Your SlideShare is downloading. ×
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
9 gdz lr_b&h&f
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×
Saving this for later? Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime – even offline.
Text the download link to your phone
Standard text messaging rates apply

9 gdz lr_b&h&f

39,129

Published on

Published in: Education
0 Comments
2 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total Views
39,129
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
17
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
2
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. лАБOрдтOрllI IA прАIшпчlll рOБOтп $ БIOлOtli w w w .4 bo ok .o r g g шд[
  • 2. Лабораторна робота Ni 1 Мiкроскопiчва будова KicTKoBoi, хрящовоi та м'язовоi ткаЕпЕп Мета: п<lглибити знаяня про будову KicTKoBoi, хрящовоi та м'язовоi ткани{ вивчити зв'язок мiж будовою та фувкцiями ткавиЕ; Iюзвивати вмiнвя робd з мiкроскопом Обладнапня та матерiа.lпа: мiкропрепарати KicTKoBoi, хрящовоi та м'язовоi тканиц мiкроскопи, Dtмювки пiдрlпlнпка Хiд роботи or g 3авдацня 1. Пiдготуемо мiкроскоп до роботи. Об'ект дослiджеввя, який l зивають постiйним мiкропрепаратом, розмiщу€мо на спецiальному прелм! ному столику i закрiплюемо зажимами. 3а допомогою дзеркаJIа направля€t пучок свiтла в об'ектив. Лiваи об'екТива та окуляра збiльlпують аображев| в coTнi разiв. Вояи збпрають паралельнi променi в едивий п}пlок, який п! свiчуе мiкропрепарат васкрiзь, Якщо на об'ективi позначка хЕ, а на окуля х20, це означае, що ми будемо розглядати препарат при малоriу збiльшеЕ (у 160 раэiв). ,Щивля.lись в окуляр, аа допомогою гвинтiв яалаштування сфоц суемо аображеяня. Фокусна вiдстань при маJIому зображенrii cTaEoBItTb прi близно 1 см. Розгляяувrли препарат при маJIому збЬшеlrнi, обережпо пе! ведемо iнший об'ектив на велике эбiльrцевня (х20). При цьому зображевt буде збi,rьшепе в 400 разiв. Фокусва вЦстань при великоruу збiльшепвi всьо1 2-3 мм, тому не слiд крутити гвинт валаштуваяяя, щоб ве пошкоди{ гвинти не тlльки грубо але й тонкого яалаштувавlrя, якi викорuстовуються прrr великому збiльtдея Перш нiж настроювати мiкропрепарат, потрiбно пересвiдчитись, що поле зо в Hbonty освiтлеяе. Бiльцriсть компонеятiв клiтин прозорi i пiд мiкроскопом помiтвi. Тому постiйнi мiкропрепаратu фафують спефальвими барввика, якi зберiгають структуру клiтиЕ, а потiм помiщають в прозору смолу. будемо розглядати постiйвi мiкропрепарати KicTKoBoi, хрящовоi та м'язо bo ok . мiкроскоп та мiкропрепарат. V деяких мiкроскопiв € w w .4 тканини. 3авдапця 2-3. Ровглянемо при ммому збiльцевнi мiкропрепарат KicTKoBa ткаЕива, та порiввяемо його з вЦповЦвим маJIювком в посiбвиl (рис. 1). Щя тканина вiдвоситься до сполучвих ткаяшн оргаяiзму. Спо-lучвi тканини характеризуються тим, що мають добре помiтву мiжкл тияяу речовину. Сполlл,lвi тканипи можуть буги пухкпми та щiльвимп (Kol w пактнлrми). Рлс. 1
  • 3. Еомпаrcmна кiсmкова лпrcапuна мае характерЕу будову сполу.Iноr ткаrrrtни. Ми бачимо тоцкий спил трубчатоi кiстки, на якому концентричн}Iм[I шарамIt розl мiщенi KicTKoBi пластинки. (2) Вони стаrrовдять мiжклiтlлнву речовияу. KicT_ KoBi пластивки забарвленi в жовтий колiр. Видно, що пластинки розмiщенi | i чiльно i утворюють систему конr|ентричяих кiл, якi нiби вставленi одне i " од"". Концевтричнi кола склшlаються з декiлькох цилiндричних пластинок i утворюють octlco+, Така структура flадае особливоi мiцностi кiсцi. | Осmеон - сmрукmурна оОuнuця кiсmкu. Порiвняемо будову остеону (рис, 1) , з мiкропрепаратом пiд мiкроскопом. При великому збйьшеннi ми бачимо, l;;";i;;;'i;;;;;Ъ"r"ову проходить центральнлй канал. (1) В ньому е t l l .4 bo ok .o r g 'KpoBoHocHi судини, якi живлять KicTKy. Мiж кiстковими пластинками добре (3) Вони вигля| помiтнi клiтини, якi мають топкi вiдростки - це осmеоцufflu. як маленькi червопi зiрочки яа жoвTltx пластиЕках остеоЕу. Остеоцlrти [ лають | з'еднуються мiж собою вiдростками, Вони виробляють мiжклiтинну речовиву. [ До складу мiакклiтиняоi речовини входять солi калъцiю i фосфору, що надае , iй додатковоi мiцностi i твердостi. | 3авдавяя 4-5. РоЬглянемо мiкропрепарат хрящовоi ткшrини. Хрящова mкаIHuHa - пухка сполJr.Iна ткавива. Вова побудована з клiтин та велико1 кiльKocTi мiжклiтинноi речовини. Клiтини (хондроцити) мають овальну форму i I [лежать в товстому шарi напiвпрозороi мiжклiтинноi'речовини. В мiжклiтин[вiй речовинi € також волокна. Вови розмiщуються парале.тIьно один одЕому. [Це колагеновi волокна, якi надають тканивi пружностi та еластичностi. Mlr ве [Оачимо тут кровоносних судин, тому що хрящова тканина жrtвиться за раху[вок охряетя, тобто покритгя хряща, Таким чином, еластичнrrй хрящ мiстить [Хало клiтин i багато мiжклiтинноi речовини та колагеновi еластичнi волокц&, [якi вадають йому гяу.rкостi. 3 еластичного хряшlа складаеться вушна ракови_ lBa, надгортаняик, Hic тощо. [3авлаппя 6-7. Розглянемо мiкропрепарат послпуzованоi м'язовоt mканuнч порiвняемо його з рисунками в посiбнику (рис. 2) [та i-" - w w w l'щ ",ffi i l/ l l l nr".' Структуряими елемеЕтами скелетних м'язiв е м'язовi волокrlа, Посмуговацi волокЕд мають довживу вiд 1 до 40 мм та товщиЕу 0,1 мм. На преuаратi вони вигляда,ють як цилiндричпi клiтиви (1) з багатьма ядрами (В). 3верху кожЕе волокtlо (1) вкрите сарколемою (4). На м'язових волоквах добре 'пoMiTHi TeMHi смуги, якi чергуються ia свiтллrми. Кожне волокно складаеться а тонесеЕьких мiофiбрил (2). Смугастiсть волокон поясЕюеться тим, що вони складаютъся з бi.rrкiв актику та мiозину. Мiжклiтинноi речовпни практичЕо Вемае. Освовва фуякцiя емугастЕх волокон полягае в тому, що воЕи с скоротливими елементами скелетних м'язiв. i l'язовi
  • 4. i мiозин здатнi скорочуватись пiд впливом нервових iмпульсiв. Еитки актипу при цьому втяryються всередину ниток мiоаиву, i довжина м'язових волокоlt зменшуеться. Там, де актин та мiозив перекрива- скоротливi бiлки автин ються, видяо темну смугу. Загальпцй вясповок. Сполуrнi tlrcанuнu мають добре помiтну мiжклiтивву речовину, у якiй розташовуються oKpeMi клiтини. Розрiзняють: пухrcу па щiль, ну волокнuсmу mканuнu. Щiльнi скелетнi тканини в!Iковують опорву функцiю та беруть участь у процесах руху. До сполгIних тканин Еалежать KicTKoBa тканина та хрячдова, яка утворюе хрящi. Клiтrrни ,сомпакmно|i KicmKoBoi tlrcatu+u (остеоццти) можуть виробляти тверду мilкклiтипЕу речоваrrу. Вона мае вигл8д KicTKoBиx пластинок (цилiндрiв), вставлеяих один в оден, що надае iй додатковоi мiцностi. kicTkoBi клiтини oll IrеОРГавiчвих вrtробляють тверду мiжклiтинну речовI!Еу, яка мiстить 70 (солi кальФю ) та 30 9{, колагену, якиЙ надае кiстцi еластичяостi. Kicречовив ткова тканина викону€ опорно-3ахисву функцiю, нада€ мiцностi та гвучкостi KicTKaM. El Е= w 3в'язок мiэк будовою та фупкфямя ткавия Фуrrкцiя Особливоотi будовп Компактна KicTKoBa Остеоц - система цилiндричЕих пластинок; клiтини - остеоцити, виробляють солi кальцiю Надае мiцностi KocTi Еластичва хрящова ткаЕина Хондроцити, Надае еластичностi Посмугована м'яэова м'язовi волокна w w ц Тkаяrrпа .4 bo o k. or g Хряtцова mканuна побудована з хондроцитiв та мiжклiтинноi речовинlr. ,Що складу мilкклiтинноi речовинII входить велика кiлькiсть колагенових волокон, якi надають хрящу еластfiчвостi. М'язовi mканuнч здатнi до скороченяя i утворюють посмугованi та гладенькi м'язи. Посмуzована лt'язова Iпrcонuна мас волокна з поперечними смугами, зiбранi в пJпIKII. .Що складу ii Ёолокоц входять скоротливi бiлки (актин i мiозrrн), 3авдяки актину та мiозину посмуговавi м'язовi тканини эабезпЬчують скорочеrrня скелетвих м'язiв. Посмугована м'язова ткавива здатItа скорочуватись зваIrяо швидше, Hirk гладеяька. Iз феi ткаrrини складаються сильнi скелетвi м'язи хребетних тварин. Гладенькi м'язи скорочуються повiльно, практичЕо яе втомлюються. М'язовi волокЁа посмуговавих i гладеньких м'язових ткаrrия мiстять багато глiкогену, Ееобхiдного як дrкерело енергii для роботи клiтин, тканина тканина мiжклiтияна речовина, колагеновi волокна мiстять актин та мiозия, багатоядернi, мало мiжклiтинноi речовини хрящам Вабезпечуе скорочення скелетних м'язiв
  • 5. Лабораторпа робота Ni 2 Втома прrr cтaтrTrrrroмy та дивамiчпому наваrrтаясеппi. Вплив ритму i паваптаясепЕя па розвиток втомп Уета: дослiдити вияикЕення втоми при статичвому та дивамiчному HaBarlTaжeHHi та встановити залеяснiсть мiж ритмом скорочень, наваЕтаЕiенням та розвитком втоми. Обладпапвя та матерiалrr: гавтелi (1, ном. 3, 5 кг), портфель, секундомiр, метро- Хiд роботп 3авдаппя 1. Пiд час скороченЕя м'язи виковують мехатriчну роботу. Розрiзвяють статичцу i диrrамiчну роботу. Коли ми тримали гаЕтель у витягвутiй руцi, вЦбувалось статичЕе йаваЕтаЕсеItня i виконувалась статична робота. Робота аалеэкить вiд ваги гантелi та висоти, на яку вояа пiдпiмаеться, i вирахову€ться за формулою: А= mh, Якщо ми пiдЕяли га,нтель вагою б кг ца висоту 1, 5 м, то викоЕаяа робота w w w .4 bo ok .o rg дорiвнюватиме: .А= б . 1,5 = 7,5 кг/м, або в ньюmнах 7,5. 9,81 = 73,58 н. При утриманвi BaпTarrcy на цiй вiдстанi величина роботи не змiню€ться, але швидко розвиваеться втома. Через 30-60 сек. рука починае опускатись. Вiдхилеяня руки та fi дрижацня пояснюеться тим, що м'яэи стомлюються вiд статичного напрухсеяня, в них накопичуеться молочна кислота - продукт ро3паду глюкози. KpiM того, стомлюються HepBoBi центри головного мозку, якi реryлюють роботу цих м'яаiв. Якцо ритмiчно пiднiмати та опускати той самий вантаrк Еа задану висоту, то виковаяа робота ве змiниться, aJte втома розвиваеться значно пiзнiше. Гантель можна пiднiмати та опускати протягом 60-90 сек. беа помiтаоi втоми. Ife Morrcqa пояснитta тим, що при динамiчяiй роботi м'язи частково вiдвовлювали свою працездiтвiсть пiд час розслаблення. В промirкках мiж скороченнями молочна кислот& вимивалась, а м'язи Еасичувались киснем. KpiM того, нерBoBi ценцrи, якi регулюють роботт м'язiв, теж вiдпочивали, а пе були весь час в ЕапруженЕi, як при статичвiй роботi. 3авдаппя 2. Дослiдимо залежнiсть мiж ритмом скорочеЕь, навантаяiенням та розвитком втоми. Спочатку гантелi вагою 1 кг ми пiднiмали на висоту 1,5 м 3 частотою 2 раэп за хвилпну. Ще було BaxtKo i незручно, втома розвивалась пiсля 2-3 хв. При ритмi 30 скорочень за хвилицу втома практично не вiдчувалась uротягом 3 хвилии роботи. При ритмi мец)овома 100 ударiв за хвилиЕу втома розвивалась ду)ttе швидко, ва протязi одвiеi хвилини. Ще найважчий ритм скорочевь м'яэiв, бо BiH западто швидкий, щоб м'язи встигали вЦнов- люватя свою працездатнiсть. Оптимальним виявився ритм 30 скорочень за хвил!rну, при якому м'язи яе перенапружувалпсь у статичному, повiльному темпi i вiдпочивали при роаслабленнi. Проведемо авалоriчне дослйженпя, з гантелями вагою 5 кг. ЕксперимеЕт показав, цо при збереженнi ритму.та збiльшеняi навантаженвя втома наступае швидше на 30-60 сек. 3агаlьвиft вцсшовок. Проведевi дослiдхсеяня довели, що динамiчна рсlбота найпродуктивнiша тодi, коли людина працю€ iз середпiм наванта}rtенням i в середвьому ритмi. Тодi втома цастае пiзнiше, а м'язлl встигають вЦвовлювати свою працездатвiсть. Статичне наванта)кенця дуже швидко стомлюе i виснаrкуе м'язи, а також ЕегативЕо вплива€ на HepBoBi центри, якi контролюють ix роботу. Статлrчне ввваятаfi(евЕя особливо стомлюе дiтей та пЦлiткiв. I t
