• Share
  • Email
  • Embed
  • Like
  • Save
  • Private Content
Survey_Investigators_2010_Ukraine
 

Survey_Investigators_2010_Ukraine

on

  • 1,052 views

The survey report provides the level of Ukrainian investigative jouranlism development in 2010, compares to 2009 and 2008 data. Report covers quanity and frequency of investigations, consequences to ...

The survey report provides the level of Ukrainian investigative jouranlism development in 2010, compares to 2009 and 2008 data. Report covers quanity and frequency of investigations, consequences to publishing investigative reports, government reaction to reporting, and access to information issues.

Statistics

Views

Total Views
1,052
Views on SlideShare
605
Embed Views
447

Actions

Likes
0
Downloads
1
Comments
0

7 Embeds 447

http://umedia.kiev.ua 313
http://www.umedia.kiev.ua 64
http://u-media-project.blogspot.com 62
http://u-media-project.blogspot.ru 5
http://hghltd.yandex.net 1
http://216.139.221.97 1
http://4vlada.com 1
More...

Accessibility

Categories

Upload Details

Uploaded via as Microsoft PowerPoint

Usage Rights

© All Rights Reserved

Report content

Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
  • Full Name Full Name Comment goes here.
    Are you sure you want to
    Your message goes here
    Processing…
Post Comment
Edit your comment

    Survey_Investigators_2010_Ukraine Survey_Investigators_2010_Ukraine Presentation Transcript

