1. Шумило С.А.
БМЛ№15
Тема: Ця дивна жінка…
Мета: розкрити поняття жіночності, звернути увагу на місце жінки в
суспільстві в різні епохи, підкреслити її велике призначення на Землі,
познайомити учнів із життям та творчістю видатних українських жінок, які
зробили великий внесок у розвиток української культури;
виховувати доброту, людяність, почуття відповідальності за те, що ти –
жінка, шанобливе ставлення до жінки як особистості, почуття національної
гордості, любов до рідного краю.
Форма проведення: літературний журнал з елементами вікторини
Обладнання: інтерактивна дошка, магнітофон, пісні «Очарована,
околдована» (М. Звєздінський, М. Заболоцький), пісня “Жіночі таємниці”
муз. О.Бурміцкого, сл. М.Лукова, Конституція України, вислови славетних
людей про жінок,
Хід заходу
І. На дошці висвічується відеофільм «Жінки», який складений із
репродукцій картин. На фоні музики звучить поетичний калейдоскоп.
Я жінка. Я травинка. Я царівна, Лиш Афродіта мені рівня.
***
На Рафаелевій картині ти мені знайома:
В руках — зернинка, мов земля вагома.
Здаєшся ти мені такою.
***
Я не цвіт, не зоря, не сніжинка Це прекрасні природи витвори!
Я сильна слабка Жінка —
Саме так – з великої літери.
***

2. Шумило С.А.
БМЛ№15
Ця дивна жінка зіткана з любові,
Любов її живе в душі і крові,
В устах, руках, у погляді і слові.
Ця дивна жінка зіткана з любові.
Вона не так, як всі, живе у світі,
Вона себе народжує щомиті
І має думи, сонцем оповиті.
Вона не так, як всі, живе у світі.
Вона росте з своєї самотини
Від матері щодня і до дитини.
А від дитини знову до дружини
Росте вона з своєї самотини.
З її долонь ростуть до неба квіти,
Випурхують, немов пташата, діти.
Її любов живе до всього світу,
З її долонь ростуть до неба квіти.
Благословенна ж будь, моя любове,
Моє осіннє сонце калинове,
Моя дитино і моя дружино.
Моя трояндо і моя ожино...
ІІ. Вступне слово вчителя.
Жінка… Скільки про неї було сказано й написано. Сьогодні ми звернемось до
цієї одвічної загадки природи. Яка вона жінка-ідеал, яке її місце в суспільстві
в різні епохи, на що здатна жінка? Вам пригодяться знання з української
літератури та історії, образотворчого мистецтва та музики.
Як виникла жінка?
Сценка.

3. Шумило С.А.
БМЛ№15
1 учень. Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і
тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь
людський матеріал пішов на чоловіка.
Тоді Бог сказав:
“Візьму кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий
смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве
тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішаю все разом, а потім додам туди:
холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість
акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки,
отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії”.
1 учень. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок
вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і
не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї
до самої смерті”.
Вчитель. “Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для
надто великої праці – ні духовної, ні тілесної”. Такої думки про жінку
німецький філософ Артур Шопенгауер.
Поговоримо про українську жінку. Яка ж за своєю природою українська
жінка? Художня література як велике “дзеркало” відбиває і зміну
традиційних жіночих ролей, і феміністичні дискусії в сучасному суспільстві.
Водночас література сама є способом філософствування про жінку в
сучасному світі. Тому і наша розмова буде відбуватися у формі
мистецького журналу.
1 сторінка “Жінка в історії”
На дошці послідовно висвічуються запитання-підказки. Діти повинні
вгадати про кого йдеться мова.
І
1-
У 14 років її видано за саксонського маркграфа фон Штаде, згодом вона
вийшла заміж за німецького імператора Генріха IV.

