1. Учбово-методичний центр
практичної психології та соціології
Методичні рекомендації
щодо виявлення та попередження насилля
над дітьми
Автори
Коваленко О.Л. (ДНЗ №17)
Танцюра Л.О. (ЗНЗ №5)
Чертова Т.М. (ЗНЗ №10)
Скляренко О.Ю. (ЗНЗ №11)
Автор/упорядник:
Похил Л.Д. (завідувач ЦППС)
Сміла 2012

2. Що ми зазвичай розуміємо під насильством? Найчастіше тільки фізичне
насильство ми вважаємо насильством. Нам навіть важко припустити, як часто
ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами.
Виявляється, насильство це:
− погрожування нанесення собі або іншому тілесних пошкоджень,
− невиразні погрози типу «Ти у мене дограєшся»,
− погрози піти, забрати дітей, не давати грошей, подати на розлучення,
розповісти що-небудь,
− завдання шкоди домашнім тваринам (щоб «помститися» партнеру),
− ламання та знищування особистих речей,
− використання лайливих слів,
− принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків,
− контролювання, обмежування у спілкуванні, стеження,
− заборона лягати спати або насильне пробудження,
− звинувачування у всіх проблемах,
− критика думок, почуттів, дій,
− ігнорування.
Насиллям щодо дітей, крім цього, вважається:
− нехтування дитиною,
− нехтування обов'язками стосовно дитини,
− відсутність в сім'ї доброзичливої атмосфери (психологічне насилля),
− недостатнє забезпечування дитини наглядом та опікою,
− втягування дитини у з'ясування стосунків між батьками і
використовування її з метою шантажу,
− недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній
допомозі, за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це,
− використовування алкогольних напоїв (наркотиків) до межі втрати
самоконтролю над діями,
− нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу,
прихильність.
Не важко помітити, що все це не рідкість у наших сім'ях. Ми не
розглядаємо це як щось особливе. Так поводили себе наші батьки, батьки
наших батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не
замислюємося над тим, як це може впливати на нас самих і наших дітей.
Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що
думають тільки про те, як би відстояти свою точку зору їм все одно, що
відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути
сторонніми спостерігачами.
Чи знаєте Ви, що:
• Діти бачать, чують та пам'ятають більше, ніж вважають дорослі. Нам
здається, що дитина в цю хвилину не бере участі у конфлікті (захоплена

3. грою, дивиться телевізор, знаходиться в іншій кімнаті тощо). Але, насправді,
діти завжди знають, коли їхні батьки сваряться.
Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей - навіть на
немовлят - впливає домашнє насильство.
Як діти реагують, коли вони стають свідками насильства в сім’ї:
− діти зазнають почуття провини, сорому і страху, як ніби вони
відповідальні за насильство, яке їм доводиться спостерігати;
− діти відчувають сум;
− діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що
відбувається в сім'ї.
Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей? Вони можуть:
− реагувати надто агресивно;
− не визнавати авторитетів;
− бути пасивними чи пригніченими;
− мати вигляд знервованих або заляканих;
− жалітися на головний біль, біль у шлунку, постійне відчуття втоми та
сонливість тощо.
Які «уроки» може отримати дитина, що стикається із домашнім
насильством?
1. Насильство - це засіб розв'язування конфліктів або отримання
бажаного.
Цю навичку вони переносять в оточуюче середовище: спочатку в
дитячий садок і школу, потім в дружні і близькі стосунки, а потім у свою
сім'ю і на своїх дітей.
2. Негативні форми поведінки в суспільстві - найвпливовіші.
Вони отримують впевненість, що тиск і агресія призводять до бажаного
результату і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не
знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи права іншого.
3. Довіряти людям і, особливо, дорослим - небезпечно.
У своїх сім'ях вони не мають прикладу позитивних стосунків одного з
одним. Тому їм важко встановити близькі стосунки з іншими людьми.
Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.
4. Свої почуття і потреби не можна виражати відкрито.
Дитина не може відкрито виразити свої справжні почуття в сім'ї, тому
що або до неї просто нікому немає діла, або за цим наступить покарання.
Врешті-решт, вона втрачає цю навичку - виявляти свої справжні
почуття.
Методики виявлення дітей-жертв насильства
Протягом різних вікових періодів дитина по-різному переживає
насильство, яке вчиняється по відношенню до неї. Умовно ці періоди можна
розділити на три групи: діти дошкільного віку, тобто від немовлят до шести
років; молодші школярі та підлітки (в цьому віці починається формування
моделі сімейних стосунків, яка, як правило, формується в родині).

