4 gdz oz_b

65,674 views
66,427 views

Published on

Published in: Education
1 Comment
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
65,674
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
59,260
Actions
Shares
0
Downloads
69
Comments
1
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

4 gdz oz_b

  1. 1. fi кfiftf, g шfiflшв}fi fififiршш,fi .4 bo ok .o r шш шiшршчllllкil Ш.м. Бifiiк, Т.Е. Бвtlчвл|к8, w w w lE.ш. Ншваrlh, [1.1. Машш!к =l
  2. 2. чинники здоров,я. ШОКАЗНИКИ - ФIзичного ровtsитку J_ _aЕ дитини rý |_ с ю a- Б ; Ё a ,т, (ý у S -L чг о- .5[ t- о Вiд свого народ}кеЕня дитина росте i розвиваеться. У своему розвитку кожЕа людина проходить певнi етапи змiн i функцiЙ органiзму. неДо 0дного року мовля. У цей перiод дитина IIIвидко росте та набирае ма- ц ./ су тiла. пп S оо о о -L U t J ýLJ */ slSЦr rh s t* .J_ ýl, навчаетьсff bo ok .o rg о cL о цt Вiд 1 року до 3 poKiB ясельний BiK. У цей перiод дитина продовжуе швидко набирати масу тiла та рости. У Hei з'являеться бiльшiсть молочних зубiв. ,ЩитиЕа постiйно рухаеться, ровмовляти спiлкуватися з оточенням. Вiд 3 до б poKiB дошкiльний BiK. У цей перiод дiти стають бiльш самостiйними, довгий час можуть гратисfi улюбленою iграшкою" Наприкiнцi дошкiль- ного перiоду молочнi BiK дитини 6 poKiB 7 poKiB 8 poKiB 9 poKiB 10 poKiB EEl Е в F F та w .4 Ф w w ýЕ бд змiнюютъсJI на постiйнi, формуетьсfi чiтка мова. Вiд б до 18 poKiB шкiльний BiK: . вiд б до 11 poKiB молодший шкiльний BiK; . вiд 11 до 15 poKiB середнiй шкiльний (або пiдлiтковий) BiK; . вiд 15 до 18 poKiB старший шкiльний BiK. У цей час мiцнiе скелет, розвиваються i сильнiшають м'язи, удосконалюються Bci оргаЕи. Молочнi вубп повнiстю змiнюIоться на постiйнi. .Щитина роете вже не так швидко. Пiд впли- ву- .Щiвчатка 3picT, см 119 |24 L28 136 вом Порiвняй сво1 показЕики табличними. Якщо твоя 31 34 розвивають- в'являеться посидючiсть, самостiйнiсть. А.пе саме в цей BiK виникають у дiтей TaKi хвороби, як короткозорiсть, викривлення хребт&, частiшають простудЕi захворювання. А тешер подивись на таблицю показникiв росту i розвитку дитини. Маса, кг 22 24 26 I4L навчанIIя ся функцii мозку, шам'ять, Хлопчики 3picT, см Маса, кг 119 22 I24 24 L29 26 134 31 141 34 вага меЕша Еа б-Т кг, це говорить про недостатню в&-
  3. 3. IY, якщо бiльша - про Еадлишкову. А якщо твоя вага перебiльшуе показники на 8-10 кгп це свiдчить шро ожирilIЕff. Надмiрно калорiйне харчування та обмежена рухова активнiсть i € причиною ожирiння у шкiльному вiцi. Тому дуже важливо змiцнювати свiй органiзм, ваймаючись фiзкультурою i спортом, загартовуватися, дотримуватися правил гiгiени. ву, якщо Еотиличною части_ ною голови, лсшатками, сiд- ницями, литками 1 п'ятами ти торкаешся до стiни. Порушення постави мо- ЖУТЬ РОВВИЕУТИСЯ, КОЛИ ТИ сидиш, стоiш чи ходиш не- Постава може fiри- плоскостоЕiсть. ГIлоскостошiсть це ви- кривленIIя стопи, - при яко- му стопа стае пласкою, а ноги шочинають сильно болiти. Щоб уникнути IIлоскостопостi, треба укрiплювати вв'язки та м'язи, якi пiдтримують стопу. Для форму- цього виконуй профiлактичнi вправи для нiг, носи зручЕе ввуття, влiтку бiгай -. bo посfпавою. w w w .4 €ться з раннього дитинства в процесi