Your SlideShare is downloading. ×

Zbirka ekspertyza

2,864

Published on

Published in: Education
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
2,864
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
0
Actions
Shares
0
Downloads
8
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Громадська експертиза: практика та перспективи розвиткуМатеріали реалізації проекту громадської організації «ПРАВО»«Школа громадської експертизи», спрямованого на підвищенняпрофесійного рівня представників інститутів громадянського суспільства з невеликих міст Вінницької області для підвищення ефективності їх діяльності та впливу на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку, який було реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Хмільник ГО «ПРАВО» 2011
  • 2. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПРАВО» ПРОЕКТ «Школа громадської експертизи»Видання здійснене в рамках проекту громадської організації «ПРАВО» «Школа громадської експертизи», за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Це видання жодним чином не пов’язане з політичною діяльністю, впливом на результат виборів, а також діяльністю, яка стосується виборчих кампаній. Громадська організація «ПРАВО» висловлює щиру вдячність за до- помогу в реалізації проектуДоценту кафедри державного управління і місцевого самоврядуванняОРІДУ НАДУ при Президентові України, кандидату політичних наук,директору Одеського суспільного інституту соціальних технологій Крупнику Андрію Семеновичу Голові Ради Подільського центру соціальних технологій Оксані Яцюк Президенту Творчого об’єднання «TOPO» Олексію Хмарічлену Координаційної ради Львівського представництва «Громадян- ської мережі «ОПОРА» Ользі Стрелюк Голові Правління громадської організації «Територія успіху» Інзі Дуднік юристу Інституту Медіа Права Ользі Сушко особлива подяка: Наталі Хайдаровій, Володимиру Ткачу, Аллі Корнієнко,Володимиру Плахотнюку, Тетяні Шевчук, Олександру Вознюку, Олені Аврамчук, Юлії Шандрі, Віктору Гричанюку, Річарду Віллануева, Мирославі Дворніцькій, Валентині Білаш.
  • 3. «…громадська експертиза – це безкоштовна послуга громадської організації, якамає на меті підвищити ефективність роботи органу влади…» Андрій Сільченко 999громадська організація «Унікальна країна» м. Жмеринка «…громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом для самих орга-нів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудит своєї діяльнос-ті та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетів політики, бажанихзаходів для її реалізації…» Олена Аврамчук громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник «…проведення громадської експертизи не лише дає права, але й накладає обов’язкина ОГС. Обов’язки відповідального, фахового і неупередженого виконання процедур гро-мадської експертизи…» Олександр Вознюк громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник «…громадська експертиза – це механізм, коли можна діяти правильно, методично,в рамках чинного законодавства і на конкретний результат…» Шевчук Тетяна громадська організація «ПРАВО» м. Хмільник «…потрібно зробити перший крок… Всі реформи, в тому числі розбудова грома-дянського суспільства, відкритість і прозорість діяльності влади, мають працювати ви-ключно на інтереси людини, її соціальні гарантії і добробут…» Анна Чайковська Суспільна Служба України м. Вінниця 3
  • 4. Віталій Дорох Голова Ради громадської організації «ПРАВО», керівник проекту «Школа громадської експертизи». Я довго думав, як розпочати цю збірку, яким матеріалом її наповнити, щоб вонабула цікавою для читачів. І, повірте, нічого розумнішого не придумав, як просто надатислово тим, хто працював, як то кажуть «в полі»… Тим, хто долучився до реалізації проек-ту в якості експертів, хто не пошкодував свого часу, зусиль та терпіння для того, щобздійснити громадські експертизи діяльності органів виконавчої влади… Але, попри всі мої висновки, все ж таки доведеться сказати кілька слів від себе, пе-редусім для того, щоб подякувати всім тим, хто долучився до реалізації проекту «Школагромадської експертизи», а також для того, щоб читачеві було зрозуміло, про що взагалійдеться, і чому виникла необхідність проведення такої Школи. Після затвердження постановою КМУ № 976 від 5 листопада 2008 року Порядкусприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, інсти-тути громадянського суспільства отримали ефективний правовий механізм реалізації кон-ституційного права громадян на участь в управлінні державними справами, що передба-чено статтею 38 Конституції України. Процедура громадської експертизи фактично даєможливість ІГС стати учасниками вироблення державної політики в різних сферах та гро-мадськими контролерами за її реалізацією, так як передбачає проведення інститутамигромадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективностіприйняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розвязаннясуспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі. Але, на жаль, ситуація на місцях, особливо в невеликих містах Вінницької області,попри існуючі можливості для проведення громадської експертизи діяльності органів ви-конавчої влади, є незадовільною. Представники інститутів громадянського суспільства зневеликих міст Вінниччини не володіють необхідними знаннями та практичними навич-ками для того, щоб ефективно здійснювати громадську експертизу діяльності органів ви-конавчої влади. Це стосується знання та розуміння структури державної влади в Україні,повноважень органів виконавчої влади, розробки методології моніторингу, знання механі-змів доступу до інформації, а також підготовки пропозицій за результатами громадськоїекспертизи. Зараз є гостра потреба в наявності на місцях локальних експертних груп, які будутьздатні аналізувати державну політику в своєму регіоні, для того, щоб оцінити ефектив-ність виконання, наприклад, певної державної програми, законність витрачання бюджет-них коштів, оцінити якість надання адміністративних послуг чи виконання законодавстватощо. Керовані такими доброчесними намірами члени нашої організації проаналізувалистан використання інститутами громадянського суспільства з невеликих міст Вінницькоїобласті механізму громадської експертизи в своїй діяльності, провели консультації з орга-нізаціями, які мають значний досвід в проведенні громадської експертизи діяльності орга-нів виконавчої влади й вирішили розробити проект, реалізація якого могла б виправитинаявну ситуацію хоча б частково… 4
  • 5. Так з’явилася ідея розробки проекту «Школа громадської експертизи». Метою про-екту є підвищення професійного рівня представників інститутів громадянського суспільс-тва з невеликих міст Вінницької області для підвищення ефективності їх діяльності тавпливу на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку шляхом проведення Школигромадської експертизи. Під час реалізації проекту ми планували провести такі заходи: 1. Навчити представників громадських організацій з невеликих міст Вінницької обла- сті розробляти систему та методологію здійснення громадської експертизи діяль- ності органів виконавчої влади; 2. Створити умови для здобуття представниками громадських організацій Вінницької області, що візьмуть участь в навчанні, практичних навичок проведення громадсь- кої експертизи діяльності органів виконавчої влади. Предмет та мету громадської експертизи учасники мали визначити самостійно; 3. Здійснити порівняльний аналіз проведення громадської експертизи учасниками Школи громадської експертизи; 4. Поширити досвід проведення громадської експертизи діяльності органів виконав- чої влади серед представників місцевих громадських організацій Вінниччини. Формуючи план проведення Школи громадської експертизи, ми вирішили йти відпростого до складного. Тобто учасники, згідно нашого задуму, мали б поступово освою-вати мистецтво здійснення громадської експертизи, для чого їм необхідно було розуміннягромадського контролю як явища, а також структури державної влади в Україні, реалізаціїправа на доступ до інформації тощо. Після проведення консультацій ми вирішили, що в рамках нашої Школи буде ви-світлено наступні питання: • Що таке громадський контроль та чому він потрібний? Правові основи громадсько- го контролю; • Структура органів державної влади в Україні. Органи виконавчої влади. Нормати- вно-правові документи; • Право на інформацію та участь в управлінні державними справами. • Мета, предмет, об’єкт та методи проведення громадського контролю. Визначення індикаторів громадського контролю. Система та методологія здійснення громадсь- кого контролю; • Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Постанова КМУ №976 від 5 листопада 2008 р.; • Підготовка пропозицій за результатами громадської експертизи; • Успішні практики проведення громадської експертизи діяльності органів виконав- чої влади в Україні. Я хочу ще раз подякувати від імені громадської організації «ПРАВО» всім, хто до-лучився до реалізації проекту, особливо тим, хто виступив в якості тренерів та допоміг врозробці навчальних матеріалів:Андрію Крупнику, Олексію Хмарі, Оксані Яцюк, Інзі Дуднік, Ользі Стрелюк та Ользі Сушко. Школу громадської експертизи було проведено в березні на базі готельного ком-плексу «Аіст», що знаходиться при в’їзді в Хмільник. А тепер, як і обіцяв, передаю слово учасникам Школи, для того, щоб Ви моглиознайомитися з практиками проведення громадської експертизи учасниками нашої Шко-ли. Я перепрошую всіх, хто надіслав нам свої звіти за те, що ми їх трішки скоротили. Ма-теріалу занадто багато й в одну збірку він просто не поміститься… 5
  • 6. Андрій Сільченко громадська організація «Унікальна країна» м. Жмеринка Розповідає керівник Жмеринської міської молодіжної громадської організації «Унікальна країна» Андрій Сільченко Громадська організація «Унікальна країна» працює з 2003 року. Основними напря-мками нашої роботи було створення умов для самореалізації та розвитку своїх здібностейі талантів представниками нашої територіальної громади. За час свого існування ми ство-рили клуб інтелектуально-психологічної гри «Мафія», учасники якого здобувають навич-ки швидкого прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також навчаються чітко талаконічно висловлювати свої думки, і доводити свою думку до аудиторії. Даний клубпрацює вже майже три роки і не втрачає своєї актуальності та популярності. Вік його від-відувачів коливається від 15 до 45 років. Окрім самої гри, існування даного клубу створюєможливість спілкування між представниками різних поколінь, що в наш час, на жаль, є недуже поширеним явищем. Ще однією родзинкою нашої організації є молодіжний журналістський клуб, якийспочатку починався з звичайної шкільної інформаційної служби, у якій діти збирали но-вини про свою школу і вчились готувати програми для шкільного радіо. Невдовзі ми по-чали думати над тим, як об’єднати всі школи (в нашому місті їх 6) в єдиний інформацій-ний центр і створили на базі нашої організації онлайн-радіо «Юнік». Ді-джеями та веду-чими радіо у супроводі дорослих мають можливість працювати усі бажаючі школярі. Три-чі на тиждень готуються авторські програми соціального і розважального характеру. Та створивши радіо, ми не зупинились на місці, інтерес дітей до журналістики і ме-діа постійно зростав, і коли у нас з’явилась можливість, за підтримки Волонтера КорпусуМиру США ми створили молодіжне телебачення. За кошти Корпусу Миру ми придбалипрофесійну відеокамеру і потужний комп’ютер для роботи з відео, провели навчання длямайбутніх операторів, монтажерів і журналістів, і запустили в місті молодіжне телебачен-ня «Youth TV». Також зіткнулись з тією проблемою, що для проведення різноманітних акцій та за-ходів нам потрібні були волонтери. Як правило декілька з них були постійними, але осно-вну частину потрібно було постійно залучати серед молоді, яка слабо уявляла, куди і длячого ми їх запрошуємо. Отже, ми вирішили створити в нашій організації волонтерськийклуб, де б формувалась стала база волонтерів, які б були безпосередньо залучені до пла-нування діяльності, у якій вони безпосередньо брали б участь. Окрім того з волонтерамисистемно проводиться робота у вигляді тренінгів та ігор, які допомагають сформувати зних справжню команду. Наряду з сталими проектами, які започатковані, і тривають із року в рік, наша ор-ганізація займається і короткочасними акціями та заходами. Серед таких були, наприклад,організовані чемпіонати з вуличного баскетболу, які допомогли привернути увагу міськоївлади до проблеми відсутності в місті секції з баскетболу протягом 8 років. Так після де-кількох чемпіонатів, проведених влітку, з 1 вересня 2010 року у міській ДЮСШ відкрилисекцію баскетболу. 6
  • 7. Ми також співпрацюємо з місцевими творчими колективами. Впродовж останніхроків ми провели декілька локальних фестивалів, у яких брали участь молоді жителі міста,які роблять перші кроки у різних видах творчості, таких як музика, танці, біт бокс, та ін.Наряду з фестивалями ми вже другий рік поспіль в партнерстві з іншими міськими НУОорганізовуємо локальний конкурс «Жмеринка має таланти», в яких за два роки взялоучасть більше 100 місцевих жителів, які демонстрували різноманітні вміння та таланти. В2011 році два фіналісти нашого конкурсу попали на всеукраїнське телевізійне шоу «Укра-їна має таланти». Все більше місцевих колективів та окремих осіб, бачачи результати нашої діяльно-сті, звертаються до нашої організації за допомогою в організації якихось заходів, абостворення умов для репетицій та тренувань. І, відчуваючи дефіцит ресурсів зі своєї сторо-ни, ми почали пошук додаткових можливостей. Після аналізу ситуації в нашому місті мизупинились на тому, що місцевий районний Будинок культури (велика двоповерхова буді-вля майже в центрі міста) використовується вкрай неефективно. Багато приміщень взагаліпростоюють, деякі здаються в оренду. Одним словом ресурс, який можна використати накористь громади є, залишилось тільки знайти можливість переконати владу, що можнайого використовувати ефективніше. Ми розуміємо, що заклади культури за часи незалежності ніколи не були пріорите-тною галуззю фінансування. А після фінансової кризи, ситуація стала ще більш критич-ною, оскільки ціни на комунальні послуги і продукти зростають, місцевий бізнес потерпаєвід зниження купівельної спроможності населення і як результат маємо дефіцит бюджету,що не дозволяє в повному обсязі фінансувати таку велику кількість будинків культури ібібліотек у маленьких містечках і селах. Тим більш, що працюють ці заклади на 10–15%своєї потужності. Отож ми усвідомлювали що через співпрацю між нашою громадською організаці-єю та районним Будинком культури можна вирішити одночасно дві нагальних проблеми:з одного боку в нас може з’явитись додатковий ресурс для здійснення своєї діяльності тароботи на користь місцевої громади, у вигляді приміщень та інфраструктури, які має у ро-зпорядженні районний відділ культури, з іншого боку Будинок культури набуде більшоїпопулярності в місті внаслідок того, що силами громадської організації активізує своюроботу з місцевою громадою. На наступному етапі нам потрібно було глибше вивчити дане питання, щоб визна-чити, які саме форми співпраці між нашою організацією та Будинком культури будутьнайбільш ефективними, і принесуть максимальну користь нашій територіальній громаді.Звісно, що і Будинок культури, і громадська організація мають отримати в цьому процесіумови для розвитку. Працюючи над пошуком механізму дослідження роботи районного Будинку куль-тури, я натрапив на оголошення про «Школу громадської експертизи», яку проводилагромадська організація «ПРАВО» за підтримки Міжнародного фонду Відродження у містіХмільнику. Оскільки наша організація не працювала в юридичній площині, я на той часмало знав про таку процедуру, як громадська експертиза. Але опрацювавши інформацію вмережі Інтернет, зрозумів, що громадська експертиза – це саме той механізм, який ми шу-кали. І саме за допомогою нього можна отримати інформацію, необхідну нам для дослі-дження діяльності районного Будинку культури і пошуку ефективних шляхів співпраці згромадськими організаціями. В результаті я та ще один член нашої організації подали за-явку на участь у «Школі громадської експертизи»… Заявки, подані нами на участь у «Школі громадської експертизи», були підтвер-джені організаторами, і ми були запрошені на першу сесію Школи, яка відбувалась з 18 по20 березня 2011 року у місті Хмільник. На даній сесії, окрім нас, були присутні ще пред-ставники громадських організацій з Хмільника, Козятина, Літина, Липовця та Вінниці. 7
