1. Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Донецької обласної державної адміністрації
Відділ освіти Красноармійської міської ради
Красноармійський навчально-виховний комплекс
Народна лялька
Творчий проект
Виконала: Лисенко Дарина,
учениця 11 класу
Красноармійського НВК
Керівникпроекту:
І.В.Малєєва,
учитель трудового навчання
і технології Красноармійського НВК.
2013 рік
2. Зміст
РОЗДІЛ 1. Організаційно-підготовчий етап.................................................................. 3-21
РОЗДІЛ 2. Конструкторський етап ...................................................................................22-45
РОЗДІЛ 3. Технологічний етап ................................................................................................. 47
РОЗДІЛ 4. Заключний етап .....................................................................................................48-49
Література та веб-джерела ............................................................................................................ 50
2
3. РОЗДІЛ 1
Організаційно-підготовчий етап
1.1.
Обґрунтування теми проекту
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої звичаї,
що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. У бурхливому
плині часу нові події затіняють минуле, багато чого забувається,
вивітрюється з пам'яті людей. На сучасному етапі розвитку українського
суспільства все з більшою гостротою постає проблема відродження культури
та духовності, системи глибинних морально-етичних цінностей нації. Серед
багатьох народних традицій особливе місце займають народні іграшки.
Дитина сприймає народну іграшку як засіб діяльності і як витвір мистецтва.
Колись ляльки вміли виготовляти в кожній родині. Цим ремеслом
зазвичай займалися бабусі та матері, бо лялька призначалася дітям. Іграшки
були виготовлені з натуральних матеріалів, тому не шкодили здоров’ю
дитини. Ляльки-іграшки не тільки бавили дітей, поки дорослі працювали, а
розвивали їхній духовний світ.Сьогодні ж традиція виготовляти ляльки у
родині втрачена. Але мало-помалу повертаємось до джерел народного буття,
до традицій та звичаїв.
Для участі у ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання я
отримала творче завдання за темою «Народна лялька».
Досліджуючи тему проекту, мною було опрацьовано літературу та
Інтернет-джерела, вивчено етнографічні експозиції Донецького краєзнавчого
та Красноармійського історичного музеїв.
Лялька –це предмет у вигляді людини або тварини, зроблений з
тканини, порцеляни, пластику, паперу, дерева та інших матеріалів. Серед
різноманітного світу ляльок найпоширенішими є ігрові, оберегові, обрядові.
Я згадала ляльок, якими гралася в дитинстві. У мене було багато
іграшок, але улюбленою була лялька, зшита власноруч моєю бабусею. Вона
3
4. зберігалатепло її лагідних рук, передавала любов і турботу до мене. Саме
тому для даного проекту я обрала ігрову народну ляльку, зшиту з
натуральної тканини.
Вивчаючи етнографічні музейні експозиції, я звернула увагу на красу
українського народного одягу. Жіночий народний костюм в різних регіонах
України має багато спільного, і в той же час відрізняється
кроєм,
кольоровими сполученнями, техніками оздоблення. Я живу в Донецькій
області, яка умовно відноситься
до
історико-етнографічного регіону
України Слобожанщини. Тому в одязі народної ігрової ляльки я відтворила
особливості українського дівочого костюму цього регіону.
Мета проекту: виготовити оригінальну українську ігрову ляльку із
сучасних
натуральних
матеріалів, дотримуючись
народних
традицій.
Сприяти відродженню української традиційно-побутової культури.
Завдання проекту.
Опрацювати інформацію про народних ляльок в різних джерелах.
Провести
міні-дослідження
українського
народного
жіночого
костюму різних регіонів України.
Освоїти технологію виготовлення ігрової ляльки.
Розробити ескіз народної ляльки, одягненої в жіночий український
костюм Слобожанщини.
Виготовити ляльку.
Розрахувати економічне обґрунтування проекту, провести мінімаркетингове дослідження.
Робота над даним проектом сприяла розвитку в мене більш глибинного
розуміння традицій мого народу.
4
5. 1.2. Історична довідка про ляльок
–це дитяча іграшка у вигляді людини або тварини.
Ще з часів рабовласницького ладу Єгипту (мал.1), Греції та Риму, можна
простежити появу іграшок і, зокрема, ляльок. Перші ляльки носили
ритуальний характер і буливиготовлені з доступнихматеріалів, таких як
глина, камінь, дерево, кістки, шкіра,віск та інші. Брати до рук зображення
людей дозволялось тільки старійшинам роду, посвяченим в усі тонкощі
магічних обрядів.
Дерев’янілялькибулизнайдені в єгипетськихгробницях, яківідносять до
2000 року до н.е.
Малюнок 1. Єгипетська лялька
Ляльки з рухомими кінцівками та знімним одягом відносять до 200 р. до н.е.
Існують древньогрецькі оповідання, датовані 100 р. н.е, які показують, що
ляльки використовувались дівчатками, як іграшки.
У Римі і Греції, ляльки носили
культовий характер. Наприклад,
дівчини Риму (мал.2,3) зберігали своїх ляльок до заміжжя, а перед днем
весілля приносили їх у жертву Венері.
5
6. Малюнок 2. Римська лялька
Малюнок 3. Лялька стародавнього Риму з кістки
У Римі під час розкопок гробниць, де були поховані діти, знайдені
ляльки,зроблені з глини, дерева або слонової кістки. Як і сьогоднішні діти,
молодші члени римської цивілізації вдягали своїх ляльок за останньою
модою.
Також були знайдені римські тканинні ляльки, які датуються 300 р. до н.е.
Вони були саморобними та традиційно виготовлялися з невеликих залишків
тканини.
На
території
України
найдавніші
прототипи
іграшок
виявлені
на
пізньопалеолітичній стоянці в с. Мезин (тепер Коропського району
Чернігівської
області).
Цебуливиготовлені
з
мамонтового
бивня
фігуркипташок і вовка (або собаки), щомалитотемнезначення.
