Впровадження медіаосвіти в Україні. Аналітичний звіт. У-Медіа. 2016

429 views

Published on

В 2016 році Інтерньюз провів друге дослідження стану провадження медіа освіти в Україні. Дослідження виявило успіхи та труднощі, намітило тенденції, й сприяло визначенню пріоритетів у розвитку медіа грамотного суспільства за допомогою середньої освіти.
Проект здійснював український благодійний фонд "Академія української преси" (АУП).
Звіт підготовлено Європейською дослідницькою організацією на замовлення Інтерньюз Нетворк.

Published in: Education
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
429
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
1
Actions
Shares
0
Downloads
9
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Впровадження медіаосвіти в Україні. Аналітичний звіт. У-Медіа. 2016

  1. 1. ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА АСОЦІАЦІЯ Впровадження медіа-освіти та медіа-грамотності в загальноосвітніх школах України Аналітичний звіт за результатами комплексного дослідження 2014-2016 рр. на замовлення Українського медійного проекту («У-Медіа») Інтерньюз Нетворк Київ Червень 2016 року
  2. 2. стор.2 Зміст МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ................................................3 РЕЗЮМЕ..................................................................................................................................................7 РОЗДІЛ 1. МЕДІАОСВІТА В ОІППО ......................................................................................10 1.1. Організація навчання з медіа-освіти в ОІППО......................................................................................10 1.1.1.Підготовка координаторів .......................................................................................................................10 1.1.2. Формати викладання медіа-освіти в ОІППО ......................................................................................10 1.1.3. Програми навчання .................................................................................................................................11 1.1.4.Слухачі курсу медіа-освіти в ОІППО .....................................................................................................11 1.1.5. Теми, що викладаються..........................................................................................................................12 1.1.6.Творчі групи ...............................................................................................................................................13 1.1.7.Збір інформації про викладання МО в школах ...................................................................................13 РОЗДІЛ 2. МЕДІАОСВІТА В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ (ЗОШ) .................14 2. 1. Статус впровадження медіа-освіти в ЗОШ...........................................................................................14 2.1.1. Тенденції і зміни .......................................................................................................................................14 2.1.2. Зміни ...........................................................................................................................................................14 2.2. Організація навчання з медіа-освіти у загальноосвітній школі ........................................................15 2.2.1.Участь у експерименті..............................................................................................................................15 2.2.2.Форми впровадження МО/МГ .................................................................................................................18  Експертна думка: особливості викладання ...........................................................................................19 2.2.3.Назва курсу і теми, які викладаються ..................................................................................................20 2.2.4.Підручники..................................................................................................................................................21 2.2.5.Навички та вміння учнів ..........................................................................................................................23  Експертна думка: зацікавленість учнів...................................................................................................24 2.2.6. Залучення батьків до медіа-освіти.......................................................................................................24 2.3. Особистий досвід вчителів........................................................................................................................25 2.3.1.Навчання .....................................................................................................................................................25 2.3.2. Досвід викладання МО............................................................................................................................26 2.3.3.Використання ресурсів АУП ....................................................................................................................28 2.3.4.Основні проблеми викладання МО в ЗОШ ..........................................................................................29  Експертна думка. бар’єри до впровадження медіа-освіти та можливості їх подолання.............30 2.3.5.Оцінка стану впровадження МО в Україні ...........................................................................................31 2.3.6.Допомога для подальшого розвитку.....................................................................................................32  Експертна думка: перспективні напрямки розвитку медіа-освіти....................................................33 РОЗДІЛ 3. ФОКУС-ГРУПОВІ ДИСКУСІЇ З УЧНЯМИ РІЗНИХ КЛАСІВ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ КУРС МО ....................................................................................................................34 3.1. Сприйняття термінів та понять з курсу медіаосвіти ............................................................................35 3.2. Розуміння школярами мети і завдань курсу медіа - освіти................................................................36 3.3. Досвід медіа-освіти .....................................................................................................................................37 3.4. Усвідомлення користі від МО/МГ .............................................................................................................40 3.5. Зацікавленість у розповсюдженні інформації про медіа-освіту ........................................................41
  3. 3. стор.3 МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Метою дослідження, проведеного в дві хвилі у 2015 та 2016 роках, є оцінка ефективності та вивчення досвіду впровадження медіаосвіта в загальноосвітніх школах (ЗОШ) у різних регіонах України. Дослідження 2016 року мало зафіксувати зміни у викладанні медіаосвіти, які відбулись протягом 2015-1016 учбового року. Завдання дослідження:  огляд методів і способів впровадження медіаосвіта;  вивчення наявних та необхідних ресурсів;  фіксація та оцінка новацій та змін у впровадженні медіа-освіти/медіа- грамотності (МО/МГ);  визначення та аналіз труднощів, з якими стикаються загальноосвітні школи під час викладання курсу;  аналіз ефективності існуючих методів викладання медіа грамотності Дизайн дослідження  Телефонне опитування координаторів Обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО), які скеровують впровадження МО в своїх областях.  Телефонне опитування вчителів, які викладають курс МО в ЗОШ,N=100 (2015 рік), N=133 (2016 рік)  Глибинні інтерв’ю з представниками адміністрації шкіл (директори, завучі),N=6 (2015), N=8 (2016 р.)  Фокус-групові дискусії з учнями різних класів, які вивчають курс МО, N=6 (2015 рік), N=8 (2016 рік). Методологія кількісного етапу дослідження З метою вивчення ефективності та якості впровадження експерименту з впровадження медіа-освіти/ медіа-грамотності (МО/МГ) в загальноосвітніх школах (ЗОШ) та специфіки організації навчального процесу з курсу медіаосвіта на першому , кількісному етапі було проведено два телефонних опитування: координаторів Обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) та вчителів, які особисто викладають МО в школах (90 вчителів у 2015 та 2016 роках). Для проведення телефонного опитування вчителів загальноосвітніх шкіл було розроблено двомовний (українська та російська мова) опитувальник, який складався з двох частин («Особистий досвід слухача» та «Організація навчання з МО/МГ в школі»). Порівняно з 2015 роком опитувальник майже не змінився. До 26 питань було додано питання щодо змін та потреб вчителів. Опитувальник був розрахований на проведення 10-15 хвилинного інтерв’ю (див. Додаток 1). Формування баз даних для проведення опитування Оскільки опитування проводилось як серед координаторів ОІППО, так і вчителів ЗОШ, бази даних для опитування формувались наступним чином:  База координаторів ОІППО, які направляють впровадження медіа-освіти в своїх областях, була надана АУП. До неї увійшли 17 координаторів (двоє з однієї області).  До бази вчителів включені викладачі, які причетні до впровадження МО/МГ і проходили навчання з медіа-грамотності в Академії української преси (АУП) та ОІППО.