  • 8. Впродовж трьох днів першої сесії ми отримали багато нової корисної інформації,але потрібен був час, щоб систематизувати її. А вже через п’ять днів, 25 березня, почаласьдруга, не менш цікава та насичена сесія «Школи громадської експертизи». На цей раз про-грама навчання була більш вузько направлена та зосереджена саме на механізмі громадсь-кої експертизи. Школа була організована достатньо збалансовано, ми отримали багато теоретичнихзнань, які були систематизовані і подані в дуже легкій для засвоювання формі. Всі учас-ники з зацікавленістю сприймали наданий матеріал і брали активну участь в обговорен-нях. Але, на мою думку, велике значення має те, що окрім теоретичної частини багато ча-су було приділено практичним завданням, де кожен учасник міг сам спробувати застосу-вати на практиці ті знання, які щойно отримав. Це дало змогу глибше зрозуміти, що і якпотрібно робити, а якщо виникали складнощі чи запитання, їх відразу припрацьовували ірухались далі. В результаті такої роботи по завершенню другої сесії «Школи громадськоїекспертизи» більшість учасників мали чітке уявлення, що таке громадська експертиза іяким чином можна використати цю процедуру на користь своїй громаді. І повернувшись зостанньої сесії, ми почали готуватись до проведення експертизи. Отже, як ми вже дізналися під час навчання, громадська експертиза складається зчотирьох основних етапів: 1. Планування проведення громадської експертизи 2. Проведення громадської експертизи 3. Розгляд результатів громадської експертизи 4. Врахування результатів громадської експертизи органом виконавчої влади Ми приступили до виконання першого етапу – планування. Нам потрібно було ви-значити мету громадської експертизи, предмет, методи моніторингу і аналізу, індикатори,які вимірюються, джерела інформації і спосіб її отримання та експертну групу. Як я вже писав вище, нам було необхідно проаналізувати роботу управління куль-тури Жмеринської райдержадміністрації в частині забезпечення функціонування та розви-тку районного Будинку культури. Тому мету і предмет експертизи нам було визначити до-статньо просто. Отож, метою нашої експертизи стала оцінка діяльності Жмеринської РДА щодо до-тримання основних засад державної політики у сфері культури у відповідності до вимогЗакону України № 2778–VI «Про культуру». Предметом експертизи ми визначили стан дотримання та виконання своїх повно-важень Жмеринською РДА щодо розвитку Жмеринського районного Будинку культури,залучення для його розвитку інвестицій, коштів від надання платних послуг та благодій-ництва. Предмет та мета визначені, тепер нам потрібно було підібрати ефективні методимоніторингу та аналізу, які ми будемо використовувати в своїй експертизі. Ми визначилидекілька методів, які найбільше підійшли в нашій ситуації: 1. Аналіз документів (Даний метод передбачає ознайомлення громадського експерта з такими типовими документами органів влади як: план діяльності на рік, звіт про діяльність в минулому році, державні цільові програми, що реалізовує орган та звіти по них, штатний розпис, положення/закон про ор- ган виконавчої влади, посадові інструкції працівників відповідного органу тощо) 2. Глибинне інтерв’ю (Цей метод ми обрали, оскільки завжди є інформація, яку влада не може чи не хоче відкрито надати через офіційні документи. А для отримання більш повної картини по проблемі ця інформація може мати велике значення. Особиста бесіда з представниками влади та експертами в обраній темі може надати додаткову інформацію) 8
  • 9. Наступний крок – це визначення експертів для експертизи. З цим в нас теж про-блем не виникло. Для дослідження нам потрібні були спеціалісти в економічній та право-вій площині. В нашій організації є спеціалісти з економічних питань, що ж стосуєтьсяправових питань, нам надавали всю необхідну допомогу представники Хмільницької ра-йонної громадської організації «ПРАВО», які власне і організували «Школу громадськоїекспертизи». Отож всі підготовчі дії реалізовані, можна переходити до проведення громадськоїекспертизи. Проведення громадської експертизи складається власне з наступних етапів: 1. Надсилання запиту на проведення громадської експертизи 2. Отримання інформації від органу виконавчої влади і іншого сприяння під час здійснення громадської експертизи 3. Здійснення моніторингу, оцінки і аналізу отриманих результатів 4. Підготовка експертного висновку та його направлення на розгляд органу ви- конавчої влади 5. Оприлюднення висновків експертизи для широкого загалу. Згідно методології проведення громадської експертизи ми маємо надіслати пись-мовий запит щодо проведення громадської експертизи на ім’я керівника відповідного ор-гану влади. В запиті необхідно вказати дані про організацію та перелік питань, які цікав-лять, а також інші форми сприяння, які очікуються. Окрім того, в запиті на проведенняекспертизи обов’язково потрібно зазначити: • Найменування інституту громадянського суспільства, який проводитиме громадсь- ку експертизу; • Відомості про легалізацію інституту громадянського суспільства (коли, ким та де був зареєстрований); • Місцезнаходження інституту громадянського суспільства (контактну адресу); • Контактна електронна адреса й телефон (по можливості); • Прізвище, ім’я та по батькові особи, уповноваженої контактувати з органом вико- навчої влади; • Предмет і мету громадської експертизи; • Перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської експертизи; • Перелік інших форм сприяння, які, на наш погляд, мав би надати орган влади (від- повідно до обраних нами методів збору інформації на її аналізу). Запит я особисто відніс до Жмеринської районної державної адміністрації Вінни-цької області 10 червня 2011 року. Секретар зареєструвала його у книзі вхідної докумен-тації і зробила позначку про отримання на моїй копії запиту. Отже, згідно до ПостановиКМУ від 05.11.2008 року №976, цей момент є ОФІЦІЙНОЮ ДАТОЮ початку громадсь-кої експертизи. 9
  • 10. Згідно п. 4 Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності орга-нів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запиту щодо проведеннягромадської експертизи орган влади ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ: 1. Видати у тижневий строк наказ (розпорядження) про проведення громадської експертизи та про заходи, пов’язані з підготовкою матеріалів; 2. Визначити особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за забезпечення взаємо- дії з нами у проведенні громадської експертизи, зазначивши прізвище, ім’я, по батькові та посади цієї особі (цих осіб) у наказі (розпорядженні) про проведення громадської експертизи; 3. Протягом трьох днів з моменту видання наказу (розпорядження) довести його зміст до нашого відома; 4. Утворити у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залучення наших представників; 5. Розмістити у тижневий строк інформацію про надходження нашого запиту що- до проведення громадської експертизи та заходи, що будуть здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння у її проведенні, на офіційному веб-сайті цього органу влади; 6. Надати нам, як інституту громадянського суспільства, матеріали, завірені в установленому порядку. Тепер давайте співставимо те, що ми мали отримати з тим, що ми отримали в реа-льності. Запит було подано у п’ятницю, отже час на відповідь у РДА був до наступноїп’ятниці. Тиждень спливав, але ніякого зворотного зв’язку я не отримував. У другій поло-вині п’ятниці я, спілкуючись з представником влади, нагадав про те, що направив до РДАзапит на проведення громадської експертизи, сьогодні фактично останній день, коли ямаю отримати відповідь, але реакції поки що ніякої немає. На що отримав відповідь, щойому відомо про мій запит, і що працівники районної ради запитували у нього «Хто такийАндрій Сільченко і що за експертизу Він зібрався тут влаштувати?». Я так розумію, щовесь цей тиждень у них пішов на те, щоб розібратись, що ж таке насправді ця громадськаекспертиза і як вони мають реагувати на мій запит. Для мене це було здивуванням, адже узапиті я залишив усі свої контактні дані, за допомогою яких вони могли зв’язатися із’ясувати питання, які виникли у них щодо експертизи. Я запланував візит в РДА на наступному тижні, щоб з’ясувати, як справи з моїм за-питом і чому немає ніякої реакції. Але прийшовши увечері додому, перевіривши своюелектронну скриньку, побачив серед інших листів лист зі Жмеринської РДА, який надій-шов на мою скриньку 17 червня 2011 р. о 13:07. Цей лист містив текст:Hello u-kraina,--Best regards, Жмеринська mailto:gmrrda@ukrpost.ua Я так розумію, що фразу Hello u-kraina згенерувала поштова програма, з першої ча-стини електронної пошти моєї громадської організації u-kraina@ukr.net і людина, яка дава-ла відповідь, навіть не приклала зусиль, щоб змінити цей текст на адекватний для діловоїпереписки або хоча б просто видалити його. Але були і хороші новини. У листі було дваприкріплених файли, власне щось схоже на офіційну відповідь на мій запит і додаток здеякими документами, які я просив надати у своєму запиті. 10
  • 11. Від 17.06.2011 р. № 01-44-1279 Жмеринська міська громадськаНа 8 від 10 червня 2011 р. організація « Унікальна Україна» На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської експерти-зи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року, у відповіднос-ті до Закону України « Про доступ до публічної інформації» направляємо Вам запитувануінформацію, а саме:1. 25 сесією районної ради 5 скликання від 17 грудня 2009 року затверджено « РайоннуКомплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 ро-ку», якою в тому числі передбачено фінансування і розвиток Жмеринського районногобудинку культури до 2014 року. (додається)2. Протягом 2010- 2011 років на утримання та розвиток районного будинку культури буловитрачено: у 2010 році – 716114 грн., а саме: 1. Заробітна плата з нарахуваннями – 438005 грн. 2. Придбання господарських, канцелярських товарів та палива – 21501 грн. 3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо- біля податки та збори – 31481грн. 4. Видатки на відрядження – 1802 грн. 5. Комунальні послуги – 71526 грн. 6. Придбання комп’ютерної техніки, різдвяної зірки – 6600 грн. 7. Капітальний ремонт фасаду та сцени, виготовлення проектно-кошторисної докуме- нтації – 145174 грн. У першому півріччі 2011р. – 340962 грн., а саме: 1. Заробітна плата з нарахуваннями – 207150 грн. 2. Придбання господарських товарів, палива – 4667 грн. 3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо- біля – 37672 грн. 4. Видатки на відрядження – 492 грн. 5. Комунальні послуги – 37473 грн. 6. Капітальний ремонт фасаду – 53500 грн.3. Районний будинок культури надає послуги населенню лише відповідно до ПостановиКабінету Міністрів від 5 червня 1997 року №534 «Про затвердження переліку платних по-слуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній такомунальній формі власності» та наказу Міністерства культури і мистецтв України від21.12.1999 року №732/306/152 «Про затвердження Порядку надання платних послуг за-кладами культури і мистецтв».4. Районний будинок культури надає послуги населенню відповідно до наказу по відділукультури і туризму райдержадміністрації №7 від 3 лютого 2003 року і зареєстрованому вміськрайонному управлінні юстиції . З метою розширення кількості та якості послуг на-селенню до даного наказу вносились зміни по переліку послуг в 2007 та 2009 роках.5. В 2010 році від надання платних послуг РБК надійшло 26962,08 грн. На утримання РБКз урахуванням залишку на 01.01.2010р. використано 33403,90 грн. В першому півріччі2011 р. надійшло 11212,20 грн., використано – 10631,99 грн.6. Благодійних коштів у 2010 році не надходило, у 2011році їх надійшло 1505 гривень.. Додатково повідомляємо, що відповідно до розпорядження голови райдержадмініст-рації від 1 червня 2011 року №241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальноюза організацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністра-ція визначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г. Одночасно ставимо до відома, що у відповідності із п. 9 Постанови Кабінету Мініс-трів України від 25 травня 2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про до-ступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних тамісцевих органах виконавчої влади», якщо інформація містить документи обсягом біль-ше 10 сторінок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат. Перший заступник голови райдержадміністрації Олександр МОНАСТИРСЬКИЙ вик. Слащук Л. В. тел.5-00-07 11
  • 12. Також до цього документу було додано рішення Жмеринської районної ради «Прорайонну Комплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до2014 року», а також додатки на 9 аркушах, в яких була інформація про заходи з реалізаціїПрограми розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 року. Почавши вивчати отримані матеріали, я відразу ж звернув увагу на декілька недо-лугостей в тих документах, які мені надіслали. Давайте на хвилинку повернемось назад, і пригадаємо, коли я відніс запит до рай-держадміністрації. Це було 10 червня 2011 року, про що на моїй копії є відповідна відміт-ка. Тепер читаємо перший абзац відповіді яка надійшла з РДА: «На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської екс-пертизи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року….» Що означає лист надійшов до районної державної адміністрації 14 червня? Де лист знаходився 4 дні? Можна було б припустити, що проблема в тому, що лист я приніс в п’ятницю, удругій половині дня, і в той самий день він не попав до відповідальної особи (хоча, звісно,це не аргумент), потім ще було два вихідних дні, але якимось дивним чином цей лист неіснував ніде аж до вівторка. Уявляю собі що відбувається з листами, які надходять зви-чайною поштою, особливо коли лист не рекомендований і немає жодних відміток, за яки-ми можна визначити час надходження листа. Далі у листі ніби даються відповіді на питання, які ставились у запиті, а наприкінцілиста мені повідомили що: «Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 1 червня2011 року № 241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальною за органі-зацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністраціявизначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г» Я не до кінця зрозумів, навіщо мені про це було знати, але можна припустити, щосаме цю людину вповноважили взаємодіяти зі мною щодо проведення громадської експе-ртизи. Окрім того, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 травня2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформа-ції» повідомили, що у разі, якщо інформація містить документи обсягом більше 10 сторі-нок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат. Цей пункт я теж не знав як розуміти, або таким чином мене повідомили, що поки яне компенсую витрати, документів я не отримаю або попередили, що за надіслані матеріа-ли потрібно буде розрахуватися. Одним словом, залишалось багато незакритих питань, і я з нетерпінням чекав на папе-ровий варіант відповіді. Оскільки, згідно п.4 Порядку сприяння проведенню громадської екс-пертизи діяльності органів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запитущодо проведення громадської експертизи орган влади має надати нам, як інституту грома-дянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії. Минув ще один тиждень, але відповідь від РДА в паперовому вигляді ми так і неотримали. Тоді я вирішив спробувати зв’язатись з пані Москальчук Т. Г., на яку було поси-лання в електронному листі з райдержадміністрації. Я зателефонував, представився, і по-яснив, що телефоную з приводу запиту на проведення громадської експертизи, що хотівби зустрітись і з’ясувати деталі з цього приводу. На що почув у відповідь, що пані Моска-льчук вперше чує про мене, про громадську організацію, яку я представляю, а тим більшепро якусь там громадську експертизу. Я сказав, що у листі, який я отримав від РДА, вка-зали, що відповідальною за організацію доступу до публічної інформації, розпорядникомякої є райдержадміністрація, визначено керівника апарату райдержадміністрації Москаль-чук Т.Г., тому я зателефонував саме до неї. Пані Москальчук відповіла, що зараз вона ду-же зайнята, і щоб ми повернулись до цього питання пізніше. 12
  • 13. Не очікуючи паперового варіанту документів від райдержадміністрації, ми почалипроводити аналіз того, що отримали в електронному вигляді. Вивчаючи матеріали, я звер-нув увагу на декілька моментів. Найперше враження, яке у мене склалося, коли я позна-йомився з «Програмою розвитку та духовного відродження на період до 2014 року», щозаходи та витрати внесені що даної програми, направлені далеко не на розвиток культуриабо духовного відродження, як написано в назві документу, а на поточні та капітальні ре-монти приміщень, придбання автотранспорту, техніки, меблів і тому подібне. Звичайно,необхідно підтримувати будівлі у належному стані, заклади культури мають також бутизабезпечені необхідною технікою та транспортними засобами, щоб забезпечувати поточнудіяльність, меблі теж з часом виходять із ладу і є необхідність їх оновлювати. Але скажіть,будь-ласка, що все це має до розвитку та духовного відродження? Чому жодної копійки уданій програмі не передбачили для навчання персоналу, або залучення спеціалістів длярозробки професійного стратегічного плану розвитку, чи проведення соціологічного до-слідження в громаді для пошуку нових видів послуг, які заклади культури можуть надава-ти населенню, в результаті чого б авторитет і популярність таких заходів в громаді зрос-тав і вони дійсно могли б виконувати покладені на них функції у повному обсязі. Оскількиза даними останніх досліджень на сьогоднішній день Будинки культури у маленьких міс-тах та селах задіяні на 10–15 відсотків. Чи не варто замислитись над тим, як раціональні-ше використовувати кошти громади? Особливо в умовах, коли кількість цих коштів об-межена. В даній ситуації ініційована нашою організацією громадська експертиза мала статипершим кроком до зміни підходу у розробці планів розвитку закладів культури, коли наперше місце ставляться не будівлі і обладнання, а потреби громади. І кошти розподіля-ються не таким чином, щоб утримувати величезні будівлі та інфраструктуру, якими ніхтоне користується замість того, щоб реформувати сферу таким чином, коли громада будеактивно користуватись цими закладами. Що в свою чергу дасть змогу залучити додатковікошти від самої громади, яка буде усвідомлювати користь закладів культури. Глибше вивчивши отримані матеріали, ми зрозуміли, що для якісного дослідженнягалузі нам потрібно ознайомитись ще з великою кількістю додаткових документів, поспі-лкуватися з посадовцями і працівниками закладів культури. Для цього нам потрібно наді-слати запит на отримання цих матеріалів, але ж формально ми не отримали офіційної від-повіді ще на сам запит. Тому через деякий час, так і не отримавши листа, я пішов до рай-держадміністрації, щоб з’ясувати причину. На цей раз мені все-таки вдалося потрапити до пані Тетяни Москальчук. Я зайшовдо кабінету, представився і розповів, стосовно якого питання я прийшов. Зав’язалась роз-мова, але мені навіть не запропонували присісти на стілець… Я присів без запрошення,оскільки бесіда обіцяла бути довгою. Отож, я нагадав, що 10 червня 2011 року я подав до районної державної адміністраціїзапит на проведення громадської експертизи. Згідно пункту 3, 4 Порядку сприяння прове-денню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, орган влади у тижне-вий строк мав надати нам, як інституту громадянського суспільства матеріали або копії, за-вірені в установленому порядку. З нез’ясованих причин ми їх не отримали. Також мав бутивиданий наказ або розпорядження про проведення громадської експертизи та про заходи,пов’язані з підготовкою матеріалів, і в триденний строк про цей наказ мали повідомити на-шу організацію. Ніякої інформації про наказ чи розпорядження нам теж не надійшло. Інфо-рмація про надходження запиту на проведення громадської експертизи мала бути оприлюд-нена на офіційному веб-сайті органу влади, але, як з’ясувалось, такого веб-сайту не існує. Мені відповіли, що наш запит сформульований не чітко, з нього не можливо зрозу-міти, що ми взагалі хочемо від райдержадміністрації. Взагалі, якщо ми хотіти щоб райде-ржадміністрація видала наказ або розпорядження про проведення експертизи, ми малипопросити їх про це у своєму запиті. Звісно приємно, що представників інституту грома-дянського суспільства вповноважили розповідати органам виконавчої влади, які і коли їмпотрібно видавати розпорядження, але думаю, що все таки кожен має займатись своєю 13