Історія виникнення назви «лялька» в українського народу сягає прадавніх
часів, коли перші ляльки створювались на честь чарівної Богині кохання та
весни Лелі (або Лялі), яка була, за міфами, нерозривно пов’язана із весняним
відродженням природи, початком польових робіт. Богиню завжди уявляли
юною, красивою, стрункою та високою дівчиною. Саме її образи створювали
прадавні слов'яни, щоб лялька оберігала та вдихала силу життя в дитину.
Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана,
або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу (шкіри або тканини) і з
ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи. В Україні її
6
7. знають як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів, ще з доби
Трипільської культури.
Стародавнілялькивиготовлялисяпереважно з матеріалів, щозустрічалися в
природі, наприклад, трава. Вони називалися «стригушки», тому що робилися
зі стриженої трави (мал. 4).
Малюнок 4.
Лялька стригушка
До наших днів дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів
природи з трави або дерева: Купайло та Марена–символи Води й Вогню на
святі Івана Купала, Масляниці (мал. 5), яку роблять, коли проводжають зиму
і зустрічають весну.
Малюнок 5. Лялька Масляна
Згодом, з поширенням ткацтва, все частіше почали використовувати тканину
і прядиво. Дослідник Марко Грушевський (1865-1938) зазначав, що в
Україніганчір’яні
ляльки
булипопулярнісереддівчат.
7
8. Навітьпісляодруженнямолодиці везли з собою ляльки, які ховали у скринях.
Для їх створення використовували тканину, переважно її шматки від
"старого" одягу, що вийшов з ужитку, або ті, що залишилися від шиття
нового.Ганчіркові ляльки виготовляли зв'язуванням та шиттям. Процеси
виготовлення отримали місцеві назви "в'язати (зв'язувати) куклу", "крутити
куклу" (Київська, Полтавська, Черкаська областті), "робити ляльку" (ІваноФранківська область), "шити куклу" (Харківська область).
Відповідно до технології виготовлення ляльки бувають вузлові (мотані)
(мал.6), та шиті (мал. 7).
Малюнок 6. Лялька-мотанка
Малюнок 7. Шита лялька
Лялькам не робили обличчя задля того, щоб дитина могла сформувати
в своїй уяві власний образ своєї подружки та ангела-охоронця.
При виготовленні ляльки-мотанки в жодному разі не використовується голка,
а тільки нитки і тканина. Лише в останні часи майстри, що роблять
колекційні ляльки, які вже мають не тільки сакрально-обрядове, але й
художнє та естетичне значення, використовують голку для оздоблення лише
8
9. вбрання ляльки вишивкою або гаптуванням. Всі інші найважливіші деталі
ляльки-мотанки дотепер виготовляються без застосування голки.
Традиційна українська лялька-мотанка – це символ жіночої мудрості,
родинний оберіг. Ляльку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого
роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала
увесь рід.
Шита лялька з’явилася приблизно в середині ХІХ століття, коли з
розвитком науки та промисловості стали виробляти дорогі фарфорові ляльки.
Прості люди почали виготовляти дешевші, шиті ляльки. Це були ляльки
більш наближені до людей. Традиція робити їх без обличчя збереглася, але в
той же час з’явилися і ляльки з пришитими рисами обличчя. Народні ляльки
шилися з льняного полотна вручну, а потім напихалися соломою. Такі
ляльки були доступною іграшкою для дітей.
Чоловіки теж використовували ляльки. Жінка давала ляльку чоловікові у
дорогу, або коли той ішов на війну. Вважалося, що лялька оберігає чоловіка
та нагадує про дім.
Отже, народна лялька супроводжувала людину протягом життя.
9
10. 1.3. Міні-дослідження українського народного жіночого костюму різних
регіонів України.
Одним із завдань даного проекту було створити одяг для ігрової ляльки,
враховуючи народні традиції та особливості жіночого костюму
східного
регіону.
У літературі з української етнографії є чимало праць, присвячених описам,
характеристикам народного побуту і культури різних регіонів України.
Етнографічне районування – це поділ території на локальні культурнопобутові групи населення, які мають спільні риси мовного, звичаєвого,
господарського характеру, зумовлені природним середовищем та історичним
розвитком кожної групи, а також етнокультурними взаємозв'язками з
сусідніми народами.
Нині прийнято поділяти Україну на шість історико-етнографічних зон:
Полісся, Карпати, Поділля, Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина,
Південь. Однак слід зазначити, що між етнографічними районами України не
існує чітких меж, тому такий поділ має досить умовний характер.
Автором даної роботи було досліджено український жіночий костюм кінця
XIX – початку XX ст.
Внаслідок першої світової війни,
жовтневого
повстання 1917 року та встановлення радянської влади на українських землях
призупинився розвиток національних традицій, зокрема українського
народного
костюму.
Крім
того,
науково-технічний
прогрес,
масове
поширення стандартизованих форм культури, а також процеси міжетнічної
інтеграції згладжували етнографічні особливості окремих регіонів.
10
11. Полісся
Малюнок 8
Жіночий костюм(мал.8)–сорочка з домотканого полотна із виложистим
коміром. Кусан, також з домотканої шерстяної тканини, шився зі складами
від лінії талії. Він яскраво розшитий кольоровими нитками та аплікацією з
зеленого сукна. На червоний літник, тканий поздовжніми смугами зеленого,
білого
та
синього
кольорів,
пов’язана
вовняна
килимова
запаска-
«попередниця» зі складним різноколірним геометричним орнаментом. Біла
хустка з китицями заткана червоною смужкою. Хустка пов’язана на
«кибалку», зроблену з джута льняної куделі, луб’яного обідка та ін.
Карпати.
Малюнок 9.
11
12. Жіночий костюм(мал.9)–cорочка з домотканого полотна з уставками.
Шерстяний безрукавний горсик з «лаптихами», прикрашений кольоровими
нитками, шнурами та мереживом. Білий кабат розшитий чорним шнуром.
Сорочка і полотняний фартух вишиті багатоколірною ниткою хрестиком.
