4 gdz rm_v

1,190,259 views
1,246,247 views

Published on

Published in: Education

4 gdz rm_v

  1. 1. ф жýЕ ffifr rg рýffiжfl fl#ffiffifi ok ВашшfiвЕf,ка w w w .4 bo М.Е. .o пш п]шршчшшка 15ГД3 3-4 кл.
  2. 2. ,t ,ц Ф Мова це засiб людського сгtiлкуваЕня. бчкви (знаки) 7 слова /, лЕова ?сполучення слiв р"чеЕня ,.*., - це запас слiв, U яким володiе конкретЕа э (ý ,ф 'a ý = V S Мовлення людиЕа. Череа мовлення людина т засвоIое мову. о- Мовлення > J ц It l# письпло чита}IЕff Усне Jуловленнля (те, що зву- мова 3а милозвlпrнiстю наша мова визнана вченими дру- гою (пiсля iталiйськоi) серед еврошейських мов. Yci Ii ввуки чiткi, чистi, у нiй добре органiзоване поеднанЕя голосних iB приголосними, що надае iй мелодiйностi. Укршнською мовою розмовляють близько 50 Mi- льйонiв осiб: майже 38 мiльйонiв украiнцiв меттткають в Укршнi, понад Т мiльйонiв украlнцiв Еа територii Pocii, Прибалтики i понад 4 мiльйони в Польшi, Канадi, США, ok . Ё'Е ввуки спiлкування УrcраtнсьItа JtьoBa украiнськог0 народу. g Б у МОВЛЕННЯ or IVIOBA I чить) мае буги зрозумiлим тн, н lЕ lr. rf, h р+ l"l. i+ tц l+ .h lл ar т .4 bo w Нy Еý Пuсемне Jlrовленrdя (те, що .вафiксоване буквами). Во_ лодiти шисемним мовлеЕням правильно, точно, калiграфiчно i без помилок оформляти cBoi або чиiсь думки на письмi. w tg l-L для Bcix, хто його сJцD(ае. ПИ час спiлкування мiж людьми використовуеться iнтонаrцiя, сила голосу, MiMiKa, жеети. w lO пЕ Кульпъура U l- lдil ýl JуIовлення - це IIравильнiсть, точнiсть, виразнiсть мовлеIIня. Пам'ятайте: слова - це мов одяг дла ваших думок. Щоб гарно говорити, треба зЕати мову, якою сшiлкуешся. Краще говорить i пише той, хто багато чита€ i BMie слухати уважно. Бразилii, Австралii. 3а даними японських }лtених, люди, якi з дитинс_ тва не розмовляли рiдною мовою, частiше хворiють, гriддаються рiзним стресам, у Еих меЕше развиненi гIрироднi здiбностi. Впр. 3. fl помiтив, що а кожним роком мое життя все бiльше пов'язуеться в мовою. Адже скiльки себе шам'ятаю, я зав}Iсди BMiB ровмовляти. ,Що мови я ввик, тому й ше звертаю на це уваги. Впр. б. 1. Великi знанЕя починаються в малоi книжки. 2. Книга джерело знань. 3. Кпи}кка -
  3. 3. маленьке вlкоЕце, Впр. 1О. Мова, Еромовляти, а через нього весь cBiT видно. 4. Книжка мовчки tsсе розкаже. 5. Людика без книги як риба без води. 3HaHH*i 2 скл., 2 гол., 3 приг., 6 6. n 5 aB.n [знан':6J мовознавець, мовший, шромова. Словами, словник, слов- никовиft , словотворець. Уо*е*" 2 скл.,2 гол., 2 приг., б 6., 4 зв. гол., наго- е [е] гол., ненагол., Е [H'J приг., м'як., дввiнк. ро- Впр. Х.1. ,flк вогоЕь у серцi, rg ться, вба-га-чу-е-ться. Втrр. 7. Уявп собi: побудували IIове MicTc. Йому дали назву, якоi ще нiде ке було. Ще Micтo YKpaiHK€t. У Еовсму MicTi жиЕе i шрацю€ багатtэ людей. А як iх називають? Лю- .o fl несу в майбутне невгаси- ok му мову, елово незабутн€. Роввивайся й далi, мово HafiIa рiдна, i шро нас на- bo щадка.м BicTKy доF{еси. 2. ЕаЕ@М, неЕФМЦ .4 3.@маебути. дей, якi живуть у $исвi, w w w кЕянаýдЕ, ..-l,r" до- Вкр. 9. Без гrовбги, бев люббвi До рiдного слФва ýе мФ,}ке бутэе rgi всебf.тноi людськdi *эlтэl*вэr:*стi, r:j, духбвноз. э{}rлt турлк. : Впр" t2. Мова - то цiлюще народне д}керело, i хт0 не припаде до нього вустами, той сам всихае вiд спраги. В. СухоrшлиЕський Мова втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. М. Рильський Мова це доля нашого ЕарФду, i воIIа залежить вiл вого, як ревно ми плека?и1Iемо tJ Ё fý у S JJ ь 8ви-ва_е-ться, по_по_вЕю-е- ..*. -'*ро91, дорогвхч IIсдOрOi&уе. J_ Ф , глух., t навивають у у ty] э ý ч [чJ приг., тверд., Ф лоff[. Впр. 6. 3'я-вля-€-ться, rý ii, О. Гончар Поки }киве мOва в устах карФду, ло того часу живий i rтарод. Вiдбер!"ть у нарсду все i BiH вможtе ЕоБер- о_ .ý t_ о Еt сс о = ,г ý ý. U ц r' чf
  4. 4. нути; але вiдберiть мову, i BiH нiколи не створить ii. Вимерла мова в устах народу-вимерiнарод. к. Ушинський з (ý Ф U Ё б у S т -L а- .5Г l_ о казапи, як вчаться i вiдпочивають Bmrri школярi. Ми побуваJм на вистазф маJIюЕкЬ i вишивок. Усе це Еам дуже сподобапось. Ми б хотiли зшIIюсити ваших )лr_ HiB вЦвЦати Еашу кршrry. Впр. 22.3наеш - кажи, не мовчи. BiK 8IIаеш BiK }цись. Вчи iEживи шого i сам помудрiшаеш. ТТТапуй rцителя, JIк рiдного батька. Будь господарем свого слова. Добрим словом мур проб'еш, а лихим i в дверi не ввiйдешI. Лiшше переконувати словами, як кулаками. Говори мало, слухай багато, а думай ще бiльше. Впр. 16. Пишу я ним, коли диктують, BiH креслить тЕкст бiльше знае. Наука i труд добрий шлiд дають. Вчися доброго погане на ум не прийде. Внаннff злодiй не вкраде, у вогrri не згорить i у водi IIе втоне. 4, Читае, внае, дають; ,týиття, знаIIня. ц Впр. 15. Коли поргI 8 g J_ о_ J l r' ýl' oo k У магазинi дотримуйся правил черги та чемЕого поводження. У Teaтpi, бiблiотецi, музеi дотримуйся тишi, поважай увагу оточуючих до вистави, кЕиг, .4 b = ших. w о TBopiB мистецтва. w Ф то- бою люди, пам'ятай про iH- rg J_ Е Впр. 19. Ми вЕжоплюемося вашою школою. Нам по- .o у Ф Впр. L4. Наука для людиЕи, як сонце для життя. Хто бiльше читае, той 6., w (ý 6 i малюg. (Олiвець) що за рiч: гострий двьоб, але не штах; Вiдгадаrft, цим дзьобом вона cie насiння не на грядцi, а в твоему зошитi. (Рrцка) Впр. 18. Той, хто вЕеваж- ливо стаЕовиться до рЦноi мови, не може й сам викликати trоваги до себе. Теrcсm ловлюваIIЕя, ще вв'язЕе висщо складаеть_. ся в речеЕь, вв'язаних мiж собою за змiетом. Сmруrcmура mеrcслпу: зачан початок тексту, в якому визначаеться, що оуде ити мова. Еро jt основна часлпuно в нiй розкриваеться весь BMicT ровповiдi.
