Presentation human policy

507 views

Published on

08.02.2012, Відбулося експертне обговорення "Україна 2020: чи має безпека
гуманітарний вимір?"

Published in: News & Politics
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
507
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
45
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Presentation human policy

  1. 1. УІПП лютий 2012
  2. 2. Актуальний контекст  Події в Україні навколо сайту EX.UA та реакція в Польщі , Словаччині та інших країнах на закон про Інтернет-піратство, а також трохи давніша “арабська весна свідчить про нову соціальну реальність та її гуманітарний вимір  Глобальний контекст - тупик в пошуках нової моделі глобальних відносин, що ще раз підкреслив недавній Форум у Давосі
  3. 3. Глобальні тренди  Завершення глобалізації привело до кризи економічної моделі регулювання соціальних відносин і краху ліберальної ідеї мультикультуралізму  Одним із популярних сценаріїв майбутнього є сценарій нових війн за ресурси – за клімат, воду, землю, простір, а головне за кваліфікованих людей  Ці війни будуть полягати в захопленні територій, на яких не потрібне їх населення
  4. 4. Глобальні тренди  Основні загрози будуть сконцентровані в гуманітарній сфері, сфері захисту фізичного, психічного та ментального стану населення і спроможності народу до самовизначення, збереження державності та культури  Все більше уваги приділяється засобам формування та знищення людини через новітні технології, освіту, здоров’я, культуру та головне – через вплив на систему цінностей
  5. 5. Глобальні тренди  На горизонті – соціальні та технологічні новації, до появи яких треба бути готовими  Всі суспільства можна умовно поділити на дві великі групи – ті, хто це усвідомлює та діє і ті, що пасивно чекають того, що з ними буде  Майбутнє є лише у перших - бо в них є бачення
  6. 6. Гуманітарний вимір безпеки  Акцент негативного впливу і військових дій перенесений безпосередньо на гуманітарне ядро  Суть сучасної глобальної кризи не в економічній площині, а в кризі системи цінностей та системи уявлень про глобальні процеси,тобто криза є гуманітарною  Нас очікує боротьба за саме право вижити на своїй землі. Україна знаходиться в добрих кліматичних та природних умовах і вона буде об’єктом пильного інтересу зовнішніх гравців
  7. 7. В Україні немає цілісної гуманітарної політики  В Україні гуманітарна політика розпорошена на кілька болючих точок, таких як мова, церква  Немає цілісного бачення не тільки як будувати майбутнє, але й стану справ сьогодні  Держава взагалі не переймається проблемами гуманітарної безпеки як цілісного явища і не формує належну гуманітарну політику
  8. 8. Баланс та акцент  Питанням №1 для сфери безпеки України є баланс між військовою, економічною та гуманітарною безпекою, де акцент зміщується в сторону гуманітарної безпеки  Поки жодного акценту не робиться, оскільки домінують застаріли теорії та погляди про фундаментальний сенс економічних відносин, тоді як для змін не вистачає саме гуманітарного підґрунтя
  9. 9. Загрози для населення  Депопуляція – реальне зменшення населення країни за рахунок високої смертності, низького рівня народжуваності та значної кількості від’їжджаючих за кордон  Деградація – збільшення числа дітей з розумовими вадами, зростання кількості хворих та людей, що не мають необхідного рівня письменності; велика частка алкоголіків та наркоманів; зростає рівень злочинності; суспільні норми не діють
  10. 10. Загрози для держави  Загроза зовнішнього управління – неспроможність системи управління до власного бачення подій та сценаріїв світового розвитку  Неспроможність до майбутнього – відсутність в держави достатніх засобів щоб виробляти та захищати своє майбутнє  Неспроможність до мобілізації у відповідь на поточні виклики
  11. 11. Загрози для нації, еліти  Складний шлях до створення політичної нації та зростання різних форм націоналізму несуть загрозу розколу нації  В Україні під елітою стали розуміти багатих та успішних. Немає тих, хто спроможний відповідати за рівень суспільного розвитку та створювати майбутнє
