Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Державний гімн України

3,390 views

Published on

Published in: Education
  • Be the first to comment

Державний гімн України

  1. 1. До найбільших святинь будь- якого народу належить націо- нальний гімн – найвищий вияв його волелюбних прагнень, ду- ховно-патріотичних устремлінь. Слова і музика гімну змушу- ють кожного з нас підніматися при перших же акордах. Для українців – це гімн "Ще не вмерла Україна". Музичні символи України різних часів Перша музична сим- воліка нашого народу сягає часів Київської Русі. Тоді роль держав- ного гімну ( у сучасно- му розумінні ) вико- нували бойові заклики та пісні, які створюва- ли патріотичний настрій перед битва- ми. Як свідчить "Слово о полку Ігоревім", пісні закликали воїнів до хоробрості, аби здо- бути "князю славу", відплатити ворогам "за землю Руську". Перед вирішальною битвою на р. Калці 1223 р. проти татаро -монгольських військ руські дружини спі- вали "С нами Бог, розумійте язици". У період козацької доби особливо попу- лярною була пісня "Нумо, хлопці, до зброї", "Засвіт вста- ли козаченьки”. Втративши свою державність, Україна кілька століть не ма- ла свого національ- ного гімну. 2 травня 1848 року у Львові було засно- вано Головну Руську Раду, яка прийняла за національний гімн "Мир вам, браття". На Закарпатті в ті ж роки Олександром Духневичем був на- писаний гімн "Я ру- син єсмь і буду". Своєрідним гімном виступав і "Заповіт" Шевченка та "Вічний революціонер" Фра- нка, "Боже, великий, єдиний, нам Україну храни" Косинського. Однак, їм не випала така велична і трагі- чна доля, як "Ще не вмерла Україна". Жовтень 2014 Випуск 1 Провісник нашої волі (З історії гімну "Ще не вмерла Україна") Зверніть увагу! Гімн (дав.-гр. ὕμνος; hým- nos — похвальна пісня) або славень — урочиста пісня, яка вихваляє та про- славляє кого-небудь або що -небудь (первісно божест- во). У сьогоднішньому світсько- му значенні — це урочистий музичний твір на слова си- мволічно-програмного змі- сту, який вживається здебі- льшого як символ держави (поряд з іншими атрибута- ми: прапором, гербом тощо). У цьому випуску: Музичні символи 1 Трагічна і прекрасна 2 З історії створення 2 Про авторів пісні, що 3 Первісний варіант гімну 4
  2. 2. 1863—вірш Павла Чубин- ського надруковано у львівському журналі «Мета». 1864—у Львівській опері вперше прозвучав гмн «Ще не вмерла Україна» на мотив музики Михай- ла Вербицького. 1901—гімн набуває особливого поширення в РОсії та Австро-Угорщині. Як національний, він визнається Іваном Фран- ком, Лесею Українкою, іншими видатними людь- ми. 1918 рік, січень— під час становлення УНР і ЗУНРпісня широко розповсюджуються і ви- конує роль Державного гімну. 1939—ухвалою сейму Карпатської України гімн закріплено законодавчо, однак невдовзі його забо- роняє угорський уряд. 30-80-ті роки ХХ ст.—гімн заборонений в Україні. За його виконанння людей переслідували, саджали у тюрми. Але зі словами пісні на устах боролися за волю України, гинули у повстанських загонах, страждали у сталінських таборах. 1989, 5 жовтня— естрадний театр «Не жу- рись» ймовірно першим публічно виконав у радян- ські часи пісню в концер- тній залі Львівської філар- монії під час вистави «Повіяв вітер степовий». 1991, 29 січня—у Борис- полі на Книшовському цвинтарі вперше урочи- сто вшановували память Павла Чубинського вико- нанням самого гімну відкрито. 1992, 16 січня—Верховна Рада України затвердила гімн П.Чубинського і М.Вербицького Держав- ним гімном України. Ука- зом передбачено вико- нання мелодії гімну на урочистостях. 2003, 6 березня— Дер- жавним гімном України затверджено національ- ний гімн на музику М.Вербицького зі слова- ми першого куплету та приспіву твору П.Чубинського. у приспіві були слова : «Срб се бије и крв лије за своју слободу…». Чубинському пісня дуже спо- добалася, і він раптом подав- ся в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мо- тив. Цей вірш дуже швидко набув популярності серед гуртків, щойно об’єднаних у Грома- ду. Уперше вірш Чубинського був опублікований у львівському журналі «Мета», № 4, 1863 року. Восени 1862 року 1862 року. на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу одного із релігійних діячів того часу. Отець Михай- ло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського напи- сав музику до нього. Вперше надрукова- ний 1863 року, а з нота- ми — 1865, вперше по- чав використовуватись як державний гімн у 1917 році. Трагічна і прекрасна доля пісні “Ще не вмерла Україна” З історії створення Довгим був шлях національного гімну до державного, багато випробувань було на ньому, тому знати текст гімну, шанобливо ставитися до нього—почесний обов'язок кожного українця. 2 Провісник нашої волі (З історії гімну "Ще не вмерла Україна")
