Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/10_klas/l_m_tolstoj_anna_karenina_anketa_romanu/19-1-0-799

1. 1
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/10_klas/l_m_tolstoj_an
na_karenina_anketa_romanu/19-1-0-799
Анкета роману Л.М.Толстого «Анна Кареніна» (1873-1877)
1.Історія створення. Поштовхом до створення роману було
перечитування Толстим творів О. С. Пушкіна. Його Анна Кареніна,
умовно кажучи,— це Тетяна Ларіна, яка переступила звичаї тодішнього
суспільства й дала волю своїм почуттям. У першому варіанті роману
героїню Толстого звали Тетяною.
Прототипи Анни Кареніної. Один із них — Марія Олександрівна
Гартунг (1832–1919), донька Пушкіна. Але нагадує вона Анну «не
характером, не життям, а зовнішністю». Другий прототип — Анна
Степанівна Пирогова, яку нещасливе кохання призвело до загибелі —
вона кинулася під товарний потяг.
У одному з початкових варіантів роман мав назву “Два шлюби”. І хоча
заголовок автор згодом змінив, у композиційному плані збереглася ця
головна паралель первинного задуму: в ній виразно простежується
послідовність і поєднання двох сюжетних ліній - лінії Анни Кареніної, її
шлюб був нещасливий і призвів до трагічної розв’язки, і лінії Костянтина
Левіна, сімейне життя якого склалося цілком щасливо. Але створені
художником образи тим і прекрасні, що сповнені життя і не вкладаються
в рамки простої схеми. Щасливий сім’янин Левін страждає,
зневірюється, відчуває відчуження від життя, тому що маленьке сімейне
щастя не може його задовольнити, він шукає шляхи до загального щастя
і справедливості.
2.Жанр: роман про кохання, соціальний роман. А. Чехов зазначив, що в
романі Толстого хоча й не вирішено жодного питання (оскільки це і не
входить до завдань художника), але (і це головне), «усі питання
порушені» і порушені «правильно». У цьому розумінні «Анну Кареніну»
можна розглядати як соціально-психологічний. Толстой розширив межі
сімейно-побутового роману, поглибивши психологічну, морально-етичну
лінії, зробивши певні філософські узагальнення й роздуми про природу
щастя і нещастя людей, про природу суспільних відносин взагалі. І в
результаті твір перетворився на великий соціально-психологічний
роман із глибоким морально-філософським змістом.
3.Місце у спадщині: приніс світову славу, предтеча модерністських
романів, період духовних пошуків Толстого.
4.Головна думка: «думка сімейна».
5.Особливості композиції: дві паралельні сюжетні лінії (Левін і Анна);
повтори ситуацій і образів; 8 частин, поділених на розділи, лише один з
них має назву «Смерть». Роман тримається не на зовнішній фабулі і
безпосередніх стосунках між героями, а на внутрішніх зв’язках.

2. 2
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/10_klas/l_m_tolstoj_an
na_karenina_anketa_romanu/19-1-0-799
Лев Толстой пише свої твори за принципом контрапункту: це мелодія,
яка супроводжує головну мелодію. Такою головною мелодією в романі є
сюжетна лінія Анни, а супроводжує її «голос» Левіна.
6.Епіграф: «Мне отмщение, и Аз воздам» ( Не вам судити її). Сам
письменник пояснює епіграф так: «Багато поганого люди роблять самі
собі й одне одному тільки тому, що слабкі, грішні люди взяли на себе
право карати інших людей. «Мне отмщение, и Аз воздам». Карає тільки
Бог і тільки через саму людину».
7.Місце дії: Москва, Петербург, помістя Левіна, Вронського, Італія,
Німеччина.
8.Герої. Анна Кареніна, її чоловік Олексій Каренін, коханець – Олексій
Вронський, син Анни і Кареніна – Сергій Каренін, донька Анни і
Вронського – Анна, Стіва Облонський (брат Анни Кареніної), Доллі
(дружина Стіви); Костянтин Левін, Кітті Щербацька (його дружина).
Образ Левіна автобіографічний. Недаремно прізвище героя утворив від
свого імені: Лев — Левін.
9.Ключові епізоди: зустріч Анни і Вронського на вокзалі; кінні
перегони; хвороба Анни, Анна в театрі «у позорного столба», таємне
побачення з сином, зустріч з Левіним, монолог Анни перед
самогубством, фінал роману.
10.«Сюжетний ланцюжок» роману. Розлад, конфлікт у домі
Облонських. → Левін отримує відмову Кіті. → Анна втрачає спокій. →
Вронський іде з Москви й зустрічає Анну на заметеній снігом станції →
Левін сидить у своєму маєтку на самоті. → Кіті мандрує курортними
містечками Германії. → Вронський і Анна разом. → Вронський програє
на кінних скачках. → Анна переживає за нього й, не маючи сил
приховати свої почуття, зізнається чоловікові у зраді → Анна
залишається в домі Кареніна, чекає дитину. → Вронський служить у
полку. → Левін живе в Покровському. → Усі обплутані «павутиною
брехні» → Анна народжує дівчинку, тяжко хворіє. → Левін освідчується
Кіті → Кареніна їде із Вронським в Італію. → Левін одружується з Кіті й
везе її в Покровське. → Каренін віддався на волю тих, хто опікується
його справами → життя родини Левіна в селі. → Вронський з Анною та
дочкою теж їдуть у село. → Будинок Облонського в селі руйнується → у
Левіна народжується син; → Анна, яку не приймають у світі, не
знаходячи сенсу життя, під впливом ревнощів накладає на себе руки →
роздуми Левіна, його пошуки «позитивної програми».
11.Центральні теми: кохання; сімейні стосунки «дворянських гнізд»
(Кареніних, Облонських, Щербацьких, Левіних, Вронських); криза всіх
цінностей, що охопила російське суспільство після реформи 1861 року.