розвитку дитини. ГIравильша постава сприffе IIормаJIьнiй роботi всьоrо органiзму, а порушенЕя постави можуть призвести до погiршеЕня роботи вIIутрiшнiх органiв. Щоб мати гарЕу IIоставу, треба щодня робити ранкову гiмнастику, менше сидiти перед телевiзором та комш'ютером, бiльше грати в рухливi та спортивнi iгри на свiжому rroBiTpi, кататися на лижах, ковзанах, велосипедi. Щоб зОясувати, чи правильна в тебе шостава, стань, притиснувшись спиною до стiltи. Ти маеш гарну поста- ю S постави rg тiло вертикальЕо називають !с !Е звести i шення .o свое }- €_L ok нА здоров,fl 4 .J- правильно. Також до пору- ВПЛИВ ПОСТАВИ I ФОРМИ СТОПИ Умiння утримувати ,; оосонlж. Важливу роль у формуi стопи вiдiграе також i рацiональЕе BaHHi шостави >(арчувеЕЕя. ,Якщо в тебе е якiсь вiдхилення у формуваннi правильноi постави чи стоЕ, обов'язково звернись до лiкаря. шгIенА порожнини Щоб J:'toopori зу- бп, гrотрiбно дотримуватися правил догляду ва ротовою порожниною: . чиеть зуби двiчi на день пiсля снiданку i перед сном; (ý ч .L J о- .ý l_ о trt ýtr Ф о оо trt rп S m о JLJ о
  4. 4. у вильний догляд передбачае особливу процедуру та час чищення не менше 3 хв; " проконсультуйся у стоматолога. BiH у подробицях шоясЕить тобi прийоми чищення зубiв та пiдкаже, ) крашце використовувати; J_ F у ý lд €J(ý яку щiтку та зубну шасту о,. добре мий щiтку пiсля .ý |S J- о кожЕого чищення зубiв; MiKoжrri. 3 мiсяцi; . щоб видалити залишки iжi мiж зубiв, користуйся зубною ниткою (флосом). ГIравила користуваIIЕя зубною ниткою пiдкаже стоматолог; . полощи ротову порожниIfrу пiсля кожного прийому iэtсi, використовуй для полоскання зубний елiксир; . вiдвЦуй стоматолога LJ l-. !с двiчi на piK. Вiш гrобачить проблеми iз зубом на самому w t, шочатку, що допоможе зберегти бiльшу частиЕу вуба; . щоб зберегти здоровi зуби, вживай корисЕу iaKy та вiдмовся вiд погаЕих ввичок. склАдовI iшýI. ЕЕЕРГЕТИЧНА цIннIсть iжl Щоб бути ЕЕ tF U tE r_ бiлок i в росбобах, горiхаN, квасолi, coi та крупах. Щоб бути енергiйним, потрiбно вживати твариЕHi i рослиннi жuрu, якi BMiщуються в олiiо салi, вершковому маслi, cMeTaHi, сирi, а також у горiхах та вiвсяних i гречаних крупах. ВуелевоOч потрiбнi люяйrця та сир. € линнiй Iжi динi для ЕормЕлльно1 робо- ти серця, печiнки та м'язiв. Вабезпечують вони i роботу мовку. Отримати вуглеводи можна споживаючи хлiб, картоЕлю, буряк, моркву, круши, мед, фрукти, цукор. Для обмiну речовиЕ та активноi життедiяльIIос- bo S Ф о JLJ о .4 nn w о оо tr[ w s Ф нiзму. Найбiльше джеребiлrciв це м'ясо, риба, ло ok ц няй щiтку органiв, KpoBi, волосся, нiгTiB та .шкiри нам потрiбно багато бiлка. Бiлок доЕомагае будув ати клiтини орга- rg ,; зуби потрiбно чистити регулярно i правильно; пра- .o . здоровими, треба вибирати корисЕу iжу. Для формування вдорових м'язiв, вЕутрiшнiх Ti людинi потрiбно багато BirnaMiHiB. РозрiзЕяють близько 2о BiTaMiHiB. На- 8ивають 1х однiею з латиЕських лiтер: А, В, С, D, Е, РР та irr. BiTaMiH А, наприклад, дуэке потрiбеп для росту KicToK та розвитку 8убiв, для гарного вору. BiTaMiH С дошомагае боротись 8 iнфекцiями. BiTaMiH D бере rIасть у формуваннi KicToK скелета. Вiтамiни у великiй кiлькостi зЕаходятьсff в овочах та фруктах.