4. Явище насильства потребує ретельного розгляду, важливо вчасно
виявити випадок жорстокого ставлення до дитини. Для всіх вікових категорій
властиві такі характерні прояви, які свідчать про насильство, яке над ними
чинять: затримка фізичного чи психічного розвитку, затримка мовного,
моторного розвитку, низька успішність, нервовий тік, енурез, порушення сну,
тривожність, тривалі пригнічені стани, сумний чи стомлений вигляд,
порушення апетиту, постійний голод чи спрага, санітарно-гігієнічна
занедбаність, педикульоз, аутоагресія тощо.
У маленької дитини, яка стала жертвою насильства, спостерігаються
специфічні поведінкові реакції, вона може здригатись від звуків, неадекватно
реагувати на питання, стає знервованою.
Науковці Т.Сафонова, Є.Цимбал, Л.Олефіренко, І.Дем’яненко
виділяють такі особливості психічного стану та поведінки дитини, які
дозволяють запідозрити насильство щодо них:
• пасивна реакція на біль;
• відсутність опору, примиреність з існуючим станом речей;
• нічні кошмари, страхи.
Також можна визначити наступні фізичні та соматичні ознаки того, що з
дитиною жорстоко поводяться:
• енурез;
• енкопрез;
• гіперактивність;
• синці (на плечах та грудній клітині, сідницях, нижній частині
спини, поверхні стегон, щоках, нижній шелепі, внутрішній поверхні вуха)
характерної форми (пряжка ременя, пальці, шнур тощо);
• множинність та різний “вік” синців (від темних до жовтих);
• укуси, опіки (особливо на кінцівках, круглі чіткі опіки від
сигарет);
• переломи;
• “синдром тряски” (крововиливи на кон’юнктиві ока, сліди пальців
на грудях);
• пошкодження генітальної, анальної ділянок у вигляді синців,
припухлостей, розривів, пігментації, кровотеч;
• захворювання, що передаються статевим шляхом, інфекції
сечовивідних шляхів;
• нервово-психічні розлади;
• психосоматичні захворювання (непояснювані болі внизу живота,
дерматити тощо).
Якщо при спостереженні виявлено наявність цих ознак, імовірно,
дитина зазнає в родині насильства. Деякі дослідники, наприклад І.Трубавіна,
визначають також недостатнє піклування про дитину як елемент жорстокого
поводження. Особливо це актуально в ранньому віці, коли дитина не отримує