Орнамент переважно рослинний. Смугаста спідниця «щорц» з домотканої
тканини є вдалим доповненням ансамблю. Вишита полотняна хустка
пов'язана на червону «бавницю» з бахромою. Оригінальної форми постоли з
пряжками надіті на білі онучі. Прикраси: гердани та «пістряне» намисто.
Поділля.
Малюнок 10.
Дівочий костюм(мал. 10)–cорочка з домотканого полотна з суцільним
рукавом. Виложистий комір, верхня частина рукавів та погруддя вишиті
великими квітами червоно-синіми нитками. Широка спідниця-літник з
домотканого сукна обшита по подолу плисом, фартух домотканий шерстяний
з різноколірною вишивкою. Червоний тканий пояс з китицями пов'язаний на
два боки. Характерний для Поділля вінок, в який ззаду вплітають більші
квіти, спереду менші. Чоботи руді з орнаментованими закаблуками.
Прикраси: червоне «кам'яне» та перламутрове біленамисто і сережки
Середня Наддніпрянщина.
12
13. Малюнок 11.
Жіночий костюм(мал.11)–cорочка з домотканого полотна з уставками та
вузеньким стоячим коміром. Червоно-чорна та чорно-синя вишивка на
пазусі, уставках та чохлах виконана хрестиком бавовняними нитками. Для
мережки по подолу використана сіра льняна нитка. Зелена з червоними
«перчиками» баєва юпка пошита «на три вуси» з великим виложистим
коміром. Запаски, червона передня та синя задня, з домотканої шерстяної
тканини з різноколірним геометричним орнаментом по подолу. Крайка з
китицямизав'язана на лівомубоці. Вишитий волічкою бавовняний очіпок
затягувався на потилиці червоною стрічкою. Прикраси: червоне намисто,
намисто з бурштину (янтарю), сережки та каблучки. Чоботи червоні на
високих «корках».
Південь
Малюнок 12.
13
14. Жіночий костюм(мал.12.)–сорочка з прямими вставками, пришитими по
основі, з підтичкою або додільні низи рукавів збиралися на нитку, іноді
пришивали оборку. Вишивка була синя або червоно-чорна. Вишивали
рукава, вставки, іноді поділ та комір. Плахта ціла 2напільна». Орнамент
«лани» з різноколірних вовняних ниток з перевагою червоно-білих, жовтозелених кольорів. Білий полотняний фартух прикрашений вишивкою.
Керсетка та юпка були з чотирикутним вирізом горловини дуже короткі і
полоси не заходили одна за одну.
Слобожанщина
Малюнок 13.
Дівочий костюм (мал.13)–сорочка з домотканого полотна з поликами,
вишита квітами червоно-чорного кольору. У місці з’єднання полики і рукава
робилися численні складки, під рукавами вшивалися квадратні ласки. Рукава
орнаментувалися дуже рясно, вишивалися дрібним хрестиком червоночорного кольору. Комір був невеликий і вишитий по краю.
Нагрудний безрукавний одяг – керсетки – були до трьох-девяти вусів
(cкладок), довжиною трохи нижче стегон, обшиті кольоровою зубчастою
тасьмою. Застібували керсетку збоку на грудях. Наявність у слобожанських
керсетів зубцеподібного декору або конструктивної зубчастої застібки
вирізняє їх серед керсеток інших регіонів. Спідниця рясна з фабричної
кубової тканини з нашитими по подолу стрічками з плису. Білий полотняний
14
15. фартух прикрашений вишивкою та мереживом. У свята дівчата заплітали
косу і в кінець її вплітали багато стрічок різного кольору (синіх, жовтих,
червоних, голубих, фіалкових).
На голову дівчата надягали або атласну
стрічку червоного чи синього кольору, з лівої сторони кріпилася квітка, або
вінок з натуральних чи штучних квітів з прив'язаними до нього кольоровими
стрічками. На шиї дівчата носили намисто або коралі з дукачами, перли, і
котра була багатша, та носила й більше низок намиста;
Чобітки, черевички були шкіряні або сап'янові – червоні або жовті з
залізними підковками замість закаблуків.
Таким чином, порівняльна характеристика народного жіночого костюму
історико-етнографічних регіонів України дозволяє виділити особливості
одягу, притаманні Слобожанщині.
СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ
Андарак – вид спідниці з цупкої тканини.
Бавниця – китиці.
Бертусова тканина – блискуча тканина фабричного виробництва.
Бамбак – бавовняна тканина фабричного виробництва.
Букурійка –вузький ремінний пояс.
Волічка – вовняна нитка, гарус.
Вуса – склади.
Гачі – полотняні або суконні штани.
Гердан, силянка – дрібне намисто, нанизане на нитяну мережу.
Гуня, гунька – вид свити.
Закавраші – великі манжети.
Кабат – верхній одяг типу свити.
Капчури – короткі вовняні панчохи.
Косиця – дівоча сорочка з поздовжньою вишивкою на рукавах.
Крайка – жіночий тканий пояс.
Кусан – жіночий жакет з рукавами.
15
16. Кутаси – китиці.
Лаптих – оздоблення горсика.
Літник – вид спідниці з поздовжніми смугами різного кольору.
Прохідка –невідрізна частина спинки від лінії талії.
Ряси – рясні складки.
Табівка – шкіряна сумка, оздоблена металом.
Черкасинова кохта – жіночий жакет з рукавами.
Чугай, чугаївка, чуганя – вид свити.
Щорц – смугаста спідниця.
16
17. 1.4. Розробка технічного завдання
1.4.1. Призначення виробу, що проектується
Багатофункціональна ігрова лялькапризначена для
дитячих ігор і
забав, а також може слугувати прикрасою інтер’єру. Має оригінальний
зовнішній вигляд та цікавий дизайн.
1.4.2. Вимоги до виробу
Оскільки лялька призначена для дитячих ігор, вона повинна бути зручною
та безпечною для користувача,привабливою та естетичною, виготовленою із
доступних натуральних матеріалів і оздоблень. Як прикраса інтер’єру вона
повинна бути ексклюзивною та високоякісною, відповідати українським
народним традиціям.
