Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Презентація дослідження КМІС

Исследовать потребности и проблемы внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), уровень оседлости, идентичность, отношения с местным населением и возможности по привлечению к восстановлению региона - такими были задачи социологического исследования, которое провели специалисты «Киевского международного института социологии» (КМИС) в наиболее пострадавших от вооруженного конфликта восточных и южных регионах Украины, то есть в Донецкой, Луганской, Днепропетровской, Запорожской и Харьковской областях. Именно здесь находится наибольшее количество ВПО.

  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Презентація дослідження КМІС

  1. 1. Основні результати соціологічного дослідження серед внутрішньо переміщених осіб, місцевого населення та представників влади в областях, найбільш постраждалих внаслідок конфлікту Дослідження виконано в рамках проекту Експертної підтримки надзвичайної програми для відновлення України
  2. 2. Компоненти дослідження I. Особисті напівструктуровані інтерв’ю із внутрішньо переміщеними особами. • 425 інтерв’ю у Слов’янську, Сєвєродонецьку, Бердянську, Нікополі, Чугуєві та Дергачах. • Завдання: дослідити життєву ситуацію, потреби та проблеми ВПО, рівень осілості, ідентичність, стосунки з місцевим населенням та іншими ВПО, досвід взаємодії з державними органами, рівень громадської активності та можливості щодо залучення до відбудови регіону. II. Телефонне опитування місцевого населення. • 2000 інтерв’ю у містах із населенням до 165 тис. Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей по стаціонарних телефонах. • Завдання: дослідити першочергові потреби та проблеми населення невеликих міст, стосунки з ВПО, рівень їх довіри до інституцій та громадянської активності, можливості щодо залучення до відбудови регіону. III. Інтерв’ю та фокус-групи з активістами, посадовцями з місцевої влади та активними представниками спільноти ВПО. • 6 фокус-груп та 10 глибинних інтерв’ю у Слов’янську, Сєвєродонецьку, Бердянську, Нікополі, Чугуєві та Дергачах. • Завдання: з’ясувати потреби та проблеми цільових міст та ВПО, що у них проживають, з точки зору влади та активної громадськості, оцінити рівень інституційної спроможності щодо вирішення цих проблем, особливості взаємодії гілок/рівнів влади між собою та з громадянським суспільством. IV. Огляд попередніх досліджень щодо профілю та життєвої ситуації ВПО. • Кабінетне дослідження на основі матеріалів, наявних у відкритому доступі. • Завдання: підсумувати вже наявну інформацію для порівняння та доповнення отриманих результатів.
  3. 3. Дані щодо чисельності та демографічної структури ВПО Офіційна статистика щодо кількості ВПО неточно відображає дійсний стан справ та не описує динаміку у досліджуваних містах. • Місцеві експерти вказують на те, що в їх містах реально проживає менша кількість ВПО, аніж зареєстровано (наприклад, у Слов’янську – близько 50% від зареєстрованої кількості, у Сєвєродонецьку – близько 40%, у Дергачах – до 60%). • У ході телефонного опитування загального населення було встановлено контакт з меншою кількістю домогосподарств, у складі яких є ВПО, аніж можна було очікувати з огляду на офіційну статистику. • ВПО – мобільна категорія населення (є маятникова міграція через лінію розмежування залежно від інтенсивності бойових дій, сезону, інших обставин; міграція по Україні в пошуках кращих умов проживання, зокрема за рекомендацією інших ВПО). • Серед ВПО непропорційно багато пенсіонерів та жінок з дітьми (що узгоджується з офіційними даними). Але є свідчення, що чоловіки працездатного віку з різних міркувань уникають реєстрації.
