t

кfiilЕ

п

плшшп

or

g

plшl!

ш0 пjшршчllшка

w

w

.4

bo
ok
.

Вашшлвllка

w

М.Е.
мовА I мовлЕння

1.

Мова

наiоважлuвi-

tltuil, засiб епiлrcу ванн,я"

Ё
(ý
у

S

J_

J

о.

.ý
Е
о
trt
cl

о
=

Е
g
о_

...
шdвiдати про важливi подii;
Але письм0 малюЕками
було досить недосконаJIе,
необхiдний був ще один
крок у роввитку людствfl...
I

Вrrр" 3. Слово Еародилося
в гIрацi, як i пiсня. 3авдя-

ки слову ми

(ý
=
у

S

J_
J

о

.g
lо

ц

Ф

о
=
т-

з
о_

U
L...
чатку люди
писати

гrробували

на глиЕяIIих

таб_

личках, Еа Kopi дерев, н&
тонкiй шкiрi твариЕи. А"тlе
TaKi книги були н...
ВДоров'я!>, <.Будь ласка}.

rý

у
J-

Ф

Е

з

4. Вiд теЕлого слова tt. лiд
ровмерзае. Гостре слово

коле сердечко.

5. Бр...
У дворi Еового будинку
Ее росло ЕtодЕого деревця.

видiляються графiчно, ffк,
наприклад, абзац.
Абзац це вiдступ у Еовому ...
Впр. 4В. Горобцi

в малеЕькlи

Цих птахiв дуже

багато
в YKpaiHi. Вони часто тримаються зграями, особливо .взимку. Гнiздят...
Впр. б3. ГIрацьовитими руками пахне красень-коро_

дадо Еа веwIлю

шIa-

рудiло.

У нас чудовий
дружний клас. Bci мiж собо...
S
JJ

а-

.ý
lо
trt
Ф

о
=
Е
-L

ý
cL

U
t

ý(

fn

рух8ються

до шраIIор-

ця. Рухатись можна стрибками, або перевалюючис...
адоров'ff, ycпixiB в оеобистому а*ситтi та в роботi.
Вашi }rчЕi
,Щорогий друже!
Щиро BiTaeMo тебе з днем
народжеЕЕя! Бажае...
lJ

*
:--

(ý

/
Ё

-ь
F

.&
J

.

аl-f

ь{_
,=

l_

о
trЕ
<
Ф

о
Ё

-L

,U

ý
оц
ч
_
гп

CEl
F

речення.

Що мiеяцю зiрон...
ý

й
*

}
#

&

g

oo

,

sl

Ту хустиЕку

гаптуваJIа

щедра ociHb золота!
(Марiя ГIовнанська)
Впр. 10О. 1. Це реченЕя
ров...
q

э
fi5

На письмi авертання видi-

.L

сп

J

Ё
tý

у
S

-L
т

о-

экOк.

ляються

комами

зок.
Спип моя цтацIкq, то BiT...
чення.

на

знайrrrов (де?)

цi

обставиЕа,

стеЕс-

стежинi {якiй?) луговiй

означенЕя,

-

знайшов (кого?) череЕаху дода...
Кого воIIи rrобачили в Там вони побачили журавлiв.
парку?
Юрко дiстав фотоапарат
Юрко?
Що зробив
i став фотографувати ix. ...
Впр. 120. Вилiз Еа дерево
- злiз iз дерева; вибiг
забiг до лiсу

з лiсу;

з двох головних членi.в: глiдмета i присудка.
Т ...
(у значенi приладп що

до_

шомагае вiдчинити дверi),

!с

Е
.ý
-L
J

о-

.ý
Е
о
trt
Ф

о
Е

_L

ý
cL

J
L

}с

(n

Еознач...
слова поступово втрачають
в'язок мiж собою, розходяться ва змiстом так сильýо, що почиЕають усвiдомлюватисfi. як самостiйн...
(Що?) Жовтень;

ЖовтеЕь (що

прикрашае;,

з
б

m

tJ

Ё
(ý
у
S

-L
J

о-

.ý
ь
о

g
Ф

о
=
-L

ý
cL

J

Е
с
rn

щоки

пала...
Ти

бери

вже

i

w
w

.4

bo

2.3.лпй MeHi дощу Еа руки
теплоi води (злий
- вiдповiдае Еа питаЕIIя що вробити?, озЕачае д...
,Щiтворfl, дiти, малеча,

пташкам етае важче зкаходити iжу. Вони прилiтають у наш двiр. ,Щiтям

б
у

т

дрiбнота.

Хто баг...
3. AJIToHiMиT.

слова, IIро-

тилежнi за значеЕIням:
добрий - злий;
вIIеред _ Еазад;

4. При зiставленнi Еротилежнi за cBo...
5.

БудовА словА

1. 3аrciнченIlя слова.
Часrпч-

2. основа слова.

э
(ý

со

U

Ё
(ý
у
S
JJ

о-

.5f
l_

о

ц

Ф

о
=
J-
...
Еого вiдмiнкa,

чоловiчого

роду.

У незмiнIduх словах зЕ[кiнчення не може бути, бо
воЕи мають тiльки одЕу

форму слова:

...
вiряеться. Правопис таких
слiв слiд вапам'ятати, а в
разi cyMHiBy щодо ix Еапи-

ПИФний,
.^. у^.ftа, frяниflт,
водник, вод...
[й]:

шести

шостий,

вече-

вечора} кIIижечка
р,Е
кЕижок..

Ф
lJ

[дJ-[джJ,
[здJ-[ждж], [стJ-[шчJ.

б
у

,

Чергування:

...
о

.ý
tо

ц

Ф

о
=

g
J_

а_

U
|ъ
}с

rn

прикметЕики

ро3-

мовний, переписаний,
дiеслово ввести, вiдстати.
IIрефiкси т...
Наприклад, у таких словах, fiк з'iсmu, з'ясуваmu,

ез' язl1,1сl^оit, за допо1![огою
апострофа пOказано, що
букви [йаJ, [йу...
Ё

б
у
S

J_

J

о-

.ý
t_
о

ý

Ф

о

g
-L

о_

J

q

}с

fn

Впр. Iб7. На вулицi

сер-

тдень. Настали жнива. В по-

ле ...
.л.

.^.

колода

зi стовбура дуба.

IIе спорiдненi слова.
в них е спiльна части-

на

KopiHb.

.^.

,ffiар[, ffiуватися,
...
..+.

зернят-

Ф
tr

з

б

m

J
Ф
=,
у

S

J_

)

о-

.ý
lо

ц

m

Фоньк.Щ, Фовjийl.

Ло",Е

,-

i1-1

,шо}ьоч@,

ФьочЩ.

...
пухнастий
коти;

великий

воли;

KiT

плоди плiд,

пухнастi

вiл

дружба

[oI

великi

писемний стiл

етоли;

[ж]

школа

...
Подивись (дивимось} на
ixHi личка
i вгдiзнаем в. них суfiички.
Brrp. 2О5. Веленfе

зелёний;

веселйтись

б
/

сблка;

J_

...
сувора;
дисциплlЕа
медаJIь золота;
океан безмеатсний;

.абрикоý

вого.

чик чик, птахи,
цок цок.
Кiнчики в гдр*оJgдgЕсgi
Х...
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
3 gdz rm_v
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

3 gdz rm_v

47,064

Published on

Published in: Education
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
47,064
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
14
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Transcript of "3 gdz rm_v"