5. не лише батьківської турботи, але й елементарних речей першої необхідності:
одягу, їжі тощо.
Для дітей від трьох до шести років доречно провести методику
виявлення страхів у дітей за допомогою малюнків з метою зрозуміти
інтереси, захоплення дітей, особливості їх темпераменту, переживань і
внутрішнього світу дитини. Загальновідомо, що з допомогою проективних
методик більш ймовірно отримати правдиві відповіді про переживання
дитини, оскільки дитина-жертва може бути заляканою кривдником, або ж, не
знаючи іншого до себе ставлення, вважати насильство нормою.
Дітям пропонується малювати на теми: “У дитячому саду”, “На вулиці,
у дворі”, “Сім’я”, “Що мені сниться страшне або чого я боюся вдень”, “Що
було зі мною найгірше або саме хороше”, “Ким я хочу стати”.
Спочатку дітям пропонується малювати кольоровими олівцями. З метою
активізації інтересу до малювання, дітей варто попросити принести свої
малюнки, щоб деякі з них показати в класі. На перших заняттях теми
пропонується обирати самим. Після підготовчих занять можна приступати до
тематичного малювання. Такі заняття слід проводити двічі в тиждень і
зачіпати одну або дві теми.
Малювання страхів дітьми не приводить до його посилення, а навпаки,
знижує напругу від тривожного очікування його реакції. У малюнках страх
вже багато в чому реалізований, як щось що вже відбулося, фактично
трапилося; залишається менше недоведеного, неясного, невизначеного.
Важливо, по-перше, те, що завдання задає вихователь, якому дитина довіряє.
По-друге, саме малювання має відбуватися в життєрадісній атмосфері
спілкування з однолітками, забезпечуючи підтримку з їх боку, не кажучи вже
про схвалення самого вихователя.
Наступний етап малювання – спрямоване подолання всіх страхів, до
яких схильна дитина. Проводиться індивідуальна бесіда, в якій з’ясовується,
чи боїться дитина самоти, нападів, хвороб, батьків, інших людей, покарання,
казкових персонажів, темноти, тварин, транспорту, стихії, висоти, глибини,
води, вогню, лікарів, крові. Склавши список страхів кожної дитини, вчитель
дає завдання намалювати їх.
У жодному випадку не можна квапити дитину з виконанням завдання,
оскільки думки про те, як зобразити страх, мають на увазі зустріч з ним,
контакт, зіткнення, що само по собі зменшує гостроту його сприйняття.
Існують дослідження, які доводять, що в більшості малюнків сім’ї
простежується певний зв’язок між тим, як намальовано членів родини, і
реальними взаємостосунками між зображеними особами. Також під час
пояснення малюнка дитиною варто звернути увагу, що намальовані тварини,
які страшать дитину, часто нею асоціюються з певною людиною.
Перехід від дошкільного дитинства до шкільного життя – один з
переломних моментів в психічному розвитку людини. Провідна діяльність
дошкільника – гра. Вона є добровільним заняттям дитини: хоче – грає, не хоче
– не грає. У школі провідним видом діяльності стає навчання. Саме ця

6. діяльність повинна бути тепер ведучою для дитини. Але ця діяльність
пред’являє принципово нові вимоги до нього в порівнянні з ігровою.
Л.Л.Сідєльнік пропонує такі ознаки виявлення дітей-жертв насильства
саме в цьому віці:
• прагнення приховати причину ушкоджень і травм;
• самотність, замкнутість, відсутність друзів чи погіршення взаємин
з однолітками;
• острах йти додому після школи;
• низька успішність;
• невластива віку сексуально забарвлена поведінка;
• неврівноваженість, агресивність, схильність до руйнівних дій та
псування речей;
• погана увага, уповільнене мовлення, нездатність вчитися;
• уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;
• страх фізичного контакту;
• страх повертатися додому;
• відсутність дитини в школі або поява травм чи ушкоджень після
отримання дитиною низької оцінки (або після батьківських зборів);
• регресивні прояви (дії та вчинки, характерні для більш молодшого
віку).
При наявності комплексу вищезазначених ознак, на нашу думку
доцільно провести анкетування з питань моралі та сімейних стосунків та
модифіковану методику Рене Жиля. Завдяки цій методиці можна виділити
цілісний портрет дитини, більш точніше зрозуміти родину та референтне коло
спілкування, виявити сприйняття дитиною внутрішньосімейних стосунків.
Методика є візуально-вербальною, складається з восьми малюнків із
зображенням дітей чи дітей та дорослих, а також дев’яти текстових завдань. Її
спрямованість – виявлення особливостей поведінки в різноманітних життєвих
ситуаціях, важливих для дитини. Перед початком роботи дитині
повідомляють, що від неї очікують відповідей на питання за малюнками.
Дитина повинна обрати собі місце серед зображених людей чи ідентифікувати
себе з персонажем, який займає те чи інше місце в групі. Вона може обрати
його ближче чи подалі від певної особи. В текстових завданнях дитині
пропонується обрати типову форму поведінки, причому деякі завдання
будуються подібно соціометрії. Таким чином, методика дозволяє отримати
інформацію про відношення дитини до оточуючих її людей (у даному випадку
сімейного оточення) та подій.
Окрім якісної оцінки результатів, дитяча проективна методика
міжособистісних стосунків дозволяє представити результати дослідження за
рядом змінних і кількісно. Матеріал дослідження, який характеризує систему
особистісних ставлень дитини, можна умовно розділити на дві великі групи
змінних:

7. • змінна, яка характеризує конкретно-особистісні відношення
дитини: ставлення до сімейного оточення, ставлення до друга чи подруги, до
авторитетного дорослого тощо.
• змінні, які характеризують саму дитину і проявляються в різних
характеристиках: комунікативність, замкнутість, прагнення до домінування,
соціальна адекватність поведінки.
Ставлення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи,
виходячи з максимальної кількості завдань, спрямованих на виявлення
відповідного ставлення.
Методику Рене Жиля не можна віднести до числа тільки проективних
тестів, вона представляє собою форму, перехідну між анкетою та
проективним тестом. Вона може бути використана як інструмент глибинного
вивчення особистості, а також в дослідженнях, які вимагають вимірів та
статистичних досліджень
Підлітковий вік – це період розвитку дітей від 11-12 до 15-16 років. Він
також називається перехідним віком. Перехід до підліткового віку
характеризується глибокими змінами умов, що впливають на особистісний
розвиток дитини. Вони стосуються фізіології організму, відносин, що
складаються у підлітків з дорослими людьми, однолітками, рівня розвитку
пізнавальних процесів, інтелекту та здібностей. Відношення в групах
однолітків будується на серйозніших, ніж розважальні сумісні ігри, справах,
що охоплюють діапазон видів діяльності, від сумісної праці над чим-небудь
до особистого спілкування на життєво важливі теми. У всі ці нові відносини з
людьми підліток вступає вже будучи інтелектуально розвиненою людиною і
маючи в своєму розпорядженні здібності, які дозволяють йому зайняти певне
місце в системі взаємин з однолітками
В підлітковому віці іде інтенсивне моральне формування особистості, її
свідомості, оволодіння моральними і етичними нормами поведінки. Якщо в
дитячому віці дитина зорієнтована на світ речей, над сенсом яких вона навіть
не замислюється, то в підлітковому віці перед нею відкривається світ ідей. У
підлітка виникає інтерес до себе, до якостей власної особистості, потреба в
самооцінці, в порівнянні себе з іншими. Поведінка підлітка стає соціально
значимою. Спостерігається тенденція до вибору поведінки, яка проникнута
мріями, пошуками пригод, романтикою. Завищений моральний ідеал
характеризується спрямованістю в майбутнє, нерідко без врахування зв’язку з
минулим і теперішнім. Зазвичай ідеал іде врозріз з реальністю. Слід
враховувати, що підліток – це незріла, ще багато в чому дисгармонійна
особистість.
За Л.Л.Сідєльнік можна виокремити наступні ознаки жорстокого
поводження з підлітком:
• депресія, низька самооцінка;
• втечі з дому;
• асоціальна поведінка;
• вживання алкоголю чи психотропних речовин;

