іменники в різних формах роду. Ці квіти називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки. Їхні яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних, золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв. Найбільш поширена назва цих квітів – чорнобривці. Вона пов’язана зі старовинною легендою про майстрів- чоботарів, які виготовляли дуже гарні святкові жіночі чо- бітки, що мали яскраво-червоні халяви й чорні головки - "чорнобривці". З журналу
  8. 8. 8 КАРТКА № 3 Тополя чорна 1. Прочитати текст, визна- чити тему, головну думку, дати йому назву. 2. Виписати іменники, об- ґрунтувати вживання великої літери. 3. Указати рід кожного ви- писаного іменника. Навести приклади іменників спільного роду. 4.Скласти зв’язне висловлю- вання про тополю, використо- вуючи іменники спільного ро- ду. Із прадавніх часів у нашому народі збереглося свято тополі. Обирали найстрункішу дівчину, піднімали їй руки над головою, на них вішали хустки, стрічки, намисто й во- дили її селом, полем, лугом та співали. У суботу перед Зе- леними святами – Трійцею – гілки тополі разом з гілками інших дерев втикали у ворота, щоб відігнати нечисту силу. Біля придорожніх тополь здавна зупинялися на відпочинок мандрівники, в їх затінку відпочивали чумаки. Щось справді осяйне, оберігаюче є в цьому дереві. Наші предки на честь цього дерева називали й поселення: Тополівка, Тополя, То- полеве, Топольне … З календаря
  9. 9. 9 КАРТКА № 4 Верба гостролиста 1. 1. Виразно прочитати тексти, дати кожному з них назву. 2. Виписати іменники ІІІ ві- дміни. 3. Провідміняти іменники мати, ніч, любов. 4. Скласти художній опис верби, використовуючи виписані іменники. Одна жінка вдень жила зі своєю сім’єю, а на ніч перетворювалася на вербу. Якось про це дізнався її чоловік і зрубав вербу – жінка померла. Але ма- теринська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена зі зрубаної верби колиска заколисувала осиротіло- го хлопчика. А коли він підріс і зробив собі сопілку зі старої верби, вона розмовляла з хлопчиком, немов рідна мати. В Україні з вербою пов’язували уявлення про жіночу красу. Про весну, зокрема про такі риси, як свіжість, м’якість, податливість. Відомо, що вербові колиски, вербо- ві відра, сопілки набували тут великої популярності. Жи- вотворна здатність цієї рослини закарбована також у приказках та прислів’ях: «Де ростуть верби, там чисті джерела», «Де срібліє вербиця – там здорова водиця». З легенди
  10. 10. 10 КАРТКА № 5 Явір 1. Виразно прочитати текст, указати стилі мовлення. 2. Виписати іменники сере- днього роду, указати їхню від- міну. 3. Провідміняти іменники: мати, вбрання, суцвіття. Пояс- нити правопис відмінкових за- кінчень. 4. 4. Письмово скласти невели- чку розповідь на тему «Дерева рідної землі», використовуючи іменники ІV відміни. Перетворення людини на явір – один із популярних мотивів слов’янських балад. Згадаймо традиційний поми- нальний плач матері «Ой ти, синочку, ти мій яворочку!» Оскільки люди вірили в те, що явір був заклятий чоловік, то здавна не використовували кленове дерево на дрова, не від- кладали листя під хліб у печі, не виготовляли кленових до- мовин. За сербським повір’ям, якщо до зеленого явора тор- кнеться нещаслива чи ображена людина, то він засохне, а якщо безвинно засуджена – зазеленіє ще більше. У слов’ян на Трійцю, у день Божого Тіла та в інші свята гіллям клена прикрашали ворота, оселю, господарське приміщення. З календаря
  11. 11. 11 КАРТКА № 6 Первоцвіт весняний 1. Виразно прочитати текст, скласти низку запитань за змістом прочитаного. 2. Виписати спочатку власні назви, а потім – загальні. По- яснити написання великої лі- тери. 3. Зробити словотвірний роз- бір слова первоцвіт. 4. Скласти розповідь з елеме- нтами опису про перші квіти весни, використовуючи імен- ники – власні назви. Первоцвіт квітне ранньою весною, про що свідчить його назва. Він є окрасою передусім гірських лісів, проте трап- ляється і в інших місцевостях України. Його квітконосні стебла безлисті, але є розетка прикореневих листків. Кві- тки зібрані в зонтикоподібні суцвіття – переважно жовті або рожево фіолетові. Подейкують, буцімто первоцвіт дарує людині здоров’я. Цілющі властивості первоцвіту бу- ли відомі ще древнім грекам, які вважали його квіткою священної гори богів Олімпу. Вони називали його квіткою дванадцяти богів, рослиною, що містить ліки від усіх хво- роб. На честь первоцвіту влаштовували народні свята, ве- сняні гуляння. З календаря