  4. 4. стор.4 База респондентів складалась з:(1) учасників літніх та зимових шкіл з медіа-освіти АУП; (2) переліку шкіл, що беруть участь в експерименті з впровадження медіа культури, розробником і куратором якого є Інститут соціальної та політичної психології НАПН; (3) учасників конференцій та інших заходів з МО/МГ; (4) контактів вчителів, що були надані кураторами експерименту в регіонах; (5) контактів вчителів, які надавали директори шкіл, що впроваджують МО/МГ; (6) контактів вчителів що були надані їхніми колегами. Початковий список респондентів у 2016 році налічував 165 контактів, після першого контакту кількість опитаних склала 128 особи (див. Додаток №2). База контактів вчителів значно оновилась, оскільки в деяких ЗОШ змінились вчителі, які починали викладання курсу, а потім з різних причин передали цей курс своїм колегам (таких виявилось 13 осіб). Іноді викладання курсу в таких школах було зупинено через брак нових навчених викладачів. В деяких школах, що були включені до експерименту, експеримент зупинено і курс МО/МГ не викладається, а в деяких, навпаки, з’явились ентузіасти, які самотужки займаються або планують впроваджувати медіа-освіту. Портрет респондентів Координатори Опитані координатори є співробітниками Обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) з Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської , Одеської , Полтавської , Сумської, Харківської, Хмельницької , Черкаської, Чернігівської, Чернівецької областей. Здебільшого за посадою вони є старшими викладачами/ викладачами. Зауважимо, що у двох областях, де курс МО викладається в ОІППО, експеримент в школах не проводився. Вчителі Опитані шкільні вчителі проживають та працюють у південних (Херсонська, Запорізька, Миколаївська області), центральних (Київська, Черкаська, Полтавська області), південних (Чернігівська, Сумська області) , східних (Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області) України, а також на заході - у Львівській області. Анкета містила два питання щодо викладання МО в школі: перше давало відповідь на те, чи викладається МО/МГ в школі. З’ясувалося, що в 30 школах з опитаних 128 МО не 10 4 0 1 3 2 8 1 3 0 2 2 Старший викладач/Викладач/асистент Доцент/професор Завідувач кафедрою Завідувач навчально-методичного кабінету Директор/методист центру (ЗАПИШІТЬ, ЯКОГО) Проректор Діаграма 1.Посада координаторів ОІППО Пит.1. На якій посаді в ОІППО Ви працюєте? 2016 2014 N=20, 2014 р, N=16, 2016 р.
  5. 5. стор.5 викладається. Головна причина, на яку вказують 59% з них, як в у 2015 році - це брак навчальних годин. 17% опитаних вказали на те, що не вистачає підготовлених вчителів. Друге питання було спрямоване на те, щоб з’ясувати, чи має вчитель особистий досвід викладання курсу. Щодо досвіду самих вчителів, то 13 з них не викладають курс з різних причин, але назвали 8 своїх колег, які були опитані. В результаті до бази 2016 року як і у 2015 році, увійшло 90 вчителів, які викладають курс особисто. Опитування показало, що викладачами МО/МГ стали різні за фахом вчителі - гуманітарії, викладачі природничих та точних дисциплін. При порівнянні даних 2015 та 2016 років, можна помітити, що кількість вчителів певних спеціальностей майже однакова. Однак найбільшу групу в цілому становлять вчителі гуманітарного профілю – вчителі літератури/ мови, кількість яких у 2016 році значно збільшилась (на 15 осіб), та історії /суспільних дисциплін (загалом у 2015 році їх частка складала 29%, а у 2016 році – 42%). За гендерним розподілом серед опитаних переважали жінки. Як і у 2015 році вони склали 84% опитаних вчителів, що в цілому відображує гендерний розподіл української вчительської спільноти. Методологія якісного етапу Для проведення фокус-групових дискусій (ФГД) та глибинних інтерв’ю (ГІ) на другому етапі дослідження були розроблені окремі сценарії, які враховували особливості цільових груп якісного етапу дослідження (див. Додаток 3-4). Відбір шкіл для проведення ФГД здійснювався з урахуванням наступних критеріїв: 14 14 16 13 12 9 29 17 14 10 6 18 Вчитель літератури та мови Директор (заступник директора, завуч) Вчитель інформатики/математики Вчитель історії/суспільних дисциплін Психолог, педагог- організатор, соціальний педагог Інше Діаграма 2.Посада вчителів ЗОШ Пит. 6. На якій посаді в школі Ви працюєте? 2016 2015 N=90 (2015 р.), N=90 (2016 р.) Жінки 84% Чоловіки 16% Діаграма 3. Гендерний розподіл респондентів N=128
  6. 6. стор.6  Регіональне охоплення. Включені школи з Дніпропетровської, Миколаївської, Київської, Черкаської, Полтавської, Чернігівської та Львівської областей.  Включення шкіл з різними формами викладання медіа-освіти - а саме обов’язковий урок, інтеграція в різні предмети, гурток або факультатив, кіноклуб.  Рекомендації кураторів ОІППО та експертів АУП.  Дані опитування, які вказують на зміни, що відбулись в школах протягом 2015-1016 учбового року. Відповідно до дизайну дослідження, були проведені 8 глибинних інтерв’ю (ГІ) із представниками шкільної адміністрації та вчителями, які викладають цей предмет. Інтерв’ю було проведено в школах Дніпропетровська, Миколаєва, Полтави та містах Київської (м.Хотів), Львівської (м.Новояворівськ), Миколаївської (м.Погорілово), Чернігівської (м.Козелець) та Черкаської (м.Сміла) областей. Структура звіту Звіт включає висновки та три розділи, в яких представлено: (1)порівняльні кількісні дані опитування координаторів ОІППО у 2014 та 2016 роках (2)порівняльні кількісні дані опитування вчителів загальноосвітніх шкіл у 2015 та 2016 роках, які супроводжуються якісними даними - інформацією, отриманою від експертів – викладачів МО та адміністраторів ЗОШ у 2016 році; (3) аналіз фокус-групових дискусій, проведених з учнями шкіл, де вивчається МО.