  5. 5. висновок 8 ýо тексту можна дiбрати заголOвок. Текст може дiлIIтрIсff Еа смисловi частиЕи абзащи. Кожътиtт абзаrц - починаеться в ЕIового ряд_ ка. У TeKcTi шро щось розповiдаеться. L{e його тема. Текст мае ý{ету висловлю- ваFIня _ це те, Еа що автор xoTiB звернути увагу читача. тчпu mеrcсmiв. еrcсm-розповiOь текст, в якому описуються подii Т [л'уббвйу] Вrgр. 26. ГIоrrродцалось qсЕе сонце (ý в чорIIоýо у земл€юl J_ вистугIаg круглий мiсящь 3 сестрою зореIg.". Попрощблось .4 w Теrcсrп-мiрлtування w w текст, в якому стверджуеться чи заперечусться якесь явище, шоняття. До тексту можна псставити шитання: чому? тЕмА., мЕтА, зд.гФловок Впр. 24. Тiльки пiсля смерTi Кобзар знайшов вiчний спокiй на колишнi.й Чернечiй горi. Народ з любов'ю Еазивае ii тепер Та- снiдаю. Удень шiсля ypoKiB беру шt'ячiйдувтоваришами расовою. на спортивний майданчик. Пiзнiше роблю уроки. Надвечiр приходять батьKpI. Увечерi ми з татом грае}до в шахи, дивимось телевiзор. Вmр. 33. 1. Криниця пiд дубом. 2. ГIустощi хлопчика. 3. Криниця васохла. 4. Вода * основа життJ{. Вrдр. 34. ГIлан. !.. Бабуся вахворiла. 2. Щобрi сiсiди sавжди допоможуть. 3. Баб5rся подfIкувала дi- Оленка з верталися. э rý * (ý Впр. 30. Вранцi я прокидаюся рано. Спочатку роблю тяА{. L* U землбю-Щ sарядку, шотiм Ф ео bo ok у шевнiй послiдовностi. Що Еьог0 можна Еоставити Еи_ тання: що вiдбуваеться? що вiдбулося? Теrcсm-спuс -. текст, в якому описуються ознаки предптетiв, явищ, люде1.1. ,Що щього тексту можна поставити питання: який? яка? яке? Люббв'ю 6 б,, 7 вв. .o rg Кiнцiвrcа усього сказаного. Петриком зi школи. по_ Про- ходячи бiля двору сусiдки бабусi Mapii, вони побачили, що воЕа держиться за спину i збирае огiрки. у S .д_ ь аJ .s l_ о Fг со с Е Е ý оLJ ц ч f,
  6. 6. Ф огiрки i вiднесли до хати. На подвiр'I квоктала кtsочка з курчатами, ОлеЕка шогодувала курчат, а ГIетрик наЕ{осив свiжоi води. з fý Вона шригостила U Ё у t15 .> д J а- .g lо trt m о Е -г g о- tJ ц / rf, цl. tlil Еl рум'яЕIими яблуками. дiтей Епр. 35. ЙТтовкти, йеипавп Ебдав, Блив, йер?творилося, dтекла. Вrrр. 48, 3. 0дин найголовнiше говоtr}ить: вугiлля. Iшший твердить: найголовrrirэrе метал. А третiй каже: найголовнiшlе хлiб. БýrдовА Tpa_Bi. Вrrр. 58. Блакитна хатка стоfiла Еа краю лiсу. У хат- цi жив старий дiдусь, BiH доглядаts лiс i невелцчкиit садок коло cBooi хатки, Лi- дусь так добре знав ycix у лiсi, що HaBiTb мiг в ким завгодЕо розмовлsти От i зараз силiв старий, на прIIзьбi i рOвмовляв в бджолами fiо бджолинсi!tу, 3 жуками -- шо-ж}r.Iиному, в мурашками Ео-мурашиному. Вони розказували дИусевi, як деЕь прове ли, розказувалiа, що все сuокiйно в .lTici, шiо Bci щасливi. Впр. 59. ýiдусь роsповiдав, що колись в IIашому лiсi було дж.ерело. CTapi люди говорилuI, IIio вода в ньсму цiлrоща. Але ва ним HixTo не догдядав i воно зIIикло. ýiти вирirтrижи вiдродити лжерело" У вихiднi вsни ввяли лоIIати i пiшли до лiс5z. Знайrrзди i розчистили лжерело. ýшо обмости$и камiнчиками. 3аiскрилась в д,этсерелi чиста вода i шочала врrбiгати срiбним bo o m Бабуся була дуже рада. тЕксту w .4 ц Впр. 50" На мою думку, н8вихована Катя. Адэке першI нiж ровIIовiдати по теJIефону новини, вибачитися треба i потliкавитисfi, чи спiвбесiдник мае час i бажаЕня з тобою поговорити. Впр. б3. Ось i простора галявина. На краю галявини притихла берiзка. Ледь шелестить пожовкле листя. Тиша. ,Щесь далеко чути cTyKiT дятла i cTpeKi.T сороки-бiлобоки. На самотЕьому дубi дупло бiлки. Набiгли кrlерявi хмарки. w ,l- w ý !с як сльози, блищать на прив'ялiй ,Щощовi краплини, k. or g Щiти вирiш или допомогти бабУсi. ТТJвидеЕько зiбр ажи СТРУМОЧКОNI. Люди, оберiгайте джере- лвt бо а них рiчки" починаються
  7. 7. Речення (виража€ закiнчену думку) за метою висловлювання Сгrонукальне (висловлюеться гrитальнi Рогдовiднi (шро щось роаповiдаеться) споЕуканнff (шро шIocb запи- до дii, прохання, 8аклик, нака3, вимога) тусться) ý у Е Ф tr э (ý Ф t, Ё (ý у S -L чг 3а iнтонацiею а- rg .ý l_ ok .o с Еt bo Слова в реченнi., що вiдповiдають на iтевне Iтитаннfl, називаються члеЕамIя .4 реченЕ[я. w w w Головнi членu речення: ПiOмеm (про кого або цро що говориться в реченнi) хто? що? ПрuсуOоrc (що говориться про шИмет) що робить? що робив? ДруааряOнi членч речення _ члени, що шоясЕюють головнi або iншi члени ре- чеIIн8. O1HopiOrui члел+лl, реценttя - вiдносяться до одного i того ж слов&, вiдповiдають на одне й те ж шитання. РФЗДIЛОВI ЗНАКИ ffiри однорIдних ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ о.о.о. о: а (але) о. ц / *f ы ... , @ , .... aaa :Е g о_ У реченнi можуть бути слова, нё пов'язанi з iншими словами. I{e зверmання. ) о Е J O"OiO. о; iO,iO. ... Ф о
  8. 8. Впр. В2, У той день на ре-зi зi-бра-ла-ся си-ла бе- стопч€ш, вклали, не спочили, цедоспали, Ее крив- Впр. 63. Любiть YKpaiHy у cHi й наяву, вишневу свою YKpaiнy... Смiливо ж, браття, до працi ставайте, час настушати ходiм! Брriття Впр. 69. 2. Попадають (на що?) на землю; кульки (якi?) крижанi; снiжинки си_ле_нна на_ро-ду. .L l э (ý ccl U ý = у Щ 5 зв. [бр6.т'т':а] б замерз5е о- tJ 1ъ >( ýt, мбрзне. Впр. 70. 3 гiр (яких?) високих; лашil( (яких?) м'яких; пiдкрадались (звiдки?) з гiр. Котилася (чим?) лiсом. Лягала (як?) нечутно. Лягала (куди? Еа що?) на ok . .4 bo -L g w Ф о Е М. Сьогоднi в лiсi справжнiй листопад! Клени обсипаються вИ ншiменшого шодиху вiтерцю. ГасIцць ' ociнHi вогневi барви. На восковому листi з'являються бруднi плями. .Щеякi "rlrтстки, засихаючи, скручуються в дудочку. Коли обережно розгорнути такий листок, всерединi fiього тремтить кришталева росинка. Впр. 65: 2. Гайок був. OciHb поклала. Листя сiдало. Шар лежав. Листя шелестiло. 3. Гайок невеличкий, Вщr. w .ý lо trt ОСНОВА РЕЧЕННЯ. ЗВ,ЯВОК СЛIВ У РЕЧЕННI w а- замерзае жанf крйга, летfли -землf зазёмлеЕполfт, Еff, зимс5вi зймонька, б., S .L (якi?) лапатi; (в чому?) в рiчках. 3. Почин6,е почrtн, кри- g !( Ф or (I, ди, не зрони. руку важку, листя жов_ те, накриттям пишЕим волотим, ш&р товстий i м'який, листя нове. Впр. В7. ,Щасть, гляди, гулfiти, Ее iди, ушустишr трави. Трави (якi?) високi. Вавмираrrа (де?) в гущавинi. ВЩr. 72. <.Л9гковажнi> рiчки А чи бачили ви де-небудь рiчки, що перетинаються? На земнiй кулi е ft TaKi. Наприклад, бiля польського MicTa Вогровцff дв1 рiчки перетднаються пiд прямим кутом. Кожна 8 Еих пiсля цього тече cBoiM руслом далi. Справжнi дива творить природа! (IIе речення роз[Iовiдне, окличЕе.) IIрирода (що робить?) творить; творить (що?) дива; дива (якi?) справжI{i.
  9. 9. Над Впр. 74. 2. .ЦаFý.qлр. бiдiдqЕь снiги. Мороз нiби .цс.Q?ЁIggта ýaтpl_o. ýтQэ.ц.аш. .ц.qттр.д.9дл. в'еться дим. розмалював ýi$Ha. роблять?) (ý Y у (де?) .L Ф | зробив?) tщIzl t.rrl*tl (що робить?) Y t"*zl (де?) (яlою?) ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ w Впр. 77. Берег пологиffI, w укритиtт. Багаття тут i w там. Гурти хлошцiв та дiвчат. Хлоглцiв веселих, збуджених. Впр. 78. Оля, Оксана, Василько i Тарас читають цiкаву кЕижку. У Еаших краях вимують синицi, горобцi, дятли. На столi ле- жать пiдручники в математики, yкpalHcbKoi мови та довкiлля. У четвертому класi учнi вивчають математику, росiйську мову, украlнську мову та лiтературу. б у S ) .o rg Впр. 8О. Солов'iна мова Ми украiнцi. Мова yKpafнcbкa" Ще HaшIa мова, якою ми ровмовляемо tT думаемо, без яко1 Ее мислимо свого iснуваЕня. Вона .црgIIр.&ýнfl, батата i .4 b ОДНОРIДНI * J- oo k Впр. 7б. Ва нiч виIIаJIо багато cнiry. Вранцi я взяв лопату i розчистив дорiжку у своему дворi, а потiм i у дворi сусiдкш бабусi Ганни. з (ý ф J .IYI.9л9дiйна. Тому не дивно, що нашу рiдну мову Irазивають солов'iною. Рiдна мова неоцiненнпffr скарб, якиtт. потрiбно не тiльки любити, а й берегти як зiнитдк) ока. Впр. 81. У нiчному кебi яскраво свiтять мiсяць i зорi. ,f дуже люблю Yýра.-. .i.ц.у, рiдний .цсрай та свою р9дцну. Впр. 82. Наqiння.щ. яли,yк цадуgзьgя ý8. . э9р.qла . .ру.ts-. л.ц.ча. .i. . г.qл99.ц9Iа пташЕса. Пташки люблять чистоту i порядок. Кожну пiр'iнку дзьобом "переберуть, Fовправлять. Впав шулiка, о- .g t_ о tr[ Ф о Е Jg о_ tJ ,ъ / ýf
  10. 10. але не виIIуетив а кiгтiв" ýIlHщT{Ky S _L J *ь{_ ,= L- о tr[ ф о Е -L ý а{.J tъ r/ ýr вв ls:l qr варитл,riв, свою Батькiвтяlи- ну, будув ати життя, дошФмагае стати сшрав}ItýьоIо людиною тер дЁЕдц пiд кущем i 8 ýол}ýвФм gдщеч гру на флейтi" Грав Музикант ,Я хочу, ку про eipeнb- .}.(.цдави.нк.у, ýýfl.g{}ýу. .жаЙпар.а.ц{.&а i про щасJIивi длттячi .q.чi. Вrgр. 85. 2. Над ý9д.q$им.и. врт др}Iжрlли з дували пЕiй Неманський fiрФ яскраве ý9.цц9. жа блакитному небi, шро бiлень- ку Iцоб литовськрIми д;iтььти* вiдвi- край" Дружба ;эобить нас багатшими, облаrородiЕсуе, олюднюе. Бажаю вам ус- rg ý 1 I41Еувати дружбу, любити своiх то- .o a ё" не доЕома"гае людиrri житI1, праIdювати, lTixiB i щастя. Впр. 90. 4. Пскат а;Iисfl. i хлопф й зайшли дФ cBoei ok tr гяоезiто, чарiвiту муýику. Г{рекрас- д.i.qаш.ц, над 3дд.цр.q}ýg.щ. $р.Iýiлэ$}.{.щ. степом, н&д .ц.qЕ н gF.qдв ц }g.ед. bo ф J р.i.к.Фжч1 цро -- - 41чgg лагiд$.и.fr. BiTep. 3. Степовuхй., стеши; кри- .4 q з (ý w а) латий, крильцята; вербичка вербовий; тихiше, ?ихенькиtт" Впр. 86. 2. YKparHa багата на безкраi стеЕи, зеленi лiси, блакитнi озера. У лiсах ростуть кремезнi дуби, тендlтнi берiзки, високi cTpyHKi еосЕи i багато iHших дерев. 3. На ланах вирощують ýtито i шшеницю, цукровi буряки i соняшники. В наших лiсах водяться зайцi, лисищi, воtsки, косулi та лосi. Впр. 89. 3. Любiть усе, що w .L шрекрасне, }кIтвоrяис, iиуэrснiй сшорт, .qýepe}T{$p. w х й riрирФду, труд, "аёiq у руsАт.. Впр. 84. Мувикант У саду ffiа лавлдi сидiв Муýикант" BiK грав на флеfiTi. ýо рlого чудово1 пicнi шрислу)Ёались гlтаIщки, квiти. HaBiTb BiдереЕва, ii rý i кра,сиве синищю Васи{gь ущiЙпдав iдельнi.. ýа,тетiли щиглики галасливi, чижi, васм}rченi чечlткисирlтки, aaa сЕlгур1, вiвсянки i HaBiTb горобчик хитро клюg насiннячко. А сиfiичка собi пiдлетить обережно до дошки, схопить коЕопляЕе насiннячко, потiм сяде на гiлку, розлущить його, проковтне вернятко i - навад. Впр. 93. А глотiм листJI обДеТИДЬ, пошурхне й почашrg, i сиве небо задощить, i перший Qнiг цосiе. Вшр. 94. Тарас виразно шрочитаts вiрш, i }rчителька Еоставила йому гарну оцiнку. Учнi гдiшли ts KiHo, коли закiнчилися уроки.