1.4.3. Вимоги до конструкції
Конструкція ляльки, відповідно до її призначення, має бути простою,
зберігати пропорції дівочої фігури. Кольорова гама одягу
повинна бути
яскравою, відповідати народним традиціям Слобожанщини. Колір ляльки
має бути наближеним до кольору людського тіла.
1.4.4. Вимоги до матеріалів
Тканина, нитки для вишивання мають бути якісними, виготовленими з
натуральних волокон. Тканина повинна добре тримати форму, забезпечувати
зручність у використанні та практичність.
17
18. 1.5. Розробка технічної пропозиції
1.5.1. Метод морфологічного аналізу для генерації нових ідей.
Метод
морфологічного
аналізу
полягає
у
виявлені
декількох
морфологічних (типових, відмінних) ознак або параметрів, які є знаковими
для даної задачі та складають з них усі можливі сполучення.
Збираючи інформацію про народну ляльку,
зупинимося на трьох
моделях, з якими в подальшому будемо проводити морфологічний аналіз.
Модель 1.
Малюнок 14.
Лялька-мотанка
(мал.14)
виготовлена
з
натуральних
тканин.
Має
традиційний набір українського жіночого одягу: вишита сорочка, спідниця,
вишитий фартух. Голову ляльки прикрашає вінок з різнокольоровими
стрічками, на шиї – червоне намисто з дукачами. Волосся заплетене у дві
коси.
Модель доповнена корзиною з фруктами, що символізують добробут родини
та родючість української землі.
18
19. Модель №2
Малюнок 15.
Шита ігрова лялька (мал.15) з натуральних тканин. Одягнена у сорочку,
оздоблену вишивальними швами. Спідниця і фартух оздоблені тасьмою.
Голову ляльки прикрашає шовкова стрічка з різнокольоровими квітами, на
шиї – червоне намисто. Модель доповнена корзиною.
Модель №3
Малюнок 16.
19
20. Шита ігрова лялька (мал.16) виготовлена з натуральних тканин. Має
притаманний Слобожанщині
набір українського жіночого одягу:
рясно
вишита сорочка дрібним хрестиком в червоно-чорних кольорах. Низ спідниці
оздоблений шовковою стрічкою. Зверху на сорочку одягнена керсетка.
Голову ляльки прикрашає червона шовкова стрічка, на шиї – червоне
намисто.
Модель доповнена корзиною з фруктами.
Розглянувши та проаналізувавши особливості кожної моделі, автор роботи
склала таблицю.
1.5.2. Морфологічний аналіз конструкції зразків-аналогів
Найбільш значимі Значення
параметри
параметру
Запропоновані моделі - аналоги
в Модель № 1
Модель № 2 Модель № 3
балах
Естетичний вигляд
10
10
8
10
Оригінальність
8
8
7
8
Функціональність
10
8
10
10
Простота
8
7
8
8
10
10
10
10
9
9
9
9
52
52
55
конструкції
Практичність
зручність
та
у
використанні
Надійне з’єднання
деталей
конструкції
Загальна кількість балів
20
21. Отже, в нашій таблиці найбільш значним параметром є практичність та
зручність у використанні, естетичний вигляд, а також функціональність. На
другому місці –надійне з’єднання деталей, на третьому –оригінальність та
простота конструкції. У межі вибраних балів ми оцінили усі три зразкианалоги та в результаті складання суми експертних оцінок за всіма
параметрами визначили, що найбільш підходящою ідеєю є зразок № 3.
1.6. Висновок за технічною пропозицією:
1.6.1 Відповідність зразків-аналогів своєму призначенню:
Кожен зі зразків-аналогів відповідає своєму призначенню.
1.6.2 Технологічність запропонованих зразків:
Кожен зразок можна виготовити в умовах шкільної майстерні або в домашніх
умовах.
1.6.3 Вигляд, якого надають виробам у зразках:
Зразки № 1 та № 3 мають найкращий естетичний і оригінальний вигляд.
1.6.4 Модель-аналог в якості зразка для подальшого проектування:
Обирається проектований зразок № 3. Він має просту конструкцію,
практичний та зручний у використанні, має естетичний та оригінальний
вигляд, просте і надійне з’єднання деталей.
21
24. Опис зовнішнього вигляду
Назва виробу: Народна ігрова лялька
Види, асортимент матеріалів:
бежевого кольору
основні деталі: лляна тканина світло-
і наповнювач для тіла ляльки, лляна тканина білого
кольору для пошиву сорочки і фартуху, бавовняна тканина синього кольору з
дрібним малюнком для спідниці, бавовняна тканина зеленого кольору для
керсетки, червона шкіра для виготовлення чобітків, конопляні нитки для
виготовлення волосся, різнокольорові шовкові стрічки для виготовлення
віночку і квітів до нього, паперовий джгут для плетення кошика;
для
оздоблення – нитки муліне чорного, червоного кольорів, штучні коралі та
дукач для намиста, зубчаста тасьма червоного кольору.
Для з’єднання деталей
у проектну модель використовуються бавовняні
нитки в тон деталей.
Опис проектної моделі: оригінальна, функціональна шита ігрова лялька.
Тіло ляльки має пропорції, близькі до пропорцій юної дівчини. Довге волосся
з натуральних ниток заплетене у дві коси, в які вплетені шовкові стрічки.
Лялька вдягнена в білу сорочку з рясною вишивкою рослинного орнаменту
червоно-чорного кольору на рукавах та комірі. Низ сорочки прикрашає біле
мереживо, сплетене гачком. Поверх сорочки одягнена спідниця синього
кольору з дрібним малюнком. Довжина спідниці така, що не закриває біле
мереживо по низу сорочки. Відповідно до кольору малюнку на спідниці
підібрано колір керсетки – нагрудного безрукавного одягу. По спинці
керсетки, довжиною трохи нижче стегон, розташовано сім вусів. Передня
частина керсетки обшита зубчастою червоною тасьмою.