  • 14. справою і робити це професійно. Друге, що на думку пані Тетяни Москальчук ми не до-працювали, це те, що не вказали у запиті, що матеріали для проведення експертизи нампотрібні у вигляді, який передбачає Постанова №976, а саме, це мають бути оригінали,або копії завірені в установленому порядку. Мені важко уявити, як електронний лист з те-кстом «Hello u-kraina,» можна вважати офіційним документом. Окрім того, перед тим як подавати запит до органу влади, нам спочатку потрібновивчити всю дотичну законодавчу базу, а не спираючись на одну Постанову Кабінету Мі-ністрів вимагати від органу влади матеріали для проведення якихось там експертиз. І вза-галі, перед тим, як ініціювати експертизу потрібно було порадитись з райдержадміністра-цією, в якій саме галузі дану експертизу потрібно провести. Наш запит ґрунтувався на двох документах Закону України «Про доступ до публі-чної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939 – VI та пункті 3, 4 Порядку сприянняпроведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, і ми виявилистільки порушень та недолугостей з боку влади. Мені цікаво, наскільки погіршиться цякартина, коли ми вивчимо ще й всю дотичну законодавчу базу? А ми її таки вивчимо! Далі в нашій розмові було ще декілька тез, які з етичних міркувань я не включив досвого опису, але десь після сорока хвилин розмови, нам все ж таки вдалося перевести бе-сіду у мирне русло. У мене з’явилось відчуття, що мене почали чути. Нарешті мені вдало-ся донести думку про те, що метою проведення громадської експертизи не є виявленняякихось порушень або недоліків в роботі. Що, фактично, громадська експертиза – це без-коштовна послуга громадської організації, яка має на меті підвищити ефективність роботиоргану влади. Ось такими були наші перші кроки у проведенні експертизи. Ми натикнулись набагато камінців, починаючи цей шлях. Але встигнувши відчути потужність механізмугромадської експертизи, ми глибоко переконані у тому, що коли доведемо нашу експерти-зу до завершення, це стане не завершенням процедури, а початком великих перетворень устосунках між громадою і владою. Отже, в ході нашої експертизи ми побачили декілька можливостей для співпраці зБудинком культури, які дали нове життя цьому закладу, і принесли б чимало користі міс-цевій громаді. Як я вже зазначав вище, в громаді є попит на місця, де можна цікаво та зкористю провести свій вільний час. Це мають бути клуби за інтересами, художні студії ітому подібне. Але для їх функціонування у громадських організацій не вистачає ресурсів.Оскільки переважно такі клуби безкоштовні для їх відвідувачів, організації, які створюютьтакі клуби витрачають власні кошти на оренду приміщень, комунальні платежі та адмініс-тративні витрати. Натомість у власності управлінь культури пустують великі приміщення,на утримання яких у будь-якому разі витрачаються бюджетні кошти. Чому б наприклад ненадати в оренду по пільгові ціні ці приміщення для громадських організацій, які власнимисилами організовували роботу клубів та гуртків. По-перше в такому разі Будинок культу-ри почне діяти ефективніше, а по-друге громадські організації зможуть залучити додатко-ві кошти від громади і донорських організацій. Також в місті є багато музичних колекти-вів, які не мають де проводити свої репетиції. Чому б не надати їм можливість займатисяна базі Будинку культури? В свою чергу ці колективи могли б проводити благодійні кон-церти і знову ж таки залучати додаткові кошти на розвиток районного Будинку культури.Одним словом, можливостей для ефективної та взаємовигідної співпраці безліч. Але, намою думку, є декілька факторів, які гальмують цей процес. По-перше має змінитися підхідвлади до своїх повноважень та обов’язків, які прописані в Конституції України. Стаття 3. Людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і без-пека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи люди-ни та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держававідповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав ісвобод людини є головним обовязком держави. Люди також повинні вивчати та відстоювати свої права. Тому що тільки за умови ак-тивної участі людей можна побудувати правову державу, яка дбатиме про своїх громадян 14
  • 15. Олена Аврамчук громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник Розповідає член Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада» Олена Аврамчук Здавалося б, що може обєднати людей з таким різними інтересами, захопленнямита професіями, що може бути між ними спільного? Аж тут знайшлись точки дотику –громадська робота об’єднала зовсім різних людей. А ще – бажання зробити своє життя тажиття людей, які нас оточують, життя громади, в якій ми живемо та працюємо, кращим,насиченішим, справедливішим. Адже хто ж, як не ми, молоді, амбітні та активнізмінюватиме життя на краще. Ми, члени Хмільницької міської молодіжної громадськоїорганізації «Молодіжна Рада». В березні 2011 року в Хмільнику проводилась школа громадської експертизи, якуорганізовувала громадська організація «ПРАВО», за сприяння Міжнародного фонду«Відродження». Почувши про таку Школу, я вирішила взяти в ній участь. Заповнивши всі необхідніанкети, з нетерпінням стала чекати запрошення. І ось нарешті дочекалась. Незважаючи нате, що Школа проходила за містом, та ще й у вихідні дні, я, забувши про законнийвідпочинок, з радістю занурилась в навчання. На Школі зібрались представники громадських організацій Вінниччини та простоактивні громадяни. Хоча ця сфера діяльності для більшості з нас була досить новою танерозвіданою, ми з готовністю виконували всі завдання, які ставили нам тренери. Головною мотивацією для участі в даній Школі було те, що, на мою думку,громадський контроль – це важлива складова ефективної співпраці влади та громади. Домашнім завданням після навчання в цій Школі було провести громадськуекспертизу. І я, як справжня патріотка свого міста, своєї громади, вирішила перевірити,наскільки ж ефективно працює наша влада. Процедура громадської експертизи фактично дає можливість стати учасникамивироблення державної та місцевої політики в різних сферах та бути громадськимиконтролерами за станом її реалізації. Громадська експертиза дає можливість не тількиоцінити діяльність органу влади, а й вплинути на його політику або її виконання. Такожслід зазначити, що громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом длясамих органів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудитсвоєї діяльності та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетівполітики, бажаних заходів для її реалізації тощо. Органи влади отримують додатковийконсультативний ресурс, а також волонтерів в особі експертів, які проводять експертизу. Натхненна навчанням в Школі, яке було досить насиченим та цікавим, я вирішиласпробувати свої сили та знання, які здобула та провести експертизу. З темою довговизначатись не довелось – мене давно турбувало питання благоустрою нашого рідногоміста. Адже, погодьтеся, набагато приємніше жити в місті, де дотримуються правилблагоустрою, де сміття прибирають вчасно, де багато зелених насаджень, де хороші 15
  • 16. дороги, де чисто та затишно. Так неприємно дивитись на молодь, яка байдуже відноситьсядо того, що відбувається в місті, до того, скільки смітників стоїть на їхній вулиці таскільки сміття в тому парку, де могли б гуляти діти з батьками, до того, по яких дорогахїздять машини та до того, по яких тротуарах ми ходимо. А це ж все благоустрій, це ж всенаш комфорт, рівень нашого життя, рівень нашої суспільної свідомості. Віднедавна особисто я досить-таки часто зустрічаюсь з поняттям «благоустрій».Що ж воно таке? З чим його їсти? Як розуміти? Закон України «По благоустрій населених пунктів» подає таке визначення поняттяблагоустрій: “Благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, по-новлення та відновлення дорожнього покриття, засобів організації та регулюваннядорожнього руху, забезпечення комфортних та безпечних умов пересуваннятранспорту та пішоходів, розчищення, осушення та озеленення території, а такожсоціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращен-ня мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійсню-ються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, на-лежного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприя-тливого для життєдіяльності людини довкілля” Отже, скажемо простішими словами. Благоустрій – це створення комфортних умовжиття для громади. Тобто, все що ми маємо в місті, наш парк, зелені насадження, чистіузбіччя, вчасно прибрані смітники, вчасно та якісно відремонтовані дороги, ми маємозавдяки правилам благоустрою. Але ж не все так ідеально. От і виникає питання, чому?Чому не завжди вчасно вивозиться сміття, чому не ремонтують дороги та ще багато різних«чому?». А хто ж повинен за цим слідкувати? От і я вирішила розібратись, кому ж це всепотрібно, хто ж повинен це все робити, на кому лежить відповідальність за комфортнежиття громадян Хмільника. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає три видиконтролю в цій сфері: державний, самоврядний та громадський. Що ж, з поняттям благоустрою ніби визначились. Але виникає наступне питання,що ж таке той громадський контроль, для чого він потрібен. На Школі громадської експертизи нам багато та цікаво розповідали прогромадський контроль, про те, хто його проводить, від чого він залежить та як йогопроводити. Хотілося б процитувати одного з тренерів школи Крупника Андрія Семеновича:«Громадський контроль ми розглядаємо, як інструмент громадської оцінки ступенявиконання органами влади та іншими підконтрольними обєктами їхніх соціальнихзавдань. Тобто, характерні відмінності громадського контролю від будь-якого іншоговиду контролю полягають у тому, що по-перше, громадський контроль здійснюєтьсясаме громадськістю(організованою та неорганізованою) і по друге, що у процесіздійснення громадського контролю контролюється виконання саме соціальних завдань,повязаних із захистом та реалізацією прав і свобод громадян, задоволенням соціальнихпотреб та інтересів населення». Все зрозуміло? От і мені не зовсім. Що ж, давайте розбиратись. Влада має певнізобов’язання перед громадою. А саме влада повинна створювати комфортні умови дляжиття громади. А громада в свою чергу може та повинна контролювати владу. Адже хтож, як не ми, прості громадяни знаємо, в яких умовах нам краще жити. От і виходить, щогромадський контроль – це можливість впливу на владу, можливість долучатися довирішення місцевих та державних проблем. З поняттям громадського контролю ніби все зрозуміло. Незрозумілим залишаєтьсяодне: для чого ж він потрібен? Знову ж таки хотілося б процитувати Андрія Семеновича 16
  • 17. Крупника: «З управлінських позицій громадський контроль, як і будь-який інший контроль, єоднією з функцій управління. Він здійснюється шляхом зіставлення діяльностіпідконтрольних обєктів із певними соціальними нормами, обраними як еталонні, напідставі чого робиться висновок щодо відповідності цієї діяльності встановленимвимогам. Але завдання громадського контролю не зводиться лише до виявлення розходженьміж заданими та фактичними результатами. Головна мета громадського контролю –усунення та попередження причин, які породжують цю невідповідність, забезпеченнядодержання обєктами контролю відповідних норм – писаних та неписаних.» Тобто, громадський контроль потрібен для того, щоб контролювати владу (і нетільки), для того, щоб забезпечити виконання певних правил. Стаття 41 вже згаданого мною Закону України «Про благоустрій населених пунк-тів» визначає, що громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійсню-ється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів. Отже, можливість длягромадян здійснювати контроль є… Переосмисливши все це, ми вирішили з’ясувати, а чи можуть члени територіальноїгромади міста Хмільника долучатися до контролю в сфері благоустрою? Чи не існує яки-хось перешкод? І якщо так, то чому ж їх ніхто не усуває? Визначившись з темою, я приступила до підготовки запиту. У відповідності доПорядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органівХмільницької міської ради, громадська організація повинна подати запит на імя міськогоголови щодо проведення громадської експертизи, в якому обовязково вказати: 1. найменування обєднань громадян, що здійснюватиме громадську експертизу; 2. мету громадської експертизи; 3. перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської експертизи. Відповідно до того ж таки Порядку, міський голова після надходження від інститутугромадянського суспільства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи: 1. Видає в тижневий строк розпорядження про проведення такої експертизи і заходів, повязаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізвища, імя, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з інститутом громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи, протягом трьох днів з моменту його видання; 2. Утворює в разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів з залученням представників громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи; 3. Виконавчий комітет розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на офіційному веб-сайті; 4. Подає інституту громадянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії. Всю процедуру написання запиту з дотриманням норм я пройшла. Сказати, що цебуло дуже легко, не можу. Запит на імя міського голови був надісланий 16 травня 2011 року. Для того, щоб все було зрозуміло, подаю зразок мого запиту щодо проведеннягромадської експертизи: 17
  • 18. Хмільницькому міському голові Грушку Василю Пилиповичу ЗАПИТ щодо проведення громадської експертизи Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» таПорядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчихорганів Хмільницької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітетуХмільницької міської ради від 21 квітня 2011 року №255, просимо посприяти упроведенні громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницькоїміської ради.Подаємо інформацію, яка необхідна для проведення громадської експертизи:1) найменування обєднання громадян, що здійснюватиме громадську експертизу:Хмільницька міська молодіжна громадська організація «Молодіжна Рада»,легалізована виконавчим комітетом Хмільницької міської ради (Свідоцтво №26 від18 січня 2008року) та зареєстрована виконавчим комітетом Хмільницької міськоїради (Свідоцтво №11791020000002797 від 25.02.208 року).2). предмет і мета громадської експертизи:2.1. предмет громадської експертизи: стан дотримання та виконання своїхповноважень виконавчими органами Хмільницької міської ради в сферіблагоустрою території міста Хмільника щодо організації діяльності та здійсненняконтролю за діяльністю громадських інспекторів з благоустрою населених пунктів увідповідності до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 6вересня 2005 року за №2807-IV, Наказу Міністерства будівництва, архітектури тажитлово-комунального господарства України «Про затвердження Положення прогромадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів» від 16 січня 2007року №7, а також Правил благоустрою території міста Хмільника, затвердженихрішенням Хмільницької міської ради №491 від 26 лютого 2009 року.2.2. мета громадської експертизи:2.2.1.оцінка діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодозабезпечення реалізації громадянами права здійснювати контроль в сферіблагоустрою у місті Хмільнику Вінницької області; 2.2.2.оцінка рівня організаційно-правового та методичного забезпечення процесувідбору та контролю за діяльністю громадських інспекторів з благоустрою в містіХмільнику Вінницької області;2.2.3. оцінка рівня контролю виконавчими органами Хмільницької міської ради задіяльністю громадських інспекторів з благоустрою; 2.2.4. внесення пропозицій щодо покращення організаційно-правового таметодичного забезпечення здійснення громадського контролю в сферіблагоустрою населених пунктів, а також щодо розвитку інституту громадськихінспекторів благоустрою в місті Хмільнику Вінницької області.3). перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведеннягромадської експертизи:3.1. Документ, на підставі якого здійснюється відбір громадських інспекторівблагоустрою населених пунктів та оцінки їх діяльності в місті Хмільнику Вінницькоїобласті; 18
