Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Блок 4 Фундаментальні права та зовнішні зносини

389 views

Published on

Аналітичний звіт

Published in: Government & Nonprofit
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Блок 4 Фундаментальні права та зовнішні зносини

  1. 1. аналітичнийзвіт БЛОК 4 ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА ТА ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ
  2. 2. БЛОК 4. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА ТА ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ2015 Розвиток сфери протидії дискримінації отримав потужний поштовх завдяки візовій лібера- лізації. Саме «протидії дискримінації» було відведено чимало уваги, зокрема у відношенні до питання заборони дискримінації за такими ознаками як сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність. Безсумнівно, що візова лібералізація мала всі шанси стати ефективним інструментом, що спонукав уряд до дій, а з іншого, - почасти перетворював процес впровадження анти дискримі- наційної політики в формальне русло. Разом з цим, сподівання на завершення формування цілісної анти дискримінаційної політики підтримує присутність завдань даного блоку і у переліку завдань в рамках Угоди з Асоціації яку Україна ще виконує. Втім, якого саме напрямку розвитку набуде політика протидії дискримінації залежало від зу- силь не лише парламенту та уряду, але й громадянського суспільства, що мало надати під- тримку багатьом чутливим питанням, що стали у фокусі уваги даного Блоку. До таких відносимо: захист трудових прав представників сексуальних меншин; заборона дис- кримінації на основі гендерної орієнтації; захист прав внутрішньо переміщених осіб, захист національних меншин, зокрема ромів та інші питання. Перегляд законодавчих та регуляторних засад здійснення процедур реєстрації та зняття з реєстрації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України, з метою уникнення необґрунтованих обмежень Блок 4 Плану дій з візової лібералізації передбачав досягнення 6-ти цілей: Перегляд законодавчих та регуляторних засад з метою забезпечення ефективного доступу до проїзних та ідентифікаційних документів без дискримінації, зокрема, що стосується вразливих груп Ухвалення всеосяжного антидискримінаційного законодавства Дотримання конкретних рекомендацій ООН, ОБСЄ/БДІПЛ, Ради європи/ЄКРН та міжнародних правозахисних організацій у виконанні анти дискримінаційної політики, захисті меншин та боротьби зі злочинами, скоєними на грунті ненависті Ратифікація відповідних документів ООН та Ради Європи про боротьбу з дискримінацією Уточнення умов та обставин набуття громадянства України
  3. 3. БЛОК 4. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА ТА ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ2015 На виконання даних цілей та завдань, Національний план заходів Кабінету Міністрів передбачав здійснення більше 24-х практичних заходів. З них станом на 2012 рік повністю виконаних не було, в процесі виконання знаходились шість завдань. Тож, якщо політика боротьби з корупцією в Україні залишалась найслабшою ланкою про- цесу реалізації ПДВЛ, то андискримінація була найбільш занедбаною увагою виконавців та про- блематичною з огляду на сприйняття окремих непопулярних питань з боку суспільства. Разом з цим, хоч і повільно, але робота над завданнями відбувалась. Так, законодавча база збага- тилась за рахунок: Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні». Було розроблено Стратегію боротьби з дискримінацією в Україні – рамковий документ, що визна- чає цілі, поняття та засоби подолання дискримінації в Україні. Важливо, що документ було розро- блено із залученням громадських організацій. Також було підписано більшість міжнародних дого- ворів і конвенцій в галузі боротьби з дискримінацією, наприклад Рамкову конвенцію про захист національних меншин, Європейську хартію регіональних мов меншин, Конвенцію Ради Європи «Про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством». Даних кроків було достатньо лише для створення бази анти дискримінаційного законодавства, в той час як для фіксації прогресу необхідно було готувати секторальні законодавчі акти та демонструвати якісний рівень імплементації завдань. Так, першим викликом для парламенту і завершення законодавчої фази стало прийняття у 2013 році законопроекту, спрямованого на усунення недоліків антидискримінаційного законодавства. А саме: було удосконалено та розширено визначення форм дискримінації, визначено що таке пози- тивні дії, механізм їх запровадження та