2. Професорсько-викладацький склад кафедри:
Парій Федір Микитович, доктор біологічних наук, завідувач кафедри;
Рябовол Людмила Олегівна, доктор сільськогосподарських наук, професор;
Сигида Віктор Прокопович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
Заплічко Феодора Онисимівна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
Ковальчук Ігор Васильович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
Єщенко Олексій Володимирович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
Новак Жанна Миколаївна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
Любченко Андрій Іванович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент;
Коцюба Світлана Петрівна, кандидат сільськогосподарських наук, ст. викладач;
Сержук Олександр Петрович, кандидат сільськогосподарських наук, ст. викладач;
Полянецька Ірина Олегівна, кандидат сільськогосподарських наук, ст. викладач.
4. Парій Федір Микитович, доктор
біологічних наук, завідувач кафедри.
Закінчив Уманський СГІ у 1965 році.
Кандидатську дисертацію на тему
«Вивчення ефекту гетерозису у
тетраплоïдноï кукурудзи» підготував під
керівництвом видатного генетика Ю.П.
Мірюти, учня М.І.Вавілова. Докторську
дисертацію захистив в 1993 р. на тему:
«Генетичне покращення гібридних буряків».
Автор понад 100 наукових праць у
галузі генетики, селекції та насінництва,
створив понад 40 сортів і гібридів
сільськогосподарських культур та
запатентував 50 винаходів із технології
селекції рослин; підготував чотири
кандидати наук.
Нагороджений відзнакою Міністерства
аграрноï політики Украïни „Знак Пошани"
(2003р.).
5. Рябовол Людмила Олегівна, доктор
сільськогосподарських наук, професор,
академік АН ВО України.
Закінчила Уманський СГІ у 1988 році.
Кандидатську дисертацію захистила в 1994
році на тему: «Розробка способів
отримання гаплоïдних і дигаплоïдних
матеріалів цукрових буряків».
Докторську дисертацію за темою
«Використання біотехнологічних методів
при отриманні вихідного матеріалу в
селекції цикорію коренеплідного (Cichorium
intubus L.) та буряків цукрових (Beta vulgaris
L.)» захистила в 2010 році.
Автор понад 150 наукових праць у галузі
генетики та селекції; запатентувала сім
винаходів із технології та селекції рослин.
6. Опалко Анатолій Іванович, кандидат
сільськогосподарських наук, доцент.
Закінчив Уманський СГІ у 1965 році,
Кандидатську дисертацію захистив у 1975
р. на тему: «Індукована мутаційна
мінливість багаторічного люпину».
Наукову роботу проводить за темою:
«Селекційно-генетичні основи підвищення
антропоадаптивного потенціалу культурних
рослин».
Автор понад 160 наукових праць, двох
посібників та одного підручника. Співавтор
двох сортів пшениці озимої (Поліська 85 та
Щедра Полісся) та двох сортів груші (Бере
Десяткова та Уманська Ювілейна).
Підготував 2 кандидати наук.
7. Сигида Віктор Прокопович, кандидат
сільськогосподарських наук, доцент.
Закінчив Уманський СГІ у 1960 році.
Кандидатську дисертацію захистив у 1971р. на
тему: «Способи обробітку грунту під озиму
пшеницю після гороху».
Проводить наукову роботу за темою:
«Попереднє сортовипробування нових ЧС гібридів
цукрового буряка».
Ним опубліковано більше 100 наукових
праць з питань селекціï і насінництва польових
культур, є співавтором чотирьох посібників, у т.ч.
«Інтенсивна технологія вирощування озимої
пшениці» (1986), «Справочник по зерновым
культурам» (1991), більше 30 методичних
розробок. З 2001 р. є керівником авторського
колективу з написання посібника « Біологія» для
учнів 7-11 класів. У 2002 - 2008рр. були випущені
посібники з біологіï для учнів 7-9 і 10-11 класів та
абітурієнтів. У 2009 році видавництво «Шкільний
світ» видає три методичні розробки на базі
навчального посібника «Біологія» для учнів 7-9
класів. Підготовлено підручники для студентів,
останні з яких «Досягнення, напрямки і завдання
селекції окремо их польових культур в Україні» та
«Моніторинг поля і посівів в сучасних технологіях АПК».
8. Заплічко Федора Онисимівна,
кандидат сільськогосподарських наук,
доцент.
Закінчила Уманський СГІ у 1963.
Кандидатську дисертацію захистила в
1985 р. на тему: «Дія гама-променів і
хімічних мутагенів на самонесумісність
яблуні»
Продовжує наукову роботу за темою:
«Селекція яблуні та груші».
Автор понад 60 наукових праць.
Співавтор підручника «Селекція плодових і
овочевих культур» та навчального
посібника «Загальна біологія».