  1. 1. t кfiilЕ п плшшп or g plшl! ш0 пjшршчllшка w w .4 bo ok . Вашшлвllка w М.Е.
  2. 2. мовА I мовлЕння 1. Мова наiоважлuвi- tltuil, засiб епiлrcу ванн,я" Ё (ý у S J_ J о. .ý Е о trt cl о = Е g о_ LJ L. }с fY) людина змогла розIIравити легенi ilT вiльrrо ЕаповЕити ix повiтрffм, це була друга важлива умова розвитку bo ok э (ý Ф tJ w .4 l w -L Ф 2. Усне JyLoBлeldHя, 3. Пuсепtне мовлеll,|+я. 4. Idy льrпура мовленн,я" найважливiший мова засiб обмiну думками мiэк людьми, пiзнавання cBiTy i передачi досвiду вiд одного поколiння до iншого. Без мови iT дIIя не може icHyвати людинв, суспiльство. t'рунтовне зЕання мови дае змогу висловлювати думки точно, виразно, красиво. В ycix засобiв спiлкуваЕЕя мiж людьми найпоширенiшим i найдосконалiшим е усЕе мовлення. Мовленн,я це складна психiчна дiяльнiсть людей, fiка полягае у спiлкуваннi людей мiж собою за допомогою мови. Важливу роль у вимовi звукiв мови мають w Ф На всiй землi звуки дикунiв були одЕаковi. Однак пiзнiше вiдбувалися значн1 вмiни. ЛlодиЕа Еоступово пристосувалася ходити ногами i вгодом Еабула вертикальЕого шоложенЕя. L{e була шерща найважливiша умова роввитку ровуму людиЕи i розвитку ii мови. Людськi щелеЕи почапи змiнюватися, це сприяло розвитковi мовних органiв людини. Розвiвши руки, первiсна .o rg 1. губи, або як казаJIи у дав- Hi часи, уста. Тому ввукове мовленЕя вченi навивають уснuJw мовJIенлdяJw, 3вуки мови ми вимовляемо i чуемо, а букви пишемо i. читаемо. Як же люди навчилися розмовляти, як i коли виникли слова? ПepBicнi люди Еа землi Ее вмiли не тiльки Еисати, а HaBiTb ровмовляти. Вони вигукували TaKi caMi звуки, як iншi дикi твариIIи. мовлеЕня. Вiдтодi людина почала вiдтворювати бiльш складHi ввуки, HiaK iншi твариIIи. ЛюдиЕ&, розглядаючи взятi до рук предмети розвивала увагу, пам'ять, першi враженЕя висловлювала яки- мись звуками. Система звукових знакiв, або слiв стаJIа бiльш звичним засобом спiлкуваIIня мiж людьми. A-Tre вимовлене елово швидко зIIикае. Людям потрiбно було шридумати, як зберегти звуки слiв, валишити ixнi слiди i шотiм шередати ix iншим. Першi кроки до писемrrocTi це маJIюнки Еа скелях i в печерах. Цi м&-
  3. 3. шdвiдати про важливi подii; Але письм0 малюЕками було досить недосконаJIе, необхiдний був ще один крок у роввитку людствfl, щоб в',fiвиласfi справжIIя писемнiсть. У життi давнiх людей повинно було вiдбутися щось дуже важливе, щоб у них виникла потреба IIавчитися пиеати. тарства. Людям потрiбно було веети рахуЕок худоби й зерна i якимось чином заIIису- вати Bci вiдомостi про ix кiлькiсть для контролю i збережеIIЕя. Тому передавати наст}rпним поколiнЕяlчI. Шумери (населеЕЕя Месопотамii} малювали птахiв, рослини, худобу. сталося w w w так, що простi математичнi пiдрахунки стали trоштовхом до виЕикненЕя писемпocTi на землi. Щоб не збитися в рахуЕку, люди почали доЕомагати еобi Ероетими мQлюнками. В вологоi глиЕи воЕи робили невеликi таблички i малювали на Еих те, що xoтiли гriдрахувати. Для цього користувалисfi спецiальЕо заточеЕою прямокутЕою па-личкою, що навивалася <(стиль} (вцтодi у багатьох мовах cBiTy в'явилися слова стилiзацiя, стилiетика, стилi мови) Згодом воIIи помiтили, що не обов'ffзково так докладно маJIювати птаха, мо}кна спростити у -г fU Ф ,ъ з (ý со U Ё (ý малюЕок i птаха нfl,мfl.IIювати IIевеличким вIIачком у виглядi клиЕа. Так виник перший спосiб вапису - клиЕопис. Так, почавши вiд знакiв до лiчби гrредметiв, шумери поступово перейшли до пи- Ф Постуtrово деякi зЕаки по- = .4 bo ok .o r Такою подiею стала шоява на вемлi близько 5000 poKiB до н.е. вемлеробства ilT. ско- Коли глина висих aJla? ма- люЕок надовго зберiгався i уаблlлчки можна було g люнки допомагали спiлкуватися один в одним, роц_ ceмHocTi. чапи IIозЕачати не все сло- во, а тiльки його частину склад. Наближався час появи буквеного письма, але спочат- ку IIовинен був з'явитися у cBiTi алфавiт. Алфавiт - це розташованi у певному порядку букви, якими користуються на письмi для позЕачеIIня звукiв усно1 форми. В yKpaiнcbкoмy алфавiтi 33 букви. шершутtц у S -L J о- .SГ I- о trt о J_ ý о_ tJ 1а }с rn
  4. 4. I Вrrр" 3. Слово Еародилося в гIрацi, як i пiсня. 3авдя- ки слову ми (ý = у S J_ J о .g lо ц Ф о = т- з о_ U L-,, с rn i Папiр викоЕують того, хто ix створив, тобто пiд керiвництвом людЕIЕIл. Впр. t2. Рiдна вемля Коли IIе BMiB ще букваря читати, ходивr fiк Ka]K5rTb, пiшки пЦ столом, любить людей меЕе ЕавчЕла матЕ i рiдну землю, щоб там Ее було. Впр. 13. Головна ok .o rg Ф LJ Слово сво1 ролi гtiд керiвництвом Еа_мати. (Андрiй Малишко) Впр. Т. Вiнниц8, Горлiвка, ,,Щонецьк, Вапорiжжя, КиiB, Львiв, Миколаiв, Hiжин, Одеса, Полтава, PiBЕ8, Севастополь, Тернопiль, Ужгород, Фастiв, XapKiB, Хмельницький, Черкаси, Чернiвцi, Чернiгiв, Шепе- любов до Украiви. TiBKa, ,flлта. Вrrр. 9. Англiйцi англiйською; болгари болгарською; - вiрмеЕською; вiрмени грувини - грузиЕською; iталiйцi - iталiйською; литоtsцi - литовською; росiяни росiйською; таджики- таджицькою; украiнцi - украlнською; япоЕцi яIIонською. Впр. 1О. - цього часу Слово В i Папiр )Iсивуть у злагодi. д}rмка: Усе мое, все зветься Ук- paiнa. Оцi етепи, ц€ вебо, ф bo ь э fý .4 Ф 1х створив. тератури, Hi пiснi. Впр. 5. Буду я IIавчатись мови золотоi: у трави_весняЕки, у гори KpyToi, в потiчка веселого, що постане рiчкою, в пагiнця зеленого, що вросте смерiчкою... Щоб людському щастю дбанок свiй надбати, щоб радiла в меЕе YKpar- w у I pозyмieMo одне одного. Без слова IIе було б Hi писемностiп Hi лi- w w (ý Кожен викоЕуе свою роль шiд керiвництвом того, хто лiси, усе так гарно, чисто, EIeзрадливо, усе, як е, дорога, яво_ РИ, усе мое, все вветься Укршна. (Лiна Костенко) Впр. 2О. Будь свого слова. господарем Гостре словечко коле сердечко. ,Щобрим словом мур rлроб'еш, & лихим у дверi не ввiйдеттт. Впр. 21,. Пиши охайно, калiграфiчно, зровумiло, грамотно! Пиши так, щоб кожеЕ мiг прочитати i зрозумiти написаЕе. ,Щотри- муйся культури писемного мовлеЕня.
  5. 5. чатку люди писати гrробували на глиЕяIIих таб_ личках, Еа Kopi дерев, н& тонкiй шкiрi твариЕи. А"тlе TaKi книги були незр}цними. ГIiзнiше винайшли пв- пiр. На ньому стало легко шисати перу i м€tлювати. почаJIи В па- виготовляти i книги. Впр. 24, У парках i скверах великих MicT, наче свiчки, стоять Kpacyнi каЕни. ix А чи w ти дощ? Поспостерiгай i побачиш: перед дощем w w па кiнчиках листкiв у Еих з'являються прозорi краплиЕи. A.Tle щоб ix побачити, треба шильно придивлятися, бо вони швидко висихають. <Дяк}rю!> У словах подff- ffi кни- 8НВЕ[Iя. Впр. -28. ВирбзЕо, добуток, завдбння, запитбння, Kiломбтр, листопбд, новftft, одинбдцять, ознбк&l посе- (ý у ки виражаеться Еаше став_ лення до зробленого Еам Ф Читайте, лтобi друзi, по- Ф добра. повнюйте cBoi ýнаЕня. Щоброго Вам раЕку, добродiюt Впр. 37. Мета тексту: бере- гти природу, дбайливо ставитися до Hei, Ее знищувати таке велике TBopiH- ня. Впр. 38. 1. Погане слово краще шроковтЕути, нiж промовити. 2. Слово iHKo- ли пече дужче за вогонь. 3. Вiд щирого слова cBiT радiе. 4. ,Щоброму слову цiни нема. Щi прислiв'я вчать нас цiнити кожне свое слово, Hiколи не казати вайвого. 3апитаЕЕя i завдаЕпя ДЛЯ ПОВТОРеЕIIЯ 3 ручаlв рiки, а жок <Спасибi!> .4 b знаеш ти, що цi квiти можуть Еередбачи- }цйсь одному: oo червонi й жовтi квiти аж горять проти сонця. чбтирнадцять. Впр. 3б. Ми говоримо один g це не так. Людина не вразу збагнула, що можна ваписувати cBoi думки. Сшо- санти- мбтр, черговйft, чит6ннff, or воItи iснували завжди. Але рёдинi, предмбт, k. Впр. 22. Книги Еас оточують скрiзь. Вдаеться, що 1. Усне мовлення мае бути виравним, правильЕим, зрозумiлим для Bcix, хто його слухае. 2. Писемне мовлення мае бути правильЕим, чiтким, калiграфiчЕим, без помилок. J_ lч э (ý U (ý = у т :E а- .ý lо ц m о = s _L о_ tJ q !с fn