8. • загроза суїциду;
• сексуалізована поведінка;
• демонстрація повної відсутності страху;
• намагання справити враження людини, що живе у злиднях;
• тривожність;
• демонстрація страху перед появою батьків;
• нав’язливі страхи (фобії);
• насильство стосовно тварин, слабших істот;
• почуття провини за отримання фізичних ушкоджень;
• проміскуітет (безладні статеві стосунки);
• намагання приховати причину травм та ушкоджень;
• бродяжництво;
• сприйняття себе як безпомічного, бридкого.
Анкета
Питання та варіанти відповідей Відповіді
1.Чи зрозумілим для Вас є термін «насильство над
особистістю»?
А) Так
Б) Ні
2. Чи були у Вашому шкільному житті випадки приниження
Вашої гідності?
А)Так
Б) Ні
3. Якщо так, то з боку кого Ви зазнали насильства і
приниження?
А) Однолітки
Б) Старшокласники
В) Вчителі
Г) Члени сім’ї
інше
4. Чи трапляються з Вами випадки насильства в школі?
А) Ніколи
Б) Зрідка
В) Часто
5. Як Ви вважаєте, чи можна уникнути насильства в школі?
А) Так

9. Б) Ні
6. Яким чином на Вашу думку треба реагувати у цій ситуації?
А) Мати міцні кулаки і дати відсіч
Б) Звернутись за допомогою до вчителів
В) Звернутись за допомогою до батьків
Г) Звернутись зі скаргою до шкільного парламенту
Д) Терпіти і мовчати
інше
7. Як на Вашу думку можна покращити ситуацію у стінах
школи?
А) Вчителям приділяти більше уваги спілкуванню з учнями
Б) Підняти роль шкільного парламенту
В)Навчитись захищати себе самому
Г) Представникам кримінальної міліції проводити
роз’яснювальну роботу
інше
8. Самі ви допускали несправедливість по відношенню до
інших, і як Вам після цього ?
А) Так
Б) Ні, ніколи
В) Спокійно почувався, я старший і сильніший, можу і маю
право принизити
Г) Дозволяв собі принизити слабшого, але потім було соромно
інше
9. Якщо Вас принижують і ображають, як Ви реагуєте?
А) Мені байдуже, не звертаю уваги, звик
Б) Реагую болісно, це принизливо і образливо
В) Приниження викликає з мого боку агресію і бажання дати
відсіч
інше
10. Чи були випадки насильства над Вами в сім’ї?
А) Так
Б) Ні
11. Якщо так, то наскільки часто?
А) Ніколи
Б) Рідко
В) Часто
інше
12. Що на Вашу думку є причиною такої ситуації?
А) Несправедливість батьків
Б) Я своєю поведінкою провокую конфлікти
В) У ситуації винні обидві сторони, немає взаєморозуміння
інше
13. Ви намагалися відверто поговорити з батьками з метою

10. врегулювання конфліктів?
А) Так, і це дало позитивний результат
Б) Так, але вони не розуміють
В) Ні, все одно нічого не зміниться
інше
Анкета
1. Чи є актуальною проблема насильства в українському суспільстві?
а) так;
б) не думав про це;
в) ні.
2. Найбільш поширеним я вважаю:
а) насильство старших дітей над молодшими;
б) насильство дорослих над дітьми;
в)насильство між представниками різної статі;
г) насильство між однолітками;
д) насильство в дорослому середовищі.
3. Я вважаю, що найбільш небезпечна для розвитку особистості:
а) психологічне (емоційне) насильство у сім’ї;
б) фізичне насильство;
в) сексуальне кривдження;
г) невиправдані покарання зі сторони батьків;
д) фізичний недогляд (занедбаність);
е) моральне насильство з боку вчителів;
ж) фізичне покарання.
4. На мою думку випадки насильства серед молоді провокує:
а) вживання наркотичних речовин;
б) вплив ЗМІ;
в) приклад дорослих;
г) сім’я не виховує дітей так, як потрібно;
д) недостатній виховний вплив школи;
е) інше (що саме).
5. Чи існує проблема насильства, проявів жорстокості у нашій школі?
а) так;
б) ні;
в) важко відповісти.
6. Що ви думаєте з приводу показу по ТБ бойовиків та фільмів з
елементами насилля?
а) іноді я їх переглядаю;
б) вони негативно впливають на психіку людини;
в) я байдужий до них;
г) це – “школа життя”;
д) вони відволікають від “сірої” дійсності;