  11. 11. Була глибока нiч, iменники е назваJ,цu але Heic- mоm. Вони вiдповlдають шитання rцо? Ее спали, бо вони друзi дiлилися враженнями вiд кiнофiльму. Впр. 95. Лiто вбирае, в вима з'iдае. ,Я[кщо не Еёвчив батько, то не навчить i дядьsо" Kparl4e без вечерi JIягти, але бев боргiв уетавети. Хто багато читае, ш{е 3" trменники бувають 2 алъlduJ|Ott. L в Е[а за, лас Hl,LJw!, 3цеальнi iменнurcu ще назви, InIo дають багатьом шредметам: море, книга, pyкfl, iм'я. Влпсl+i iлwеннurcч ще iHдивiдуальЕа на8ва предмета: Леся Украiнка, KiHb Орлик, Карпати, YKpaiHa. Власнi. iMeHHltlcu шишуться в великоi букви. 4. Iменники ýdo}ýcyтb бути той багато внае. ,fitс голова сивiе, то чоловiк мудрiе. ýiTKlT плачуть, а у MaTepi g серце болтlть. IшIЕнник Називний Родовий ýава*тьний 3нахiдний Орудний Мiсцевутtт, ся у ввертаЕняN. or # (ý 1 S -L J > а .5ý L о змiнюIоться за часла,JwLl,. Чисел 0 два; оанuна 1 ilLнажана. 6. BMiHa закiн.Iень iMeHirикiв називаеться вiдмiню- m ванЕям або змiнюванням за вiдмiнками. ýоrяокiжтте слов0 Гrитання хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? у кому? на чому? е Еемае дати бачу милуюс,fl знfftоджуся е ще кличний вiдмiнок, який не вiдrтовiдае ýа питаýЕя. BiH використовуеть- з (ý ш J ý 5" Бiльшiстъ iменникiв ok . w w w Вiдмiнок т Ф tr нъоао роду" .4 bo 1. Iменлluлс ще частиЕа мови, ш0 овначае назву предмета i. вi.дповiдае ýа питання хто? що? 2. IMeHHIlKlI е назвами iсmоm i н.еiсmоm. Назвч iсmоrп це Еазви людеli i твариЕ. ,Що них ставимо питанiЕя хто? trншi чоловiчоео, жiлtочоао, сере0, ý !( Ялс вuзначumu Р. в. i 3. в. Biil MiHolc iMeHldulca чоловiчоао i сереOruъо?о рааа. о Е t g о- U l. ý
  12. 12. Вивначити, що означае iменник назву 1стоти (ý у т Ф illдстав назву неlстоти tsизнач, яким членом }менЕ[ик жiночого роду на -а (-я) речення е iменник l з пiдставле- ý lr. U Ё б !( S Е с ЕЕ m другорfrд_ xayTtT. k. or g ) (а .5Г пlдмет нии 1меЕ_ ник мае закiнчення -И, -i. п0 чоловiчоео роOу aOHtl,Htt,. в -oBi, -eBi (-eBi) або -у (-ю) Д. М. в. на -oBi, -eBi (-eBi) або н& -у, (-ю) I лtеннuлслt bo o о Е Визнач, що овначае iменЕик L-. w .4 IIазва 1стоти w :Е ý оJ / назва неlстоти як шравило -oBi, *eBin (-eBi) w г Iменнurcu эtсiночео роOу на -а,, 1) Визнач основу iменника 2) -Я, У родовому вiдмiнку одЕини вiдмiнку однини шиши член
  13. 13. IMeHHutcu жiноч.оао роOу з I+альовuм заrciнчен,ням. iменник закiк чуеться на 1 пригол. звук iменники в&кiнчуються на б, п, в, м, ф iменники закiшчуеться на збiг пригол. б у t Ф l вiдбуваеться Еям ставимо вiдбуваеться U апостроф Ё б у Iненнчлtч а множч,нi. Р. в. -iB (-1в), -вв М. в. -8х"(-ях) S JJ а. rg ва снiжиЕкою. Падати (чому?) снiжиЕцi. Приголубити (що?) свiжиЕку. Впр. 112. ,Щобрий девь, Сергiйкуt Велике спасибi за пода- bo ok Впр. 102. Море (е.р., одЕ.). Хвилi (эк.р., мнж.). Берега (ч.р., одЕ.). Пiсок (ч.р., одЕ.). Пiну (ж.р., одЕ.). .o цриголосних J rý Ф перед закlнчен- подовжеЕЕя не цодовженнJI Човном (ч.р., одЕ.). Вщl. 1О3. Вима руЕок w w w .4 лiто, мати мачrr(а, згода безЕезгодв, IIорядок Ееправдв, ладдя, шравда радiсть сум, вiйна мир. Впр. 107. Летить у небi орел. BiKTop Орел одержав сьогоднi п'ятiрку. океан степiв застиг в IIолудневiй тишi. Океан весь водний покров 3емлi, а також його частини мiж материками. ВIДМIНЮВАНtIЯ IMEHHИKIB Впр. 108. Летiла (що?) cнiжинка. Стежив (ва чим?) книжку <,Юрко Васюта> Олеся Щонченка. У пае в магазипi Еемае цiеi кЕижки. СьогодЕi я при- йшов в кЕижкою <Юрко Васюта> до мого друга Ревава. Ми 8 ним вивчаемо украlЕську мову. А дошома- гае нам твiй земляк, який живе у Еашому будинку. Разом ми розглядаJIи твiй подарунок. У книжцi багато цiкавих маJIюнкiв. Впр. 113. 2. Сину (Кл. в.), п. ф. : син. У колоссi (М. в.), п. ф. колосся. ВерЕини (Р. в.), fI. ф. : ф. краса. вер- нина. Краси (Р. в.), - п. .5г l- о ц Ф о = J_ ý о_ LJ t }с ýf
  14. 14. Ф q Б Ф LJ Ё (б у ь у .L а_ .ý l_ о ц со о Е ;Е g а- U ц ч чf (З. в.}. А ввечерi повернгулися додому з уловом (О. в.). Впр. L22. Вапорозькi козаки мади за столицю Сiч ,-, Е ciM'ffi землffi (3. в.)" Ще було розчиIщене серед лiсу або укрiплене частоколом мiсце. На ЕьоМУ КОЗаКИ 3ВОýИ;ТИ СеЛИще. Сiч (Н. в.) була резиденцiею Bcix головних старшин козацтва. В Сiчi (М.) жодного зна_ ченЕя не малrr Hi знатшiсть (Н.) роду, Hi шеревага BiKy. Щiнувалися серед товариства IIередусiм розум, KMiTливiсть (Н.), досвiд та cMiливiсть (Н.). IIIвидкiстьI BicTbf бурЕ матус@ Впр. 126. Нiщо не ilрикрашIае так людину (В. в.) i школяр&, i дорослого s як cкpoмHicTb {Н. в.}, (Н. в.), щирiсть (Н. в.), добровичливiсть (Н. в.). А почуття власноi гИHocTi (Р. в.) й. честi (Р. в.) нiко;пr не дозволить приниrrртавiттаi"сть rg -L oo k. o !с .4 b (ý w w # tr ,-, п нiч[ радiстьf ж:fватIIся, бути нечесним. бузrrиItrтва {Р. в.), наЕаакI1: нirrдо так не врIклllitаЁ знеtsаги (Р. в") й обirрення, ffý вияв пiдла- I нахаб- HocTi (Р. в.), бездушностi (Р. в.). Тож будьмо, друже, завжди людяними! w Ё Вrrр. 1I?. В одЕого господаря був ровумний KiHb. (Н. в.). Госrrодар на дивовижному KoHi (IVI. в.) вовить молоко. ýарованому коню (Д. в") зуби не лiчать. Впдl. 118. Ми з дИусем (О. в,) вируlrrили до озера (Р. в.). Там бiля берега (Р. в.) стояв човен (Н. в.). Ми сiли в нього i поча7iIа кататрlсь по озерi {М. в.). Потi.пт узядi,Iся вудкою (О. в.) ловити рибу На ньому козакI1 зводkтJIи селище. Вводили (хто?} KоEaKLI; вводили (шо?) селиtце; зводили (де? на чому?) на ньому. Вrrр. !2б, ,-, Е сиротЩ кручЕ фабрикШ YKpaiHý ЗЛКIНЧЕННЯ IMEHHИKIB у роловому tsIДМIНКУ ФДНИНИ Впр" !?.7.,flкщо ви BaBiTaeTe передосiнньог0 дня до полiськог0 лiсу, то не пошкоду€те, Бо вк неодмiнно ЕаTpaпiETe Еа вересове IIоле, еIi,ЭЕiI{{::l;* Ъ{еДОВОГ() ДУХУ i б,ý:,эtолi,::жiэгс дввfJну, неIIовт,*1;тэоТ ясжоi синi. .
