Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

«Sell-out & Squeeze-out: акционерное равновесие»

226 views

Published on

Исследование мнений акционеров после принятия Верховной Радой Украины законопроекта 2302 а-д

Published in: Economy & Finance
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

«Sell-out & Squeeze-out: акционерное равновесие»

  1. 1. Смарт-дослідження «Sell-out&squeeze-out: акціонерна рівновага» Оксана Параскева Investor Relations Agency, Київ T: +38(044)3832183 ir@ua-ir.com.ua
  2. 2. 2 Вступ В Україні у 2008 році було прийнято базовий законодавчий акт щодо регулювання питань створення, діяльності акціонерних товариств та порядку побудови корпоративних відносин, а саме Закон України «Про акціонерні товариства». Внаслідок масової приватизації в Україні з'явилася велика кількість міноритарніх акціонерів. У межах підготовки до публічної лекції «Sell-out & squeeze-out: Акціонерна рівновага», яка відбулась 5 квітня 2017 року на запрошення кафедри господарського права Київського Національного Універститету ім. Т.Г. Шевченка було запропоновано широкому загалу відповісти на декілька запитань, що визначені у назвах диаграм нижче. Передумови Починаючи з 2011 року час від часу на законодавчому рівні намагалися закріпити компроміс між забезпеченням належного рівня корпоративного управління в акціонерному товаристві та інтересамі його міноритаріїв. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» №2302а-д було прийнято у цілому 23 березня 2017 року (03 квітня підписано спікером Верховної ради України та передано на підпис Президенту України). Обгрунтування необхідності ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ДИРЕКТИВИ 2004/25/ЄС ЩОДО ПРОПОЗИЦІЙ ПРО ПОГЛИНАННЯ Зазначеною Директивою врегульовані питання надання права міноритарним акціонерам вимагати від акціонера-власника 95 відсотків акцій товариства обов'язкового придбання за справедливою (!) ціною акцій, що належать таким міноритарним акціонерам (sell- out) і надання права акціонеру – власнику (squeeze-out) ЗАВДАННЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ 2302-АД ПОКРАЩЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ДИРЕКТИВИ 2004/25/ЄС ЩОДО ПРОПОЗИЦІЙ ПРО ПОГЛИНАННЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ, ЗОКРЕМА НА УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ Обов'язковий викуп sell-out squeez- out
  3. 3. 3 Для кого цей законопроект? Цей законопроект має дуже довгу та непросту історію. Саме через несприйняття спільнотою його попередню редакцію обуло ветовано Президентом України у 2012 році. Тому ми у цьому смарт-дослідженні ставили на меті зробити перший зріз вражень та сприйняття спільнотою, до якої входять як представники мажоритарних, та міноритарних акціонерів. «Група акціонерів» : Законопроект на відміну від попередніх редакцій оріентований на всі групи акціонерів та націлений на створення рівноваги у корпоративних відносинах. Затверджена 23 березня 2017 року редакція була підритмана 260 голосами народних депутатів (0 голосів – проти, 0 голосів утрималися), які є представниками різних верств населення та бізнес-груп. Міноритарні
  4. 4. 4 акціонери зацікавлені у викупі акцій при відсутності будь-якого впливу на діяльність акціонерного товариства та відсутності інших можливостей родати акції вільно на фондовому ринку. Мотивування Для міноритарних акціонерів :  Суттєві витрати на утримання у власності акцій ( плата за зберігання акцій у депозитарній установі значно більша ніж вартість акцій та/або дивідендів за акціями). Але як показує дослідження, тільки третина респондентів готова нести витрати і надалі, дві третини акціонерів не бажають нести витрати за акціями зя якими не можуть реалзовати свої права.  Відсутність можливості участі в управлінні АТ  Відсутність виплат дивідендів  Неможливість вільного продажу акцій через відсутність активного ринку акцій в Україні  Ринок цінних паперів не формує справедливу вартість акцій Мотивування Для мажоритарних акціонерів :  Суттєві витрати на утримання у власності акцій, що вже досить сттєва та на тлі великих збитків втрачає економічний сенс  Значний ризик корпоративного шантажу, зокрема через блокування міноритарними акціонерами значних правочинів великих АТ  Значний ризик втрати або блокування активу (АТ) із залученням конкурентами до схем корпоративного шатнтажу міноритарних акціонерів 5,8 4 5,2 1,6 2011E 2012E 2013E 2014E ПРОДАЖА В РОЗНИЦУ ПИТАНИЕ КУЛЬТУРА НЕРАЗРАБОТАННЫЕ
