2. План
1.Вступ.
2.Постановка проблеми.
3.Викладення основного матеріалу.
4.Переваги та недоліки масових дистанційних курсів.
5.Принципи роботи учасників масових дистанційних курсів.
6.Результати дослідження.
7.Висновки.
8.Використана література.
3. 1.Вступ.
На сучасному етапі розвиток дистанційного навчання визначається готовністю викладача
створювати дистанційні куси та проводити дистанційний навчальний процес.
Система підвищення кваліфікації викладачів (як очна так і дистанційна) була
розроблена Проблемною лабораторією дистанційного навчання НТУ «ХПІ» ще у 2001
році. У цій системі були передбачені курси розробників дистанційних курсів: очні курси
для викладачів НТУ «ХПІ» та університетів міста Харкова (80 годин), очні школи
дистанційного навчання (48 годин) (2001-2005 рр.), змішані (очно-дистанційні) курси
для викладачів Криворізького технічного університету та учасників проекту Темпус
Тасіс 2005-2009 рр.
4. Адаптація цих курсів для вчителів середніх шкіл відбувалася у експерименті
«Дистанційне навчання школярів» у 2009-2011 рр. [1].
Результати експерименту показують, що дистанційне навчання може бути
використано для додаткових, факультативних занять, підготовки учнів до
олімпіад та потребує постійного контакту тьютора з вчителями, які залучають
своїх учнів до дистанційного навчання.
5. 2.Постановка проблеми.
Безперервна освіта розвивалася як феномен практики і як педагогічна концепція. Вперше ця ідея
була концептуально оформлена на
Найбільш ефективно концепцію безперервної освіти реалізують інформаційно-комунікаційні
технології, широке застосування яких привело до виникнення таких явищ як відкрита освіта,
дистанційне навчання тощо.Маю зазначити, що останні 5 років у галузі організації дистанційного
навчання спостерігається тенденція до пошуку оптимальних форм масового навчання, яке
реалізувалося у виникненні поняття «масовий відкритий дистанційний курс», особливості якого
розкриті в презентації.
6. 3.Викладення основного матеріалу.
У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси -
інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими навчальними
дисциплінами . Дистанційний курс - це запланована викладачем діяльність для
засвоєння структурованої інформації .
Електронний курс являє собою структурований матеріал по тій чи іншій темі, що
вирішує заздалегідь визначені цілі навчання
Зазвичай, дистанційний курс складається з наступних навчально-методичних
елементів: · Статичний блок: передмова ; · Динамічний блок.
7. 4.Переваги та недоліки масових
дистанційних курсів.
Переваги: 1. Можливість організації такого курсу в будь-яких умовах, де наявний зв’язок
(Інтернет або локальний зв’язок, наприклад, Wi-Fi).
2.Можливість виходу за межі часових поясів і фізичних кордонів.ожливість виходу за
межі часових поясів і фізичних кордонів.
3. Навчання здійснюється завдяки неформальним знанням, які створюються в курсі
завдяки обміну інформацією та досвідом між його учасниками.
4. Можливість поліпшення своїх навичок щодо навчання протягом всього життя, адже ці
курси змушують вдосконалюватися та розвиватися.
5. Після закінчення курсу його інформація не видаляється – тобто створені навчальні
мережі є більш стійкими.
8. Недоліки:
брак живого спілкування учня та викладача, яка породжує складнощі, пов'язані з
самодисципліною і самоорганізацією, які в свою чергу можуть істотно вплинути на
результат дистанційного навчання. Мала кількість практичних занять є недостатнім
для одержання глибоких знань і відшліфованих навичок. Відсутність постійного
контролю з боку куратора над слухачем залишає надію на чесність і посидючість
останнього. Крім усього цього, іноді використовуються електронні навчальні курси
не задовольняють міжнародним стандартам і вимогам, що навчаються. Складність
сприйняття учнем інформації, оскільки в більшості дистанційних курсів переважає
письмова форма навчання, яка істотно звужує спектр можливостей отримання
необхідних знань.
9. 5. .Принципи роботи учасників
масових дистанційних курсів.
1. Для оптимальної роботи курс потребує якомога більше активних учасників.
2. Ролі викладача та слухача в цих курсах майже стираються. Викладач виступає скоріш
наглядачем або посередником.
3. Існує декілька видів участі у курсі: активний учасник, учасник кількох тем (дискусій) та
спостерігач (читач).
4. Для роботи в таких курсах слухачу потрібно мати великий рівень мотивації та
самоконтролю.
5. Учасники самостійно формують свої навчальні цілі та траєкторію навчання.
6.Важливим моментом є принцип вибірковості, тобто треба пояснити слухачам, що читати
усі ресурси та відповідати на усі репліки необов’язково з кількох причин.
10. 6.Результати дослідження.
Мета курсу – підвищити та уніфікувати рівень підготовки викладачів
навчальних закладів України у дистанційному навчанні, визначити умови
масовості дистанційних курсів в Україні.
Досвідчені спеціалісти (керівники) дистанційного навчання (ДН) навчаються у
курсі, побудованому на принципах коннективізму з метою організації навчання
розробників дистанційних курсів своєї організації. Навчальний процес курсу сприяє
обміну досвідом між учасниками курсу, підвищення якості навчального курсу для
розробників. Слухачі курсу планують підготовку розробників дистанційних курсів
або самостійно, або з використанням дистанційного курсу для новачків,
розробленого ПЛДН. Загальна мета цього курсу – підвищення ефективності
підготовки розробників дистанційних курсів. Для участі у цьому курсі необхідно
вміти користуватися соціальними сервісами (twitter, RSS, netvibes, paper.li, scoop.it
та інші) та зареєструватися у відкритому курсі (http://de-l.wikispaces.com/).
11. 7.Висновки.
На наш погляд, в системі МВС масові відкриті дистанційні курси найбільш
ефективно можна використовувати в системі підвищення кваліфікації, адже вони
розраховані на досвідчених користувачів мережі Інтернет. Традиційний навчальний
процес не зовсім підходить для цієї моделі, оскільки учасники самі формулюють
цілі навчання та її траєкторію. Однак можливо використовувати принципи організації
цих курсів або самі курси для підтримки традиційного навчального процесу, тим
самим готуючи потенційних учасників (споживачів) майбутніх масових курсів.
12. Отже, можна окреслити місце відкритих дистанційних курсів у діяльності
вищих навчальних закладів системи МВС за умови відповідної підготовки до
такої діяльності:
· підтримка традиційного навчального процесу;
· підвищення кваліфікації викладачів щодо використання інформаційних
технологій у навчальному процесі;
· підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ МВС України та практичних
працівників ОВС за окремими напрямами правоохоронної діяльності.
13. 8.Список використаної літератури.
1. Towards lifelong education for all - adult education: The 1960s and 1970s
towards institutionalization[Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.unesco.org/education/educprog/50y/brochure/tle/140.ht
m
2. Downes Stephen Сonnectivism & Connective knowledge [Електронний
ресурс] /S. Downes. – Режим доступу:
http://www.huffingtonpost.com/stephen-downes/connectivism-and-
connecti_b_804653.html
3. Siemens George MOOC or Mega-Connectivism Course [Електронний ресурс]
/G. Siemens. – Режим доступу:
http://www.itdl.org/Journal/Jan_05/article01.htm
4. Siemens George Knowing Knowledge [Електронний ресурс] /G. Siemens. –
Режим доступу: http://www.elearnspace.org/KnowingKnowledge_LowRes.pdf
5. Associations Should Consider the MOOC [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.tagoras.com/2010/09/27/mooc