  15. 15. Впр. 132. У вовка сiрого голOtsа велика, широколоба. безIIросвiтного Ь{ене, грlrбника, вересове поле завжди приворожуg. Hi з ту,пуба у самцfi церевищуе 120 clvl. Вабарв- ,Щовжина чIlм не порiвняти Idю окрасу Полiського краю! Впр. 128. Унизу, опалим листям, леЕЕя хутра влiтку рудувате, а взимку буруватосiрого кольору" Нагrадае вовк звичайно на оленяо дикого кабана, лтомiж пробираетьсff гущавиною ociн- Еъого лiсу iжак. Сьогоднi ;iсху не вдаJIося здобути полюg а також козулю, воNовраха, Еа зайця, Е1 вужа, н1 жука, sl .ri Впр. 129. краю w лина майдана w олеЕя борс:iыа Ьедмедя жалю w Киева живOпису Терношолfl таЕцк) }Itитомира карасfi звука ýмитра Бугзу плеча Сейму ok .o rg .4 IoTb додолу. cBiTy релому, чагарника або густого очерету. Il[видKicTb бiгу цього хижака досягае 80 кiлометрiв ва годину. шйя 4 вв, ЕE9 [шййа] зб. bo черts'яка, зате шощастило EaTpaпIlTIt на гриби. I ось тепер BiH несе на голочках шляпки боровшка, маслюка i груздя, а також ку8еленого м'якого щик мо-:(у, який зЕадобиться для зиуlовоi tlостелi" Порив BiTpy зриtsае 8 осокора .lтисточки, що багряэli тllхо, без ше,тест} опада- дошлавного п,гаха. Лi.гво BiH влаштовуе серед бу- вогЕю Андрiя ,Щунаю моря Свiтязю. малюкЩ, плащЕ, Brrp. 130. ЕсовтнЕ; портфеоЕ, iнeБ, пол@; городШ, млинЩ, хлiвЩ; медМ, садМ, б_олFJ. .L Ф з ý m tJ = б ч S _L J h а- .ý l_ о ц m о = { :tr 1-r зfuIIнА приголосних tIЕРЕД ЗАКIНЧЕННЯМ -Е В IМЕЕIНИКАХ }ffiIночФго ТА ЧОЛОВIЧОГО РОЛУ Впр. t34. Н. б у берег, молоко, рух, друг, крук, чех Д. берегу, молоку, руху, другов1, круку, чеху М. на березi, Hfl молоцi, в pyci, на друговi, на круку, на чеху. Впр. 135" Що rBaHKa приiхав iз Сибiру двоюрiдний брат Васклько. BiH iз захоплеЕЕя}I розповiдав: Е U ц ч ýr
  16. 16. q з б Ф U * (ý у ý ) а_ .S Е о ц ф о Е g J- о- J у тrередали ii до зоошарку. Гарно у тайзi (М. в.)" Станеш на березi (}iI. в.) рiчки або ша сопцi (М. в.), глянеш униз краса! Втrр. 1З7. i Н. в. рiчка жiнка домiвка нога рiг дорога муха дсчка онука на жiнщi у домiвцi на нозi на розi на дорозi. на Myci на дочцi на онуцi w t-. ýr М. в. на рiчцi чЕргуtsАннff звукIв tI] 3 [oJ, tB] В IШIЕННИКАХ }кIнOчого тА, чолоtsIчого роду Вrrр. 14I-. 1. У ячменi (i-e) у}ке поспiло У срiблястоi колссся. берези листя пахне соком (i-o). На льоду (i-o) каталися, дiти. 2. Впр. I42. .fiскраво эковтlли на горбi. ясени i берези. Там, д€ панував оранжевий $олiр, моэкна було вгадати клени. Вогнем fr&лахкотiли осики. Тихо, красив0 народжувавсfr блахq,итний жовтневий вечiр. В'явилOсь безлiч аф пiд величезним шатром ночi" IIРАВСIIИС ЗАКIНЧЕНЬ IMEHHИKIB }КIНФЧОГО роду нА -А (_я) в родовому ВIД1ЧIIНКУ ОДНИНИ bo ok .o rg Е Ф .4 а у w #= ir ý w $= frЕ У Еас у тайзi (N{. в.) живуть ведмедi, лосi, вовки, рисi. Одного разу на соiтцi {М. в.) я побачив росомаху, яка потрашила у кашк&Е, поставлений браконь€ром. Разом в батьком ми Еизволили тварину Ячмiнь [йачм'iн'J б б. 6 Впр. 146. МалеЕIька, менша вiд м8.чиниl н1 в ким не стаЕу на борню. А при чиTaHHi, коли треба, iT. людинi мову зуIIиню. (Крапка). Лiтом одягаетьсff, а Еа зиму одежi цураеться (Дерево). У TeMHip1 хатит*i живуть УIартиЕи, в'яжуть мережива без rдетлi i4 вузла. (ГIавуки). Hic .як у сtsиЕки та колючi щетинки. (Тжак). Коло бабусi си-. дить дiд у кожусi, проти печi грiетьсýr, без водички миеться" (KiT). Впр. 147. Ва народними прикметами, поява веселки увечерi провiщае на завтра теплий день. Якщо у папоротi листя скручеЕе донизу, то слiд сподiвЕ[ти-
  17. 17. ся сонячного дня. Гrро доцц можуть сповiщати не- ровкритi квiточки мальви, стуленi листочки конюшини та квасеницi, закритi батончики очитку, fiкщб [йакшч6] Ф 4б.68в. Вrgр. З.51. ВимоIФ бiле, весЕIокl чорне, лiтом велене, вOсени стtr}ижене. (Гtrоле}. Надвор1 горою, а в xaTi водою. {Снlг}. CToiTb дiд над водою та шелестить боро- дою. (Очерет). f,Iкою косою не можЕа косити? (Щiво_ чото}. w w w .4 Впр. t4g. Народження дЕя Нiч. TeMiHb. Землfi опов?Iта TrIIIJeю. Чути лише, як за електро},Iере}кеIо, шiд високою круrеrо хлюfiочеться BoJa в рiчцi. Звiдтlт тягЕе прохо;rодою. IHrioлIл щось шелесне в TpaBi, скIIЕеться риба в рiчцi. Час вiд часу порушують устояну тишу лише пiвнi, i тодi шеред лiнiею горизонту в'ffвляgться свiтла tб2, - {ft"аftбц'J Впр. Вечiр Стеляться cyTiHi, тумаЕи лягають; кетяги з калини (Р. 1хали автомашиною i залiзницею. У дорозi харчувалисъ шинкою та ковбасою. ГIiд час шодорожi ми ознайомились iз icторiею краю. ми (ý !( ý -L J х с) Щось гуде струЕою на ц в Bi.KHa заглядають. бузку (М. в.) близенько; в лузi над вербою (О. в.) тьохнув сOловейко. Впр. 156. Повновидий мiсяць нерухомо ввисае просто Еад галявиIIкою, ючи 11 виповню- вщерть блiдим сяй- вом, i вдаеться галявина кавковим кругом, окрес- [вшчерт'Jбб.6зв. 5б.ffi a .5г я подорожуваввмамоюiбабусею. [л"fн'iйа] Вгgр. Lб0. Улi.тку sс. в.) жароджуеться смуга день. лfнiя ffi , э U 4 6. б вв. леним Еаличкою чарiвни_ ка. Тiльки зрiдка долинае в BepxoBiTb сонний шерех якоiсь птахи, i знову лiс наповнюеться тишею. новий .д_ l.- fYl bo ok .o rg в орудно}ry ВIДМIНКУ ОДНИНИ qF Ф (€ fidтць ПРАtsОПИС ЗЛКIЕПЧЕНЬ I},IEHHиKIB }кIночого I ЧОJОВIЧОГО РОДУ Ф ,flкбiсь-@ [йакойiс'J-6б"7зв. Впр. 159. Бiжать стежки знайомi, що пахЕуть сцоришем. ь о Ф с Е g J- о_ J ц ч t
  18. 18. гriд рi.дною ворёю, (ý !( -г Ф (ý = со U * fT у i ти по них iди. Впр. 163. ABiaTopoM, чоботарем, кухар€м, шахтарем, столяром, лiкар€м, вiвчаFем, зброярем, мапяром, контролером, воротарем. Моя мама працюе лiка- рем. S ,г Ф с Е Jg о- U Iъ ж r В ДАВА''ЛЬНGМУ у шочАтковIЙ Формt в 0рудному вIдмIнкýr однини Впр. t72. 1. Лi.с. BiH зачаровуе оксамитовим кили_ мом моху, {О. в.) i прозорiстю IIезворушЕiстю в.) повiтря, неповтор{О. ною красою (О. в.). Струнка береза у своему одвiчЕому срiблi (М. в.) вiтально змахуе шовковою хусти_ ною (О. в.), сосЕа спрокво- oo k. o о trt чолOtsIчого роду tr мIсцЕвоlиу вIдмtнкАх 0днини Впр. 16В. 1. Сопiлка - BiBчарю BTixa. Чужому лиху не смiйся. ýатцо пугаЧУ дзеркало, коли BiH i так .4 b l- w w .5f ВА,КIНЧЕННЯ IMEHHИKIB гарнилt. ГIросо BiTpy боiтьсfi, а дощу кланя€ться. 2" Вчителевi w :г а- ПРАВОIIИС IМЕННИКIВ ЖIНОЧОГО РОДУ 3 нульовим ЗАКIНЧЕННflМ rg Вертаються до дому у спеку чи 8 дощем. Бiжать стеж,ки землею ,Щмитру Григороtsичу, Петренковi IBaHy Йосиповичу, директору Василю Петровичу, добродiю пiлотовi, пановi генералу. ла погойдуе мiцним гiллям (О. в.). А. плакуча верба вOдограйно струмецить зеленок} косою (О. в.}. Вона немов просить а радiстю (О. в.) i печаллк) (О. ts.), rостинrriстю (О. в.) i лагiднiстю (О. в.), явлеЕою в мiнливому шелесткому поклонi: зайди у TiHb мою, спочлrнь! 2. Любов ненависть, IIошана rдiх зневага, невдача, втрата здобуток. ус_
  19. 19. Впр. 178. Хмара ЗАКIНЧШНЬ IШIEHHИKIB У ШIНО}КИНI Впр. 775. е жа мн. Н. лiси вздовЕt i с. од. М. ГIодiллШ вIIоперек на десять, а то iT бiльше ч. Р. кiлометрШ. Розкинулись мн. М. М. по ярЫ та ба*цкЕ нш мЕ. й }-рвIIськами, стру}Iкаýи О. мЕ. О. болот@ стазк@l Совиний яр справжШвейщарiя. HiciнbKa тобi мЕ. Н. Клlаментович! тайга... l*B. Н. С_ъо;liлri ялинЙ, обтяженi .4 MIT. о. w шrтшкIамиl, линуть мн. Р. до w хмапП v моDовяномч про- MiHHi с. од. Р. Ееэ_едgёЕддэI9ýа w +О-@# соццБl. Втrр. 17S. Koci проrчтеф (Н. в.) сонця вряди-годи вцдд8: д&!ать в прорiхах (IvI. в.) IIсстоялих хмар (Р. в.). Сqс.Еи (Н. в.) виýочатЕ, мовби якiсь мiднi витвори (EI" в,}, якiсь примари (Н. в.} у зелеЕих шIaTax. Ва ýи}YIи сивiють хмадощi - ри дощiв, шеренга-ш8ренги-шеренг, завданЕя зевдаЕня завдаЕь, слива-сливи_слив, повiтря гIальто повiтря. шальта пальт. BiKHo BiKHa - BiKoH. Стаття cTaTTi статей. гвинтiвка гвинтiвки гвинтiвок. ВrЕр. 179. У дФа (Р. в.) радiсть: з т}lх эко.rцzдiв, що вамочило HaBecHi, два таки проклюнулися росточками fr. викиЕули два листочки. Високi трави затулили ix вiд соЕцs{, BiTpiB i злиts. Якщо HixTo Ее затопче рости дубочку, розвивайся. Велетень такоэЕс укривсfr bo ok помiж мЕ. хм&р, дсщ .o rg IIРАВФХIИС ВIДМIНКСВИХ огряднимLI стовбурами (О. в.) Bi.KoBi дуби (Н. тз.}. Ще далi мерехтять молодi берези. веленим листям (О. в.). В його KpoHi (М. в.) знайшли собi шрихисток багато шташок. Вrgр. 180" II'ять будlлнкiв, двi парасольки, дев'ять оповiдань, три вiдра, чотири шляшки, Bi.ciM дерев, двi дiвчишкио п'ять Bi.KoH, сдинадщять дверш, три сосни, ciм дGIщок, двадцять trI'ять гривень, п'ять учнi.в, дев'ять шарт. Вrr!э. Х81. У недiлю вранщi Мишко, Юрко та Василько вирушили до лiсу по (ý у 1г Ф Е э rtr m J s fý у -L ) ь а .ý ь о ц m о Е J_ ý еLJ ц }с чf,
  20. 20. виЕу. 3а ;; ltb li.* li{. {ъ U Ё у G, S t J о. .ý Е о trt гарчавiкинувсявгуща- бачили rfiить хлоtrцi помаJIеЕьке зайчеЕя. Воно не влякалоея, а само прийшло до товаришiв. Мишко дiстав iз рюкзака яблуrко, а Юрко грушу. Разом вони Еагодували малеЕьке зайчеЕff. / Впр. 185. Вапоровький флот coTнi морських чайок i був грiз- Ф iнколи мав до U Еою зброею у боротьбi з ворогом. Майже кожеЕ в вiдомих гетьмапiв придiляв велику увагу будiв- о Е Е -L ý cL у rf ln ництву чайок. Першi згад- ки про MopcbKi шоходЕ 8апорожцiв припадають Еа часи Щмитра Вишневецького. Козаки наЕадаJIи Еа турецькi й TaTapcbKi Micт&, визволяли невiльникiв, вели успiштну боротьбу iз султанським флотом. Голосний вiдгомiн шро це дiйшов до Еас в Еародних думах, баладах i легендах. Впр. 187. Туристи мЕ. М. в. Впр. 188. На деяких вgршиЕах (верх) гiр КопетдЕtгу, що в TlryKMeHiI, росте Ееввшrайний чагарник. Його щiльно сrдлетепi стеблиЕи (стебла) rlтворюють щось помЕ. М. в. дiбне до великих подушок. Та сшати на цих (подушIках} Ее ду}ке зр}чЕо, бо вони TaKi твердi (твердо), oo iia з (ý .4 b ;; w ]ii 1ili w w |i* i мотоциклЕL пливуть Еа плотЕI ft. чOвHEl, iдуть пiшки. У дороаi туристи збагачуються IIевабутнiми вра}кеЕIIями. k. -L Ф на потягШ й автобусШ, велосиЕедах g Ф б у по бурхуlивих рiчкЩ. Використовують для цього рiзний транспорт - 1д}z,гь or Е опеньки. НаЙбiльше радiв прогуляЕцi Василькiв Рябко, який гасав навколо по кущах. Хлоп'ята йшли туди, де кiлька poKiB тому вирубали дiлянку лiсу. Раптом Рябко насторожився, за- - Еепоi селlЫ|, сидючий народ. Мандрують вони по MicTlЫ лiсЩ i горЩ, сшускаються що Еа IIих Ее ваJIишаетьс,я слИу HaBiTb вiд кiнських коЕит. Впр. 189. ГIароплави IIли- вуть по морях, автомобiлi Иуть Ео шосе, поiзди по заrriзвицi. У рlзнi куточки нашоi ЕлаЕети люди лlтають на лiтаках. Сови i кажани вночi лiтають у пошуках вдобичi. На сосЕах та ялинах ростуть тттитттки.