  4. 4. Плани ВПО щодо повернення додому • Основні умови, за яких можливе повернення ВПО додому на постійне місце проживання: • припинення бойових дій (54%), • повернення Донбасу під контроль України (53%), • налагодження умов для нормального життя (32%). • Серед причин, чому кожен четвертий із ВПО не збирається повертатись: • зруйноване житло, • бойові дії, • небажання жити в ДЛНР (ідеологічні, прагматичні причини), лояльність до України, • зіпсовані стосунки з іншими жителями свого міста, • успішна адаптація на новому місці проживання. • 26% ВПО мають роботу на новому місці проживання (до переселення працював 51%). • У 59% тих, хто проживає з працездатними дорослими віком від 18 до 60, є працюючі серед членів родини. • 72% тих, хто живе з неповнолітніми, вказали, що діти відвідують шкільні та дошкільні навчальні заклади. 54% 26% 20% Так Ні ВАЖКО СКАЗАТИ Хоча не менш ніж половина ВПО розглядає свій статус як тимчасовий і збирається повернутися додому протягом наступних декількох років, більшість чекає нормалізації обстановки та/або відновлення юрисдикції України над Донбасом. Тим часом ВПО та члени їх сімей адаптуються на новому місці: знаходять роботу та віддають до навчальних закладів дітей. Чи збираєтесь Ви повертатись додому на постійне місце проживання в найближчі декілька років?
  5. 5. Ідентичність ВПО • Понад 90% вважають себе українцями. Відсоток ВПО, які вважають себе росіянами більше ніж удвічі менший, ніж відсоток ВПО, які вважають себе європейцями: 16% проти 6%. В окремих містах серед ВПО поширене сприйняття себе представниками східнослов’янської спільноти. • ВПО стверджують, що ставляться до жителів інших регіонів доброзичливо, до Південного та Східного – трохи тепліше, ніж до Центрального та Західного. В середовищі ВПО існує стереотип про більш негативне сприйняття мешканцями останніх двох регіонів переселенців з Донбасу. У переважної більшості ВПО є дві ідентичності: вони майже одночасно відчувають себе українцями та представниками свого регіону або міста/села. ВПО декларують доброзичливе ставлення до мешканців інших регіонів України. В цілому, серйозних перепон для інтеграції більшості ВПО в середовище постійного населення не виявлено. 0% 20% 40% 60% 80% 100% 120% Українцем Мешканцем регіону, в якому Ви проживали Мешканцем міста/села, в якому Ви проживали Представником соціального класу (робітник, безробітний, селянин, середній клас, багатий і т.д.) Представником певної професії /спеціальності (гірником, землеробом, вчителем і т.д.) Представником східнослов'янської спільноти Європейцем Росіянином Представником іншої нації, наприклад, поляком, литовцем, євреєм, іншим Слов'янськ Нікополь Чугуїв, Дергачі Бердянськ, Приморськ Сєвєродонецьк Разом
  6. 6. Стосунки ВПО з місцевим населенням Конфліктний потенціал між ВПО та місцевими мешканцями перебільшено. Незважаючи на те, що трапляються випадки непорозумінь, системного конфлікту не виявлено. Більшу роль відіграє особистість ВПО, аніж статус. 86% 82% 80% 72% 13% 9% 4% 2% 2% 72% 8% 7% 23% 1% 3% 0% 0% 1% Доброзичливо З готовністю допомогти Співчутливо Нейтрально Підозріло, насторожено Байдуже Відчужено Недоброзичливо Вороже Ставлення місцевого населення до ВПО Ставлення ВПО до місцевого населення • До половини місцевих мешканців та близько третини ВПО не мають чіткої думки щодо того, чи поділяє інша сторона їх погляди та переконання. Це може вказувати як на малу поширеність упереджень, так і на уникання обговорень гострих тем у спільноті. • Близько третини місцевих мешканців не можуть сказати, чи відрізняються від них ВПО за світоглядом, поведінкою, культурою. Серед тих, хто відповів, здебільшого поширена думка, що переселенці скоріше не відрізняються від них і поділяють їх погляди на ситуацію в країні. Більшість ВПО також не відчувають, що чимсь відрізняються.
  7. 7. Конкуренція між ВПО та місцевим населенням 2.1 1.9 1.8 1.8 1.6 1.8 2.4 4.5 3.5 5.3 1.8 3.6 0.0 1.0 2.0 3.0 4.0 5.0 6.0 Дніпропетровська область Запорізька область Донецька область Луганська область Харківська область Разом Місцеві мешканці ВПО Середнє значення Індексу конкуренції місцевого населення та ВПО за ресурси за регіонами (мінімум – 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів»). Місцеві мешканці невеликих міст майже не відчувають конкуренції з боку ВПО. Останні, навпаки, відчувають конкуренцію з місцевими. Постійні жителі найбільше конкурують з переселенцями за роботу, житло та місця в дитячих садках, а ВПО з місцевими – за роботу, допомогу від держави та волонтерів, час прийому в установах і житло. • Третина респондентів з постійного населення вважає, що конкуренції з ВПО взагалі немає, тоді як лише 12% ВПО, тобто утричі менше, поділяють цю думку. • Більшість опитаних місцевих мешканців підтримують надання ВПО різноманітних пільг.