  5. 5. . випутвай, близько Для твореЕЕя ткаЕиЕи органiзму потрiбнi рiзнi лr.i.неральнi речовuнu (кальцiй, калiй, фосфор та iH.). Для кtr}овотtsорення потрiб- Ё } F } } Y ь v I t } l l ь l F I r .o rg ратури; . необхiдно bo .4 w Твое w F харчуваIIня w Ё. ведеЕня та зIIиженЕя пови- нЕо бути рацiональним: . слiд обмежити вживаIrЕя або зовсiм вiдмовитися вiд вживаЕня солодощiв, коЕчених продуктiв, м'rIсних та рибних KoHcepBiB; " не приправляй страви гострими спецiями та соусами; . вживай страви в м'яса та рибет.2-3 рази на тиждень; n кожного дня вживай кашi, овочi та фрукти, молочнi шродукти, L-2 яйщя; темпе_ послiдовItо переходити вiд слабких до бiльш сильних подразIrикiв; . шрощедури потрiбно викоЕувати систематичЕо та безперервно; . до шрощедури загартуваЕЕя необЕiдно ставитисJI свlдомо, a активIIо ,; -L Щоб краще шристосовуватися до BMiH у природЕому середовиIr4i та менше xBopiти, потрiбно вагартовувати_ ся. Найкращi помiчники людини у змiцнешнi здоров'51 соЕце, гrовiтря та вода. Щоб вагартування було дiевим, необхiдно дотримуватися деfiких вимог: . Еiд час проведення процедури необхiдно поступово збiльшувати час fi про- речо- йод, а для того щоб зуби i кiстки були мilдними, в iжу потрiбно вживати фтор та каJIьцiй. Багато MiЕеральних речовиЕ у молоцi та молочЕих продуктах, овочах, крупах, рибi, печiЕцi, бобових та горiхах. Людина fiа ТО% складаеться в рiдини. [{e с.кладова KpoBi, слиЕи, кишкового соку. ГIротягом днJI органiзм вневоднюеться: виводяться шкiдливi речовини в оргаЕiзму iз сечею i потом. Тому необхiдно протягом днfi вживати достат_ ню кiлькiсть води. Щоб вода була корисною, слiд Еити тiльки чисту воду. 1rб сшосоБи ЗАГАРТУtsАННЯ ok Еа мiдь, длff обмiну виЕ лiтри води щоденЕо. виконую_ чи Bci процедури. При загартуваннi повiтрям органiзм пристосовуеться до температури повi- трff, яке нижче вИ темпера- тури тiла. СистематичItrе перебування на cBiжoмy повiTpi сприяе кращому загартуванню. Тому перебувати на свiжому пoBiTpi потрiбЕо ва будь-якоi погоди. Icнують пeBHi вимоги до про- }- у tr LJO € -L б !с S .д J а- .ý lо ц р( по о оо trt rп S Ф о J_ tJ о
  6. 6. повlтряfiих проце- р Lд дур: не перегрiвайся та Ее переохолодэкуйся, вибирай для гrовiтряних ванн мiсця, захищенi вiд сильного BiTpy та прямих rrpoмeнiB сонIIя. -L органiзм людини сонячнi у fý S .L J а- .g lо ц 9q Ф о о_ о trt пп S trl о J_ о LJ tJ ц 1 вIIливають - tl EJ lц на ванfiи. Гrроменi сонця дуже кориснi" IIiд ix дiею в орга- HiзMi людини утворюgтьс.я BiTaMiH D, вЕитцуються хво- роботворнi бактерii, пiдвищуетьсff опiрнiсть органiзму захворюванню туберкульозом, полiгrшуеться стан KpoBi та обмiн речовиЕ. Щоб сонячнi ванЕи приносили користь, слiд виконувати ряд вимог: починати процедури слiд, перебуваючи Еа сонцi 5-10 хвилин, поступово збiльшивши цей час до 30-40 хвилин; перед початком процедур слiд вакрити голову свiтлипл rоловним убором; перебувати на coнTli мо}кЕа до X.l-i гOдини w ýt, Позитивно пepaтypi 28-30 градусiв i довести до 1б-20 rрадусiв, внижуючи температуру води fiа 1 градус кожнi 2-3 днi. Кlzпатися у природних водоймах можна при темпepaтypi води Ее нижчiй, нiж 2О-22 градуси. ,Щобре впливають на органiзм людини i нiэтснi ваЕни вануреннfi нiг у воду. Почи- .4 bo ok .o r i w l- .g w д. ,; Hi ванни. ОбтираЕня добре проводити мокрим рушником чи серветкою протягом 1,-2 хвилин пiсля paнKoBoi гiмнастики. ОбливаЕня добре починати влiтку i продовжувати восеЕи та взимку. Температура примiщеннJI, де проводять обливаЕýfi, повинна бути Ее бiльше LT градусiв. Гrочинати обливання потрiбно при тем- g ведеЕня наютьпрощедурувlхви- лиЕи при температур1 води 28-30 градусiв i доводять до 5 хвилин при темпераTypi 15-20 градусiв. Пiсля закiнчеЕня прощедури ноги раЕку i пiсля LТ -i вечора; пiсля процедури потрiбно прийняти душ (температуЩопоможе зберегти здора води 26-28 градусiв) ров'я i ходiЕня босонiЕс. та шерейти в BaTiHoK. Якстосунки що не дотримуватис,я цих вимог, можна отримати со_ нячнi опiки або тепловиilт I МОЛОДШИМИ чи сонячний удар. Весь час тобi доводитьПiдвищують вагартова- сff спiлкуватися з рiзними HicTb оргаЕiзму i воднi про- людьми: знайомими та нецедури: обтирання, обли- знайомими, блцзькими та ванЕя, купаннff або нiэrс- чужими, дорослими та ма_
