Юрій Зінько, Ігор Бубняк, Леонід Скакун
Львівський національний університет імені Івана Франка
Українсько-польський
турист...
Геотуризм можна розглядати у трьох сферах діяльності
людини:
 Як наукову галузь – дослідження геологічної спадщини.
 Як ...
 Термін «геотуризм» (англ. geotourism) вперше вжив
британський вчений Томас Хосе (1995) і визначив
його як певний спосіб ...
 Дослідження Т.Хосе продовжили і розвинули відомі
австралійські дослідники геотуризму Девід Ньюсом і Рос
Давлінг (2010). ...
 Вважаємо, що визначальною функцією
геотуризму є дидактична, а головною
метою – інтерпретація достовірних
наукових відомо...
Опираючись на широкий спектр об’єктів геотуристичного
інтересу, розрізняють такі поняття як:
 геотуристичні об'єкти – гео...
Геотуристичний продукт. Як відомо, туристичний
продукт можна визначити як усе те, що купує і
отримує турист з метою реаліз...
У геотуризмі використовують різні способи представлення
інформації, серед яких:
 екскурсії з провідником (гідом);
 дидак...
Геотуристичні шляхи охоплюють геотуристичні
атракції, розміщені вздовж спеціально розробленого
шляху. З наукових публікаці...
Можна виділити такі різновиди геотуристичних шляхів як:
 геотуристичні дидактичні стежки – короткі локальні
маршрути, зде...
 Проект “Гео-Карпати – створення польсько-українського
туристичного шляху” співфінансовано Євросоюзом і
реалізовано у рам...
Шлях Гео-Карпати – понад 700 км
Опублікована карта шляху Гео-Карпати
Геологічна будова Карпат вздовж шляху Геокарпати
За походженням та характерними ознаками
16 геосайтів української частини шляху
поділено на 5 тематичних груп:
 Дно давньо...
Урочище Женець
Яремчанські складки
Сліди супервулкану
Урицькі скелі
Грязьовий вулкан
Старуня
Проектований геопарк
“Скелясті Бескиди”
Об’єкти
проектованого
геопарку
“Скелясті Бескиди”
Скелі Довбуша поблизу с. Бубнище
Урицькі скелі
Скельно-печерний комплекс у с. Розгірче
Спаський Камінь
Скельний «каньйон»
на горі Ключ
Печери на горі Ключ
Водоспад на р. Кам’янка і каньйоноподібна її
частина – «долина прориву»
Водоспад на р. Кам’янка
Ямельницькі скелі
Водоспад на р. Крушельниця
Дякую за увагу!
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. ...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. Львів

721 views
632 views

Published on

Презентація на Міжнародній конференції «Екологічний та природничий туризм: співпраця природоохоронних територій, туристичного бізнесу та місцевих громад» в м.Яремче 25-26 квітня 2014 року

Published in: Travel
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
721
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
20
Actions
Shares
0
Downloads
12
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Українсько-польський туристичний шлях «GEO-CARPATHIANS» - Юрій Зінько, Львівський національний університет ім. Франка, м. Львів