  7. 7. стор.7 РЕЗЮМЕ  Впровадження медіа-освіти (МО) в школах України відбувається поступово, динаміка розвитку існує, хоча й не така помітна. Очікується, що в перспективі – за два-три роки - вона набуде більш помітних рис. Дослідження зафіксувало новий досвід, що ним оволоділи вчителі з медіа грамотності, а також вдосконалення методик викладання та розробку нових ідей з складання практичних завдань для учнів, способів заохочення та включення максимально широкої аудиторії до навчання. Особливістю останнього року стала успішна інтеграція медіа-освіти у різні предмети, включення елементів курсу медіа-грамотності у виховний процес, поширення медіа-освіти на різні вікові аудиторії - починаючи з молодшої й до старшої школи. Вчителі, що викладають медіа грамотність, - є відкритими до нових ідей, обміну досвідом та власними напрацюваннями, й вважають медіа освітні уроки однією з ознак сучасною української школи.  З огляду на викладання МО протягом останнього року, 79% опитаних вчителів помітили посилення МО за трьома головними напрямками: збільшення кількості викладачів МО/МГ в школі (15%), інтеграцію МО в суспільні предмети (10%), участь та перемогу учнів в конкурсах/фестивалів з МО (10%); по 9% відповідей стосувались поширення МО на старші класи, запровадження навчання для батьків, участь вчителів в міжнародних обмінах/конкурсах/навчання. 21% опитаних вчителів не побачили суттєвих змін у викладанні медіа-освіти у 2015-2016 учбовому році.  Оцінюючи рівень впровадження МО в школах за десятибальною шкалою, найбільша кількість - 25 з опитаних вчителів зупинилися на оцінці в «5» балів. Основне пояснення – «ще багато чого треба зробити». Всі інші вчителі поставили оцінки від 7 до 10 балів. Медіаосвіта в загальноосвітніх школах  За минулі п’ять років медіаосвіта в Україні набула сталого розвитку. Виокремилась група шкіл-лідерів, які розвинули власні програми й запровадили курс з медіаосвіта завдяки поєднанню ентузіазму вчителів/ адміністрацій шкіл та постійній підтримці з боку Академії української преси, яка опікується навчанням вчителів, розробкою методичних матеріалів та підручників, забезпечує обмін набутим досвідом.  Курс медіа-освіти під різними назвами («медіа-культура», «медіа-грамотність», «медіаосвіта») і в різних форматах викладають в школах 14 областей України (за підрахунком координаторів таких шкіл більше 300). У 50% шкіл, які були опитані, медіаосвіта викладається чотири або більше 4-х років.  Експеримент з викладання курсу медіа-освіти під назвою «Медіа-культура», що був започаткований Інститутом соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук в 10 областях України для десятих класів, завершився в 2016 році. У 30 школах з опитаних 128 шкіл МО не викладається. Головна причина, на яку вказують 59% вчителів з цих шкіл - це брак навчальних годин. 17% опитаних вказали на те, що не вистачає підготовлених вчителів. Успішність та ефективність впровадження медіа- освіти залежить від рівня підготовки вчителів, їхньої здатності до підвищення кваліфікації та набуття нових знань, та активності та мотивації керівництва шкіл, які виділяють навчальні години на викладання медіаосвіта. Найбільшого успіху досягають школи, що намагаються інтегрувати МО в якомога більшу кількість навчальні предметів й залучають всіх членів педагогічного колективу до навчання з медіаосвіта. За умов ефективної співпраці долаються всі перешкоди і бар’єри: для МО знаходяться години в щільному графіку навчальної програми, з'являється додаткове фінансування і залучаються гроші на покращення матеріально-технічної бази, в тому числі через переконання батьків учнів.
  8. 8. стор.8  Школи, де працюють опитані вчителі, підключилися до експерименту на різних етапах, у зв’язку з чим демонструють різний рівень розвитку шкільної медіаосвіта. Умовно представлені в опитуванні школи можна розділити на декілька груп: a. Перша - долучилися до викладання медіа-освіти у 2014-2015 навчальному році , знаходяться на рівні адаптації навчальних програм, пошуків можливостей використання практичних завдань, відносно невеликої інтегрованості медіа- освіти в навчальні предмети. Учні цих шкіл хоча й демонструють навички критичного мислення, проте не виявляють значного захоплення предметом. b. Друга група шкіл – мають досвід викладання медіа-освіти 2-4 роки, знаходять підтримку як адміністрації шкіл, так і координаторів ОІППО. Проте через ротацію вчителів-викладачів МО ці школи потребують обміну досвідом і допомоги у впровадження нових методів та практик, зокрема, інтеграції в різні предмети. c. Третя група шкіл мають вже не менш ніж п’ятирічну історію викладання медіа- освіти, розробили власні навчальні програми, широко використовують можливості її інтеграції не тільки в навчальні предмети, але й у виховну роботу з дітьми (проведення щорічних тематичних фестивалів у Дніпропетровську) та батьками (відкриті лекції з медіа-гігієни для батьків у Миколаєві та Погорілово). Такі школи у майбутньому можуть стати не лише прикладом, але й майданчиком для навчання викладачів-новачків й подальшого розвитку впровадження медіа-освіти в Україні.  Різні рівні викладання МО в школах мають бути враховані при проведенні тренінгів та майстер класів; також рекомендовано залучати вчителів з великим практичним досвідом як тренерів. Форми викладання  Протягом останнього року зменшилась кількість шкіл, де медіаосвіта викладалась як обов’язковий урок - одна учбова година на тиждень, водночас збільшилась число шкіл, де обов’язковий урок інтегровано у природничі та гуманітарні предмети, впроваджено факультатив за бажанням учнів, або функціонує гурток з МО / медіа клуб.  Все більше школи комбінують форми викладання медіа-освіти, що приводить до поєднання теорії і практики: теоретичні знання з розвитку критичного мислення вчителі підкріплюють напрацюванням практичних навичок учнів з створення медіа- продуктів.  Водночас експерти і вчителі наполягають на обох формах впровадження медіаосвіта - інтеграції медіа-освіти в різні дисципліни й викладанні окремої дисципліни з власної системою контролю і оцінювання, що дозволить дисциплінувати роботу учнів. Підручники та інші джерела інформації  Підручників для учнів з медіа-освіти в школах не вистачає, тому на уроках використовуються електронні роздруківки й презентації, підготовлені вчителем тощо.  Серед підручників та методичних посібників, які вже напрацьовані Інститутом соціальної та політичної психології НАПНУ і Академією української преси, вчителі обирають ті, що будуть цікаві/ доступні школярам. Також з підручників/програм для викладання обираються теми, що можуть бути представлені в школі з огляду на наявне технічне оснащення та спеціальності вчителя.  Підручники використовуються вибірково через те, що деякі з них занадто теоретизовані. Експерти знову вказують, що для підготовки підручників для учнів
  9. 9. стор.9 необхідно створювати творчі колективи з науковців і практикуючих вчителів, які здатні розробляти кейси з врахуванням віку школярів. Навички та уміння учнів  Формування критичного самостійного мислення у учнів залишилось основним пріоритетом медіа-освіти, на якому вчителі роблять акцент. Водночас зросла кількість тих, хто на відкрите запитання обрав «свідоме ставлення до інформації», «вміння захищатись», «здатність протистояти маніпуляціям». Зміна фокусу у навчанні МО з боку вчителів пояснювалась відповіддю на інформаційні виклики часу. Вони вважають за необхідне допомогти учням розібратися у навалі інформаційних маніпуляцій та захиститися від них. Залучення батьків  Посилилась тенденція до залучення батьків до вивчення медіа-освіти за минулий навчальний рік: 68 з 90 опитаних вчителів використовують різноманітні форми залучення батьків: найчастіше - презентації вчителів під час батьківських зборів класу (49%), та загальношкільних батьківських зібрань (7%), презентації учнів для батьків під час батьківських зборів (20%). Батьківській лекторій з МО як стислий курс з медіа- освіти використовує 24% опитаних вчителів. Фактори, що можуть прискорити впровадження МО  Більшість опитаних вчителів (83 особи з 90) та всі 17 координаторів вважають Наказ Міністерства освіти та науки щодо обов’язкового викладання медіаосвіта запорукою успішного поширення медіа-освіти в Україні. Такий наказ відкрив би можливості для поширення медіа-освіти на всі школи України, оскільки передбачає оплачувані години, а відтак фінансування для вчителів, розробку відповідних підручників й інших супроводжуючих матеріалів, відповідне обладнання шкіл тощо.  На друге місце вчителі поставили фінансову підтримку для розробки матеріалів з МО. Це може бути додаткова платня за підготовку методичних посібників/ підручників, що наближені до реальних потреб шкіл та практикуючих вчителів, додаткові гуртки та міжшкільну діяльність. Фінансове стимулювання також сприятиме більшій кількості спільних заходів та об’єднанню вчителів в творчі групи, що приведе до узагальнення кращого досвіду в нових учбових матеріалах. Водночас експерти і вчителі зазначають, що в них бракує досвіду підготовки конкурсних заявок на гранти та очікують допомоги в цій сфері з боку АУП та міжнародних організацій.  Систематичне підвищення кваліфікації було названо третім з найвпливовіших факторів для успішного поширення медіа - освіти. Регулярні обміни досвідом, семінари та конференції для вчителів, а також можливості переймати міжнародний досвід шкільної медіаосвіта стануть додатковим чинником активізації впровадження медіа-освіти в школах України та піднімуть фаховий рівень вчителів. Подальші перспективи  Серед основних напрямків і перспектив розвитку медіа-освіти, можна визначити три головних: 1) Організаційний, що полягає у всебічній адміністративній підтримці впровадження МО в освітній процес в різних формах (як окремої дисципліни, інтеграції, поширення на молодші класи) з боку адміністрацій шкіл та Міністерства освіти та науки. 2) Методичний, що полягає у розробці та розповсюдженні методичних матеріалів – підручників, навчальних програм, зошитів для учнів, методичних розробок та інтерактивних додатків, мультимедійного матеріалу та практичних кейсів для викладання МО в школах. 3) Комунікативний – створення умов і можливостей для інтенсивного обміну досвідом, навчання, професійного спілкування професіоналів, що викладають МО.