  7. 7. лими. I ще сшiлкуванЕя IIовинно бути при€мЕим як тобi, так i твоему сшiврозмовникоBi. ,flкщо постають труднощi спiлкування мiж ПОЗИТИВНI ТА НЕГАТИВНI ЕМОЩfi Емоцii це шереживання смислу життевих ситу_ ацiй. Емацiо в латинськоi овначае хвилювати" ЕмоцiI допомагають спiлкуватись iB людьми, розумiти ix по- людь- w w w .4 bo ok .o rg ми мOжугь виникнути неЕо_ розуluiння, образи. Через це в'явлffеться знервованiсть, погiршуеться самопочJдтя. чуттяп сгriвчувати iM. Через напруженi стосунки ЕмоцiI можуть бути полюдина може втратити свое витивними (щастя, радiсть), вдоров'я. IIIоб цьOго Ее ста- Еегативними (злiсть, валося, ти повинен дотрим5rва- здрiсть) та невизIIаченими тися правил спiлкуванIrff: (cKpoMнicTbn розгубленiсть). . будь ввiчливим, якщо Гrозитивнi емоцii зплiцнюдоводиться вiдмовлrIти чи ють наше вдоров'ff, пiдвизаперечувати людям, роби щують його вахиснi сили, а негативнi це те}к ввiчливо; - ситуацiяхйого. . звертайся до людей У стресових руйнують лючемЕо, вiтайся при зустрi- дина плаче, у н€i може пiдчi, не забувай дякувати, го- вищуватися тиск, починае вори доброзичливо; сильно битися серце. Тоо не перебивай спiвроз- му rrотрiбно контролювати мовникfl, вмiй вислухати то- cBoi емоrцiI. ,Щекiлька порад го, з ким розмовляеш; допоможуть тобi в цьому. якщо твоя думка не Спробуй в'ясувати причиспiвпадае в думкою спiвроз- Еу свого поганоrо настрою, мовникв, не наполягай, не можливо, ситуацiю Mo}t{тra гарячкуй, вмiй поважати виправити (попросити вибачення, скавати правду, думки iнших людей; . представляйся стар- вчити урок та iH.) i тобi до_ бушим тiльки тодi, коли вони де легше, твiй Еастрiй. стане сшитають твое iм'я; крflттIим. .fIкщо твiй настрiй . пропускай у две- погiршивея, спробуй прирях старших, дiвчат, мен- гадати приемЕу подiю, Fовших, постуrrайся iM мiсцем кажи про те, що тебе бентежить, батькам, близьким, у трансшортi; о поважай себе,та iнших; друзям, воЕи пИтримають о етався до людей так, тебе" Пожартуй над собою. як ти хочеш, щоб вони ста- Не тримай Еегативнi емоцii вилися до тебе. в собi. ,; .L F, .х 9 €-тФ Lсt € l .L J а- .5Г L о trt ýtr Ф о оо tr[ l rп S m о J_ tJ о LJ |- с чf l I t
  8. 8. .J- ts / ЗАРАЭIСЕННЯ ВIЛ Ти вже знаеш, що деяKi люди мають шкiдливi ý звички. Найнебезпечшiшi з ю €I них курiння, вживання о ц ýtr Ф о о Еt 0- (n S trl о тLJ о кожного дflя шкодити ему здоров'ю. сво- Курцi щоденно вдихають тютюновий дим, який мiстить понад 1200 шкiдливих найощlЁ- речовин, пiший iз яких нiкотиЕ. У курцiв погiршуеться зiр ok l- та пам'ять, в'являються за- паJIення дихаJIьних bo .5Г шля- xi.B. Курiння викликае таку страшну .4 J а- хворобу, flк рак ле- генiв. I на жаль, не тiльки у курцiв. Бо дуже часто курцi палять у присуfностi iнших людей. А вдихання fiаеиче- w у S t алкоголю та наркотикiв. r хоча Bci зЕають про шкiдливiсть цих звичок, бiльшiсть людей продовжують w w (ý Hix органrв, вiдмирае мовкова тканина. Кожна третя людина помирае вiд хвороб, спричинених алкоголем. Наркоманiя важка хворOба. Хвороблпвиfт, потяг до наркотикiв призводить до серйозних змiн в орrанiзмi людиЕ[и. ВахворюtsанIlff, якi виIIикають унасдiдок HapкoMaнii, стають причиноIо iнвалiдностi. Людина', що вживае наркотики, дуже часто помира€ в молодому BiTtri. ГIамОятай, що валежнiстЁ вiд KypiHнff, алкоголю та rrapкoMaнii з'являеться дуже швидко, а позбавитисff цих шкiдливих звичок досить нешросто. Тому категорично вiдмовляйся вiд прошозицiй сrлробувати аJIкоголь, наркотики чи сигарету. Не copoмcff, не бifтс8, вчись казати (Hi!D. Набувай краще корисних зви- rg ,; звички. шляхи .o КФРИСНI I ШКtДЛИВI НОГО ТЮТЮIIОВИМ ДИМОМ ПО_ вiтря так само вryбrrо дiе на органiзм Ее к]дця, особливо, якщо це дитина. ЛюдиIIа,, яка вдихае таке повiцlя, стае (пасивним курцем}. КурiнЕя ватррrму€ як фiзичIний, так i психiчний розвиток дитици. Вгубно впливае на оргакiзм i алкоголь. У людини, яка вжива€ алкоголь, порушуеться робота серцевосудиЕно1 системи, вIIутрiш- чок. Пiклуйся про сво€ вдоров'я. Iнодi шкiдливi звички мо,жуть призвести до вахворю_ ваIIЕя на СНIД. СНIД спри- чиняетьс,fi ВIЛ-iнфекцiею, яка ослаблюе весь органiзм. Передаеться ВIЛ черев кров та iвшi рiдини органiзму. Тому ýе можЕа робити iп'екфi шприцомп яким хтось уже користувавс$r. Вимаг atT, щоб у лiкарfii тобi робили iH'eKцii тiльки одноразсвими iK-
