Презентації конкурсу журналістських розслідувань "Васильків очима юних журналістів" 2013

1. «Вони визволяли Васильків»
Васильківська
загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів № 6

2. Двічі Герой Радянського Союзу
Хохряков Семен Васильович
(1915-1945)

3. Інтернет
ЗОШ №7
Довідкова
література
Музей
Власні
дослідження

4. Біографія
Народився 31 грудня 1915 року в селі Коелга (нині Єткульского
району,
Челябінської
області)
в
сім'ї
робітника.
Росіянин.
Член ВКП(б) з 1939 року. У 1923 році поступив на навчання в школу
Міськпромуча міста Копейськ Челябінської області, по закінченні якої
працював електрослюсарем на шахті.
У Червоній Армії з 1937 року. У 1939 році закінчив Військовополітичне училище імені В. І. Леніна. Учасник боїв з японськими
загарбниками на річці Халхин-Гол у 1939 році.
Під час радянсько-німецької війни С. В. Хохряков воєнком танкового
батальйону на Західному і Калінінському фронтах. Брав участь у боях під
містами: Барановичі в 1941 році, Веліж в 1942році. У 1942 році йому
присвоєно військове звання майор. У 1943 році закінчив Вищу офіцерську
бронетанкову школу.
З січня 1944 року гвардії майор С. В. Хохряков — командир танкового
батальйону 54-ї гвардійської танкової бригади на 1-му Українському фронті.
Батальйон
Хохрякова
визволяв
Україну,
знищивши
велику
кількість танків, самохідних і артилерійських гармат, мінометів, живої сили
противника. На рахунку екіпажу танка самого комбата Хохрякова
налічувалося
9
гармат
і
мінометів,
10
танків,
5
автомашин, 120 солдатів і офіцерів.

5. 
Біографія
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 травня 1944 року гвардії
майору Хохрякову Семену Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського
Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Танковий батальйон С. В. Хохрякова звільняв міста:Старокостянтинів, Проскурів
у 1944 році, Ченстохова, Бунцлау (Болеславець) в 1945 році. Особливо блискуча
військова операція була проведена комбатом Хохрякова С. В. під містом
Ченстохова, коли його батальйон, пройшовши з боями понад 200 кілометрів і
звільнивши це польський місто, відкрив шлях основним силам Радянської Армії на
територію гітлерівської Німеччини.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року
за героїзм, мужність і вміле керівництво бойовими діями батальйону гвардії
майор Хохряков Семен Васильович удостоєний другої медалі «Золота Зірка».
16 квітня 1945 почалася Берлінська операція, в якій брав участь і танковий
батальйон гвардії майора Хохрякова С. В., який входив до складу 54-ї гвардійської
танкової бригади Васильківській 7-го гвардійського танкового корпусу 3-ї
гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту. Батальйон С. В. Хохрякова
йшов у голові наступаючої колони. І першим натрапив на засідку. Сталося це 17
квітня 1945 року, о пів на четверту ранку. Вже пораненого комбата вели до танка
ординарець Шевченко і майор Мальцев. Розірвалася поруч снаряд поклав на землю
всіх трьох. Їх рани виявилися смертельними.

6. 


Медаль «Золота Зірка» Героя
Радянського Союзу (24 травня 1944)
Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу
(10 квітня 1945)



Орден Леніна (24 травня 1944)
Медаль «За відвагу» (1939 )
Іноземний орден «Полярна Зірка» (Монгольська Народна
Республіка , 1939)

7. Бронзовий бюст встановлений в рідному селі
Коелга Еткульского району Челябінської області.
Пам'ятники Хохрякова також встановлені у
Копейську і Ченстохова. У м. Копейську щорічно
проводиться турнір з боксу пам'яті С.В. Хохрякова.
Копейська секція боксу школи олімпійського резерву дала ряд чемпіонів Росії, СРСР, Європи,
світу - членів олімпійських збірних СРСР і Росії.
Ведеться робота з пошуку документів, що
підтверджують присвоєння С. В. Хохрякова
звання тричі
Героя Радянського Союзу.
Клопотання про нагородження
подані до
Управління Президента РФ з державних нагород,
в даний час знаходяться на розгляді в Міністерстві Оборони РФ.
У Кам'янці ( Брестська
область, Білорусь) є вулиця імені Хохрякова.