    • Ефективність журналістських розслідувань в Україні
      Аналітичний звіт
      Підготовлено ГО “Демократичні ініціативи молоді”у співпраці з ГО “ERA - Європейська дослідницька асоціація”
      на замовлення проекту “У-Медіа” Інтерньюз Нетворк
      КИЇВ-2010
      Проведення опитування стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Думки та висновки, наведені у цьому звіті, не обов'язково відповідають точці зору USAID.
    • ЗМІСТ
      Методологія опитування
      Частота і тематика журналістських розслідувань
      Найвпливовіше журналістське розслідування
      Реакція влади
      Доступ до інформації
      Паспорт опитаних і географія проекту
      Висновки
    • Методологія опитування
    • Мета дослідження
      Дослідити стан розслідувальної журналістики в Україні та оцінити ефективність журналістських розслідувань, що були проведені у період з жовтня 2009 по жовтень 2010 рр.
    • Завдання дослідження
      Дослідити активність і результативність журналістських розслідувань
      Отримати журналістську оцінку кількості і якості оприлюднених у вітчизняному медіа-просторі журналістських розслідувань
      Дослідити, у який спосіб здійснюється моніторинг резонансу після публікації та ступінь активності журналістів у цьому питанні
      Визначити характер резонансу (реакцію влади) та його наслідки
      Оцінити рівень доступу до інформації та характер взаємодії журналістів з владою
      Визначити оцінку якості інформації, яка надається журналістам за інформаційними запитами
      Описати динаміку і тенденції розвитку журналістських розслідувань
    • Паспорт проекту
      Метод: напівстандартизоване телефонне опитування ПГ
      Цільова аудиторія: професійна група журналістів (321 респондент) журналісти різних типів ЗМІ, яких було розподілено на три групи.
      Квоти розподілу респондентів:
      1. учасники тренінгів з журналістських розслідувань, проведених ІРРП;
      2. журналісти, які проводять журналістські розслідування, в тому числі учасники конкурсів журналістстких розслідувань, які проводив ACTION-MSI у 2007 - 2009 роках; які отримали грант на проведення журналістського розслідування.
      3. досвідчені та визнані журналісти-розслідувальники, в тому числі отримувачі грантів від ACTION-MSI та SCOOP.
      Представники різних типів ЗМІ
      Географія проекту: всеукраїнське
      Терміни проекту: з 12 листопада по 5 грудня.
      Анкета : містить 20 запитань
    • Частота і тематика журналістських розслідувань
    • 1. НА ВАШУ ДУМКУ, ЧИ ЗМІНИЛАСЬ КІЛЬКІСТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ?
      N=321
      Трохи більше, ніж чверть опитаних вважає, що розслідувань стало більше. Думки майже однакової кількості респондентів розподілились між опціями:“розслідувань стало менше” і “кількість розслідувань не змінилась”.
      10.3% респондентів не змогли дати чіткої відповіді на це питання. З огляду на наявний розподіл (порівняно незначний розбіг %) очевидно, що опитані не мають єдиної чіткої думки щодо ситуації зі зміною кількості розслідувань. Частка респондентів, які так і не визначились з цього питання, а також частина з тих, хто на нього відповів, посилались на те, “що тут потрібні спеціалізовані дослідження, а вони не проводили моніторингу і ніяк особисто це питання не відслідковували”.
    • 2. ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЯКА ЧАСТИНА РОЗСЛІДУВАНЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ І ПЕРЕДАНИХ В ЕФІР ЗА ОСТАННІЙ РІК, ВІДПОВІДАЄ СТАНДАРТАМ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ І МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ ЯКІСНИМИ?
      N=321
      • Переважна більшість респондентів (74.7%) вважають, що якісні розслідування складають менше половини всіх наявних.
      • Більшість чверті опитаних -28% схиляються до думки, що стандартам якісних розслідувань відповідають менше ніж 20% всіх оприлюднених розслідувань;
      • чверть опитаних (25.3%) вважає, що більше ніж 50 % оприлюднених журналістських розслідувань відповідає стандартам та є якісними.