  9. 9. т & t ,t *, . Еа вулицi Ее стiй поpy.I в автомобiлем, а тим струментами. Будь уважним i в перукарнях та салонах краси. Бо заравитися можна там, де користуються рiзними iнструментами, оlльше Е1 в якому ра31 не сЦай у незнайомий автомобiль, Ее пiддавайся Hi на якi умовляння; аJIе порушують правила 1х вIIезараження. Щоб хвороба тебе не вразил&, дбайливо ставея до свого вдоров'я. . t*. Bt ,flкщо ти опинився вдома один, оберiгаЙ свою оселю: Ее вiдчиняй дверi чужим ,ra. .r? t *j i: ,: i& ] лIо- дям; . не запрошуй додому малознайомих дiтей, не вихваляйся про речi, якi е у тебе вдома; . н& запитаннff (Де батьки?> вiдповiдай, що вони зайнятi або вiдпочивають; Её- .4 bo ý та малознайомим у гостi до rg Ё НАОДИНЦI ВДOМА ilтдп .o I не знайомих чи малознайомих людей, який бп привабливий привiд для тебе не вигадали; . IIе заходь до лiфту в невнайомою людиною; . якщо тебе переслiдують, вай,дут до людного Micщя (мага8ин, супермаркет, пошта тощо), шопроси дорослого чи шрацiвника мiлiцii проводити тебе додому; . на вулицi не сгriлкуйся в людьми у cTaнi алкогольЕого чи Еаркотичного сп'ffнiння, ix дii моЕсуть бути дуже жорстокими та непередбачуваними; . Ее грайся сiрниками; . Iie вiдкривай, не нюхай, $е кидай у воrонь Еезнайомi предмети, це може бути дуже небезпечно (ре- ok ý a a iJa . JIкщо хтось намагаеть- w w ся вiдкрити дверi, запитай <Хто там?>. flкщо вiдкри- w вати дверi продовжують, телефонуй до мiлiтlii за телефоном IO2, телефонуй батьк&м, клич ia балкона чи BiKHa Еа допомогу; - о зачиняй дверi та Biкна, коли виходиш iз дому; . IIе ааJIишай ключi у поштовiй скринi, цИ килимком чи в iнших мiсцях; . якщо ти повернувся додому, а дверi квартиВи вИчиненi, не заходь до Hei, телефонуй батькам; клич на допомогу сусЦiв; l човиIIи можуть бути отруй- ними чи вибухонебезпечними). Якщо ти будеш дотримуватисff цих вавжди Еорад, це допоможе тобi вберегтися вiд бiди. Безпека в побутi Найнебезпечнiше мiсце у твоlЙ квартирi т це кухнfi. ,; -L |- !с ý Lд Е _L (ý у S J_ J а- .5ý l_ о ц s оо о оо trt rn S Ф о -L J о
  10. 10. ,; -L |с ý ю €t б у S .L т о- .ý Е о ,flкщо поfiýе}ка у сусiдiв .Я[кщо ти вiдчув вапах чи побачив дим, негайно переBip, чи все в порядку. Я[кщо ти не побачив нiчого неввичЕого, з'ясуй, що вiдбува€ться. Можливо, пожежа сталася десь у пiд'lздl. Привiдкрий дверi i подивиеь. Якщо ти побачив в пiд'lздi багато диму, дотримуйся таких Еравил: . негайно вачини дверi; . поватикай мокрими кероваIIими, BoIlи втрачають вiдповiдальнiсть. Чаето в таких ситуацiях люди гиЕуть Ее вiд caMoi небезfIёки, а вiд дiй, спричинеЕих IIатовпом, бо кожен думае тiльки про свiй особистий порятуЕок. Щоб не загинунатовгri, дотримуйся певних правил: ти в с якщо е така можли_ BicTbn ,натовII краще обiйти; S Ф скJIяIIих о "г -ь tJ о вально1 служби ва телефотелефону Еом 101. f,[кщо немае, клич на допомогу 8 BiKHa чи балкона; . якщо KiMHaTa наповнилася димом, вvтilтдп на балкон та чекай приiзду рятувально1 служби; якщо балкона немае, закрий Hic та рот мокрою ганчiркою та лягай на пiдлогу, там менше диму та чадного газу. w .4 (t,) w w ц bo ok .o rg F ганчiрками щiлини IIавкоФ о ло дверей, вентиляцiйнi о_ о отвори; . телефонуй до рятуЕt . якщо обiйти натовп IIе вдаеться, Hi в якому paBi не йдtt проти натовпу, тебе можуть затиснути чи затопта_ ти, не опирайся Еатовпу; . Еамагайся Ее Еабли- БЕЗПЕКА IIIКОЛЯРА Безпека в людЕих мiсцях .flкщо ти опиЕився в людЕому мiсцi гliд час Еадзвичайноi ситуащiI будь дуже обережЕим. У разi небезгдеки людей охоплюе п8HiKa. Коли Еочинаеться паHiKa, дii людей стають не- жатися до вiтрин, дверей, жуть ватиснути; . тебе cTiH, мо- найбiльтша давка бувае прохо_ у дверях та вузьких Дах; . Е€ тримай руки в кишенях, Ее чiпляйся Hi за що, iнакше руки можуть зламати; . якщо е можливiсть застiбни одffг, якщо у тебе е каЕютттоЕ, краще надiти його Еа голову, кiнцi шарфа краще заправити всередиЕу одягу. Частини одягу, ,що., звисають, розв'язанi шЕурки, пiдбори можуть коштувати тобi життJI; о не Еамагайся пiдняти речi, якi впали, JIкщо сумка чи парасолька тобi в8в8ж&ють, необхiдно шозбутиея ix;