  10. 10. стор.10 РОЗДІЛ 1. Медіаосвіта в ОІППО 1.1. Організація навчання з медіа-освіти в ОІППО 1.1.1.Підготовка координаторів Для впровадження медіа-освіти в середню освіту України координатори та керівники Академії української преси знайшли найбільш потужний та, як показала практика, сталий підхід до підготовки вчителів ЗОШ до викладання медіа-освіти. На першому етапі були проведені тренінги для викладачів ОІППО, які в подальшому стали джерелом інформації та викладачами курсу медіа-освіти та координаторами в областях. Вони постійно оновлюють свої знання, про що свідчить дані опитування 2016 року – 8 з опитаних 17 координаторів протягом 2015-2016 року пройшли перенавчання на літніх (зимових) школах АУП, троє стали учасниками міжнародних конференцій та обміну досвідом з міжнародними партнерами. Інші навчались самостійно. Координатори ОІППО не тільки викладають курс МО в своїх учбових закладах. Серед нових тенденцій – залучення вчителів до наукової роботи (10 викладачів у 2016 році), лекції з МО в школах області (5 викладачів проти одного у 2015 році). 1.1.2. Формати викладання медіа-освіти в ОІППО 5 0 14 18 7 9 4 1 5 3 0 1 17 8 5 4 10 5 Розробив(ла) робочу навчальну програму з медіаграмотності для ОІППО Розробив(ла) навчальну програму для загальноосвітніх шкіл Розробив (ла) авторські модельні уроки/лекції для курсу медіаграмотності Брав(ла) участь у розробці ІНТЕГРОВАНИХ уроків з МО/МГ Викладаю курс медіаграмотності у ОІППО Проводжу позакласну роботу з учнями/гуртки/ фестивалі/шкільна газета/шкільне… Читаю лекції з медіа грамотності у вищих навчальних закладах (регіону, інших регіонів) Займаюсь науковою роботою, виступаю на наукових конференціях з тематики медіа… Читаю лекції з медіа грамотності в школах області Діаграма 1.1. Використання знань з медіа-освіти а педагогічній діяльності в ОІППО Пит. 4. Як Ви скористувались Вашими знаннями у сфері МО/МГу викладацькій практиці з медіа грамотності? 2016 2014 N=18, 2014 р., N=17, 2016 р.
  11. 11. стор.11 Найчастіше, як і у 2014 році головним форматом викладання курсу медіа-освіти в ОІППО є 2-4 години на курсах підвищення кваліфікації (про це заявили у 2016 році 10 координаторів). Проте, як іу 2014 році існують різі формати, які зорієнтовані на потреби слухачів та відповідають їх фаху. Координатори називають:  заочні курси та двотижневі денні курси, по 3-4 лекції, практичні заняття кожного дня (Луганська область);  4-6 годинний курс вчителям інформатики и 28 – годинний дистанційний курс (Запорізька область);  одно-дводенні семінари з лекціями та практичними заняттями (Полтавська та Дніпропетровська області);  8-12 годин на очному курсі підвищення кваліфікації (Сумська та Миколаївська області). 1.1.3. Програми навчання Як і у 2014 році, координатори здебільшого спираються на програму, розробленої МОН для слухачів курсу підвищення кваліфікації в ОІППО (7 осіб), або використовують власну програму, розроблену на основі програми МОН (10 осіб). 1.1.4.Слухачі курсу медіа-освіти в ОІППО За оцінкою координаторів, протягом 2015-2016 навчального року курс з медіа-освіти прослухали 35 824 слухача, серед яких всі категорії вчителів складають 23%, директори та завучі – 21%, вчителі-організатори, методисти, психологи тощо – 15-16%. Ці дані майже не відрізняються від результатів 2014 року, тобто цільові аудиторії ОІППО розподілені рівномірно. Директори та завучі загальноосвітніх шкіл 21% Всі категорії вчителів 23% Вчителі начальної школи 12% Вчителі дошкільної освіти 13% Вчителі- організатори позакласної роботи та інші (вихователі, психол оги, соціальні педагоги тощо) 16% Методисти, бібліот екарі 15% Діаграма 1.2. Слухачі курсу Пит.19. Хто є слухачами курсу з медіаграмотності у вашому ОІППО? N=17, 2016
  12. 12. стор.12 1.1.5. Теми, що викладаються Результати опитування 2016 демонструють певні зміни щодо найбільш цінних для викладачів ОІППО тем курсу. Зросла кількість тих, хто вказав на теми, пов’язані з теорією та методикою викладання МО; маніпуляції в медіа , як і в 2014 році є популярними. Можливо, спираючись на ці дані, АУП треб переглянути програму тренінгів та зосередитись більше на темах, які набирають більшу підтримку за рахунок тих, які майже не цікавлять координаторів. Діаграма 1.3. Найбільш цінні для викладання теми Пит. 5. Які з тем, що були запропоновані АУП для викладання на курсах ОІППО, виявились для Вас найбільш цінними в педагогічній діяльності? N=18, 2014 р., N=17, 2016 р.) Цікаво відзначити, що теми, які координатори назвали цінними, обов”язково включаються в курс медіа-освіти. І хоча назви звучить дещо формально , наприклад, «Медіа в навчально-виховному процесі загальноосвітніх та вищих навчальних закладів», за нею ховається практично зорієнтована цікава лекція, яка має надихнути вчителя на викладання МО в своїй школі. Доповнюючи список обов’язкових тем, координатори назвали: «Маніпуляція свідомістю, медіа ризики і робота з різними медіа текстами», «Маніпуляційні технології», «Мова ворожнечі» тощо. Отже, координатори, не відкидаючи донесення до слухачів обов’язкових методичних та теоретичних засад викладання МО, звертаються до тем, які цікавлять слухачів і є нагально необхідними. Цікаво навести коментар координатора з Запоріжжя: «На базе философии конструктивзма, мы представляем поиск информации, виртуальные карты, инттелектуальные блокноты, метакогнитивные моменты (отслеживание свого индивидуального процесса получения знаний) . Мы учим рефлексии над собой. Цель - педагог должен научить ребенка самостоятельно получать знания и сформировать критическое мышление»). 6 6 5 5 2 5 11 3 3 3 4 6 0 0 5 12 8 12 6 3 9 0 1 4 2 0 2 1 Основи медіаосвіти. Методики МО Як розпочати викладання медіаосвіти Теоретичні основи медіаосвіти Провідні методики медіаосвіти Глобалізація і сучасні тенденції в медіа… Маніпуляції в медіа Художнє мислення Фотокамера як творчий… Рекламні стратегії та безпека особистості Практична медіаграмотність. Сучасні… Як Інтернет впливає на майбутні покоління Вікові особливості впливу сучасних медіа на… Історія екрану: історія мови – історія… Професійні стандарти журналістики в… 2016 2015