    • 2. ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЯКА ЧАСТИНА РОЗСЛІДУВАНЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ І ПЕРЕДАНИХ В ЕФІР ЗА ОСТАННІЙ РІК, ВІДПОВІДАЄ СТАНДАРТАМ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ І МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ "ЯКІСНИМИ"?
      Коментар
      Оцінюючи якість розслідувань частина опитаних схилялись до думки, що справжніх якісних розслідувань мало через масовість розслідувань, які робляться під замовника і не мають нічого спільного зі справжньою журналістикою.
    • 3. ЧИ ПРОВОДИЛИ ВИ ЖУРНАЛІСТСЬКІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ ?
      N=321
      Більша половина опитаних проводили журналістське розслідування за останні 12 місяців.
    • 4. ПРИГАДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА, СКІЛЬКИ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ВИ ПІДГОТУВАЛИ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ? (відповіло 190 респондентів)
      Близько половини всіх опитуваних провели, в цілому, не більше трьох розслідувань за останні 12 місяців.
      Майже чверть респондентів – не більше шести. 5,3% провели від 11 до 20 розслідувань. Тільки 10.5 % всіх опитаних провели більше 21 розслідування.
    • 5. ПРИГАДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА, СКІЛЬКИ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ВИ ОПУБЛІКУВАЛИ (ПЕРЕДАЛИ В РАДІО- АБО ТЕЛЕЕФІРІ) ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ?
      N =190
      • Серед тих, хто проводив розслідування лише 0.5% не встигли оприлюднити матеріали своїх розслідувань. Відтак, 99.5 % матеріалів всіх проведених розслідувань є оприлюдненими.
      • Трохи більша кількість оприлюднених розслідувань (45,8%), ніж проведених (опції 1-3), пояснюються тим, що деякі респонденти порахували декілька статей, оприлюднених по матеріалам одного розслідування.
    • 6. ЧИ ВІДСЛІДКОВУЄТЕ ВИ ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) ВАШИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ?
      N =189
      Переважна більшість опитаних - 87.3% - стверджують, що слідкують за тим, що відбувається після оприлюднення матеріалів їх розслідувань. Треба зауважити - і це неодноразово лунало як коментар під час інтерв'ю як з молодими так і досвідченими журналістами, роблять вони це по можливості, і переважно виключно на прохання постраждалої сторони. В цілому, необхідна інформація по справі стає відомою сама по собі, і часто не потребує якихось окремих дій журналіста з відслідкувування наслідків.
    • 7. У ЯКИЙ СПОСІБ ВИ ВІДСТЕЖУЄТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ ВАШИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ?
      N =189
      Моніторинг публікацій у пресі і спілкування з героями розслідування – найпопулярніші механізми відстежування реакції на публікацію. Однак , треба зауважити, що обидва ці засоби часто не вимагають активності журналіста. Так опитані, які обрали ці опції,також часто зазначали, що потерпілі самі дзвонять, приходять тощо.
    • 7. У ЯКИЙ СПОСІБ ВИ ВІДСТЕЖУЄТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ ВАШИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ?
      Коментар
      Особиста ж активність журналіста по відслідковуванню ситуації після публікації пов'язана переважно з відправкою інформаційних запитів, продовженням теми, додатковими розслідуваннями, проведенням акцій протесту тощо . В середньому такі заходи складають по 20% і разом набирають менше половини від всіх номінацій (44%).
      Група відповідей “Інше” (6%) містить переважно відповідь респондента про те, що незважаючи на те, що він відстежує, що відбувається після публікації, але це не потребує зусиль журналіста. Така відповідь означувалась і в тому випадку, коли респондент підкреслював, що він особисто ніяких зусиль не докладає, сам ніколи не розшукує потерпілих, не звертається до відповідних установ та органів.
      Таким чином, реальна ситуація з відстежуванням журналістами наслідків публікації дещо відрізняється від заявленої (згадаємо, що більшість - 87 % опитаних запевняє, що ситуацію відстежує). З огляду на виявлену специфіку, можна зауважити, що лише близько половини респондентів, які заявляють, що відслідковують ситуацію, дійсно це роблять, докладаючи власні зусилля, і здійснюючи для цього результативні кроки (запити, звернення, продовження теми, акції протесту тощо).