  11. 11. , . руки тримаи зшнувши . ступай на кригу, тiльв лiктях на piBнi грудноi ки шереконавшись у ii мitц- HocTi; чим ближче до берег&, тим крига мiцнiшOп чим клiтки, шопередньо глибоко ВДИХНУВIIIИ; , . паilважливiшевнатовп1 не вIIасти. ,flкщо впав далi вiд берега, тим крига товстiша; . перетинати водойму по намагай.ся швидко криэi краще, якщо е шiднятися. Якщо пiднятисfi немае можливостi, згорнись клубком, намагаftся прикрити голову руками. Ва першоi ж мсжливостi намагайся встати. У якiй би ситуацii ти Koi стежки вайся по кризi повiльно та обережЕо, перевiряючи стан льоду палкою (не можЕа намаг айся Ее на кризl який момент вона ревiряти стаЕ криги ногою); о не пiдходь близько до ополонок, у цих мiсщях дуже тонка крига; , якщо лiд TpieHyB i людина провалилась у воду, треба зберiгати спокiй, fiокликати на допомогу; не ро_ бити рiзких pyxiB; широко ровкинути руки по льоду i спробувати виIIовзти на лiд; спочатку витягти одну ногу, вiдсунувши ri подаrri вИ ополонки, а rтотiм витяrнути друry Еогу. ,flкщо виIIовзти вдаJIосff, не гдiднiмайся EIa ноги, шовви до берега в той бiк, звiдки прийшов. bo Крига на водоймах може бути небезпечною. У будь- IIе- ok .o пiддаватися паЕiцi! Шравила__:::jоiнки про- якIцо танемае, ш8ресу- стежка; rg не оfiиIIився, топтана може людиною. w w w .4 прOломитись пiд Щоб не потрапити в небезпечну ситуащiю, пам'ятай: , . лiд особливо небезттечний восени та HaBecHi; . уранцi i вдень крига бiльш небезгrечна, нiж увечерi; особливо небезпечною крига стае пiд час вiдлиги; . щоб виходити на кригу, товщиIIа льоду повиIIЕа бути fiе меЕше Т см; вла- штовувати ковзанку мож_ Еа IIа льоду вавтовшки 10- 12 см, а длЙ Macoвoi ковванки IIе менше 25 см; 9 дiтям ходити по кризi можна тiльки у супроводi дорослих; .ý ý у ý.,- ý ю Ё J(tr у S t J а- .ý l_ о ц 9( m о оо trt пп S ocl о J_ LJ о U l- с ýr ,Щошомога потерпiлому Еа водi взимку, Дiй швидко, але обереж- IIо. Поклич Еа дошомогу i починай дiяти самостiйно, пiдбадьорюючи постраждалого. Наближатися до ошолоЕ- ки можна тiльки повзком, h Cr ]U ;-
  12. 12. 1 Рятувальний предмет подавай Еа вiдстанi 3-5 ме.Y TpiB 9 тами(рятувальними предмеlд можуть бути дошка, драбин&, санки, лижi, лиж; Е Hi палищi, гiлка, мотузка в -L tlý у петлями на кiнцi, зв'язанi S шарфи чи peмeнi та iH.). -L J Хтось IIовиЕеЕ пiдстрао ховувати тебе з берега. .5Е Е ВитягIIувши IIостраждао лого, знiми trt в нього одffг, вiдiжми та знову вдягни ýЕ m Еа постраждалого, дай чаео ТИЕУ СВОГО о_ ОДЯГУ; ВИКЛИо кай рятувальЕу слуэтсбу чи trt rп S швидку допомогу, клич доФ рослих. о Щоб Ее cTElJIocb обморо_L tJ ження, ровтирай потерпiлоо го рукою або мПякою ткаЕиLl ною, намагайся обiгрiти поt с етраждалого до приiаду ряý тувальникiв. rý мае, користуйся w w w БЕЗПЕКА.' РУХУ ПШШОХОДIВ Сигшали свiтлофора i реryлк}вальника. Е Cl - ts F Види прехресть Щоб уникнути небезЕечних ситуещiй на доровiо завжди пам'ятай та виконуй правила переходу вулиць та дорiг. ГIереходь дсрогу на пiшохiдному переходi. ПiшохИний шерехiд може бути rriдземним (BiH по- Iiаземним переходом. Наземний перехiд ровташований на проilкджiй частинi мiж внаками сиЕього кольору, де у бiлому трикутнику людиЕа п€_ реходить дорогу. Пiшохiдний перехiд мо- .4 bo ok .o r F_ значаgться знаком синього кольору, на якому людиIfrа спускаеться внив сходами) або надземним (BiH IIознача€ться знаком синього кольо_ ру, ша якому людина пiднiмаеться сходами вгору). ýIкщо пiдземного чи ЕIадвемного переходу Еоруч не_ g .