  21. 21. ШРИКМЕТНИК Назрrваg ознаку предмета Якжй? ,flка? frке? Якi? Чий? Чия? Чиg? Чиi? Ф вмiнюеться ва числами ,т Ф ц Ва вiдмiнками m tJ Однина який? Р. якого? Д. якопту? В. якого? який? о. яким? н. ok .o rg 3а родами М. на .4 w w w ао паmрiб а) з'ясувати, до но : якого iменника BiH Еалежить; б) визначити вiдмiнок iменника (а прик1{етник стоiтьутомужвiдмiнку, що й iменник). Вiдмiнкове закiнчеЕня прикметника збiгаетьсff з закiнчеЕням питаннff, Еа яке BiH вiдповiдае: якому? Який? якого? bo ПрикI[етнIIк завжди cToiTb у то}Iу чllслi, pori й вiдмiнK},l шо l'l ilTeHHIIK, з якIlм BiH зв'язаЕий. Правопис вiдмiнкових закiпчеЕь прикметникiв в однинi залежить вiд KiHцевого приголосного основи. Щоб вuзначurпu вiOмiruоrc прuIсJлr,еmнLtI€ э rб У суфiксах якi? яких? якими? якi? яких? якими? на якжх? s rý / S .т .дJ а_ .s Е о ч trl 3елений Веленого -ськ-, -цьк-, _зьк- завжди пишеться м'який знак. М'якiсть ввука [л] перед суфi.ксом -ськ- позЕачаеться м'яким знаком. У прикметниках чоловiчого i середЕього роду з основою, шIо закiнчуеться на м'який шриголосний, у Р.в.2 ,Щ.в. i М.в. в однини перед закiнчеЕням пишеться м'який внак. ПрикметЕики жiночого роду в Д.в. i М.в. одниЕи мають закiнчення -iй. Yci прикметЕики в Н.в. мЕожиЕи мають закiнчення -i. о Е -L ý о- tJ у L ýf
  22. 22. Розбiр прurcJwеmнurcа мс часmuнш Jltoвll, вдання вавдан_ - складне холодна Ея. Гаряча вода вода; гаряча вдача _ 1. Аналiзоване слово. .L Е з (ý El (-' Ё у tJ S .L J о .5Г Чорною (хмарою) шрикмет., }Id. якою? р., одн.r О. B.l другор. l- g -!- -д- о- tJ l- с ýl" розумна голова; порожня бочка повна бочка. М'який хлiб - черствий хлiб; м'який херактер твердий характер. Впр. 197. Рись мае гострi зуби. Орел хижий птflхr що мае гострий зiр. ,Що м'яса бабуся приготувала гострий соус. Важко ровмовл,ffти 8 MoiM сусiдом, BiH гострий на явик. Впр. 198. ПИморозило, i тоненький прозорий льодок вкрив невеличкi озерця к€tлюж. 3вечора густi, cipi хмари потемнiли i важкими брилами нависли над землею. ось-ось повалить снiг. I справдi, присмерком почиЕають спускатися на землю першi MoxHaTi cнiжиЕки. Спочатку ix rrебагато, а потiм усе бiльше лiтае ix у морозному пoBiTpi. Снiжинки безшумЕо сiдають на кудлатi мохи, почорнiле листя, зеленi гiлки ялин. ГIухнаста ковдра стелиться по вемлi. Впр. 201. В rташих лiсах водиться дятел строкатий великий. Ще осiлий птах, але взимку може кочувати ok ГО EIPO ШРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ bo Е Впр. 193. На gФJёIеgу гlлку сiла Rя9ше синичка i зацвiрiньк€[ла. Вона мала пiр'ячко адяц9ýа кольору .4 о IIовторЕннfl вивчЕно- w оо iз w w о tr[ спокiйна вдача. ГrорожЕJI голова rg у Ф Питання. Частина мови. Рiд. Вiдмiнок. 6. Вiд якого слова валежить? Т. ,flким е членом речення Чорною хмарою граки пiдЕялися в rroBiTpi. .o (ý 2. 3. 4. 5. р*ед9 g s уЕ ёLиJщ вiдтiн к о м, голiвку з б_iдЕцgц RдQд_еgэsу i б_л_цсJсJryi, як намистиЕки, очi. Впр. 194. Маленька праця краща ва велике бездiлля. щiчками ГIраця чоловiка году€, лiнь марЕуе. Рашнi пташки росу п'ють, а пiзнi сльози ллють. Руки бiлi, а сумлiЕIIя чорне. Ластiвка день почиЕае, а соловей кiнчае. Впр. 195. Легкий мlшок а важкий мiшок; легке за- в у пошуках iжi. HaBecHi дятла в'являються пта-
  23. 23. шенятв, яких батьки годуIoTb комахами, личинками не бiльше мiсяця. ,Щятлiв в наших лiсах небагато, тому воIlи потребують охо- Впр. 2Og. Кожне MicTo мае свiй запах. Lо_сgпщt дуЕ qфщggg в}Lгiлля чути в До- нецьку. Присмак роЕи. 0вiщкдс бетоном росте струнк8, тендiтна бiлокора берiзка. Весною на тоненьких, гЕI}цких BiTax ЦIлILоJLиJЕщ просторами i берiзки в'являються HiжHi клейкi серцеподiбнi листочки, а потiм - сережки. Влiтку воЕа одягае rycTi, кучерявi зелевi шати. Еад сковаIтою землею (О.). Пухнастi снiгп .4 вкрили шшеЕичЕе поле. 3ашумiли w тривожно верховiття го- лих дерев. w ГIрокиЕувся в яру злий"вiтрюган. Встав, вийшов з холодного лiсу. 3астогнала снiгова хуртовиIIа. Йдu по вмерзлiй вемлi (М.) лютий вiтрюга, вамерзають притихлi рiчки, ryде цроЕизуюча вiхола. Впр. 208. На пiвденЕих схилах (мн.), лiсових пагорбiв (мн.), безлистими лiщинами (мш.), фiолетовий килим (одн. ч. р.), ЕародЕого обряду (одн., ч. р.), першоцвiтне зело (одн. с. р"), квiтучий ряст (одн. ч. р.). w I fi * т l f; Еах$е бjщщдд ком Одеси. чорнове- XapKiB. щара}ýд}ещ @ камqЕем пil(не Ф l э б m ý у Киевом. Впр. 2L3, Матусю! Ви для мене сонце fiсне (одн. , с. р.} i небо сине (одн., с. р.}, i KBiTKa красива (одн., }к. р.}, i пораднищя мудра (одн., ак. р.), i друг надiйний {однп2 ч. р.). Хочу, щоб Ваштi найласкавiшi (*тн.) у cBiTi руки, вели меЕе в життi ще багато-багато poKiB. Я люблю Вас, матусенько! I любитиму завжди. Впр. 2I5. Що суворих умов, густе i довге хутро, захисне забарвленЕя, глибоке, снiгове покриття, в сильний мороз, довга жорстка шерсть, Ео глибокому cнiгу. Вrrр. 2L7. справжнШ (який?) ч. p.n одЕ. листяноЕil {якого?} ч. р., могутнffi iF t apQ&TaT ЕIад I ледь чуJgщt одЕI. у U Еедаgць9j грQзи стоiть одЕ. (ý вапняСевастополь. bo ok Я люблю приходити до берiзки, щоб помилуtsатися нею. Впр. 2О4. ГIрийшла морозна зима. flскраве сонечко Ее могло шЦнятися високо мом i .o rg Впр. 2G2. В Еашому дворi шQрс_ьJtsлj трави у BiTpax (яктtЁт?} ч. р"о * S J_ J o" .s Е Ф ý с0 о J- ý ,,l J ц у ýr
  24. 24. ц проl3нии украlнська лагiдна мудра чудова молода тиха братня середнiй мужнiй б !с .L Ф Впр" 22. q 1. Н. Могутнiй, з (ý щире, сиЕя Ф J J о- .5F l- о ц Ф о Е J- Д. МогутЕьому, дужому, Вrлр. 22О. давнiй лiтнiй дружнiй 3. Моrутнiй, дужий, щире, синю О. Могутнiм, дужим, ттIирим, сиЕьою М. На могутньому, Е& дужому, Еа' щирiм, Е& синiй природний зимовий проворий миЕуле далеке сиЕе вавтрашне незабутЕе ПрикметЕик 2, н. .4 trt Е в основою на твердийrrриго- -ии _ого -ого а, -ому -пiа w лосний в основою на м'який приголосний .a' шриемно IIощи- шуе щоки. Ледь-ледь щrr- лять сЕlжинки aa -ому -iй -ому _1м -ому a _ого Впр. 2,22. Лiс - сяе кришталем. Ще вчора поля й вигони були cipi, одЕоманiтrri, а сьогоднi кожЕа суха травичка, кожЕа стеблиЕа прибраЕа в срiбло. Морозець -им _ого w ч }с в. Вiдмiнковi закiнчеЕня Р. в. Д. в. В. в. о. в. М. в. -1и w LJ чf щирому, синiй щlЕнии ok .o rg :Е МогутЕього, дужого, щIrрого, синьо1 bo (, = у r= ý Р. дужий, пlд Еога_ ми. Легко дихаеться цього зимового раЕку. Впр. 224. 2, Мама спiвала -. тобi 3' в' кQдщ9щщу пiсню, коли ти був щ о. в. хлопчиком. Пiд '' Ь маршi люблять крокувати спортсмеЕи i туристи. о. в. Н. в. 3 ýruъgроJа пiс нею i дqдеща