Поверх спідниці одягається білий рясно вишитий фартух, низ якого
прикрашений білим мереживом, сплетеним гачком.
Голову прикрашає вінок з квітів та кольорових стрічок. На шиї – намисто зі
штучних коралів та дукач. Лялька взута в червоні шкіряні чобітки. В руках
вона тримає корзинку з фруктами,що символізують добробут родини та
родючість української землі.
24
25. Форма і колір костюму гармонійні і відповідають традиційному дівочому
костюму Слобожанщини кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Стиль виробу: народний.
Види з’єднань деталей у виробі: ниткове з’єднання деталей.
Види обробки деталей: використані різні техніки, які надають ляльці
привабливості, естетичності та оригінальності, а також забезпечують високу
якість обробки: шиття, вишивка та плетіння гачком.
Вимоги до матеріалів: тканина має бути якісною, добре тримати форму,
забезпечувати
гармонійно
зручність
та
поєднуватися,
практичність.
мати
добрі
Також,матеріали
гігієнічні
повинні
властивості,
стійке
забарвлення і бути стійкими до дії сонячних промінів.
2.2.
Вибір устаткування
Висока
якість
обробки
виробу
залежить
від
інструменту
і
пристосувань, які обираються для виготовлення ляльки. За українськими
традиціями такі ляльки виготовляли вручну, тому доречно робити обробку
деталей ляльки за допомогою ручних інструментів і пристосувань, які
представлено у таблиці.
Інструменти та пристосування для виконання ручних робіт
Для виконання різних видів ручних робіт при виготовленні ляльки
використовують різні інструменти і пристосування:
Найменування
Голки ручні
Номер
Призначення
№5
Для з’єднання деталей
одягу
Голки ручні
№3
Для вишивання нитками
муліне
Наперсток
Для оберігання пальця
від проколу.
Ножиці
№4
25
Для
обрізання
кінців
26. ниток.
Ножиці
№8
Для
розкроювання
деталей
ляльки та її
одягу.
Сантиметрова стрічка
150 см
Для
вимірювання
тканини.
Шпильки кравецькі
Для тимчасового
скріплення деталей при
розкроюванні та
пошитті.
Гачок
Для плетіння мережива.
Крейда
Для розмітки деталей.
Нитковдівач
Для
забезпечення
заправки голки.
Праска
2.3.
Для виконання ВТО.
Розробка робочої документації
Специфікація виробу
№
Найменування деталей
Розміри,
шт.
п/п
Кількість, Матеріал
мм
1.
Тулуб з головою
2
Лляна тканина
300×300
2.
Рука
2
Лляна тканина
200×180
3.
Нога
2
Лляна тканина
240×190
4.
Пілка передня і задня
2
Лляна тканина
280×250
5.
Плечова вставка
Лляна тканина
80×110
6.
Рукав
2
Лляна тканина
360×120
7.
Манжет
2
Лляна тканина
60×80
8.
Комір
2
Лляна тканина
100×120
1
26
31. ножиці № 4,
наперсток.
Пришити по пілкам і
Голка
низу керсетки зубчасту
нитковдівач,
тасьму.
7.
№
5,
ножиці № 4,
наперсток.
8.
Виконати
ВТО
всіх
Праска
деталей одягу.
9.
Розкроїти
ручним
і
швом
зшити
Сантиметрова
«назад
стрічка,
голка» деталі чобіт.
крейда, ножиці
№8 і №4, голка
для
ручного
шиття №5
10. З дроту сформувати
основу вінка овальної
форми.
Сантиметрова
стрічка,
ножиці
голка
Обплести
нитками
коричневого кольору.
для
ручного шиття
Виготовити квіти з
шовкових
стрічок
білого,
червоного,
синього кольору.
Прикріпити
основи
приєднати
стрічки.
№4,
№5,
нитковдівач,
наперсток.
квіти до
вінка,
шовкові
31
32. 11. Виготовити намисто.
Сантиметрова
стрічка, ножиці
№ 4, голка для
шиття № 5.
12. Виготовити
фруктами
кошик
з
Сантиметрова
стрічка,
З паперового шпагату
сплести кошик, узором
«шахівка»
ножиці
кравецькі
шпильки,
З
солоного
тіста
зліпити фрукти: яблука і
груші, висушити їх.
Фарбою
фрукти.
акварельна
фарба.
розмалювати
Наповнити
фруктами.
кошик
13. Зібрати ляльку.
Одягнути на ляльку білу
вишиту сорочку.
Зверху на сорочку
одягнути спідницю.
На талії зав’язати
фартух.
Одягнути керсетку.
На шию прикріпити
намисто.
Чоботи прикріпити до
32
№4,
33. ніг ляльки.
Приєднати і закріпити
віночок на волосся.
Прикріпити кошик з
фруктами до руки
ляльки.
33
34. 2.4.
Розрахунок собівартості виробу.
Матеріали та
інструменти
Ціна одиниці
виробу, грн
80.00 грн
Витрати
матеріалу
90*25 см
Вартість
витрат, грн.
16 грн
Тканина лляна світлого бежевого
кольору
60.00 грн
75*35 см
18 грн
Тканина бавовняна синього
кольору з дрібним малюнком
Тканина бавовняна зеленого
кольору
30.00 грн
40*25 см
7 грн
30.00 грн
50*20 см
6 грн
Шовкові стрічки зеленого,
червоного, синього, жовтого,
білого кольору, ш – 5 мм
0.5 (1м)
Тканина ллянабілого кольору
Шовкові стрічки синього і
червоного кольору, ш – 10 мм
0.7 (1м)
120 см
0.82 грн
Нитки конопляні для волосся
10.00 грн
(20м)
1 шт - 0.05грн
10м
5 грн
120 шт
6 грн
2,5 грн.(10м)
5м
1.25 грн
2,5 грн.(10м)
5м
1.25 грн
12 грн.(1м)
66.82 грн.