= ШИРОКО РОЗКИЕУВШИ РУКИ ноги" же бути регульоваIIим та ЕереryльоваЕим.,flкщо рухом пiшоходiв та машин керу€ свiтлофор або регулюв€tJIьЕик _ це регульований перехiд. Коли ти rriдiйшов до н€- регульова}Iого переходу, подивись Еа дорогу, переBip, ча вiльний шлях для переходу. Починаючи перехiд, спочатку подивись Еflлiво, якщо машин немае починай переходити дорогу. Щiйшовттти до середини, подивись Еаправо. ,Якщо машин немае продовжи шерехiд дороги. На регульоваЕому пе- реходi користуйся знаками свiтлофора або регулю- вальника. На шереходi знаходffться два свiтлофори; транспортний та пiшохiд-
  13. 13. У транспортних cBiT- використовують три кольори: червоний рух заборонено, жовтий попереджае про змiну кольоpiB, зелений довволяе рух транспорту. На пiшохiдному свiтлофорi тiльки два кольори: червоний i зеленпй. ПереходIiти дорогу можна, коли горить зелене свiтло на свiтлофорi для пiшоходlв. a На пiшохiдному переходi можуть бути намальованi бiлi прямокутники або бiлi полоси <зебра>. Вони w .4 w w iз леду, рухом автомобiлiв та пirшоходiв керуе дять регулювальник сrriвро- бiтник автоiнспекцii.,fIкщо рухом керуе регулюваль- ник - потрiбно викоЕувати тiльки його сигЕали: . реrулюваIIьник пiдняв пiшоходам заруку вгору боронено переходити дороrу; регулювальни- сIIрава вiд регулювальника можуть перейти дорогу; . регулювальник витягнув вперед праву руку переходити дорогу можна тiльки за спиною регулювальника. Ва вiдсутностi пiшохiдного переходу переходь дорогу на перехрестi. Перехрестя також можýе бути регульованим чи нерегульоваIIим. .flкщо рухом машиЕ на перехрестi керуе регулювальник або свiтло- bo o вказують межi пiшохiдного переходу. ,flкщо ти не встиг перейти дорогу, а колiр на cBiTлофорi змiнився, зупинись на серединi дороги. На тттироких дорогах посерединi бiлою фарбою намальоваЕо <(острiвець безпеки): майданчик, на який машиЕам в'lжджати заборонено. На ньому можна перечекати рух машин" Коли свiтлофори вихо- . руки ка витягнутi в сторони або опущенi вIIиз пiшохоякi знаходяться злiва i ди, k. or g ЕIий. лофорах фор це регульоваIIе пе- рехрестя. fiкщо немае регулювальЕика i свiтлофор вiд_ сутнiй це нерегульоваIIе .Е б l,у б Б € -L (ý }с S I т о. .ý |о ц ýЕ Ф о о_ о trt гп S Ф о -L J о перехрестя. Перехрестя, на якому е свiтлофор, але L, траЕспорт, який Ев BiH вийшов iз ладу (свiтлофор вимкЕений або на ньому блимае лише жовте cBiTло), вважаеться Еерег}rльоваЕим. fiкщс поблизу нема€ aшi пiшохiдного шереходу, aнi перехрестя, переходь дорогу найкоротшим шляхом поперек проiэтсджоi частини в тому мiсцi, де воЕа добре проглядаеться в обидва боки. ,fкщо тобi треба обiйти cToiTb, пам'ятай: трамвай шотрiбно 'с r El - U F
  14. 14. у .L J а- .5Г Е о ц tr Ф о оо trt fп S Ф о -L J о LJ q правил гI€- переiзд: . fi€ переходь черев переiзд, якщо шлагбаум опущено, подаетьс,fi ввуковиtа сигнаJI та горить червоне свiтло; . переходити залiзничний переiзд можна тiльки тодi, коли перестали подавати звуковий сигнал та пiдняли шлагбаум; . якщо поiзд пройтттов, а шлагбаум не пiднiмають, це озЕач&€, ш{о повинен пройти ще один поiзд, тому не поспiшай переходити черев переlзд. w }с ýt .Щотримуйся реходу через залiзничний Е Ёэ l- tl F. g (ý (т or -L би не можливо буде загальмувати миттево. Ти можеш травмуватися сам та травмувати iнших. Не можна пiд час руху триматися за irrший траЕспортнпй васiб. ,fкщо тобi треба перейти черев дорогу, зlйди в велосипеда i переходь дорогу на пiшохiдному шереходi, тримаючи велосипед ва кермо. ГIеред катанням гrеревiр свiй велосипед. У ньому повиннi працювати гальма та дзвiнок, бути вiдрегульоване кермо, мiцно прикр}rчене сiдло. Для iзди у темний час на велосипедi IIовинна бути фара. KpiM того, велосишед повинеЕ бути обладнаний свiтловiдбивачами: сшереду бiлого кольооранжевору, п0 боках го, ззаду червоного кольору. Обов'язково додержуй правил для велосипедистiв. ok . 