контролю за реалізацією, розширено перелік повноважень Уповноваженого ВРУ з прав людини та додано до Цивільного процесуального кодексу принцип перенесення тягаря доведення. Інші питання залишились неврегульованими, більше того, зако- нодавством не передбачалась необхідність впровадження державної політики чи стратегії в сфері запобігання дискримінації, не вирішувались всі проблемні процесуальні моменти та не згадува- лись усі вразливі групи. У своєму п’ятому звіті, Європейська Комісія зі свого боку, також відзначила необхідність запрова- дження змін Закону та ретельному моніторингу його виконання. Однак, ці рекомендації були більшою мірою проігноровані Урядом, що у свою чергу відзначи- лось на оцінці прогресу у п’ятій періодичній доповіді, коли Комісія зробила акцент на значних досягненнях недержавного сектору в сфері запобігання та протидії дискримінації та відзначила низький рівень роботи держави. Також було зроблено наголос на необхідності усунення недоліків антидискримінаційного права та важливості подальших дій держави щодо його імплементації, зокрема зміцнення потенціалу Уповноваженого ВРУ з прав людини та впровадження позитивних дій і політики запобігання дис- кримінації. Зі свого боку, представники громадянського суспільства надали свою оцінку прийнятому законо- давству. Так, Коаліція з протидії дискримінації (КПД) після реєстрації відповідного законопроекту1, аналізуючи запропоновані зміни, наголосила серед іншого, на наступному: 1 Йдеться про законопроект №4581, від 27.03.2014
  4. 4. БЛОК 4. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА ТА ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ2015 «Передбачені законопроектом зміни до різних законів України потребують уточнень та по- кращень. КПД наполягає, що перелік захищених ознак повинен бути не тільки відкритим, але й базуватись на соціальних реаліях, а тому — бути максимально широким і включати в себе також експліцитну заборону дискримінації за такими ознаками, як «сексуальна орієн- тація» та «ґендерна ідентичність», адже ЛГБТ є в Україні однією з найбільш маргіналізова- них спільнот, яка потребує захисту та визнання прав на рівні з усіма. Наголошуємо, що зміни у контексті вдосконалення антидискримінаційного законодавства потрібно вносити не лише до профільного закону, але й до Кримінального, Цивільного та інших кодексів, що на жаль, вже не можна зробити в рамках існуючого законопроекту, але повинно залишитися завданням для Верховної Ради на майбутнє2.» Загалом, розвиток антидискримінаційного законодавства відбувався в атмосфері формування стереотипів та міфів, а часом і відверто гомофонних заяв та коментарів з боку окремих політиків. Так, найбільшого виклику отримала вимога забезпечити заборону дискримінації за ознакою «сек- суальна орієнтація» у сфері праці3. Саме тому, нова версія законопроекту про необхідні зміни до ЗУ «Про засади запобігання та проти- дії дискримінації в Україні», розроблена в березні 2014 року Міністерством юстиції, вже не містила згадування сексуальної орієнтації, що на думку експертів, було обумовлено, намаганням уникнути конфронтації в парламенті та сприяти найшвидшому голосуванню правок задля формального ви- конання вимог ЄС. Першаспробапровестивзаконодавствозаборонупрямоїабонепрямоїдискримінаціїнапідставісексу- альної орієнтації відбулась в 2013 році. Втім, законопроект 2342 не дійшов навіть голосування через го- стру критику всіх без винятку голів фракцій, зокрема і тих, хто обіцяв своїм виборцям безвізовий режим. Наслідком депутатської конфронтації стало вилучення необхідної норми вже в новій версії уря- дового законопроекту 2014 року (№ 4581). Для заповнення очевидної прогалини було підготов- лено лист-роз’яснення ВАСУ (Вищий адміністративний суд України), для національних судів щодо тлумачення ст. 24 Конституції України, інших нормативних актів, що стосувались недопущення порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених у відповідних статтях, але й за «іншими ознаками», куди було вписано і «сексуальну орієнтацію»4. Рішення ВАСУ стало тимчасовим компромісом, який Європейська Комісія зарахувала як достатній для переходу України від першої законодавчої до 2-ї імплементаційної фази. Однак, вже в 5-му звіті, ЄК чітко відзначив необхідність «внести зміни до Кодексу законів про працю щодо забо- рони дискримінації на основі сексуальної орієнтації, а також посилити проведення інфор- маційних компаній у сфері протидії дискримінації». Лише наприкінці листопада 2015 року, питання внесення норми недискримінації на основі сексу- альної орієнтації було знову внесено на розгляд до Парламенту, яка була прийнята в першому чи- танні не без тиску представників громадянського суспільства та впливу дедлайну щодо виконання завдань візової лібералізації. 