  5. 5. 5 Після декількох хвиль консолідації структур акціонерного капіталу, розпорошена структура змінилася на дуже концентровану. Але кількість міноритарних акціонерів досі залишається значною, та до цієї групи входять як професійні учасники ринку цінних паперів (торговці цінними паперами, інвестиційні фонди), так і фізичні особи, які набули акціх підчас участі у приватизації або є правонаступниками таких осіб. Мета акціонерів Як мажоритарні , так і міноритарні акціонери прагнуть отримати за акції що їм належать справедливу ціну. Одним із головних задань законопроекту є запровадження механізму визначення справедливої ціни в умовах проблем із адкватністю оцінок пакетів суб'єктів оціночної діяльності, катастрофічного скорочення торгів на ринку акцій. Класично метою володіння акціями є отримання дивідендів та реалізація інших прав за акціями, зокрема участь в управлінні. У консолідованій структурі акціонерного капіталу у міноритарних акціонерів не залишилося можливостей у разі незгоди якимось чином впливати на рішення, що мають суттєве значення для АТ при одночасному обмеженому переліку підстав та можливостей для обов’язковому викупу акціонерним товариством. Єдиною метою більшості акціонерів є отримання можливості продажу акцій. Але, зважаючи на побоювання не отримати пропозицію викупу за справедливою ціною, біля 13 % акціонерів-респондентів відмовляються від продажу акцій.
  6. 6. 6 Сприйняття введення в Україні інституту обов'язкового викупу Більшість респондентів вважає, що запровадження в Україні інституту обов’язкового викупу акцій допоможе вирішити проблему квазі-публічності. Під квазі-публічністю мається на увазі явище, сутність якого в тому що акціонерне товариство має тип публічне, але фактично таким не є (вимоги щодо розкриття інформації виконуються обмежено та формально, залучення капіталу з публічних ринків не здійснює, виплата дивідендів не здійснюється, контроль за АТ має обмежена кількість осіб, тощо). Найбільш дискусійним питання протягом всієї історії запровадження інституту Обов’язкового викупу є питання щодо того, чи порушує обов’язковий викуп права власника на недоторканість його права власності. Більшість респондентів згодна з тим, що обов’язковий викуп акцій є інструментом відновлення «акціонерної рівноваги» і тільки 8, 3 % вбачають у цьому порушення права акціонера на володіння. З огляду на те, що законопроект не передбачає безоплатного вилучення акцій, що знаходяться у власності та у акціонерів –міноритарії на практиці взагалі відсутня інша будь-яка продати акції 16,7 % респондентів вважають обов’язковий викуп корисним.
  7. 7. 7 Інструментарій інституту обов'язкового викупу Директива 2004/25/ЄС щодо пропорційного поглинання передбачає відповідний поріг для процедур squeeze-out у 90 та більше відсотків. Нажаль, узагальненої статистики щодо найбільш поширеного розміру мажоритарного пакету в Україні не має. При цьому з великою достовірністю можна стверджувати, що у більшості випадків розміри мажоритарних пакетів знаходяться на рівні 90 та більше %. З огляду на те, що мінімально визначений на законодавчому рівні пакет акцій, який надає додаткові права акціонеру (право на обов’язкове включення питань до порядку денного загальних зборів) складає 5 % більшість експертів підтримала поріг у 95 %. Одним із важливих питань, які стосуються механізмів забезпечення гарантованого отримання грошових коштів міноритарними акціонерами є питання процесу грошових розрахунків за акціями, що підлягають обов’язковому викупу. Від виплат на депозитні рахунки нотаріусів або через депозитарну систему з огляду на ризики втрати коштів законодавець відмовився, запровадивши в Україні відомі у світі – рахунки ексроу. Але ця прогресивна норма без належної підтримки на підзаконному рівні, а саме внесення змін до інструкції до порядку відкриття рахунків, бухгалтерського облік у банках, тощо не запрацює та взагалі процедури обов’язкового викупу будуть залишатися заблокованими.
  8. 8. 8 Абсолютна більшість респондентів підтримує введення цільового контролю регулятора за процедурами обов’язкового викупу. Така позиція скоріше за все обумовлена тим, что судді не зможуть без спеціального досвіду прийняти вірні рішення у перші роки дії інституту обов’язкового викупу в Україні. Але ми вважаємо, що згодом співвідношення буде змінюватися на протилежне.

×