  12. 12. 12 КАРТКА № 7 Ялина європейська 1. Виразно прочитати текст, указати в кожному з них го- ловну думку. 2. Виписати іменники І відміни й указати групу, до якої належить кожен із них. 3. Провідміняти іменни- ки: ялинка, століття, сто- рожа. 4. 4. Скласти творчий пере- каз, використовуючи слова І відміни, висловити власні міркування з приводу прочитаного. Звичай зустрічати Новий рік з ялинко в наших краях іс- нує з 1700 року. Свято є свято, радість новорічна радіс- тю, але триває вона лише кілька днів. У місцях рідних, що серцю любі й дорогі, отака картина витворилася. За чверть століття посадили довкола хвойника молодого і ялинку – на площі в 2-3 гектари. Як тільки підросла вона - зрубувати в передноворічну пору почали. Несамовито. До- рослі , підлітки й діти. З поселень ближчих і віддалених. Сторожу виставляли, штрафували. Та що з того- лише поодинокі деревця залишилися. Та й тим верхи стинають– ушир деревця-каліки кульбачаться, утративши дароване природою право красиво розросталися. З журналу
  13. 13. 13 КАРТКА № 8 Дуб звичайний 1.Виразно прочитати текст, визначити тему й основну думку. 2. Виписати іменники ІІ відміни, указати до якої групи вони належать. 3. Указати особливості їхньої вимови й обґрунтува- ти написання. 4.Скласти й розіграти діалог на тему «Міцний, як дуб». Під захистом предкові- чних лісів стародавні слов’яни виконували свої таємничі обряди. Найсвятішим вважався старий дуб: жодна жерт- ва не була принесена без того, щоб не прикрасити її гіллям священного дубаю під дубами відбувалися найважливіші обряди та зібрання… Вінки як оздоба також є залишком звичаїв давнини. Їх плели з тих дерев, які присвячувалися божествам. Саме звідси пішов звичай увінчувати дубовими вінками видатних, заслужених людей… Про це докладно розповідає у своїй книзі «Звичаї нашого народу» Олекса Воропай. Дубове листя на гербі держави чи роду символізує міцність і силу. З журналу
  14. 14. 14 КАРТКА № 9 Волошка синя 1. Виразно прочитати текст, визначити жанрову принале- жність. 2. Виписати іменники, указа- ти відміну, до якої належить кожен з них, і групу (якщо є). 3. Провідміняти іменники: волошка, невдячність, небо. 4. Скласти діалог між волош- ками, використовуючи імен- ники в різних відмінкових формах. Старі люди розповідають, що якось небо дорікнуло польовим рослинам за невдячність: - Багато які з квітів вітають мене своїми пахощами, сво- їм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовчите й на мене дивитесь. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю соне- чком. - Ні, ми не такі, - відповіли квіти польові. - Ми дуже тобі вдячні, але не вміємо про розказати. - Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюся до вас. І небо попросило землю відростити серед колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розли- лася серед золотих хлібних ланів. І колоски змогли нахили- тися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою любов до синього неба. З легенди
  15. 15. 15 КАРТКА № 10 Незабудка болотна 1. Виразно прочитати текст, визначити тему. 2. Виписати іменники. Зробити словотвірний розбір слова не- забудка. 3. Розповісти правила напи- сання не з іменниками, дібрати власні приклади. 4. Скласти й записати діа- лог між незабудкою та люди- ною, використовуючи частку не з іменниками. В Україні, здається, жодну рослину не обминула своєю увагою народна фантазія. Ось і про незабудку болотну пе- реповідають…Орда летіла Україною. Не радість, а горе розлилося по нашій землі, нещастя затопило нашу землю. Та кров людська не водиця – проливати не годиться. При- йшла пора парубкові боронити рідну землю від недругів, ви- зволяти побратимів з неволі. Пригорнув любу дівчину до серця, поцілував на прощання заплакані оченята. «Чекай мене, - сказав. - Я невдовзі повернуся. Не забувай…» Ско- чив у сідло, махнув рукою – тільки курява стовпом здійсня- лась за ним. «Не забуду! – опустилась вона у траву та й гірко заплакала. А там, де падали її сльози, виростали тремтливі блакитні квіточки. І назвали їх люди незабудка- ми.