4. Шумило С.А.
БМЛ№15
2-
У Німеччині її називали Пракседою, а після шлюбу з імператором —
Адельгейдою.
Після розриву з імператором Адельгейда наполягла на розлученні з
3-
чоловіком та відлученні його від церкви за розпусту.
4-
Утікаючи від гніву колишнього чоловіка, ця жінка повернулася на
Батьківщину, де померла 1109 року й була похована в Печерському монастирі
(Євпраксія).
ІІ.
1-
Ця жінка була донькою Київського князя Ярослава Мудрого.
2-
Вийшовши заміж за французького короля Генріха І (1049 р.), вона стала
королевою Франції, а коли овдовіла — була викрадена графом Раулем де
Креспі-Валуа й потай пошлюбилася з ним.
3-
У шлюбі з Генріхом І вона мала трьох синів, яких виховувала й навчала
сама.
4-
У рідному Києві вона одержала блискучу на той час освіту (грамота,
історія, іноземні мови, арифметика, співи, малювання, етикет), чим вразила
французьку аристократію (Анна Ярославна).
ІІІ.
1-
Цій видатній українці присвятили свої літературні твори Осип Назарук,
Григорій Якимович, Микола Лазорський, Павло Загребельний, Любов
Забашта, Сергій Плачинда та інші письменники.
2-
Вона народилася в містечку Рогатин (нині — Івано-Франківсько: області) в
родині священика.
3-
У п'ятнадцятирічному віці її було викрадено татарськими нападниками й
продано в гарем турецького султана.
4-
Її син став турецьким султаном під ім'ям Селіма II і правив Османською
імперією в 1566—1574 роках.
5-
Її справжнє ймення — Настя Лісовська, його вона втратила, ставши
дружиною турецького султана Сулеймана II Кануні Великого, який палко
покохав її (Роксолана).

5. Шумило С.А.
БМЛ№15
(На фоні музики читець виконує вірш І.Франка «Сікстинська мадонна»),
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти ?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене, з твої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
Бозі, духах мож ся сумнівати
небо, й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя — не казка, ні.
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно — тут, на полотні.
Вчитель.Тисячоліттями на жінку дивилися як на істоту другого сорту. На
ранньому етапі людського суспільства роль жінки була керівною. Саме вона
збирала плоди для харчування, займалася полюванням, берегла домашнє
вогнище, шила одяг. Була вона главою сімї та роду. Спорідненість
визначили за материнською лінією. Мабуть, з тієї далекої епохи матріархату
збереглось уявлення про головний обов'язок жінки бути берегинею
домашнього
вогнища.
Художники намагалися
зловити
і
зобразити
найпрекраснішу мить жінки.
ІІ сторінка “Портрет”
Завдання полягатиме в тому, щоб ідентифікувати портрети, тобто
визначити, кому вони належать, і встановити роки життя і творчої праці тих,
кого на портретах зображено.
1-
Марко Вовчок (1833-1907).
2-
Наталя Кобринська (1855—1920).
3.Олена Пчілка (1849-1930).

6. Шумило С.А.
БМЛ№15
4.Марія Приймаченко (1908—1997).
5-
Соломія Крушельницька (1872—1952).
6-
Тетяна Яблонська (1917—2005).
7-
Марія Заньковецька (1854—1934).
Вчитель. До яких галузей мистецтва належали ці жінки?
Поетична пауза. Звучить мелодія Баха, учні читають вірші українських
поетес
ТЕБЕ НЕМА
Нема тебе — і світло дня зникає,
Згасає сонце золоте,
Журба гнітить, розради дух шукає,
І смуток в серцеві росте...
Нема тебе — і плаче ніч ласкава,
І з нею тихо плачу я,
І перли сліз горять у хвилях ставу,
І тихих верб задумалась сім’я...
Ти геть пішов — і по вишневім цвіті
Літає тихая жура,
А вколо трави шепчуть розмаїті,
Що мрія білая вмира...
Христя Алчевська
***
А я поцілунком теплим,
М’яким, як дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори

7. Шумило С.А.
БМЛ№15
Проріже перша сурма —
В задимлений чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою—
Я плакать буду пізніш.
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
Олена Теліга
***
Вже тричі завірюхи січня
Дороги в парку замели,
І ваші очі, очі вічні
Для мене тричі зацвіли.
Чи ж нам весна судилась, любий?
Чи так і буде січень, смерть?
Ви кличете на стежку згуби,
А я вже болю маю вщерть.
Ви снів моїх прекрасна з'ява,
Ви втілення терпких спокус,
Так солодко бринить октава
З зарозумілих ваших уст!
Так кличуть очі ваші темні!..
І відповідь моя проста:
Ось пристрасті лихі й таємні
Мені розтулюють уста.
Наталя Лівицька-Холодна

8. Шумило С.А.
БМЛ№15
ІІІ сторінка “Видатні чоловіки видатних жінок”
Вчитель. Все від жінки: і любов, і краса, і кохання, поезія і мудрість. Свята і
грішна, ніжна і жагуча, Цнотлива й пристрасна, і сильна, і слабка. Ти— жінка
неповторна і чарівна, Ти — жінка вічно мудра й молода. Поруч із сильною
жінкою і чоловіки ставали сильнішими.
Вчитель зачитує стислі біографічні довідки про видатних діячів української
культури, науки, громадського життя. Учні після однохвилинного
обговорення повинні назвати дружину цього діяча, яка теж уславилася не
менше чоловіка, а потім маркером визначити портрети дружин та чоловіків.
Цей чоловік (1822—1867) уславився як фольклорист, етнограф, музикознавець, громадський діяч. Походив зі збіднілого дворянського роду, що
дав Україні багатьох видатних людей і постав з козацько- старшинського
середовища. Він зазнав переслідувань за участь у Кирило-Методіївському
братстві; відбувши покару, не мав змоги друкуватися, знайти посаду. На
засланні познайомився й одружився з жінкою, яка уславилася як видатна
літераторка; багато хто з сучасників уважав, що друковані нею твори писав
саме чоловік, а не вона. Під своїм ім'ям він видав деякі дослідження, як-от:
"Родинні обряди",
"Описание
Малороссии", "Записки
о дворянском
сословии" та ін. Загалом він зібрав багато фольклорних зразків з усієї
України (самих тільки прислів'їв і приказок — понад 5 тисяч),
їх
щедро
використали у своїх збірниках інші дослідники. Він заснував кілька хорів,
оркестрів, театральних гуртків, для яких написав музику до "Наталки
Полтавки" І. Котляревського та оперу "Чари" за твором К. Тополі, інші
музичні твори. В останні роки особливо тяжко бідував, нездужав; помер у 45
років.
Опанас Маркович — Марко Вовчок.
***
Цей чоловік (1879—1943) був письменником, видавцем, художником.
Народився він на Чернігівщині, походив із духовного стану, освіту здобув у

9. Шумило С.А.
БМЛ№15
Харківському ветеринарному інституті. За участь у громадському житті
зазнав переслідувань, арештів з боку царської влади. Творче життя своє він
почав із публіцистики, видавничої діяльності (заснував видавництво "Час",
був головним редактором часопису "Книгар"). 1919 року переїхав до ЧехоСловаччини, в українській господарчій академії працював на посаді
викладача, займався літературою. За цей час видав низку дитячих творів
(роман "Чмелик", п'єси-казки, збірку казок за фольклорними мотивами
"Нечиста сила"), споминів про видатних діячів української культури, про своє
життя ("Згадки про мою смерть"), редагував твори своєї дружинилітераторки, перекладав із чеської мови.
Василь Королів-Старий — Наталена Королева.
***
Цей
видатний
український
фольклорист-музикознавець
(1880—1953)
народився на Сумщині у дворянській сім'ї. Перша його освіта — юридична, її
він здобув під тиском батьків, друга ж — музична — відображала справжні
вподобання. Усе життя він присвятив збиранню й дослідженню українського
фольклору — зібрав понад шести тисяч народних пісень, видав два збірники
своїх записів, двотомний збірник пісень (понад 200), записаних із голосу
своєї дружини — видатної української літераторки, організовував фольклорні
експедиції Ф. Колесси на Полтавщину, власним коштом записав на фонограф
думи й пісні у виконанні кобзаря Г. Гончаренка, 32 пісні записав із голосу І.
Франка, цікавився фольклором інших народів. Його перу належить ряд
фундаментальних праць з української фольклористики (близько ста):
"Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем", "Українські
пісні про дітозгубницю", "Пентатоніка у слов'янських народів", "Пісні
українських
зимових
обрядових
свят",
"До
вивчення
української
інструментальної музики" та багато інших; досліджував він також життя і
творчість М. Лисенка, музику слов'янських народів. У 70—80-х роках у Києві
та Москві видано двотомники його вибраних наукових праць. У Києві він
заснував і очолював Кабінет музичної етнографії, з 1933 року через репресії