    • Найвпливовіше журналістське розслідування
    • 8. ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО ВАШЕ НАЙВДАЛІШЕ (РЕЗУЛЬТАТИВНЕ) РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ. ЯКОЮ БУЛА ЙОГО ТЕМА?
      N =189
      Лідерами серед заявлених тем стали:
      опція “Інше” (23,2%), наповнена переважно темою “корупція і свавілля органів влади”,
      а також в майже в рівному співвідношенні “земельніпитання” і “діяльність правоохоронних органів” (16,4% та 14,3% відповідно). Тематика земельних питань найчастіше згадувалась поряд з темою незаконної приватизації підприємств, а “діяльність правоохоронних органів” з проблематикою прав людини.
    • 8.ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО ВАШЕ НАЙВДАЛІШЕ (РЕЗУЛЬТАТИВНЕ) РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ. ЯКОЮ БУЛА ЙОГО ТЕМА?
      Коментар
      Опція “Інше”, крім переважаючої теми “корупція і свавілля в органах влади”, включає також теми: “проблеми ЖКХ”, “Евро -2012”, “соціальні проблеми - пільги (посвідчення всиновлення)”, “питання культури і збереження історичних пам’яток (проблеми музеїв)” тощо. Більшість з цих тем зустрічаються поодиноко.
      Часто респонденти зауважували, що вдалих розслідувань було декілька, тому обирати одне - важко. Те розслідування, що обиралось для відповіді, було вдалим здебільшого через наслідки - реакцію на публікацію з боку громадськості або влади, або через кількість подальших публікацій за матеріалами цього розслідування.
    • Реакція влади
    • 9. ЯКОЮ БУЛА РЕАКЦІЯ НА ЦЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧЕТНИХ ДО ТЕМИ ОРГАНІВ ВЛАДИ?
      N =189
      • 99.5% опитаних володіють інформацією щодо реакції на власне розслідування. 0.5 % респондентів, які не обізнані з цього приводу, стверджують, що це переважно з причин досить недавнього оприлюднення матеріалу.
      • Кожний п'ятий матеріал залишився непоміченим владою. У більше третини випадків (37.3 % ) реакція влади була позитивною. Ще в третині випадків (34.3%) реакція влади була негативною (додаємо сюди і формальну відписку, що є засобом відмежуватися від проблеми з боку влади).
    • 9. ЯКОЮ БУЛА РЕАКЦІЯ НА ЦЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧЕТНИХ ДО ТЕМИ ОРГАНІВ ВЛАДИ?
      Коментар
      До опції “Інше” потрапляють переважно відповіді “влада зробила вигляд, що щось робить, але нічого не зробила”, “ реакція влади була негативною, але не публічною”, “влада відреагувала, але зовсім не по темі запиту” і т. і. По суті відповідей всі ці варіанти (крім “влада відреагувала негативно, але не публічно”) можуть бути виділені в окрему номінацію, яка не може бути додана до жодної з вже наявних.
      Цікаво, що за свідченням журналістів, влада, представники якої мали безпосереднє відношення до проблеми, найчастіше реагувала переважно негативно (як публічно, так і приховано, включаючи тиск на редакцію та журналіста), але контролюючий вищий орган тієї ж влади реагував вже інакше (часто і позитивно) намагаючись владнати, вирішити проблему, або, принаймні, пообіцяти це зробити. Іноді діяльність по залагодженню проблеми дійсно була активною, що однак, не гарантувало результативності (носила декларативний характер).
    • 9.Порівняльний анализрозподілувідповідей на питанняЯКОЮ БУЛА РЕАКЦІЯ НА ЦЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧЕТНИХ ДО ТЕМИ ОРГАНІВ ВЛАДИ?
      У вересні 2008-2009 років запропоновані респондентам опції були дещо іншими, тому порівняння можна зробити, лише узагальнивши опції. Найчастіше позитивна реакція влади (може , і не завжди конструктивна) мала місце в 2008 році, тоді як вже в 2009 влада демонструвала в більший половині випадків цілковиту байдужість.
      В 2010 році слід відзначити близькі відсотки як позитивної реакції влади на розслідування, так і відсутність будь-якої реакції.
    • 10. ЧИ СТАЛА ПУБЛІКАЦІЯ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ?
      N =189
      У майже 61% випадків оприлюднення розслідування не стало підставою для відкриття справи. І лише трохи більше ніж в чверті випадків (28%) матеріали розслідування зацікавили правоохоронців.