8. 
Пам'ятник С.В. Хохрякову складається з двох
частин : підстава для бюста Героя з монолітного
мармурового
блоку
і
меморіальної
стели,
облицьованої мармуровими плитами, на яких
розміщено текст з металевих кованих букв: «Подвиги
твої безсмертні. Слава твоя переживе століття.
Серця наші збережуть про тебе світлу пам'ять »
Ці дві частини композиційно взаємопов'язані. На
постаменті укріплена відлита з чавуну табличка із
зображенням двох зірок героя і написи «Семен
Хохряков».
Композицію
доповнюють
брили
уральського граніту і зелені насадження з берізок ,
горобини і ялинок , що надає пам'ятнику істинно
уральський колорит . Загальна висота пам'ятника 5,6
метра , в тому числі постаменту 2,8 метра. Загальна
площа займана пам'ятником складає 50 х 40 м.

9. Меморіальна дошка у Копейську (на будівлі ПТУ)

11. У професійному училищі № 34 м. Копейска
з 1965 року працює пошуковий загін
«Ніхто не забутий». Один з напрямків його
роботи - відтворення біографії двічі Героя Радянського Союзу
Семена Васильовича Хохрякова, який навчався в Копейському
гірничопромисловому училищі № 34 в 1932-1934 р.р. Після
закінчення училища, отримавши професію підземного
електрослюсаря, він працював на шахті.
1937-1939 р.р. Проходив службу в Армії . Після закінчення служби був
відправлений на Далекий Схід. За мужність і відвагу,
проявлену в боях на р. Халхін - Гол, Хохряков удостоєний
вищої монгольської нагороди - ордена Полярної Зірки. У
1941 році у зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни
перекинутий на Західний фронт до складу 3-ої гвардійської
танкової армії під командуванням П. Рибалко.

12. За бої під Проскуровим комбат Хохряков в 1944 р. нагороджений Золотою Зіркою
Героя Радянського Союзу. За звільнення м. Ченстохова ( Польща ) в 1945 р. удостоєний
звання двічі Героя Радянського Союзу. За свідченнями учасників військових дій , зі
спогадів однополчан за форсування р. Одер і р. Нейсе, а також бої в районі міста Гарі
під Берліном командувач армії П. Рибалко представив легендарного комбата до звання
тричі Героя Радянського Союзу ( посмертно), але нагорода не була присвоєна. Перед
пошуковим загоном з'явилася нова мета: пошук документів, що підтверджують
присвоєння С.В. Хохрякову звання тричі Героя Радянського Союзу. У зв'язку з цим були
поставлені завдання:
 Дослідити хроніку військових років, архівні документи, що підтверджують присвоєння
С.В. Хохрякова звання тричі Героя .
 Провести повторний збір матеріалів з ​доказами однополчан героя - танкіста.
 Клопотати перед Міністерством Оборони РФ про присвоєння С.В.Хохрякову звання тричі
Героя Радянського Союзу.
.х

13. З листів, отриманих від однополчан комбата: командира роти
П. Овчинникова, командира гармати Б.Курятнікова, начальника штабу
батальйону Хохрякова М. Пушкова, в результаті особистих зустрічей у музеї
училища з колишніми танкістами: І.Семеновим, І. Беловим, Г. Ларіоновим
була відновлена послідовність дій батальйону за останні чотири місяці
Великої Вітчизняної війни з січня по квітень 1945 року. З'ясовано, що за
завданням командування під інтенсивним вогнем противника батальйон
форсував р. Одер, відкривши шлях для просування танкового корпусу.
Потім перед Хохрякова поставлено нове завдання - переправа через р. Нейсе
і знищення артилерії ворога.
Передовий батальйон блискуче виконав
завдання. Про подробиці останнього бою Хохрякова - битві в районі м. Гарі
під Берліном вдалося дізнатися з особистої зустрічі в Москві з членом
екіпажу комбата Б. Билініним, командиром роти П. Овчінніковим. У ході
важкого 8- годинного бою з переважаючими в 3 рази силами противника
Хохряков був двічі поранений, але не залишив поля бою. Наступне
поранення виявилося смертельним.
Ці відомості були підтверджені
однополчанами С. Ілюхіним, Н. Бакурскім, Н. Лисенко. За останні військові
подвиги комбат С.В. Хохряков був представлений до звання тричі Героя
Радянського Союзу.