  • 19. 3.2. Документ, який визначає комплекс заходів з утворення та розвитку інститутугромадських інспекторів у сфері благоустрою міста Хмільника вінницької області;3.3. Інформацію щодо наявності в місті Хмільнику Вінницької області громадськихінспекторів з благоустрою та документ, який підтверджує їх призначення(розпорядження міського голови тощо);3.4. Копії річних звітів громадських інспекторів за два останні роки (2009-2010 рр.включно);3.5. Документ, який підтверджує проходження інструктажу громадськимиінспекторами з благоустрою;3.6. Інформацію про загальну кількість перевірок (рейдів), які здійснювалисьгромадськими інспекторами з благоустрою в місті Хмільнику самостійно та спільноз державними контролюючими органами, а також інформацію про наслідки такихперевірок (рейдів) (кількість приписів, попереджень, протоколів тощо);3.7. Інформацію про дострокове позбавлення повноважень громадськихінспекторів з благоустрою (якщо такі випадки були) та документ (рішення3.8. Звіт про повторне відстеження результативності регуляторного акту – Правилблагоустрою території міста Хмільника, затверджених рішенням Хмільницькоїміської ради №491 від 26 лютого 2009 року. Відповідь на запит просимо у встановленому порядку надсилати на адресу:22000, вул.. Столярчука б.50, кв.44, м. Хмільник , Вінницька область.Уповноважена особа – Аврамчук Олена Сергіївна.Тел.: 0979058860e-mail: lenula1986@bk.ru Просимо також, із дотриманням відповідних строків, визначитивідповідальну особу для забезпечення взаємодії з нашою організацією у звязку зпроведенням громадської експертизи, розмістити на Офіційному сайті містаХмільника інформацію про надходження запиту щодо проведення громадськоїекспертизи та забезпечити надання необхідних матеріалів у встановленомупорядку. З повагою Голова Ради організації Валентина Білаш Зареєструвавши свій запит в міській раді, я стала з нетерпінням чекати відповіді.Як не дивно, але реакції влади чекати довго не довелось. Вже за кілька днів менізателефонував начальник управління житлово-комунального господарства та комунальноївласності Хмільницької міської ради (далі ЖКГ та КВ) пан Чикотун і повідомив, щоінспекторів з благоустрою в місті немає, тож і проводити експертизу немає причин. Алетака відповідь мене не влаштовувала, тому що відповідно до затвердженого Порядкувідповідь повинна бути надіслана у письмовому вигляді на адресу, яка вказана в запиті. І ось, мить істини настала, 23 травня 2011 року мені надійшла письмова відповідьна запит за підписом міського голови В.П. Грушка. Пропоную вашій увазі відповідь назапит: 19
  • 20. гр. Аврамчук Олені Сергіївні вул. Столярчука , б.50, кв.44 Відповідно до запиту Хмільницької міської молодіжної громадськоїорганізації “Молодіжна Рада” від 16.05.2011 р. №26-11 щодо надання інформації,яка необхідна для проведення громадської експертизи повідомляю наступне: Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»Хмільницька міська рада надає публічну інформацію на веб сайт м. Хмільник та уміську газету. Щодо благоустрою території міста Хмільник повідомляю, що у м. Хмільнику16.05.2011 р. закінчився двомісячник по благоустрою території м. Хмільник тасанітарній очистці міста. Громадські інспектори які слідкують за виконавчимиорганами Хмільницької міської ради в сфері виконання правил благоустрою таЗакону України “Про благоустрій населених пунктів” відсутні. Взамін на те булостворено тимчасову комісію в період двомісячника, яка слідкувала за станомвиконання розпорядження міського голови “Про проведення двомісячника поблагоустрою та санітарній очистці міста” від 15.03.2011р. №70-р. Інформацію надаю із дотриманням відповідних строків і у встановленомупорядку. Міський голова В. Грушко Отримавши таку відповідь я була, мяко кажучи, вражена. Я чітко подала перелікдокументів, необхідних для проведення експертизи, відповідно до Закону України «Продоступ до публічної інформації» та Порядку сприяння проведенню громадськоїекспертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради, а нас «послали насайт». Адже це був не просто якийсь папірець, а офіційна відповідь. Спочатку менепереповнювало обурення, а потім жага все ж таки довести справу до кінця. Що ж цевиходить, влада не хоче з нами співпрацювати чи просто не сприймає мою роботусерйозно, тобто не сприймає серйозно громаду міста? Але ж на попередній запит, якийбуло подано також від нашої організації надійшла нормальна відповідь, а такожінформацію було розміщено на офіційному сайті міста. А тут таке, ні нормальноївідповіді, ні розміщення запиту на офіційному сайті міста. То від кого ж це залежить, відначальника управління, на яке подавався запит, чи від виконавця? Реакція влади мені буланезрозумілою, тому я вирішила не опускати руки, а подати повторний запит напроведення громадської експертизи, попередньо поспілкувавшись з начальником відділуЖКГ та КП Загікою Віталієм Михайловичем, пояснивши йому всю ситуацію та наслідки,які можуть бути в разі відмови співпрацювати. Цікаво, що б ми зробили? А ми б зробилинаступне, ми б подали заяву до прокуратури чи до суду, адже небажання співпрацювати згромадськістю, відмова в наданні відповіді на інформаційний запит, це грубе порушенняПорядку проведення громадської експертизи, затвердженої виконавчим комітетомХмільницької міської ради. Але ж ми миролюбні громадяни і аж ніяк в наші плани невходило сваритись з владою, ми ж хочемо спокійно працювати на користь громаді. Саметому я вирішила подати повторний інформаційний запит. Я взяла попередній запит, продатувала його іншим числом та вирушила до міськоїради, попередньо заручившись підтримкою завідуючої сектором з питань внутрішньоїполітики Хмільницької міської ради пані Наталі Мазур. Шлях мій лежав прямо в кабінетначальника відділу ЖКГ та КВ Хмільницької міської ради. Зустріли мене не дуже гостинно. Мене були не раді бачити, в досить агресивнійформі розповівши про те, що відділ і так завантажений роботою, працівники у відпустці (у 20
  • 21. відділі на той час працював фактично один працівник, оскільки всі інші у відпустці), а тутще й ми зі своїм запитом на експертизу. Мовляв, мені немає чим зайнятись, окрім якпідкидати непотрібну роботу працівникам відділу. Адже мені в телефонній розмовіпояснили, що громадських інспекторів немає, отже й проводити експертизи немає з чого,що я займаюсь дурницями, сама нічого не роблю й іншим не даю спокійно працювати.І це говорили люди, які працюють в міській раді, які повинні керуватись законом тапрацювати в межах закону на благо громади. А виходило зовсім протилежне. Напевнобудучи під враженнями від запиту, мені навіть «запропонували» стати громадськимінспектором. Спокійно вислухавши всю «конструктивну критику» в свою адресу, я все жтаки переконала дати нормальну відповідь на запит, у відповідності до вимог Порядкусприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органівХмільницької міської ради… … Після недовгого чекання настала довгоочікувана мить істини. 3 червня 2011року мені зателефонував начальник відділу ЖКГ та КВ Хмільницької міської ради зпроханням особисто забрати відповідь на запит про проведення громадської експертизи. Я з нетерпінням чекала того дня, тому при першій змозі, адже я теж людиназайнята, попрямувала за довгоочікуваною відповіддю. В міській раді на мене знову чекав «гостинний прийом». Хоча, мушу зізнатись,цього разу він був «теплішим», ніж минулого, мені навіть запропонували присісти, чогоминулого разу я так і не дочекалась. Цього разу мені «подякували» за те, що я своєюгромадською експертизою додала зайвого клопоту працівникам відділу. Передавши меніособисто в руки матеріали для експертизи, запитали, чи не потрібно мені ще чогось, хочаце й було сказано з неприхованою іронією, я все ж любязно подякувала за співпрацю тапоспішила покинути кабінет, оскільки під настирливим поглядом «начальника» робилосьякось неприємно, ніби я вимагала щось заборонене та ще й таке, що не входило вобовязки працівників міської ради. На мій великий подив, теперішня відповідь мене порадувала. Вона була доситьзмістовною та вичерпною. Нарешті надали всю інформацію, яку я просила і навіть більше,мовляв, ось вам все, що маємо, тільки не зачіпайте нас більше. Для повноти картини представляю вашій увазі і другу відповідь на запит пропроведення громадської експертизи за підписом секретаря міської ради, першогозаступника міського голови П.О. Дреженкова. Уповноваженій особі Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада» м. Хмільник вул. Столярчука буд.50 кв.44 Шановна Олена Сергіївно! Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від21.04.2011 року №255 “Про порядок сприяння проведенню громадської експертизидіяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради”, враховуючи запитХмільницької міської молодіжної громадської організації “Молодіжна Рада” щодонадання інформації для проведення громадської експертизи інформуємо, щовідповідно до розпорядження міського голови від 31 травня 2011 року за №139-р“Про проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів 21
  • 22. Хмільницької міської ради щодо забезпечення реалізації громадянами праваздійснювати контроль в сфері благоустрою у місті Хмільнику” відповідальним зазабезпечення взаємодії з Хмільницькою міською молодіжною громадськоюорганізацією “Молодіжна Рада” на період проведення громадської експертизивизначено Загіку Віталія Михайловича, начальника відділу житлово-комунальногогосподарства та комунальної власності міської ради. Повідомляємо Вам, що з метою забезпечення ефективної роботи вуличних,будинкових комітетів, покращення їх взаємодії з жителями вулиць і будинків,плідної співпраці з виконавчими органами міської ради рішенням виконавчогокомітету №94 від 18.02.2009 року були створені громадські ради мікрорайонівміста та затверджені їх керівники. У 2010 році проведена нарада з керівникамигромадських рад мікрорайонів були доведені основні положення Закону України“Про благоустрій населених пунктів”, у частині громадського контролю у сферіблагоустрою населених пунктів. Керівникам громадських рад мікрорайонів містабуло доручено довести отриману інформацію до жителів міста і в разі виявленнябажаючих здійснювати громадський контроль з благоустрою рекомендуватиостаннім звернутись до відділу ЖКГ для проходження співбесіди. На жаль, насьогодні жодних звернень не надходило. Згідно зі ст. 41 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюєтьсягромадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням,що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчоївлади з питань житлово-комунального господарства. Вищевказане положеннязатверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №7 від 16.01.2007 року. Відповідно до цьогоПоложення буде здійснюватись відбір та оцінка діяльності громадських інспекторівблагоустрою міста Хмільника. Разом із тим, надаємо звіт з повторного відстеження результативностірегуляторного акту – Правил благоустрою території міста Хмільника,затверджених рішенням 45 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання №491 від26 лютого 2009 року. У звязку з відсутністю на території міста Хмільника громадських інспекторівз благоустрою, решта документів, необхідних для проведення громадськоїекспертизи не може бути надана.“ А також, в додатках, розпорядження міського голови про проведеннягромадської експертизи та Наказ Міністерства будівництва, архітектури тажитлово-комунального господарства України «Про затвердження Положення прогромадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів». Отримавши таку вичерпну відповідь, ми із завзяттям взялись проводитиекспертизу. Довго вчитувались у відповідь, розбирали її на частини, здогадувались длячого було таке писати і, врешті-решті, дійшли певних висновків. Пропоную з нимиознайомитись.1. Згідно інформації, поданої на запит, в Хмільнику відсутні громадські інспектори з бла-гоустрою території міста Хмільника;2. Також в Хмільнику відсутній документ, який визначає комплекс заходів щодо розвиткугромадського контролю в сфері благоустрою території міста Хмільника; 22
  • 23. 3. Рішенням 45 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання №491 від 26 лютого 2009 ро-ку затверджено Правила благоустрою території міста Хмільника. Згідно пункту 7.4 розділу 7 Правил благоустрою території міста Хмільника,громадський контроль у сфері благоустрою міста здійснюється громадськимиінспекторами благоустрою міста згідно з положенням, яке затверджується спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунальногогосподарства. Згідно пункту 4.7 розділу 4 Положення про громадський контроль у сферіблагоустрою, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 16 січня 2007 року №7, кожний громадськийінспектор закріплюється за відділом або сектором відповідного структурного підрозділумісцевої державної адміністрації з питань житлово-комунального господарства, довідання якого належить питання з благоустрою населеного пункту, сфера діяльності якихзбігається з галузевим напрямком діяльності громадського інспектора. Проаналізувавши Положення про громадський контроль у сфері благоустроюнаселених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури тажитлово-комунального господарства від 16.01.2007 №7 та Правила благоустрою територіїміста Хмільника затверджені рішенням Хмільницької міської ради за №491 від 26 лютого2009 року я зробила висновок, що дані документи не містять чіткого алгоритму відборута контролю за діяльністю громадських інспекторів благоустрою населених пунктів, атакож не містять чіткої вказівки, яке управління чи відділ Хмільницької міської радиопікується діяльністю громадських інспекторів. Я розумію, що написані вище висновки можуть бути не зовсім зрозумілими, аджевони написані досить «сухою» діловою мовою. Тому, спробую сказати коротко та по сутінормальною звичайною мовою. Отже, проаналізувавши відповідь, я дійшла висновку, що в нашому місті просто нестворені умови для роботи громадських інспекторів. Адже не має чіткого уявлення про те,за яким принципом мають обиратись громадські інспектори, за яким відділом вонизакріплені, хто ними опікується. Чому? Питання не до нас, а до влади. Крім висновків, ми, звичайно, розробили певні рекомендації, які подали на розгляддо виконавчого комітету Хмільницької міської ради. Офіційну версію знову ж такипредставляю вашій увазі. 1. Затвердити Методику відбору громадських інспекторів благоустрою міста Хмільника та оцінки їх діяльності, в якій також буде передбачено, який конкретно відділ чи управління Хмільницької міської ради опікуватиметься питаннями відбору та ефективної роботи громадських інспекторів з благоустрою міста Хмільника (ми додали наш варіант Методики); 2. Створити робочу групу, до складу якої увійдуть представники виконавчих органів Хмільницької міської ради та представники Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада», а також представники Хмільницької районної громадської організації «ПРАВО» з метою розробки документу, який визначатиме комплекс заходів з утворення та розвитку інституту громадських інспекторів у сфері благоустрою міста Хмільника Вінницької області; Знову ж таки суха ділова мова. Спробую пояснити нормальною мовою, щоб всімстало зрозуміло, що ж ми намагались донести до представників влади. 23
  • 24. Для того, щоб громадські інспектори працювали ефективно, насамперед потрібномати методику, за якою й будуть відбиратись люди, які хочуть бути громадськимиінспекторами. Коли кандидати будуть відібрані, їх же ще потрібно навчити, як працювати.Іншими словами, повинні бути висунуті певні вимоги до кандидатів на роль громадськихінспекторів благоустрою. Нами було запропоновано затвердити Методику відбору кандидатів на посадугромадських інспекторів та контролю за їх діяльністю, яку було розробленоХмільницькою міською молодіжною громадською організацією “Молодіжна Рада” занаслідком проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органівХмільницької міської ради.Методика містить пять розділів, а саме: 1. Загальні положення. В них йдеться про те, що є сферою діяльності громадських інспекторів, якою нормативно-правовою базою регламентується їхня діяльність, та пояснюється коли та ким вона затверджується. 2. Основні вимоги до кандидатів на роль громадських інспекторів. В цьому розділі пояснюються вимоги до кандидатів на роль громадського інспектора. 3. Порядок відбору кандидатів на роль громадських інспекторів. Розповідає про умови відбору кандидатів, розяснюється, хто повинен входити до конкурсної комісії та розяснюється за яким відділом міської ради закріплюються громадські інспектори. 4. Отримання громадськими інспекторами повноважень для роботи. Розяснює права та обовязки громадських інспекторів, умови навчання громадських інспекторів, а також про те, яким положенням визначаються їх права та обовязки. 5. Оцінка діяльності громадських інспекторів. Даний пункт Методики розповідає про те, яким чином оцінюється діяльність громадських інспекторів благоустрою та про умови дострокового позбавлення повноважень громадських інспекторів. Також в Методиці подається вже готова форма заяви кандидата на рольгромадського інспектора благоустрою та форма відомості співбесіди. Одним словом беріть, затверджуйте і працюйте. Вже ні про що турбуватися непотрібно, ми вже все зробили за вас… Вже за кілька днів інформація про те, що нами були подані пропозиції, буларозміщена на офіційному сайті міста, як цього вимагає Порядок. А також, мої пропозиціїповинні бути розглянуті на найближчому засіданні виконавчого комітету Хмільницькоїміської ради . Думка про те, що пропозиції розмістили на офіційному сайті міста, радувала мене.Можливо, це значить, що влада все-таки почула нас і зрозуміла, що ми не хочемовоювати, а хочемо ефективно працювати на користь громади? Аж тут, 22 липня 2011 року відбулось засідання виконавчого комітетуХмільницької міської ради. Не відомо чому, але на засідання виконавчого комітету менезапрошено не було, а отже було порушено пункт 7 Порядку сприяння проведеннюгромадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської радизатвердженого рішенням №255 виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 21квітня 2011року. Що ж це виходить, все починається спочатку? Питання залишається відкритим.Сподіваюсь, я все таки колись отримаю на нього відповідь. 24