11. е) мені подобається дивитись такі фільми;
ж) вважаю, що потрібен контроль або заборона на їх показ.
7. Які почуття викликають у вас такі фільми?
а) байдужість;
б) співчуття, жалість;
в) страх;
г) цікавість;
д) погіршення настрою;
е) злість, обурення, гнів;
ж) захоплення, збудження, драйв;
з) відраза, огида;
и) це – реальність.
8. Чи були ви свідками насильства (жорстокого поводження) з друзями,
однолітками, школярами?
а) так;
б) ні;
в) не хочу про це говорити.
9. Чи зазнавали ви самі хоч раз в житті:
а) морального приниження;
б) фізичного кривдження;
в) нападу з боку групи;
г) пограбування;
д) сексуальної загрози.
10. Уявіть собі, що ви опинились в ситуації-загрози фізичного
насильства. Як будете діяти?
а) звернусь до батьків і все їм розкажу;
б) не звернусь до дорослих, діятиму на власний розсуд;
в) буду кликати на допомогу;
г) звернусь до друзів;
д) звернусь по допомогу до вчителів.
11. Якою буде ваша реакція, якщо на ваших очах кривдитимуть іншу
людину?
а) втручусь сам(а);
б) викличу міліцію;
в) зверну увагу перехожих;
г) розгублюся;
д) злякаюсь;
е) пройду, не зверну увагу.
12. Думаю, що якщо вчителі стануть свідками насильства, то:
а) намагатимуться припинить насильство;
б) вдаватимуть, що не бачать нічого;
в) вони масі є ініціаторами насильства і кривдження учнів.
13. Я вважаю, що найбільш впливає на формування агресивної поведінки
молоді:

12. а) сім’я;
б) школа;
в) вулиця;
г) держава;
д) релігія.
Діагностика
девіантної поведінки та
суїцидальних намірів підлітків
(Шавровська, Гончаренко, Мельникова).
Інструкція для психолога.
Для того, щоб не акцентувати увагу дитини на тесті, що дає змогу більш
об'єктивно оцінити суїцидальні наміри, їй пропонується гра або «тест на
визначення інтелекту». Підліткам пропонується розмістити у відповідні
стовпчики заздалегідь підготовленої таблиці (таблиця 3) сприймані на слух
вирази. При цьому на обміркування теми та змісту слід відводити 5-7 секунд.
Якщо дитина не може віднести почуте до якої-небудь теми, то пропускає її.
Інструкція досліджуваному.
«Зараз ми будемо виконувати тест, призначений для визначення рівня
інтелекту. Вам зараз будуть зачитані вислови, які необхідно поставити у
відповідні стовпчики таблиці за темою, відмічаючи їх знаком «+». Довго не
міркуйте. Якщо не можете віднести вислів до якоїсь теми, то пропускайте його».
1. Вигодував змію собі на шию.
2. Зібрався жити та взяв і помер.
3. Від долі не втекти.
4. Всякому чоловікові своя жінка миліша.
5. Запалала душа до винного ковша.
6. Тут би помер, а там би встав.
7. Лихо не кличуть, воно само приходить.
8. Коли у чоловіка з дружиною лад, то не потрібен і скарб.
9. Хто п’є, той і горщики б’є.
10.Двох смертей не буває, а одна не минає.
11.Сидять разом, а дивляться у різні боки.
12.Ввечері був молодець, а вранці мертвець.
13.Вино розуму не товариш.
14.Доброю дружиною і чоловік чесний.
15.Кого життя ласкає, той і горя не знає.
16.Хто не народився, той і не помре.
17.Дружина не лапоть, з ноги не скинеш.