0.25 м
3 грн
Штучні коралі
Нитки муліне для вишивання
червоного кольору
Нитки муліне для вишивання
чорного кольору
Сентипон
Ціна матеріалів Цм
-
Матеріалом для виготовлення чобіт слугували залишки шкіри червоного
кольору.
Вартість витрат на електроенергію під час роботи на обладнанні:
Так як лялька виготовлялась тільки вручну, то швейну машину використано
не було, але використовувалась праска. Робота велася тільки при денному
світлі.
Е = Р × t,
де Е – спожита електроенергія (кВт/год);
Р – потужність споживача електроенергії (кВт);
t – тривалість роботи споживача електроенергії (год);
34
35. Ц= 0,25 грн× Е, де 0,25 грн – величина тарифу на електроенергію; Ц –
вартість спожитої електроенергії
Рпр= 1000 Вт =1 кВт – потужність праски
tпр= 30 хв = 0,5 год. – час роботи праски
Епр= Рпр× tпр= 1 × 0,5 = 0,5кВт/год
Е = 0,5 кВт/год
Це =0,25 × 0,5 = 0,125грн. тоді:
Мв = Цм+ Це = 66,82 + 0,125 = 66,95 грн.
Розрахунок оплати праці:
Р = t × р, де
t – тривалість виконання робіт з виготовлення виробу (год.);
р – погодинна оплата праці робітника 3-го розряду;
Р = 19×3,29 = 62.51 грн.
Розрахунок податку на заробітну плату:
О = 0,15Р;
О = 0,15 × 62.51= 9.37 грн.
Амортизаційні відрахування на інструмент і обладнання
№
Інструменти
п/п
обладнання
1
та
Ножиці
3
Aоб =
Амортизація, грн
4,00
0,40
3,00
0,30
Всього
2
Вартість, грн.
7,00
0,70
Праска
150,00
15,00
Голки
вишивальні
ручні,
,
де Аоб – величина амортизаційних відрахувань на одну робочу зміну
(6 год), грн.;
0,1 – коефіцієнт, що враховує 10 % від собівартості обладнання;
В – вартість обладнання, грн.;
35
36. N – час зношення обладнання, дні.
Повне списування інструменту проходить через два роки. В календарному
році 300 робочих днів. Установлені терміни експлуатації для праски – 5 років.
Виходячи з цього маємо:
Ті = 300 × 2 = 600 днів
Тп = 300 × 5 = 1500 днів
Амортизаційні відрахування за робочий день:
Аі =
= 0,0012грн
Апр=
= 0,01грн
Амортизаційні відрахування за 1 год.:
Аі = 0,0012 : 6 = 0,0002грн
Ап = 0,01 : 6 = 0,0016 грн
Амортизаційні відрахування за період роботи:
ti = 10год
tп = 0,5 год.
Аі = 0,0002 × 10 = 0,002 грн
Ап = 0,0016 × 0,5 = 0,0008грн
АОБ= Аі+ Ашм= 0,002 + 0,0008 = 0,0028 грн.
Загальна собівартість:
С= Мв + Р + О+ АОБ = 66.95 + 62.51 + 9.37 + 0,0028 = 138.8 грн
Визначення величини прибутку ( П ) внаслідок реалізації виробу в межах
10-25 % від собівартості виробу:
П = 0,20С
П = 0,20
138.8= 27.76грн
Визначення договірної ціни Дц реалізації виробу:
Дц = С + П
Дц = 138.8 + 27.76 = 166.56
36
37. Визначення рентабельності проектованого виробу:
Р=
100 %
Р=
100 % = 16,6 %
2.5.
Економічний та екологічний аналіз проекту
Під час виготовлення ляльки використовуються екологічно чисті матеріали.
Тому люди, що працюватимуть з ними, не зазнаватимуть шкідливих впливів
на здоров’я.
Розроблений проект має достатньо позитивних ефектів: є можливість
виробити та реалізувати оригінальну ляльку; використовувати відходи
виробництва.
Забрудненість
навколишнього
середовища
під
час
виготовлення виробу відсутня, а також виготовлена лялька дає прибуток.
2.6.
Міні-маркетингове дослідження
Міні-маркетингове дослідження передбачає наступні кроки.
1.Аналіз реального ринку проектованого виробу.
2. Вивчення потенційного покупця та потенційного попиту.
3. Дослідження засобів стимулювання попиту.
4. Формулювання висновків дослідження.
Для аналізу реального ринку проектованого виробу автор даної роботи
звернулась
до
магазинів,
які
реалізують
вироби
«hand-madе»
м.Красноармійську і м. Донецьку. В магазинах були знайдені
у
ляльки за
різними цінами – від 20 грн. до 2500 грн. в залежності від використаного
матеріалу й оздоблень. Наприклад, лялька із звичайної пластмаси коштує від
20 до 100 грн, а з фарфору та тканини – від 300 до 2500 грн.
Ці ціни було порівняно з цінами ляльок в Інтернет-магазинах.
37
39. 3) http://www.dollyshouse.ru/topics/artdoll/
Найменування: Інтер'єрна лялька «Хохлушка» (мал.21).
Особливості: ручна робота
Висота: 40 см
Матеріал:обличчя, ручки, ножки – кераміка; бавовняна тканина, льон.
Роздрібнена ціна:250 грн.
Малюнок 21.
Також було застосовано кількісний метод маркетингового дослідження,
а саме – опитування потенційних споживачів. Для проведення опитування
була розроблена відповідна анкета.
Анкета
1. Укажіть свій вік:
А) 15-20 років.
Б) 20-30 років.
В) 30-40 років.
39
40. 2. Стать:
А) чоловіча.
Б) жіноча.
3. Чи купуєте ви ляльок?
А) так.
Б) ні.
4. З якою метою ви купуєте ляльок?
А) Для подарунка.
Б) Для дітей.
В) Для прикраси своєї оселі.
Г) Для особистого задоволення.
5. На що ви в першу чергу звертаєте увагу під час вибору ляльки?