  • 6. Практпчпа робота Лi 1 Будова суглобiв. ,Щопомога прп ушкодr*еЕпях опорЕо-руховоi системл Мета: закрiпити знаЕня про будову суглобiв. Поглибити зЕаЕЕя про можливостi пошкодження окремих частия опорно-руховоr системп та навчитися Еsдавати першу допомогу при ударах, розтягвенrri зв'язок, вивихах суглобiв, переломах KicToK. ОбладпавпЯ та матерiали: розбiрпа модель суглоба, рентге,,ограми суглобiв, ix вивихiв, переломiв, макет скелета людини, дощечки, пшIички, банки, лiнiйки. Хiд роботи глоб - or g 3авдапня А 3'ясуемо, як впливае форма суглобiв на характер pyxiB кiнцiвок. .Щля цього проаналiзуемо Bci можливi рухи фаланг пальцiв, кистi руки у зап'ястку та рух руки у плечовому суглобi. Пальцi кистi згинаються в одЕому вапрямку. Мiжсуглоби вiдповiдають за згинання та розгинаЕIiя пальцiв. Таким фаланговi чином, це одноосьовi суглоби, у яких triухи здiйснюються в одному вапрямi. У зап'ястку кисть може згиЕа,тись, розгина.тись та вiдводитись в сторови. Ще двоосьовi суглоби, у яких рух эдiйсвюеться у двох яапрямках. В плёчовому суглобi рух можливий у трьох напрямках: агинанЕя та розгиIIаяяя руки, вiдведенвя до горизонтального рiвня та круговi рухи руками. Плечовий сутрьохосьовий. ok . (DopMa суглобових поверхонь (суглобова головка та ямка) вiдповiдае i доцовцюе одна одну. Форма визнача€ i характер pyxiB, якi здiйснюються в суглобi. Так, TpboxocboBi плечовий та кульшовий суглоби мають округJry головку та bo вiдповiдну аа формою впадиву. Ще дозволяе здiйснювати круговi рlrхи rrиrx- w .4 нiми та верхнiми кiнфвками. У двохосьових суглобiв майясе piB'a поверхЕя, яка дозволяе здiйснювати рухи тiльки у двох нs,прямках. ,що них належать колiнвлrй суглоб, аап'ясток, суглоб великого пальця руки тощо. Одноосьовi суглоби мають вирiзану форму поверхонь, завдяки чому рухи здiйснюються тiльки в одвому напрямку. .що одноосьових суглобiв вiдносять лiктьовий та мiэкфаланговi суглоби пальцiв. w w 3авдаппя Б вiгнемо руку в лiктьовому суглобi пiд прямим кутом, а кисть повернемо долонею до тулуба, трохи зiгнувши пмьцi. .щля фiксацii руки в такому положеннi використаемо дощечки та пов'язку. Iмпровiзовава Iцина повипва обов'язково зафiксувати лiктьовий суглоб та суглоби кистi. В такому положенвi trешо}rсливий рух у суглобах. Ми повнiстю знерухомили руку, наклавши шину та зафiксувавци ti пов'язкою. При закрiпленвi KicToK у суглобi тертя Mi*c суглобовою яIIRоЮ та головкою значЕо зроста€, бо ми зробили веможливим рух у суглобi. Таку iммобiлlзафю кiнфвки використовують при переломах променевоi Kicтки бiля зап'ястка. Перша допомога прu травмах Вид травми Озпакя травмI Ileprrra допомога виникае сильний бiль Прикласти холод, туго забивryвати суглоб. виникае сильrrий бiль при рухах, набряк, змiна довrкияи Прикласти холод, та вабряк Вивих кiпфвки зафiксувати суглоб, накласти шину
  • 7. Виникае сильвий бiль, набряки, змiва форми кiвФвки Прикласти холод, Виникае сильвий бiль, вабряки, змiна форми Закритий перелом Зупинити кровотечу, накласти стерильЕу пов'язку, зафiксувати зафiксувати два або три суглоби, вакласти шиву з прокладкою, вiдправити до лiкарнi кiяфвки Вiдкритий перелом кiвФвки кiяцiвкц, кровотеча, два або три суглоби, розрив ткаЕиIl i ребер П"р"rrо*и | Переломи ребер l i l l Il l, l- вiдправити до лiкарвi перев'язати Бirr, ,rр" дихальвих | Бiль при дихальвих | Туго перев'язати грудцу | рухах l "рудпу клiтку рушвиками, щоб lрушниками,щоб ребер l обмежити рухи ребер I bo ok 1 w w l l l J Лабораторва робота Лi 3 Мiкроскопiчпа будова KpoBi .lподпшr , ] l ! l l l l l l l J l l 1 l ] t- w Хета: використовуючи мiкроскоп, вавчитися порiввюватu клiтини KpoBi людиви ,а земвоводних, виявJIяти озваки подiбностi та вИмiяпостi еритроцитiв, робитв про зв'язок мiэк будовою та фуЕкцiями еритроцитiв. """rо"*и Облалrаrrr" та матерiалп: мiкроскопи, мiкропрепарати KpoBi людиЕи та жаби, l l | .4 t l l l ] l .o ] l l | | l l l l | rg l l l l клiтку l руха* Висповок. 3ваяня про надання долiкарськоi допомоги неможливо переоIцви_ ,и. OcHoBHi прийоми допомоrи - це зrrеболюванЁя за допомогою холоду та забезпеченЕя EepyxoмocTi (iммобiлiаацii) в суглобах при вивихах та перело,""* кiнцiвок. Не мохсна самостiйно вправляти вивих або продовжувати рухи хворою кiнцiвкою. Ще MorKe призвести до звичвих вивихiв, розривiв зв'язок i веобхцностi операт(ii. fIри переломах найваrrtливiше правило - знерухомnerr"" кiвцiвки у двох або трьох суглобах. Так, при переломi промевевоi Kicтки потрiбна iммобiлiзафя в эап'ястку та лiктьовому суглобi, а при переломi плечовоi й плечовому. При вiдкритих переломах не мо}кIIа перевiря- ще у ,rn рухливiсть уламкiв kocTi, бо це може призвести до травматичЕого шоку. Кро"оrе,rу зупиняють за допомогою дrкгута, який накладають вище мiсця у-*од*"няя. 3наннЯ цих простих правил може врятувати життя i зберегти здоров'я людям, якi потребують долiкарськоi допомоги. | l l l накласти шику i олrвцr Хiд роботц 3авдаппя 1-2. Розгляяемо мiкропрепарат KpoBi людини пiд мiкроскопом. Пр" маJIому збiльшеннi ми бачимо безлiч (до 100) дрiбних червоЕих клiтин округлоi форми. При'великому збiльшеннi видяо, що це без'ядервi клiтиви округлоi форми, заповненi червонилл пiгмевтом. Еритроцити людини мають о*ру"rrу форму двовгнутого посередияi диска. Щiаметр клiтиви - 7-8 мкм, а Даметр кровоносцого капiляра - 3 мкм. Дископодiбна форма допомагае проштовхуватись Kpiab вузький капiляр. KpiM того, така формв "р"rроцrпту збiльшуе площу поверхвi еритроциту i сприяе кращому проЕикIIенЕю в нього *rn"*o. Еритроцити заповвевi спецiальним бiлковим пiгмевтом, гемоглобiном. Гемоглобiн складаеться з бйка та эалiзовмiсвоi сполуки,- гему. Гем здатний ,р""дrу"ати кисень та вуглекислий гаэ, утворюючи а вими нестiйкi сполуки. На"r"е"а киснем кров ваправля€ться в ткаЕини, де оксигемоглобiв розпадаеться i вЦдае кисень клiтинам. 3aMicTb Еього гем приедЕуе вуглекислий газ,
  • 8. l траЕспортуючи його до оргшIiв диханвя. Вiдсутвiсть ядра допомагае збiлъшити кiлькiсть,гемоглобiну в клiтинi. 3авдапця 3-4. Розrляяемо мiкропрепарат KpoBi жаби. При малому збiльшецнi ми бачимо зЕачно меЕшу кiлькiсть (до 30) червони:i клiтив овальноi форми, всерединi яких добре помiтяi ядра сивього кольору. Еритроцитп хсаби дещо бiльшi за еритроцити людиви, але ix меяше, i вояи вiдрiзняються формою та наявцiстю ядра. Ймовiрво, ix клiтиви мiстять значно меншу кiлькiсть гемоглобiну, здатного транспортувати кисевь та вуглекислий газ. Схоясiсть еритроцитiв людияи та земноводнцх в тому, Iцо воЕи червоного кольору. Сполука гемоглобiну з кисЕем мае яскрево-червоне забарвлевня завдяки утворенltю оксигемоглобiну, 3авдавця 5. Порiвняльяа хдрактеристика еритроцитiв людияи та жаби Ознакя для порiвrrявпя Ерштроцити 3пачепця людишц Ерптроцятп 3пдчецпя ясабп велика (до 100) бiльше гемоглобiну Еевелика (до 30) менше гемоглобiну (DopMa ДВОВГЕУК)ГО збiльшуе оваJIьяа меяша клiтив диска червопии Розмiри дрiбвi (7-8 мкм), в 1мм2 клiтив клiтия 5,5 млн Еаявнiстъ ядра ядро вЦсутве площа поверхпi Еаявнlсть червоIrии бiльше бiльшi менше вмiщуеться вlмм2 вмiщуеться гемоглобiну клiтив .4 bo Колiр площу поверхнi ok .o r полi зору g кiлькiсть клiтин в в мм2 KpoBi бiльше гемоглобiцу (10-11 мкм), 2 млн ваявнlсть ядра ЕаявЕlсть гемоглобiву клiтин в мм2 KpoBi меяше гемоглобiву w w w Впсповок. 3в'язок будови еритроцитiв з виконуваяою фуякфею. час дозрiЕрurпроцumu люOчнч - дрiбяi червонi двовгвутi диски, якi пiд вавня втрачають ядро. Ще дозволяе максимальво збiльшити площу поверхнi i заповнити клiтияу пiгментом гемоглобiну. Еритроцитп легко згиIIаються i успiшво проходять крiзь вузькi KpoBoнocHi капiляри. В 1 мм2 KpoBi людиви мiститься близько б,5 мля червових кров'яних тiлець. 3агальва площа поверxвi еритроцитiв досягае трьох тисяч квадратЕих кiлометрiв. Все це допомагае траясеритроцитам найкращим чивом викоцува,ти свою основIIу функцiю порт кисню до тканин та вуглекислого газу вiд ткания до оргавiв дихаЕIIя. Ерumроцumч эrабч - бiльшi червонi овальяi тiльця (10-11 мкм) з добре помiтними ядрами. ix значно меЕше, воrlи не змiвюють cBoei форми i мiстять маJIо гемоглобiяу, оскiльки зцачяе мiсце в клiтицi займае ядро. В 1 мм2 KpoBi lкаби мiститься близько 2 млн червових кров'явих тiлець. Будова i кiлькiсть еритроцитiв е одяiею з причин холодЕокровностi земвоводвих. Кров з такими еритроцитами неефективво переносить кисень. Таким чином, кров людини та ссавцiв переяосить бiльше кисню, що е однiею з причиЕ теплокроввостi.
  • 9. Практrтчпа робота Лt 2 Вимiрюваrrпя частоти серцевпх скорочеЕь i артерiальпого Tltcкy хета: провести вимiрювавяя частоти серцевих скорочеЕь та артерiального тиску для сайооцiнки ставу власного здоров'я за цими ва}lt_пивими фiзiологiчними показЕиками; навчитися вимiрювати артерiальний тиск за допомогою J l l l ] l | | | | I | i l | | | [ I [ l | l l [ | | l I l I i I ь l .o rg l bo ok l [ ] ] J серця, тобто систоли; б) дiастолiчний тиск (вищий), який фiксуеться пiд час розслаблення серця, тооm дrастоли. no" вимiрюваннi тиску працюемо в п&рах, вимiрюючи тиск одив одному..Щля цього одягаемо на плече обстежуваного манжету сфiгмомаrrометра так, щоб до лiктьовоi складки залищилось 2 см, оливи фонендоскопа вставляемо у вуха. Грушею накдчуемо повiтря в манжеry до зникЕення пульсу ва руцi i показ_ вика тиску ва MaHoMeTpi 150-180 мм рт. ст. Пiсля цьогО прикладаемо фонеrrлоскоп до лiктьовоi складки i повiльно випускаеDtо повiтря з манжети за допомогою гвинтового клапана. Вiдмiчаемо показавЕя маЕометра, колrl почу€мо першi судиннi шуми. Ide систолiчвий тиск. У момент припинеЕня судинЕих ToBiB тяск у манжетi вiдповiдае дiастолiчному. Фiксуемо дацi в зошитi: Систолiчний тиск - 120 мм рт. ст.; дiастолiчний - 80 мм рт. ст. ВисЕовок. Порiвняемо сво1 вимiри з даними таблицi <Оцiнка показнrtкiв ар- .4 ] w l Хiд роботи 3""д"rrrr" 1. Вимiрювавня частоти серцевих скорочеяь чсС. Пчльс ритмiчнi коливаЕня cTiBoK артерiй, якi вiдповiдають частотi серцевих скорочень. Пуль9 можна виаяачити в мiсцях, де великi apTepii пiдходять б.rизько до поверхнi тiла (на внутрiшньому боцi зап'ястка, скронях, соннiй apTepii.) .Щля визначення пульсу на променевiй apTepii треба покласти два пшьцi руки на внутрiшню поверхвю зап'ястка, а великий палець -- на зовнiш_ ,о поверхню кистi руки. Вiдчуваемо ритмiчнi коливання cTiHoK судин, якi i пульсом. Вимiряемо частоту пульсу в cTaнi спокою, в сидячому положеннi " 30 сек i помножимо цей показник на 2. Мiй пульс складас 75 ударiв за хв. '" Пульс - iвдивiдуальвий показвик, який, змiнюеться вiд фiзичного наванта,кення, емофйного стану, лоложення тiла тощо. Частота пульсу у здорового пЦлiтка в стапi спокою склада€ 60-8б ударiв эа хвиливу. 3""д""о" 2. Вимiрювання артерiального тиску - АТ. Артерiальний тиёк це тиск всерединi артерiй. Розрiзняють: -(вищий), який а) сИстолiчний тиск фiксуеться пiд час скорочення шлуночкiв w i i l | I | l l iз секундною стрiлкою, w l сфiгмомаЕометра i фопендоскопа. Об;rадвавпя та матерiалlr: секундомiр або годинник сфiгмоманометр, фонендоскоп терrаJIьного тиску, Вони вiдносяться до категорii <иормальний тискл. Нормальний артерiальний тиск (АТ) i частота серцевих скорочеlrь (ЧСС) свiдчить про здорову, достатпьо треновану серцево-судинну систему. Вимiрювавяя ЧСС та АТ мае важлrlве лiагвостичве значенЕя. 3меншевня частоти пульсу в cTaHi спокою до 45*60 vлапiв свiдчить про серцеву блокаду або понижену функфю lцитоподiбноi залози.. Збiльшення пульсу до 81-100 ударiв у cTaHi спокою може свiдчити оро пiдвищенпй артерiальвий тиск (артерiальяу гiпертепзiю, або гiпертовiю). В таких вяпддках необхiдно звертатись до лiкаря. Високий або вrrзький тиск свlдчить про порушеввя кровотоку та наявнiсть хвороб, серед яких нд першо*у мiсЦ - гiпертонiя та вегето-судинrrа двстонiя. За високого артерiального тиску пульс бйьш вiдчутпий, зтвердийr, а за низького - <м'якийл, ледь помiтний. Мовiторивг ЧСС та АТ протягом доби дозволяе правильЕо поставити лiагяоз або оцiнити стдr TpeHoBaEocTi серця та судиЕ. ffкщо ми хочемо зберегтш сво€ серце та судиЕи здоровими, необхiдно вести актианrlй спосiб життя i тренувати ix. Але фiзичвi ЕаваЕтажеяня повиввi бути помiрними, особливо в дитячому ,iа пiдлiтковому вiф, щоб уяикнути переваЕтаження.