  6. 6. ВДоров'я!>, <.Будь ласка}. rý у J- Ф Е з 4. Вiд теЕлого слова tt. лiд ровмерзае. Гостре слово коле сердечко. 5. Братику, сестричко, мамо, тату, бабуся, дiдусю. б m U 2. Ё J а- .5Г l- о trЕ Ф о 1. Що mаrcе rпеrcсrп. 2. Абзац. 3. 3в'язоrc мiж реценнямu в rпеrcсmi. ЧасmuнIt, rnerccrny. k. or S r Слово mеrcсrп у перекладi з латиЕськоi мови (tektus) означа€ тканиfiа, вв'язок. Теrcсrп це ряд речеЕь, Jроsташованих у певнi.й g шослiдовностi i шов'язаних о- w одне в одним ва змiстом та ва допомогою рiзноманiтних мовЕих засобiв. Теrcсrп це не простий набiр випадкових слiв або речень. BiH мае бути створений так, щоб той, хто слухае i читае, могли зрозумiти, що у TeKcTi наши- w w l }с rn .4 = tJ частиЕа, або зачttld, - основна частиЕ&, i кiнцева частиHfl, або rciнцiвксl, у TeKcTi завжди про щось повiдомляетьсff, розIIовiдает.ься. Ще його meJwa. Слово тема (вiд грецького - thema) означае - те, шокладеЕе в осЕову, що основЕа проблема, порушеЕа автором у TeKcTi. .Що тексту можЕа дiбрати заголовок. 3аеоловоrc - це одЕа 3 суттевих ознак текету. Наявнiсть 8аголовка свiдчить про завершенiсть тексту. Ось чому для розвитку логiчного мислеЕЕя дитиЕи варто давати TaKi завдаЕЕя: придумати, пiдiбрати заголовок або назви до Еавчальних TeKcTiB. середня частина bo o б у тЕкст TIaTKoBa g 3. Слова ввiчливостi: пДоброго ранку!>, оДоброго Вам саЕо. Тому будь-який текст мож- на розглядати як зts'явЕе, цiлесшрямоване вираженнJI закiнченоi думки, ш€редаHoi нам у формi писемного або усЕого мовленЕя. Текст може бути подiлений на mрu ocHoBHi часmuнчZ по- Тексти подiляються tла mрu злwiсrповнuх muпu: ошис, мiркування i розповiдь. Опuс-текстrуякому описуються озIIаки пред_ MeTiB, явищ, тварин, люди- IIи. Мiрrcування текст, уакому стверджуеться яке-Еебудь явище, факт, поЕяття. РозповiOь текст, у якому ошисуються подii у пев- Еlи послlдовIIост1. aq' a Мiнiмальною тексту е . одиницею реченЕя. РечеЕ- IIJT в TeKcTi об'сднуються абзаци, глави, ровдiли. У писемЕому мовленнi вони в
  7. 7. У дворi Еового будинку Ее росло ЕtодЕого деревця. видiляються графiчно, ffк, наприклад, абзац. Абзац це вiдступ у Еовому рядку тексту. У давHix рукопиеЕих книгах шерша буква тексту виводилася кiновар'ю червоIlою Звiдси давня на8ва фарбою. абзацу - червоний рядок. Абзац включае 0дне або кiлька речень, зв'ffзаних мiж собою ва змiстом. Аб8аци також зв'язанi мiж еобою за змiстом. саджанцi. Старшокласники посадили ix. Молодшi школярi допомогли старшим зробити клумби i посадити на них квiти. Влiтку новий двiр став зеленим i ватишIrим. Сюди виходять вiдrrочити дорослi й дiти. .L Ф l э к, со U Ё (ý Мета тексту: -На ocнoBi поданого тексту навчити ) дiтей поважати ok .o rg .4 w w w у (т, до Тема тексту: Любов Ерироди.. i навколишне шрироду середовище. Впр. 4б. ГIовiтряний змiй Повiтрявий змiй для Еас еьоrоднi - це просто iграшка. Але bo Впр. 41. КраплиЕка роси 1) Вранцi другокласЕиця Оля йшла до школи. 2) Бiля дороги воЕа побачила ромашку. 3) Оля вже простягнула руку, щоб зiрвати KBiTKy. 4) Та раштом помiти$а Еа пелюсточф краплиЕу роси. б) ,ЩiвчиЕка вадивилась Еа краплиЕку й не зiрваrrа KBiTKy. Впр. М, Ще стоять теплi ociнHi дЕi. Та Еа небi все частiше а'являютьсJI cipi хмарц. Незабаром ЕастаЕе холодна вима. Важко буде акити IITaIIIкам, якi ваJIишаються в нае sимувати. А.тде про Еих подбають школярi. Вони BiIýe 8араз старанЕо вапа,сають рiвнкй корм длff Еташок. Впр. 43, Новий двiр ,Щорослi привезли маттиною маJIо хто анае, що це найдавнiший лiтальний ацарат. BiH в'явився IIонад двi тисячi poKiB тому в КиTai. Робили його у виглядi яскравих ри6, птахiв, крилатих драконiв. Г{овiтрянi BMii часто слугували листоfiошами, помiчниками у рiзних справах. I в Еаш час вони працю- ють- пiднiмають у небо термометрЕ, щоб замiряти температуру повiтря, та iншi Ерилади, 8а дошомогою fiких шередбачають погоду. Мета розповИi: Еа ocнoBi даЕого тексту прививати дiтяпл любов до ieTopii i до важливих виIIаходiв людства. у S J- о- .ý Е о trt Ф о Е -L ý о- J с lъ (n
  8. 8. Впр. 4В. Горобцi в малеЕькlи Цих птахiв дуже багато в YKpaiHi. Вони часто тримаються зграями, особливо .взимку. Гнiздяться пiд _L Ф tr з rý Ф tJ * (ý у S JJ о_ .5ý ]_ о F5 ьЕ с (n Тема тексту: Улюблений муз ич тЕиiа iH с трум е нт . зерном. Еташка. Вона трохи меЕша вiд горобItrя. У Hei чорна голiвка i бiлi щiчки. Груди в синички жовтi, Гнiзда горобщi вимощують м'якою травичкою i пiр'ячком. Живляться вони комахами, насiнням рослиЕI, Горобчик синичка малеЕька а сшинка зелеЕа. маленький эквавий го- Впр. 49. Лiс то сила для людини, Лiс робчик. Та як, виявляеть- окраса Bcix ся, BiH гарЕо вбраний! На Kpaiн... Берегти його по- виннi Bci Еароди як один! Впр. бО. Ну й пiвеньt I]e текст оЕис. У цьому TeKcTi ми бачимо ошис розкiшного, гордовитого штаха - пiвня. Впр. б1. Надходив вечiр. Сонце, мов червоний клубок, потихеЕьку спускалося ва обрiй, виглядаючи однiею червоною скибочкою, яка щомитi вменшувалась. От воно й BoBciM сiло, тiльки червоЕа ваграва над обрiем валишилася. Впр. б2. Пустеля. Мета тексту: берегти природу, дбайливо ста:I}итисrI до Hei, шанувати таке велике творiння. Бережiть природу. 3авжди пам'ятайте, що внищити легко, а Еа вЦведення потрiбнi роки. bo o .4 TeMHiшi, майже коричневi. 3верху на крильцях - бiла смужечка. Щiчки у горсбчика cipi, а пiд шийкою велика чорна w о_ tJ лпiт, васм}ruений. Впр. 48. Синичка пляма, ка. w w g -L пе- H;IM або Еа деревах. ц голiвцi cipeнbKa шапочка. Грудка i череtsще також no о cipi. А спинка i крильця = сумний, g х дахами будинкiв, у рiзних щiлинах, Еорах, пiд KaMiH- Журний чаJIьЕиft, смутниill., невесе- k. or (ý голlвщ1 самот- Еього хлопчика. flк широка 2. Перший текст крават_ <Гороб- розшовiддю, а другий <Горобчик> описом. Впр. 47. ,flшкова сопiлка щi> € flшко не ровл}r.Iався iз сопiлкою. Навчився грати, i така вона люба йому. Още вийме ii, нiжно погла- дить, пильно обдивиться i щось заговорить до Hei, втiшно так. А тодi устами прихилиться. I поллються журнi звуки якихось пiсень, що складалися
  9. 9. Впр. б3. ГIрацьовитими руками пахне красень-коро_ дадо Еа веwIлю шIa- рудiло. У нас чудовий дружний клас. Bci мiж собою сгiiлкуються. Але кожний мае свою сЕраву. Щiвчатка слiдкують за KBiтами, хлоrrцi перевiряють чистоту в класi" А тако}к е Впр. 60. вай! tшчо] FТ:гЕ Впр. 54, 1. Слова, найва}кливiшi для вира}fiення головноi думки: копав криЕичку; вичистив; почала rrрибувати вода; б'е фон- у Еас в класi учнi, якi слiдкують за чистотою 1 охаиЕlстю aQraai А пlдручникlв. вчора ми iздили yciM класом Еа екскурсiю до Музею природи. Там дiзналися, bo ok .o rg танчик; наповнюе криничку; воду питимуть. 2. ГIочала rrрибувати вода - забурлило; Радiсть охопила його серце - зрадiв. Впр. бб. Юннати поеми4и Еа шкiльнiй дiлянщi картоплю. Незабаром вiйшла i зазеленiла. ,Щiти стараЕно доглядали дiлянку. Восени в не1 зiбрали багатий врожай. Впр. б6. Ми з друзями вирiшили сходити до лiсу. Всталли раненько, ввяли з собою кошики та пiшли. Вайшовши далi в лiс, ми знайшли чудову полянку з грибами. Bci дуже врадiли. Набравши повнi кошики тiльки Iстiвних грибiв, ми стали повертатися до_ дому. Повернувшись, ми разом в мамою приготували чудову страву. Ва вече- i стиха багато цiкавого шро твариЕ, про ix життедiяльнiсть. Впр" 61. ГIлан 1. ,Щорога до школи. 2. Вупинка на свiтлофорi. 3. Пiшохiдний перехiд. w w w .4 Впр. 63. На Еочатку тексту йдеться про Ten як лелеки поселилися на даху хати та вимостили собi розкiшне гнiздо. ,Щалi повiдомляеться, що у лелек в',являються малюки та як батьки доглядали ix. Закiнчуеться текст тим, що лелеченята навчилисJI лiтати, т& восени вся сiм'я полетiла у вирiй. рею поласуваJIи грибами. Brrp" В4. Щя легенда присвя- чеЕа конвалii. Конвалiя багаторiчна трав'яниста рослина в великим овальЕим Впр. б8. Минуло тепле лiто. настала ociнb. Пожовкли видовженим листям i нивдерева. BiTep зривав з IIих кою духмяЕих бiлих KBi-. зiв'яле листя i кружляв , ток у виглядi дзвiночкiв на Еим Еад лiсом. Листя опаодному стебельцi. б ч й .L Ф F aEr э (ý Ф U * ru V S J_ т а- "5г l_ о trt Ф о Е т = о_ tJ t-.a }с rn