А) Зовнішній вигляд.
Б) Ціна.
В) Якість.
6. Який спосіб виготовлення ляльки Вам більш подобається?
А) Ручна робота.
Б) Машинна робота.
В) Комбінована техніка.
Г) Це для мене не важливо.
7. Оцініть запропоновану модель ляльки.
А) Мені подобається запропонована модель, я хочу її придбати.
Б) Запропонована модель мені не подобається, вона не відповідає
моєму смаку.
В) Я би хотів(ла) внести в неї зміни (стиль, оздоблення).
9. Скільки, на Ваш погляд, враховуючи роботу та матеріали, коштує
ця лялька?
А) 180 -200 грн.
Б) 200 – 250 грн.
В) 250 – 350 грн.
40
41. Г) 350 – та більше.
10. Що може вплинути на ваше рішення придбати ляльку?
А) Рекламна кампанія.
Б) Цінова політика.
В) Ексклюзивність виробу.
Дякуємо за співпрацю!
Бажаємо завжди бути оригінальними та вибирати тільки найкраще!
Ми провели анкетування серед різних цільових груп. Ними були учні
Красноармійського
НВК,
студенти
Красноармійського
педагогічного
училища, педагогічні колективи цих навчальних закладів, та мешканці міста
Красноармійська у кількості 270 респондентів.
Результати обробки анкет респондентів
1. Група респондентів розподілилася за статтю і віком таким чином:
- 15-20 років – 186 осіб, з яких 123 – дівчата, 63 – хлопці;
- 20-30 років 44 особи, з яких 28 – жінки, 16 – чоловіки;
- 30-40 років 40 осіб, з яких 31 – жінка, 9 – чоловіки.
2. Серед респондентів 147 осіб (54%) купують ляльки, серед
них
більшість – дівчата та жінки – 138 осіб, 9 - хлопці та чоловіки.
3.
На питання : «З якою метою ви купуєте ляльки?» респонденти
відповіли наступним чином:
- для подарунка – 24;
- для дітей – 84;
- для прикраси своєї оселі – 16;
- для особистого задоволення – 23.
4. В першу чергу респонденти під час вибору ляльки звертають увагу на:
- зовнішній вигляд -95;
- ціна – 32;
- якість – 20.
41
42. 5. Найбільш привабливим варіантом виготовлення ляльки став:
- ручна робота – 76;
- для інших респондентів (71) спосіб виготовлення не важливий.
6. На пропозицію оцінити запропоновану модель ляльки респонденти
дали наступні варіанти відповідей:
- «Мені подобається запропонована модель, я хочу її придбати» - 123
особи (84%);
- « Я би хотів(ла) внести в неї зміни (стиль, оздоблення)» - 24 особи
(16%).
7. Респонденти вважають за доцільним наступні варіанти ціни ляльки:
- 180 -200 грн. – 84 особи.
- 200 – 250 грн. – 48 осіб.
- 250 – 350 грн. – 12 осіб.
- 350 – та більше – 3 особи.
8. На рішення респондентів придбати ляльку впливають різні фактори, а
саме:
- рекламна кампанія – 39 осіб;
- цінова політика – 91 особа;
- ексклюзивність виробу – 17 осіб.
Аналіз відповідей учасників анкетування та дослідження пропозицій на
ринку попиту ляльок дозволив сформулювати ряд висновків:
1.
Запропоновану модель ляльки респонденти високо оцінили. Її
готові
придбати без змін
- 123 особи (84%), 24 особи (16%)
запропонували внести незначні доповнення в
оздоблення ляльки.
Доцільною ціною 84 особи (58%) вважають орієнтовно від 180 до 200
грн., 48 осіб (33%) готові придбати ляльку за 200 – 250 грн., 15 осіб
пропонують більш високу ціну за ляльку (9%).
42
43. Отже, проектована модель ляльки може зайняти своє місце на
ринку ляльок з орієнтованою ціною 200 грн.
2. Серед потенційних покупців ляльок більшість представниці жіночої
статі -94%. Саме зовнішній вигляд для них є домінуючим чинником
при виборі ляльки – 95 осіб (65%). Ручна робота є пріоритетною для
76 осіб (52%), більшість з яких готові таку ляльку придбати для
прикраси своєї оселі і особистого задоволення та для подарунка 63
особи (83%).
Достатньо велика кількість потенційних покупців ляльок купують
її для дитини – 84 особи (58%), тому головним критерієм виступає
якість та ціна. У ляльки ручної роботи в якості іграшки для дітей є
більш дешеві конкуренти з інших матеріалів масового виробництва.
Отже, в першу чергу запропонована модель ляльки зорієнтована на
такого потенційного покупця:
частіше, це жінка або дівчина, яку приваблює зовнішній вигляд ляльки, її
ексклюзивність, майстерність виконання, вона покупає ляльку в першу чергу
для подарунку, або для особистого задоволення. Інтерес до ляльки як до
прикраси своєї оселі формується у покупців, але на сьогодні не є
домінуючим. Тому важливо, щоб лялька поєднувала в собі
ігрову і
прикрашальну функції. Запропонована модель відповідає таким вимогам.
На рішення респондентів придбати ляльку можуть впливати різні
фактори, в першу чергу – це цінова політика, тому важливо зробити ляльку
доступною за ціною. Собівартість запропонованої моделі становить – 138.8
грн. Тому ціна 200 грн. є доступною для споживача, вигідною для виробника і
в той же час конкурентоспроможною.
Вважаю, що наша лялька матиме попит на ринку і заповнить прогалину
в асортименті виробів цього напрямку.
43
44. 2.8. Застосування засобів стимулювання попиту
Стимулювати попит покупця можна через прищеплення йому любові до
українських народних традицій, до прекрасного та оригінального. Такі заходи
є довготривалими і здійснюються в навчальних закладах, позашкільних
установах культури. Швидкий результат стимулювання попиту даної
проектної моделі можна отримати через рекламні акції в Інтернеті,
безпосередньо в місцях продажу (наприклад, шкільний ярмарок), є
доречним також постійно розширювати асортимент продукції.