  • 10. Практпчпа робота Ni 3 Реакцiя серцево-еудипчоi системи ва дозоваЕе rrаваrrтаrсенпя за частсrгою серцевих скорочень та артерiальнrrм Мета: провести самоспостер€)fiення тиском эа рiзяих фiзичних пававтажеЕь для оцirrки функфовального стану серцево-судияноi спстеми Обладпаяпя та матерiали: секундомiр або годинник сфiгмоманометр, фонеядоскоп iз секуядною стрiлкою, Хiд роботи 3авдапrrя 1. Визначимо пульс у стднi спокою та пiсля фiзичного наванта}кеЕяя i вiдпочи!rку. ,Щанi завесемо у таблицю: ЧСС (ударiв за хвилиrrу) у стаяi показникrr спокою 80 уд./хв. Одраау пiсля встававня зi стйьця 8б уд.,/хв. 100 уд.rZхв. Через 1 хв. пiсля присiдаЕь 90 уд./хв. Черех 5 хв. пiсля присЦань 82 уд,/хв. .o rg Пiсля 20 присiдавь w w w .4 bo ok Г[iсля фiзичних вправ (2О присiдавь) пульс пiдвищуеться gа 2О-25 ударiв, а пiсля вiдпочинку зIrову приходить до норми. При фiаичних вправах наван_ таженЕя на серце пЦвищуеться i ЧСС збiльшуеться. HaBiTb при везначЕих ру_ хах (встававяя зi стiльця) ЧСС не залиша€ться на попередньому piBBi, а дец{о пiдвищуеться. Ще свiдчить про те, що будь-яка фiзичяа активнiсть потребуе енергii i супроводrкуеться наваЕтажеЕIIям на серце. Пульс эалежить вЦ багатьох чинвикiв: спокою чи роботи, емоцiйного стану, здоров'я чи хвороби тощо. ,Щоведено, що на ЧСС впливае HaBiTb зрiст, BiK та стать людици. Щiкаво, що пульс у чОловiкiв дещо нихсчий, Hi*c у жiнок. Але головний показник, вiд чого залеfiiить ЧСС,-- це TpeBoBaHicTb людини. Якщо шульс пiсля фiзичпих вправ збiльшу€ться ца везIi&чцу величиЕу свИчить - це про гарЕу треноваяiс",ъ серця та судив. У тренов8них людей пульс може становити 50 ударiв за хвилицу, i мало змiнюватись пiсля фiзичних вправ. 3авдаппя 2. Вимiряемо артерiальвий тиск у стапi спокою та пiсля 30 присi_ дань у швидкому темпi. Працюемо в парах. ,Щаяi заяесемо в таблицю. АТ (в мм рт. ст.) у Показяпки (систола/дiастола) 120 мм рт. ст. cTarri спокою Пiсля 30 присiдаЕь 135 мм рт. ст. 70 мм рт. ст. 85 мм рт. ст. BrrcцoBoK. У cTaHi спокою величина тиску пiдтримуеться на постiйкому piBHi, оскйькЕ KpoBoHocBi судиrrи в HopMi перебувають в cтaнi певного напружен_ ня - тонусу. Пiсля фiзичного Еавантаженяя тиск пiдвищуеться, бо збiльIцуетьс8 ЧСС, i серце повинЕо переганяти бiльше KpoBi за одиrrицю часу. У тренованих JT юдей величина АТ та ЧСС пiсля фiзичплlх вправ майже не змiнюеться. Ще одва а причин, чому ми повиннi вести активЕий спосiб життя та займатися спортом. (Diзичнi вправи, гiмяастика, бiг, плавання, велоспорт розвивають м'язи тулуба та кiвцЬок, вмiцвюють серцевий м'яз та товус су_ дин. TpeHoBaHi м'язи допом8гають венам швидше повертати кров до серця. Тому кров при фiзичвих наваЕтаженнях рliхаеться швiтдше. У спортсменiв показники АТ та ЧСС заJtишаються майже незмiняими, тому що треноваяе серце викидае бiльшиЙ об'ем KpoBi за одЕе скороченtrя. l
  • 11. Лабораторна робота Ni 4 крохмаль ,Щiя фермептiв слilrrи па }1ета: дослiдити вплив ферментiв слини на крохмаль та умови протiкання процесу. Обладпапня та матерiали: чотири пробiрки, Iuтатив, крохмаль, соJ,Iяна кислота, лакмус, розчин йоду, пiпетка, водяЕа баня, термометр. Хiд роботп Завдавrrя 1. Пронумеру€мо та заповнимо пробiрки так, як показано в таблицi, крохмальним клейстером, додамо по 1 мл сливи або води чи соляноi кrlслdтrr. Потiм перевiрпмо реакцiю середовища при нагрiваннi ва водянiiл банi чrr охолодэкеннi у cTaKaHi з льодом. j! пробiркlr Темпераryра BMicT в7"с крохмаль + слина крохмаль + слина о.с 3 крохмальfслинд*НСl 4 крохмаль + вода 37.с 37"с or g 1 2 Реакцiя середовища слабколуrкна слабколужна кIIсла неитральЕа забарвлевня. .4 bo o k. 3авдапвя 2. Через 20 хвилин капаемо в кохЕу пробiрку 2-3 краплi йоду, який е якiсною реакцiею на крохма_пь. У пробiрках N! 2, 3, 4 забарвленпя фiолетове, що свiдчить про наявнiсть крохмалю. Тiльки в пробiрцi Nэ 1 забарвлення вiдрiзняеться - вово слабо коричневе вiд йоду. Ймовiрно, тiльклr в цiй пробiрцi крохмаJIь розщепився до глюкози, тому ми яе бачимо фiо-петового w w w Вясповок. У пробiрцi N! 1 якiсна реакцiя ва крохмаль вiдсутня, забарвлення залишаеться коричневим вiд йоду. При температурi 37 "С ферменти слrrни почицають активiзуватись i. розщеплювати крохмаль до MoHoMepiB i частково до глюкози. (Dерменти слини дiють тiльки в слабколужному середовищi, тому в пробiрцi, де була кислота, розщепленЕя яе вiдбулося. При охолодженнi ферменти Te)li припиняють дiяти на крохмаль, тому фiолетове забарвлення пiдтвердхсуе його яаявнiсть. Нарештi, в остацвiй пробiрцi взагмi не було ферментiв слиЕи, тому розщеплеЕня крохмаJIю не вЦбулося. Таким чином, фермеяти сливи (амiлаза, птiалiн, мальтаза) розщеплюють крохмаль тiльки в слабкQлужяому середовищi при температурi тiла людипи. Ферменти - це бiокаталiзатори, якi прискорюють хiмiчнi реакцii в оргавiзмi. Практичпа робота N} 4 Вивчепяя кровообiгу Мета: провести самоспостереження за змiнами в тканияах при порушеннi кровообiгу, з'ясувати змiни, що вiдбуваються в пальцi руки вЦ эастою Kpt Bi Обладцапrrя та матерiали: аптечне резинове кiльце або м'яка нитка. Хiд роботш Вавдапвя 1. На вказiвний палець руки, бiля caMoi основи, накручуемо гумове кiльце, або обмотуемо паJIець бiля основи м'якою ниткою. Спостерiгаемо, як палець ва протягом однiеi-двох хвилин змiнюе свое забарвлення з рохевого на багряно-синiй. Палець стs,е твердим на дотик, а в мiсцi перетяfilки вiдчуваеться бiль та розпираt{ня. Знiмаемо гумове кiльце або нитку та масажуемо паJIець у напрямку вiд кiвчика до серця. Палець вiдновлюе свое забарвлевня, але бiль ще деякий час заJIиша€ться ва згадку про дослИхення кровообiгу.
  • 12. l BrrcпoBoK. Кров до пальцiв налходить безперервно по гiлочкам артерiй руки, якi лежать глибоко пiд шкiрою. Артерiя розгалужуеться яа артерiолII та артерiальнi капiляри. якj живлять пальцi. Перетягненi катti,тяри не в змозi постачатИ кисеЕЬ та поl*tивнi речовинИ тканItяаМ ПаJ-IЬЦЯ. Назад до серця кров поверта€ться по венозним капiлярам та веЕулам, якi знаходяться на rIезначнiй глиблтнi. Коли ми перев'язали палець н}Iткою або гумовим кiльцем, то перетяг.ти дрiбнi apTepiMbHi та венознi капiлярИ i порушили вiдтiк Kp<lBi до серця. .4 bo ok .o rg венозна кров збиралась в капiлярах та вепулах i була прrrчrriою змiни кольору па-rIьця на багрово-синiй. Пiсля масажу, який ми проводIrли в напрямi руху KpoBi (до серця), кровообiг в пальцi вiдновлrвся, i BiH знову став poжeBIlM. тканини, iзольовавi перетяжкамлt або тiсним одягом чIt взуттям, погано забезпеrIуютьсЯ киснеМ та пожItвниМи речов}tIIамИ. Ще порушуе кровообiг, сприяе зв,триманню KpoBi у венах, а ОТЖе, ВИКJ-IИкае tх розтягнення та дес}ормафю, BeHaMIt кров руха€тьСя тiлькИ в одному напрямку -- вiд перlлферii до серця. Клапани вен перешкоДжають зворотному рухУ KpoBi. Стiнки вен дуrтtе ToBKi i менш еластичяi, нirк'стiнки артерiй. pyxoBi kpoBi по вевах сприяють скелетнi гr'язи, якi скорочуються та розслаблюються i одночасно стискають та розтягують вени. Таким ЧI{НОIr, вiльний одяг, фiзичяi вправи та заняття спортом покращують кровообiг i забезпечують повернення KpoBi до серця. Пiд час дихальЕIIх pyxiB вiдбуваеться розтягневяя порожнистих вен у груднiй клiтцi, що також сприяе руху KpoBi до серця. TicHиl'i одяг тв. взуття, гiподинамiя, зайва вага тощо призводять до погiршення постачавня TKaHtlH киснем (гiпоксii). ,Що Першоi cBiToBoi вiйни жiнки носили шпуроваrri корсетИ з китовогО вуса, якi дуже мiцно стягували ребра та внутрiшнi органи. Перетя>rска внутрiшнiх органiв корсетом призводила до сгофриpoBaнoi* печiнклr, iнших ушкоджень та хвороб. В яаш час особливо небеэпечва TicHa бiлизна, яка туго стягуе тiло i порушуе кровообiг. Тiёне взуття на висоKlrx пiдборах може призвестI1 до розвитку плоскостопостi. w Практпчпа робота NЪ 5 Аятропометричrri вимiри w w Мета: вавчитися влrмiрювати зрiст, встановлюваТи вза€мозмежнiсть gяанЕя про зцачевня для людиЕи i масою тiла. Обладrrапвя та матерiалrr: pocToMip, масу тiла, iвшi антропометричнi вимiри; мiж окремими частинами тiла; закрiпнти оптиммьцого спiввiдношення мiж зростом медичнi ваги, сантиметрова стрiчка Хiд роботи 3авдавпя 1. Працюемо в парах. 3а допомогою pocToMipa визяачаемо зрiст. При цьому треба зЕяти взуття, стати на платформу pocToMipy, торкаючись планки трьома точками: п'ятками, лопаткамп та сiдяицями. 3picT В = 162 см 3авдання 2-3. 3важуемо себе та товариша на медичних вагах. Маса тiла М = 62 кг та визвачасмо свiЙ ма,сово-зростовий iндекс аа формулою; , ,Щля M3I м3I=м(г)/3(см); = 62000/162 = 382 r/см хлопчикiв MBI в HopMi мае значенЕя 350-40О г/см, а для дiвчаток - 375*425 г/см. Показяик MBI = 382 г/см вiдповiдае BopMi для Jкiночоi cTaTi. Ще означае, що на кожёН см зросту припадае 382 г маси тiла. Якщо цифра була б менша за 375 г/см, то молtяа було б говорити про недостатню вагу, а якщо бiльша за 425 - про надмiрну вагу.. Вавдапвя 4. Визначаемо зросто-масовий iвдекс (BMI). 3MI = 3 - 100 при зростi 155*164 см 3MI = 3 - 110 при зростi 165-185 см
  • 13. .а:я вваначеяня 3MI вiд показника зросту (162 см) вiднiмаемо 100 см i отpltмyeмo величину 62. ЗМI вимiрюеться в кiлограмах. ,Щаний показник 8MI зцповiдае нормальнiй вазi тiла при даному зростi. 3}{I = 62 кг (норма). Якщо вага перевищу€ цей показник, це свiдчить про за.f.lишок вати, а якщо нижче вiд показника, моЕ(на говорити про недостатню вагу. 3ав:ацпя 5. Проведемо антропом(,тричнi вимiри довжини нiг, окружностi ши'i, :рудей, стегон та зап'ястка за допомогою сантиметровоi стрiчки. .Щовжину нiг зяхiрюють вiд горба стегновоi кiстки до пiдлоги. Окружяiсть шпi вимiрюеться по ocнoBi шиr. Окруэквiсть грудей вимiрюеться на piBHi пахвових впадин (у дiвчаток по найбiльш опуклих точках грудей). OKpyrKHicTb талii вимiрЙ!оть Еа piBнi найтоншоi частrlци фiгури. Окружнiсть зап'ястка вимiрюють по xHoBi кистi. JaBi вимiрiв вносимо в таблицю. ,Щругий вимiр Третiй вямiр зЕачеяЕя 162 163 161 |62 }taca тiла, кг 63 62 61 62 .]овжива нiг, см 98 99 g,7 98 29 30 84 86 OKpyrKHicTb шиi, см OKpyэKHicTb грудей, см OKpyэKBicTb талii, см 73 90 Окруэквiсть зап'ястка, см 15 30 85 85 72 7| 72 88 89 89 |4 13 14 bo Окружнiсть стегон, см Середпе 31 ok .o 3picT, см rg Першпй вимiр Аятропометричпi показнпкя w w w .4 Висновок. Аrrтропометричнi вимiри дають можливiсть людивi слiдкувати за своею вагою i точво визЕачати нормальЕу вагу при своему зростi. НаЙпростiшиЙ спосiб визв&чити зросто-масовий iндекс. ,Щля цього вiд зросту вiднiмаемо 100 см, якщо BiB яе перевищу€ 164 см, або 110 см, якщо зрiст вищий. Еаша iдеальна вага. Антропометричнi влrмiри допомаОтриманий показник гають також визначити свiй роэмiр одягу та взуття. Наприклад, роздiливши окружнiсть грудеЙ навпiл, можна отримати розмiр одягу. oKpyrKHicTb пlиi у хлопчикiв та чоловiкiв визначае розмiр сорочки. 3наючи Bpicт та вагу тiла, лiкарi призначають певну дозу лiкiв та наркозу. Вiдомо, що у спортi суперЕиKiB пiдбирають за певною ваговою категорi€ю. Практrtчпа робота JЪ 6 Апалiа iпдпвiдуальцого харчового рацiову людипп та його вiдповЦпiсть Еормам Мета: навчитись складати iндивiдуальвий харчовий рафоt{ згiдно з енергетичними витратами оргавiзму та урахуванЕям калорiйностi продуктiв харчування. Обладпаппя та матерiали: кшIькулятор, таблицi: зЕнергетIлчнi витрати людей, зайнятих рiзними видами дiяльвостir, сНорми добовоi потреби людей в поживних речовинах), <BMicT органiчЕих речовин у харчових продуктах}, tПриблизвий розпорядок дня школяраD. Хй роботп 3авдаппя 1. Визначення еверговитрат за добу. Складемо власний розпорядок дня i пiдраху€мо за добу. енергетичнi витрати органiзму сrэ = цl
  • 14. .l l Тривалiсть, Вцд дiяльпостi у год. Витрати енергii за 1 год на 1 кг ваiи Повна витрата енергii в к,Щ,яс при вазi 50 кг 0,25 0,25х15,2=3,8 l90 Рапковий туалет 0,5 0,б х 15,2 380 ПрийманнЯ iжi (снiданок, обiд, 1,о lх5,9=б,9 295 1,0 Ix11,7=11,7 5Б5 ваняття в школi 6,0 бх6,3=37,8 1890 Прогулянка 1,0 1х11,7=11,7 585 виконавня домашнiх завдаЕь 3,0 3х6,3=18,9 94б легка хатвя 0,5 0,5х18,5=9,25 7.6 вечеРя) назад школи робота перегляд 1,7б кнIlжок, телепередач 9,0 24,0 551,25 9 х4,2=37,8 l890 |56,47 7773,75 bo Сон Усього 1,75х6,3=11,025 ok Читанвя 462,5 .o rg i Яйце 1 шт. w Сrriдапок w ванпя IIродукти w харчу- .4 3авдаявЯ 2. СкладаввЯ iндивiдуальнОго добовогО харчового рацiону Реасилr Хлiб Молоко Усього оби Масло Курятина Картопля Огiрки Помiдори Сир твердий Яблука Усього ПЦвечiрок Всього . Шоколад Кефiр Маса Еперг. TiB, цiЕпiсть продук- г 100 50 200 20 370 100 100 200 кДяс 692 419 294 640 2045 859 569 116 82,0 BMicT бiлrсiв, piB, г |2,б |2,б 0,5 6,4 33,96 4в,|4 20,3 100 222 2,8 50 268 0,65 0,65 Са-rrат (буряк, морква), олiя 50 5 l2б 25L 5 746 опу ,1,, 619 3359 4о2 рацi, 0,5 36,2 9,46 б0 200 25 775 7t2 вуглеводiв, г 5,25 5,6 0,06 23,41 2,0 1,0 1 1,25 1,0 1,57 37,42 100 ilси- г 1,3 4,| l. I гiмнастика ,Щорога до l] |4,56 1,0 26,4 14,0 . 4,8 9,3 34,9 3,8 1,7б 22,4 13,3 60,0б 2,5 4,3 rz,b ; 7,5 43,4 4,0 3,0 11,3 9,5 ]
  • 15. Вечеря l0,5 б49 209 |597 6,2б 5,25 67,8 8,0 0,5 l9,0 7,5 зб,2 48,0 2о,6 7747 l32,7 95,4 165.5 10о 100 100 717 Хлiб 50 50 Сирна маса Усього 18,0 яловичина Капуста |22 300 Усього за добу 1,8 5,3 Висповок. При рацiопальному харчуваннi енерговитрати повиннi компенсуватись .ttадходх(енням енергii з iжею. 3а добу еЕерговитрати складали 7774 кЩж, а з rжею вадiйшло 7747 к!ж. Щього достатньо для нормалыlоr w w w .4 bo ok .o rg життедiяльностi. На снiданок повинЕо припалатrt прrtблltзно 25 %l енергii, на обiд 40-45%,, на пiдвечiрок 10ol,, а на вечерю - |5-2О'h. У нашому рацiонi на спiданок припало трохи бiльше вiд норми - 23045 к,Щж, або 26,4 %,. На обiд енергii.поступило менше 3359 кДж, або 43,4 "l,. На пiдвечiрок та вечерю вiдповiдно: 746 к.Щж(9,5 %,) та 1597 кДж (20,6 %,). У добовому рацiонi спiввiдношення бiлкiв, rкирiв та вуглеводiв повинЕо вiдповiдати формулi 1 : 1 : 4. У сеDедньому на добу пmрiбно 80-100 г'бi,ткiв, 80-90 г жирiв та 300-400 г вуглеводiв (а вих глюкози i фруктози - 50-100 г). Жири повиннi бути не тiльки тваринвого, але й рослинного походжеЕня (оливкова та совяшникова олiя). В вашому рацiонi кiлькiсть бiлкiв складала 132 г (трохи вIlще за норму), жирiв 95 г (норма), а вуглеводlв - 165 г (менше за норму). Ми вираховувми кiлькiсть бiлкiв, жирiв та вуглеводiв у грамах, виходячи з процентЕого BMicTy, який подавий у табл. 3. Рацiон включае м'ясяi та молочнi продукти, овочi та фрукти, якi мiстять багато BiTaMiHiB, мiнералiв та бiологiчно активних речовин. Вмiння складати харчовий рацiов мае величезне значення для здоров'я людиви. Ще привчsе людину ковтролювати кiлькiсть iжi i не переiдати, щоб ве вабрати зайвоi ваги. Зваючи свiй розпорядок дня i енерговитрати. мохсна lвiдпрацьовувати> надмiрвi кiлодlкоулi енергii, якi вадiйшли з iжею. В перiод росту калорiйпiсть iжi ма€ дещо перевищувати енергетичнi витрати. 8 BiKoM HopMlI харчування зменшуються, особливо якщо людиЕа веде малорухливий спосiб життя. Рафояальне харчування повивно бути збалавсованим тg повноцiнним. Воно потребуе необхiдноi кiлькостi бiлкiв, жирiв та вуглеводiв, а також незамiняих речовин. .Що вих вiдносять незамiннi амiнокислоти, вiтамiни, мiнеральнi речовини тощо. Не моrкна харчуватись одЕими вуглеводами або одЕими бiлками, бо це призводить до порушевь обмiну речовив та хвороб. Повноцiнне та збалаrrсоваве харчувдння особливо важливе для дiтей шкiльного BiKy. Воно- сприяе нормальному росту та розвитку, пЦвищенню опiрностi хворобам.
