Successfully reported this slideshow.
Your SlideShare is downloading. ×

Презентація Політико-правові вчення в країнах Заходу в ХІХ ст.pptx

Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad

Check these out next

1 of 21 Ad

Презентація Політико-правові вчення в країнах Заходу в ХІХ ст.pptx

Download to read offline

Презентація про політико-правові вчення в країнах Заходу в ХІХ ст.

Презентація про політико-правові вчення в країнах Заходу в ХІХ ст.

Advertisement
Advertisement

More Related Content

Recently uploaded (20)

Advertisement

Презентація Політико-правові вчення в країнах Заходу в ХІХ ст.pptx

  1. 1. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ В КРАЇНАХ ЗАХОДУ В ХІХ СТ. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ
  2. 2. ПЛАН • Томас Джефферсон • Фрідріх Гегель • Бенжамен Констан • Огюст Конт • Ідеологія марксизму • Анархізм • Фрідріх Ніцше
  3. 3. ТОМАС ДЖЕФФЕРСОН «Проповіддю повинні бути наші життя, а не наші слова»
  4. 4. ТОМАС ДЖЕФФЕРСОН (1743-1826) В основу політичної ідеології Джефферсона покладено прогресивне трактування теорії природного права. Він вважав, що всі люди рівні й від народження “користуються природними і невід’ємними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення щастя”. Найкращою формою державного правління для США Джефферсон вважав республіку, а державного устрою — конфедерацію з широкими правами штатів, майже незалежних від центру: “Вівці живуть щасливіше самі собою, ніж під опікою турботливих вовків”.
  5. 5. ФРІДРІХ ГЕГЕЛЬ «Ніщо велике у світі не здійснювалося без пристрасті»
  6. 6. ГЕОРГ ВIЛЬГЕЛЬМ ФРIДРІХ ГЕГЕЛЬ (1770-1831) АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Вiдповiдно до системи Гегеля основою свiту є якесь мисляче розумне начало — абсолютна iдея. Згідно з розвитком цiєї абсолютної iдеї розвивається й увесь свiт. ПРАВО Згідно з Гегелем право — це наявне буття свободної волi. Усi суспiльнi вiдносини він розглядав як правовi (мораль, етику), а всi суспiльні iнститути — як iнститути права.
  7. 7. ГЕОРГ ВIЛЬГЕЛЬМ ФРIДРІХ ГЕГЕЛЬ (1770-1831) ДЕРЖАВА Iдеал Гегеля — станово- представницька спадкова монархiя. Монарх об’єднує всі гілки влади в єдине ціле. Законодавча влада надається двопалатному парламенту (верхня палата — спадкова, нижня — виборна). До влади мають доступ багаті люди — власники. Про простий народ Гегель говорить зневажливо: “Це та частина, яка сама не знає, чого хоче”. ВЛАСНІСТЬ Гегель захищав приватну власнiсть, без якої, на його думку, людина не може мати справжньої свободи. Вiн критикував теорiї утопiчного соцiалiзму, а також Платона за iдею лiквiдацiї приватної власностi: “Щоб зробити людей рiвними — потрiбно вiдрубати їм голови… Лише завдяки власностi людина стає особистiстю”.
  8. 8. РЕВОЛЮЦІЯ І ВІЙНА Гегель був противником будь- яких революцiйних рухiв, але прибiчником вiйни як засобу вирiшення внутрiшнiх суперечностей у державi. У вiйнi вiн вбачав велику силу оновлення i засiб боротьби з революцiєю, так як нацiї, всерединi яких iснують “непримиреннi антагонiзми”, знаходять “внутрiшнiй спокiй завдяки зовнiшнiм вiйнам”. Гегель не вважав за потрiбне створювати гарантiї мiжнародної безпеки, але вимагав дотримання мiжнародних договорiв.
  9. 9. БЕНЖАМЕН КОНСТАН «Свобода — це максимально можлива незалежнiсть вiд державної влади»
  10. 10. БЕНЖАМЕН КОНСТАН (1767–1830) ДЕРЖАВА Констан обстоював конституцiйну монархiю з широкими правами монарха. Він заперечував втручання держави в особистi та господарчi справи iндивiдiв. Вчення Констана просякнуте страхом перед зростаючою полiтичною активнiстю експлуатованих народних мас, намаганням змiцнити позицiї буржуазiї шляхом компромiсу (угоди) з дворянством. ПОДІЛ ВЛАДИ: • влада постiйна — це верхня палата парламенту з успадкованих перiв; • влада, яка репрезентує суспiльну думку — це влада нижчої палати з обраних власникiв; • влада виконавча; • влада судова; • влада короля.
  11. 11. ОГЮСТ КОНТ «Мертві правлять живими»