  1. 1. Юрій Зінько, Ігор Бубняк, Леонід Скакун Львівський національний університет імені Івана Франка Українсько-польський туристичний шлях “GEO-CARPATHIANS
  2. 2. Геотуризм можна розглядати у трьох сферах діяльності людини:  Як наукову галузь – дослідження геологічної спадщини.  Як вид туризму, орієнтований на відвідування геологічних об’єктів і умов природного і культурного середовища. У цьому сенсі геотуризм це рекреація і відпочинок у поєднанні з геоосвітою.  Як практичну галузь, суть якої полягає у наданні туристам матеріалів для кращого розуміння геологічної будови і її значення у житті людини (карти, путівники, каталоги, відео, інформаційні щити, листівки, і т.д.).
  3. 3.  Термін «геотуризм» (англ. geotourism) вперше вжив британський вчений Томас Хосе (1995) і визначив його як певний спосіб дії: «надання такого освітнього забезпечення і послуг, щоб окрім отримання звичайних естетичних вражень, уможливити туристам розуміння геології і геоморфології місця (включаючи його роль у розвитку наук про Землю). Вчений підкреслював різницю між таким спрямованим на відпочинок і психофізичну регенерацію природничим туризмом і кваліфікованим туризмом – пізнавальним (краєзнавчим), елементом якого є поглиблення знань про відвідувані території.
  4. 4.  Дослідження Т.Хосе продовжили і розвинули відомі австралійські дослідники геотуризму Девід Ньюсом і Рос Давлінг (2010). Опираючись на попередні дослідження, польський дослідник Пьотр Мігонь (2012) зазначив, що у цьому випадку “гео-” стосується “геології, геоморфології і природних рис ландшафту – форм рельєфу території, скам’янілостей, порід і мінералів, з акцентом на виявлення і розуміння процесів, які формували і формують зараз ці елементи середовища”.  Польські автори Тадеуш Сломка і Аліція Кісінська-Свідзерська більше акцентували на освітніх і емоційних аспектах, пов’язаних з оглядом геологічних і геоморфологічних об’єктів та процесів (2004): «геотуризм – це вид пізнавального туризму, що ґрунтується на вивченні геологічних (геоморфологічних) об’єктів і процесів, а також отриманні від контакту з ними естетичних вражень».
  5. 5.  Вважаємо, що визначальною функцією геотуризму є дидактична, а головною метою – інтерпретація достовірних наукових відомостей у галузі геології й геоморфології для широкого кола споживачів. Саме це вирізняє геотуризм від інших видів туризму.
  6. 6. Опираючись на широкий спектр об’єктів геотуристичного інтересу, розрізняють такі поняття як:  геотуристичні об'єкти – геологічні (геоморфологічні) об’єкти, що є предметом зацікавлення туристів (каньйони, скелі, печери і т.п.),  геотуристичні явища – явища, пов’язані з сучасними геолого-геоморфологічними процесами (гейзери, еолові процеси, берегова діяльність хвиль тощо). Геотуристичні об’єкти і явища різного ступеня привабливості для відвідувачів, пристосовані до використання у туристичних і освітньо-пізнавальних цілях є геотуристичними атракціями.
  7. 7. Геотуристичний продукт. Як відомо, туристичний продукт можна визначити як усе те, що купує і отримує турист з метою реалізувати свою подорож – придбані за певну ціну послуги і товари, образ місця, його цінності та ступінь їхньої доступності тощо. Геотуристичний продукт є дещо відмінним і має п’ять головних складових:  геологічна основа,  зрівноваженість (сталість),  навчання й виховання,  користь для місцевості,  задоволення для туристів.
  8. 8. У геотуризмі використовують різні способи представлення інформації, серед яких:  екскурсії з провідником (гідом);  дидактичні геологічні стежки і маршрути;  популярно-наукові видання (буклети, путівники, карти, статті тощо);  інформаційні таблиці, панелі та інше;  демонстраційні матеріали (геологічні й палеонтологічні колекції, макети об’єктів і явищ тощо);  лекції;  фільми і аудіозаписи геотуристичної тематики;  мультимедійні презентації;  спеціалізовані web-сторінки.
  9. 9. Геотуристичні шляхи охоплюють геотуристичні атракції, розміщені вздовж спеціально розробленого шляху. З наукових публікацій останніх років випливає, що цей термін співіснує з терміном “геологічні подорожі”, а для геотуристичних трас часто використовують термін “геотріпи” або “геомаршрути”. Усі геотуристичні шляхи для успішного функціонування повинні мати добре помітне для подорожуючих відповідне позначення на місцевості (ознакування), інформаційно-освітнє та інфраструктурне забезпечення, яке відповідає їх завданням.
  10. 10. Можна виділити такі різновиди геотуристичних шляхів як:  геотуристичні дидактичні стежки – короткі локальні маршрути, здебільшого піші чи велосипедні, які найчастіше виділяють в межах національних і ландшафтних парків та геопарків і використовують для освітньо-пізнавальних цілей.  власне геотуристичні шляхи – піші, велосипедні, водні, автомобільні регіональні, національні чи транснаціональні туристичні маршрути значної довжини, які охоплюють різноманітні геотуриситчні атракції одного чи кількох природних районів (регіонів).  геостради – найдовші геотуристичні маршрути, які пролягають через один чи кілька географічних регіонів і охоплюють якнайбільше різноманітних природних та історико-культурних атракцій геотуристичних регіонів (регіонів з багатою геоспадщиною).
  11. 11.  Проект “Гео-Карпати – створення польсько-українського туристичного шляху” співфінансовано Євросоюзом і реалізовано у рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2007-2013.  Мета проекту: промоція туристичної привабливості польсько-українського прикордонного регіону Карпат через створення спільного геотуристичного шляху і умов розвитку туристичної інфраструктури. Виконавці проекту:  Державна вища професійна школа імені Станіслава Пігоня у Кросно (Польща)  Львівський національний університет імені Івана Франка (Україна)  Термін реалізації проекту: 01.04.2012 – 31.03.2014
  12. 12. Шлях Гео-Карпати – понад 700 км
  13. 13. Опублікована карта шляху Гео-Карпати
  14. 14. Геологічна будова Карпат вздовж шляху Геокарпати
  15. 15. За походженням та характерними ознаками 16 геосайтів української частини шляху поділено на 5 тематичних груп:  Дно давнього моря  Геотектоніка  Скелі  Сліди давніх катастроф  Нафта і газ
  16. 16. Урочище Женець
  17. 17. Яремчанські складки
  18. 18. Сліди супервулкану
  19. 19. Урицькі скелі
  20. 20. Грязьовий вулкан Старуня
  21. 21. Проектований геопарк “Скелясті Бескиди”
  22. 22. Об’єкти проектованого геопарку “Скелясті Бескиди”
  23. 23. Скелі Довбуша поблизу с. Бубнище
  24. 24. Урицькі скелі
  25. 25. Скельно-печерний комплекс у с. Розгірче
  26. 26. Спаський Камінь
  27. 27. Скельний «каньйон» на горі Ключ
  28. 28. Печери на горі Ключ
  29. 29. Водоспад на р. Кам’янка і каньйоноподібна її частина – «долина прориву»
  30. 30. Водоспад на р. Кам’янка Ямельницькі скелі Водоспад на р. Крушельниця
  31. 31. Дякую за увагу!

×