  • 16. Лабораторва робота ЛЪ 5 Будова шкiри,'rriгтя, волосяпи Мета: закрiпити зяання про макроскопiчву та мiкроскопiчну будову шкiри та ii похiдяих; повторити правила роботи з оптичвими приладами. Обладuанвя та матерiа.lпл: мiкроскоп, лупа, предметнi скельця, постiйний мiкропрепарат зПоперечвий зрiз шкiриr, волосся. Хiд роботп w w w .4 bo ok .o rg 3авдапня 1. Вивчення будови шкiри. 3а допомогою лупи розглядаемо тильну поверхню шкiри кистi рук. Вопа еластичЕа, тоненька, легко вiдтягуеться паJIьцями, а потiм знову цовертаеться в попереднiй стан. Якщо шкiру трохи вiдтягти, то вона змiщуеться, але ве стягуеться, тому цо прикрiплюеться до м'яэiв сполучною тканицою. На вигляд шкiра слабко ро}rсевого кольору, гладенька, пружна ца дотик. Пiд лупою ми ба.rймо бугристу поверхвю з характерЕим малюяком лiнiй. Нд нiй помiтHi пори, борозви та рiдкi тонепькi волоски. Через пори шкiра дихае. Колiр шкiри зумовлений глибиною розта,шувавпя судиЕ, а також ваявпiстю меланiну темЕого пiгменту, якиЙ з'явля€ться на сонцi. 3асмагла шкiра мае золотаве або шоколадЕе забарвлення. На свiтлiй шкiрi просвiчуеться KpoBoBocBi судиви. ,Щолонi рук мають бiльш товстий шар цкiри i гладепьку uоверхЕю, ца якiй вiдсутнi волоски. ПЦ лупою ми бачимо характерний вiзеруяок борозен, суворо iндивiдуальний для KorKBoi людиrrи. Особливо неповторпий рельефЕий маJIюнок шкiри пальцiв. Саме яа цьому базуеться використавЕя вiдбитвiв пальцiв для визначеяня особистостi людини. 3авдапня 2. Розгляяемо постiйний мiкропрепарат шкiри пiд мiкроскопом. Порiввяемо мiкропрепарат з маJIюнком посiбвика або пiдруrника, зпайдемо ocHoBHi шари шкiри та вивчимо ix значення. Епiдермiс, або надшкiр'я, перший зовнiшнiй шар шкiри завтовшки - це 0,07-2,5 мм i бiльше. Клiтини епiдермiсу щiльно прилягають одна до одноi у виглядi мiцвоi тканици з багатьох шарiв. Це баrатошаровий плоский епiтелiй. На мiкропрепаратах шкiри видно, що зверху знаходиться шар ороговiлих мертвих клiтин '- роzовuй шор (L|, а пiд яим шар живих клiтин епiдермiсу, або зернuсmuй utap (2). Нижнiй базальний, або роспlковuir чrор епiаерrriсу (3) представленшй меншими за роэмiрами клiтияами, якi постiйно дiляться. Роеовuil u!ор gе ма€ кровояосних судин, тому тут клiтини постiйво злущуються. Iз Еrоговiлих BepxBix шарiв утворюеться мiцне покриття, особливо ва долоЕях та пiдошвах. НаЙтовшиЙ епiдермiс на повiках очеЙ. Живi клiтияи роспковоео шору розмно)fiуються i ростуть, дозрiвають, i нiби виштовхують cTapi роговi клiтини, якi вrке вiдслужили. HoBoyTBopeHi клiтини формують зернистий шар епiдермiсу, головна функцiя якого - захист шкiри вiд проникнення рiдиви, г8зiв, отруйних речовия та бактерiй. Ростковий шар забезпечуе регеверацiю, або вiдновлеввя шкiри. Тут розмiщевL пizменrппi клimuнч (меланоцити), якi сиЕтезують меланiн. Вiд кiлькостi меланiну залеясить забарвлення шкiри BiH е своерiдним сонячним екраЕом, який захищае вiд Йкiдливого опромiнення. Меланiн не тiльки поглина€ ультрафiолетовi променi, але й виробляе BiTaMiH Д, необхiдвий дJtя ЕормаJIьного розвитку KicToK. Одэке, епiдермiс виконуе piзHoMaBiTBi функцit: захист шкiри вiд пошкодэкень, сонячЕого опромiнення та проникнеЕня шкiд_ ливих речовип; регенерафю шкiри, визIIаченвя кольору, вироблеявя BiTaMiHy .Щ для нормальцого формування скелету та чутливiсть шкiри. Епiдермiс не тiльки захищае i оновлюе нашу шкiру, але й утворюе роговi похiднi утво_ вiгтi, якi необхiднi для захисту кiнчикiв пальцiв, реЕIIя -
  • 17. ,l i it ;l I I l ,i , {a i_:]]J! a. , &]1j* l ],l, ;i,c .*i or g ,'.* L Ж..li .,f :,'l ,l r t !r ,j !l *I. l l, !U w .4 b oo k. .ý w w Пiд епiдермiсом розмiщена власне шкiра, або дерма, Вова утворева сполучною тк'аниною з великою кiлькiстю колагенових волокон (4). Вяутрiшвiй шар шкiри мае товщину 1-2 мм. В вiй е сосочковий та сiтчастий шари. Сосочковutt шар (б) склада€ться з пухкоi сполучноi тканIIни. ,Щерма вдаеться в епiдермiс у виглядi особливих сосочкь, всерединi яких € HepBoBi закiнченвя i капiляри. СосочковлrЙ шар дерми мiстить багато rcолаееноби.f волокон, мiж якими вкрапленi,м'язовi (6). цl волокна забезпечують еластIIчнiсть шкiри, здатнiсть розтягуватись i знову приймати попереднiй вигляд, Вони надають шкiрi мiцностi та пружностi. Сосочковий шар прояИзаЕий численцими крово,,оa""r" та лiмфатичвими судиЕами, Еервовими волокнами та закiяченнями. М'язовi волокЕа (6), вкрапленi мirк колагеновим}I, беруть участь у пiдвiманнi волосся, видiлення ceKpeTiB шкiрних залоз та пiдтримують пруlкнiсть шкiри. KpoBoHocHi судици сосочкового шару е своерiдним (депоD, у якому зберiгаеть- .Щерма. сядоlлкровi. сiim,часпluй чzср. Сосочковий шар поступово переходить у сiлпчасmutt utар (8), (7) у якому розмiщевi сальнi та потовi залози, рецептори, волосянi цибуливй та колагеновi волокна (4). OcTaBHi переплiтаються i утворюють своерiдяу ciiочку, через що шар i отримав свою назву. Вiя зумовлюе пруаrснiсть шкiри, захищае rr* вiд пересиханвя та забезпечуе терморегуляцiю та чутливiсть. У дермi знаходяться приблиэно пiвмiльйона рецепmорiв, якi безперервно посилають сигями в мозок Еро IIавколишя€ середовище, сприймаючи тепло, холод, бiль, тиск, дотик тощо.
  • 18. bo ok .o rg У сiтчастому шарi розмiщенi сальнi i потовi аiulози та волосяпi цибулини. Сольнi залозч (11) вiдкриваються протокамrr у волосяних сумках. Жир, який видiляють сальнi залозrt, змащуе волосся та шкiру, захищаючIr iI вiд пересихання. Шкiрне сало забезпечуе водонепроникнiсть шкiр!t, пом'якшуе'rf, попереджу€ утворенЕя трiщин. 3авдяки поmовuл залозом та кровоЕосним судrlнам дерми забезпечуеться терморегуляфя та видiлевня продуктiв обмiну речовин. Поlповi залозч (10) Ma:leHbKi трубочки, якi пiднiмаються з дерми на поверхню шкiри. Пiд час iнтенсивного фiзичного яавантажецня або спеки потовi залози прискорюють видiлення поту, який випарову€ться з поверхнi шкiри i охолодrкуе органiзм. KpoBoHocHi cyOuHu те}к допомагають мехаяiзмам терморегуляФi. Якщо BoHL роашrtренi, шкiра вiддае бiльше тепла, а якщо звуженi - тепло зберiгаеться всерединi. KpiM того, у кровоносних судиЕах шкiри зберiгаеться до 1 л крочi, що мае неабIrяке значеlIня як резервний залас, своерiдне,дело KpoBi. Гilrодерма (12). Ще Еайглибший шар шкiри, який складаеться з жировоi тканипи та сполучЕотк8нIrнних волокон. Щi волокна зв'яэуюfь дерму з м'язовими TKaHItHaMtt, якi леясать глибше пiд шкiрою. На мiкропрепаратах шкiри добре помiтнi округлi жrrpoBi клiтrlни, якi входять до складу пiдшкiрпоi клiтковини, волокна та KpoBoHocHi судини. Гiподерма своерiдний буфер, який захищае тiло, пом'якшу€ силу фiзичHtIx поштовхiв i ударiв, е своерiдною захисною подушкою для усього органiзму. Як вiдомо, ж!Iр може - це запаснi поживнi речовини, якi органiзм використати пiд час голодування та iнших несприятливих умов. Гiподерма термоiзолятор, який зiгрiва€ нас BзIr}tKy i охолоджуе влiтку. - прекрасний ендогенвоi води. Вова Жир джерело утворю€ться пiд час розкладання органiчяих речовив i викорпстовуеться на потреби самого органiзму. 3авдаrrвя 3. Будова та функцii шкiри Шар шкiри Особливостi будовrr Фуlrrqцii шкiрш MepTBi клiтинлt рогового шару; живi зернистого та росткового; пiгментнi клiтини (меланiн); клiтиrrи щйьяо прtlлягають одна до одпоi Захищае вЦ ультрафiолету, мiкробiв, зовнiшнiх Еластичнi колагевовi i м'язовi волокrrа; c;bнi w 2..Щерма w w .4 1. Епiдер:rriс i потовi заJIози; KpoBoHocHi судини; рецептори дотику, болю, холоду, тепла; в дермi е пори 3. Гiподерма (пiдrчкiрна клiтковива) Жировi клiтини, еластичвi волоква, KpoBoHocHi судици впливiв; виробляе BiTaMiH д 3ахищае вiд зоввiшяiх впливiв; надае еластичностi i мiцяостi; змащуе шкiру; терморегуляфя; депо Kpoвi; видiлення поту; забезпечу€ чутливiсть; дихаЕвя 3апасае жир, теплоiзоляцiя, амортизатор ударiв, захища€ вiд зовнiшrriх вплrrвiв, зв'язуе iз м'язовими тканияами 3авдавня 4. Вивчеввя будови пiгтя (див. рис.) ПохЦними рогового шару епiдермiсу е Hizm,i, Нiгтьова пл&стиttка (2) роаташовуеться ва нiгтьовому лоlкi (4) i оточева нiгтьовпм валиком (3). Вона мае вiльний край (1), TiTo i скритий пiд шкiрою корiпь. Нiготь своерЦций щит, - це який прикривае rrixcBi кiнчики паJIьцiв. Еадiйцiсть цього щита заJIеэкить вЦ паваЕтаженвя на руку. Швидкiсть росту вiгтя ставовить 0,1-0,2 мм за добу. На руках нiгтi замiпюються за 3-4 мiсяцi, а Еа ногах за 6-8. -
  • 19. .4 bo ok .o rg 3авдаrrпя 5. Вrrвчення будови волосини (рис, 3). Розглянемо волосиЕу спочатку крiзь лупу, а потiм пiд мiкроскопом. Пiд,лупою видно, що кожпа волосиЕка вкрита лусочками, якi накладаються одна на одну у виглядi черепицi. На кiнчиках лусочки срозплiтаютьсяr, зумовлюючи посiчеяе волосся. Волосся € роговим похiдним дерми. Воно утворюе волосяний покрив майже lra всiЙ шкiрi. fliд мiкроскопом видно, що кожна волосиЕа складаетьс8 а кореня (9), який знаходиться у волосянiй цибулинi (7), i стрижня, яклtй пiдвiмаеться вад шкiрою. Стрцэкевь вкривають черепrrцеподiбнi лусочки кутикули. Волосся виростае похило, з волосяяоi цибулини, навколо якоl'е волосяна сумка. Щllбулина мiстить клiтиЕи епiтелiю, аKi нагадують ростковлrй шар епiдермiсу. IiriTиHlr цибуливц розмцожуються, i в результатi вiдбуваеться picT волосини. В середину волосяноi сумки вiдкриваються сальнi залози. Волосся змащуеться ,киром, що допомагае зберiгати еластичнiсть, мiцнiсть та блиск. Живе волосся виглядае блискучпм та шовковистим. 3низу до цибулини пЦходять нерви та KpoBoвocHi судиrrи, якi забезпечують чутливiсть волосся та його живлення. Росте волосся iз швидкiстю 0,3-0,4 мм за добу, найкраще - у вечiрнi години. Волосся зiгрiвае шкiру голови, захищае вЦ сонця, та Й взагалi с чудовою прикрасою людини. 3агальпrIй Blrcltoвoк. Фупкцii шкiри та iI похЦцях. Шкiра мае зaxltcвy, рецепторну (чутливiсть), видiльну, диха_пьну, теплорегуляфйву та теплоiзоляцiйну функцiI. Шкiра забезпечу€ еластичнiсть i мiцнiсть покривiв, слугуе як депо KpoBi та амортизатор ударiв, а такохс зв'язуе покрици з м'язовими Нiгтi TKaEIIBaMlt. w w w захrrщають вiжнi кiнчикrr пальцiв вiд пошкоджеrrня, а волосся шкiру гоJIови вiд холоду та спеки. Шкiра та ii похiднi (нiгтi i волосся) е непереЬершеH!t}t витвором прlrроди, чудовим одягом, захистом i прикрасою для людиви. Практичва робота Л! 7 Вимiрювавrrя тепrператури тiла Мета; сформуваттr вмiння вIлмiрюватп температуру тiла в рiзних дiляrrках (пахвова дiлянка, ротова пороlкнива). Обладнавпя та матерiалIr: ртутний меди.rний термом€|,гр, скляЕка розчином фурацилiну, серветка для витирання термометра. з дезiвфiкуючим Хiд роботп 3авдаппя 1. Медичвий термометр струшуемо, дезiЕфiкуемо в склявцi з фурацилiвом, витираемо серветкою i обережно кладемо в ротову порохнину KiHчик термометра на 5-7 хв}tлин. 3апrrсуемо отриманий результат. Температура 36,9 "с. 3авдаппя 2. Медичяий термометр струшуемо, дезiнфiкуемо в склянф з фурацилiЕом, витираемо серветкою i обережво кладемо в пахвову дiлянку ва 10 хвцлин. 3аuисуемо отримаЕий результат. Температура 36,6'С. Висновкп. 3а звичайних умов здоровий оргаяiзм мае cтrl-пy темпераryру тiла. У пахвовiй дiлянф воuа зазви.rай складае 36,5...36,9 "С, а в ротовiй порожницi -- 36,9.,.37,2 "С, Це можЕа пояснити тим, що всередияi тiла температура