  10. 10. S JJ а- .ý lо trt Ф о = Е -L ý cL U t ý( fn рух8ються до шраIIор- ця. Рухатись можна стрибками, або перевалюючись в ноги Еа IIогу. та команда яка швидше ви- Перемагае <<пiнгвiнiвD конае свое завдання. Впр. 75, Iграшка <Ваець> Скорлупу в яйця розфарбувати, намалювати на нiй ваячу мордашку та причепити довгi вуха. Вгорi приклеlти Еитку, щоб iграгпку можЕа було вiшати. Iграшка *iжачок} Треба пабрати еухих сосЕових шишок. Потiм Еамавати ix кле€м. Намазанi кiнчики rолок вставити ok .o rý = !с гий, bo э (ý Ф lJ .4 l w Ф w у J- w rý основна частина: Не мала в IIим дружити лiсникова оЕука... Кiнцiвка: Подивився лiсник на прозорi краплi, вдихЕув ix чудовi пахощi, i його хворе серце переста-о ло 0олlти. Впр. 66. Павлик на уроцi повичив у Миш:ка олiвець i забув йому повернути. Через два днi Мишко xoTiB аабрати свiй олiвець. BiH довго думав Irад тим, як краще сказати про це товаришевi. ГIавлику, тобi вже не потрiбен мiй олiвець? Впр. ЕТ. Друзi Юрко, IBacb та Катруся эttили fiеподалriк вiд лiсу. .flкось, граючись бiля свого дому, воЕи побачили оленя. Bi$ був поранений. Щiти вiдразу вирiшwли допомогти тваринi. Катруся перев'язала раЕу, Юрко принiс молока. Пiсля цiеi зустрiчi олень часто повертався до cBoix рятiвникiв. ,Щiти дуже полюбили його. Вони Gтали справжнiми друвями. Впр. 74. Гра <.Пiнгвiни Ва сигнаJIом гравцi, що етоять першими в комаЕдах, ватискуючи колiнами один м'яч i тримаIочи в руках ýеред собою дру- rg Зачин: Край лiсу стояла,самотня хатина. Жив у Hei старий лiсник з онукою Лесею. ll з м'ячемD Команди шикуються за лiнiею старту. На вiдстанi 10 м вiд Еих -- Ер&порцi. " мiэк чешуйками cocвoBoi шишки. Вийде тулуб iжачка. Голову та лапки вробити пластилiну. ОчеЕята в Еамистинок. Впр. 80. Мета тексту: Еа осHoBi даного тексту прищеплювати дiтям любов до природи, Еавчити ix поважати та оберiгати рослини! ознайомити в Червоною кЕипою УкраiЕи. Впр. 86. Шановна Iрино з CTeшaHiBBot BiTaeMo Вас Bi святом нок! Вичимо Вам Жi- щастя,,
  11. 11. адоров'ff, ycпixiB в оеобистому а*ситтi та в роботi. Вашi }rчЕi ,Щорогий друже! Щиро BiTaeMo тебе з днем народжеЕЕя! Бажаемо тобi мiцного здоров'я, усшiхiв у навчаннi, багато вiрних ДРУЗiВ' 5. Часrпuнu rrъеrcсrпу: аачиЕ; осЕовна частиЕа; - кiнцiвка. 6. Абзац це вiдступ у IIовому рядку На письмi абзаци (червоного рядка}}. _ Т. В вапрошеннi головнi вiдомостi: час, якого чиел&, де вiдбуваеться, тема зуетрiчi. В оголошеннi: число, час, де вИбуваеться. Вапитання i вавданfiя для пФвторення .o rg L, Реченttя це слово або сtrод}цеЕня слiв, у яких мiститьс,ff повИомлеЕнJr, питання або споЕуканIrff до ok 3. 1. РозповiO.нi, пurпальнi i, спонулýальl+i реченrlя. Otc- .4 w w w ражена головIIа думка сту. Наявнiсть евiд-lц,15 тексту. про тек_ заголовка 8авершенiсть лччнi. реченldя. 2. 3верrпан,н,я,. 3. Член.u речелdllя. Головнi i ilруеоряOнi членч ld,я, речен- 3в'язоrc слiв у реченruL Речення осIIовЕа одиЕи- ця сиЕтаксису. Ва допомогою реченIrfi висловлюетьсff, повiдомляеться певна думка, р€чеЕнJт служить засобом сrriлкуваЕня. Ва метою висловлюванЕя речеЕнfi. поOi,ляюп7ъся на: - розповiднi; питальнi; - спонукальЕi. У- рвповiOнuх (ý у .L Ф F з б Ф J Ё б у S .F J о. .g 1_ о ц рЕчЕння bo шослiдовностi i Еов'язаЕих один з одЕим ва змiстом та ва допомогою рiзноманiтЕих мовЕих васобiв. 2. Тuпш rпеrcсrпiв: опис ровповiдь - MipKyBaHHя. 3. Опuс текст, у якому описуються подii предметiв, явищ, тварини, людини. РозповiOь текст, у якому описуються подii у певнiй послiдовностi. 4. 3аеоловолс ще одна а суттевих озЕак тексту. В ааголовку може бути ви- позна- чаються в Еового рядка Володя, Сашко дii. Теrcсrп це рffд речеЕь, розташованих у певнiй текету. речеЕнях повiдомляеться про якусь подiю або факт. Ф о = -т- ý о- J , }с fn
  12. 12. lJ * :-- (ý / Ё -ь F .& J . аl-f ь{_ ,= l_ о trЕ < Ф о Ё -L ,U ý оц ч _ гп CEl F речення. Що мiеяцю зiроньки Есуть ясненькi? ка- У споtdуrcалънuх реченЕях висловлюються рiзнi спонукаЕЕя до дii - наказ, проханнfi, порада, заборона. Берiть, дiти, кошики i гайда в лiс. Спонукальнi реченЕя вимовляються iB споЕукальfiою iнтонащiею в пiдвищенням голосу, Еапружено. Спонукальнi речеЕня висловлюють радiсть, гнiв, ItrBкав, прохання тощо. У сгдонукальrrих речеЕнях часто зустрiчаються ввертанЕя. Для вираження емоцiй речеIIнfr вимовляеться 8 пiдсиленою напруженою iHтонащiею, iнтонацiеrо виryку" Вдрастуй, рiдний Киеве мiй! TaKi речення називаються оrcлuчнltлtлl,. окличнйми 1![ожуть бути розповiднi, спонукальнi й питальнi речеЕЕя. або два внаки оклику. питаЕIrIя й Впр. 87. 1. Минув вересень. Розвiялись шахощi ociнHix KBiTiB. 3ашломенiло листJI на дикiй црушi. Васумувала нiжна берiзка. Ватихли гаi та дiброви. Вiдлетiли у вирiй сшiвочi птахи. 2. В TeKcTi говориться про ociнb. 3. Про берiзку сказано, що вона васумувала. Впр. 88. В Карпатських гiр g rý = со У KiHTli розповiдного i спонукальЕого речень залеж_ шо вiд iнтонацiI ставиться крапка або внак оклику. У кiнцi шитального речення ставиться вЕак питання .4 bo ok .o r J_ w "Фq w б у w .^t , Богдан Хмельнищький видатний державний дiяч, шолководець, rетьман Украiни. Пumальнi речення висловлюють зашитання. ГrитальHi реченнff вимовляються 8 питальною iнтонащiею пiдвищенЕям голосу на питадьному словi або пiдвиш{енЕям голосу на кiнцi повiвае легенький BiTeрещь. Що ва веселi пiснi лунають? То вiвчарi грають на cBoix трембiтах. Ще paнHboi весЕи IIовели воЕи туди овець. CBiTae. А вiвчарi вже працюють. СьогодЕi до них приiдуть гостi в концертом. Впр. 89. 1. У вiршi- чотири речення. В першому говориться про ociнb, що воIIа тихо ходить гаем. В другому про лiс, який довкола горить ,Iсовто-чер_ воними кольорами. В третьому, що ясеЕ листя осипае.
  13. 13. ý й * } # & g oo , sl Ту хустиЕку гаптуваJIа щедра ociHb золота! (Марiя ГIовнанська) Впр. 10О. 1. Це реченЕя ровповiдне. 2. Що потрашило восени .4 b ,i w ý. ý G w w ]., ý, Впр. 9О. Лiсовий глереполох Що то воЕо за cTpaxiTтя впало на стовбур? Тихенько tsивирнула лиска з нори. РW, &ж то дятел прилетiв. Жlпrкiв шукати. Шобачила миша дятла вилiзла в нори. Раптом стрцбЕула Еа пеЕьок бiлка. Соснова шишка у Hei в лаIIкаN. Сiла бiлочка снiдати. ГIобачила - узрiла, угледiла. Впр. 94. Гриби хитруни Красвоголовцi з осиками приятелюють. Поrriд лiщиною нi,би KpiT купки ЕагорIIув. Розгрiбайте обережЕо! Тапл груздi, причаiлися. А он бiля пенькiв or забаром i BiH буде готуватися до вими. легко полiчити. I Bci вони piвHi!,ff к же ix запам'ятати? Спробуй щолiта ваписувати враЕсенн.ff про найцiKaBiTrTi днi KaHiKyл. Впр. 97. Учнi iздили на екcкypciTo до Музею прlароди" IIiд час eкcкypcii вони шобували в рiзних аалах, шобачили дуже багато цiкавого. Водив учнiв на екскурсiю вчшгель. Впр. 99. Хто в хустинi червоненькiй став у лiсi мiж дубiв? Може, дiвчина малеЕька назбирать прийшла грибiв? Hi, не дiвчина там етаJIа, горобина виросталаt k. В четвертому дуб Еахмурений cToiTb. 2. Настала ociнb. ,Щеякi дерева змiнили свое вбрання Еа рiзнокольорове. Тiльки дуб cToiTb зелеЕиft, але Ее- водять хороводи оЕеIIьки. Учiться шукати тiльки IcTiBшi гриби. Впр. 95. Любiть лiси дбайливо оберiгайте та ix. Не вирубуйте жодного дерева без потребп. Насаджуйте молодi лiси на мiсщi виру- бань! Впр. 96. Лiто-лiтечко. Щiкаво, а скiльки вже лiтнiх канiкул було в тебе? Ще пiд велику грудку землi? ,flке зернятко потрашило пiд велику грудку землi? Коли маJIеньке зернятко пстрапило пiд велику грудку вемлi? Куди потрапило малеЕьке зерЕятко восени? 3верrпанн,я. - це слово або сполlrтlеЕня слiв, що називае того, до кого ми звертаемось в IIромовою. Ввертаннями служать: власнi iMeнa: Олена, Сашко, Ганна Михайлiвна; у ý д. rU Ф q з Ф Ф ,J ý = с S .L J х о- .ý lо ц m о = ,т- з о- tJ 1 с (tl