1rO за кермо, Ее ставлячи но_ ги Еа педалi. У разi потре- .4 bo у ý € w б l_ w ,ý обходити спереду, весь iHшиЙ транспорт ззаду. При переходi-через дорогу не шерелазь через огоро-" lKi; Ее переходь дорогу перед траЕсIIортом ia проблисковим маячком; не перебirай черев дорогу, особливо, якщо Еа вулицi сливько. Безпека велосишедиета Кататисff на велосипедi можЕа у дворi, на стадiонi, на велосипедних дорiжках. Виiжджати на проiжджу чаетиЕу Еа велосипедi дозволяеться лише з 14 poKiB. Не можна гратися та влаштовувати перегони Еа велосипедах тротуарами, на алеях паркits та cKBepiB. Не можна iздити Еа лосиfiедi, ве- Ее тримаючись ситуАцIi ABapii на пiдЕIри€мстваN. Рятувальнi слуэкби ,, Н а0 звuчаil.нi сurпуацit якi порушують нормальнi умови життя i це ситуацii, дiяльностi людиЕи, можсуть спричиЕити .тtихо багатьом людям. Надзвичайнi сит1r:.:
  15. 15. на пiдприемствах, якi ащii можуть бути спричиHeHi Ериродними явищами (повiнь, ураган, землетрус та iH.) або дiяльнiстю людини. Надввичайна ситуацiя, коли порушення нормаль_ Hoi роботи певного механiзму шризводить до 8начних ушкоджень, 8нищення ма_ терiальних цiнностей, ураfiсення i аагибелi люд ей, Еазива€ться аварiею. Аварiя вначЕих масштабiв iз трагiчними наслiдками rcаrпасmрофа. oтpyToximliKaTiB. "ГIро аварiю сгrовirrдають по мiсцевому радiо чи телебаченЕю, за дошомогою сирени чи гудкiв. Псчувши сигнал сирени, слiд TepMiново yBiMKHyTи мiсцеве радiо чи телебачення, щоб довiдатися про розпорядження штабу Щивiльноi оборони. Цi розпорядження потрiбно чiтко виконувати. У лiквiдацii наслiдкiв aBapii можуть брати участь рятувальнi служби, вiйськовослужбовцi, мiлiщiя, це k. or g Найчастiше aBapii виникають вЕаслiдок шорушення правил технiки безпеки, безвiдповiдального став- w w .4 bo o лення працiвникiв до cBoix обов'язкiв та ушкодженIrя механiзмiв. ,Якщо сталась аварiя, ти повинеЕ дiяти так, щоб убезпечити себе та свое шомешкання. Для цього тобi слiд внати, якi пiдприем- w стваеутвоемумiстiiщо воIIи вироблffють. Небезпечними наслiдками великих аварiй е пожеarci та вибухи. Вибухають пiд великим тиском котли, балони, трубопроводи Еа промислових пiдприемствах. Вагазованiсть атмосфери може бути наслiдком aBapii на об'ектах нафтовоi, хiмiчноi i газовоi промис- ловостi. Найнебезпечнiшi aBapii можуть виЕикЕути ви- робляють, використовують або зберiгають сильнодiючi отруйнi, вибухо- i вогненебезrдечнi речовини, Еа складах i базах ig вапасами пожежЕIики, служба газу та медпраrцiвники. Ти шо- винеЕ внати, JIк звершутись до них ва допомогою. Але, в деяких виIIадках рятуtsальники можуть звернутись за допомогою до тебе. У цьому разi ти повинеЕ чiтко вiдповiдати Еа Bci запитання та беа остраху викоЕувати Bci розпорядження рятувальникiв. Вони професiонали i знають, що кажуть. в особливо небезпечних випадках може здiйснюватись евакуащiя населення. .Еваrcуацiя це оргаЕiзований виiзд iз районiв аваpii на проживання в замiсь- ,; J_ l_ Y !Е Lo €J_ G, Y S J_ J о- .g Е о ц ýЕ Ф о оо цt rn S cl о JLJ о
  16. 16. }_ Y !Е ю ё J_ б у S J_ J о .ý l_ о ц ýtr Ф о о_ о Еt rV.) S Ф обхiднi.шi одяг, взуття та го- ловний убiр, засоби гiгiени (мило, рушник, зубна паста та щiтка), складний нiж, лiхтарик, необхiдний посуд. Речi потрiбно скласти в рюквак. На рюкзак при- крiпити бiрку, де вкавати прiзвищо, iп['я, riо-батьковi, адресу, школу, клас та KiHцевий пункт евакуацii. нiки люди дiють неправильЕо, необдумано. Намагайся уникЕути панiки. Для цього виконуй yci розпоряджеЕ-. ня рятувальникiв; Еамагаiт-' с,я ýе загубитися вiд дорослих, якщо це стапося, звернись до рятувальникiв чи на шункт еtsакуацii, назви свое прiзвище та адресу; потурбуйся шро маJIеньких дiтей та лiтнiх людей, якщо 1шr потрiбна твоя дошомога. Залишайся людиною HaBiTb у надзвичайнiй ситуацii. rg J- Пiд час надввичайних си- туацiй . з'являеться страх за свое життя, який породжуе панiку. А пiд час па- ok ,; особливого ров- порядження. ТТТболярi моЕсуть евакуюватися з одним iз батькiв або у складi школи. При евакуацii iз собою потрiбно мати докумеЕти, грошi, тридобовий запас Iжi i води, аптечкуп найне- .o ку sону до w w w .4 bo о -г LJ о

×