  • 20. головяого мозку. .4 bo o k. or g завжди вища, яiж ззовIti. У прямiЙ кишф вона коливаеться в меrках 37,2... 37,5 "С. KpiM тогсl, протягом доби температура може змiцюватись ва 0,50,7 "С. Щовелено, що найнихсча температура о 3-4 год ранку, а найвища * о 17-18 год вечора. В органiзмi люд!tl{лt в результатi окиснення органiчних речовин постiйво утворю€ться тепло, Теп,тоутвореЕЕя вiдбуваеться за рахунок процесiв тр&влевня, диханвя та роботи м'язiв. Багато тепла утворю€ться в органах черевно1 порожнини (70'И, ), 2О "l, -, за рахувок роботrr м'язiв, а решта (10% ) - у результатi дiяльяостi iвших внутрiшнiх органiв. I_{e поясвюе, чому температура тiла всерединi органiзму завr(ди вища. Наш органiзм вiддае надлишок тепла у Еавколишне середовище. Теплоутвореяня збйьшуеться в результатi iнтенсивноi фiэичноi роботи або занять спортом. При зяихсеннi температур}l повiтря теплоутворення теж эбйьшуеться i одночасно збiльшуеться тепловiддача. Тепловiддача перехiд тепла вЦ - це органiзму людttни до Еавколишнього середовйща. Урiвяоваженiсть процесiв т€плоутворепня i тепловИдачi (терморегуляфя) зумовлю€ постiйну темпераTylty тiлв. Бi;rьшiсть теплаt яке утворю€ться в органiзмi людини, видiляеться у зовЕiшне середовище через шкiру. Оптимальвою температуIюю повiтря вважа€ться 2О-22 "С. При цьому тепловiддача вiдбува€ться за рахуЕок радiацii та коввекФi, mбто випромiнюваЕЕя тепла та проведеIIЕя його через повiтря. Коли температура повiтря пЦвищуеться, включаюЬьея механiзми терморегуляфi за рахувок розширення судия шкiри та потовидiлення. Вiдбуваеться рефлекторяе роsширенвя кровоносвих судпЕ i капйярiв шкiрп. Ними протiкае бiльше KpoBi, отже збiльшуеться вЦдача тепла. Якщо це не допомагае звiльнити тiло вiд надмiру тепла, тепловiддача збiльшуеться за рахунок утвореЕня та випаровувавня поту з поверхнi шкiри. Балавс мiж процесами теплоутвореняя та тепловiддачi регулю€ цеЕтр терморегуляцii, який внаходиться в стовбурi w w w Вдоровий оргаrliзм за звичайяих умов ма€ сталу температуру тiла (36,536,9'С). Пiдвищеяня або зяиження температури тiла важливий показяик для дiагностуваЕня захворюв8нь. Пiдвищеквя температури свiдчить про запальвi процеси в оргаяiзмi. Гострi респiраторнi зФ(ворюванЕя, грип, туберкульоз, диQlтерiя, пневмовiя часто супроводжуються пiдвищепням температури тiла. При вегето-судцннiй дистоцii порушуеться вервова регуляцiя судия, i, як результа,т, з'являються головний бiль, стомлюваяiсть та яевелике эЕи)IiеЕtlя темпераryри тiла. Практпчпа робота .l|i 8 .Щослiдлсепяя рiзпцх видЬ пам'ятi Мета: дослiдити рiзнi види пам'ятi. Обладнапня та матерiалп: набiр карток, таблиця слiв, секундомiр, аркушi чистопо паперу. Хiд роботп Вавдаппя 1. Вивчеrrяя механiчпоi пам'ятi (робота в парах). ,Щослiдимо та порiвня€мо два види пам'ятi: мехавiчяу та логiчну. В першому завданяi yrHi зачитують одив одному по 10 пар слiв, якi не мвють логiчвого зв'язку. Наприклад:
  • 21. стiлець чашка - картина ложка - пlвень - м'яч - лiтак телефов - крейда - чаиник - мrсяць черевикЕ - вlтер ракета - пlсок снlг - стIлець пташка синиця - дрова - металург риба - поже}rса жук сорочка - трамваи снlг - зlлма голова сонце - лlто - чашка - вистава k. театр пошта - лист картияа - художвик дощ - калюжа море w w - папlр - волосся уроки - школа окуляри - очr олrвець кава .4 bo o - молоко - компот - гра w корова яблуко лялька or g Вiдтворюемо по пам'ятi та зtшисуемо пари слiв, кожеrr }п{ень на своему арЙушi паперу. Показник мехавiчвоi пам'ятi дорiвяюе вiдношенню вiдтворевих пар слiв до t0. В яашому випадку показник механiчноi,пам'ятi 0,5, або 50 % в одffкщо показник менше 0,6, вважаетьвого 5rчня та 0,6 або 60 % - у другого. ся, що мехавiчна пам'ять розвияута,слабко. Отже, в одЕого учня недостатньо розвиЕута механiчва пам'ять, у iншого - в HopMi. 3авдаппя 2. .Щослiдження логiчвоi (змiстовuоi) пам'ятi (робота в парах) Вчитель роздае картки, а rrнi запам'ятовують пари логiчно з'язаних слiв, .Щля дослiдженяя логiчноi пам'ятi праву половину пари слiв закриваемо аркушем паперу i вiдтворюемо слова по пам'ятi на паперi, а потiм перевiряемо один одного. Показвик логiчноi пам'ятi 0,7 та 0,9. Якщо показник логiчноi пам'ятi бiльше 0,8, то змiстовяа пам'ять розвияеяа добре. машина - руль замок - ключ - вода аптека - лlки - дзвiяок - грошi телефон банк 3авдацпя В. Вивчевня ролi активноi дiяльностi при мимовi;rьвому запам'ятовуваняi Учнi класу подiляються на три групи. Учнi першоi групи переписують числопереписують Ii в дзеркальному ву таблицю на oKpeMi аркушi паперу, другоi - i эаписують числа Еа вiдображеннi, а цrетьоi результат. На ви- дiлять хвиливу. цrи коrrавня роботи витрачаемо одну 3 6 36 9а 9 63 42 9 81 75 18 |2 58 84 24 99 72 15 30 33
  • 22. Визначаемо(Иl правиJlьпо вiдтворених чисел (С) за формулою: ,C=A/Bx100, А -- кiлькiсть правильно вiдтвореяих чисел, В - кiлькiсть чисел у таблицi. IIорiвняемо даIIi,грьох груп. В першiЙ гр. С = 40oll , у другiil бO'И,, а в третiй - io'ri,. Операцii з числами, тобто активна дiяльнiсть покращус де запам'ятовування. rg Висновок. Yci вlIдлt пам'ятi проявляють у двох формах - логiчЕо-змiстовiй та чуттево-образнiй. Mlr дослiджув:rли механiчну та логiчно-змiстову пам'ять на прикладi пари слiв, якi мали або не маJIи логiчного зв'язку. Краще запам'ятовуються слова, якi мають логiчниЙ зв'язок. Логiчва пам'ять за характером належить до умовно-рефлекторних. Вона оперуе переважно поняттямrl, якi логiчно зв'язанi Mi)fi собою. Мехапiчяа пам'ять Еале}кить до чуттево-образних, бо спираеться тiльки на органи чуття. Чуттево-образна пам'ять подiляеться lra зорову, слухову, смакову, вюхову та рухову пам'ять. Активяа дiяльнiсть допо}Iагае кращому засвоенню iнформацii. Ми перевiряли точнiсть пам'ятi, яка визначаеться кiлькiстю правильно вiдтворевоi iнформацii при згадуваняi. А,те для перевiрки мiцностi пам'ятi потрiбен час. Для рiзних видiв трудовоi та навчальноi дiяльвостi потрiбЕi рiзнi види пам'ятi. Тому потрiбно розвивати Bci види пам'ятi шляхом постiйного тренування. .o Лабораторна робота NЪ 6 Булова головпого мозку людини oo k Мета: з'ясувати особливостi будови вiддiлiв головного мозку, навчитися розрiзняти .4 b ix на муляжах та моделях. Обладяання та матерiали: розбiряi моделi головяого мозку людиЕи, муляя{i головного мозку людини i хребетних тварин, вологi та пластивчастi препарати розрiвiв мозку тварив. Хlд роботп w w w 3авдапrrя 1. Розглянемо розбiрну модель головЕого мозку людини та порiвняемо iL з рис. 5. .Щля цього розкриемо модель, визIIачимо праву та лiву пiвкулi та внаЙдемо перетиЕку, яка ix з'еднуе, тобто моOолисте тiло (7). 3авдаппя 2. На роакритiй моделi, муля)lсах мозку хребетних тварив та Еа рис. 5 знаходимо вiддiли головного мозку людини та порiвнюемо Ix з вiддiлами мозку тварин. Рис.5 Головпий мозок людиЕи мiститься в черепяiй коробцi i мае три основних вiддlлu: мозковuil сmовбур, rrозочок m,а велurcuй мозоtс (пiвкулi). Розглянемо бу_ дову стовбура головного мозку людияи.
  • 23. ( товбl,р ск.:Iадаеться з lовzасmоzо ,uозку (|), мосmа (2), cepeOHbozo |3) mа проа: q,но?о.чозкц (4). На муляжах видно, що Bci ф вiддiли стовбура (KpiM моста) -: : r, хребетних твариЕ. У 1oBzacmoMy лtозку (1,) зцаходяться центри житт€во ресРлексiв: дltхання, дiяльностi серця, слиновидiлення, ковтання яка знаходиться MiTt середнiм та дов- частпна стовбура, :астим мозком. BiH нiби з'еднуе i'x, тому мае таку назву. MicT с у ссавцiв i у .:r).fltHtl. Через MicT проходять шляхи нервових iмпульсiв iз нижче розмiще:;lrx вiддiлiв до вище розмiщеяrrх i навпаки. В сереOньому лчtозку (З) розмiщенi :iJKipKoBi центри зору, слуху, м'язового тонусу. Промiжнчtt лоJоr (4) € KiH:reBltM вiддiлом стовбура. На моделi BiH добре помiтний пiд мозолистим тiлом. зэ)+i_,IивItх :ощо. Мiсm (2) w w w .4 bo ok .o rg Про.uiжнutl лозо}с складаеться з таламуса (зорових горбiв), гiпоталамуса та вищий пiдкiрковий центр веrttшкоподiбного тiла (епiфiза). Гiпоталамус :етативноi HepBoBoi системи. BiH регулюе роботу залоз внутрiшньоi секрецir. Саме завдяки гiпоталамусу вiдбуваеться взаемозв'язок BepBoBoi та гумормьзoi регуляцii функцiй органiзму. Гiпоталамус регулюс дiяльнiсть гiпофiза (8) впутрiшньоi секрецii. Вiд стовбура мозку людипи вiд- голорноi залози ходять 12 пар черепно-мозков!tх яервiв, якi зв'язують його з органами чуття, r{'язами, залозами голови, а також внутрiшнiми органами. 3авдацrrя 3-4. На моделi, вологих та пластинча,стих препаратах розгляtlемо будову rriвкуль головпого мозку та розмiщення cipoi i бiлоi речовини. На чуляжах ми бачимо, що тiльки у ссавцiв великий мозок добре розвинений i вкривае стовбур, захищаючи його вiд ушкоджень. Великий мозок людиtIи чае найбiльшi розмiрлl i складаеться з двох пiвкуль, а'€дваt{их мозолистим TL,loM. Пiвкулi головного мозку подiляються на частки. Видiляють три найг.,I!tбшi борозви пiвкуль, добре помiтвi на моделi: центральну, бiчну та потlrлrлчно-тiм'яну. Вони подiляють пiвкулi мозку тrа чотири частки (на моделi вони зафарбованi в рiзний колiр). Idентральна борозна вiддiляе лобну частку частку вiд тiм'яноr та лобноi. вiд тiм'яноi. Бiчна борозна - вiддiляе скровеву Потиличво-тiм'яна борозuа вiддiляе тiм'яну частку вiд потиличноi. ,Щрiбнiшi борозни подiляють частки Еа звививи. Поверхня пiвкуль головного мозку вкрита сiрою речовиною, або корою. Колiр cipor речовини зумовлений забарвлекням клiтин. Кора складасться а вервових клiтин (нейронiв), розташованих у виглядi шести основних шарiв. Товщина вiд 1,3 до 5 мм. На моделi та пластинчастих прекори у рiзних дiлянках паратах видно, що пiд шаром cipoi речовини лежить шар бiлоi, яка стаЕовить собою BepBoBi волокна. Це вiдростки нейронiв, якi вЦходять вiд cipoi речовиви, або спрямованi до Hei. HepBoBi волокЕа вкритi мiелirrовими оболояками i визначають колiр бiлоi речовини. Вони виконують роль провiдника нервових iмпульсiв (до кори або вiд кори). На вологих препаратах помiтно, що у бiлiй речовинi мiстяться ядра cipoi речовини. Ще пiдкiрковi вузли, якi забезпечують умовно-рефлекторну дiяльнiсть м'язiв. В Kopi головного мозку вiдбуваеться авалiз ycix подразпикiв, якi надходять iз навколишнього cвiтy та внутрiшнього середовища. Поверхня пiвкуль нiби зiбрана в складки рiзних розмiрiв, якi утворюються борознами та звивинами. Ще збiльшуе площу поверхнi пiвкуль головвого мозку. Понад 2/3 поверхвi кори сховаЕо в борознах та звивинах. Кора головного мозку забезпечуе адекватну реакцiю органiзму на подразЕики, утворевrrя умовних рефлексiв, вищу нервову дiяльнiсть та регуляцiю Bcix фувкцiй оргаЕiзму. 3авдання 5. На моделi та вологих препаратах розглянемо будову мозочка та розташування бiлоi i cipol речовини. Мозочок складаеться з двох пiвкуль (правоi та лiвоi), з'еднаних черв'яком. Поверхня пiвкуль роздiляеться поперечними пармельними борознами. Кора мозочка вкрита сiрою речовиною до 2,5 мм завтовшки (тiла нейронiв). Бiла речовина на зрiзi нагадуе обрис гiллястого дерева i складаеться з нервових волокон. Розмiри мозочка у хребетних тварин рiзнi. У земцоводвих i плазунiв розмiри мозочка меншi, HirK у риб. Ще пов'язано з тим, що мозочок вiдповiдае за рiввовагу тiла. Щентр тяrкiнвя у земноводних та плазунiв розташований низько, iM не потрiбно активно зберi-