  14. 14. q э fi5 На письмi авертання видi- .L сп J Ё tý у S -L т о- экOк. ляються комами зок. Спип моя цтацIкq, то BiTep .ý lо вавив. Ф степиt Е -L ý cL U ц у (Y) Спи, Mo,fl лаgтiвкg, солодко спиt Спи эIс, тr,дiй малес9нцкий, годi гулять... Впр. 103. Брате, w о Геть, розбишако, в далекi дру}к8, подруго, сусИко, товариш, w ц або 8IIаком оклику. Впр. 1О2. Син, мiй пLалееенькиЁ, сIIи, мiй сиЕок. Я ровкажу тобi беалiч ка- }цителю, Михайло Е[аумовичу, Ольго Сергiiвно. Впр. tr 05. Рiдна земле, рiдниЙ краю, рiдна cTopoнat fl TBoi пieнi абираю * волоте зерно! Олекеа ЮщеЕко Речення вiдрiвн,ffеться вiд словосIIолуrення тим, що мае граматичну оенов}r, sка складаетьсfr а двох го- ловЕих ý F i присудок. - Iнш1 члеЕи реченIrff додаток, оаЕаченЕ,fi, обставина е другорядними у реченнi. ПiOмеrп це головний член речеЕнff, що овIrачае предмет, про який говориться у реченнi, i вИповi- дае на питання навивIIого вИмiнка хто? або що? (Що?} Црирода приваблюе дiтей в IIерших KpoKiB ,IситTfI. У реченнi пiдметом бути: можсе .4 bo ok .o r а у Головнi члеЕи реченЕя пiдмет g cJ IIавви людеи 8а ступеЕем епорiдЕеIIостi: мама, тато, бабуся, дiдусь; назви дюдей 8а IIрофесiею: водiЙ, 5ruитель, лiкар; ýавви або прiзвиська тварин: мавпа, птацIк&, Дру- w ,l , rE Jр JF jЁ jЁ rap, F j_ rjЁ_h. r;Ё jr чдеrriв пiдмета i приеудка. У trrеченнi е головнi i горяднi чдеЕи ;}€чеýIIfr. дру- 1. rментrик у IIавивЕому вЦмiнку: Всюди 8авеленiла трава 2" 8айменЕик у IIавивному вИмiнку: Я йду до школи. 3. Словоепол}rчеЕЕя: Порося i щqщg невабаром ЕодруЕtилиея. ПрuсуOоrc це головпий члеЕ речеЕЕfi, який овнача€, що говориться про trредмёт, i вйшовИае Еа питаЕIIя: що 1юбити? що зробити? що вЦбуваетьея? який предмет? Шрисудок у реченнi шайчастiше виражаеться дiесло вом. Ще Ее eKpiab (що вробили?) розтаIrули енiгиЧлени речення, що lroffCЕюють rюловнi члеЕи р€. чеЕня, IIавиваютьеа 0руаорпOнuмIl,,
  15. 15. чення. на знайrrrов (де?) цi обставиЕа, стеЕс- стежинi {якiй?) луговiй означенЕя, - знайшов (кого?) череЕаху додаток другоряднi члеЕи речеЕня. !оOаrпоrc другорядний матичЕе w w w 1-U предмета. мету, причину дii i вЦповiдае на питаЕЕff де? коли? для кого? чому? В реченнi може бути виражена рiзними частиЕами мови або словосполrIенням. Впр. L08. 3 гiр поэiЕаg холодний BiTep. Впр. 1О9. Восени значення овIIаки ОзначеЕня в реченнi може бути виражене прикметником. Обсrпавuна це другорядний член речеЕня, "який iжак flку пору року зображе- Куди пiшли дiти? Ф | з {ý Ф tJ Ё .ý |о gа9€ящ{. Вже в9чiр iз пов- Ф зеленi. = сонце ва горою. Зiрки Hoi жменi зiрки раgqщцg (Що?) Шелест (що 8ро- бив?) пiшов; rriшов (де?) по дiбровi. Впр. 111. Гори одяrаються в giщgýRрýgi шати. Гори (що роблять?) одягаютьсff; одягаються {в що?) шати; шати (як1?) рiзнобарвЕi. Впр. 113. но? (ý у ,г у затишну мiсцину сухе листя i траву. Впр. 11О. Легкий тумаfi дiдэiЕýs. f[одасда д[gд]и[ЕЕ!. Гtiшов шелест по дiбровi. IЦецgуть густi лози. JIягд9 gзягу€, .4 bo ok .o r члеЕ р€чеЕЕя, що повЕача€ предмет i вiдповiдае на rl}Iтання Еепрямих вiдмiнкiв: кого? кому? чому? кого? що? ким? чипл? Еро кого? про що? Щодаток у реченнi може бути виражений iMeHHиKoM аоо заименЕиком. Означенн,я - це другорядний член реченIIя, що вiдповiдае Еа питання який? чий? i мае загальне гра- вкавуе Еа мiсця, час, сглосiб, g Ца дух99tЁ щеttсдвj fl (Хто?)8*пiдмет;(що зробr-rв?) gЕайJцgЕ присудок головнi члени ревнайшов Ее;)gIцхУ. Був чудовий лiтнiй раЕок. в у {ý S - J_ J а- ц о s J- CL LJ < |ъ >с rn
  16. 16. Кого воIIи rrобачили в Там вони побачили журавлiв. парку? Юрко дiстав фотоапарат Юрко? Що зробив i став фотографувати ix. _ ,fIK поводиilи себе пта- Птахи пово дили себе так, Ееначе IIовув аJIи фотографу. хи? Дiти радiли цiй прогулщцц1._ б Y J- Ф ч Впр. 115. Гуляло (де?) на просторi; l*.l а- .5F l- о ц со о = J_ ý о_ U q с fn ка; зорi (якi?) веселi; вакотивсь (за що?) природи. Впр. 118. Ходити (з ким?) в матусею; ва хмарку. Впр. 116. KBiTKa (яка?) краеива; вати до лав захисникiв вiдвiдувати (кого k. or g -L J каJIьЕе. В Еьому вiдбуваеть, стася споЕукаЕIIя до дii у небi (якому?) ясному; на шолях (яких?) зелеЕих; писати (що?) вiршi; писав (на чому?) на дош- ?) хворого ; ба- гостювати (в кого?) в бусi; сJrр(ати (що?) казку; прислухатися (до чого?) до шороху; вслухатися (в що?) в розмову; думати (про що?) шро ос- .4 bo o S t цi; пише (чим?) рwкою; працював (де?) у садку; працювала (коли?) сьогоднi; працювали (як?) весело. ,Щiти yciM класом працювали у садку. Впр. IIТ. Преурасна Еаша w w (ý = у пливла (де?) по морю; хвилечка (яка?) бистрень- w rý = trl земля. ТiIцать око золотистi ниви, зеленi гаi, голубi рiки й озера. Ifю вемЕу красу треба берегти, примЕожувати. Дlуже. стачай до лав юних захисникiв природи! Речення iз звертанметою Еям - ocтaнtle. 3а сЕонувоIIо висловлюваIIня BiTy; задуматись ( над чим?) Еад задачею; обдумувати (що?) завдаЕ- ня. Юрко та Сашко вiдвiдували хворого друга у лiкарЕi. Влiтку ми з братом будемо гостювати у бабусi. Впр. 1!.9. Калина (яка?) червоЕа; небо (яке?) чисте; сrriвати (що?) пiсню; зачаруватися (чим?) пiс- нею; росте (де?) в полi; перейшли (що?) MicToK; виIIисав (з чого?) з книги.
  17. 17. Впр. 120. Вилiз Еа дерево - злiз iз дерева; вибiг забiг до лiсу з лiсу; з двох головних членi.в: глiдмета i присудка. Т . 8,азмiстом, за вапитаfiЕя- ми, за чеЕь. допомOгою закiн- ц, Ф слово. 4. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА 1. Слова з пряJwuJt| i перенос|duм значенн,яJw. 2. Слова, Iцо Jwаюrпъ rciлъ- .o пutмуrпъс,я оOнаrcово. 4. Слова, блuзълсi за зна- ченн.,ям w w w aaaо 4. Окличнi реченЕя ] видiляються комами } t F i l i ще речеЕrня, якi вимовляються в особливим почуттям, з пiдсиленою iнтонацiею. В кiнцi окличЕих речень ставиться знак оклику. 5. На письмi звертання внаком оклику. або сuнонi.мu ). значенняfrtr .4 слiв. 2. 3а метою висловлюваIIЕя речеЕIIя подiляються на ровповiднi, питаJIьнi, сцоЕукальнi. 3. Крапка ставиться у KiHцi розповiдного речення, 1нод1 у кlЕц1 спонукальЕого. У кiнцi питального реченЕя ставиться зЕак питанIrя. ( 5. Слова, проrпuлежнi за bo кiнчену думку людиЕи i складаеться з декiлькох i В. Слова, ялti звучаrпь ok слOва реченЕя вираЕсае за- у J- э (ý lca значень. Впр. t22. 1. На вiдмiну вiд (ý Ф rg доплив до берега вiдплив вiд берега; виiхав в дому .,-;- приiхав до дому. Впр. 12Х.. На високому узлiссi cToiTb самотнiй дуб. А берiзки рости шоодинцi Ее хочуть. узлiссi 6. Речення мае граматичЕу основу, яка складаеться Мова - ( анmонiмu ). явище живе. Вона шостiйно розвиваеться, i тому постiйно виникають HoBi значенн,я слiв. Слова можуть мати Ее одЕе, а дв8п три i бiльше зЕачеЕь. Одним словом моЕсуть Еазиватися рiзнi предметй, ознаки, дii. Слово, що мае кiлька лексичЕих значень, називаеться баеаrпозначнлl,лI. Бiльшiсть самостiйних елiв yKpaiнcbKoi лiтератцlноi мови е багатозначними. Руrка ручка дитини (пряме значення), ручка дверей LJ Ё Ф у S Е ) а- .5г 1. о trt m о = s -L о_ J lъ }с (n