  12. 12. ОГЮСТ КОНТ (1798–1857) Огюст Конт – засновник позитивізму і «батько соціології». Він вважав людство єдиним організмом з єдиною розумовою і моральною організацією. Конт запропонував «соціократію», як кінцевий устрій людського суспільства. Права і прав свободи в соціократії не існує, “кожен має обов’язок перед усіма і ніхто не має жодних прав”. Позитивна політика і релігія заміняє право. Власність, на думку Конта – це основна умова людської діяльності, успіхів. Ознаки соціократії: • матеріальна влада належить промисловцям, які управляють соціократією; • духовна влада належить жерцям позитивної церкви, які обґрунтовують необхідність солідарності; • регулятором співіснування капіталістів і пролетарів, є всезагальний моральний осуд “надто егоїстичного використання багатства”.
  13. 13. ІДЕЇ КОНТА В ГАЛУЗІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН • «ні один народ не відокремлений реально від інших народів»; • «прогрес є завжди прогресом всього людства загалом»; • співробітництво народів планети: формування 500 “соціократій” розміром з Бельгію, Голландію, які створять всесвітню республіку з постійно діючим органом — Загальною Радою, яка запобігатиме і вирішуватиме конфлікти; • необхідність знищення колоніалізму.
  14. 14. ІДЕОЛОГІЯ МАРКСИЗМУ «Релігія – опіум для народу»
  15. 15. КАРЛ МАРКС І ФРІДРІХ ЕНГЕЛЬС СТАЛИ ІДЕОЛОГАМИ УТОПІЧНОГО, РАДИКАЛЬНОГО ВЧЕННЯ ПРО КОМУНІЗМ Згідно марксизму вищою стадією розвитку людського суспільства є комунізм – час, коли зникне потреба поділу на класи через розподіл праці. Марксизм передбачав такі заходи: • експропріація земельної власності; • високий прогресивний податок; • скасування права спадкування; • конфіскація майна емігрантів та заколотників; • централізація кредиту в руках держави і винятковою монополією; • централізація всього транспорту і фабрик в руках держави; • обов’язковість праці для всіх; • суспільне і безкоштовне виховання дітей.
  16. 16. АНАРХІЗМ «Коли панує розум, гине особистість» ©Макс Штірнер
  17. 17. ІДЕОЛОГІЯ АНАРХІЗМУ Під анархією (від грец. anarchia — безвладдя) розуміється стан суспільства, в якому усунуто всі форми пригнічення людини, коли політична влада замінена соціальною, тобто такою, що відповідає справедливості і природі людини. Анархізм — це суспільно-політичне вчення, що ставить за мету звільнення особи від тиску будь-яких авторитетів і будь-яких форм економічної, політичної і духовної влади. Теоретичне обґрунтування анархізму пов’язане з іменами Макса Штірнера, П’єра Жозефа Прудона, Михайла Бакуніна.
  18. 18. СУТНІСТЬ АНАРХІЗМУ У зв’язку з різними підходами до досягнення поставленої мети анархізм ніколи не існував як єдина ідеологія. В науковій літературі наводяться різні класифікації напрямів анархізму, зокрема індивідуалізм (М. Штірнер), мутуалізм (взаємодопомога, Ж. Прудон), колективізм (М. Бакунін) та анархо-комунізм (П. Кропоткін). По суті, анархізм — ідеологія дрібної буржуазії. Інтенсивний розвиток капіталізму всередині ХІХ ст. зумовив швидке зубожіння дрібних товаровиробників. Великі промисловці поглинули дрібних власників. Усе це спонукало дрібну буржуазію до своєрідного протесту проти існуючого ладу.
  19. 19. ФРІДРІХ НІЦШЕ «Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими»
  20. 20. ФРІДРІХА НІЦШЕ (1844–1900) Головна ідея вчення Ніцше — це вчення про волю до влади. Ніцше віддавав принципову перевагу культурі та генієві перед державою і політикою. Мета людства, вважав він, полягає в його найдосконаліших екземплярах, виникнення яких можливе лише за умови високої культури. Служіння державі, Ніцше вважає, деградацією і тупістю. Геній має боротися за збереження свого типу і перешкоджати встановленню досконалої держави, яка знищити особистість. Тому Ніцше виступав за зменшення ролі держави в суспільстві і навіть допускав її повільне зникнення. Проте хаосу не настане, оскільки інша “централізованіша установа” замінить її.
  21. 21. «У КОХАННІ ЗАВЖДИ Є ЯКЕСЬ БОЖЕВІЛЛЯ. АЛЕ В БЕЗУМСТВІ ЗАВЖДИ Є ЯКАСЬ ПРИЧИНА.» © ФРІДРІХ НІЦШЕ

×