  • 24. гати рiвновагу, от)rсе, мозочок мае меншi розмiри. У птахiв та ссавцiв мозочок добре розвинений, що пояснюеться складними рухами та необхiднiстю коор- динацii pyxiB. У людини мозочок головний орган pyxoвoi системи, який здiйснюе координацiю та контроль за BciMa рухами, пiдтримуе тонус м'язiв та регулю€ рiвновагу тiла. Завдапня 6-7. Замалюемо будову поперечного розрiзу головЕого мозку людини i позначимо ocHoBHi елементи (рис. 5). Будова головЕого мозку людиЕи: 1 - довгастий мозок 2 MicT 3 - середнiй мозок 7 - промiжвий мозок 4 - мозочок б 6 - великий мозок 7 мозолисте тiло 8 - гiпофiз Впсновки. Головнпй мозоtс вищий вiддi;l цевтральноi BepBoBoi системи людини. BiH складаеться iз сmовбуро, велuкоzо Jrlозrcч mа Jпозочка. .Що стовбура налеясать: довгастий мозок, MicT, середнiй та промiжний мозок. Кохсrlий вiддiл винону€ cBoi функфi. Головну роль в регуляцii роботи органiзму вiдiграе великий мозок. Мозочок здiйснюе координацiю pyxiB та контроль за рiвновагою тiла. Порiвняно з хребетяими тваринами головний мозок лю- or g - дини вайкраще розвинений, Великий мозок i мозочок вкритi сiрою речови_ oo k. ною тiлами яейровiв. Cipa рёчовина MolKe мiститись в товщi бiлоi, утворюючи пiдкiрковi ядра. Найбiльшi роамiри мае великий мозок, який мае чисельнi борозви та звивини. I_!,e збйьшуе площу поверхнi мозку i обумовлюе вищу психiчну дiяльпiсть i складну поведiнку людини. .4 b 3пачеппя вiл.цiлiв головЕоrо мозку Вiддiл головного мозку Стовбур довгастилi мозок; IdeHTp життево дах i нirкки мозку; таламус, гiпоталамус слуху, м'язового w w w - MicT; - середнiй мозок; - промiжняй мозок велцкий пrозок Фуlrкфi Особливостi будови .Щовгаетий мозок та MicT утворюють задвiй мозок; е та епiфiз; Права та лiва пiвкулi, з'еднанi мозолистим важливих рефлексiв; пiдкiрковi зони зору, тонусу; пiдтримавяя гомеостазу, регуляцiя фупкцiй гiпофiзу Утворення умовtlих рефлексiв, вища яервова дiяльнiсть, тiлом; пiвкулi подiлеяi борознами та звивиЕами на частки Мозочок регуляцiя функцiй; Права та лiва пiвкулi, з'еднанi черв'яком; е борозни та звивини Пiдтримання координацii pyxiB, рiвновага тiла, тонус м'язiв
  • 25. Лабораторна робота Лi 7 Впвченпя акомодацii ока, реакцii зiпиць па свiтло }teTe: вивчити явичlе акомодацii, встановити акомодацiйнi можливостi ока. Об:адвапrrя та матерiали: аркуш паперу з отвором i лiтерами рiзного розмiру вавколо ttього; напвсаний ва дошф довiльнrrй текст. Хiд роботи 3авдацпя 1. Вивченвя акомодафi ока (робота в парах). Одив учень (експериментатор) тримае яа вiдстанi 10-15 см вiд очей iншого у.rня (пiддослiдяого) аркуш бiлого пsперу з отвором у ньому i лiтерами по'Його радiусу, Через oTBip у паперi можна IttIтати написаний на дошцi текст. Пiддослiдний читас напис на дошцi через oTBip у паперi однrtм оком, прикривtцп iЕme. Лiтери Еавколо отвору на паперi здаються при цьому розмитими. ПЦдослЦвий переводить погляд на лiтери ва аркушi паперу. Напис на дошцi при цьому здаеться розмитим. i w люються .4 bo o k. or g ока до чiткого сприйняття предметiв, якi Впсяовок. АкомОдацiя - здатнiсть зяаходяться на рiзнiЙ вiдстанi. Ще вiдбуваеться завдяки можливостi кришталика змiнювати свою кривизIrу. Немолсливо одночасно чiтко бачити предмети, що розташованi яа рiзних вiдставях. В першому BapiaHTi кришталик ока 4яалаштованийr ва сприйняття вiддмених об'ектiв (текст на дошцi). IIри такому полоясеннi тексry (на дошцi) кришталик мае мму кривItзtIу. Ще досягаеться за рахунок роэслаблевяя вiйкового м'яза i натягяеяЕя зв'язок, якi сплющують кришталик. При наближевнi предметiв до окs кривизне кришталика збiль_ шу€ться, BiH стае опуклим. У цьому вигадку вiйковi м'язи скорочуються, а зв'язки кришталика эбiльшуеться, i - розслаблюються. 3алолдлююча сила ми чiтко бачимо близько розташовавi лiтери. 3ображеяня на дошцi ста€ роэмитим, тому що око (наJIаштоваяе, на сприйняття блиаьких предметiв. Якщо око знову спрямувати на вiддаленi предмети на дошцi, то вiйковi м'язи розслаблюються, зв'язкlt натягуються, i кришталик знову сплющуеться. ВавдякЙ акомодацii ок& ми можемо бачитя предмети, якi зпаходяться на близькiй вiдстанi, а потiм переводити погrяд ва бiльш вЦдалевi предмети або навпаки. Переводити погляд вдалину корисЕо для очей, тому що вiйковi м'язи розслабвiдпочивають. w w 3авддвпя 2. Виавачеявя реакцii зiвиць ва свiтло. Поверяемо giлgслiдного обличчям до свiтла i звернемо увагу на круглий отшириву його Bip в центрi райдужноi оболоЕки ока - зiницi. ,Щослiдхсуемо зiниць та одваковiсть ix дiаметру, Ватуляемо одне око пЦдослЦного, який сmiть обличчям до свiтла, на 10-15 сек. Вiниця закритого ока розширюеться, а разом 8 Еею роащирюеться i вiциця незакритого ока. Вабираемо руку вiд ока цiдцgслiдвогэ i спостерiгаемо одяочасне рiзке звуrкевня эiниць до однакового розмiру. Впсповок. 3iвицi очей здатнi рефлекторно змiвювати свiй дiаметр завдяки коловим та поздовжнiм м'явам райдужки. При яскравому свiтлi зiницi звукiлькiсть ,куються, при змевшеннi освiтлення - розширюються, регулюючи безумовний свiтла, яке потрапляе в око. Сияхронна реакфя зiниць на свiтло рефлекс, який е у людинtt, доки воЕа хсива. ,Щiаметр зiницi людини молсе змiвюватись i в результатi емоцiйних реакфй. ВЦ страху зiницi розширюються, а вiд гнiву звужуються, Це вЦбува€ться завдяки дii симпатичноi та парасимпатцчноi BepBoBoi системи i не залежить вiд волi людини.
  • 26. . Лабораторша робота Ni 8 Вивчеппя слiпоi пляпtп па сiткiвцi ока Мета: вивчити механiзм сприйняття зображення, яавчитяся виявляти слiпу пляму ока.. Обладваlrшя та матерiалIr: картка для виявлення слiпоi плями на сiткiвцi ока. Хй роботп 3авдання 1. IIрикриваемо лiве око рукою i помiщаемо картку з малюнком rrа вiдстанi 1б см вiд очей..Щивпмось правим оком тйьки на хрестик, зображевий на картцi, i повЬьво Еаближа€мо та вiддаляемо картку доти, доки не зЕикне з поля зору один iз трьох кружечкiв. Спостережеrtня: на вiдстанi вiд ока приблизно 27-28 см зображепня кружечка N! 3 знlлкае а поля зору, 3авдаrrня 2. Повторюемо дослiд, прикривши праве око рукою, i фокусуючи IIогляд лiвого ока на кру}кечку за номером 3. Спостереження: приблизво на такiй же вiдставi (27-28 см) з поля зору зяикае xpecTtIK. Зорове зображення склада€ться or g Пояснення: око ве сприймае предмети, тому що rx зображення потрапля€ на с",тiпу пляму ciTKiBKll - мiсце виходу зорового нерва. Якщо розглялати предмет двома очима, то зображевня яе Brrltкae, i слiпу пляму виявити немо)rtливо. iз зображень правого та лiвого ока. w w w .4 bo o k. Висповок. Mll ознайомилися з механiзмом сприйняття зображенвя предметiв сiткiвкою. CiTKiBKa ока, яка мiстить фоторецептори - внутрiшня оболонка (колбочки та палrlчклt). В цевтрi сiткiвки мiстяться переважво колбочки. Це Micrle найкращого бачення, яке називають жовтою плямою. (Dоторецептори мiстять особливi свiтлочутливi пiгменти (родопсин та йодопсин), якi запускають механiзм вици}iнеяня нервових iмпульсiв. Рецептори з'едвуються з нервовимlr клiтлlнамrt, вiдростки яких утворюють зоровий нерв. Поряд ia жовтою плямою знаходиться слiпа пляма мiсце виходу зорового нерву. Тут нёмае tllоторецепторiв. Якщо зображення потрапляе на слiпу пляму, воно ста€ IIевцдимttм. Плопlа поверхнi слiпоi п.iями ставовить вiд 2,5 до б мм2. Повне эорове зображеrrня складаеться iз зобраяtеяь превого та лiвого ока, тому ми бачимо предмет}r цiлiсвими. Лабораторна робота Ла 9 Вuзначепня абсолютпого порогу слуховоi чутлпвоетi мета: вав.tитися виавачати порiг слуховоi чутливостi. Обладпапяя та матерiалп: механiчвий годIrвник, сантиметрова. лiнiйка. Хiд роботп абсолютвого пороry слуху. Учнi об'сднуються в групи, до складу яких входять y.{Hi з двох сусiднiх парт. Один учень (пiлдослЦпий) сидить ца стiльцi iз заплющеними очима. ,Щругий (експеримеhтатор) повiльно яаближае до вуха пiддослiдного мехавiчций годrtннI{к доти, доки той не почуе його звук. Третiй учень (асистент експериментатора) саятиметровою лiнiйкою втtмiрюе вiдстань, ва якiй почуто звук, вiд вуха пiддослiдвого до годцвнЕка. Повторимо дослiд тричi для коratного вуха, а потiм знал'iдемо середнiй результат i занесемо його до таблицi: 3авдаппя l. Визначеввя
  • 27. a Праве вухо Лiве вухо Пе!rший учеяь .IIрlrгиr-r yreHb 6,5 см 7,5 см 8,5 см 7см Третiй yreHb 7,0 см 7,б см Середне звачеЕня 7,3 см 7,3 см Впсвовок, Учнi даноi дослiдяоi групи маюТь приблизно однаковий порiг слуxoBoi чутливостi. Середне значення порогу слуху складае 7,3 см. Кожен учень хае свiй порiг слуховоi чутливостi, який эалежить вЦ iндивЦуальЕих особiивостей слухового еналiзатора. 3авдапвя 2.,Щемонстрацiя слуховоi адаптацii. Ууови дослiду авмогiчнi першому завдаЕню. Пiдносимо годинник близько до зуха пiддослiдного i через 5-6 сек. повiльво вiддаляемо його вiд вуха, доки зi:лослiдний не припиня€ чути звук. Трлrчi повторкrемо дослИ для кожЕого Iчня, записуючи даЕi в таблицю. Лiве вухо IIраве вухо 9,5 см 8см 8,0 см 8,6 см У пiддослйнИх пiдвищплаСь 8,5 см 8,6 см ok Третiй y.IeHb Середне значевня .o rg 8,5 см 9,5 см Перший учень .]ругий yreHb слухова чутливiсть- СередпС зваченнЯ ПОРОГt ху складае 8,6 см. Пiдвищенвя порогу слуховоi чутливостi поясню€ться ClT }- TIrM, bo lцо вервова система кожногО учня пристосУвалася (адаптувiшася) до сприйнят_ ава,riзатора до адаптацii, Вшсновок. .4 тя даноiо подразяика. Пiдвищення порогу пояснюетъся зilаттrjстю слухового w Порiг слухоВо'i чутливостi - мiнiмальва iЕтевсивнiсть звуку, яку сприймае вухо. Абсолютною слуховою чутливiстю називають мiнiма-тъну сlIлу звуку, w w що чуе людина. Пороги чутливостi змiнюються залежно вiд частоти звуку та iндивiдуальвИх властивостей слуховогО анмiзатора. В областi частот вiд 1000 до 4000 Гц слух мае максrIмальау чутливiсть. Чутливiсть слуху оцiнrоеться порогом слуховоi чутливостi. Чим менша величина порогу, тим вища эвукова чутливiсть. Звукова чутливiсть пивищу€ться в реаультатi адаптацii слухового аямiаатора, його <яалаштування} на певний эвук. Розпiзпавальвi моlкливос,гi слуху оцiвюЮться мiнiмаЛьвим сприйНяттям змiН irrтенсивностi звуку або його частоти. Вони залехать вiд BiKy та iндивiдуальних особ;rивостей людини. Вiдомо, що лiтнi люди ч&сто Ее чують високих TorriB, З BiKoM, або в резуJIь_ TaTi хвороб слухова чутллrвiсть зIIижуеться. Зустрiчаються люди з абсолютним слухом. Вони здатнi точно дiзваватися i вrrзначати будь-який звук у дiапазоrri вiд 16 до 20000 Гц. При збiльшеrrнi сили звуку HeзMi.HHoi частоти вияикають веприемнi вiдчуття тиску i BaBiTb болю у вухах. Звуки TaKoi сили € верхlrьою межею чутливостi i обмежують область слухового сприйяяття. Г1^lнi звуr,и ЕегативIJо впливають па слух, звих{уючи слухову чутливiсть.