  16. 16. 16 КАРТКА № 11 Кропива дводомна 1. Виразно прочитати текст, визначити тему та основну думку. 2. Визначити іменники, указа- ти спосіб їхнього творення. 3. Позначити в них суфікси й обґрунтувати їхнє написання. 4. Скласти діалог між люди- ною та кропивою, використо- вуючи іменники із суфіксами емоційного забарвлення. Її можна побачити скрізь: на пустирищах, обіч доріг, на узліссях і лісових галявинах, у ярах, на смітниках, біля хат. Навесні вона чи не першою серед трави викидає маленькі листочки до сонечка, а відтак зеленіє густим листячком на гінких і чіпких стеблиночках. Це кропива. Споконвіку во- диться за нею неславонька. Її лають і обминають, часто можна побачити, як її виривають, нищать, наче підступ- ного ворога. Та чи завжди ми маємо рацію? Хоч і жалюча вона, але не варто аж так її гнати. У природі немає нічого зайвого. Окрім іншого, вона ще й надзвичайно корисна. Листя та стебла кропиви – добрий харч для свійських тварин. А ще вона лікує. Так, люди помітили, що, коли свиням щоденно домішувати в раціон посічену сиру кропивку, вони рідше хворіють, значно набирають вагу. З журналу
  17. 17. 17 КАРТКА № 12 Калина звичайна 1. Виразно прочитати текст, дати йому назву. 2. Виписати іменники ІІ ві- дміни. 3. Провідміняти іменники. 4. Скласти міні – розповідь на тему «Ой у лузі при до- лині зацвіла калина», вико- ристовуючи іменники ІІ ві- дміни. Говорила мати: «Не забудься, сину, Як будуєш хату, посади калину. Бо вогненні грона — наша кров червона. Зоряна калина — і краса, і врода...» Калина — це символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена, в білому вбранні. А восени ніби горить фонами червоних плодів. Ка- линою уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікують- ся. Народ склав про цю рослину багато легенд і пісень. З журналу
  18. 18. 18 КАРТКА № 13 Мак дикий 1. Прочитати текст, визначити тип мовлення. 2. Виписати іменники, указа- ти їхнє лексичне значення. 3. Записати виписані іменни- ки в початковій формі. 4. За поданим зображенням скласти невеликий твір – опис, використовуючи випи- сані іменники. МАК - символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Мако- вея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що тради- ційно входить до складу куті. Мак має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку - і куті смаку додає, і пирога з неї не можна зробити. Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу. Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай... З журналу
  19. 19. 19 КАРТКА № 14 Вишня звичайна 1. Виразно прочитати текст, ука- зати головну думку. 2. Виписати іменники, указати їх- ні відмінкові форми й закінчення. 3. Записати ці іменники в клич- ному відмінку. 4. 4. Скласти діалог на тему «Подо- рож до села», використовуючи іменники в кличному відмінку. Це запам’яталося мені як найкращий спомин дитинства. Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара – стара, вже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили – ой які ж смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона… Та мати сказала: - Батьку! Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці… Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й поса- дила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять. – Ось, бачиш, синочку, вишня не вмерла, а продовжила свій рід, - сказала мати, - так і народ ніколи не вмирає. Поки живе народ, доти живе й Батьківщина. З журналу
  20. 20. 20 КАРТКА № 15 Терен колючий 1. Виразно прочитати текст, указати тему. 2. Виписати іменники, указати серед них географіч- ні назви. 3. У кожному виписаному іменнику указати закінчення, рід і число. 4. За поданим зображен- ням скласти художній опис терну, використовуючи ви- писані іменники. На середній течії річки Сереті з сивої давнини прожива- ли люди. Приваблювали їх сюди риба, водяна птиця, вся- ка звірина навколишніх лісів. Великі розливи Серету з не- прохідними болотами охороняли першу оселю на лівому березі від злих напасників. Мешканці кількох халупок з правого берега Серету казали:— То з піль люди, то — ці- льці...Так відтоді й пішла перша назва оселі — Топільче. В давні часи забігали сюди татари, шаблею та вогнем знищили Топільче дощенту. Довго тут ніхто не поселяв- ся, а родючі ниви заросли терном. І стали називати обе- злюднену ту місцевість Терновим полем. Знову прийшли сюди люди і розбудували оселю на Терновому полі. З календаря
  21. 21. 21 КАРТКА № 16 Хміль звичайний 1. Виразно прочитати текст, визначити тему та головну думку. 2. Виписати іменники - вла- сні назви. 3. Обгрунтувати їхнє напи- сання. 4. Скласти зв’язне вислов- лювання про хміль, викорис- товуючи власні назви. Хміль — символ родючос- ті, молодого буяння. Він є си- мволом самого життя, дівочої вроди. Стародавні письменники чимало писали про пиво як про напій, що його вживають досить багато в Німеччині, Уго- рщині, Франції та в інших країнах Європи, але зовсім не згадували про хміль. У Західній Європі він став відомим пі- сля переселення туди слов’ян, які напевно завезли із собою цю культуру. Стародавні слов’яни спочатку використовували хміль для медових напоїв, а запозичивши пиво від сусідів. Яке вони готували без хмелю, почали першими виготовляти цей на- пій вже з хмелем і таким чином розпочали новий етап в іс- торії пивоваріння. З легенди