  25. 25. щ дорога здаеться о. Впр. 23О. То була нiч в. чарiвниця, спокiй"@, в. i цiщщiIцQ}q. 3. Короткий дзвiнкий веселий бадьорий 4.€днбе в. стелилась g. бб.rТ - iз доброго чи trочиЕаеться з малопо. JIистя виросте з лис- багряЕий. вЕттIgгься Р. в. з маJIеIIь- Р. в. чистоi краплини. Прога- i ру- w w w М. в. блищали зорi, а Еа пiвденЕому сходi шочало свiтлiшати. Вгодом зовсiм розвиднiлось. Дерева вбрались у в. В. в. r{aýKp.pi .бiлi... цат.ц.. Н. в. А коли зiйшло блiде сонце, iнiй почав виб;rrдск}rвати о#;-i;ми самоцвiтадrи. На М. в. чистому снirу дф1ю було в,I4дЕо с.пИи зайфв i лисиць. (ý у J_ Ф l- з (ý Ф J (ý = у S -L J о- ня тварина. У нього зубки гострi, а очi як вогЕики. Котик мае довгi вуса, шерсть пухfiаста, тепла, cipeHbкa. Лапки в цього .4 Впр. 227. На да_пекому шляху, у вологй зецлi, в IIросторй KiMBaTi, Еа швидKolfy поiздi, в гомiнливому MicTi, на безмежному проcTopi. М. в. Впр. 225. В тихому небi ще 3. червоний, bo пяй мерщiй дрiмоту кам давай роботу. - ok сорочка. Хлiб да- .o rg з ЕIIткЕ Еад воIIа вечiр. 2. Кривавий &аого точка, покривалош[ широкlимl Еро- лекlимl селом. Гори сцq1 лахrrули кривав@ багрянцем. Хвоя овивалась протяжнlимl, густШ шепотом, од якого вiяло смолистlимl терЕкШ холодком. СинЩ вершником пролiтае за BiKtтoM осiннШ коротший, -дзвiнкiший, веселiший, бадьорiший. щ [йеднайе] ,Вщ). 225. Все Р. о. звiряти ToHKi, Е& лапках кiгтi. Хвостик довгий i пухЕастий. BiB любить гратися iз м'ячиком i лежати на бабусиЕому крiслi. .ý l_ о trt Ф о = g _L о- tJ q ч -f ý ВИМОВА I IIРАВОIIИС ШРИКМЕТНИКIВ IЗ СУФIКСАМИ -ськ-, -3ьк-, -цьк- Впр. 23В. КозаФi., ,,^ь PiB. HeнcbKoi, ВолинЙоi, за.А -^порl3ьких, польськими, БерестеФиil, козаФо- го. Вшrорiжжя; воронеftиft - Воронеж; кременчуffий КремеЕчуг; волftий ь чr св
  26. 26. Волга; кавкаЙий Кавказ; чернiв*ffiий ж}кивАЕýЕýfr вFýАкА к ýýgýЁ{Еf tr' ЕIЕрЕд ýАкýýачкFтF{$ýеý у FýрикмЕтFЕýýкА>{ жФ&.ý, ffi Чертлitsщi; псJЕтавffiхgй у fý .ь J_ J ь f .g Е Ф r.,L дý Ф ý if _д_ I*L Е LJ t-t чf жпfт", Заднiпровбftиft, КримЙий, Лохвифий. Егrр. 239. К*зат4ький, тка- цький, одеський, гру- казахський, м&лярсьх*uхfr., заводсъкий, львiвський, харкiвський, зинсь t<tхfт, сумський, лущький, rli- g € а4ё or rý & U }ý{и- томирЙий, НiжикЙий, Василькiвftиfт, КиiвЙ} ok . н У твоему щедронебi MicTle ý i лебедffм, i берэкутам, i чаэtкам. ТоркЕIулOсь сеFще рiдл*оi вемлi така Еелика i така дитинна! Сувора доля виýаJIа пленi. У рiднiм Kpai rломiж обелiскiв г*вЪдалась шо вiйнi мФя колиска. Кожне слоtsо ще нiби дiамантова наеtистинка на величезному разку натлоi пребагатоi мови. В тр?ýfls., в .цс.Еiтат., свiж,iirп д.Iёýт.i. ше- Впр. ?.44. 1ъ[у }киЕс ъх<ulй, донецький . Вглр. 24а. t. Ми народрIлись В Пtlzlхз*, щоб рсдрlти, си_ наI,яр1 обевсмертит}1 свiй .4 bo l* рiд, щсб KBiTyBaB на диво всього cBiTy козащький генi.а-цьний родовiд. Я для тебе горiв, украiнський народе, тiльки, мабуть, Ее дуже яскраво горiв. Упаду я ворею, мiй вiчний народе, на трагiчний i довгий Чумацькийl твiй тттлях. I бачиш ти iз канiвського схилу, як шовий деЕь над w fiJ frрага. Вгgр. 238. ГIрилуфий, w т w Ф l ЕI*лтава; мrlколаэвбfuий Миколшв; шариffiий ГIариж; г{раЙиl:t cBiToM ycтag. реп{ожно рlде весна. Впр. 2.48. Ой лукава бувае вима Спершу то нiби й нiчогоп HaBiTb утiшно: кружляIоть у повiтрi TaKi собi лiтачки" Але rrотiм повалить густий лапатий снiг, вiзьметься моро8 i замуру€ кожну шпаринку. Голоднi Еташки поселяються ближче до жрlтла людей i чекають на допомогу. Але не BciM пернатим вдаеться Еерези_ мувати. Впр. 247. ýiти знайшли пташку в пораненим (О. в") крилом. За беtrlезовим (О. в.) гаём в'еться рiчка. У вишневOму (М. в.) садочку соловейко щебетав.
  27. 27. Вщэ. 248. БлакитнББl неба (якого?) - с. р., одн.о Р. в. яскрав@ соЕцем ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО I МIСЦЕВОГО ВIДМIНКIВ однини tIрикмЕтникIв }КIНОЧОГО РОДУ Впр. 2бЪ" Н. в. сувора вима, б }с хороша погола, вечiрня -L Ф q пора дзвоЕом BeceJ]1],I - ч. р., одЕ[., О. в. гiрськЩ цотоку (якого?) - ч. р., одЕ., Р. в. (янгrж?1 Впр. 24g. Широкий (необеяжний, великиiт) стеЕ, .,т€гковажний (непродума- вий) сумний вчIIнок, (не- bo веселуril, кrтслий) вигляд, дотепЕа (;картЬтива) вЦповiдь, зрсзlъLте (ттросте, лсsi-ътrве) шоясЕеЕIIя, цi- ok .o rg Р., одн., З. в. г-..l Д" в. суворiй зимi, хорошiй погодiп вечiрнiй порi; М. в. на суворiй зимi, у хорошiй погодi, у вечiрвiй порi. Впр. 2б4. Я тут живу, Е& добрiй (М. в.) цiй землi, де йдуть дощi та дозрiвае колос. Моя хата в подiльському житi, просто неба, ErB чорнiй (М. в.} землi. fl тут зросJIа. В маленькому селi та при квiтучiй (М. в.) го- Лiс лiсЙlffiJ, w мороз морова@, зима - зимftll,тT], хмара хмарftШ, школа шкi- льfrffi, цемеЕт це- MeHTftEEJ, птах пташftШ, голос голосаййl. Вrrр. ZЬL. Синьою дугою (ж. р., О. в.), широке небо (с. р., Н. в.), BirroK ясний (ч. р., Н. в.), кригою товстою (ж. р., О. в.)., блпскучим свiтлом (с. р. О. в.), ковдрою скляною (ж. р., - о. в.). долинi. В 8ахмаренiй (М. в.) синi i вчора i пинi мелодiI дивHi ýЕrrgаЕЕ. Валишу довiрливiй (Д. в.) донi слова, що одвiку правдивi, любов у сльозинi солонiй (М. в.), сльозу у любовi щасливiй (М. в.). Вrrр. 25б. Вранцi випливло ясне сонечко Еа погiдне небо огляЕути, що зробила пiч iз землею. BiTep стих, i чистий, свiжий снiг срiблом сяяв пiд блакитним (О. в.) наметом неба. 3емля наче вбра,лась на Рiздво у бiлу (З. в.) сорочку. w .4 кЕЕга. Вщr. 2ба. роз}чlшЕа) w каtsа (гарва, мiнкiй (М. в.) з б 0о U Ё tý у S -L J о- .g ь о ц m о = J_ r ý о_ J ч ý t-
  28. 28. а MeHi у безтурботнi дЕi нааавжди, навiки шолюбились нiжнi i замрiянi ВIДМIНIОВАННЯ ПРИКМЕТНИКIВ У МНОЖИНI (шIдручниIt, ш чА.ст.) Впр. 1" Горд@ J о- .5Г I- о ц Ф о = т- Е о- J ц ( $ шомилки. Впр. 2. Чудовi квiти! Г{роте, коли rдомiж барвистих буKeTiB трапляються аагадKoBi чорЕобривцi або трепетнi гiлочки червоноi калиЕи, цвiт соняшника, вони вiдразу Ериваблюють наше око. I{e квiти символи нашоi yKpaiнcbKoi землi. Гrро них складено багато пiсень, вiрrпiв. На цi символи по-особпивому реагують нашi укpaiHcbKi душi, нашi укpaiнcbKi серIIя. Впр. ,3. Букет справдi був прекрасний. Волошки, дрiбненькi гостроносi сокирки, золотi безсмеI}тники, жовто-3елена медяниIIJI, гiллястий звiробiй, материЕка сплiталися в однiй дивовижнiй Kpaci. За яснi зорi i за тихi води iшли в боi сиЕи твого народу. Ще в дитинствi я землi - однi лиш зорi, строгi i KpacиBi". 2" FБ'rБ6Ф@ Впр. 4. Маминi руки Маминi руки теплi, лас- KaBi.. Вони завжди у роботi. То прибирають у KiMHaTi, то готують iжу чи доглядають за квiтами у садку. g S .F екладнfl задачi; при- помилка прикрfr крШ шовiльно or (ý = у ча гriснi. На днi хмари теiдно-синi повзуть flемов гliдводнi кораблi, а Еавкруги Hi клаптика Вони IIе знають спокою. Впр. 6. 3ву:ать Еа рiзнБ| (М. в.) мовах слова пiсень святковlй (Р. в.). Вемля ok . on U .4 bo э (ý w q w J_ Ф w у (ý шрапор гордШ прашори; мирнЩ угода мирнЩ угоди; дружнЩ зустрiч дружнШ вустрiчi; складнЩ зада- ходивутравиrвгомiн- ливi, TpeпeTHi лiеи. Бiгла стежка в дапеч i губилась, тiльки марить рясrt|ими| (О. в.) садами, та видно вже людям широкfl (3. в.) шляхи. Ночi, ночi Еа BKpaiHi, ночi тихi, чарiвтri, де б Ее був я Еа .rуЕе вабути вас MeHi. жлrнi - сонця проти Пишiаеться гай, увесь у блиск}"IШ (М. в.) крацлях, ffк у доро' гIому| (М. в.) намистi. Вrrр" 10. У зимовi (ч. р., М. в.} холоди всякий молодий (ч. р., Н. в.). ,flскравi (мн., Н. в.) зiрки Еа моров. Прийшла до нас бабуся у бiлому (ч. р., М. в.) кожусi, поля причешури- ла пухЕастим (ч. р., О. в.)-снiгом крила. Срiбна (ж. р., Н. в.) зiрка, бiла-