3. 3
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/10_klas/l_m_tolstoj_an
na_karenina_anketa_romanu/19-1-0-799
12.Проблематика. Сім’ї, шлюбу (роль сім’ї у життя людини («мысль
семейная» (Л. Толстой); пошуки основ міцних сімейних зв’язків: «усі
щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-
своєму»). Кохання. Взаємин батьків і дітей (право жінки/чоловіка на
життя за порухами власної душі чи обов’язок перед членами своєї сім’ї,
відповідальність батьків за щастя своїх дітей — доля Сергія Кареніна та
маленької Ані). Місця людини в суспільстві. Сенсу буття. Життя та
смерті. Обов’язку та відповідальності.
13.Основний конфлікт розвивається на прикладі сімейних пар: Анна −
Каренін, Долі − Облонський, Кіті − Левін. Анна обирає кохання,
руйнуючи родину. Долі, дружина її брата Степана Облонського, чинить
навпаки. Заради щастя і благополуччя дітей пробачає зраду чоловіку.
Костянтин Левін, одружившись з молодшою сестрою Долі, Кіті
Щербацькою, прагне духовного й чистого шлюбу.
14.Художні засоби: «діалектика душі» («психологічна рентгеноскопія»),
внутрішні монологи, виразна художня деталь, художній паралелізм,
зв’язок зі станом душі героїв і описами природи.
Антитези роману: брехня—правда, любов—ненависть, щастя—
нещастя, істинне–фальшиве, добро–зло, моральне – аморальне,
чуттєве—раціональне, вірність–зрада, “пристрасть тіла” — “пристрасть
душі”, матеріальне—духовне
15.Символічні образи
Залізниця символізує загальне зло, антигуманні сили, які загрожують
людству.
Коханню Анни і Вронського передує погана прикмета: смерть чоловіка
під колесами поїзда, що стає прообразом гибелі героїні, смерті кохання.
Коли Анна поверталася до Петербурга і на станції зустрілася з
Вронським, була сильна заметіль. Ця природна стихія теж є неначе
попередженням бурі, що сколихне життя Анни.
Після розмови Анни з Вронським у вітальні Бетсі, коли героїня
зрозуміла, що кохає Вронського, вона піднімається сходами,
повертаючись додому: «Лицо ее блестело ярким блеском; но блеск этот
был не веселый,— он напоминал страшный блеск пожара среди
темной ночи». Це і є образ-символ кохання Анни і Вронського. Але
воно осяяло життя героїні не вранішнім світлом, а спалахами пожежі у
пітьмі. У цій пітьмі їй і судилося померти.
Сцена перегонів є уособленням аморального, абсурдного життя, де
триває жорстока боротьба, в якій беруть участь усі герої роману
(Каренін, Вронський, Анна та інші). Окрім того, ця сцена надає сюжетові

4. 4
http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/10_klas/l_m_tolstoj_an
na_karenina_anketa_romanu/19-1-0-799
роману катастрофічного темпу, зображаючи тривогу життя, атмосферу
доби.
Сни Анни виявилися «віщими», оскільки попереджали її про ті складні
перипетії долі, які очікують героїню.
Свічка: «И свеча, при которой она читала исполненную тревог, обманов,
горя и зла книгу, вспыхнула более ярким, чем когда-нибудь, светом,
осветила ей все то, что прежде было во мраке, затрещала, стала меркнуть
и навсегда потухла». Образ свічки — це символ кохання Анни, що
спалахнуло в її житті й швидко згасло.
Прекрасна перламутрова мушля, в яку з’єдналися хмари, які побачив
Левін, стали символом переміни не тільки поглядів героя на життя, а й
змін у його долі. Адже саме цього дня він побачив Кіті та відмовився від
своїх думок про одруження із селянкою, зрозумів, що все ще кохає
дівчину і вирішив боротися за неї. Левін також утвердився у своїх
думках про загальне благо.
Небо: «Уже совсем стемнело, и на юге, куда он смотрел, не было туч.
Тучи стояли с противной стороны. Оттуда вспыхивала молния и
слышался дальний гром. Левин прислушивался к равномерно падающим
с лип в саду каплям и смотрел на знакомый ему треугольник звезд и на
проходящий в середине его Млечный Путь с его разветвлениями. При
каждой вспышке молнии не только Млечный Путь, но и яркие звезды
исчезали, но, как только потухала молния, как будто брошенные какой-
то меткой рукой, опять появлялись на тех же местах. “Ну, что же
смущает меня?” — сказал себе Левин, вперед чувствуя, что разрешение
его сомнений, хотя он не знает еще его, уже готово в его душе».
Високе небо означає, що Левін стоїть на порозі важливого рішення, він
зрозумів моральний закон, що допоміг йому вийти з душевної кризи.
16.Авторська позиція - неприхована, відкрита; єдиний персонаж, до
якого Толстой не висловлює свого прямого ставлення, — це Анна
Кареніна.