2 Ірина Федорович. Аналітичний звіт. Захист від дискримінації. Березень, 2015 3 Важливо відзначити, що вимоги ЄС до України в рамках ПДЛВ не передбачали жодного кроку щодо зміни Сімейного Кодексу, які би дозволили одностатеві шлюби, як про те заявляли деякі політики, мова йшла виключно про забезпечення дотримання принципу недискримінації щодо всіх вразли- вих груп, включаючи представників ЛГБТ групи 4 Важливо пам’ятати, що роз’яснення ВАСУ не замінює необхідності розширення переліку ознак в За- коні та не охоплює всі сфери життя, де має бути заборонена дискримінація за ознакою сексуальна орієнтація
  5. 5. БЛОК 4. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА ТА ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ2015 Згідно вимог, більш захищеними в рамках візової лібералізації мали стати також і представники на- ціональної меншини - роми. За попередніми оцінками експертів з ЄС, не було відчутного прогре- су у виконанні Національної стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини. Для цього, відповідний План дій даної Стратегії мало бути оновлено за рахунок конкретних заходів, результат яких може легко оцінити. Також залишається удосконалити рекомендацію щодо забезпечення постійного діалогу з пред- ставниками інших національних меншин та необхідністю проаналізувати ризики негативного впливу на національні меншини від децентралізації як частини адміністративної реформи. Антидискримінаційний напрямок отримав шанси на розвиток завдяки програмі візової лібералі- зації. В той же час, нерідко виконання завдань лише заради скасування віз, робило процес фра- гментарним та схематичним. Адже, прагнучи скасувати візи на шляху до ЄС, Україна й сама повинна продемонструвати високий рівень захисту прав людини на свободу пересування в межах країни. Також мали бути дотримані всі умови та процедури видачі ідентифікаційних до- кументів, зокрема і нових біометричних закордонних паспортів. Після початку воєнних дій на Сході України та появи умовних і реальних кордонів в самій країні, дана вимога стала реальним викликом. Тим не менше, саме за цим блоком, ЄК вважає всі крите- рії майже виконаними, не дивлячись на багато численні маніпуляції щодо зауваження безвізових перспектив України через конфлікт на Сході України. При цьому, додатковим аргументом такої позитивної оцінки ЄК може слугувати незалежний ана- ліз, проведений експертами «Європи без бар’єрів», що внутрішньо переміщені особи не склада- ють міграційні ризики для ЄС5. ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ВРАЗЛИВИХ ГРУП, - ЦЕ ЛИШЕ ОДНЕ ПИТАННЯ З ІНШИХ, ЯКІ ПОТРІБНО БУЛО ВИКОНАТИ В РАМКАХ 4-ГО БЛОКУ. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ 5 www.novisa.org.ua. Ірина Сушко, Катерина Кульчицька. Чи варто Європейському Союзу боятись міграційних ризиків з України?
  6. 6. БЛОК 4. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРАВА ТА ЗОВНІШНІ ЗНОСИНИ2015 РЕКОМЕНДАЦІЇ 6 Рекомендації були підготовлені у співпраці з Іриною Федорович, що представляє Коаліції з протидії дискримінації проведення національної інформаційної кампанії про неприпустимість дискримінації в різних сферах суспільного життя комплексна реформа законодавства, а саме – усунення розбіжностей між галузевими законами та антидискримінаційним законодавством, створення механізму адміністративної відповідальності за дискримінацію залучення організацій громадянського суспільства та представників вразливих груп до розробки державних/регіональних програм із запобігання дискримінації та проведення оцінки виконання державою своїх зобов’язань у цій сфері розробка і затвердження національного документу, який би визначив стратегічні цілі та завдання держави в сфері запобігання та протидії дискримінації, а також окремих програмних документів на рівні ЦОВВ та органів місцевого самоврядування для створення чіткого орієнтиру щодо ефективного виконання ними своїх повноважень, закріплених в ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» проведення навчання суддів у сфері застосування антидискримінаційного законодавства, включаючи роз’яснення стандарту розгляду таких справ, що вже сформульовано ЄСПЛ підготовка роз’яснень специфіки застосування антидискримінаційного законодавства для працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування6
  7. 7. www.novisa.org.ua

×