10. Шумило С.А.
БМЛ№15
проти української інтелігенції змушений був переїхати до Москви, де
працював на посаді професора Московської консерваторії й керував
Кабінетом вивчення музичної творчості народів Союзу. У Москві ж він і
помер.
Климент Квітка — Леся Українка.
***
Цей чоловік (1819—1897) — одна з ключових постатей громадського і
культурного життя в Україні у другій половині XIX ст., його діяльність була
надзвичайно резонансною і великою мірою вплинула на духовне буття
українців того часу. Самий характер його обдарування — унікальний,
оскільки воно виявилося в багатьох галузях: поезія (збірки "Досвітки",
"Хуторна поезія", "Дзвін", "Хуторні недогарки", поеми "Солониця",
"Кумейки", "Маруся Богуславка", "Магомет і Хадиза", "Грицько Сковорода"
й ін.), проза (романи "Михайло Чарнишенко", "Чорна рада", оповідання й
повісті "Орися", "Циган", "Січові гості", "Мартин Гак" та ін.), драматургія
("Хуторянка", "Колії", "Байда, князь Вишневецький", "Цар Наливай" та ін.),
літературознавство і критика (численні огляди поточного літературного
життя, рецензії, теоретичні статті, розвідки про життя і творчість українських
літераторів), фольклористика (збірники народної творчості "Украинские
народньіе предания", "Записки о Южной Руси"), історія ("Хмельнищина",
Виговщина", "Отпаде ние Малороссии от Польши" та ін.), публіцистика,
перекладацтво. філософія, видавнича справа. А головне — громадська праця,
за яку він зазнав переслідувань з боку влади, критики з різних політичних
таборів. Його життя було складним, драматичним, а все зроблене в
українській культурі — масштабне й великоцінне.
Пантелеймон Куліш — Ганна Барвінок.
Виконання пісні “Жіночі таємниці” муз. О.Бурміцкого, сл. М.Лукова
IV сторінка “Чиї слова?”

11. Шумило С.А.
БМЛ№15
Вчитель. У перше про необхідність рівноправності чоловіків та жінок
заговорили у XVIII ст. Але ще досить тривалий час жінка відчувала на собі
подвійне гноблення: хазяїна, на якого працювала, і свого чоловіка.
Не маючи ніяких прав у суспільстві і сім'ї, жінка повинна була жити за
законом «Домострою». «Хай убоїться жінка чоловіка свого». І що
нижчим був загальний рівень культури суспільства, то нестерпнішими
ставали умови існування жінки. Рабиня, річ, яку можна купити і продати,
в'ючна тварина, істота без права і голосу, зацькована і завжди готова до
боротьби за своє визволення. Таким постає жіночий образ минулої епохи.
Але це не українські жінки. Вони на повні груди заявляли про себе.
Установіть авторство наведених фрагментів.
1-
Я вірую в красу, одній їй поклоняюсь:
Одвіку в мирові вона керує всім,
Бо щастя є краса, краса є також щастя —
Немає розділу, немає грані їм.
Дніпрова Чайка
2- Хвилино
журлива, хвилино сумная,
Звідкіль ти на мене взялася?
Навіщо ти, туго, журбо навісная,
У серце мені уп'ялася?
Олена Пчілка
3-
Мовчать вночі сади, жалів таємних повні,
А свіжі подихи вриваються в вікно;
як горять в мені бажання невимовні,
Як серце журиться! Як нудиться воно!
Христя Алчевська
4-
Мовчать вночі сади, жалів таємних повні,
А свіжі подихи вриваються в вікно;