  12. 12. Загрози для соціуму та економіки  Основна небезпека для існування українського соціуму – це втрата зв’язків між його складовими:  в Україні зростає кількість самотніх людей, які не мають підтримки  між суспільними групами зростає непорозуміння  зростає розрив між багатими та бідними  Спроби модернізації економіки вже наштовхуються на відсутність необхідних кадрів  Нові професії потребують освічених та психічно здорових людей  Падіння рівня кваліфікації робітників, що призводить до зростання числа техногенних катастроф
  13. 13.  Зростає відсоток розлучень та сімей з одним з батьків. Економічний стан більшості молодих сімей не дозволяє мати і виховувати двох та більше дітей. Алкоголізм та наркоманія руйнує сім’ї  Відсутність світогляду, національної ідеї в умовах сильного впливу ЗМІ, в тому числі іноземних, робить більшість населення легким об’єктом маніпулювання . Споживча ідеологія породжує крайній егоїзм, зневагу до цінностей, відсутність уваги до суспільства та людських страждань Загрози для сім’ї та людини
  14. 14. Причини занепаду гуманітарної сфери  Зневага та нерозуміння значення гуманітарної сфери  Інтелект та високопрофесійні кадри залишаються незатребуваними в системі управління та економіці країни  Системи охорони здоров’я та освіти розглядаються як галузі, а не як інфраструктури суспільного розвитку  Вигода як основний мотив прийняття рішень  Глобалізація діє як поштовх для посилення зовнішніх загроз для гуманітарної безпеки
  15. 15. Порушення зв’язності суспільства  Баланс між альтернативами “втримання зв’язності – втрата зв’язності” явно порушений на користь втрати. Є декілька позитивних тенденцій, але їх замало для утримання цілого. Але навіть одна-дві сильні тенденції можуть дати позитивний ефект. Наприклад, участь багатьох в виробленні суспільного сенсу та віра в нього  Спроби відновити зв'язність за рахунок адміністративних дій тільки погіршують ситуацію
  16. 16. Відсутність бачення  Загрози не стають пріоритетами діяльності уряду, який латає дірки і не має спроможності до нових завдань. Український бюджет це явно демонструє  Баланс “Бачення перспектив – короткозорість” зміщений в бік домінування короткозорості
  17. 17. Втрата потенціалу  Баланс “Покращення людського потенціалу – втрата потенціалу” – зміщений в бік його втрати  Майже ніхто не хоче змін, і тим паче платити за них зусиллями та обмеженнями. Мобілізувати людей на концентровані зусилля заради суспільства або майбутнього майже неможливо  Це може призвести до кумулятивного ефекту або руйнування суспільства або початку його відродження
  18. 18. Чого чекати до 2020 року без змін у гуманітарній політиці  Зневіри населення у майбутньому, спустошення багатьох територій, неспроможності влади до мобілізації населення на зміни  Скорочення населення та “погану” міграцію з одного боку та приїзд на ключові посади освічених іноземців, які працювати “на Україну” не будуть  Реального зовнішнього управління за рахунок того, що ми не маємо власних проектів майбутнього та кадрів, спроможних на їх побудову  Реального переходу України у власність міжнародної групи олігархів  Повну маргіналізацію української культури
  19. 19. Більш м’який сценарій виглядає так:  Все майже без змін, бо світу не до нас  Процеси різкої диференціації суспільства зупиняться, бо влада та бізнес зрозуміють загрозу для себе і почнуть діяти адекватно. Але без реформування системи управління принципових змін досягти не вдасться
  20. 20. Дуже оптимістичний сценарій:  Влада або громадянське суспільство знайдуть сили на зміни в формах управління. Прийнятий та буде реалізовуватися інноваційний шлях розвитку. Це викличе попит на якісні кадри і розум. Розпочнеться процес сходження до інноваційного розвинутого світу  Що треба зробити щоб реалізувати оптимістичний сценарій через перехід на інноваційний шлях розвитку?
  21. 21. Дякую за увагу!

×