13. 18.У світі жити - зі світом бути!
19.Чай не горілка, багато не вип’єш.
20.У згуртованому стаді і вовк не страшний.
21.В тісноті та не в образі.
22.Гора з горою не зійдеться, а людина з людиною зіткнеться.
23.Життя надоїло, а до смерті не звикнути.
24.Ранка мала, так хвороба велика.
25.Не жаль вина, так жаль розуму.
26.Вволю наїсися, так вволю не наживешся.
27.Життя прожити – що море переплисти: наборсаєшся і до дна.
28.Всякий народився, так не всякий в люди згодився.
29.Інших не засуджуй, а на себе подивися.
30.Добре тому жити, кому нема про що судити.
31.Живе – не живе, а проживати – проживає.
32.Все пропало, як весняний лід.
33.Без копійки руб щербатий.
34.Без постави і коняка корова.
35.Не місце красить людину, а людина – місце.
36.Хвороба людину не красить.
37.Злетів орел, а прилетів голубом.
38.Добре тому хизуватись, у кого гроші дзвенять.
39.В уборі і пень гарний.
40.Дохід не живе без клопіт.
41.Найшла коса на камінь.
42.Нелади і сварки гірші за пожежу.
43.Заплати гроша і посади в жито – ось буде добрий.
44.Хто солому купує, а хто і сіно продає.
45.Сивина бобра не псує.
46.Скаженому дитяті ножа в руки не давати.
47.Не роки старять, а життя.
48.В боргах, як у реп’яхах.
49.Сварися, а на мир слово залишай.
50.Зелений сивому не указ.
51.А нам що біс, що батько.
52.Моя хата з краю, я нічого не знаю.
53.Лежачого не б’ють.
54.Що в лоб, що по лобі – все одно.
55.Всі люди як люди, а ти як дуля на тарілці.
56.Вчення світ, а невчення – пітьма.
57.І ведмідь з запасу лапу смокче.
58.Жирний кіт, коли м’ясо не їсть.
59.Стара шуба не гріє.
60.Порада спати не дає.
61.Вали з хворої голови на здорову.
62.Малий і дурний – за що і б’ють.

14. 63.Не в бороді честь – борода і в козла є.
64.Одне золото не стариться.
65.Без нашого Гриця вода не освятиться.
66.Муху б’а настирність.
67.Набрід гірше гіркої редьки.
68.Живе на широку ногу.
69.Легка ноша на чужому плечі.
70.Не в свої сані не сідай.
71.Чужий одяг – не надія.
72.Високо літаєш, так низько сідаєш.
73.Двом господарям не прислуговуй.
74.М’яко стеле, але твердо спати.
75.За одного битого двох небитих дають.
76.За погані діла злетить і голова.
77.Говорити вміє, але не може.
78.Хто до грошей охочий , той не спить усі ночі.
79.Якби не дірка в роті, тоді б у золоті ходив.
80.Красивий у строю, сильний у бою.
81.Гори все синім полум’ям.
82.На пташиних правах високо не злетиш.
83.Якщо весь час міркувати, тоді нащо існувати.
84.Барани уміють жити: у них сама погана вівця в караул ходить.
85.Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
Роздатковий матеріал:
2.Нещаслива любов.
7. Утрата сенсу життя.
1.Алкоголь, наркотики.
3.Протиправні дії.
6.Сімейний безлад.
10. Стосунки з оточуючими.
4.Гроші і проблеми з ними.
проблеми вибору життєвого
5. Добровільний відхід з
8. Почуття неповноцінності ,
9. Шкільні проблеми,
повторності.
життя.
шляху.
Поставте «+» у графу з темою почутого висловлювання
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Інтерпретація.
Після заповнення бланка підрахуйте кількість балів у кожному стовпчику - дістаньте
відповідь у інтерпретаційних таблицях (таблиці 4-6).