  • 25. Олександр Вознюк громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник Розповідає член Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада» Олександр Вознюк В останні роки в Україні складається досить напружена ситуація в політичній тасоціально-економічний сфері, що призводить до соціального напруження серед громадянкраїни. Щоб щось змінити, потрібно займати активну громадську позицію, але, на жаль, вУкраїні та багатьох республіках колишнього СРСР, громадянське суспільство тільки роз-почало процес формування, і на його початку ми маємо лише 5% громадян, які займаютьактивну громадську позицію, 25% – це ті громадяни яких можна переконати, що активнагромадська діяльність – це шлях до успіху, а саме демократичного розвитку держави, вякій будуть дотримуватися всі соціальні стандарти. На жаль, 70% громадян, які залиши-лися, вже займають свою певну позицію, але ця позиція не призводить до позитивнихзмін, адже 50% з них проявляють байдужість, а 20% є противниками будь яких громадсь-ких дій. Розбудова в Україні громадянського суспільства визначена пріоритетним напрям-ком діяльності на найвищому державному рівні. Однак на практиці цей напрямок діяльно-сті найчастіше реалізується шляхом закріплення певних прав інститутів громадянськогосуспільства у вітчизняному законодавстві. Але неможливо лише в такий спосіб забезпечи-ти розвиток ефективного громадянського суспільства, яке б відповідало кращим світовимзразкам. Одним з найбільш поширених інструментів впливу громадянського суспільствана органи влади є громадський контроль, різновидом якого є громадська експертиза дія-льності органів влади. Тривалий час провідні вітчизняні інститути громадянського суспі-льства працювали над запровадженням порядку проведення громадської експертизи вУкраїні. Результатом цієї роботи став крок української влади, яка у 2008 році пішла назу-стріч громадській спільноті: 5 листопада Кабінет Міністрів України прийняв Постанову№976 «Про затвердження порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльно-сті органів виконавчої влади», а 3 листопада 2010 року закріпив цю постанову ще однією– №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної по-літики». Ці дві постанови вказали чіткий шлях співпраці громадського суспільства та вла-ди у всіх сферах демократичного управління державою. Що ж таке громадська експертиза? Громадська експертиза є складовою механізмудемократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами грома-дянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийнят-тя і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розвязання суспіль-но значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі. Однак проведення громадської експертизи не лише дає права, але й накладаєобов’язки на ОГС. Обов’язки відповідального, фахового і неупередженого виконанняпроцедур громадської експертизи. Саме це забезпечить його визнання і довіру з боку ор-ганів влади та суспільства. Отже, постало питання: яким чином провести громадську експертизу? Хто зможезмістовно розповісти про механізм її проведення? Але спочатку, чому ми вирішили зайня- 25
  • 26. ти активну громадську позицію та проводити громадську експертизу? Як і будь-яка люди-на я є особою, яка отримує щодня різні види послуг: комунальні послуги, послуги зв’язку,послуги в транспорті, торгівлі, і особи, які нас обслуговують, надають нам ці послуги. Са-ме тут в контакті між цими двома категоріями вступає в силу законодавство, яке регламе-нтує відносини між ними, а організацією цих відносин та їх контролем займаються органивиконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Вибираючи напрямок громадської експертизи я, не довго вагаючись, зупинився напасажирських перевезеннях в місті Хмільнику. Чому? Враховуючи те, що я щодня корис-туюсь послугами перевізників та враховуючи думку громадян, а протягом останнього часув місті гостро обговорюють якість надання послуг перевізниками, я дійшов висновку, щоякість послуг в транспорті потребує кардинальних змін. Ще одним фактором, що вплинувна вибір напрямку експертизи, стали одні й ті ж самі гасла місцевої влади перед кожнимпідняттям вартості проїзду про підвищення якості послуг. Тобто, «якщо ми піднімемо ці-ну проїзду, ви отримаєте послуги високої якості». На початку лютого, вирішивши проводити експертизу, в нагоді стала пропозиціягромадської організації «ПРАВО» пройти конкурсний відбір на участь в Школі громадсь-кої експертизи, яку організувала громадська організація «ПРАВО», за фінансової підтри-мки Міжнародного фонду «Відродження». Отримана в Школі інформація виявилась цікавою й корисною, вона суттєво зміни-ла моє ставлення до громадської експертизи. А саме підтвердила, що можна діяти прави-льно методично в рамках чинного законодавства і на конкретний результат. Я зрозумів,що громадська експертиза є дієвим інструментом співпраці з владою, а також як поліп-шення послуг, які отримує населення. Наступним моїм кроком стала підготовка до проведення громадської експертизи умісті Хмільнику. Підготовчий період розпочався зі збору інформації, а саме законів, які регулюютьсферу пасажирських перевезень та спостереження за перевізниками. Законів, що регулюють пасажирські перевезення та мають до них відношення, а та-кож нормативно-правових актів, виявилось дванадцять:1. Закон України «Про транспорт».2. Закон України «Про дорожній рух».3. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України про методику розрахунку тарифів напослуги пасажирського автомобільного транспорту.4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик проведення аналізувпливу та відстеження результативності регуляторного акта».5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про обов’язковеособисте страхування від нещасних випадків на транспорті».6. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської дія-льності».7. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення держав-ного контролю на автомобільному транспорті».9. Закон України «Про автомобільний транспорт».10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг па-сажирського автомобільного транспорту».11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсу з перевезення паса-жирів на автобусному маршруті загального користування». 26
  • 27. 12. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України про порядок розроблення та за-твердження паспорту автобусного маршруту. Також був задіяний письмовий метод збору інформації, де основним джерелом ста-ли нормативні акти та документи органів місцевого самоврядування, скарги громадян тазасоби масової інформації. Їх аналіз мав дати вичерпні відповіді на існуючі запитання. Що стосується збору інформації по роботі перевізників, то вона збиралася за допо-могою включного спостереження, експерименту та фізичного вимірювання. З самого початку підготовчого періоду експертиза знаходилась в підвішеному ста-ні, так як організовує та контролює послуги з перевезень в місті виконавчий комітет Хмі-льницької міської ради та його органи, а постанова Кабінету Міністрів України від05.11.2008 року №976 носить для органів місцевого самоврядування рекомендаційний ха-рактер. Тому нам залишалося тільки чекати чи прийме виконком Порядок сприяння про-веденню громадської експертизи діяльності органів Хмільницької міської ради, який буврозроблений та рекомендований до затвердження громадською радою при виконавчомукомітеті Хмільницької міської ради… …21 квітня 2011 року, рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської радиза №255, було затверджено Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяль-ності виконавчих органів Хмільницької міської ради… Нагадаю, що розробила та запропонувала порядок проведення громадської експер-тизи Громадська рада, яка функціонує при виконавчому комітеті Хмільницької міськоїради. Рішення, яке було прийнято, стало важливим кроком до співпраці між владою тагромадою. В першу чергу влада показала, що вона є відкритою та прозорою. Перед складанням запиту я мав зустріч з міським головою Грушком Василем Пи-липовичем, на якій були обговорені питання майбутньої співпраці. Приємно було чутипозитивні відгуки та пропозиції від міського голови щодо запланованої діяльності. 10 травня 2011 року запит на проведення громадської експертизи був підготовле-ний, але керівник ГО ФК «Радон» відмовився подавати запит в зв’язку з тим, що змінивсвоє ставлення та погляди на проведення вище згаданої експертизи. Мною було запропо-новано змінити організацію, від якої буде поданий запит. Команда, яка працювала над да-ною експертизою, підтримала мою пропозицію. Таким чином 16 травня від ГО «Молоді-жна рада» на ім’я Хмільницького міського голови Грушка Василя Пилиповича був відпра-влений запит на проведення громадської експертизи. Предметом громадської експертизи я визначив діяльність виконавчих органів Хміль-ницької міської ради щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері здійс-нення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику. Мета громадської експертизи: • оцінка діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських переве- зень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику; • вдосконалення діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради у сфері здійснення контролю за здійсненням пасажирських перевезень на маршрутах зага- льного користування в місті Хмільнику; • вдосконалення механізму контролю та якості надання послуг в сфері здійснення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в м. Хмільнику. 24 травня запит на проведення громадської експертизи був розміщений на офіцій-ному сайті Хмільницької міської ради. В той же день було розміщено розпорядження мі-ського голови: 27
  • 28. від “24” травня 2011р. №125-р Про проведення громадської експертизи діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради в частині здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на маршрутах загального користування в місті Хмільнику. На запит Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіж-на рада», відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 5 листопада2008 р. N976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської екс-пертизи діяльності органів виконавчої влади» та від 3 листопада 2010 року №996«Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної по-літики», рішення виконавчого комітету міської ради від 21.04.2011 року №255 «Пропорядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих ор-ганів Хмільницької міської ради», керуючись ст. 42 Закону України «Про місцевесамоврядування в Україні»: 1. Взяти до відома, що Хмільницькою міською молодіжною громадською ор-ганізацією «Молодіжна рада» здійснюється громадська експертиза діяльності ви-конавчих органів Хмільницької міської ради в частині здійснення контролю за до-триманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на марш-рутах загального користування в місті Хмільнику та сприяти їй у проведенні експе-ртизи. 2. Визначити начальника управління економічного розвитку та євроінтеграціїміської ради С.В.Васєнкову відповідальною за забезпечення взаємодії з Хмільни-цькою міською молодіжною громадською організацією «Молодіжна рада» на пері-од проведення громадської експертизи. 3. Начальнику управління економічного розвитку та євроінтеграції міськоїради Васєнковій С.В. надати Хмільницькій міській молодіжній громадській органі-зації «Молодіжна рада» матеріали, завірені копії документів, які необхідні для про-ведення громадської експертизи, визначені у запиті. 4. Начальнику загального відділу міської ради Прокопович О.Д. забезпечитикопіювання матеріалів, які необхідні для проведення громадської експертизи. 5. Завідувачу сектору з питань внутрішньої політики Мазур Н.П. розміститиінформацію щодо проведення громадської експертизи на веб-сайті міста. 6. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою. Міський голова В.П.Грушко Таким чином розпочалась важка та копітка робота з дослідження даної ситуації.Коли я зайшов до міської ради забирати документи для опрацювання, зіткнувся з ситуаці-єю, коли відділ економіки та євроінтеграції не мав змоги оперативно мені її надати – такяк об’єм інформації за запитом був достатньо великий. Я вирішив піти назустріч владі танаписав відмову на отримання певних копій документів, з якими я згодився працювати вприміщені міської ради. Перше, що ми дослідили – це мережу маршрутів у місті. Вона єдосить розгалуженою та включає в себе 5 маршрутів загальною довжиною близько 80 кі-лометрів і в цілому задовольняє потребу населення міста в пасажирському транспорті. На- 28
  • 29. ступним документом в аналізі став склад конкурсного комітету. І тут виникли цікаві фак-ти. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.12.2008 року «Порядокпроведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального кори-стування», до складу конкурсного комітету має входити не менше п’ятдесяти відсотківпредставників громадських організацій. Натомість ми виявили співвідношення шість доп’яти представників відповідних органів та представників громадських організацій. Це єгрубим порушенням чинного законодавства. До того ж рішення Хмільницької міської ра-ди про затвердження персонального складу конкурсного комітету не було розміщено наофіційному сайті міста і засобах масової інформації, що наводить на думку про присут-ність корупції в даному питанні. Щодо якісного складу, з Дреженковим – першим заступ-ником міського голови, Васєнковою – начальником управління економіки та євроінтегра-ції, Остапчуком та Андрощуком – представниками ДАІ, Грушком – депутатом міської ра-ди все зрозуміло. Що в комітеті роблять Степанець та Сандул, які є представниками він-ницьких громадських організацій – незрозуміло. Постало питання: а хіба в місті немаєгромадських організацій, які могли б входити до складу комітету? Мабуть, вінницькіпредставники краще за нас будуть відстоювати інтереси громади Хмільника, принаймнітак вирішила міська рада. Що цікаво, так це те, що в положенні про умови проведенняконкурсу відсутній механізм залучення громадських організацій до роботи в конкурсномукомітеті. В порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному марш-руті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від03.12.2008 року №1081 пункт 24 говорить про те, що чисельність складу конкурсного ко-мітету визначається організатором, тобто міською радою, за поданням громадських орга-нізацій. Але як громадські організації можуть дізнатися, що вони можуть взяти участь уроботі? Логічно було б на рівні міської ради їх інформувати про можливість взяти участьв роботі комітету. Перевіряючи заяви та анкети до заяв перевізників претендентів на участь у конкур-сі, я не виявив якихось порушень чи недоліків. Зазначу лише, що я переглянув ліцензійнікартки автомобілів, протоколи контролю, сертифікати відповідності транспорту, ліцензії знадання послуг з перевезення пасажирів, висновки перевірок виконання перевізникамивимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. Всі вищезгадані документи відпо-відали вимогам конкурсу на перевезення пасажирів. Також перевірявся перелік показників нарахування балів за системою пропозиційперевізників-претендентів. Що це таке? Кожен з перевізників під час роботи на маршру-тах надає послуги і ці послуги, починаючи від стану технічних засобів, строків експлуата-ції та закінчуючи сервісом обслуговування, оцінюються за бальною системою. Під час на-ступного конкурсу вони розглядаються. Цілком доречно тут виникло питання, про якеоцінювання може йти мова, якщо в місті відсутня конкуренція серед перевізників. Протя-гом останніх років у конкурсах на перевезення пасажирів беруть участь одні й ті ж переві-зники. Отже, за відсутності конкуренції на ринку пасажирських перевезень можна зробитивисновок: механізм оцінювання за бальною системою не ефективний і не приносить кори-сті для поліпшення надання послуг. Наступним кроком став аналіз типових договорів на перевезення пасажирів на мі-ському автобусному маршруті загального користування. Перше, що кидається в очі в ти-повому договорі – це те, що предметом договору є забезпечення перевізником якісного табезпечного перевезення пасажирів згідно укладеного договору. Для забезпечення якісногота безпечного перевезення в договорі передбачені обов’язки перевізника та замовника,яким виступає міська рада. Цікавим фактом є те, що правом замовника (хочу наголоситищо саме правом, а не обов’язком) є здійснення контролю за виконанням перевізникомумов договору. При виявленні порушень перевізником умов договору представники замо-вника (працівники управлінь, відділів міської ради) складають акт, в якому фіксують ви-явлені порушення. Чому я наголосив на праві замовника, це тому, що замовник може як 29