  13. 13. стор.13 Діаграма 1.4. Обов’язкові теми Пит.8. Які теми Ви обов’язково включаєте в свій курс медіа-грамотності ? (N=17, 2016 р.) 1.1.6.Творчі групи На існування творчих груп протягом останніх декількох років , які об’єднують вчителів МО, вказали 6 координаторів з Дніпропетровської, Запорізької , Миколаївської Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Вони мають різний статус, які працювали або ще працюють при ОІППО. Зауважимо, що деякі групи через закінчення експерименту, зменшили свою активність або розпалися. 1.1.7.Збір інформації про викладання МО в школах 10 координаторів (двоє з однієї області) збирають дані про школи, в яких впроваджується медіаосвіта, 5 не збирають інформацію, в 2 областях експериментальних шкіл нема, а за своїм власним бажанням школи ще не долучилися до МО. Дані, які надали координатори, свідчать про те, що в 9 областях України до експерименту або самостійного впровадження медіа-освіти долучилися 323 школи. Ця цифра потребує критичного ставлення, оскільки деякі дані виглядають не дуже достовірними (наприклад, у Львівській області, де МО розпочалося лише у 2014-1015 учбовому році , за звітом координатора, МО викладається у 132 школах. Для порівняння , у Дніпропетровській області, де МО впроваджується більше 4-х років, учасниками національного експерименту є 50 шкіл, регіонально беруть участь 41 школа). Поясненням може служити (1) координатори плутають участь у національних конкурсах шкільних медіа, до яких іноді долучається до 200 шкіл з області з викладанням курсу медіа-освіти в школах; (2) використання технічних засобів на уроках сприймається як медіаосвіта; (3)відсутні чіткі критерії щодо того, що насправді є медіа-світою в школі. ;(4) цифри відображують кількість «паперових» учасників експерименту, реально їх значно менше (коментар координатора з Полтави: «18 закладів, де є експеримент по області, але 10 точно, де є заняття з медіа-освіти»). Кількість навчених школярів координатори оцінити не беруться 26% 20% 9% 21% 12% 12% Медіа в навчально-виховному процесі загальноосвітніх та вищих навчальних закладаів Медіакомпетенція педагогічних та науково- педагогічних працівників Філософія медіа культури/Філософські засади медіаграмотності Формування компетентності медіа грамотності педагога Медіаграмотність як світоглядна основа компетентності педагога Теорія впливу
  14. 14. стор.14 РОЗДІЛ 2. Медіаосвіта в загальноосвітніх школах (ЗОШ) 2. 1. Статус впровадження медіа-освіти в ЗОШ 2.1.1. Тенденції і зміни Особисті інтерв’ю з керівником Академії української преси професором Валерієм Івановим та керівником програми Оксаною Волошенюк, були спрямовані на те, щоб виявити зміни, які помітили експерти, тісно пов’язані з впровадженням МО/МГ в Україні з перших кроків. Основні зміни, на які сказали експерти, було в подальшому враховані при розробці анкети для опитування вчителів та сценаріїв глибинних інтерв’ю. Серед них:  Систематизація курсу МО.  Розширення кола шкіл, в яких викладається або планується викладання МО/МГ.  Залучення нових аудиторій – учнів класів різних рівнів та дошкільнят.  Інтеграція курсу в різні предмети.  Створення тимчасових творчих груп, які об’єднують вчителів МО/МГ.  Налагодження програми міжнародного обмінів вчителів.  Проведення конкурсів для школярів як регіональних, так і національних. Серед недоліків, які потрібно подолати, на думку експертів, є:  Брак підготовлених вчителів, які могли б впроваджувати МО/МГ в ЗОШ по всій Україні  Відсутність постійного механізму передачі досвіду та практичних навичок викладання МО/МГ.  Застарілість концепції, покладеної в основу експерименту, який проводив Інститут соціальної та політичної психології АПН України.  Нарратив та теоретизування, характерні для деяких підручників та методичних матеріали, необхідність наблизити їх до потреб вчителів та учнів. 2.1.2. Зміни Для здійснення великих та помітних змін в шкільній системі, яка відрізняється консерватизмом, рік – досить короткий строк. Однак до анкети дослідження -2016 було включено питання про зміни, на яке могли відповісти тільки вчителі – ті, хто втілював ці зміни та міг їх відзначити.  21% вчителів сказали, що змін не було.  79% вчителів підтвердили різні зміни, які відбулися в їхніх школах у 2015-2016 учбовому році. Серед багатьох варіантів змін відзначимо 3 головні: збільшення кількості викладачів МО/МГ (15%), інтеграцію МО в суспільні предмети (10%), участь та перемогу учнів в конкурсах/фестивалів з МО (10%). По 9% набрали опції, які відображають запровадження МО в старших класах, навчання для батьків, участь вчителів в міжнародних обмінах/конкурсах/навчання.
  15. 15. стор.15 Деякі показники поки що досить незначні, однак вони свідчать про реальність змін, на які вказали експерти – інтеграція МО в різні предмети, поширення МО на різні рівні класів в школах, розширення контактів як серед учнів, так і серед вчителів, які займаються МО. Діаграма 2.1. Зміни у впровадженні МО в ЗОШ Пит.7. Підтвердить або спростуйте наступні твердження щодо змін у провадженні МО/МГ в ВАШІЙ школі? (ТАК), можливість обрати декілька відповідей, (N=90, 2016 р.) 2.2. Організація навчання з медіа-освіти у загальноосвітній школі 2.2.1.Участь у експерименті ЗОШ, і яких викладається медіаосвіта, мають різний статус, який майже не змінився з 2015 року: у 2016 році 39% респондентів відповіли, що школа є учасником національного експерименту, 41% зазначили, що бере участь у регіональному експерименті. Завершення експерименту у 2016 році здебільшого не вплинуло на ті школи, де МО вже стало частиною «шкільного світу». Зауважимо, що з 12% до 16% збільшилась група шкіл , які впроваджують МО/МГ самостійно. Декілька респондентів не могли відповісти на це питання, і можна припустити, що вони скоріш за все не є учасниками експерименту.