  18. 18. (у значенi приладп що до_ шомагае вiдчинити дверi), !с Е .ý -L J о- .ý Е о trt Ф о Е _L ý cL J L }с (n ЕозначЕих слiв небагато. I]e переважно навви коIIкретних предметiв, термiЕи, професiйнi елова: алфавiт, буква, бLблiотек&, хлопчик, кЕига, вода, обруlка - золота ГIряме зЕачеЕня слова це основне значення слова, TTIo прямо називае поняття про предмет чи його овЕаку. ГIереносЕе вначеЕIIя слова - це переЕ{есення прямого його значенЕя на irrший предмет ва схожiстю. ПеренесеЕIIя значенЕя k. or g Ё (ý слова, якi називають тiльки одиЕ предмет, одну о3_ наку, одЕу дiю. Таких од- золота ociнb. мати, батько, Киiв, Крим. Слово, що мае одне лексичне значеЕЕя, IIазиваеть_ ся оOнозrLач|l,лl,м. Слова yKpaiнcbKoi мови можуть вживатися у пря_ мому або переносному значеннi. Слово, вжите у прямому вначеннi, овначае звичайну IIазву явища, дii чи предмета. flкщо слово вживаеться bo o Ф LJ е w .4 tr з б Але в украiнськiй MoBi w у .L о w (ý ручка портфеля (у значеЕHi: частиЕа портфеля), ручка для письма (у значенi: письмове приладдfl). клад, ва зовнiшньою схожiстю в iншими предметами: Hic людини - Hic лiтака; гострий нiж гострий язик; для найменування rrодiбних .явищ, дiй цредметiв, воно набувае переносного вначенIIя. Тому перенос- Hi зЕачеЕЕrI слова вавжди Еов'яванi в його Ерямим 8IIачеЕЕям. TepMiH <переЕосне вна- чеЕЕя}) пИкаву€, що пряме значеЕIIя слова нiбито переноситься на iнший предмет ва якоюсь овнакою, Еапри_ В украiнськiй MoBi е слоЯКi зBlrtla1" i пишуться В&, однаково, апе 8ЕачеЕIIя м&_ ють зовсiм рiзне. ix значенfiя можна зрозумiти тiльки у спол}цеЕнi а iншими словами. Ще омонlми. Бiльшiсть oMoHiMiB з'явилися в украlнськiй MoBi в результатi подаJIьшого роз-
  19. 19. слова поступово втрачають в'язок мiж собою, розходяться ва змiстом так сильýо, що почиЕають усвiдомлюватисfi. як самостiйнi i стають рiзними словами, тодi виникають oMoHiMи слова з однаковим найменуванням. Наприклад: коса сiльське внаряддя працi, коса заплетеЕе дiвоче волосся, коса в Mopi. I l l I I I l I ! l I I l l I I I I I I I I I I вузька смуга сушi I I I I рiзнi слова. Воши тiльки ввlца1, i пкшуться одЕаково, та кожне слово о3Еачае рiзнi речiо мiж собою вони нiчим не пов'язанi. Ще I I l Аrurпонiлwu це -. слова 3 протилежним 8наченням. ,flкщо cиHoHiMiB у синонiмiчному рядi може бути декiлька, то антоЕiми поедЕанIIям утворюються лише двох слiв: добрий - злий бiлий - чорний радiсть - сум Шкiльний <СловЕик аЕToHiMiB> Я. М. Полюги, виданий 1987 року, вит- ,лумачуе поЕад 2000 ан- тонiмiчних пар. Але 1х авичайно, в нашiй MoBi Еа- багато бiдьше. I l I Вrrр. 124. 1. Нашi луки .4 I I I I w w w якi близькi або одЕаковi за значенням, але рiзнi ва зв}лIанЕ[ям. Ide слова-сuнов&, I проти i огriта - bo - слова однаковi ввlrтlаЕЕям i написаЕням, аЕе непов'язанi за змiстом. Також у Еашiй MoBi е слоОлwонiпtч за, I антонiми (вiд грецьких слiв anti iм'я). rg I .o I I ok витку багатовЕачного слова. Якщо два вначеЕЕя одного TdiJwtt,. Синонiм (вiд грецького suпспumоs - однойменний) Слово iOe мас ряд таких cиrтoнiMiB: ходить, бродить, кроку€, човгае. Синонiми утворюють ряд слiв, що прийнято називати сlt HoTdiмiчнuм р я0 оJln. У лексиф с}цасноi укpalHcbKoi мови крiй омоHiMiB, синоЕiмiв, е ще I l I I I I I I трав'янистi, грае хвиJIями трава. В нас дiброви гадogиgтi кожЕа птиця там сдiва. Слова вчити в переносЕозначенi: грае хвилями трава; 1![у l о I r дiброви го.тiосистi. I I I I l I I I I I I I I l l |, I I I I I I 2. (Що?) дiброви; дiбро- вЕ (якi?) голосистi; (хто?) птиця; птиця (що робить?) cпiBa. Впр. 126. 1. Видiленi слова вжито в переЕосному зна_ ченнi. 2. (Що?} Вересень; вересеЕь (що робить?) скликае; скликае (кою?) Ддод; скликае (куди?) дqдк9дЕ_. (ý -L Ф ц э б ф U fý = }с S -L J о. "5F .l- о ц El о = J_ ý о- L, ýс fn
  20. 20. (Що?) Жовтень; ЖовтеЕь (що прикрашае;, з б m tJ Ё (ý у S -L J о- .ý ь о g Ф о = -L ý cL J Е с rn щоки палаJIи наче маки. 2. Ваблищали на TpaBi росиЕки, як дiамаtlти. 3. Веселi дитячi голоси звутIать, як дзвiночки. KaMiHb. Впр. 128. 1. Слово гребi- Еець мае два вначеIIIIя. 2. Носить (що?) гребiнець; не можна' причесатися (чим?) гребiнцем; гребiнець (який?) новиft, велениilт, Впр. t29. 1. Перший уривок! слово <3емля> вжито в IIереносному вЕаченнi. Другий уривок: в прямому зЕаченнi. 2. Ми живемо на планетi Вемля. Мiй рiдний край, моя о гайковий ключ. Впр. 131. 1. ТТТrtолярi вишикувались на урочисту лiнiйку (розмiщеннfi когонебудь в одиЕ ряд) переносне вначення). ,Щаринка взяла в школу олiвець i лiнiйку (вимiрюваJIьЕий iHcтpyмeтrT) ме зЕачеЕня. - шря- Величезнi язики полум'я охопили будiвлю (пере- Еосне значенЕя те, що мае подовжеЕу, витягнуту bo ok .o rg Е прикрашае (тцо?) делqвд; прикрашае (де?) Е .сздýщ. Впр. 126. 1. У вiконце по-. 9зшала зима. IIовiяв сердитий BiTep. Ватанцювали першi снiжинки. Вемля пiд снiгом засушуЕада. вставленi. слова вжито в переЕосЕ{ому значеннi. Впр. tzT. 1. У танцюристiв w .4 J- Ф робить?) w w б у о ключ экуравлlв; 8емля, тебе линув. ffк довго я до На чорнiй землi бiла пше- Еицff родить. У вiртrri-загадцi мова йде про ключ: Впр. 13О. о ключ вiд дверей; о скрипковий ключ; форму) ,Язик бере активну }цаеть у cTBopeHHi звукiв. (пряме зЕачеЕня рухливий, м'язiв орган розташований у ротовiй порожнинi) 2. [о] о [л]-л ti]-i [в]-в [eJ-e [ц'J - ц ь 6 зв., Т 6. tй] эя ful' [з]-з [и] и [к] к 4 зв., 4 6. Впр. I32. ТТlо за коса? Косу дiвчина плете, на Koci трава росте, пляж найкращiй на Koci, ГIоки ще трава в poci, ,
  21. 21. Ти бери вже i w w .4 bo 2.3.лпй MeHi дощу Еа руки теплоi води (злий - вiдповiдае Еа питаЕIIя що вробити?, озЕачае дiю предмета; це дiеслово). 3. Вулицею йшли три дiвчиЕки (слово три - позначае кiлькiсть, це числiвник) 4. Не три скло, бо TpicHe (три позначае дiю предмета; це дiеслово). rg стану). .o - коса - знаряддя працi. Вщl. 133. 1. Наш Барбос бувае дуже злий (слово злутilт позначае ознаку шредмета, показуе озЕаку психiчного До-рiдним, дорiд-ним дорi-дним. Близь-кий, бли-зький. Впр. 136" Ёратй (iMeH. ) брбти (дiеслово); copt5Ka (iMeH.) сорокб (числiвник); березf (iMeH. дерево) ббрезi (iMeнo берег рiчки); мiсяць (iмеrr. промiжок часу) мiсяць (iMeH. Еебесне тiло). Впр. 187. Йдуть школярi ранеЕько в клас. ,Щень покоротшав на годину. TiKae лiтечко вiд Еае в зав'югу, в cтy}tcy, в хуртовиЕу. йдrrь прямують, ступають, чимчик)доть, кроку- ok i косою йде на косу хлошець той, що трави коеить. Коса ваплетеЕе дiвоче волосся; коса берег моря; IIавчивеяr' тепер струмочка. Впр. 135. шоле: w води автомобiль. Наберу води iз чистого I сказало BiTpy хто оре мене i поле, засiва верном дорiдним той близький MeHi i рiдЕий. (Андрiй Мувичук) Поле безлiса, придатЕа для посiвiв рiвниЕа (позначае предмет; це iменник). Поле сфера дiяльностi (позначае дiю предмета; це дiеслово). ють. TiKae уходить, rrocпi- шае, бiжить. Впр. 138. Ранком до будинку пiдлетiла зграя гороб- цiв. Вони сiли Еа кущi i весело цвiрiнькаJIи. Раптом горобцi побачили пiд BiKHoM годiвницю. Вони спурхнули з куща i rrолетi- ли до годiвницi. Тепер кожЕого ранку горобцi пiдживлювались годiвницi. Впр. 139. Iде зима у нашiй Надворi стае холодIIо. Небо стае rreIIpиBiTHe. Все частiше з IIеба cie холодний дощ. б у J_ Ф ч э (ý Ф J Ё Ф ( S J_ J а. .ý l_ о trt Ф о = g -L о_ LJ q }с fn