  29. 29. водиця стапа. ЧИСЛIВНИК Чuслiвнurcом IIазиваються слова, що вкавують на кiлькiсть шредметiв або uорядок ix при лiчбi i вЦповiдаютъ Еа питяIтЕя: скiльки? яrimй? копрпй? 8а gЕачеЕЕяш числiвЕЕки цодiдяю:rьеЕ Еа кiлькiспi i цорядковi. КИъrciснi вЦповiдають Еа ваIIЕтаIтЕя слсiлъrcч? п'fiтIIадщять. w в одЕе слово: w w .4 bo Ва будовою кiлькiсвi чисдiввшсв подiляютъеff Еа: пржrпi одЕослiввi: o.Tml дев'ятъ, gю, тЕсяча; cMaOHi угворенi Е рох чисел, об'еднаних .o rg I як сiла то й ровтала голуба (ж. р., Н. в.) родi, числi й вiдмiнку, що i4 iменник, до якого вони вiдносяться. Палt'яmаilj 1. У кiнцi числiвникiв 5, 6, 9, 10 та вiд 11 до 20 i 30 пишеться м'який знак. 2, У еерединi числiвникiв Miлbttoll, мiлъяр0 пишеться aU м,якии внак. 3. У серединi числiвниKiB п'яmOесятп, шiсrпOесяm, шiсmсоffl, 0ев' яrпсолп QU м,якии зЕак Ее пишеться. 4. ПравильЕо вживай числiвЕики б0, 60, ТО, 80 а прийменниками Bil, 0oz п'ятдесяти шiетдесяти сiмдесяти вiсiмдесяти ЧислiвЕики у реченнi можуrь вистудати як головIIими, так i другорядЕими члеЕами. Розбiр цuслiвлluлса я.rc часfпuнч мовч, 1. AHa.TliBoBaEe слово. На яке питаЕня вiдповiд ае? 2. Початкова форма (Н. в). 3. Кiлькiсний чи порядковий. 4. Простиft, складний, складений. 5. Число, рiд, вiдмiнок. 6. flку роль у реченнi виконуе? Для виготовленЕя жит- ok бiла (ж. р., Н.), Еа долоню теплу (ж" р., ВЕ. в.) еiла. двiстil тридцять; слслаOенi ся в двох i складають- бiльше простих або складних слiв: двадцять три, п'fiтсот вiсiмдесят чотири. Пор,я,Oлсовi вiдповЦають Еа питанЕff rcornpuit, за пар,яf,ком? Порядковi числiвники вiдмiнюються ва числами, родами, вiдмiЕками й увгоджуються 8 iменникаMиl тобто стоять в одIIому rrboi хлiбини витрачають шlстеот тридцять борошIIа. aa грамш о у J_ Ф tr э (т, Ф J Ё (ý !с S -L J а. .ý lо trt Ф о = J- ý оLJ t !с ýf
  30. 30. Шiстсот тридIцять - скiльк,и?} чI{слiвник, к. ф. шiстсот тридщять, кiлькiсхrийr, скледениr?, Р. в., дру}.'Фý}JЕдний, rý JЁJ числшник }.* з fý fiK чАстý{ЕхА мови U Вrrр. L2.. ГI'ята гOдина сорок ш'ять хЕилин, або за чверть о ýо Е _L з tJ_ tJ ц х чf Вгяр. 13. ПОять oKyHiB, одна книга, дв&дtlять курчат, два олiвщi, три BiKHa, оди- надцять футболiстj.в. Впр. t4. 2, (Скiльки?) II'ять, чотири, один, дв&l три; (На якому?) На п'ятому. 3. П'ять [пйат'] ((пе}>, (Я}, <(Те}, Впр. 15. (<ь}). прокидаюсь о сьомiй годинi. ГI'ятнадщять хвилин витрачаю на ранкову гiмнастику. ýо шко,fI ли виходжу о восьrчлiй. Двадцять хвилиЕ витра- чаю на дOрогу до школи. О _д t# ]ч чr да склаCetrre- третiй день тижня. Четвертим днем тижнrI буде четвер. Весна тривае три мiсяцi. Листопад одинадцятий мiсяць року. IIершого BeI}ecHя миЕIуло BiciM мiсяцiв вiд початку року. У груднi тридцять один день. У лютому цього року двадцять дев'ять днiв. Вrrр. 19. У хо;тодних морях далеко видно кита 8а х8._ рактерним фоштаном, що здiймаеться до десяти пЗтнадцяти птетрiв над його головою. Кити rriрнають на великi. глибини ц'ятсот i бiль_ ше MeTpiB. Вони можуть k. or g ц {{ хвиJIин, або двад- цять хвилин Еа чотирЕадtr{яту" ýев'ята годиýа. Сьома година десять хвилиЕ, або десять хвилин на восьму" ГIi.в Е{а третю, або половина Tpeтboi. даеться iз семи днiв. oo п .ý !_ о шоста- Тринадцята година двадцять .4 b .L w a w < < fý у ь w Ф Впр. L7. Тиждекь гliв на дев'яту ровIIочинаеться перший урок. Ваняття закiнчуютьсJI десять хвилиЕ на чотирнадцяту. шеребувати пiд водою блиаько адцi_qi годижи. Впр. 22. Мiсяць легший за Землю i менцrий вiд Hei, вЕаслiдок чого люди i земHi предмети на ньому важать у шiсть разiв менттте. Якщо хлопещь чи дiвчина важать на Вемлi близько п'ятдесяти кiлограмiв, то на мiсяr4i вони важитимуть не бiльше, як пiвторарiчна дитина" Вага вменшиться, а сипа iи'язiв зостаЕеться такою, якOю була на Вемлi. Так що Еа Мiсяцi можна стати чуд0вим спортсменом. ,ffкщо It& Землi. хтось стрибае
  31. 31. Еа одиЕ метр двадц,flть саЕтиметрiв, то Еа Мiсяцi BiH ЕлигЕув бп як коник-стрибуЕець до десяти MeTpiB у Bltcoту. Впр. 23. }Iarga к}шlt.lа чотирtr KEII;*(ьiя. Гапивка зва_лiтirза ш'ятъ rрибiв. Го:ЕЕ,шý шробив дваЕадця. щ., годшЕу. Сорочка кошт},е трЕдцять гривень. Вгр. 24. Перше мiсце посiJе€ го;IярЕа качка, яка шахiвЕицею. BiH створив багато шахових задачп н&пIlcaB безлiч статей Еро Idю цiкаву й захошлюючу гру. у висоту Еа третьому тюлень. на I JIIше шiсля них четtsерто}I!, бiлиfт вед- Я, MLl, fflll, BoHtt., воно 1 особа Стейнiц. Майже poKiB провiв сорок Стейrriц за Bll, BiH, вона, особовi займен- а займенники 3 воIIа допомагае пiдтриму- вати piBнoBary в шриродi. Тому ластiвок, як i iнших птахiв, шотрiбно оберiгати i всiляко дошомагати iM. Впр. 2В. Перший чемпiон cBiTy з шахiв rм'я першого чемпiоЕа cBiTy в шахiз Вiльгельм J_ ч э rý ш LJ Е a fо r' S ь J. ,lF о_ .5Г l- 3аймеýники зtчтiнюються за вiдмiнками i числаtvlи, ники. родами. штшIIка. Адже !с Ф о tr€ 3at1,1wetlъutc це частина мови, що вказуе fiа Ередмет, ознаки, кiлькiсть, але Ее називае ix. цього видно, яка це корисна п, ЗАЙМЕННИК w .4 w w 3 вибо- ров чимало rтризiв. IB чотирнадцяти зiграних ним мiжнародних матчiв BiK одинадцять вигI}ав i. лицIе три програв. Впр. 27. ШiстдесJIт IIлюс п'ять. ,Що шiстдесяти додати п'ять дорiвнюе шiстдесят п'ять. bo :,tiдь, Iцо витрш}I€Iв BiciM.fecяT грщусiв морозу. Вгlr. 2б..IIастЬка Протягом дЕя ластiвка з'[цае п'ятсот-шiстсот рiзЕ!lх комах. ii одЕоразове }lеЕю стаЕовить вiд сорока до п'ятдесяти комашок. пriжнародЕих TlzpHipax ok .o rg В;rТpШ.Дli'€ ТеМIIеРаЦrРУ MiЩt-е СТО ДеСtrГЬ ЦРаДУеiВ. IIа др}-гому мiсцi бiлi гуси, У Вiльгельм Стейнiц 2,особа 3 особа особи ' по о Е -L ý о_ tJ q }с rf за Одrrина МножиЕа ми я ти BiH, вона, ви вони воIIо Називний i давальний вiдмiнки нiколи не вживають- ся з приймеЕниками. ВайменЕики з IIрийменни- ками пишуться окремо. (у мене, ва нами) ь ЕЕ rЕ!.