  22. 22. 22 КАРТКА № 17 Соняшник звичайний 1. Виразно прочитати текст, визначити тему. 2. Виписати іменники, указати серед них ті, які вживаються тільки в однині. 3. Навести приклади іменників, які мають лише множину. 4. Скласти діалог між соняшником і сонцем, використовуючи різні форми числа іменників. Соняшники — мов кулі жовтого вогню, той вогонь із пелюстками, він висить на стеблах над городиною, їхнім полум’ям просякнуто зараз повітря, вони повертають людські голови до себе й примушують думати про них. Соняшники горять на подвір’ях, за огорожами, вони повиходили до дороги, й тут ростуть на вільному місці, й, дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому, що зласкавів і здобрів безпричинно. Соняшники піднялися над землею і своїм легким полум’ям наче й тебе окрилю- ють, підносять. З журналу
  23. 23. 23 КАРТКА № 18 Мальва звичайна 1. Виразно прочитати текст, да- ти йому назву. 2. Виписати іменники у формі однини та у формі множини. 3. Утворити словосполучення з виписаними іменниками. 4. Скласти творчий переказ, ви- користовуючи виписані іменни- ки, висловлюючи власне став- лення до сказаного. Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кан- диби. Під час одного зі спустошливих набігів турки захопи- ли село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, зарубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось удалося втекти до лісу. Вона вирішила помститись ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окру- зі. Але підступний зрадник видав її, і турки, порубавши тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво-червоні гарні квіти, які й назвали мальвами. …Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвих- рені мальви, шугають червоними язиками багаття під са- місіньку стріху, того й гляди, від їхнього полум’я загорить- ся хата... Ніхто не знає, коли й хто посадив їх на сонячно- му причілку. Мати кажуть, що ті рожі посадила колись давним-давно ще бабуся у свої дівочі літа. З легенди
  24. 24. 24 КАРТКА № 19 Рута запашна 1. Виразно прочитати текст, визначити жанрову приналеж- ність. 2. Виписати іменники, указати відміну, до якої належить кожен з них, і групу (якщо є). 3. Провідміняти іменники: ру- та, пісня, їжа. 4. Скласти розповідь з елемен- тами опису, використовуючи ви- писані іменники. «Червону руту не шукай вечорами», — співається в пісні Володимир Івасюка. Так, червону руту не шукай, а от зелену можна й пошукати, зокрема в Карпатах. Росте вона між камінням, зеленіє літом і зимою. А пахне запаморочливо! Ру- та буває виключно жовтого кольору, та є повір’я, що якщо знайти червону Руту, то можна причарувати будь- кого. Молоді листочки придатні у їжу, мають лікувальні влас- тивості. А от сік коренів – це сильна отрута. Саме відвар рути згубив горезвісного Гриця, щоб він «не ходив та й на ве- чорниці, бо на вечорницях дівки чарівниці». Під час цвітіння рослина може викликати потужну алергічну реакцію, ура- ження шкіри схожі на опіки. За цю властивістю руту наді- ляють силою огненною, захисною проте небезпечною: вона або зцілить розбите серце, або спопелить. Як приворотне зілля, руту обов’язково додавали до дівочого вінка: Собі хлопчину принадила. А дала йому принадочку – Зо шовку, з яркої рути… З календаря
  25. 25. 25 КАРТКА № 20 Лілія біла 1. Виразно прочитати текст, визначити тип мовлення. 2. Виписати іменники, пос- тавити в початкову форму, ви- значити відміну. 3. Виконати морфологічний розбір іменників: давнину, по- лон, проміння. 4. Скласти невеликий твір- опис за зображенням, викорис- товуючи іменники. Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голоси- ли матері, просили захисту діти. Лилась кров, лились сльо- зи. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон. В одному селі росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії. Одного разу на село налетіли татари. Дів- чата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів кра- сунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці се- ла, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до со- нця, вітають світла. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями просинаються з сонцем і засинають з його заходом. З легенди
  26. 26. 26 Література 1. Павленко Л.О. Біла лілея. Повісті, легенди, оповідан- ня.- К.- 1986. 2. Ковальчук О. Українське народознавство.-К.: Осві- та,1994. 3.Кондратюк А. З вишневого саду. К.: Молодь, 1981. Інтернет посилання 1. Вікіпедія uk.wikipedia.org 2. AgroUAagroua.net/plant/medicative 3. fitoapteka.org 4. Дерева символи України about-ukraine.com 5. ukrlit.org 6. Клипарт - алфавитный каталогlenagold.ru

×