      Певний відсоток (8,5%) розслідувань проводився у співпраці з правоохоронцями. Близько ж 3% з опитаних зовсім не обізнані з цього питання.
    • 11. ЧИМ ЗАКІНЧИЛОСЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ?
      N=69
      Кожна п'ята справа, відкрита за результатами журналістського розслідування, перебуває у суді. Конструктивне розв'язання (позитивне вирішення) при цьому отримали менше половини всіх справ (44.7%).
    • 11. ЧИМ ЗАКІНЧИЛОСЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ?
      КОМЕНТАР
      18.5 % справ поки так і не знайшли вирішення, оскільки або призупинені, або закриті.
      13.1% від усіх справ потрапили до опції “Інше”, де переважно йшлося про те, що розслідування правоохоронних органів досі триває, справа неодноразово повертається на доопрацювання, створюються різноманітні комісії і слідчі групи, відкриваються нові справи тощо.
      Варто зауважити, що частина розслідувань оприлюднені порівняно нещодавно, відтак і справи порушені по їх матеріалам, теж відкриті зовсім недавно.
    • 12. ЧИ БУЛИ ВИПАДКИ ТИСКУ НА ВАС АБО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ З БОКУ ОРГАНІВ ВЛАДИ/ ГЕРОЇВ РОЗСЛІДУВАННЯ, ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ РОЗСЛІДУВАННЯ?
      N =189
      Майже половина опитаних не відчули на собі ніякого тиску (48,2%). Чверть респондентів свідчить про те, що відчули його у відкритій формі (26,2%), ще чверть вказує на опосередковану форму тиску.
      У своїх коментарях частина респондентів вважає це цілком нормальним явищем, яке зокрема свідчить і про результативність їхньої роботи.
    • 12.Порівняльний анализрозподілувідповідей на питання ЧИ БУЛИ ВИПАДКИ ТИСКУ НА ВАС АБО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ З БОКУ ОРГАНІВ ВЛАДИ/ ГЕРОЇВ РОЗСЛІДУВАННЯ, ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ (ЕФІРУ) МАТЕРІАЛІВ РОЗСЛІДУВАННЯ?
      Як видно з динаміки, спалах прихованого тиску прийшовся на жовтень 2009 року – саме на час передвиборчого періоду. До нинішнього часу тиск хоча не зник і не зменшився, став значно частіше відкритим. Подібний розподіл свідчить про те, що нова влада не поспішає змінювати формату взаємин влади попередньої, використовуючи як і раніше всі можливі види тиску на журналіста.
    • 13. ЯКЩО РЕДАКЦІЯ БУЛА ПРИТЯГНУТА ДО СУДУ ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ, ТО НА ЧИЮ КОРИСТЬ ВІН ЗАКІНЧИВСЯ?
      N =189
      У більшості випадків судів не було. Лише трохи менше, ніж в чверті всіх випадків редакції мали судову тяганину. Переважна більшість судів завершувалась на користь редакції і лише менше чверті - на користь влади.
    • Інформаційні запити
    • 14. ЧИ ЗВЕРТАЛИСЯ ВИ ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ З ОФІЦІЙНИМИ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗАПИТАМИ ВПРОДОВЖ ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ?
      N=321
      Більшість опитаних звертались з офіційними інформаційними запитами до органів влади за цей період (74,5%).
      Цікаво, що серед тих, хто цього не робив, досить вагому частку складають досвідчені журналісти - професіонали своєї справи. На їх думку це частіше безглузда втрата часу і всю необхідну інформацію вони здобувають переважно через особисті контакти з інформаторами, потерпілими, приватні розмови з провладним оточенням.
      Певначастка тих, хто не звертався з запитами, складають також ті, хто змінив профіль діяльності в журналістиці і не займався розслідуваннями протягом останнього року (редакторська робота, новини і т.і).
    • 15. ЯКОГО ХАРАКТЕРУ ВІДПОВІДІ ВИ ОТРИМУВАЛИ НА ОФІЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАПИТИ, СПРЯМОВАНІ ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ ?
      N=239
      Переважна більшість отримували відповіді на свої запити (93.8%). Майже половина з тих, хто отримав відповіді, отримали їх не в повному обсязі. А третина отримали відповідь не по суті запитання. Респондентів, які були задоволеними наданими їм відповідями, виявилось зовсім мало – 14.8%.