  8. 8. Стосунки усередині місцевих спільнот • Події останніх двох років зумовили патріотичне піднесення та зріст громадянської активності серед проукраїнськи налаштованих жителів досліджуваних міст. • Разом з тим, у декількох місцевих спільнотах виник прихований конфлікт між носіями проукраїнських та проросійських поглядів (зокрема у Харківській області та Сєвєродонецьку). Є ризик загострення конфлікту на ідеологічному підґрунті. Необхідно враховувати зміни, що відбулись усередині деяких місцевих спільнот внаслідок політичних та соціальних процесів за останні 2 роки (безвідносно ВПО).
  9. 9. 78% 77% 61% 54% 41% 39% 34% 31% 21% 7% 3% 1% 10% 52% 43% 48% 40% 31% 29% 22% 18% 17% 4% 1% 1% 8% Брак грошей на побутові товари, одяг, взуття Брак грошей на харчування Житло обходиться занадто дорого Брак грошей на ліки Відсутність добре оплачуваної роботи Відсутність вакантних робочих місць Відсутність вільного житла Незадовільні житлові умови Неможливість оплатити необхідне лікування Брак місць в школах, дитсадках Неможливість оплатити навчання Неможливість продовжувати навчання Інше Всі проблеми, що були Проблеми, що залишились Потреби та проблеми ВПО Основні проблеми ВПО, що складно вирішуються та лишаються актуальними на сьогодні: 1. Відсутність добре оплачуваних або просто вакантних робочих місць (а відтак – грошей на різні потреби, зокрема на необхідне лікування); 2. Проблеми з житлом (дороговизна оренди, відсутність вільного житла, незадовільні житлові умови). Молоді респонденти до 30 років частіше за інші вікові групи стверджують, що потребують фінансової та гуманітарної допомоги, що їм бракує грошей на побутові товари та одяг, а житло обходиться занадто дорого.
  10. 10. Проблеми та потреби постійного населення 4.6 4.5 3.9 3.7 3.6 3.0 2.7 0.8 Бідність населення, високі ціни та тарифи Безробіття, проблеми працевлаштування Погана робота місцевої влади та чиновників, корупція Низький рівень медичного обслуговування чи освіти Поганий стан міської інфраструктури Беззаконня, неможливість захистити свої права Погана криміногенна ситуація, вулична злочинність Утиски за мовною, національною ознакою Наскільки гострими є для Вашого міста наступні проблеми? (середнє значення по всіх опитаних по шкалі від 0 до 5, де 0 – проблеми немає, 1 – проблема неістотна, 5 – проблема вкрай гостра). 62% 25% 21% 19% 15% 13% 12% 12% 9% 8% 6% 4% 4% Дороги Лікарні Житлові будинки Школи Дитячі садки Водогін Поліклініки Громадський транспорт Дитячі майданчики Система централізованого опалення Електромережі Газопровід Інше Ремонту чи оновлення яких об’єктів міської інфраструктури мешканці Вашого міста потребують найбільше? Питання, що найбільше турбують місцеве населення невеликих міст, подібні до тих, що найбільш гострі для ВПО. Найбільше населення невеликих міст у областях, прилеглих до зони конфлікту, стурбоване питаннями, пов’язаними з фінансовим благополуччям, а сама неістотна проблема для них – це утиски за мовною чи національною ознакою. Що стосується інфраструктури цих міст, найбільше потребують ремонту дороги, меншою мірою – житлові будинки, а також соціальна інфраструктура: лікарні, школи, дитячі садки.
  11. 11. Досвід взаємодії ВПО з державними установами • Найкраще ВПО оцінюють досвід взаємодії зі школами, дитячими садками, пенсійним фондом. Також досить непогано оцінюють послуги Державної міграційної служби та медичних закладів. • Виникали деякі складнощі з Управлінням праці та соціального захисту населення та Державною службою зайнятості. Основна скарга – черги, особливо там, де оформлюють довідки ВПО, а також необхідність надавати документи та довідки, яких часом бракує. • Є місцева специфіка: в Слов’янську та Сєвєродонецьку найбільше скарг на черги, у Бердянську складно оформити довідку ВПО та дуже бракує дитсадків. ВПО переважно оцінюють якість наданих їх державними установами послуг як добру та дуже добру, а легкість процедури отримання послуг в державних установах як середню та легку. 4.0 4.1 4.4 4.1 4.4 4.2 3.5 4.4 3.8 4.0 4.2 4.1 4.4 4.0 3.5 4.2 Управління праці та соціального захисту населення Міграційна служба Підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій Медичні заклади Школи Дитячі садки Державна служба зайнятості Пенсійний фонд Якість послуг Легкість отримання послуг * Оцінка за 5-тибальною шкалою