  3. 3. Павло Платонович Чубинський наро- дився 27 січня 1839 року на хуторі, що нині входить у межі міста Бориспо- ля поблизу Києва, у сім'ї бідного дво- рянина. Закінчив Другу Київську гім- назію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факуль- теті. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», співпрацюючи в якому поз- найомився з Т. Шевченком, М. Косто- маровим. За участь у Громаді та написання вір- ша ―Ще не вмерла Україна‖ у жовтні 1862 року Чубинського було вислано на проживання в Архангельську губер- нію під нагляд поліції . 1869 року йому дозволяють поверну- тися в Україну, щоб очолити експеди- цію в Південно-Західний край для ет- нографічних та статистичних дослі- джень. Під час експедиції Чубинсь- кий записав майже чотири тисячі обрядових пісень, триста казок, у шістдесяти місцевостях зафіксував і опрацював говірки, звичаї, обря- ди, повір'я, прикмети. Блискуче проведення експедиції зробило ім'я Чубинського відомим і авторитетним і дозволило йому домогтися від уряду створення Пів- денно-Західного відділу Російського Географічного товариства в Києві, який відіграв визначну роль у зби- ранні, дослідженні й популяризації фольклорних, історичних, етногра- фічних та археологічних пам'яток України. Помер Чубинський 26 січня 1884 року. Про авторів пісні, що стала символом України ЛЮДИНА, ЯКА ВІРИЛА В СЕБЕ ТА УКРАЇНУ Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у с. Улючі за 24 км від Сянока в родині священника. Спочатку вчився в гімназії, а зго- дом у ліцеї. Музичну освіту Михайло здобув у дяківській школі у Переми- шлі. Оскільки мав гарний голос, то співав у славетному кафедральному хорі Собору Івана Хрестителя. 1833 року Михайло вступає до духовної семінарії у Львові, де починає серйозно займатися музикою . 1852 року одержав парафію в селі Млинах Яворівського повіту, де він служив Богові і людям аж до смерті, що сталося в 1870 році. Будучи священиком, він писав композиції, які стали літургійними шеде- врами: ―Єдинородний Сине‖, ―Святий Боже‖, ―Алилуя‖, ―Отче наш‖, ―Хваліте Господа з небес‖, ―Ангел вопіяще‖ та інші. Писав М. Вербиць- кий і світську музику. Він автор багатьох музичних творів на народні ме- лодії, полонезів, вальсів, вступів до вистав. Вірш П.Чубинського припав М. Вербицькому до вподоби своїм високо- патріотичним змістом і він вирішив написати музику, щоб громадівці могли співати свою патріотичну пісню. Цей хоровий твір уперше прозву- чав у Перемишлі в день празника Св. Івана Хрестителя — 1-го липня 1864 року. СЛУГА МОЛИТВИ І ПІСНІ Михайло Вербицький — яскравий представник національної компо- зиторської школи. Його творчому стилю властиве поєднання за- гальноєвропейських музичних традицій із суто національними. За таким принципом створено й пісню «Ще не вмерла Україна» . За своє недовге життя Чубинський встиг зробити стільки, що його заслуг вистачило б і на декількох професіональних учених Федір Вовк 3Випуск 1
  4. 4. Ще не вмерла Україна, И слава, и воля! Ще намъ, браття-молодці, Усміхнеться доля! Згинуть наші вороги, Якъ роса на сонці; Запануємъ, браття й ми У своїй сторонці. Приспів: Душу, тіло ми пложимъ За свою свободу И покажемъ, що ми браття Козацького роду. Гей-гей, браття миле, Нумо братися за діло! Гей-гей пора встати, Пора волю добувати! Наливайко, Залізнякъ И Тарас Трясило Кличуть насъ изъ-за могилъ На святеє діло. Изгадаймо славну смерть Лицарства-козацтва, Щобъ не втратить марне намъ Своєго юнацтва. Приспів. Ой Богдане, Богдане Славний нашъ гетьмане! На-що віддавъ Украіну Москалям поганимъ?! Щобъ вернути іі честь, Ляжемъ головами, Назовемся Украіни Вірними синами! Приспів. Наші браття Славяне Вже за зброю взялись; Не діжде ніхто, щобъ ми По-заду зістались. Поєднаймось разомъ всі, Братчики-Славяне: Нехай гинуть вороги, Най воля настане! Приспів. Первісний варіант тексту Рукописний текст і ноти цього твору зберігаються в Науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України. Автори випуску : учні 6 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Добротвір Керівник Браташ О.І.

×