    • 15.Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питання: ПРИГАДАЙТЕ ЯКОГО ХАРАКТЕРУ ВІДПОВІДІ ВИ ОТРИМУВАЛИ НА ОФІЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАПИТИ, ВІДПРАВЛЕНІ ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ 12 МІСЯЦІВ ?
      Порівнюючи показники з результатами досліджень 2008 та 2009 років як позитивну тенденцію слід відмітити, що за минулий рік вже в два рази зменшилась кількість журналістів, які не отримали відповіді на свої запити (6,2% проти 16,7% у 2009 році). Кількість же тих, хто їх отримував в повному обсязі, порівняно з минулим роком, зменшилась майже на 2%.
      Статистично значимо, порівняно з минулим роком, збільшилась кількість тих, хто отримав відповіді не в повному обсязі (48,1 % проти 38,9%) . Майже незмінною залишилась частка тих, кому відповіли не по суті запитання (27,8% проти . 27,8% у 2009 році) .
      Таким чином можна зробити висновок, що, якщо влада і почала частіше відповідати на запити, то робити це якісно вона ще не навчилась.
    • 16. ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА)
      N=229
      Загалом опитувані оцінюють доступність та якість інформації за визначеними критеріями досить посередньо, віддаючи перевагу оцінкам від 3 до 1. Найбільш позитивно серед всіх ознак оцінена достовірність, але тут слід зауважити, що майже всі опитані зазначають, що інформація, яка надається, якщо і є достовірною, то дуже часто при цьому неповна, не по суті запитання, а тому переважно малоінформативна.
      Однак найгірше оцінена респондентами оперативність надання інформації. За той термін, за який журналіст очікує на відповідь (до 30 днів), актуальність проблеми просто втрачає гостроту.
    • 16. Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питання:ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА)
      ДОСТУПНІСТЬ
      З даного розподілу спостерігаємо скоріше негативну динаміку, адже відсоток позитивного оцінювання значно зменшився (порівняно з 2009 на 12 % зменшилась кількість респондентів, які оцінили доступність інформації 4 –ма балами). Збільшився відсоток посередніх оцінок, і незначною мірою виросла максимально негативна оцінка.
    • 16. Порівняльний анализрозподілувідповідей на питання:ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА)
      ОПЕРАТИВНІСТЬ
      Динаміка оперативності надання інформації дещо змінилась. І хоча вона й досі оцінюється переважно посередньо і гірше, але все ж такі незначні зрушення тут наявні. Зокрема і в тому, що значно збільшився відсоток тих, хто оцінив оперативність отримання інформації у 3 бали.
    • 16. Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питанняОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА)
      ПОВНОТА
      Незначним чином, але дещо поліпшилася ситуація і щодо повноти надання інформації. Порівняння з минулими роками демонструє слабку, але поступово позитивну динаміку, проте у порівнянні з 1008 роком значно програє за параметром “4” бали. Наявна динаміка при цьому є досить не ситуативною і на тлі попередніх розподілів виглядає послідовною.
    • 16. Порівняльнийаналізрозподілувідповідей на питання:ОЦІНІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ЗА 5-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ДОСТУПНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПИСЬМОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО НАДАЄТЬСЯ ВАМ ЯК ЖУРНАЛІСТУ ОРГАНАМИ ВЛАДИ. (1- НИЗЬКА ОЦІНКА – 5 – НАЙВИЩА ОЦІНКА)
      ДОСТОВІРНІСТЬ
      Ситуація ж з динамікою достовірності виглядає досить несподівано. Незважаючи на те, що серед інших ознак – це найвище оцінена ознака, тим не менш на тлі попередніх розподілів спостерігається дуже негативна динаміка.
      Пов'язано це перш за все з тим, що частина респондентів сумарно оцінювали всі ознаки відповідей як посередні і ставили таку оцінку достовірності саме з огляду на те, що відповіді надавались не по суті запитання, надана інформація була певною мірою майстерно викривлена в потрібний для влади бік, влада замовчувала реальні факти і цифри, формально відписуючись тощо.
    • 17. ЯК, НА ВАШУ ДУМКУ, ЗМІНИЛАСЯ СИТУАЦІЯ З ДОСТУПОМ ДО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ?
      N=239