  16. 16. стор.16 У 46% шкіл МО/МГ викладається більше 4-х років, наступні великі групи – це школи, де МО впроваджується 3 роки (22%) та 2 роки (17%) (діаграма 1.2). Діаграма 2.3. Кількість років викладання МО в школі (Пит.15 /21.Скільки років викладається МО/МГ у Вашій школі?) N=90, 2015 рік N=90, 2016 рік Вчителі, які долучилися до викладання МО/МГ нещодавно, складають 7%. Зменшилась частка тих, хто не знає, скільки років викладається МО в їхній школі (3% проти 14% в 2015 році). Експертна думка: мотивація до участі в експерименті та його продовженні1 = зрозуміла всім респондентам, які представляють школи, що були учасниками експерименту або впроваджують МО самостійно. Саме тому вони висловлюють стійкі наміри незалежно від того, чи буде експеримент продовжений/поновлений офіційно чи ні, продовжувати роботу у цьому напрямі. Тим більше, що опитані мають вже багато напрацювань в рамках впровадження медіа-освіти з якими вони готові поділитися із колегами. Одне із важливих досягнень експерименту – це сама його проблематика, те, що йому вдалося вийти і виявити ті проблеми, які є актуальними як для шкільної освіти, так і для українського суспільства в цілому. Це проблеми пов’язані із появою та розповсюдженням медійних технологій, які стають невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. 1 Тут и далі блок «Експертна думка…» є результатом аналізу глибинних інтерв’ю з викладачами МО. 36 37 11 6 34 36 14 4 Так, наша школа є учасником національного експерименту Так, наша школа є учасником регіонального експерименту Ні, ми не беремо участі у експерименті, впроваджуємо МОМГ… Не Знаю Діаграма 2.2. Участь в експерименті (Пит.14 (20) Чи є ваша школа учасником експерименту з впровадження медіа-освіти? N=90, 2015-2016 рр. 2016 2015 26% 22% 20% 18% 14% Чотири роки Два роки Три роки Один рік Не Знаю 46% 22% 17% 7% 5% 3% Більше 4-х років Три роки Два роки Один рік Чотири роки Не знаю
  17. 17. стор.17 Розуміння важливості включення цих аспектів у навчальний процес – це те, що відрізняє учасників експерименту, те, що стимулює їх активний творчий пошук у напрямку впровадження медіа-освіти і зобов’язує його продовжувати й далі: "Це те, що потрібно, що є на часі" (Хотів), "без МО сьогодні не можливо. Але займатися цим має не тільки інститут соціальної психології, це має бути на рівні держави" (Миколаїв).2 Проте рівень реалізації впровадження медіа-освіти за роки експерименту виявився доволі різним у різних регіонах і школах. Не зважаючи на те, що у всіх школах, в яких проводились інтерв’ю із вчителями та шкільною адміністрацією, викладається курс медіа- освіти, ефективність включення в процес впровадження МО в шкільне навчання доволі різна. При цьому важливим є не стільки сама наявність уроку медіа-освіти (медіа-культури чи медіа-грамотності) у учнів старших класів або підготовленість викладача - фахівця з МО (прослуховування спеціальних курсів, участь в семінарах). Успішність та ефективність реалізації експерименту все більше залежить від масштабності інтегрування МО в інші навчальні предмети в школах, залучення всього педагогічного колективу, включаючи активну зацікавленість і допомогу з боку шкільної адміністрації – директора, завучів. За умов загальної включеності у співпрацю долаються всі перешкоди і бар’єри: для МО знаходяться години в щільному графіку навчальної програми, з'являється додаткове фінансування і гроші на покращення матеріально-технічної бази. Підтримка з боку шкільної адміністрації, знаходження однодумців у педагогічному колективі стають важливими складовими досягнення успіхів у впровадженні МО. Звичайно, важливим є і залишається індивідуальний ентузіазм і захоплення самого викладача. Проте без колективної підтримки, без можливостей для розвитку і вдосконалення успішна реалізація проекту впровадження МО стала б не можливою. Як зазначила викладачка в одному з інтерв’ю: "Нужно людям создавать ситуацию успеха. Когда он почувствует, что это нужно, что есть отдача – у него вырастают крылья" (Дніпропетровськ). За часи проведення експерименту різні викладачі пройшли свій шлях. Хтось зазначає, що лише став "краще орієнтуватися в предметі", що "учні стали більш зацікавленими" (Львів). Інші демонструють значні досягнення. Так, наприклад у Миколаєві була розроблена і впроваджена власні модель медіа- освіти, яка визначається такими принципами: медіа імунітет - критичне мислення – медіа- грамотність - медіа-творчість. При цьому наголошується, що медіа-творчість може бути лише останнім етапом формування медіа-кільтури особистості. Якщо рухатись у зворотному боці, то ми лише збільшимо кількість неякісної продукції. Перед тим, як включити медіа-освіту в навчальний процес, вчителі миколаївського ліцею цілий рік обговорювали на педрадах механізми і способи впровадження такої дисципліни, до обговорення був долучений весь педагогічний колектив. У м. Погорілово Миколаївської області, вчитель МО, визнаючи, що на перших етапах викладання мав багато методичних труднощів, стикнувшись із різноманітними моделями викладання, що пропонувалися на семінарах, та відсутністю чітких методичних рекомендацій, розробив і запропонував власну навчальну програму, яка була захищена і затверджена у миколаївському ОІППО. У цій програмі – "Практична медіа-культура" основний акцент зроблений на практичний аспект викладання: "я зрозумів, що дітям потрібні практичні навички. Діти важко запам’ятовують великий масив інформації" . Одне із завдань цієї програми презентувалось на відкритому уроці учнями, - круглий стіл за результатами проходження учнями веб-квесту. 2 Тут і далі пряма мова респондентів наводиться курсивом із збереженням лексики та синтаксису.