9. Ковальчук Ігор Васильович -
кандидат сільськогосподарських наук,
доцент.
У 1995 році закінчив Уманський
сільськогосподарський інститут.
Дисертацію на здобуття наукового
ступеня кандидата наук за темою:
«Удосконалення моделей простих
міжлінійних гібридів кукурудзи,
адаптованих до умов Лісостепу України»
захистив в 2003 році.
Займається науковими дослідженнями
в напрямку «Створення високоврожайних
гібридів кукурудзи, адаптованих до умов
вирощування Лісостепу». За темою
наукових досліджень опубліковано 35
науково-методичних праць і один
навчальний посібник у співавторстві.
10. Новак Жанна Миколаївна, кандидат
сільськогосподарських наук, доцент.
Закінчила Уманський ДАУ в 2001
році. Кандидатську дисертацію захистила в
2007 р. на тему: «Заходи поліпшення якості
та підвищення врожайності насіння
кукурудзи в центральному Лісостепу
України».
Наукову роботу продовжує за темою:
«Селекція пшениці озимої пшениці на
продуктивність та якість зерна». Aвтор 22
наукових праць.
11. Єщенко Олексій Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук,
доцент.
Закінчив Уманську СГА в 1997 році.
Кандидатську дисертацію захистив в
2001р. на тему: «Реакція насінників
біологічних форм цукрових буряків на
гербіциди».
Продовжує наукову роботу за темою:
«Аспекти вирощування насіння цукрових,
столових та кормових буряків на
стерильній основі». Автор 45 науково-
методичних праць, в тому числі однієї
монографії.
12. Коцюба Світлана Петрівна кандидат
сільськогосподарських наук, ст. викладач,
Закінчила Уманську СГА у 1998 році.
Працювала науковим співробітником
науково-дослідної лабораторії селекціï
кукурудзи.
Кандидатську дисертацію захистила в
2008 р. на тему: «Селекція кукурудзи за
ознаками продуктивності, стійкості до
вилягання та ламкості стебла».
Автор 15 наукових праць.
13. Любченко Андрій Іванович,
кандидат сільськогосподарських наук,
доцент.
Закінчив Уманський ДАУ в 2004р.
Кандидатську дисертацію на тему
«Клітинна селекція цикорію коренеплідного
(Cichorium intubus L.) на стійкість до
негативних факторів середовища»
захистив у 2010 році.
Наукову роботу продовжує за темою
«Наукові основи використання
біотехнологічних методів для отримання
вихідного матеріалу в селекції технічних
культур». Автор понад 40 наукових праць.
14. Сержук Олександр Петрович,
кандидат сільськогосподарських наук, ст.
викладач.
Закінчив Уманський ДАУ в 2006р.
Кандидатську дисертацію на тему
«Розробка методівствореня вихідного
матеріалу в селекції глоду» захистив 2010
році.
Автор понад 30 наукових праць.
15. Полянецька Ірина Олегівна, кандидат
сільськогосподарських наук, ст.
викладач.
Закінчила Уманський ДАУ у 2004 році.
Кандидатську дисертацію захистила в
2012 році за темою: «Селекційно-
генетичне покращення Triticum spelta L.
та використання її в селекції Triticum
aestivum L.». Автор 20 наукових праць.
16. Кафедра створена в 1922 році, коли Уманське середнє училище садівництва і землеробства було
реорганізоване у вищу сільськогосподарську школу-технікум. Очолював кафедру випускник Петрівсько-
Розумовської академії Ф.В. Мозговий.
У наступні роки кафедрою керували: з 1927 по 1934 рік — професор М.М. Грюнер, з 1934 по 1937 рік —
доцент С.Х. Дука, з 1937 по 1941рік — доцент П.Л. Іванченко. Після Великої Вітчизняної війни в 1944 році
керівництво кафедрою селекції і насінництва за сумісництвом доручається завідувачу кафедри рослинництва
професору Є.В. Хреннікову.
З 1946 по 1947 рік кафедрою керував доцент П.Л. Іванченко, а потім до 1953 року доцент А.М. Десятов; курс
«Селекція і насінництво польових культур» читав науковий співробітник Верхняцької дослідної станції Л.А.
Головцов.
Історія кафедри тісно пов'язана з подіями в біологічній науці в нашій країні. В Уманському СГІ, як і в інших
сільськогосподарських вищих навчальних закладах країни, після серпня 1948 року припинилось викладання курсу
«Генетика». Натомість читався курс «Основи дарвінізму», який побудований в основному на домислах школи Т.Д.
Лисенка. Кафедра фактично розпалась, а її викладачів було включено до складу кафедр овочівництва і
рослинництва.