  • 30. скористатися цим правом, так і відмовитись від нього. В чому я також вбачаю елементикорупції та безвідповідальності. Далі переходимо до найцікавішого в договорах. В обов’язки перевізника входить чі-тке дотримання схеми та розкладу руху автобуса, затвердженого замовником. Виникає пи-тання: яким чином перевізник має дотримуватися вищезгаданої схеми та розкладу, якщо внього за кермом його транспортного засобу знаходиться найманий працівник, тобто водій?На мою думку, перевізник мав би забезпечити виконання такої вимоги водієм, який безпо-середньо здійснює перевезення пасажирів. Ось така виходить заплутана ситуація. Спочаткуя вважав, що провини міськради в цьому немає, адже вони користуються типовим догово-ром, розробленим Міністерством транспорту, але проконсультувавшись з юристами вияви-лось, що міська рада з договорів не може щось видаляти, натомість вона має повне праводоповнювати їх, що й потрібно було зробити в частині обов’язків перевізника. Наступний пункт типового договору говорить про наступне: перевізник зо-бов’язаний здійснювати всі види обовязкового страхування відповідно до чинного зако-нодавства протягом терміну дії договору. Знову ж таки перевізник може зобов’язати до-тримуватись законодавства в цій сфері лише водія, як безпосереднього учасника процесунадання послуг. Обов’язкове страхування – це проста річ, яка називається «квиток». За-значу, що в Україні я не чув міста, в якому б водії видавали квитки пасажирам, так що цепроблема не тільки нашого міста, а й всієї держави. Ще один цікавий пункт говорить, що водії перевізника повинні чітко дотримува-тись пункту 147 Постанови Кабінету Міністрів від 18.02.1997 р. № 176 «Про затвердженняПравил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», а саме: оголошуватиназви зупинок та продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса. На цьомуобов’язки водія і закінчились. Переглянувши 147 пункт Постанови Кабінету Міністрів від18.02.1997 р. №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобі-льного транспорту», я щиро здивувався. Виявилось, що в вищезгаданому пункті є не двівимоги до водія, а цілих двадцять. Виходить, якщо виникне ситуація, коли водій пору-шить одну з цих двадцяти вимог і вона не прописана в договорі, тоді й спитати з водія не-має за що. Я вважаю, що в типовому договорі має бути зазначено про дотримання водіями147 пункту Постанови Кабінету Міністрів від 18.02.1997 р. № 176 «Про затвердженняПравил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» в цілому. На цьому язавершив дослідження типових договорів. Наступним кроком стала перевірка та аналіз паспортів автобусних маршрутів, якірозробляються та затверджуються згідно порядку, затвердженому наказом МіністерстваТранспорту та зв’язку України №278 від 07.05.2010 року. Після аналізу цього документубуло виявлено одне-єдине порушення, яке хоч і не впливає на якість послуг, та все ж невідповідає галузевому законодавству. В усіх паспортах автобусних маршрутів відсутнякількість зупинок на кожному з маршрутів, які входять до характеристики маршруту тайого параметрів. Також аналізу підлягала інформація про загальну кількість звернень громадян що-до скарг на якість надання послуг з перевезень. З даних, які я отримав виявлено, що зашість місяців поточного року до міської ради надійшло сім скарг від мешканців міста, щоговорить про фактичну відсутність з боку громади елементарного громадського контролюза якістю перевезень. Я вбачаю в цьому лише одне пояснення: громада, просто кажучи, незнає своїх прав та можливостей, тобто недостатньо поінформована про можливість конт-ролю над перевізниками. Це дивно. Наприклад, чому коли людина, купуючи продукти ха-рчування в магазині, приходить до нього та вимагає повернути кошти або замінити товарна інший, якщо той не якісний, або звертається до органів захисту прав споживачів, а їду-чи в маршрутному автобусі всі зазвичай замовчують про порушення. Яка різниця – послу-га вона скрізь послуга. 30
  • 31. Щодо інформації про здійснення контролю за дотриманням законодавства в сферіпасажирських перевезень стало відомо, що працівниками управління економічного розви-тку та євроінтеграції періодично. один раз на два тижні, проводяться перевірки стану до-тримання розкладу руху, напрямку руху автомобілів, відповідно укладеним договорам. Зпочатку року управління склало 13 актів про порушення. Що найбільше дивує, так це те,що цю інформацію я отримав на надрукованому папері без печатки відповідного органу.Це або недбалість або недостовірна інформація. Але навіть виходячи з неї я зазначу, щомеханізм контролю відсутній як такий. Чому? А тому, що законодавство в сфері пасажир-ських перевезень передбачає не тільки перевірки дотримання розкладу напрямку руху ав-тобуса – це цілий комплекс критеріїв, з яких складається якість послуги, що надає переві-зник. Наведу деякі з них. Технічний стан автомобіля, продаж квитків, швидкість пересу-вання, інтервал руху і так далі. Розумію, що представники замовника (міська рада) не взмозі все це перевірити, але ж для цього є громада: чому б не залучати ті ж громадські ор-ганізації до перевірок? Це дасть змогу ефективніше здійснювати контроль, а саме головне– здійснювати його неупереджено. Далі в нас починається найцікавіше – це об’єктивна ситуація на самому транспортів місті. Було вирішено в першу чергу провести дослідження громадської думки з приводуякості послуг на транспорті. Це було проведено для того, щоб показати моє об’єктивнеставлення до процесу експертизи та побачити ставлення самих громадян до послуг у тран-спорті. В дослідженні взяло участь 100 мешканців міста, які користуються послугами ма-ршрутних таксі щодня. Отримані дані виявились доволі цікавими. Що ж, прокоментую їх. 50% респондентівнезадоволені якістю послуг, які вони отримують, в першу чергу звертається увага на недос-коналі графіки та їхнє недотримання. Доповню це речення наступним: кожне нове підви-щення цін на проїзд, кожний новий конкурс на перевезення пасажирів проходять під гасломпокращення якості послуг… Що ж, зрозумілим стає те, що це просто гасло. Підтверджен-ням цього стала наступна цифра – 97% анкетованих не відчули поліпшення якості послугпісля останнього підняття вартості проїзду до 2 гривень і 100% вважають, що воно є необ-ґрунтоване. 18% опитаних повідомили, що були свідками, коли водій палив у автобусі. На-ступна цифра просто вражаюча: 90% опитаних констатували, що водії не видають квитки.Як я зрозумів, водію людей страхувати не потрібно, потрібно лише здати план, наповнитипальним бак та заробити собі кошти. 7% були свідками негативного ставлення водія до па-сажирів, а 14% – свідками використання водіями ненормативної лексики. Розкладом рухукористувалися б 85% опитаних, якби такий був присутній на зупинках, 84% незадоволенішвидкістю руху автобуса (про це трохи згодом більш детальніше). 98% респондентів ствер-джують, що водії не оголошують зупинки. 69% опитаних вважають, що причина наданнянеякісних послуг – це відсутність достатнього контролю з боку міської ради, 10% – з бокуДАІ. Дивно, що ніхто не згадав про відсутність громадського контролю. Наступним кроком стало фізичне вимірювання руху транспортних засобів на всіхмаршрутах та якість надання послуг водіями. Всі ці вимірювання проводились протягомтижня. Ось що я отримав. Візьмемо для прикладу маршрут №1, час проходження оборот-ного рейсу зазначений в паспорті маршруту – 70 хвилин, але в процесі роботи водії не до-тримуються цієї норми. Час проходження оборотного рейсу в ранковий час складає 60хвилин, в обідні години – 70 хвилин, а в вечірній час – близько 65 хвилин. Ось ці розбіж-ності фактично впливають як на якість послуг, так і на графік руху. Виходить, що водій вранкові та вечірні години, коли пасажиропотік збільшується, пришвидшується на марш-руті, а в обідній час, коли пасажиропотік мінімальний, вичікує пасажирів на кожній зупи-нці, затягуючи час, хоча за межі відведеного часу на оборотний рейс не виходить. На моюдумку, недотримання графіку руху призводить не тільки до порушення галузевого зако-нодавства, а й до невдоволення пасажирів, що є більш важливим фактором в контекстіякості надання послуг. До цього можна ще додати, що чистий час проходження маршруту 31
  • 32. без зупинок в одному напрямку складає 21 хвилину, а в зворотному – 27 хвилин, при се-редній швидкості 18,5 км/год. І це при тому, що велосипедист рухається зі швидкістю 15км/год. З такою швидкістю в місті є можливість проводити екскурсійні тури, розглядаючивсі принади міста через вікно автобуса. До речі, щодо поїздки в одному напрямку та в зво-ротному: довжина що в одному напрямку, що в зворотному однакова – 10,2 км. Висновокодин: водії порушують паспорти маршрутів. З вищесказаного можна зробити висновок, що кожен водій на кожному з маршрутівсвідомо їздить, як йому заманеться, тому що тільки йому відомо, скільки коштів він заро-бить від такої їзди. Враховуючи специфіку місцевих автодоріг, в місті лише один міст че-рез річку Південний Буг, на зупинці «Центр» перетинаються усі існуючі в місті маршрути(див. графічний додаток). До чого це призводить? Виникають ситуації, коли декілька ав-тобусів з різних маршрутів стоять в центрі, очікуючи своїх пасажирів, створюючи такимчином аварійні ситуації. Особисто був свідком, коли три маршрутні автобуси стояли назупинці, а до них приєднався четвертий, який став просто на проїжджій частині по причи-ні відсутності місця на зупинці. Такі дії призводять до порушення правил дорожнього ру-ху та Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послугпасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 року №176 пункту 147 в части-ні 11: ) водій автобуса зобов’язаний зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирівна відстані не більше ніж 0,5 метра від краю проїжджої частини дороги. До проведення експертизи я вважав, що до цього призводить погано розробленийграфік, але вивчивши ситуацію зрозумів, що це є наслідком недотримання тих же графіківводіями. Дивно, що вони не можуть зрозуміти: такі затягування не призведуть до збіль-шення пасажирів у їхніх автобусах. Розмовляючи з водіями, доводив до їхнього відома,що коли один стоїть на зупинці, чекаючи пасажирів, він автоматично затягує графік та за-бирає певну кількість пасажирів в іншого автобуса, але це все йде по кругу і від цього ні-хто з водіїв не виграє, до того ж програє в цьому випадку пасажир. Маршрутні автобуси, які прямують в бік залізничного вокзалу, не заїжджають донього, якщо в салоні ніхто не вимагає зупинки на вокзалі. Натомість водії заїжджають ту-ди на зворотному напрямку, мотивуючи це тим, що якщо хтось і чекає автобус на вокзалі,то з ним нічого не трапиться, якщо він простоїть додаткових 7 хвилин. А це є порушенняПостанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг паса-жирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 року №176 пункту 147 в частині 4:водій автобуса зобов’язаний дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху ав-тобуса. Розповім про ще один приклад роботи водіїв. В часи пік, а особливо в ранковийчас, водії набивають в салон автобуса стільки людей, що там ледь поворухнешся і жодноївідповідальності за порушення правил технічної експлуатації автобуса, але як тільки нагоризонті з’являється людина в формі (ДАІ), одразу ж водій вигукує до пасажирів, щоб тіпоприсідали, щоб і видно їх не було, або ж банально зупиняє автобус та наказує вийтивсім пасажирам, які стоять. А як же з поверненням коштів пасажирам, які не здійснилипоїздку в повному обсязі? Буває й таке, що в Центрі, де сідає найбільше пасажирів, водій дозволяє собі взагаліне зупинятись, під страхом працівника ДАІ на нього не діють ні правило зупинки, ні пра-вило зупинки на вимогу, діє лише правило збереження коштів у кишені. 13 актів про по-рушення, які склали представники міської ради з початку року, говорять про те, що замо-вник послуг (міська рада) взагалі не контролює перевізників, а той контроль, що воназдійснює, є неефективним. На мою думку, розробленого механізму контролю взагалі неіснує. Вище вже згадувалось, що замовник, згідно типового договору, має право перевіря-ти перевізника в частині дотримання останнім умов договору. Міська рада цим правом некористується і не хоче користуватися. Виникає питання: чому міськрада відстоює інтересилише перевізників, а про звичайних пасажирів на податки, з коштів яких існує, забуває? 32
  • 33. Графічний додаток Насамкінець поговоримо про інформаційне забезпечення як маршрутних таксі, такі зупинок в місті. В першу чергу щодо інформаційного забезпечення зупинок в місті,пункт 28 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання по-слуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 року №176 говорить пронаступне: місця зупинки автобусів на міських маршрутах обладнуються автопавільйо-нами, трафаретами з найменуванням зупинки і номерами маршрутів, відомостями прорежим роботи автобусів із зазначенням таких, що пристосовані для перевезення осіб з об-меженими фізичними можливостями, найменуванням початкового та кінцевого пунктівмаршруту. У разі, коли інтервал руху на міському маршруті не перевищує 10 хвилин, натрафаретах зазначається інтервал руху протягом доби, в разі більшого інтервалу (в Хміль-нику інтервал більше 10 хвилин) – час відправлення автобусів із зупинки. Відомості прорежим руху автобусів у вихідні та святкові дні наводяться як примітка до основної інфор-мації. На зупинках автобусів, що здійснюють перевезення в експресному режимі руху та урежимі маршрутного таксі (в місті прийнятий режим маршрутного таксі), на трафареті надназвою зупинки розміщується напис червоною фарбою "Експрес", чорною – "Маршрутнетаксі". Зупинки на вимогу обладнуються трафаретом з написом чорною фарбою "На ви-могу". Розміри написів на трафаретах, що розміщені у місцях зупинки, повинні бути та-кими, щоб їх можна було прочитати з відстані не менш як 3 метри. В місті не виявлено жодного трафарету з інформаційним забезпеченням, при томущо міська рада, як замовник послуг, зобов’язана виконати цю умову згідно статті 7 ЗаконуУкраїни «Про автомобільний транспорт», цитую: органи місцевого самоврядування зо-бов’язані забезпечувати облаштування необхідною інфраструктурою автобусних маршру- 33
  • 34. тів загального користування, а саме – автопавільйонами, інформаційним забезпеченнямпасажирів і підтримувати її в належному технічному та санітарному стані. Щодо маршрутних автобусів, то в них також відсутнє інформаційне забезпечення,яке в повній мірі відповідало б пункту 27 Постанови Кабінету міністрів України «Про за-твердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від18.02.1997 року. Серед порушень, які є масовими, можна визначити наступні: задні трафа-рети не підсвічуються в темну пору доби, відсутні написи «Не курити», «Місця для паса-жирів з дітьми та інвалідів», відомості про перевізника та страховика (найменування, ад-реса і телефон), відомості про розмір штрафу та безквитковий проїзд і перевезення не-оплаченого багажу. Водії не проводять продаж квитків, порушуючи Постанову КабінетуМіністрів «Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від неща-сних випадків на транспорті» від 14. 08 1996 року № 959 та Постанови Кабінету міністрівУкраїни «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного тран-спорту» від 18.02.1997 року. Загалом діяльність виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо контролюза дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на маршрутахзагального користування в місті Хмільнику не відповідає в повній мірі вимогам чинногозаконодавства і є недостатньою мірою спрямованою на задоволення інтересів населення уперевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій таперевізників. Цікавим було і спілкування з водіями під час досліджень: всі вони в один голос го-ворили, що сидять на мінімальній заробітній платі і за ці копійки витримують знущання збоку пасажирів, працівників ДАІ, міської ради, кожен говорив, що водії часто змінюютьсяі ніхто не хоче працювати в таких умовах. Але, як я виявив, на маршрутах №1, №3, №5основна кількість водіїв працюють вже кілька років та ніхто з них не хоче покидати таку«важку» роботу, як то говориться: голова думає, а гривня кишеню гріє. На запитання, чо-му водії не проводять продаж квитків, традиційна відповідь, що пасажири не хочуть їхбрати, але це не є правдою, насправді квитки згорнуті рулонами лежать як найдальше відводіїв, що підтверджує їхнє небажання проводити продаж квитків. А квиток несе не тількифункцію страхування, а й обліковість коштів. Особисто в мене є припущення, що перевіз-ники разом з водіями не хочуть показувати свої реальні валові доходи. Я мав консульта-цію в податковій інспекції, виявляється, що всі перевізники працюють на спрощеній сис-темі оподаткування і якщо їхній валовий дохід за рік складає більше 500 000 гривень, во-ни змушені будуть перейти на загальну систему. Тому цілком логічним є мотив не прово-дити продаж квитків. Також я мав розмову з членом конкурсного комітету, головою правління Подільсь-кого центру прав людини паном Михайлом Бардином, з приводу ситуації навколо паса-жирського транспорту. В нашій розмові він висловив думку, що потрібно розробити діє-вий та ефективний механізм контролю в сфері пасажирських перевезень, але спочатку по-трібно вивчити потребу населення в транспорті, яка до сьогодні так і не вивчена. Мав я розмову і з начальником управління економічного розвитку та євроінтеграціїпані Васєнковою, яка до того ж була контактною особою під час проведення експертизи. Вспілкуванні в нас були присутні постійні непорозуміння в більшості питань, складалось,враження що ми спілкуємося в різних площинах. Коли керівник управління відстоює інте-реси лише перевізників, про яку співпрацю може йти мова? За місяць так званої співпраці, яжодного разу не почув слів підтримки чи захисту пасажирів транспорту. Одне з питань, якеми довго обговорювали, було про відповідальність водіїв за порушення. Пані Васєнковасказала чітко, що в них немає інструменту, за допомогою якого можна притягнути водія довідповідальності. Я зауважив, що водій, порушуючи чинний договір, порушує і галузеве за-конодавство. А це вже адміністративне порушення. Якщо це порушення зафіксувати, то на-слідком буде його розгляд в адміністративній комісії, яка може присудити водієві штраф. 34