  32. 32. Пiсля гrрийменникiв у займенниках 3 особи пишеться бУква ((н)>. У реченнi особовi займенники можуть бути пiдметом абс другорядним чле- (ý }a ноN[ речення. Ф Розбiр заtlменнutса ц ь з часfпан,ч лlовu. (ý 1. 2. 3. 4. 5. 6. со lJ -L J ь а- = g J_ с}_ (3) Еим займенник, 3ос., одн.1 ч. р.2 О. в", другорядний. w LJ }с . ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ w l чl, (хто?) BiH w .4 о ' Впр. 30. ffк я лiтаю, то спокою Ее маю: ви за мною бiгаете. А як мое чадо до вас лiзти р&до, ви його об землю кидаете. Отак бува в лiтi. Ще ,fi та правда в cBiTi? (Метелик, гусiнь). Що то воно: у водi водитьсJI, з хвостом родиться, як виростае, xBicT дае? Щ-6б,rВзв, FТ=Га k. or g S кавка). Меце б'ють, тов- чутЬ, рiжуть, а я все терплю i BciM добром плачу. (Хлiб). 2. Я 1 6.1 2 зв, [й'а] Впр. - 32. ОднiёI Що 2 6., 3 вв. а вiдпа- (ГIуголовок). Два ряди сорочок, а мiэtt Еими фартушIо$, (Вуби i явик). [шчоJ Впр. 33. Були собi дiд та баба. Але не було у них дi_ тей. От вони собi й сумують. А далi дiд i каже bo o }с Ф АналiзоваIIе слово. Питання. ЧастиЕа мови. особа. Число. Рiд (для 3 особи одн.) '{. Вiдмilrlок. В. В яким словом вв'язане? 9. Роль в реченнi. В ним кашi IIе звариш. Ё (ý .ý Е о trt яtс Як не бий, BiH не зашлаче, тiльки сам завзято скаче. (М'яч). iду я, 1ду Hi колiс, Hi слiду. (Човен). Летить стрiла вогЕяII8, HixTo iI не спiйма€. (Блис- бабi: би,.. ý Ходiмо в лiс по гри- ,
  33. 33. допомогти. Тодi хтось повiдомив князевi, що в хворого чернець передав через посJанцiв чудодil"тне зiлля. w w w Сталося диво. Князь одуЕtаts. I вирiшив BiH Агаrriта озолотити. Агапiт не взяв грошi. BiH наказав вбз д;увати школу для бiдЕих дiтей. Впр. 44. 1. Ой пiду ,fl понад лугом... Ой зiйди, зiйди ти, зiронько вечiрняя. Гrитаеться сон дрiмоти: <.Де ж ми будем ночувати?> IIIоб у вас i в нас все було гаразл. Щоб ви i I![ц щасливi були! Не хилисfl, яво- . роньку, ще ж нькийl не TPI зеленежурисff, козаченьку, щ€ ж тщ молоденькпtу! Як я собi заспi16ГДЗ 3-4 кл. Ф ченьку. 3. Ночувати нiч, э rý Hi- Ф чеЕька, нiчний, нiчник. Щасливi щастя, щ8стить. t*J (ý = = JJ зАЙмЕнники l-i осоБи о_ ОДНИНИ I МНОЖИНИ. НАIIИСАННЯ ЗАЙМЕННИКIts 3 tIриЙмвнникАми .= l- о trt Ф о Впр. 47 " 2. ГIривiтавшись здалеку до .ryI.9$9. (Р. в., одн.), пiдiйшов Юрко i з .4 b йому залишити без допомоги. I rý :c oo Печерському монаетирi в Киевi }киве чернець Агапiт. BiH лiкlzе Bci хвороби. Послав князь до KrreBa гiнцiв. Вислухав ix Агапiт. Потiм сказав, що через обiтницю не може покинути монастир. ГIроте сумлiння не дозволило гаем; зiронько, велененьжиtа, молоденький, кова- g чер- or Тя;кко захворiв вiгiвський князь. Мiсцевi знахарi не змогли йому ваю двома голосами, один голос пiде гаем ) а другий лiсами. 2. Я, вечiрняя, щоб, щасливi, fIK, ще заспiв&ю, k. 3. }iaKTyc цвiте велики}III червоIIими квiтками. Дiвчlrнка поливае фiалки. Яскраво цвiте пеларгонiя. Впр. .10. Лiкар Агапiт журбою з lJ- спI{тав: LJ Що .}49.цJ (Д. в., одJ{.) робити в горобцем? В яким горобц€м, Юрку? Та я (Н. в., одн.} горобця вгriймав. Посадив його в клiтку. А BiH, як скажеппilт., б'еться об дрiт i п'ятий день нiчого не iстъ. Ходiмте зi q у t, .ryr.цglо. (О" в., мн). Я (Н. в", одн.) шока}fiу його Вам. IVtrи (Н в., мн.) прийrлли до Юрка. Горобець знову вдаI}ився об дрiт клiтки" потiм знеможено заплющив очi i завмер... F trl ýг
  34. 34. о- .ý Iо S Ф о = -L ý о- tJ ц }с ýr одн.) на вемлю вIIав. Впр. 49. Упiзн а$п (кого?) меЕе, 8устрiлися (в ким?) в нами, передали (кому?) MeHi, вапроеилft (кого?) нас, бiжать (за ким?) за мною, чекали (на кого?) на шас. Впр. б1. Я[ малеЕька укршнKfl, Маю коси шо колiнка, ,fl таку Еатуру маю: Я не плачу, я спiваю. Я [йаJ ЕЕ 1 б,, 2 вв. зАЙмЕнIIики 2-i осоБи ОДНИНИ I МНОЖИНИ Е цr CJ fiики маJIюва_тЕ IIа уроцi ластiвку, хтось постукав у дверi. Учитель вiдтlllнив дверi. На порозi стояла мати НаталочкЕ. Воgа попросЕла вИшустити дiвчиЕку з уроку, бо в Hei померла бабуся. ВчЕтель вiдrýrстив Натаrrю, а потiм i весь клас. BiB Еояснив дiтям, що yci добрi люди це одЕа ciM'я, & коли хтось iз добрих людей помирflеl то сумуе уся сiм'я. Впр. б7. Якби Bci украrЕцi бухп як одна сiм'я, то Еабагато краще б жили Bci люди. HixTo б Ее сварився, бИЕим допомагаJIЕ багатi, хворЕм - здо[ювi. Не було б запишеЕIIх дiтей, одLý0. ких старих людей. Bci жили великою щасливою родиною. ok .o J_ J дошомогу. Впр. б5. Коли третьоклас, bo S .4 у {ý w Ё w LJ w б Y t Ф q J б Ф вибрати подар}rЕок бабусi Еа деЕь Еародженвя? Щякую, що прийшли Еа Еаше свято. Я вдячвий вам 8а одII., 3, ,.); об дрiт (ч. р., одII., В. в.); очi (мн., 3. в.). Вrrр. 8. Били меЕе (1 ос., одн.) бплп, на шматки порвали, у водi мочили, по TpaBi ваJIяли. Одну (3. в.) половину з кашею поiли, другу (3. в.} половиЕу на плечi надiли. (Коноплi). На деревi я (1 ос., одн.) родився в Koжyci, кожух розiрвався, i я (1 ос., rg 3. Горобця (ч. р., Впр. б3. Чи Ее могли б Ви сказати, де знаходиться дитяча бiблiотека? СкаaKiTb, будь ласка, а котра година? Чи не можу я поЕросити Вас ýередати пiдручЕик Натж1? Чи Ее могли б Ви допомогти Merri зАЙмЕнЕики 3-i осоБи ОДНИНИ I МНОЖИНИ Впр. 58. BiH (Н. в.), йому (Д. в.), по нiй (М. в.). Впр. бО. Воgа (Н. в.), у Ею- по (Р. в.), fr Р. в.). Р. в.), його : { l {i l
  35. 35. Вщl. 63. fl, tН. B.}n BiH (Н. в.), воIIи (Н. i.), BiH (Н. в.), 1х (Р. в.), ,я (Н. в.), ц (Р. в.). Вщъ М. Скажеш iй, не вMiЕюся я, цiнюся ýею, я Ее коштую, наведе MeHi, лiтера в Еьому. 2. Обiзветься, вИrукнетьсff , овветься вiд*ликнgгься, Кмiтлива, тямуща, метn к&, здогадлива. жить, а Ее g or w w w .4 Вщl. 87. В'язrеслав СевастьяеI€р. BiE охороЕяе Еов заповirтрi rrгiддя вЦ браKoEb€piB, gпежrпь за поIждком, а взимку доЕома_ гае, чим може, Ilгахам 1 звiрам. Ось i зараз у рюкзаку 8а спиною в IIьоr!о добрий шуд <мiшанки}: BiBca в яIIмеЕем. BiE розсипае ш шаром в долоню завгрФшки у затишку ва ко- пйцями ciнa або ж на вИкркгих дiлянках стеrýI, якi щ}одува€ BiTep. Ц"г пD_ дуються плече до плеча заиц1 и сlр1 курrЕки, часом lraQJraaa a l l } шавiдуються косулi. РоасиIIавши IIоживу, Birr - проошолонки. Щоб рубувати рибi легше диха"пось.п. lrоепiшае до ставка Е , ! L t IIавдоженеш? (Тiпъ). Хто маJIюЕок на BiKHi уночi зробив MeHi (1 ос.1 одЕ., Д. в.}? (Мороз). <Вона (3 ос.1 одЕ., Н. в.) червоgail *Hi, чорнаD. *Чоф ж вона (3 ос.2 одЕ., bo ok . ПОВГОРЕННЯ Й УЗАГАJIЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ШРО ЗАЙМЕННИК Не одиЕ пiт зiйшов 8 ýього, доки нарубав тих ополоIIок,.. А-пе схоже, що BiH не припiзIlився: до продухвиII }Iсивим срiблом ринув дрiбняк пiчкурi, rrлiтки, верховодки. Впр. 7О. [це лiсом не Tpiщить, Ие водою - не хлющить, Це до хати - Еа тrеi (3 ос., одн., Р. в.) пси не гавкають. (TiHb). ТТlо коло тебе (2 ос., одЕ., Р. в.) бi- Н. в.} бiла?* *Тому що зелеЕао (ЧорЕа смородиfiа). Водою ikа;rи ЕаIIи, на них (3 ос,, мII.1 М. в.) срiбнi жупани, хоч жупани лата на латi, паЕам радi в кожrriй xaTi. (Риба). У хатil( прозорих Bci вони (3 ос.2 мЕ., Н. в.) живlrгь, можеш тп (2 ос., одн., Н. в.) ix бачить, та не можеш ч)чгь. Впр. 72. Просити у Еього, згадувати мене, вдячний вам, спiлкуватися в Еами, дружvIти в тобою, подорожувати з ними. Впр. 73. Я малюю. Ти читаеш. Вона вiдпqчивае. Ми iдемо. Ви слуха€те музику. Вони повертаються додому. б х д Ф ч з rtr Ф LJ Ё (ý у д т S а. .ý lо trt ъJ Ф о = :Е g о_ U ц с ýr
  36. 36. с щось робити. BiH охоче до- Ф lrJ Ё (ý у S .L т о- .5I l_ о trt Ф о = g -L о_ LJ l ýс ý щось садити або розстеляти по веснянiй водi полотно. Без охоти, а все-таки по,гроху BiH цюкае сапою на городi i не вважае себе ледащем. 2. MaMol ти перша в cBiTi навчила меЕе любити роси, легенький ранковий туман, п'ffнкий ok . з б Iiеслово це частина мови, що означае дiю предмета i вiдповiдае на питання: що робить? що робив? що зробить? ,Щiеслово найчастiше зв'язане з iменЕиком, у реченнi виступае присудком. .Щiеслова вживЕlються в однинi i множинi, мають три часи. називае TenepitltHi.il, цас яка вiдбуваеться тодi, дiю, коли шро Hei говорять: що робить? - слухаеi що роблять? - слухають. Еазивае Мuнулчtt. час вiдбувалась ранiше, дiю, нiж про Hei говорять: що робив? - слухав; що робили? - слухали. Маttбуrпнitt, час IIазивае дiю, що вЦбудеться шiсля того, як про Hei сказали: що буде робити? слухатиме, буде слухати. ,Щiеслова теперiшнього i майбутЕього часу змiнюються за особами i числами. миЕулого часу 'Щiеслова змiпюються ва родами (в однивi). Неозначена форма 0iеслова це початкова форма дiеслов&, воIIа не вкавуе Hi на час, lri ша кiлькiсть ii викоЕавцiв: що робити? - чистити любис- ток, м'fiту, маковий цвiт, осiннiй город i каJIиЕу. Ти першою показала, як шлаче од радостi дерево, коли Еадходить весна, i як у ровквiтлому соняшнику Еочуе джмiль. Вiд тебе першоi я почув про калиновий MicT, до якого ft досi тягЕуся думкою .4 bo l w -L w у Ф w (ý помагае дiдусевi, IIасе вреднючу коняку, рубае дрова. BiH заJIюбки гострить сапи. BiH любить дIеслово or g Впр. 74. BiH не дуже кривиться, коли йому треба 1серцем... Brrp. ТВ. Слово погiдне, слово наше рiднео любим тебе ми, будем BiK любить, обрiй вiдкрився, BciM cBiTaM ти видЕе, видне, як сонце, як ясна блакить; о рiдне слово, хай тобi щастить!

×