12. Шумило С.А.
БМЛ№15
як горять в мені бажання невимовні,
Як серце журиться! Як нудиться воно!
Олена Теліга
Виступ учениці, яка проводила учнівське дослідження по лінії МАН на
тему: “Ідеал жінки кінця 19 – поч. 20 століття (за творчістю Ольги
Кобилянської та Оксани Забужко)”
Вчитель. Сторінка права. Минув час, здійснилася мрія жінок про
рівноправність із чоловіком. Жінка набула економіч'ної незалежності,
чоловік втратив роль єдиного годувальника, рівність прав чоловіка і жінки
закріплено в Основному Законі України.
Завдання. Знайти в Конституції відповіді на запитання.
1.
У якій статті затверджено рівність прав чоловіка і жінки? (КУ, р. II, ст.
24.)
2.
Громадянка Н. вирушила погостювати в рідних, що мешкають у
Німеччині. Під час повернення додому її затримали і позбавили права
повертатися в Україну. Яка стаття Конституції захищає права громадянки Н.?
(Ст. 33.)
3.
Інна К. дуже різко покритикувала роботу голови райдержадміністрації, і,
хоча сказане нею було правдою, її звільнили з роботи, не пояснивши, за що.
Почалися переслідування місцевою владою. Яку статтю Конституції
порушено? (Ст. 34.)
4.
Чи має жінка право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена
законом? (Ст. 42.)
5.
Хто має більше прав у шлюбі: чоловік чи жінка? (Ст.51.)
6.
Якщо жінка відмовляється в суді давати показання проти свого чоловіка,
чи несе вона за це відповідальність? (Ст. 63.)
Вчитель. Ми з'ясували, що Конституція України гарантує рівноправність
жінки і чоловіка.
Вчитель. Жінка. Самою долею їй покладено було на віку бути щасливою,
засівати свою ниву і колисати своїх дітей, зазнавати втоми і втіхи,

13. Шумило С.А.
БМЛ№15
продовжувати рід і берегти правічні заходи. Але українські жінки не тільки
були дружинами високопоставлених чоловіків із князівських родів, шляхти та козацької старшини, а й самі були політиками, ученими, митцями. Крім
того, протягом усієї історії України багато з них у культурно-освітній,
політичній, і навіть військовій діяльності не поступалися перед чоловіками, а
й перевершували їх. У чорну ніч неволі, що тривала століттями, українські
жінки знаходили в собі сили зберегти прагнення до волі, почуття гідності,
відповідальність за свій народ, за свою родину, за виховання своїх дітей.
Тому завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українська жінка
стояла на боці милосердя, несла велику любов і сімейне тепло. Вона завжди
свято шанувала і виконувала обов'язки берегині сімейного вогнища.
Читання вірша вчителем
Я — жінка! Я — весна! Я — сонячний віночок!
Навколо мене райдуги цвітуть.
В моїй душі прозоряться озерця
І щастям переповнюється серце,
Коли життя свою являє суть.
Я — жінка, я — весна, я вас благословляю
Всіх, хто прибуде в мирі й любові
У своїх діяннях, у своєму слові
Повідаю світу, як його люблю.
Гори ж любове, хай розтане мла,
Там усе підступне, хиже, нице,
Хай вилітають сподівань жар-птиці
Із рук моїх, що зіткані з тепла.
Як березнево небо воскреса,
Як урочисто і прозоро всюди
Це все для вас! Це ваше рідне, люди!
Я— доброта, я — жінка, я — весна!
Звучить мелодія. Світло поступово затухає, учень повільно читає вірш

14. Шумило С.А.
БМЛ№15
М'яка і владна, віддана і вільна,
Близька й далека, світла й потайна.
Ти — жінка, жінка-мати і дружина,
Безмежне море доброти й тепла.
П'янка і чуйна, ліки і отрута,
Земна й небесна, горда і проста,
Ти — жінка, королева, берегиня,
Мінлива, непізнана, дорога.
Воістину небесна і земна,
Заквітчана і терном, і барвінком,
Свята і грішна, рідна й чарівна,
Повіки будь, благословенна, жінко!