  12. 12. Інституційна спроможність державних установ відповідати на нові виклики • За словами представників місцевої влади, послуги ВПО надаються на загальних підставах, відсутня дискримінація, окрім позитивної (деколи ВПО отримують більше пільг, аніж місцеві). • З іншого боку, окремі ВПО повідомляли, що вони мусять сплачувати за медичне обслуговування як іногородні. • Обслуговування ВПО (медицина, дитячі садки) здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, розрахованих без урахування додаткового навантаження. Часом не вистачає коштів, наприклад, на закупку безкоштовних ліків, витратних матеріалів. • В Управліннях праці та соціального захисту дуже гостро бракує робочих рук: навантаження значно зросло, а штат не збільшився. Як наслідок – черги, тривале оформлення виплат. • Найбільші проблеми – з дитячими садками (там, де їх не вистачало раніше). Школи та лікарні більш- менш справляються з навантаженням. Державні заклади в основному справляються із ситуацією, але дещо бракує організаційної гнучкості та швидкості реагування на проблеми.
  13. 13. Можливості залучення представників влади до реалізації інфраструктурних проектів • Представники місцевої влади, що брали участь в експертному дослідженні, часто розповідають про свої намагання чи спроби колег вирішувати інфраструктурні проблеми міста шляхом залучення грантів. Є розуміння корисності цього механізму, зацікавленість у ньому. • Багато з них дуже зацікавлені у партнерстві з громадськими організаціями та небайдужими мешканцями міста. • Є позитивні сподівання щодо децентралізації, але й потреба у додатковій інформації щодо того, як буде функціонувати місцева влада в нових умовах. • З іншого боку, шанси реалізації певного інфраструктурного проекту дуже залежать від особистої зацікавленості ключових посадовців, зокрема мерів міст. Не всі мери є відкритими для співпраці. • Через ідеологічні розбіжності часто ускладнена взаємодія між різними гілками / рівнями влади (наприклад, між міською та обласною владою, або між мером та міськрадою), або між владою та громадськими організаціями. Проукраїнськи налаштовані активісти та представники влади нарікають на високопосадовців у своїх містах, що представляють опозицію уряду / колишню владу.
  14. 14. Можливості залучення спільноти до реалізації інфраструктурних проектів • Лише 5% ВПО є членами громадських/волонтерських організацій та інших співтовариств. Найчастіше ВПО працюють волонтерами при різноманітних церковних організаціях та Червоному хресті, рідше при благочинних фондах. • 24% ВПО хотіли б брати участь у проектах по розвитку інфраструктури міст, де вони проживають. Серед місцевого населення майже третина (29%) хотіли б допомагати розбудові інфраструктури своїх міст. • Експерти зазначають, що самоорганізація серед ВПО не дуже поширена через їх тимчасовий статус і високу мобільність. З іншого боку, є позитивні приклади: “Свої люди” (Сєвєродонецьк), “Переселенці та громада разом” (Бердянськ).
  15. 15. Nota Bene • Результати дослідження представляють собою узагальнення основних тенденцій по всіх містах, що входили в дослідження. Тим не менш, слід враховувати, що у кожній спільноті ситуація має свою специфіку: активність спільноти, характеристики ВПО, інфраструктурні потреби і т.д. • Так само і ВПО відрізняються між собою: є більш адаптовані, активні та контактні, є більш пасивні та орієнтовані на сторонню допомогу. • Відтак, необхідний індивідуальний підхід до кожної спільноти, де реалізуються проекти.
  16. 16. Дякую за увагу! Марина Шпікер Київський міжнародний інститут соціології m.shpiker@kiis.com.ua

    Be the first to comment

    Login to see the comments

Исследовать потребности и проблемы внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), уровень оседлости, идентичность, отношения с местным населением и возможности по привлечению к восстановлению региона - такими были задачи социологического исследования, которое провели специалисты «Киевского международного института социологии» (КМИС) в наиболее пострадавших от вооруженного конфликта восточных и южных регионах Украины, то есть в Донецкой, Луганской, Днепропетровской, Запорожской и Харьковской областях. Именно здесь находится наибольшее количество ВПО.

Views

Total views

1,567

On Slideshare

0

From embeds

0

Number of embeds

614

Actions

Downloads

4

Shares

0

Comments

0

Likes

0

×