  • 35. Можливо, це звучить жорстко, але один раз заплатить, другий раз заплатить, а потім, мож-ливо, і порушень менше стане. Але згоди в очах пані Васєнкової я не побачив. Натомістьвідповідь була дивною, мовляв водії покинуть роботу, якщо їх штрафувати. Що ж виходить,що ми маємо жаліти водія під тиском того, що він може розрахуватися з роботи? Давайтетоді не будемо оплачувати проїзд, бо за гроші ми їздити не будемо. Стосовно інформаційного забезпечення зупинок відповідь була проста: не виста-чає коштів, але ж я прошу забезпечити це не за один день, нехай зупинки облаштуються зарік, за два, головне – щоб було видно зрушення. Особисто після розмови з пані Васєнко-вою в мене склалося враження, що вона до перевізників ставиться занадто лояльно, і до-слухається лише до них, а будь-яку пропозицію громадської організації сприймає вороже,ще й показуючи своїм виглядом, мовляв: хто ви такі? Коли державний службовець цитуєнорми закону з помилками, це його не красить. А таких помилок в дискусіях з Васєнко-вою я нарахував немало… Після опрацювання всіх матеріалів, які стосувалися експертизи, були розробленіекспертні висновки та пропозиції, які були направлені 01.07.2011 року на ім’я міськогоголови.Висновки Оцінка діяльності виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо здійсненняконтролю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень намаршрутах загального користування в місті Хмільнику. 1. Згідно пункту 14 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвер-дження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від18.02.1997р. №176 до повноважень виконавчих органів Хмільницької міської ради в сферіздійснення пасажирських перевезень у місті Хмільнику віднесено організацію розвиткуавтомобільного транспорту на відповідній території, з метою задоволення потреби насе-лення у перевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, органі-зацій та перевізників. Також згідно статті 6 закону України «Про автомобільний транс-порт» органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутівзагального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодав-ства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України. 2. Рішенням виконавчого комітету Хмільницької ради від 21.10.2010 року №558 вмісті затверджена мережа автобусних маршрутів загального користування, структура пар-ку автобусів, умови організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на місь-ких автобусних маршрутах загального користування в місті Хмільнику. Рішення №558відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів №1081 від 03.12.2008р. 3. Також рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 24.11. 2010року №633 затверджено Положення про конкурсний комітет з визначення автомобільнихперевізників. В цілому Положення відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів№1081 від 03.12.2008р., але в ньому відсутній механізм інформування та залучення пред-ставників громадських організацій до роботи в конкурсному комітеті. 4. Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 24.11.2010 року№633 затверджено персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільнихперевізників в складі: 35
  • 36. • Дреженков Петро Олексійович – перший заступник міського голови, секретар мі- ської ради, голова комітету; • Сотник Іван Петрович – провідний спеціаліст управління економічного розвитку та євроінтеграції, секретар комітету; • Васєнкова Світлана Василівна – завідувач сектору прогнозування та інвестицій управління економічного розвитку та євроінтеграції; • Остапчук Сергій Павлович – начальник ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Хмільницького району та АТІ; • Андрощук Леонід Васильович – провідний спеціаліст відділу державного контро- лю територіального управління Головтрансінспекції; • Грушко Василь Васильович – депутат Хмільницької міської ради; • Лоїк Анатолій Васильович – Хмільницька міська організація ветеранів України; • Кузьмич Володимир Іванович – голова спілки промисловців та підприємців м. Хмільника та Хмільницького району; • Степанець Володимир Єлизарович – заступник голови Вінницької обласної асоціа- ції автомобільних перевізників; • Сандул Михайло Миколайович – голова Вінницької обласної спілки споживачів послуг автомобільного транспорту; • Бардин Михайло Богданович – голова правління Подільського центру прав люди- ни. Рішення виконавчого комітету Хмільницької ради від 24.11.2010 року №633 прозатвердження персонального складу конкурсного комітету не відповідає прийнятому вПоложенні про конкурсний комітет з визначення автомобільних перевізників пункту 2.3про 50-відсоткове представництво членів громадських організацій. 5. В типовому договорі, затвердженому рішенням виконавчого комітету Хмільницькоїміської ради від 21.10.2010 року №558 «Про затвердження мережі міських автобусних марш-рутів та умов організації та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міських авто-бусних маршрутах загального користування в місті Хмільнику» пункти 4.16.1 та 4.16.2 не ві-дображають в повному об’ємі обов’язки перевізника щодо забезпечення виконання водіямивимог пункту 147 Постанови Кабінету Міністрів від 18.02.1997 року №176 «Про затверджен-ня Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». 6. З наданої управлінням економічного розвитку та євроінтеграції Хмільницької мі-ської ради інформації щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства в сферіпасажирських перевезень випливає, що працівниками управління економічного розвиткута євроінтеграції періодично (1 раз на 2 тижні) проводиться перевірка стану дотриманнярозкладу руху, напрямку руху автомобілів, які працюють на маршруті відповідно укладе-ним договорам. З початку року було складено 13 актів про порушення та надійшло 7скарг. Загальний зміст актів та скарг стосується недотримання графіків та невихід на мар-шрут. На нашу думку, зважаючи на отриману інформацію, кількість перевірок, що здійс-нюють виконавчі органи Хмільницької міської ради, є недостатньою для забезпечення на-лежного контролю в сфері пасажирських перевезень та якості надання послуг. 7. В результаті аналізу інформації, наданої управлінням економічного розвитку таєвроінтеграції щодо контролю за дотриманням законодавства в сфері здійснення пасажир-ських перевезень, громадською організацією «Молодіжна рада» було проведено своє до-слідження якості пасажирських послуг. 36
  • 37. 7.1 Згідно отриманих результатів: • 50% хмільничан незадоволені якістю послуг, які вони отримують; • 30% задоволені якістю послуг;Cтавлення водія до пасажира: • 66% відгукнулися схвально; • 21% погано; • 1% дуже погано; • 18% опитаних повідомило про випадки паління водієм в салоні автобуса; • 27% пасажирів були свідками голосно граючої музики в салоні; • 90% відсотків людей констатували, що водії не видають квитки; • 97% хмільничан не відчули поліпшення якості послуг після підняття вартості про- їзду до 2 гривень; • 100% вважають, що воно є необґрунтованим; • 7% опитаних були свідками негативного ставлення водія до інших пасажирів; • 14% людей були свідками використання водієм ненормативної лексики; • 19% хмільничан помітили оновлення парку автобусів; • 85% анкетованих користувалися б розкладом руху на зупинках, якби такий був; 99% громадян не звертаються до міської ради чи перевізника з приводу порушення їх прав, тому що не вірять, що їх захистять; • 84% респондентів не задоволені швидкістю пересування маршруток в місті; • 98% стверджують, що водії не оголошують зупинки та їх назви; • 69% опитаних вважають, що причина надання неякісних послуг це відсутність до- статнього контролю з боку Хмільницької міської ради; • 10% висловились за відсутність контролю з боку ДАІ; • 21% опитаних висловились, що водії та перевізники недбало ставляться до своїх обов’язків. 7.2 Також протягом кількох днів проводились фізичні вимірювання руху транспо-ртних засобів на всіх маршрутах та якість надання послуг. Отримано наступні дані: на ма-ршруті №1 час проходження оборотного рейсу в вечірній час склав 65 хвилин, в обіднігодини 70 хвилин, в ранковий час 60 хвилин. Час проходження в напрямку санаторій «Бе-резовий Гай»-«Східний ринок» складає 21 хвилину в зворотному напрямку 27 хвилин. Се-редня швидкість руху автобуса складає 18,5 км/год, чиста швидкість без урахування зупи-нок складає 25,5км/год. при середній швидкості руху велосипедиста 15 км/год. Враховую-чи різну довжину маршрутів у місті, по інших маршрутах середні значення є приблизнооднаковими. Усі без виключення транспортні засоби стоять 5 хвилин на зупинках «Куро-ртна» та «Центр». 7.3 На зупинці «Центр» виникають ситуації, коли маршрутні автобуси зупиняютьсяна проїжджій частині для висадки та посадки пасажирів, порушуючи таким чином Поста-нову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирсь-кого автомобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176 пункт 147 в частині: «водій авто-буса зобов’язаний зупиняти автобус для посадки та висадки пасажирів на відстані небільше ніж 0,5 метра від краю проїжджої частини дороги». 37
  • 38. 7.4 На маршруті №1 водії не заїжджають на залізничний вокзал під час прямуванняна Східний ринок, порушуючи Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердженняПравил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176пункт 147 в частині: «водій автобуса зобов’язаний дотримуватися визначеного маршру-ту та розкладу руху автобуса». 7.5 В жодному з маршрутних автобусів немає інформаційного забезпечення, яке бповністю відповідало пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затверджен-ня Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».Серед порушень, які є масовими, можна визначити наступні: • задні трафарети не підсвічуються в темний час доби; • відсутні написи "Не курити", "Місця для пасажирів з дітьми та • інвалідів"; • відомості про перевізника та страховика (найменування, адреса і телефон); • відомості про розмір штрафу за безквитковий проїзд і перевезення неоплачено- го багажу; • більшість водіїв не проводять продаж квитків, порушуючи Постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про обовязкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» від 14.08.1996р. №959 та Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського ав- томобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176. • на зупинках відсутні трафарети з найменуванням зупинки і номерами маршрутів, які через неї проходять, відомості про режим роботи автобусів та час відправлення їх з зупинок, що є порушенням пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транс- порту» від 18.02.1997р. №176. • в вечірній час, коли більшість автобусів завершують роботу, між ними виникають набагато більші інтервали, ніж зазначені в графіку, що є також порушенням пункту 147 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання по- слуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997р. №176. • в часи пік (ранкові та вечірні) кількість пасажирів в автобусах перевищує допусти- мі норми згідно технічного паспорту автобуса, що є порушенням правил технічної експлуатації автобуса згідно статті 40 Закону України «Про автомобільний транс- порт». Загалом діяльність виконавчих органів Хмільницької міської ради щодо контро-лю за дотриманням законодавства у сфері здійснення пасажирських перевезень на ма-ршрутах загального користування в місті Хмільнику не відповідає в повній мірі вимо-гам чинного законодавства і є не достатньою мірою спрямованою на задоволення інте-ресів населення у перевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств,установ, організацій та перевізниківРекомендації Після проведеного аналізу ми дійшли таких висновків: підзаконні акти, що ре-гулюють дані процедури, не є досконалими, зокрема Положення про конкурсний комі-тет з визначення автомобільного перевізника. Громадські організації міста не маютьзмоги залучитися до роботи конкурсного комітету. Тому аспекти правового регулю- 38
  • 39. вання вищезгаданого Положення потребують вдосконалення. Виходячи з вищевикла-деного, рекомендуємо: 1. Внести зміни до пункту 2.2 «Положення про конкурсний комітет з визначенняавтомобільних перевізників», затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмільни-цької міської ради №633 від 24.11.2010 року, виклавши його в такій редакції: «Пункт 2.2 До складу конкурсного комітету входять представники відповідних ор-ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Головавтотрансінспекції,Державтоінспекції та громадських організацій. Виконавчий комітет Хмільницької міськоїради за місяць до проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршру-ті загального користування інформує громадські організації про можливість участі в робо-ті конкурсного комітету. Інформування проводиться через засоби масової інформації тарозміщується на Офіційному сайті міста Хмільника. При цьому кількість представниківгромадських організацій, діяльність яких пов’язана з автомобільним транспортом, пови-нна становити не менше як 50 відсотків загальної кількості представників громадськихорганізацій. До складу конкурсного комітету не можуть входити представники суб’єктівгосподарювання – автомобільних перевізників, які є перевізниками-претендентами або якіпроводять діяльність на ринку перевезень пасажирів, а також представляють інтересиокремих автомобільних перевізників». 2. Доповнити «Положення про конкурсний комітет з визначення автомобільнихперевізників», затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмільницької міськоїради №633 від 24.11.2010 року Пунктом 2.8, виклавши його в такій редакції:«Представники громадських організацій включаються до складу конкурсного комітетуна підставі клопотання керівника громадської організації. Громадська організація можеделегувати до конкурсного комітету тільки одного представника. 3. Внести зміни до пункту 4.16 типового договору на перевезення пасажирів наміському автобусному маршруті загального користування в місті Хмільнику, затвер-дженого рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради №558 від21.10.2010 року, виклавши його в такій редакції: 4. Провести круглий стіл за участю перевізників, представника молодіжної гро-мадської організації «Молодіжна рада» та представників Громадської ради, та обгово-рити питання якості надання послуг на маршрутних перевезеннях в місті Хмільнику. 5. Щодо контролю за якістю послуг в сфері пасажирських перевезень рекомен-дуємо: Виконавчому комітету Хмільницької міської ради прийняти рішення про ство-рення робочої групи, до якої увійдуть представник управління економічного розвиткута євроінтеграції, представник молодіжної громадської організації «Молодіжна рада»,та представник Громадської ради для дослідження та розробки дієвого механізму гро-мадського контролю в сфері пасажирських перевезень. 6. Щодо організації пасажирських перевезень Хмільницькою міською радою ре-комендуємо: 6.1 Розмістити на зупинках міста інформаційні трафарети з найменуванням зу-пинок, номерами маршрутів, відомостями про режим роботи автобусів, забезпечившитаким чином виконання статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» від05.04.2001 р. №2344-3, та пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердженняПравил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від 18.02.1997 ро-ку №176. 39
  • 40. 6.2 Внести зміни до графіків руху по маршрутах №1 та №3 з відповідними змі-нами в паспорті маршруту, зменшивши інтервали руху на години пік (з 7:30 до 8:30 таз 16:30 до 17:30), забезпечивши таким чином виконання Закону України «Про авто-мобільний транспорт» статті 40, а саме: «Водій автобуса зобов’язаний виконувати пра-вила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користу-вання і технічної експлуатації автобуса». 6.3 Внести зміни до паспорту маршруту №1 та №3, зменшивши тривалість обо-ротного рейсу, відповідно збільшивши швидкість руху автобусів. 6.4 доповнити паспорти маршрутів в частині характеристики маршрутів фактич-ною кількістю зупинок. Через кілька днів мені зателефонувала пані Васєнкова та запросила обговоритирекомендації. Не скажу, що мені було досить комфортно спілкуватися, але іншого ви-бору в мене не було: надто кортіло побачити реакцію влади. Найбільша дискусія точи-лася по 1 пункту рекомендацій. Пані Васєнкова апелювала, що проти того, щоб інфор-мувати через ЗМІ та офіційний сайт міста громадські організації про можливість участів роботі конкурсного комітету, мотивуючи це тим, що в рішенні виконавчого комітетуХмільницької міської ради від 24.10.2010 року №633 «Про затвердження персонально-го складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників та Положен-ня про його діяльність» говориться, що чисельність складу конкурсного комітету ви-значається організатором за поданням відповідних організацій. Але ж як громадськаорганізація може дізнатися, що в той чи інший момент вона може подати заявку научасть в роботі конкурсного комітету? На це питання у пані Васєнкової відповіді незнайшлося. Також мені було запропоновано відповідно до пункту 4 рекомендацій зустрітисяз перевізниками за круглим столом. Я відмовився, мотивуючи це тим, що не можнапровести круглий стіл, якщо рекомендації ще не були розглянуті на виконкомі міськоїради, і до того ж круглий стіл – це консультації з громадськістю, а про консультації згромадськістю потрібно повідомляти через ЗМІ або сайт міста за 10 днів. Щодо робочої групи, то я висловив сподівання, що саме ця робоча група роз-робить план розвитку пасажирського транспорту в місті Хмільнику та запропонуєефективний механізм контролю. На жаль, впровадити громадський контроль на да-ному етапі немає можливості, так як повноваження по здійсненню контролю в сферіпасажирських перевезень делеговані органам місцевого самоврядування. Якби вонибули б власними повноваженнями, була б можливість говорити про передачу частиниповноважень органам самоорганізації населення – вуличним, будинковим комітетамтощо. Поки що це питання ще вивчається, тому по ньому важко ще дати в повній мірівідповідь. Проаналізувавши все те, що було проведено під час експертизи та після неї, ро-блю висновок, що до неякісних послуг на пасажирському транспорті міста винні в пе-ршу чергу пересічні мешканці, які користуються цим транспортом. Якщо за півроку доміської ради надійшло лише 7 скарг, це означає, що людей все влаштовує, або вонипросто не поінформовані стосовно своїх прав та можливостей. До другого варіанту ясхиляюсь більше, тому що проводячи дослідження громадської думки, було виявлено,що громада незадоволена якістю послуг. Влада теж тихенько працює за рахунок нашихподатків, а інтереси пасажирів не відстоює. Тож я та представники інших організаційміста будемо працювати та боротися з владою до тих пір, поки її діяльність в сфері па-сажирських перевезень не буде достатньою мірою спрямованою на задоволення інте-ресів населення у перевезеннях, з урахуванням пропозицій громадян, підприємств,установ, організацій та перевізників. 40