Після 1963 року почалось відновлення і кафедри селекції і насінництва УСГІ. Курс селекції і насінництва
читав запрошений завідувач кафедри селекції і насінництва УСГА професор М.О. Зеленський.
Знову, як самостійну структуру, кафедру було організовано за ініціативою доктора сільськогосподарських
наук, професора О.П. Іванова з першого вересня 1966 року. Почалась клопітка робота з добору викладачів,
підвищення їхньої кваліфікації, підготовка кадрів вищої кваліфікаціï через аспірантуру.
З 1976 року завідувачем кафедри призначається Ю.М. Мішкуров.Кафедра встановила тісні зв'язки з
провідними навчальними й науковими закладами, видатними вченими і педагогами світу.
У 1990 році професором кафедри за конкурсом обраний доктор сільськогосподарських наук І.П. Чучмій, який
в 1993 році очолив кафедру. Він автор понад 40 сортів і гібридів сільськогосподарських культур, лауреат
Державних премій СРСР, Української РСР, премії ім. В.Я. Юр'єва НАН України. Розширюється коло навчальних
дисциплін і тематика наукових досліджень. При кафедрі створюється три навчальні і науково-виробничі
лабораторії: з селекції і насінництва кукурудзи; селекції плодових культур.
У 2004–2005 роках обов'язки завідувача кафедри виконував доцент А.І. Опалко. В цей час підготовлено
типові програми для вищих аграрних закладів освіти з селекції плодових і овочевих культур, прикладної генетики і
цитологіï, селекції і насінництва овочевих культур закритого грунту.
З 2005 по 2007 рік кафедру очолював знаний селекціонер автор багатьох гібридів буряку цукрового та сортів
цикорію коренеплідного професор А.О. Яценко.
З 2007 року кафедру очолює відомий селекціонер, доктор біологічних наук Ф.М. Парій, який є автором понад
40 сортів та гібридів сільськогосподарських культур. Він активізував наукову роботу з селекції польових культур,
значно розширив спектр наукових досліджень.
17. У даний час наукова робота на кафедрі виконується у відповідності з Державною програмою за темою:
«Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу
України».
При кафедрі функціонують дві наукові лабораторії, основною задачею яких є проведення на сучасному
рівні фундаментальних досліджень з метою поєднання наукового і навчального процесів, що сприяє
підготовці фахівців вищої кваліфікації.
Наукова лабораторія генетики, селекції та насінництва сільськогосподарських культур (завідувач Парій
Ф.М.) займається фундаментальними та прикладними дослідження з генетики та селекції
сільськогосподарських рослин, проводить розмноження створених сортів та компонентів гібридів. На
дослідних ділянках лабораторії ведеться кропітка робота з селекції соняшнику, ріпаку, сої, кукурудзи,
пшениці, жита та інших важливих сільськогосподарських культур. У результаті багаторічної праці вдалось
отримати значних успіхів. Велика робота приділяється селекції соняшнику, у результаті якої біля 10% площ
під цією культурою в Україні засівається гібридами Ф.М. Парія. Проводяться дослідження з селекції
кондитерських сортів соняшнику. Одержано міжвидові гібриди пшениці м’якої та спельти, які
характеризуються високою врожайністю, стійкістю до негативних умов вирощування та високою якістю
зерна. Вперше в Україні створено гетерозисні гібриди озимого жита, які за урожайністю та адаптивністю
перевищують іноземні аналоги. Загалом співробітниками лабораторії було районовано 40 сортів та гібридів
різноманітних сільськогосподарських культур.
У лабораторії біотехнології (завідувач В.М. Майборода) ведеться робота з мікроклонального
розмноження та отримання оздоровленого садивного матеріалу різних сільськогосподарських культур
(картопля, суниці, стевія, ожина, малина). Поряд з цим проводиться широкомасштабна дослідницька
діяльність з клітинної інженерії. Розробляються нові підходи з використання біотехнологічних методів в
селекції сільськогосподарських культур. Науковцями кафедри розроблено методики розмноження in vitro
глоду, горобини, фундука, обліпихи. Методами клітинної селекції отримано форми цикорію коренеплідного
стійкі до негативної дії абіотичних факторів, стійкі до хвороб форми жита та вівса. Використовуючи
андроклінію in vitro вдалось одержати гаплоїдні форми ріпаку озимого і ярого, цукрових буряків та на їх
основі створити гомозиготні лінії для гетерозисної селекції.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29. Кафедра генетики, селекції рослин та біотехнології
є однією із найстаріших кафедр Уманського
національного університету садівництва. За період
існування співробітниками кафедри створено понад 150
сортів та гібридів сільськогосподарських культур,
підготовлено велику кількість висококваліфікованих
спеціалістів аграрного виробництва та науково-
педагогічних кадрів, розроблено нові підходи в
селекційних та генетичних дослідженнях рослин.