14. За десять днів роботи в центральному архіві
Міністерства Оборони РФ були вивчені бойові
донесення 54 ої бригади – отримані відомості,
що підтверджують бойові заслуги В.С.
Хохрякова.
Виявлена ​План-карта останнього бою,
складена командиром роти батальйону П.
Овчінніковим. Знайдений нагородний лист на
присвоєння майору Хохрякова звання
тричі Героя Радянського Союзу.
З дозволу начальника архіву полковника С. Чувашина з
нагородного листа знято копію .

15. У результаті проведеного пошуку:
- зібрано матеріал, що розкриває бойовий шлях майора
Хохрякова за останні чотири місяці ВВв.
- знайдено нагородний лист на присвоєння комбатові
С. В. Хохрякова третьої Золотої Зірки Героя .
- отримано листи - підтвердження про присвоєння
С.В. Хохрякова звання тричі Героя .
- клопотання про нагородження, подані до Управління
Президента РФ з державних нагород , в даний час
знаходяться на розгляді в Міністерстві Оборони РФ .
Оформлено експозицію музею Професійного училища
№ 34 м. Копейска документами, що розкривають
останні сторінки бойового шляху комбата .

17. Музей ім. С.В. Хохрякова
Раніше
Нині

18. 
На жаль, життя
переповнене парадоксальними ситуаціями:
школа носить ім’я
С.В. Хохрякова, а
меморіальної дошки
Героя немає.

20. ― Семен Васильович Хохряков загинув 17 квітня
1945 року під Берліном. І посмертно йому було двічі
присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він
не дожив до 30 років.
По його усному заповіту, його тіло перевезено і
поховано у м. Василькові.
В 1966 р. йому присвоєно звання “Почесний
громадянин міста Василькова”.
Коли його батьки були живі, вони часто на День
Перемоги приїздили до нашого міста на могилу до
сина‖

22. На передодні нового 1916 року у сім’ї Халезиних народився
хлопчик, якого назвали Селиверстом. Дід Тимофій радів і дякував
Богові, що послав йому онука. Мати Селиверста померла молодою. Хопцю
було тоді трохи більше десяти. Батько залишив їх і жив у іншій родині. Дід
змінив прізвище онука на своє. Ім’я теж дав нове. І став Селиверст
Халезин Семеном Хохряковим.
Хлопець був дуже роботящим, любив їздити верхи на коні, а також слухати
музику.
З тринадцяти років Семен уже ходив
на роботу, працював у комуні ―Оновлена
земля‖. Там він не по віку змужнів і навчився
самостійності. На зароблені гроші купляв
сестричкам обновки, недорогі цукерки.
Семен Хохряков був урівноваженим,
небагатословним, комунікабельним і
допитливим. Він мав багато друзів.
Будинок, де народився С.В.Хохряков.
Село Коелга.

25. Дізнавшись, що у нашому місті є вулиця
ім. Хохрякова, ми одразу взяли в руки карту
Василькова і відшукали її там.


26. 
Знайшовши на карті вулицю С.В. Хохрякова, ми
пішли у місто і пройшлися нею.

27. Несподівано для себе, посеред вулиці ми побачили
будинок із таблицею ―Провулок Хохрякова‖.
Парадокс: на карті міста такого провулку не
зазначено!

28. В пам’ять про Героїв Великої Вітчизняної війни в 2012-2013
н.р., учнями та вчителями школи була розроблена одноденна
туристсько-краєзнавча екскурсія «З попелу забуття»
- І одним із 6 пунктів екскурсії – це відвідування могили Двічі

Героя Радянського Союзу

С. В. Хохрякова.


29. Також ми побували на могилі Семена
Васильовича Хохрякова

30. Сніги! Не сніги, а ріллі,
Наорані смертю за мить.
І хлопець — одне вугілля —
Біля танка свого лежить.
Руку підняв до неба.
Крик занімів на вустах.
Бо жити б йому ще треба
В незайманих десь містах,
Ще б чути довкола себе
Той гомін прекрасних міст.
Бунтуючи, зняв до неба
Чорний кулак танкіст.
І руки його обгорілі
Не хочуть такого кінця!
І зуби аж сяють білі
На спаленій масці лиця!
Бо то ж недомріяна мрія,
То ж вірність його комусь —
Напис на танку біліє:
“Жди — я вернусь!”.
Олесь Гончар