  • 28. Б.,,**"-i,,оJ;}п"хх]тЬ}#"ъ"""" ]l механiзм безумовних рефлексiв людrtни, визЕачити, *и залежит" дiя безумовних та умовних рефлексiв вiд волi людиЕи. 0бладlrаяня та матерiалrt: iграшковий дзвоник. N{eTa: вI,rвчrt,гtl Хiд роботи l l l l l3авд:rнвrr 1. С)tIоt:терt,лtсrrrlя орiснтувальвого рефлевсу. l Покладемо руkу на плечс. учпя, який сидить перед Спосmсреженяя: Jrчевь повертаеться i реагуе на I Пояснення. fliд час повороту голови уrня або його вставання спрацьовуе де- | кiлька ресРлексiв: руху, позлr, рiвноваги, орiеяryвмьяi тощо. Головний у цьо}rу випадку рефлекс l нами. догик. l l - орiентувальний. подразник (свiтловий, звуОрiенryвальяий рефлекс | - це вiдповiдь яа певнпй ковиl't, дотику тощо). BiH е безумовним, природжеяим рефлексом, який допо- магае орiевтуватися в хавколишньому середовищi та вибирати форму поведiнки. Орiентувальнi рефлекси - це рефлексп нацiлюванвя. Вови допомагають зосередити увагу rrа подразнику, офвитв його бiологiчне сначення та адекватво вiдреаryвати. Вважаеться, що саме орiентувальнi рефлекси леrк8ть в ocHoBi мrrмовiльноi уваrи i допомаrають у нdвчаянi. 3авдапвя 2. Спостереження мигальвого Учпям пропонуеться обережво доторкнутися до повiк, вiй, зовяiшнього та ввутрiшнього KpaiB ока. Спосmереясеннл: око почияд€ мигати, заплющуватися, видiляються сльоэи. Пояенечня. Безумовний мигальний рефлекс належить до захисних рефлексiв, якi забезпечують эахист органiзму вiд rrrкiдливих чиввикiв. Мигмьний реф- bo ok .o r g рефлексу. лекс захищае окр вЦ пошкодiкення 3авдавяя 3. СпостережеЕвя за утворевяя умоввого рефлексу - дзвопик i слово. Потiм тiльки дзвовить, а слово .встаяьте, не гово- ритъ. w w Еа .4 Вчлtтель пропову€ учням встатfi, i вони встають. Потiм дзвонить у дз"они* i говорить слово свстаньтеа. Вчитель декiлька разiв поеднуе ф два подразви- w Спосmереэкення: учнi встають у вiдповiдь ца одпн дзвоник. Пояснення. В учвiв виробився складвий умовний рефлекс надзвоник. Умовяий рефлекс - це яабутпй рефлекс, який мае тимчасовий характер i допомаrае пристосовуватrt свою поведiнку до gллiни умов середовища. В даному випадку умовний рефлекс ва дзвоник був вироблений на ocHoBi умовяого рефлексу на слово, тому це рефлекс вищого порядку. Впсновок. Безумоввi рефлекси людини - це природженi, вiдвосно стiйкi, стереотrrпнi реакфi людияи Еа подразники середовица, якi вiдбуваються за ]Fracтю HepBoBoi с!rстеми. Ще видовi реакцii органiзму, якi здiйснюються ва осяовi природ)fiених вервових ав'язкiв. Моясяа сказ8ти, цо це запрограмоваЕа поведiнка, яка забезпечуе виживавtlя виду. .Що безумовних рефлексiв належать: харчовi, орiевтоввий, аахиснi, дихальнi, cTaTeBi, салrозберiгмьнi, батькiвськi тоцо. Ми спостерiгали орiеятувальнrrй рефлекс (Dеакцiя в8 руку ва плечi) та захиспий рефлекс ва пршкладi мигаJIьgого. ,YMoBBi рефлекси - набfri, пристосувальвi реакцii людини, якi здiйсвюються вищими зiмiлами I$IC. Вони людиrri мохсливiстъ завчасво "169зп9ч}rють вiдреаryвати нд позитиввi або негативяi подразники. Щi рефлекси пабувають- ся шляхом утвореявя тимчасових зв'язкiв мiж яервовиrrrи центрами i мають тимчасовий характер. YMoBHi рефлекси можУть ввроблятись яв ocHoBi безумовних або ва ocHoBi умоввих подразникiв, ваприклад, слова. OcTaBHi рефлекси вiдвосять до рефлексiв вишого порядку. Рефлекси впщого порядку лежать в ocHoBi яавчавня людиЕи i аабезпечують яайдосконалiше пристосуваЕIrя до умов )ltиття. l l | l l l l | l I I | | l | i ]
  • 29. Практкчrrа робота Лi 9 Впзпачеппя темперамеЕту шляхом тестувапЕя Чета: ва:tчитися вивначати тип темIIераменту та iндивiдуальнi особливостi gервових гроцесiв. О6:адцаппя та матерiали: тести для визначевня темперамеЕту, картки з додат,tовими аавдаяЕями. Хiд роботп 3авдаrпя 1. Визпачення типу темперамепту м вапитаявя аrrкети I. Визцачевпя сшлп EeDBoBIIx пDоцесiв l 2 Чи властива вам висока працездатвiсть? Чи спромоrкнi ви одваково швидко й точво викоЕувати +2 процесi поботи? Чи властивi вам Еаполегливiсть та завзятiсть в оволодiпяi склаlIними опеоацiями пDи IIаб!,ттi звавь та BMiHb? Чи виявляете ви самостiйнiсть та iнiцiативу в роботi, навчапнi? Чи вiдчуваете ви страх i сумнiви при викоЕанЕi складного завдання? Чи эдатвi ви вiдмовитись вiд чогось заради досягнеЕЕя поставлецоi мети? Чи властиве вам швидке вiдновлення сил пiсля важкоI +2 i наприкiвцi vрокv? Чи здатвi ви до ц)ивалого зберелсення уваги в 9 10 11 |2 Разом 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ok ппапi? Чи впевяено ви поччваетесь у незнайомiй обставовцi? Чи показуете ви кращi результати на змаганнях, нiэк при зви,iайних обставиндх? Чи легко вам згадати i повторити те, що ви робили bo 8 колись? .4 i7 w :6 Чи подобаеться вам вiдповЦати першим яа екзаменi, братися за викоЕаЕIIя яо8ого, складЕого завдаввя? w о II. Визвачевпя впiвповаясепостi пеDвових процесiв Чи здатвi ви зберiгати спокifi i терпiння в ситуацiях очiкчваввя? Чи вамагаетеея ви досягти бажаного результату, якщо пеоrдi спробц закiвччються яевдачею? Чи спокiйно ви сприймаете критичвi зауваження? Чи здатпi ви спокiйrо займатися розпочатою справою, якшо за вами спостеоiгають? Чи можете ви зберiгати спокiй у вкрай напружепих сишяrriях? Чи спокiйяо ви засинаете перед вiдповiдаJIьними подiями? Чи притамапяi вам ретельвiсть та неквапливiсть при w 4 .o rg склаrтяе завпаЕня н& початкч 3 Бdл +1 +2 +1 -1 +1 -1 +1 +' +2 +1 +9 +2 +1 -1 +1 -1 -1 +2 викоцавrri эавдань? Чи зберiгаете ви спокiйвий вигляд при спiлкуваннi а iяшими людьми, якцо трапилась якась радiсва або непDиемЕа для вас подiя? Чи вдаеться вам зберiгати внутрiшвiй спокiй при радiспих або непоиемних подiях? +1
  • 30. 10 Чи здатнi ви терпляче виконувати одвоманiтну 12 Чlл BMieTe ви не дратуватися через незначний привiд? чrl завждrr ви завершчете Dозпочатч спDавч? lt робrrтч? Разом +2 +1 +2 11 III. Визначеяrrя Dчхливостi неDвових пDоцесiв l з Од}Iого вlлду роботи +z Чи швидко у вас зItика€ враження вiд неприемноr подir? чrr швидко ви вiдповiдаете на запитдння? Чи здатнi ви застосовувати Еабутi навички при виконаннi +2 ЧlI здатtri ви швидко переключатись на iнший? 2 .з .l нового завдання? Чи притаманна вам схильнiсть до рацiоналiзацii? Чи легко вам заговорити i познайомитися з незнайомою людиною? Чи швлlдко ви звикаете до нового рекиму працi, пoBlrx чмов життя? Чи легко вам вiдмовитись вЦ своlх звичок та вподобань? Чи легко у вас змiвюеться настрiй? 8 9 Чи здатнi ви швидко 10 пепеживань? t1 в роботу пiсля чи полюбляете ви працювати швидко? -1 -1 +2 +l +2 +9 тип темпераменту, виходячи з таблицi. Струкryра темперамецту за I. П. Павловим Темперамеят Рцхлuвiсlпь Врiвноважеяий Рухливий сапгвiвiк (8-24) (8-24) Неврiвноважений Рухливий Холерuк (до +4) (8-24| (Dлегматпк Врiвноважевий Iяертпий .4 BrtзBa.raervIo +1 +1 bo Разом +1 +1 ok l2 включатися .o rg 5 t) -2 1. Сильний w (8_24) 2. Сильний w Особлrrвостi Hepвoвoi сцстеми Сuла воiвноваженiспlь w (8-24) З. Сильвий (8-24) 4. Слабкий (до +4) (8-24) (до 4) Неврiвноважений Рухливий або iвертний (до +4) мелавхолiк (4-24 або до 4 ) 9 Сила нервових процесiв - балiв. Врiвноваженiсть вервових процесiв - 11 балiв. Рухлтrвiсть нервових процесiв 9 балiв. Визна.rаемо, що дослiдlкуваний тип темперамеЕту - сангвiнiк. Вrtсповки. Типrr темпераментiв: 1. Сангвiцiк (<тсивийл) ,Щля сангвiнiка xapaKTepHi: достатЕьо висока психiчна, емоФйна активяiсть та працездатнiсть. Тип рухливий, енергiйний, вразливий, швидко реагу€ на подii, порiвняно легко переживае невдачi та неприемностi. 2. Холерик (<,пестрuмнпй>) Поведiнка холерика вiдзначаеться високим piBHeM активностi, але BiH дуrке нестриманий, запальний, нетерпимий, неконтрольований в емоцiйних ситуа-
  • 31. :.g:x. J.,Iя холерика xapaкTepнi piBкi змiни настрою. 3. <D.rегматпк ( зспокiйний>) Теч:rерамент ф-,lегматика вiдрiзняе низький piBeнb поведiнковоi активностi. В:в стриманий, спокiйний, врiвноважеяий. Але йому важко переключатись з о.lt!ого виду дiяльяостi на iвшлrй. {. Уелавхолiк (tслабкиir>) ].tе-танхолiка вiдрiзняе низький piBeHb нервово-психiчноi активностi, висока еуоцiЙва вразливiсть, поЕижений piвeнb pyxoвoi та мовпоi aKTrrBHocTi. Ме.:евхолiк швидко втомлю€ться, замкцутиЙ, сХильниЙ до важких Bнyтpimнix :ер€rt(ивань при вiдсутностi серйозних причиЕ. Б::ьшiсть людей мають риси декiлькох темпераментiв, з переважаннЯм одвого з аих. Тип HepBoBoi системlI е природженим i незмiнним, а тип темпераменту хо;хе змiвюватись пiд впливом виховання та самовихованЕя. Практичяа робота М 10 Виявлеппя професiйпих схllльпостей Ха:а: вавчитися щляхом тестуванця визначати професiйвi схильностi. or g Ф:а:ванпя та матерiалп: тести для визIrачення професiйвих схильяостей, ;езроблевi е. О. Климовим. - =rrви). 3 слюдина-зпак} (yMoBHi зяаки, цифри, коди, мови). образD (малювавяя, побудова худоJкяього обраqу). слюдина-людина} (спiлкування з людьми). - w Х - слюдива-художвiй - .1 .4 bo o k. Хiд роботu 3ав.]апrrя 1. Користуючись програмою самооцiяки, вiдповЦаемо на питаЕня :etTiB та визвачаемо суму балiв в кохtному стовпчику. YMoBHi позначеЕня :'яти осЕовяих типiв професiй: П rлюдина-природа) (рослини, тварини, жива природа). - слюдина-технiкал (техвiчвi системrt, матерiальнi об'екти, матерiали, маТ w w Програйа самооцiпки професiйtlпх схпльностей тип професii (за ознакою Легко знайомлюся та спiлкуюся з новими людьми Iз задоволенвям Iцось майстрчвати i доволi тривалий час (шити. в'язати) моЕсу Намагаюся прикращати довкiлля 3мюбки й постiйно доглядаю за рослинsми або тваоинами Охоче й упродовж трив8лого часу можу щось пЦраховувати, обчислювати, кDеслити Охоче спiлкуюся з однолiтками та молодшими за меяе, коли ix потрiбно чимось аайняти або допомогти Iз задоволеявям допомагаю дорослцм у доглядi за тваринами та рослиЕами Майrке не припуска,юся помилок у письмових ооботах Moi вироби, (те, що я роблю власноруч у вiльний час) викликають iHTepec товаришiв та доDослих х п т 0 0 0 0 1+ 0 1 0 0 0 0 0 0 1+ 0 1+ 0 0 0 0 0 0 1+ 0 о 0 0 0 0 1+ 1+ 0 0 0 0 0 0 1+ 0 0 0 0 0 l+ 0 3 л
  • 32. .Щорослi вважають, що в меrrе € хист до певного видч мистецтва Охоче читаю про рослиЕний або тваривний cBiT Беру активну Jrtlacтb у художнiй самодiяльностi Виявляю iHTepec до будови й дii механiзмiв, машин, пDиладiв Охоче розв'язую складяi зддачi, розгадую 0 0 2+ 0 1+ 0 0 0 0 0 0 0 l- о 0 1_ 0 0 0 0 0 2- 0 0 0 0 0 0 2+ 0 2- 0 о 0 0 0 0 2+ 0 '+ 0 0 0 0 0 0 2+ 0 0 0 0 0 0 1+ 0 1- 0 0 0 0 0 0 0 1+ 0 0 0 2+ 0 0 0 1+ 0 2+ 0 0 0 0 0 1_ о 0 0 w .4 bo ok . or g кросвордц, головоломки, ребуси, причому роблю це iз задоволеrrням Легко залагодrrсую суперечки мiж одЕолiтками та молодшими .Щорослi вваrкають, що в мене е здiбностi до роботи з техвiкою Результати мое1 худо)rсвьоi творчостi схвмюють незяайомi люди ,Щорослi вваж8ють, Iцо я маю здiбяостi до роботи з росливами та твариЕами Можу докладно й зрозумiло для,iЕших викласти свою дчмкч в письмовiй фопмi Майже пiколи Bi з ким Ее сваDюся Результати Moei техЁiчноi творчостi позитивво оцiвюють веавайомi люди легко засвоюю iцоземвi слова часто допомагаю незвайомим людям ,Щоволi довго, не втомлюючись, можу заЙматись улюблевою справою (музикою, спiвом, маJIюваЕням) Намагаюся впливатп Еа процес розвитку рослин (живих органiзмiв), полiпшувати, 0 w змiпювати Ix w Щiкввлюся будовою мехавiзмiв, машин, пDиладiв вмiю пеоекончвати iнших Охоче спостерiгаю за рослинами та тваринами Люблю читати лiтературу, яку чимало людей вваrкають яефкавою (науково_популярну, лiтератуDво-кDитичвч. пчблiцпстичпч) Намагаюся зрозумiти секрети майстеряостi митФв, пробую cBoi сили в живопису, музицi, поезii Охоче розбираюся в географiчЕих картах, схемах. кDеqпеЕIIях. таблипях всього балiв 0 о 0 1+ 0 0 0 0 l+ 0 0 0 0 1+ 0 0 0 0 0 1+ 0 о 0 2- 0 0 +8 -6 +2 +7 +8 Висповок. Майже piBBy кiлькiсть балiв одержаJIи а ц)ьох типiв професiй: сЛюдина-цриродаr (8), слюдина-художвiй образr (7) та .людиЕа-людпваr (8). Ide свiдчить про те, що професiйвi вахили Ее вузько обмеженi, е здiбностi до трьох рiавих типiв професiй.