  18. 18. стор.18 Вчителі взагалі демонструють значну відкритість і готовність ділитися своїми методичними напрацюваннями із колегами. Так, вчителька з Миколаївського ліцею регулярно проводить відкриті уроки МО в школах міста й області. У Дніпропетровську щорічно організовують та проводять шкільні фестивалі, тематично пов’язані із МО. У таких фестивалях беруть участь всі класи школи, навіть ті, в яких медіаосвіта не викладається. Це дає можливість зацікавити та залучити до МО учнів різних класів. Так, за ініціативою викладачів у цьому році був проведений фестиваль соціальної реклами, в якому перемогли учні молодших класів. У минулому році школа стала базою для проведення міського шкільного фестивалю буктрейлерів, що дозволило їй сформувати певний імідж у місті як медіа-орієнтованої школи. Стає все більш зрозумілим, що одного особистого ентузіазму та ініціативи в успішній реалізації проекту недостатньо. Потрібна підтримка всього шкільного колективу, потрібне включення і захоплення ідеєю, потрібне відчуття віддачі та розуміння перспектив. Такою віддачею, за словами респондентів, стають реальні досягнення їх учнів – перемоги у міських, всеукраїнських конкурсах, створення власної шкільної газети, радіо, новин. Реальні досягнення, готовий медіа-продукт, стимулюють до подальшої роботи і вдосконалення. 2.2.2.Форми впровадження МО/МГ Школи обрали різні форми навчання з МО/МГ, проте в 2015-2016 учбовому році відбулися важливі зміни, які відображують насамперед пошук можливості подолання обмеженості формальних годин шкільної програми. Якщо у 2015 році найбільш поширеним був обов’язковий урок - одна учбова година на тиждень (49 шкіл), то в 2016 році кількість таких шкіл зменшується до 31 із зростанням групи шкіл, де обов’язковий урок інтегровано у природничі та гуманітарні предмети (до 26 проти 9 шкіл у 2015 році). Збільшилась кількість шкіл, де впроваджено факультатив за бажанням учнів, функціонує гурток з МО або медіа клуб (складають 27% та 19% відповідно проти 15% та 13% у 2015 році). 21% у 2015 році складали школи, де ентузіасти - вчителі ініціювали та підтримували шкільні медіа – газети, радіо, Інтернет–сторінку. Їхня частка скоротилась до 6% у 2016 році. 9 49 17 14 24 26 31 33 23 7 Обов’язковий урок з МО/МГ, інтегрований в інші предмети (гуманітарні і природничі) Обов’язковий урок щотижнево Факультативне навчання за бажанням учнів Гурток з МГ/МО Медіа клуб (шкільна газета, радіо, Інтернет- сторінка для донесення основ МГ) Діаграма 2.4. Форми викладання МО/МГ в школі (Пит.17 /23. Як організовано навчання МО/МГ у вашій школі? можливість обрати декілька відповідей) 2016 2015 N=90, 2015-2016 рр
  19. 19. стор.19 Як свідчить діаграма 2.4., МО/МГ здебільшого викладається в старших 9-11 класах (83% у 2015 році , 60% у 2016 році). Водночас курс «переміщується» у середні класи (25% у 2016 проти 10% у 2015 році). Зауважимо, що 6% опитаних зауважили, що МО/МГ викладається у молодших класах, чого не було зафіксовано у 2015 році. Діаграма 2.5. Класи, в яких викладається МО/МГ Пит.18/24. Учні яких класів долучаються до навчання з МО/МГ? ( Декілька відповідей, N=90, 2015 та 2016 р.) N=90, 2015 рік N=90, 2016 рік Вчителі оцінили кількість учнів, які пройшли курс медіа-освіти у 2016 році , у 5410 учнів, що становить 10% від загальної кількості учнів у 90 школах , що брали участь в опитувані (50 490). Якщо згадати, що у 2016 році за даними Міністерства освіти та науки загальна кількість випускників українських шкіл склала 200,5 тисяч учнів,а кількість шкіл складає 17 337, можна уявити масштаб роботи, необхідної для впровадження МО в школах.  Експертна думка: особливості викладання Викладання курсу медіа-освіти в школах, де були проведені глибинні інтерв’ю, відбувається в старших класах (10 клас – Хотів, Козелець, Сміла,Львів, 8-9 класи у Полтаві, 10-11 класи – Миколаїв, Погорілово, 8,9,10 класи у Дніпропетровську) за рахунок варіативної частини навчального плану 1 раз на тиждень. Більшості викладачів довелось переробляти запропоновані програми, адаптуючи їх як до умов навчального плану (у початкових програмах передбачалось і розраховувалось викладання курсу на 4 години на тиждень), так і до потреб учнів (посилити практичну складову, щоб максимально включити їх в роботу та зацікавити). Якщо адаптація до адміністративних умов і скорочення першопочаткової програми, за словами респондентів, відбулося практично в усіх школах, то переробка відповідно до потреб учнів стала для вчителів тим випробуванням, вирішення якого потребувало значних особистісних творчих зусиль. Вчителі, які змогли це зробити за допомогою власної ініціативи, а також за підтримки адміністрації та колег-педагогів, демонструють як значні напрацювання, так і досягнення у цьому напрямку. Так, у Погорілово Миколаївської області, вчителем медіа-освіти розроблена і затверджена власна навчальна програма "Практична Медіа-культура", яка розрахована на 10-11 класи навчання. У Миколаївському ліцеї розроблена власна модель викладання МО та інтеграції МО в навчальні предмети. Основу цієї моделі складають такі принципи: Медіа імунітет - 83% 10% 7% 0% старші класи середні класи молодша школа всі класи 60% 25% 9% 6%
  20. 20. стор.20 критичне мислення – медіа-грамотність – медіа-творчість. Учні дніпропетровської школи постійно беруть участь у фестивалях, присвячених медіа-грамотності, презентуючи власні проекти. Як зазначають самі вчителі, завдяки МО їм вдалось сформувати особливий привабливий імідж школи в районі та місті, не останню роль у якому відіграла її медійна спрямованість. Отже, впровадження курсу медіа-освіти стало як випробуванням, так і можливістю для вчителів реалізувати свій творчий потенціал за межами власної предметної діяльності. Окреме питання у викладанні медіа-освіти – це співвідношення теоретичних і практичних знань. Опитані вчителі дуже добре розуміють важливість і необхідність надання учням теоретичного матеріалу з дисципліни. Але також вони розуміють важливість практичної складової, яка за словами респондентів, стає тим механізмом, завдяки якому відбувається включення учнів у навчальний процес: "Нужны и теоретические знания, но также они должны быть творческими людьми, поэтому они должны делать практические задания" (Дніпропетровськ). Поєднання теорії та практики, важливість практичних завдань відмічається всіма вчителями. В школах, де медіаосвіта знаходиться на початковому етапі розвитку (Хотів, Львів), і навіть досвідчені (Полтава) вчителі визнають, що їм не вистачає досвіду організації практичних занять і завдань, іноді суто технічного знання про можливості реалізації медіа-навчання: як працювати із відео матеріалом, програмним забезпеченням тощо: "Не вистачає – технічної підготовки для практичних занять" (Полтава). Від ефективного технічного супроводу залежить також успішна інтеграція МО в усі навчальні предмети в школі. Такі можливості активно використовуються в школах Миколаєва та Дніпропетровська. Вчителі - предметники готують презентації, фільми, активно використовуючи медійні засоби. Так, у Дніпропетровську вчителька хімії самостійно підготувала для учнів фільм про Д.Менделеєва. У Миколаєві вчитель фізкультури пояснював користь від фізичних вправ, демонструючи в презентації які м'язи включаються під час тренування. Звичайно, такий підхід далекий від класичного розуміння медіа-освіти, спрямованого на розвиток критичного мислення, проте стимулює творчий підхід учнів при вивченні предметів. Це означає, що інтеграція МО – це не лише перспектива, для багатьох шкіл це вже реалії повсякденної роботи і організації навчального процесу. Разом із цим більшість експертів вважають, що уроки МО мають бути окремим предметом у навчальній програмі. Має бути власна система оцінювання, а не як факультатив або спецкурс: "Лучше развивать как предмет – т.к. это больше дисциплинирует. Кружковая работа более свободна. Заставить ходить не можем. А МО – как предмет, нужно готовиться, выполнять задания. В итоге – это играет только в плюс" (Дніпропетровськ), "Якщо ми хочемо, щоб був результат, то це має бути окремий предмет, з оцінюванням" (Львів). З іншого боку, саме відсутність формального оцінювання, більш вільна форма спілкування, можливість дискусій та висловлення своїх думок є тими рисами, які приваблюють учнів до вивчення курсу медіа-освіти. 2.2.3.Назва курсу і теми, які викладаються Майже половина опитаних вчителів визначили курс, який вони викладають, як «Медіа культура» (46 осіб) або «Медіаосвіта» (17 вчителів). Існують також інші назви - «Основи медіа-грамотності», «Сходинки до медіа- грамотності» «Елементи медіа- грамотності» або «Медіа-грамотність» (13 вчителів) та більш вузькі «Основи мультимедійних технологій», «Візуальна медіа- культура». 11 вчителів визначили свій курс як «Інтегрований курс в