  • 41. Тетяна Шевчук громадська організація «ПРАВО» м. Хмільник Розповідає член Хмільницької районної громадської організації «ПРАВО» Тетяна Шевчук У березні 2011 року в місті Хмільник відбулася Школа громадської експертизи,організатором якої була Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО» за спри-яння фонду «Відродження». Школа проходила у дві сесії. Перша сесія проходила досить активно, навіть незважаючи на те, що багато інформації, за браком часу, подавалось в лекційній формі. Алеяк учасниця тренінгу, хочу зазначити, що навіть, здавалося б, нудний лекційний матеріалподавався настільки цікаво, що тренерів хотілося слухати і слухати, а час спливав непомі-тно. Переважна більшість учасників задовольнила свої очікування від тренінгу, пояс-нюючи це тим, що уся інформація, яка була отримана від усіх тренерів була цікавою, зміс-товною та корисною. Усі учасники одноголосно висловилися про те, що інформація, яка подавалась, мо-же бути та буде використана ними в подальшій роботі. Усім було цікаво дізнатись про те,що ж таке контроль, громадська експертиза, про зміни в чинному законодавстві, про ме-ханізми прийняття рішень та їх підготовку, а також про те, як ефективно будувати спів-працю з органами влади. Також під час тренінгу учасники отримали навички підготовки запитів до органіввлади, дізнались, як правильно написати супроводжуючого листа для отримання матеріа-лів та етапи проведення громадської експертизи. Мені вдалося сформувати чітке уявлення про те, що ж таке громадська експертиза,її механізми та систему її проведення. Отримана інформація виявилась цікавою й корис-ною, яку можна застосувати в майбутньому. Інформація, викладена на Школі, суттєвозмінила моє ставлення до громадської експертизи. А саме – підтвердила, що можна діятиправильно, методично, в рамках чинного законодавства і на конкретний результат, а та-кож є дієвим інструментом співпраці з владою. І я з впевненістю могла сказати, що насту-пним моїм кроком буде проведення громадської експертизи. Будучи людиною, яка цікавиться середовищем у якому ми живемо, у мене завждивиникає таке дитяче «чому???». Це питання можна задавати безкінечно, але воно частопризводить до розуміння ситуації в якій ми знаходимось, або якимось чином потрапили унезрозумілі обставини. Приблизно п’ять років тому у моєму житті склалися такі обставини, що мені булапотрібна довідка від голови вуличного комітету, яка мала засвідчити те, що я дійсно про-живаю за вказаною адресою. Звичайно ж, я звернулась до сусідів, яких я знаю, і користу-ються певним авторитетом. У відповідь я отримала розведені руки, та дізналась, що це пи-тання до мене років так десять ніхто не підіймав. Що раніше головою вуличного комітету 41
  • 42. була людина, якій на даний момент це просто не цікаво. Але що робити мені??? Довідкамені все одно потрібна… Мені порадили зібрати вуличні збори і обрати голову вуличного комітету. Знаючипасивність громадян, я роздрукувала запрошення, в яких було описано, в який день, о кот-рій годині та біля якого будинку відбудуться вуличні збори, та тему зібрання. Чесно кажу-чи, на збори прийшло приблизно відсотків сорок жителів вулиці. На голову вуличногокомітету було дві кандидатури, які від того були не у захваті. Дуже швиденько обрали голову і по норам. Але ж моє питання не закрите. Одразуж після зборів я звернулась до новообраного голови по довідку, а у відповідь отрималамасу запитань, які мені зовсім не хотілося б обговорювати і стосувалися тільки мене. Дотого ж він не знав, як скласти потрібну мені довідку. Я йому розповіла, так як пояснилимені це в міській раді, до якої я зверталась, щоб дізнатись хто саме голова нашого вулич-ного комітету. І таким чином я отримала свою довгоочікувану довідку, від свого органусамоорганізації населення… Можливо, комусь не зовсім зрозуміло, що таке отой орган самоорганізації населен-ня і яке значення він має, тож приведу кілька визначень, яке дає законодавство: «Органи самоорганізації населення – це представницькі органи, що створюютьсяжителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їхчастин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом». «Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальнихгромад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення» «Органами самоорганізації населення – є будинкові, вуличні, квартальні комітети,комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети». Коли ця довідка потрапила у руки досвідченому юристу, він, подивившись на мене,посміхнувся. Я злякалась, що не так, я ж усе зробила, як мені те пояснили. Юрист менезаспокоїв, моя справа була не дуже серйозною і така довідка, як кажуть «пройде». Але віншій ситуації, більш серйозній, цитую юриста «… тебе б порвали, як тузік грілку з такоюдовідкою…»… І тут виникло ще більше запитань, відповіді на які множать запитання на два.- Ваш орган самоорганізації населення легітимний?- Він легалізований?- Чи надала міська рада дозвіл на створення вуличного комітету?- Які повноваження має ваш ОСН? А виявляється, це має дуже велике значення!!! І коли я почала шукати потрібну ме-ні інформацію, то виявилось, що органи самоорганізації населення мають дуже широкийспектр повноважень і вирішують завдання, пов’язані зі створенням умов для участі жите-лів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення соціальних, культурних, побуто-вих та інших потреб жителів, а також щодо участі у реалізації соціально-економічного,культурного розвитку міста…. Якщо спробувати розшифрувати всі ці повноваження, щоб краще зрозуміти зміст,який вклав законодавець в ці норми, то можна скласти такий перелік, звичайно не повний,повноважень органів самоорганізації населення:- будинкові та вуличні комітети представляють, разом з депутатами міської ради, інтересижителів будинку у Хмільницькій міській раді.- вносять у встановленому порядку пропозиції до проектів міських програм соціально-економічного і культурного розвитку міста Хмільника та проектів міських бюджетів;- здійснюють контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у будинку на те- 42
  • 43. риторії діяльності будинкового комітету, житлово-комунальних послуг, та за якістю про-ведених у зазначених житлових будинках ремонтних робіт;- сприяють відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні нимиохорони громадського порядку;- розглядають звернення громадян, ведуть прийом громадян;- сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями, при-йому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах… Тобто можна зробити висновок, що органи самоорганізації населення займаютьважливе місце в системі місцевого самоврядування, входять в його структуру і є «найбли-жчим» до членів територіальної громади представницьким органом. І тому варто звертатиособливу увагу щодо легітимності діяльності цих органів. Тобто, якщо створення і – якнаслідок – діяльність будинкового комітету є нелегітимною, то як же він зможе виконува-ти в повному обсязі свої повноваження? Так розмірковуючи, я вирішила, що предметом моєї громадської експертизи будесаме питання легалізації органів самоорганізації населення в нашому місті… 16 травня мною було підготовлено запит і подано до виконавчого комітету Хміль-ницької міської ради, в якому було чітко вказано, яка саме інформація мені потрібна дляпроведення громадської експертизи, а саме: • інформація про загальну кількість органів самоорганізації населення створених в період з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року; • рішення Хмільницької міської ради про надання дозволів на створення органів са- моорганізації населення, прийняті в період з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року; • методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, затверджені виконавчим комітетом Хмільницької міської ради у відпо- відності до Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року за №2625-ІІІ; • копію рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради, яким було затвер- джено Методичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику. На наш запит міським головою було видано розпорядження в строки, які передба-чені Порядком сприяння проведенню громадської експертизи, а також розміщено інфор-мацію на Офіційному сайті міста Хмільника. За чинним законодавством відповідь я мала отримати у 5-денний термін, а отрима-ла 20 травня 2011 року, чесно кажучи не очікувала, що так швидко вона надійде. З одногобоку я була приємно здивована, а з іншого ні. Отримана мною відповідь не задовольнялавимог запиту – переліку запитуваних документів не було, а відповідь містила таку інфор-мацію: яка кількість в місті Хмільнику вулиць, скільки вулиць перебуває у стадії забудо-ви, що деякі будинки та вулиці об’єднуються з іншими. Стоп!!!? А хіба я просила надава-ти мені інформацію про кількість вулиць, які в стадії забудови і т. д.? Напевне це для бі-льшого об’єму листа. А ще, саме цікаве, що у період з 11 липня 2001 року цитую лист «мешканцями міс-та було обрано 90 органів самоорганізації населення з них 58 вуличних та 32 будинко-вих комітетів». Цікаво ж, а звідки взяли такі цифри, звідки взяли, що їх саме 90. Вони, на-певне, ведуть такий собі журнал, в якому записують голів вуличних комітетів, які післятого, як їх обрали, на другий день приходять, щоб сповістити про себе. Де ж той журналреєстрації? Чи взагалі голови вуличних комітетів приходять, щоб сповістити про себе? 43
  • 44. Мені до рук потрапила відповідь, яка була надана на схожий запит 3 роки тому. Кі-лькість будинкових та вуличних комітетів абсолютно не співпадає у відповідях. Може 3роки тому був інший журнал? У запиті я зверталась, щоб мені надали копії рішень про надання дозволів на ство-рення органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, але мені тільки відписали, щовони є. У мене був повторний візит до міської ради, я зверталась до відповідальної особи,якою призначили Соколовського Ігоря Михайловича, спеціаліста організаційно-масовоїроботи. І коли дійшло діло до дозволів на створення органів самоорганізації населення, товиявилось, що їх існує тільки три, на 2 будинкових та 1 вуличного комітетів, причому на-даних одним рішенням. А ще відповіли що «крім нормативно-правової бази органи самоорганізації насе-лення діють на підставі статутів територіальних громад», і ще одна цитата «Варто зазна-чити, що і в вищеназваному законі, і в Статуті територіальної громади міста Хмільникапередбачено основний визначальний принцип створення органів самоорганізації населен-ня – це ініціатива жителів відповідної території в межах міста Хмільника». Далі в листі відповіді пишуть, що по реєстрації органів самоорганізації населеннязвернень на адресу Хмільницької міської ради від громадян не надходило. Питання що-до методичних рекомендацій на розгляд виконавчого комітету не виносилось, оскількисама процедура детально виписана у ст.13 Закону України «Про органи самоорганізаціїнаселення». Виникає питання, а хіба це може бути підставою, щоб нехтувати вимогамизакону? Частина 12 статті 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» гово-рить, що виконавчий комітет міської ради затверджує методичні рекомендації порядкуздійснення легалізації органів самоорганізації населення, а також надає необхідну ор-ганізаційну та правову допомогу органам самоорганізації населення у проведенні їх лега-лізації… Тобто, незалежно від того, прописана ця процедура чи ні, методичні рекомендаціїмають бути розроблені та затверджені рішенням виконавчого комітету… Як бачимо, останній пункт вказаної статті виконавчим комітетом Хмільницької мі-ської ради не виконано. Звичайно, можна посилатися на пасивність громади. Але те ж са-ме можна сказати й про місцеву владу. А в контексті того, що місту надали статус курортудержавного значення, і створення органів самоорганізації населення тільки б допомогло увирішенні багатьох не закритих питань. Що ж, по запиту можна підвести підсумки: інформація про загальну кількість орга-нів самоорганізації населення, на мою думку, якщо не бути по дитячому наївною, то самеїх кількість просто придумана. Це навіть не підлягає сумніву. Адже рішення, яке підтвер-джує надання дозволу на створення органів самоорганізації населення, є тільки три. Всіінші 87 «будинкових та вуличних комітети» жодних дозволів не отримували. І – як наслі-док – не могли бути легалізовані навіть шляхом повідомлення… І як наслідок – жоднихповноважень не мають… Їх навіть органами самоорганізації населення назвати не мож-на… Це просто ініціативні групи… Методичних рекомендацій щодо легалізації органів самоорганізації населення вза-галі немає, і ст.13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» до кінця не до-читали. І правову допомогу, як описано у тій же ст.13 п.12 у створенні ОСН навряд чи хтоотримував, якщо їх діяльність нелегітимна… Звідси можна пояснити пасивність громади. Коли я зверталася за допомогою доХмільницької міської ради, процедуру створення такого органу пояснили, вибачте «на па-льцях». На мою думку, коли громада звертається з ініціативою створення органу самоор- 44
  • 45. ганізації населення, виконавчий комітет повинен надати у письмовому вигляді такий собіалгоритм створення органу самоорганізації населення, в якому буде покроково описанийплан дій та заходів, зразки документації (протоколи, заяви, бюлетені для обрання голів таїх замісників тощо). Для ефективності діяльності органів самоорганізації населення цепросто необхідно. Саме над цим питанням працювали експерти громадської організації«ПРАВО», взявши на себе обов’язки виконавчого комітету Хмільницької міської ради ірозробили Методичні рекомендації щодо порядку здійснення легалізації органів самоор-ганізації населення в місті Хмільнику. 13 липня 2011 року громадською організацією «ПРАВО» були подані на розглядвисновки та рекомендації за результатами громадської експертизи. До вашої уваги пропо-нуємо наші напрацювання, щоб краще зрозуміти ситуацію з органами самоорганізації на-селення в місті. Отже: Висновки: Під час проведення громадської експертизи були виявлені такі невідповідності вдіяльності виконавчого комітету Хмільницької міської ради щодо виконання своїх повно-важень для забезпечення умов легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмі-льнику: - Згідно наданої інформації за період з 11 липня 2001 року по квітень 2011 року в Хмільнику було створено 90 органів самоорганізації населення, з них 58 вуличних та 32 будинкових комітети; - Хмільницькою міською радою надано дозвіл на створення лише трьох органів са- моорганізації населення – двох будинкових та одного вуличного комітету (рішення Хмільницької міської ради №516 «Про надання дозволу на створення органів само- організації населення в місті Хмільнику» від 21 травня 2009 року). На нашу думку, створення та легалізація інших 87 органів самоорганізації населення відбулися з порушенням статті 140 Конституції України, а також статті 9 Закону України «Про органи самоорганізації населення», що ставить під сумнів легітимність їх діяльнос- ті. Також потребує дослідження ситуація з органами самоорганізації, які були ство- рені до 11 липня 2001 року; - Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради не затверджені Методичні ре- комендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику, що є порушенням частини 12 статті 13 Закону України «Про органи самоорганіза- ції населення». Керуючись вищевикладеним можна зробити висновок, що в місті Хмільнику нестворені умови для розвитку органів самоорганізації населення, а існуючі органи самоор-ганізації населення є нелегітимними. Пропозиції: 1. Затвердити рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради Мето- дичні рекомендації щодо легалізації органів самоорганізації населення в місті Хмільнику. Ми, звичайно, надали свій варіант цього документу. Наша Мето- дика містить такі розділи: - Загальні положення; - Порядок створення ОСН; 45
  • 46. - Порядок надання дозволу на створення ОСН; - Порядок обрання ОСН; - Легалізація ОСН; - Зразки заяв, протоколів, списків; 2. Створити робочу групу, до складу якої увійдуть представники громадської ор- ганізації «ПРАВО», громадської організації «Молодіжна Рада», представники виконавчих органів Хмільницької міської ради, яка б розробила документ, яким би визначалися заходи щодо розвитку в Хмільнику органів самоорганіза- ції населення, а також окреме положення про органи самоорганізації населен- ня в місті Хмільнику; 3. Провести роз’яснювальну роботу серед представників органів самоорганізації населення міста Хмільника щодо легітимності створення та легалізації будин- кових та вуличних комітетів, які діють на території міста Хмільника. У письмовому зверненні ми пропонували розглянути пропозиції нашої організації,а також письмово поінформувати нашу організацію про результати розгляду експертнихпропозицій з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформа-ції та на офіційному сайті міста. Інформація щодо подання пропозицій за результатами проведення громадської ек-спертизи з’явилася на Офіційному сайті міста Хмільника 15 липня 2011 року, містила усобі пропозиції та висновки. Методичні рекомендації щодо порядку здійснення легалізаціїорганів самоорганізації населення в місті Хмільнику на сторінці відсутні, ознайомлення зними є неможливим, що я вважаю недоліком. Тепер нам залишається чекати реакції з боку влади. Дуже сподіваємося, що на цейраз наша ініціатива не призведе до чергового протистояння між нашою організацією таміською владою. Сподіваємося, що пропозиції будуть враховані, Методичні рекомендаціїзатвердженні й буде зроблено перший вагомий крок щодо розвитку органів самоорганіза-ції населення в нашому місті… Коли вже макет збірки був готовий до друку, надійшла відповідь за підписом місь-кого голови Василя Грушка. Міська влада не те, щоб не врахувала пропозиції за результа-тами громадської експертизи, а навіть відмовилася виносити це питання на розгляд вико-навчого комітету Хмільницької міської ради… Таким чином міською владою було проігноровано вимоги частини 2 п. 7 По-рядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органівХмільницької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хміль-ницької міської ради №255 від 21 квітня 2011 року, який зобов’язує виконавчий ко-мітет Хмільницької міської ради розглянути пропозиції на найближчому своєму за-сіданні за участю представників інституту громадянського суспільства, який прово-див громадську експертизу… На превеликий жаль збірка має побачити світ і ми не можемо чекати, доки ця ситу-ація якось вирішиться. Але й сидіти склавши руки також не збираємося… Про подальшийрозвиток подій читайте на сайті «Громадський форум Хмільниччини»www/pravo-hm.org.ua 46