Крім того, спробувати реалізувати проектовану модель та утримати її на
вітчизняному ринку , враховуючи сучасні тенденції, можна такими засобами:
1. Організувати рекламну компанію, в ході якої потрібно зробити акцент
на ексклюзивність товару, звертаючи до потреб та інтересів
потенційних покупців.
2. Підвищити інтерес до ляльки як товару можна, створивши для неї
цікаву легенду та знайомлячи покупців з технологією виготовлення.
Для цього автор запрошує покупців прийняти участь в тематичних
майстер – класах.
3. Запропонувати знижки за рахунок збільшення розмірів покупки.
Світова практика показує, що знижки заслуговує не лише той, хто
закуповує оптові партії, але й кінцевий споживач, який купує замість однієї
товарної одиниці десять або навіть дві-три.. Окремі торгові підприємства
встановлюють правило, коли споживач, прикупивши три речі, отримує
четверту, як подарунок. Комплекти, як правило, продаються за меншу ціну,
ніж сума складових цін цих комплектів в разі їх окремої продажі.
Так само можна вчинити і з нашим виробом, якщо розробити ціле
підприємство стосовно цієї продукції.
4.Запропонувати знижки лише на певний період.
Прийом розрахован на те, що в цей період збільшується кількість покупців і,
відповідно, знижка виправдовує себе й приносить користь. Як правило, чітко
44
45. визначається і оголошується останній день розпродажу – це стимулює
покупців.
Так само, якщо розробити багато ляльок, можна їх поширювати за
допомогою розпродажу і отримати більший прибуток.
5.Стимулювати посередника.
Суть методу: виріб отримає дешевше той, хто знайде чотирьох покупців, що
придбають його за повну ціну.
6. Зменшити або збільшити ціни до цілого.
Наприклад,якщовиріб коштує якесь певне число з сотими, то вигідніше
буде вирівняти ціну до цілого. Таке рішення прймається тоді, коли на ринку
багато потенційних покупців.
7. Розробити функціональні знижки;
Функціональні знижки отримують лише ті, хто бере зобов'язання поширити
продукцію якимось іншим чином.
45
47. РОЗДІЛ 3
Технологічний етап
1.
Виконання технологічних операції:
•
Виготовлення деталей виробу.
•
Корекція послідовності операцій, режимів обробки та
послідовності складання виробу.
•
Дотримання правил безпечної життєдіяльності та санітарної
гігієни.
2.
Самоконтроль діяльності:
•
Здійснення контролю якості обробки деталей конструкції під час
виготовлення та складання виробу
•
Вимоги до якості виконання операцій: рівні зрізи на тканині,
точність розкрою, щільність вишивки, міцність з’єднання деталей,
3.
Дотримування технологічної, трудової дисципліни, культури
праці.
Малюнок 22.
Малюнок 23.
47
48. РОЗДІЛ 4
Заключний етап
1.
Корегування виконаного виробу: порівняння виконаного проекту
із запланованим, усування недоліків.
2.
Випробування проекту.
3.
Самооцінка проекту і аналіз підсумків.
У результаті розробки проекту можна зробити висновок, що я досягла
мети. Під час роботи над проектом я багато дізналася інформації з історії
виникнення, способів виготовлення і призначення ляльок; регіональних
особливостей жіночого українського народного костюму, технік виконання
оздоблень на костюмах; про матеріали, необхідні для виготовлення ляльок і
одягу для них. А також провела міні - дослідженняукраїнського народного
жіночого костюму різних регіонів України.
Вдосконалила
свої
знання
з
матеріалознавства,
моделювання,
креслення та конструювання, художньої обробки різних матеріалів, на
практиці застосувала економічні знання.
Критерії оцінювання
• Технологічні: оригінальність використання і поєднання матеріалів;
нестандартні технології; незначна витрата коштів; середня складність і обсяг
виконаних робіт відповідає всім вимогам ручних робіт.
• Конструктивні: зручність використання, міцність, надійність;
відповідність конструкції
призначенню
виробу; середня складність
побудови конструкції.
•
Економічність: невелика собівартість проекту; невисокий рівень
продажної ціни; під час рекламної компанії в Красноармійському НВК і
Красноармійському педагогічному училищу
з'явилось багато бажаючих
придбати таку ляльку. Вважаю, що є необхідність у даному виробі на ринку.
48
49. • Екологічність: забрудненість навколишнього середовища під час
виготовлення виробу відсутня; можливість повторного використання виробу
по закінченню строку служби.
• Естетичність: оригінальність форми; композиційна завершеність;
класичне кольорове рішення; народний стиль з елементами сучасності.
Самооцінкапроекту: 12 балів.
49
50. ЛІТЕРАТУРА ТА ВЕБ ДЖЕРЕЛА
1. Бойко В. М. Українські народні традиції в сучасному одязі. Київ, 1970.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Київ, 1991.
3. Дудар О. Художнє ткацтво Полісся // Народні художні промисли
України. Київ, 1979.
4. Кара-Васильева Т. В. Українська вишивка: Альбом. Київ, 1993.
5. Косміна О. Традиційне вбрання українців. Т.І. Лісостеп. Степ.К.:
Балтія-Друк, 2008.
6. Матейко К. І. Головні убори українських селян до початку XX ст. Київ:
1973.
7. Матейко К. І., Сидорович С. Й. Використання в сучасному одязі
елементів традиційного вбрання // Нар. творчість та етнографія. 1963.
8. Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів (у двох частинах) Ч.1. – Київ:
Мистецтво, 1978.
9. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. Київ, 1993.
10. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник./А.П.
Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін. Київ: Либідь, 1994
11.Українське народознавство: Навч. посібник/ За ред. С.П. Павлюка, Г.Й.
Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів, 1994
12.http://www.costumehistory.ru
13.http://www.narodko.ru
14.http://vernisag.com.ua
50