15. Аналізуючи результати тестування, доцільно пам'ятати, що наявність суїцидального
ризику визначає результат, отриманий у колонці «Добровільний відхід із життя», а
результати інших показників подають інформацію про чинник, що сприяє формуванню
суїцидальних намірів.
Якщо результат стовпчика «Добровільний відхід із життя» менший від представлених
в інтерпретаційних таблицях показників, то це означає, що ризик суїцидальної поведінки
невисокий, але при цьому можна говорити про інші чинники, представлені в інших
колонках, як про стресогенні проблеми, що впливають на стан психологічного комфорту
підлітка
Таблиця 4
Потрібна особлива увага Потрібне формування
антисуїцидальних чинників
Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка
(5-7 клас) (5-7 клас) (5-7 клас) (5-7 клас)
Алкоголь, наркотики 13-15 10-11 Понад 15 Понад 11
Нещаслива любов 10-12 9-11 Понад 12 Понад 11
Протиправні дії 13-15 12-14 Понад 15 Понад 14
Гроші і проблеми з 16-17 15-17 Понад 17 Понад 17
ними
Добровільний відхід із 10-11 10-11 Понад 11 Понад 11
життя
Сімейний безлад 12-14 13-14 Понад 14 Понад 14
Утрата сенсу життя 12-13 12-13 Понад 13 Понад 13
Почуття 12-14 13-14 Понад 14 Понад 14
неповноцінності,
потворності
Шкільні проблеми, 11-13 12-14 Понад 13 Понад 14
проблеми вибору
життєвого шляху
Стосунки з 15-18 16-19 Понад 18 Понад 19
оточуючими
Таблиця 5

16. Потрібна особлива увага Потрібне формування
антисуїцидальних чинників
Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка
(8-9 клас) (8-9 клас) (_8-9клас) (8-9 клас)
Алкоголь, наркотики 11-12 11-12 Понад 12 Понад 12
Нещаслива любов 11-13 11-12 Понад 13 Понад 12
Протиправні дії .13-15 13-14 Понад 15 Понад 14
Гроші і проблеми з ними 16-18 16-17 Понад 18 Понад 17
Добровільний відхід із 10-12 9-11 Понад 12 Понад 11
життя
Сімейний безлад 11-13 11-12 Понад 13 Понад 12
Утрата сенсу життя 11-12 11-13 Понад 12 Понад 13
Почуття неповноцінності, 12-13 11-13 Понад 13 Понад 13
потворності
Шкільні проблеми, 10-12 11-12 Понад 12 Понад 12
проблеми вибору життєвого
шляху
Стосунки з оточуючими 14-16 15-16 Понад 16 Понад 16
Таблиця 6
Потрібна особлива увага Потрібне формування
антисуїцидаліьних чинників
Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка
(10-11 клас) (10-11 клас) (10-11) клас]_ (10-11 клас)
Алкоголь, наркотики 10-11 9 Понад 11 Понад 9
Нещаслива любов 8-10 8-10 Понад 10 Понад 10
Протиправні дії 13-15 13-15 Понад 15 Понад 15
Гроші і проблеми з ними 18-20 18-20 Понад 20 Понад 20
Добровільний відхід із 7-8 7-8 Понад 8 Понад 8
життя

17. Сімейний безлад 11-13 12-13 Понад 13 Понад 13
Утрата сенсу життя 11-12 11-13 Понад 12 Понад 13
Почуття 11-13 12-13 Понад 13 Понад 13
неповноцінності,
потворності
Шкільні проблеми, П-12 11-13 Понад 12 Понад 13
проблеми вибору
життєвого шляху
Стосунки з 19-23 22-25 Понад 23 Понад 25
оточуючими
Використана література
1. Асланова Н.К. Керівництво по попередженню насилля відносно дітей. –
М.: Владос, 2007.
2. Всеволодська М., Як захиститись від насильства. – К., 2002.
3. Меллібурда Є. Обличчя насильства//Матеріали з проблеми попередження
домашнього насильства. – К., 2000.