  • 33. or g k. .4 bo o w w w
  • 34. w w rg .o ok bo .4 w
  • 35. w g k. or oo .4 b w w
  • 36. w g k. or oo .4 b w w
  • 37. .o rg ok bo .4 w w w
  • 38. w w rg .o ok bo .4 w
  • 39. ЛАБОРАТОРНI РОБОТИ ДО ШДРУЧНИКА(ФI3ИКА> в. д. сиротюкА лАБорАторнА роБотА N!. 1 ' Тема: ,.Щослiдження взаемодii заряд}fiених тiл. Мета: вивчити електривацiю тiл i дослiдити взаемодiю заряджених тiл. Прилади i матерiали: двi однаковi пластмасовi ручки, смужки з паперу та полiетиленовоi плiвки, клаптики паперу, нитки, штатив з лапкою. "' 1. Пiдвiшу€мо Хц роботи 'пластмасову до лапки штативу на нитцi ручку гор}Iзонтально. Натираемо один кiнець ручки папером. натира€мо папером i пiдносимо до натертого кiнця пiдвiшеноi ручки. Пiдвiшена ручка вiдштовхуеться. HaTlrpaeмo кiнець другоi ручки полiетиленом, пiдносимо до ручки, що висить. Пiдвiшена ручка притягуетьея. На паперову смужку кладемо полiетиленову смужку, розгладжу€мо u рукою'. Пiднiмаемо смужки за кiнцi, розводимо i пiдносимо одну смужку до 2. Кiнець другоi ручки ' 3. 4. or g другоi. Смужки притягуються. 5. Пiдносимо по черзi зарядженi смужки до наелектризованоi ручки. Взаемодiя ручки зi смужками буде залежати вiд того, чим була наелектризована ручка, а також вiд вiдстанi мiж ними: буде зростати при збли- t ok . 6. ] женнi Кладемо поруч 2 полiетиленовi смужки i тремо ix сухою рукою. Пiднiмаемо за кiнцi i пiдносимо одна до одноi смужки вiдштовхуються. 7. Повторюемо попереднiй дослiд, сильнiше Еатираючи смужки. Вiдштовхуються вони також сильнiше. Висповки. При TepTi деякi тiла електризуються; електричнi заряди бувають рiвних знакiв;.наелектризованi тiла взаемодiють мiж собою; сила взаемодii варяджених тiл залежить вiд вiдстанi мiж ними. . ! bo ! ] l i i w w .4 t i ] i j Лабораторна робота J{} 2 i ВимiрюваIIня еили струму за допомогою амперметра Мета: навчитися складатII електричнi кола та з'ясувати, чи однакова сила струму i w i на рiзних дiлянках кола. Приладrr i птатерiали: джерело струму, лампа на пЦставцi, амперметр, вимикач, з'еднувальнi провiдники. l i { l i i . j ol l l ХИ 1. 2. I l роботи Розгляне}Iо шкалу амперметра. Щiна подiлки шкали амперметра становить 0,1 А; амперметром можна вимiряти силу струму вiд 0 до 5 А. Складаемо послiдовно електричнi кола за рис. 61 а, б, в. 3амикаемо вимIlкач та знiмаемо покази амперметра: 3. I, : 0,4 А Тr: 0,4 А ffi Ir:0,4A Спостерiгаемо, що показники амперметра в 3 вимiрюваннях однаковi. Висновок. При послiдовному з'еднаннi елементiв електричного кола сила струму на рiзних дiлянках кола однакова. i ] l I i
  • 40. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА JЪ 3 Тема: Вимiрювання електри.tноi напруги за допомогою вольтметра. Мета: навчитися користуватися волътметром; за }'Iого допомогою вlлмiрювати напругу на рiзних дiлянках кола. Прилади i матерiали: джерело струму, нIIзьковольтна лампа на пiдставцi, спiраль з провiдЕика, вольтм€тр, ключ, з'еднувалънi проводи. ХИ роботлr 1. Розглянемо шкалу вольтметра. Щiна подiлки шкали вольтметра складаg 0,б В, прrrбор може вимiрювати напругу вiд 9 до 10 В. 2. 3. Складаемо електричне коло i} джерела струму, лампи, спiралi та ключа, як показано на рис. 66. Вмикаемо волътметр паралелъно до лампи, спiралi, батареr, аамикаемо коло та вимiряемо напругу: ,ФП tп, ++ - !-з g ээ .o r G} :-Ц ,ъ;, ,.'rr.4 U:9В iF.l 'f, w w w Na 4 i вольтметра. Мета: навчитися вимiрювати опiр провiдника за допомогою амперметра i вольтметра. ПерекоЕатися Еа дослiдах, що опiр провiднIIка не залеrкить вiд струму в ньому i напруги на йоrо кiнцях. Прилади i матерiали: джерело струму, дослiджуваний провiдник (HixpoMoBa спiраль), амперметр, вольтм8тр, реостат, ключ, з'еднувальнi проводи. с}IлII t. 'ij_l iя! ,'rrJ ir:rrrrv irJ ];;l irй_| ,ЁЁl Висновкrr. При послiдовному з'еднаннi елементiв електричного кола напруга на Еих рiзна; вольтметр треба вмикати паралельно до дiлянки кола, на якiй потрiбно вимiряти напругу. Тема: Вимiрювання опору провiдника за допомогою амперметра }"ьЁi Ъ,Ji ,'.йJ rlrJ i;it r'lJ 'ý_t 6,6 В лАБорАторнА роБотА ,Hr* ;tH rЪLi bo ok Ur: iп.-t ,"hЭl .;.J JrJ .'rli ir;i .4 Ur:2B 4. Ur*Ur:8,6B<U. .}_l t'ri_i {rlj ХИ роботи Складаемо електричне коло для вимiрювання опору спiралi Л. ,а :,-,-l iDa-l "л,l '.л,Дi '|п-l .q-i
  • 41. 2. 3. Вимiрюемс} силу струму в колi i напруrу на провiднИКУ: i знову вимiрюемо силу cтpylvly Ва допt)iчrогою реостата змiнюсмо опiр кOла в ко.гri та напругу на провiднику. 4. Результати вимiрюванъ записуемо у ника. таблrrцю; обчислюемо опiр провiд- r,A U,B. .E, Опr 1 0,96 1,0 t,05 2 о,47 0,48 t,02 Jt} доелiду 5. Бачимо, ц{о опiр спiралi (з точнiстю до похибки вимiрювання) не залежить вiд сили струму в нъому i напруги на його кiнцях. лАБорАторнА роБотА rg ХИ роботи Вбшраемо електричне коло за схемою, увiмкнувши ДРОтишУ дОв}Idиною опiр дротиýII. bo ok 1. .o проводIл, в нього нiкелiнову 40 см. Вимiрюемо с}Iлу струму, непругу. Обчислюемо .4 U w ЕY? w п Е - Тема; ВивченнJI залежностi електричного опору вiд довжини, площi шоперечного перерiзу i матерiалу провiдrlика. МеТа: на. доелiдах вияtsитлi валежнiсть опору металевих провiдникiв вiд ix poBrvripiB i матерiалу. ГIРилади i матерiалrr: нiкелiновi i HixponToBi дроти piBнoi довжиfiи i поперечного Перерiзу, джерело струму, амперметр, вольтметр, ключ, зПеднувалъrri w tяl di N} 5 дрот}Iни до 2О см. Вимiрюемо силу дротини. дротиною довжиною 40 см. Вимiряемо опiр дротини. 4. Вменшуемо довхtину HixpoMoBoi дротини д0 20 см. ГIовторюемо необхiднi вимiрювання i обчислення, 5. Вмикаемо в коло замiсть HixpoMoBoi нiкелirrову дротину довжиною 40 см о поперечЕим перерiаом бiльшим, лтiж paHirrre. Rикону€мо необхiднi Вменшуемо довжину iтiкелiновоi струму, напругу. Обчислюемо опiр 3. Збираемо таке ж коло з нiхромовою силу струму, напругу. Обчислюемо с) L!o 6. 7. вимiрювання i обчислеfiIIя. 3менrдrуемо довжину нiкелiновоi дротини до 20 c*r. Виконуемо вимiрюваýня i обчислення. Результати ваносимо в таблицю. Ji дослiду IlIатерiал I, еrrя 1 }l1келIн 40 2 нlкелlн 20 3 нlхром 4с r,A [/, в S1 2,4 4,L L,7 S1 4,6 3,7 0,8 S2 1"1 4,5 4,2 ý R, Ом
  • 42. HixpoM 4 2а 5 нlкелlн 6 нlкелlн 2,| S2 4,2 2,0 2а S1 I-,3 4,4 3,3 S.rS, 40 2,8 4,б 1,6 ý3 Висповки. Iз результатiв обчислеЕня опору провiдникiв R можна шобачити, що при аменшеннi довжини дроту R зменшIуеться, при вбiльшеннi попереч}tого перерiзу дроту R також зменшу€ться. Опiр дротiв з рiзних матерiалiв i в однаковими ровмlрами рl3нии. лАБорАторнА роБотА N} 6 k. or g Тема: ,Щослiдження електричЕого кола з послiдовним з'еднанням провiдllикiв. Мета: дослЦити електричнi кола з послiдовним в'еднанням провiдникiв, перевiрити закон послiдовного а'еднання провiдникiв. Прилади i матерiали: джерело струму, набiр дротяЕих резисторiв 1 Ом, 2 Ом, 4 Ом, низьковольтЕа лампа на пiдставцi (rra 2,б або 3,6 В), ампермýтр, вольтматр, реостат лабораторний (6 Ом), клIоч, э'еднувальнi fiроводи. 1. w w w .4 b oo 2. Вимiрюемо силу струму в електричному колi i напруrу на ревисторах та лампi, пiдключаючи вольтметр мiж точками кола |*2; 2*3; 3-4. 4. Результати заносимо у таблицю. 3. Ni дослiду Сила стру, мУ J, А о,2 1 Rt' Ur, в Rr, U2, в лампl fi3, f/3, "в t,3 L,T 5. Визначаемо за формулою В 6. Опiр Напруга Еа рах i лампi ом fir' R", ом ом опiр Е, Ом 4,4 8,б 6,5 '| U,B 1,5 = резието- Ч опори I Еr, rб аагальпrtfr '22 резисторiвп електри.*ноi лампи, вагальний опiр кола та. заносимо реаультати в таблицло" Перевiряемо: R,. * R, * Rr:8,5 + 6,5 +'|,5:22,б ( Ом). ý!, = g I = ++ = 22 (ом). 3акон послiдовногQ з'еднання 0,2 викожуеться з точнiстю до помилкi{ вимiрювань. провiднллкiв el:t * ж п ю ** g+?
  • 43. лАБорлторнл роБотА 7 J.'ll} Тема: ,ЩослiджеЕня електричного кола в паралелъним з'еднанням провiдникiв. Мета: дослiдити електричнi кола з паралельним з'еднання}I провiдникiв, перевiрити закоЕи паралельного з'еднання провiдникiв. ГIрилади i пrатерiали: джерело струму, набiр дротяних ревисторiв 1 Ом, 2 Ом, 4 Ом, низьковольтна лампа на пiдставцi (на 2,б або 316 В), амперметри, вольтметр, реостат лабораторниri (6 Ом), ключ, з'еднувалънi дроти. ХИ роботи Вlrзначаемо Фну подiлки шкали амперметра Складаемо електричне коло за схемою. 1. 2. 0,2 А, вольтметра - 01, В. - Еfil 3. Влrмiряемо силу струму в електричному кол1 1 напругу електрrл.rrriй лампi. Реаулътати зaнoclrмo у таблицю. дослiду гаUrВ 1 3,6 Rr, Jз, 0,6 А Вrrзначаемо опiр лампи: лR- а. 3,6 Rz' r", 1,8 А +-. Iб лампr А pe3}Icтopax i лампi g*=0,6 (ом). r,A об.lислюемо загальний опiр кола: .B Еr, 8*, Ом 2 = та заrаль- ний 6 6 (ом) та 1111 _=-+_+_ R 12 6 лампа ом 1 = на опорах Опiр R", ом о & = {= Ч I- 0,6 .4 4. Rr, 11, bo o Напру- k. Сrrла струму в j} w w Br?l .B, ом 0,6 з8гальний опiр кола: 1,67; л * 0,6 (ом). Висповок: закон паралельного в'едпання провiдникiв виконуеться. w Е п _ - or g Ё: лАБорАторнА роБотА Ni 8 Тема: Вимiрювання потужностi споживача електричного струму. Мета; навчIIтIIсь в}lмiрювати потужнiстъ споживачiв електричЕого струму. Прпладлl i матерiалп: джерело струму, низъковолътна лампа на пiдставцi, aмпepмeTpl вольтм€тр, 1. Склада€мо ключ, в'еднувальнi проводи. Хlд роботш електричне коло ва схемою.
  • 44. Вимiрюемо вольтметром Еапругу на лампi U : 3 В, амперметром силу струму в спiралi лампп I : 0,3 А. 3. Визначаемо потужнiсть лампи Р : 3 . 0,3 : 0,9 (Вт). 4. ' 3а написами на цоколi лампи визнача€мо ii потужнiсть Ро : 4r5 . 0,3 : 2. 5. : 1,35 (Вт). 'Висновок: вимiряна потужнiсть Р не перевиIцуе Ро. Ознайомитися з iнструкцiею на пилосос. BiH розрахований на потужнiсть 600 Вт, напругу 22О В, силу струму # = лАБорАторнА роБотА 2,7 А. N} 9 Тема:,Щослiдження явища електролiзу. Мета: дослiдити явище електролiзу, визначити масу речовиЕи, видiлекоi на електродi. Прилади i обладЕаIIfiя: електролiтична ванна з електродами, джерело струму, ' 2. d := Е _ Е cv:l k. , В'еднуемо послiдовно джерело струму, електроди електролiтичноi ванни, низьковольтну лампу, амперметр, ключ. Наливаемо у ванну дистильованоi води. Замикаемо ключ. . Ми спостерiгаемо, що лампа не свiтитъся, амперметр показуе вiдсутнiсть струму. В електролiтичну ванну з дистильованоi водою насипаемо KyxoнHoi солi. tп! .4 bo o 1. Хiд роботи or g кухонна сiль, терези, набiр важкiв, пос{дина з дистильованою водою, посудина з розчином мiдного купоросу, паперовi серветки, низьковольтна лампа на пiдставцi, амперметр, ключ, з'еднувальнi проводи. Замикаемо ключ. Лампа свiтиться, амперметр шоказуе струм у колi. Молекули KyxoHHoi солi у водi розпадаютъся на позитивнi та негативнi iони, якi в електричному полi рухаютъся до електродiв, електричне коло замкнене, в той час як в першому експериментi воно було розiмкнене. ванну розчин мiдного купоросу. Висушуемо паперовою серветкою катод i зважуемо його за допомогою г. перерiзiв - fTLr: 20,1 Складаейо електричне коло як у попереднiх дослiдах. 3амикаемо коло ключем на 20 хв. 3аписуемо силу струму I : 0,6 А. flr: 20,3 г. Висушуемо катод i знову зважуемо його за допомогою терезiв 3а формулою |п - hlt визначаемо масу видiленоi на електродi речовини: fп :0,33 . 10-6 . 0,6 . 20 . 60 : 0,24. 10-3 (кг) : 0,24 г. Обчислюемо m' : m2 - mt : 20,3 - 20,1 : 0,2 (г). Ми бачимо, визначенi рiзними способами маси видiленоi на катодi мiдi однаковi з точнiстю до похибки. 5. 6. Т. 8. w w 4. w 3. Виливаемо розчин KyxoHHoi солi та наливаемо в електролiтичну лАБорАторнА роБотА Na 10 Тема: Складання найпростiшого електромагнiту i випробування його дir. Мета: виготовити електромагнiт i на дослiдах перевiрити його дiю. Прилади i матерiали: джерело струму, ключ, з'еднувальнi проводи, магнiтна стрiлка або компас, невеликi предмети з рiзних матерiалiв: залiзний болт або цвях, маленькi цвяхи, скрiпки для паперу, моЕети, гумка, пластмасовий гребiнець, аркуш картону тощо. 1. ХИ роботи Виготовл,яемо найпростiший електромагнiт. Для цього на залiзний болт намотуемо кiлька шарiв iзольованого дроту. Прикрiплюемо один кiнець .l. lfэ
  • 45. g or :!Е CYll 6. ok . Е -4 bo Ct!| .4 б. w 4. w 3. w 2. дроту до одного з полюсiв джерела струму, а другий до одного iB затискачiв вимикача й складаемо електричне коло. Вмикаемо електромагнiт за допомогою вимикача й пiдносИмо ЙОrО ДО пiдготовлених невеликих предметiв в рiзних матерiалiв. Ми бачимо, що дО електРомаrнiту притягуютъся предмети, що мiстять у собi залiзо, стаJIь, нiкель, чавун або ix сплави. Папiр, скло, пластмас8, мiдь магнiтом не притягуються. Мiж електромагнiтом i маJIенькими цвfiхами розмiшуемо sркУш тонкОГО картопу. Цвяхи притяryються електромагнiтом крiзь картон. Кладемо електромагнiт на стiл. Пiдносимо (не торкаючись) дО НЬОrО магнiтну стрiлку або компас. .Що електромагнiту буде притяryватись полЮС стрiлки рiзнойменний з тим полюсом електромагнiту, до якого пiднесена стрiлка. Провiд, пiд'еднаний ранiше до позитивного полюса джеРела СТРУМУ, пiд'еднуемо до Еегативного та навпаки. До електромilгнiту буде пРИТЯrУватися полюс магнiтноi стрiлки протилежниЙ тому, що в попеРеДНЪОмУ експериментi. Ще свiдчить про те, що електроманiт мае 2 полюси: пiвДеНний та пiвнiчний. IB результатiв роботи можна зробити TaKi висновки: а) провiдник з електричЕим струмом е магнiтом; б) не Bci металевi предмети притягуються магнiтом; в) магнiт притяryе предмети крiзь картон; г) електромагнiт мае 2 полюси; д) при змiнi наfiряму струму крiзь електромагнiт його полюси змiнюютьс.я на протилежнi.

×