  21. 21. стор.21 суспільні предмети», «Інтегрований курс МО с в українську мову». Гуртки носять різні назви – «Гурток медіа-освіти», «Гурток медіа-грамотності», «Гурток медіа-технологій», «Гурток журналістики». В деяких школах курс для 10-го класу називається «Медіа- культура», а для 8-го «Основи медіа-грамотності». Як правило, на питання про теми, які вони обов’язково розглядають із своїми учнями, вчителі відповідають – «ідемо за програмою», і тому розподіляються за наступними напрямами (модулями): 1. Історія медіа (фото, кіно, телебачення, газети, журнали, Інтернет) та аналіз текстів/матеріалів/інших медіа продуктів (наприклад, телешоу) 2. Візуальна медіа-культура. Практика створення медіа продуктів, реклами, розробка сюжетів, репортажів, кіно- та фотоматеріалів. 3. Основи інформаційної безпеки. Інтернет безпека. Медіа-гігієна. 4. Маніпулятивні технології. Інформування та пропаганда, мова ненависті, стереотипи. Психологічний вплив медіа та способи протидії маніпуляціям. Вчителі вказували, що в ситуації, яка склалася в Україні, важливість протидіх маніпуляціям та пропаганді є дуже важливими темами медіа-курсу. 2.2.4.Підручники Порівняно з 2015 роком дещо зменшилась кількість вчителів, які використовують програми та посібники, розроблені в Інституті соціальної та політичної психології НАПНУ, зокрема, підручник «Медіа-культура особистості: соціально-психологічний підхід: навчально- методичний посібник за ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця назвали 13 вчителів; 6 вчителів сказали, що використовують підручник «Медіаосвіта та медіа-культура учнів в ЗОШ: візуальна медіа-культура» Н.І. Череповської , а 10 назвали «Практикум «Медіа- культура» Л.А. Найдьонової , О.Т. Баришполець. Підручники та методичні матеріали, які розробили або видали в АУП, використовуються досить активно. На першому місці – «Основи медіа- грамотності. Навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) клас Плани-конспекти уроків», «Медіа-грамотність. Підручник для вчителя» (Сінді Шайбе) – ці підручники біли обрані 64 та 51 вчителем відповідно з 90 опитаних. Завойовує популярність «Медіа-грамотність на уроках суспільних дисциплін» (обрали 49 вчителів). Діаграма 2.6. Використання підручників та методичних матеріалів Пит.27. Чи використовуєте Ви наступні підручники/матеріали при викладанні МО/МГ? (ТАК), N=90, декілька відповідей
  22. 22. стор.22 В цілому вчителі не обмежуються названими підручниками («Ми використовуємо все, що нам давали на школах АУП»), активно використовують Інтернет у пошуках новинок.  Експертна думка: навчально-методичні матеріали Спілкування з експертами надало пояснення, чому деякі підручники стали користуватися меншою популярністю, ніж це було у 2015 році. Наприклад, підручники з медіа-освіти за ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця, Н.І. Череповської, з одного боку, стали основою для викладання курсу медіа-культури під час експерименту, однак є складними для учнів , потребують значної адаптації і здебільшого використовуються вибірково ("Медіа-культура особистості" заскладний для сприйняття учнями, тому беремо теми вибірково (Дніпропетровськ)». З іншого боку, вчителі вже набули власного досвіду в викладання МО і тому розробляють власні методичні та практичні матеріали, іноді просто відмовляючись від підручників. Популярністю серед вчителів при викладанні МО користується робочий зошит, розроблений Н.Череповською. Проте і він використовується вибірково, оскільки кількість годин, виділених на МО у навчальних планах, надзвичайно невелика (1 год на тиждень). Схвально сприймаються деякі навчально-методичні рекомендації/підручники , підготовлені або видані в Академії української преси. Водночас експерти зазначають, що їм було б дуже цікаво ознайомитись і можливо впроваджувати в навчальний процес методичні розробки колег з інших міст. У зв’язку із чим респонденти наголошували на необхідності посилення зв’язків і комунікацій із колегами – проведення круглих столів, семінарів, або створення форумів і віртуальних платформ для обміну досвідом та матеріалами. На думку опитаних, ідеальний підручник з медіа-освіти має готуватися спільно науковцями, які розуміються на предметі, із залученням до його підготовки вчителів, які мають напрацьовані практичні рекомендації щодо організації і впровадження курсу. Контроль знань Серед методів контролю знань переважає підготовка творчих завдань та проектів. Так, у м.Погорілово Миколаївської області вчитель намагається дати такі завдання, які будуть і цікавими, і актуальними для учнів, максимально їх включаючи у вивчення предмету. Наприклад, зробити нарізку музичних треків, які учні прослуховують протягом дня, або по темі фотографія – сфотографувати та зробити фото-колажі, по темі телебачення – 27 37 39 49 51 64 Медіаосвіта та медіаграмотність для вищих навчальних закладів. Практична медіаосвіта: авторські уроки. Збірка. Медіаосвіта та медіаграмотність. Короткий огляд Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя Основи медіаграмотності: Навчально- методичний посібник для вчителя 8 (9)…
  23. 23. стор.23 розробити власне теле-меню вихідного дня. За підсумками навчання учні готують "портфоліо" – приклади реалізації завдань із дисципліни. Завдання контролю знань, таким чином, на думку респондентів, полягає у наданні учням можливості продемонструвати отримані знання. Вчителі все більше відходять від традиційних форм контролю, зосереджуючи увагу на розкритті творчого потенціалу учнів. 2.2.5.Навички та вміння учнів Учні, за свідченням вчителів, найбільш зацікавлені практичною стороною курсу, а саме створенням власних медіа продуктів там, де це можливо. В школах, які не мають власних медіа (газети, радіо) або доступу до Інтернет, вчителі зосереджуються на критичному аналізі медійних матеріалів, що, за їх словами , також дуже приваблює учнів. Кількісний аналіз даних, які були зібрані у відповідь на питання про те, на чому саме роблять акцент вчителі курсу МО/МГ в школі, показав, що формування критичного самостійного мислення було основним пріоритетом у 2015, і залишилось у 2016 році (обрано 76 та 66 відповідей відповідно). «Здатність до креативного мислення» - у 2016 році цю навичку назвало 27 вчителів проти 54 у 2015 році. Водночас зросла кількість тих, хто обрав «свідоме ставлення до сприйняття та розповсюдження інформації» (36 відповідей у 2016 проти 11 у 2015 році) та «вміння психологічно захищатися від непотрібної інформації» (18 відповідей у 2016 проти 7 у 2015 році). Кількість випадків, коли навичка «здатність протистояти медіа маніпуляціям» була обрана вчителями, залишилась без змін. Варто зауважити, що обираючи саме ці відповіді - «свідоме ставлення», «вміння захищатись», «здатність протистояти» - вчителі реагують на інформаційні виклики часу, коли медіа простір заповнився фейками, маніпулятивною інформацією, агресивною та дискримінаційною лексикою. Вони вважають за необхідне допомогти учням розібратися у навалі нових інформаційних викликів та захиститися від них. Діаграма 2.7. Основні навички та вміння учнів (Пит.23/30. Які навички/вміння з МО/МГ Ви намагаєтесь розвинути у Ваших учнів? Можливо 3 відповіді N=90, 2015 та 2016 р.)

×