      Половина опитаних схильні вважати, що ситуація з доступом до інформації за останні 12 місяців ніяк не змінилась. Четверо з десяти опитаних вважають, що ситуація погіршилась (38.7%).
      Дуже незначна частка респондентів налаштовані оптимістично і стверджують, що ситуація з доступом поліпшується (9.1%). Подібна диспозиція оцінок свідчить про те, що опитані в більшості суттєвого погіршення все ж такі не спостерігають, хоча деякі негативні тенденції, означені третиною опитаних, можуть цьому значно посприяти вже в найближчому майбутньому.
    • Порівняльний аналіз розподілу відповідей на питання: ПРИГАДАЙТЕЯК, НА ВАШУ ДУМКУ, ЗМІНИЛАСЯ СИТУАЦІЯ З ДОСТУПОМ До ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ ЗА ОСТАННІ 12 МІСЯЦІВ?
      Якщо в 2009 році Переважна більшість (62%) вважала, що стало гірше, то на думку опитаних у цьому році ситуація скоріше не змінилась (52%). Оптимістів як і завжди залишається досить мало, і за цей рік їх кількість суттєво не збільшилась. Збільшення рядів песимістів теж не відбулося, відтак можна сказати, що спостерігається певна стабілізація.
    • Паспорт опитаних і географія проекту
    • 18.СКІЛЬКІ РОКІВ ВИ ЗАЙМАЄТЕСЬ РОЗСЛІДУВАЛЬНОЮ ЖУРНАЛІСТИКОЮ?
      N=282
      Більше 6 років займаються розслідуваннями лише чверть опитаних (23.6%) Взагалі більша половина опитаних займаються журналістськими розслідуваннями (68.5%) менше 6 років, при чому більше третини з всіх опитаних проводять розслідування лише від 1 до 3 років (37.3%)
    • 18.СКІЛЬКІ РОКІВ ВИ ЗАЙМАЄТЕСЬ РОЗСЛІДУВАЛЬНОЮ ЖУРНАЛІСТИКОЮ?
      КОМЕНТАР
      Наявний розподіл не співвідноситься з кількістю респондентів, які в цьому році розслідувань не проводили. І це не видається дивним , адже на це запитання відповідали і ті досвідчені в розслідуваннях журналісти, які за збігом обставин, в зв'язку з браком часу, іншою журналістською роботою і т.і. саме за останні 12 місяців розслідувань не проводили. Частина з них змінили профіль діяльності, присвятивши себе переважно новинам, редакторській роботі і т.і. Інша ж частина скаржиться на тиск, або відсутність інтересу до розслідування з боку редакції, необгрунтований ризик, відсутність часу і коштів, відсутність доступу до вкрай необхідної інформації .
    • 19. ШТАТНИМ СПІВРОБІТНИКОМ ЯКОГО ЗМІ ВИ Є? відповіло 20.ЗМІ В ЯКОМУ ВИ ПРАЦЮЄТЕ
      N=321
      Більша половина опитаних є представниками друкованих ЗМІ. Досить суттєво, порівняно з іншими роками, поповнилися ряди робітників інтернет - видань. Зовсім мало представлено радіо. Фрілансерами означувалися і ті журналісти, які не працюючи десь штатно, при цьому співробітничали з різними ЗМІ. Цікаво відмітити, що найбільше фрілансерів у столиці.
      Домінуюча більшість опитаних є представниками приватних, регіональних ЗМІ. Національні, як і комунальні ЗМІ, представлені зовсім незначними частками.
    • 21. СТАТЬ
      Більше половини опитаних - це жінки, хоча порівняно з попередніми опитуваннями представників чоловічої статі побільшало (переважно за рахунок респондентів з категорії “досвідчених”).
      22. ВІК
      N=321
      • Переважна більшість опитаних не старші 45 років (82.2%). Основна ж маса опитаних (близько половини) - особи середнього віку (від 30 до 45 років). Більше ж третини всіх респондентів складає молодь віком до 30-ти років. Майже всі опитані з цієї групи мають досвід розслідувань не більше трьох років.
    • Географія проекту
      30.4%
      33.5%
      19.3%
      16.8%
      • Географія проекту є досить нерівномірною. Так, найбільше в опитуванні взяли участь представники центральної і західного регіону України (відповідно, 33.5 % і 30.4%). Майже на половину менше було представників Півдня України і Криму (16.8 %). На третину менше, ніж жителів Заходу - мешканців Сходу (19.3%).
    • ПІДГОТОВЛЕНО ГО “ДЕМОКРАТИЧНІ ІНІЦІАТИВИ МОЛОДІ ” У СПІВПРАЦІ З ГО “ERA - ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА АСОЦІАЦІЯ”ЗА ЗАМОВЛЕННЯМ ПРОЕКТУ “У-МЕДІА” ІНТЕРНЬЮЗ НЕТВОРКВИКОНАВЕЦЬ - К.НАСТОЯЩА ОБРОБКА ДАНИХ – І.ЛАНСЬКАКЕРІВНИК ПРОЕКТУ – С.ГОРНА
      Використання даних цього дослідження можливе за умови посилання на проект “У-Медіа” організації Інтерньюз Нетворк (www.umedia.kiev.ua).