  22. 22. ,Щiтворfl, дiти, малеча, пташкам етае важче зкаходити iжу. Вони прилiтають у наш двiр. ,Щiтям б у т дрiбнота. Хто багато говорить, той мЕtло TBop}ITb. Що ма€ш казати то поЕеред обмiркуй, ТТТ,о там i говорити, коли нiчого балакати. стапо шкода шташок. Вони вирiшили годуtsати ix. Впр. 140. 1. Сонце cMieTbсонце граg; ся ) дзюрчить; о ц Ф о Е :tr ý о_ U }с 7- rn сльохмарка шлаче. 2. Легкий тумаЕ стелиться Еад землею. 3. 3 раЕку була гарЕа сонячна погода. Раптом небо насупилось i посiяв теII л*тй дощ. Але не пройшло i години, як зЕову з'явидося сонечко та посмiхЕулося нам. Вщl. I4I. 1". Дитина топае по садочку. Годинник, доФ ре т.Lкае. В-за обрiю ВигляЕI/ла яскраве соЕце,. Мiсяць gxoвaвýrT ва хмар- MaTip, MaTiHKB, матуся, матусенька, мама, Еенька. Впр. 14б. 3амилювати очi обманювати; розбити глека шосваритися; задирати носа вадавати- ся; вийти сухим iз води уникЕути кари; накивати п'ятами втек- ok Е хмарка проливае ви Впр. t43. 1. Мати, bo о. .5Е .4 S .г w Ф J w з б w ц .o rg б = у туман лягае туман сте_ литься; лiс шепоче лiс шумить; танцюють снiжиЕки снiжиЕки падають; струмок спiвас струмок GJ ку. ЦдgЕе" по теплохiд. Час Щнiшру спливае дуже швидко. Впр. L42.1. Говорить, каже, промовляе, балакае. Будинок, дiм, ха?ка, оселff, кам'яЕищя. Смiеться, радiе, регоче. ,Щорога, смуга, тттлflх. Веселиfft, радий, щ&сли- вий. ти; сидитьупечiнках-дуже набридло. Впр. t46, 1. будуе вчений - Мир руйЕуе; неук; вiйна, IIевнай- ко знайко; сидить бiжить; ше меЕше; нових старих. бiль- 3. Мир будуе, вiйна 2. Четверте та п'яте речення - сшоЕукальнi. руйнуе. Вчений 1деl спотикаеrrся. а неук слlдом
  23. 23. 3. AJIToHiMиT. слова, IIро- тилежнi за значеЕIням: добрий - злий; вIIеред _ Еазад; 4. При зiставленнi Еротилежнi за cBoiм значенfiям: похмурий деЕь, ясний деЕь. 5. Синонiми добира€мо, щоб у TeKcTi не було шо- бiжить. Впр. tr49. Свiжий хлiб cBiжi ти; хлiб; квiти солодке яблуко; зiв'ялi KBi- яблуко солодкi лiки вiдро Вщr. 15О. Умiй молодий сказати, w w умiй i вмовчати. ГIравда солоЕа, а брехня солодка. Праця почиfiае, день а соловей закiнчуе. Впр. 151. 1. Слова можуть мати пряме та переносне корlЕь слова, бливькi або одЕаковi 8а значеЕням, але рiзнi за звlrqаIlЕям: дiло, справа, роботап IIраця. t t } I t особливо багато аЕToHiMiB серед прикметниKiB: свiтлий вий темний; деше- Багато aнTorriмiв дороrцilт. bo повний мiсяць мiсяць. порожЕе 6. дiеслова: працювати ти; .4 вiдро; гiркi w лiки; повне кисле диiт. Розум ltпй, мудрий. ра- rg черствтаfт. Веселиft, щасливпй., ok .o стою вторень. 3робити мову кращою, точною. мають вiдпочива- Антонiми серед iмеЕЕизаryбити зпайти. KiB: любов - початок ýеfiависть; кiнець. Антонiми серед прислiв- никiв: рано сюди пiзЕо; туди. (ý у .F Ф q з (ý Ф U б = у S Е ) о- .ý l_ о tr[ Ф о = J_ ý оtJ lъ с fn
  24. 24. 5. БудовА словА 1. 3аrciнченIlя слова. Часrпч- 2. основа слова. э (ý со U Ё (ý у S JJ о- .5f l_ о ц Ф о = J- = о_ tJ lъ !с fn солI. 6. Вuмова i правопас слiв з ldeшaeoлolueTduJwtl [е], [ч], що lde перевiряюrпься нааолосом. Т. Вuмова i правопuс слiв iз OзвiнrcuJулч rпа злухuJltч прu?олоснuмч зваrcамч. 8. Префircс. 9. Префircсч i npuitMeHч.tl- lсu. 10. Правопuс rciнченldяJlц. частина змiнного слова без закiнчення Еазиваеться осllовою. Для того щоб видiлити закiнчеЕня в iменника, треба змiнити це слово за вiдмiнками; в прикметшика ва родами або ва вiдмiнками; у дiесловi - за особами; чим? ,водЕ bo ok .o rg q w .4 }с -L Ф нu основu. 3. Спiлъldолсореневi слова. Itорiнъ слова. 4. Череування ?олослluх i прuеолоснuх звуltiв а rcоренях слiв, б. Вuлwова i правопuс слiв з ненаеолощеrduмч [eJ, [ч] в rcopellяx. HeHa?oлolaeHi IeJ, [ч], яrci перевiряюrпъся ъ!л?оло- w w (ý го слова. rнma частина, що cToiTb у кiнцi слова, змiЕюеться залежно вiд граматичних зЕачень слова. BMiHHa частина слова, що служить для зв'язку слiв у реченнi, називаеться за- префircсiв рожеЕIffil -.вод-@ рожев,Щ рожецР| ,спiва@ - що роблять? - .спiвq-m. ВакiнчеЕня Ее служить для створеЕня Еових слiв, Bollo тiльки змiнюе форми слова, виража€ граматич_ Hi зIlачення: вiдмiнок, рiд, роз-i без-; з-( с- ). 11. Апосmроф пiсля пре- число, час, особу: фircса. ш@ L2. Суфircс. Щоб дiзнатися, як народжуеться слово, придивимо_ ся до його частин. У кожЕому змiнному словi е двi частини. Са0 сад-у сац_ами. сад-ом - Ми пiдкреслили основу, незмiЕну частину Еаведено- землfiI - лампffi вемлЕЦ; лам- дорослЩ - дорослЩ. В украiнськiй MoBi багато слiв, що складаються лише в осЕови. Вони вживаються р. оев закlнчеЕь, одЕак це не що вони не мають граматичЕого зЕачення. Наприклад, нулъове Banr"iнчеЕЕя у слова: лiтак, KiHb, дуб, снiг виражае граматичне зIIаченЕя одниЕи, н&вивоýнач&€,
  25. 25. Еого вiдмiнкa, чоловiчого роду. У незмiнIduх словах зЕ[кiнчення не може бути, бо воЕи мають тiльки одЕу форму слова: пiанiно, колiбрi, шосе. писати, Б7писати, ffiши- сати; худий, худffiий. Квiтами KBiTeHb Bcix при- BiTae, Yci садочки порозквiтае. ще декiлька. Bci вони ов- w w Еачають предмети, поЕят_ тя або дii, що стосуються KBiTiB, бо походять вони вiд кореня KBiT,/т .i-b. квlтами, -KBlTeHbr поров- G квlтае, .zтъ. квlтк8, .zтъ. квlточка. KopiHb це спiльна частиЕа спорiднеIIих слiв, що виражае ix осЕовIIе лексичIIе вначення. Kopiнb це обов'язкова частиЕа слова. В yKpaiнcb'.l' кlи мов1 вlд одного о . кореня можна утворити декiлька слiв, рiзних ва лексичЕим 8ЕаченIIям. е слiв: чення. Спiльний Kopiнb можуть мати слова, що належать до рiзних частиЕ мови iмеЕЕиKiB, прикметникiв, дiеслiв, прислiвникiв. ./а. сlчеЕь, ,/ъ. сlче. Щоб знайти Kopiнb ело- в&, треба пiдiбрати якомога оlльше .a-е спорцнеЕих a слlв. a Йанкв, .л..л. читанIIя. Ф Наприклад: тач, читати, СrдiльЕою частиЕою ведеЕих словах е у на- чита_. Проте icнye ще одне спорiдЕене слово йець. Тому w .4 Знайдемо в цьому вiршику спорiдненi слова i додамо бiг ffiати, ffiовиf,I, ffiун. Yci цi слова близькi за походженням, шроте вони мають рiзнi лексичнi BEIa- bo ok .o rg ,flкщо слово в}киваеться без закi.нчеЕня, воIIо становить ччсrпу основу: читати, вдаJIек&, навколо. Основа слова може складатися в таких частин: префiкса, кореня, суфiкса. НаЕиеьMi вони позIIачаються так: .ft. 5. .-ТЪ. i, KBlTKa, квlтень, квlт}цийi Нашриклад, слово спiльним коренем Kopiвb слова читанка чита_, а чит_. не Треба вiдрiзIIffти основу слова вiд кореня. Ми знаемо, що осIIова слова це частиЕа змiнного слова без закiнчеЕIIfi. Якщо Еам потрiбно видiлити ocIroBy слова шiдводний, внайдемо в ycix формах цього слова . 1-I .пlдводЕ.lогоl. основою слова е його частина пiдводн-. Щоб видiлити Kopiнb слова пiдводний, доберемо спорiдненi слова i проанатriзуемо ix. (ý у J_ Ф ц э (ý cl LJ Ё fiJ !с S -L J о- .ý l_ о ц Ф о = J_ ý о- J ц !с .t,l
  26. 26. вiряеться. Правопис таких слiв слiд вапам'ятати, а в разi cyMHiBy щодо ix Еапи- ПИФний, .^. у^.ftа, frяниflт, водник, водорlсть. . JJ о- .5f ь о ц ./ цt о = J -g сL J }Е l (n Пригада€мо що дзвiнкi та глухi прит!олоепi звуки ста_ новлять в украlнськiй MoBi ко}кЕому акустичнi пари - життЁ Щоб написати цi [аrсеттяJ. дзвiнкому слова бев помилок, нам треба ix перевiрити. МЕ повиннi пригадати, коли голосний вимовля€ться чiтко. Пiд наголосом, у ЕеЕаголоше_ ному складi, бо BiH сильнiший i довше вимовдяеться. У вашому випадку голосЕi, що вимовляються нечiтко, стоять у ЕенаголошеЕоп{у цибу- - притолосЕому вiдповiдае глухий. НаписанЕя дзвiнких i глухих приголосних у KopeHi слова iнодi виклика€ сумHiB, яку букву писати: б-Ir, г-хr д_т, ж_шп 3-с. Ось день скiнчивсь, rg S - кишеIIсI, .o б = !( [стипи]; криницff, лJI, чекати" ok со J до орфо- графiчного словника: bo -l -| б .4 Е саIIнff 8вернутися Вимовляючи деякi слова украiнською мовою, ми чуемо один ввук, а в словi ЕаписаЕо iнший: зqмлf [зимляI; стеЕЙ складi. Нам треба, щоб цей скJIад став Еагодошеним. Для цього треба змiнити форму слова або ,riдiбрати спорiдненi w w !( t Ф w л п, Коренем слова виявля€ться вод-. слова: зgмлf степ. Таким - зёмлi, стgпй чиЕоllfil щоб - пере- вiрити правопис ненаrо- лошеfiого голосЕого у ко- peнi слова, треба дiбрати спорiдЕене слово або змiнити слово так, щоб на цей голос нпf,т падав Еаголос. В украiнськiй MoBi е багато слiв, у яких правоЕие ЕенаголошеЕих голосних [eJ, [иJ наголосом Ее пере- вакриlго кЕижку, Бо скрiзь вже тиш i лялька спить. I я вкладусь, fiк ляJIька, вмитьl Справдi, туг у коренfiх слiв лснuжftа, лiжtсо можЕа зробити помилку Еаписfl,вши букву tll, бо у вимовi деякi дввiнкi приголоснi ввуки уподiбнюютьса глухим, а глухi - дзвiнким. Наприклад: у словi молоmъба глухий [TJ перед дзвiнким tб] вимовляетьсfi, як дзвiнкий [дJ. Для того щоб перевiрити правопис сумнiвIIого приголосного у Kopeнi слова, треба змiнити форму слова або дiбрати спорiдЕеIIе слово, щоб пiсля сумпiвного при-
  27. 27. [й]: шести шостий, вече- вечора} кIIижечка р,Е кЕижок.. Ф lJ [дJ-[джJ, [здJ-[ждж], [стJ-[шчJ. б у , Чергування: садити-садэку, ходити_ ход_ жу, пусти,ги-шущу. Вдавна люди вдогадалися, що не варто tsигадувати HoBi елова, щоб позначити HoBi поfiяття й почJrгтfi. Для змiни вначеЕнrI сло- ва досить вживати iснуючi Kopeнi, приеднуючи до Еих префiкси i суфiкси. Наприклад: писати, пiд- - .4 bo л У Kopeнi слова у деяких сдовах вiдбуваеться чергуваIIня ввукЬ tЦ - [а]: лiати лавити, еiдати [ч],[шJ, [зJ, [cJ, tц] у кореЕях при словозмiнi та слоBoTBopeHHi. Найчастiше чергуються TaKi приголоснi звуки: [гJ-[ж], [зJ смуг&, смужк&, Ifa смузi; [кI-[гJ,[цJ урок, урочи стпfт., на уроцi; [хJ-[ш},[сJ муха, мушиппiт, па Myci. ok .o rg rодосного стФяв голосний: Ероеьба шIюсЕтиl лiчба лiчкти. В -украiнськiй MoBi вiдбlrЕаетьсfi чергуваIIЕя голо_ сЕих 1 приголоснI4х BByKiB у Kopeнi слова. ЧергуваЕЕrI звукiв - це зaкoнoMipнi aMiHи голоеЕих i ЕриголосЕих у фошетицi с}цасноi мови. о У сучасшiй, украiпськiй MoBi вiдбуваеться чергув8.ння голосних aByKiB [о] [е] пiсля шиплячих приголосЕих [жI, [чI, [ш], tщ] та w w w садити. r rсторичним е чергуваЕЕя у деяких дiесловах ввlгкiв [oJ * [aI. IIри lцьoмy чергуванrr1 амiЕюgтьс,fi аначенЕя дiеслова: котити катати, ломити - дамати. r ЧергуваЕн,Е [oJ, [е] ti] trри зMiHi форми слова та при TBopeHHi нQвого слова; Нога пiг - коЕя KiHb еедо - сiдьський. о У с}цаснiй украlнськiй MoBi шриголоснi ýвукк [гJ, [KI, [xI чергуються а [ж}, IIкGати, ви_пиеати'' Еере_пI[еати, е-ЕкеатIц, 3&-IIисатIr... IIрефircс * це вЕачуща чаетиIIа слова, що cToiTb перед KolrerTeм i служЕ[ь для утвореЕЕя слiз. TepMiH префiкс походить вiд даткЕських слiв pzae сtrереду i гiхus прикIliп- лений. Бiльшiеть шрефiкеtв Ерийшла в 1жраТжсысу Moв]ir черев давЕьоруеьку ще 8 спiльнослов'янськоi. Що них шаЕежать префiкси; бев-' ви-' дQ-r вiд-' Еiд-, пере-, црЕ-l у-, Ф у .L Ф } F з G, * S .L J о- .ý 1о ц Ф о Е t ý cL U }с tъ fп
  28. 28. о .ý tо ц Ф о = g J_ а_ U |ъ }с rn прикметЕики ро3- мовний, переписаний, дiеслово ввести, вiдстати. IIрефiкси треба вiдрiзfiяти вiд шрийменникiв. Префiкс це частина слова, а приймеIIник ще окреме слово, тому на письмi шрийшIенЕики пиш}rгься окремо. Бскочити Ебiгти пiдводний IIрефiкс El fi, о Милозв}пIнiстю в пояе- Еюеться i чергуваЕЕя прий_ менникiвi-йтаз-iв- зi; i дощ, iз вil(од}... ПравоЕис префiксiв BiTep .o .!- х оJ голосний, а наступне ЕочЕ_, на9ться з приголосЕого, то мiэк ними в}Iсиваеться при_ йменник у: заглянув у вiкснце; напи_ сав у вошитi" о Мiж rолосЕими, щоб уникнути ix збiгу, вживаеться прийменник в; куЕалася в озерi, весна в очах. 8_ (с-), ров-, без-, Вимова i правопис префiкciB з-, ров-, без-, не завждц oo k S .4 b у w LJ ý (ý один, два i бiльше префiксiв, н8приклад: пБдiл ити, роffiдiлити. . . о Найчастiше префiкси вустрiчаютьс,я у дiесловах менш активЕо, префiкси беруть )rчасть у cтBoper*IIi iменникiв, прикметникiв, прислiвникiв. о IIрефiкси не закрiшленi за словами тiльки однiеI частини мови, вони можуть утворювати: iменцики вихiд, пРаДИ, w э (ý m fбiг- У словi може бути w б ч .L о ч Ебробити, rg ffiцiнний, ТИ... в дiм за школу цtд водою кореЕем fIи- шеться разом, а мiж приймеЕЕиком i словом можна поставити ще одне слово: зробити: в роботи - в тяжKoi роботи. с Вiдбуваеться чертуваЕЕя rrриймеЕЕикiв в - у.,flкщо слово вакiнчуеться на при- збiгаються. Слово розrcвirп вимовляеться як [pocKB'irJ, слово безrcоlurповнuiло зву_ чить як [безкоштовний] о ГIрефiкс з- перед глухими приголосними [к, п, т, х, ф] змiнюеться на с-: Еказати, Еходити, Етиха, о Перед yciMa iншими при- голосними префiкс з- Ее змiнюетьсff: збiр, здача, зробити. о У тих випадках, коли KopiHb слова IIочинаеться сполlruденЕям IIриголосних, пiсля шрефiксiв в-, ров- пишеться буква i: зiбрати, зiграти, розiгрi- ти. В украiнськiй MoBi пiсля префiксiв може писатисff .
  29. 29. Наприклад, у таких словах, fiк з'iсmu, з'ясуваmu, ез' язl1,1сl^оit, за допо1![огою апострофа пOказано, що букви [йаJ, [йуJ, [йеJ, [йiJ. Ввук ft шриголосний. Таким чином, пiсля префiкciB, що закiнчуються на пригосний, перед буквами я, ю, €, i на письмi ставитьб сff апостроф. В украiнськiй MoBi для утворення нових слiв до- . -Zn -А. .л -"л. свlт_ан_ок, пис_а_нн-я. У словах, що мають закiнченЕяп суфiкс cToiTb ,.д.о б у книж-'rd-а, з fý закiнченням: - .r^. доор_от_а. Brrp. t.б2. Прикрашае (що?) працЕ; не живе (без чого?) w w w у словотворчому процесi належить кореню, але суфiксальний i префiксальний способи збагаченЕя лексики yкpalнcbKoi мови завжди були найактивпiшими i найпродуктивнiшими. Суфiкс це значуща частиЕа слова, що cToiTb пiсля кореня i служить для утвореЕЕя Еових слiв. , TepMi.H суфircс утворено вiд латиЕського слова suffixus - пiдставлений. Суфiкси дуже рiзноманiтпi за значенням. Слова р рiзними суфiксами допомаIають нам висловити cBoi емоц11 1 точнlше передати змiст висдоtsлення: j aоa a повIlий BiKHo хата 2 Ц3 3*4 - повненький, вiконечкоr, - хатка. - t<л. a без працш; бережiть (що?) працШ; створюеться (чим?) fiра- ц@; J_ Ф L Ф .4 bo ok .o r помiжну роль виконують i суфiкси. Головна роль Суфiкс звичайно eToiTb пiсля кореня або rriсля iHшого суфiкса. У словi може бути кiлька суфiксiв: g апостроф. BiH вживаgться, щоб показати роздiльну вимову IIриголосних звукiв. бачить (у чому?) у працЕ. Впр" 1б3. В BiKEa класу лунае Еародна пiсня. Впр. tб4. 1. ,Щiти поспiшають до школЕ. 2. В школШ учнi привiтаJIися з учителькою. 3. ТТТколярi сiдаIoTb ва партffi. 4. Учень вiдповiдае бiлq дошкЩ. б. Вчителька нахвали;iа учня за гарнffi вi.дповiдь. в словах якi стояли у дужках змiнилося закiнчення. Для зв'явку слiв у реченнi потрiбнi прийменники. Впр. 155. Великi дороги, що ведуть у широк@ cBiT, розпочинаються вiд стежки бiля рiднШ оселi, вiд материнськЩ пicHi. Найсвятiше длЕ fiас почуття до рiдноi землi вливаеться U Ф = у S _L J а- .5[ l_ о trt Ф о = J- ý о- U |( rn
  30. 30. Ё б у S J_ J о- .ý t_ о ý Ф о g -L о_ J q }с fn Впр. Iб7. На вулицi сер- тдень. Настали жнива. В по- ле вийшли комбайни. Вони йдуть один за одЕим пiдбираючи густийп добре вистояний хлiб. Урожай добрий. 3ерно ллеться в кузов машиЕи, вiдсiвае на сонцi чистим волотом. Потiм BepEIo вiдвезуть на млиЕ для ровмелюва}Iня на борошно. 3 б9рошЕа на пекарнях випечуть рiзнi види хлiба та бороштнянi вироби. Багато людей працюе, для того, щоб на нашому столi завжди був хлiб. Впр. 159. 1. Де думка одна, там дружЕЕ *iцна. 2. У нашiй дру*ЕЕ наша сила. 3. Люди сильнi дружб,lЙl. евоею 4. Без др_ужб.Й i вгоди не можуть жити народи. люди сильнi своею друЕсOоJg_. Впр. 161. ДжерельцЩ, родй, .пречист.[J. Впр. 163. 1. Вода, водичка', водяна (хвиля), т"дrlодцЕ (споруда),,пiдводц@ (човен), родн,lй (шлях). 2. Kopiнb - вод-. 3. Префiкс над-, [iд-. 4. Суфiкс н-. g U Хлiбf Люди (якiе?) сильнi еильЕi (чим?) дружбою дружбою (чиею?) своgю. Впр. 160. Рiдний край. Тема тексту: Любов до рiдного краю, рiдного дому. 2. ЛаскачЩ, ,осел.fi. 3. Рiдний дiм, батькiвська хата, ласкава оселя. .4 bo ok .o r э сý Ф w -L ч w Y Ф w (ý в серце разом 8 маминш пiснею. ,flкби не маминЩ пiсня, то убоге було б наше життя. Впр. 1б6. .Щорожiть хлiбом! не вчи вченого iсти iсти хлiб@ печеного. Еародне добро його! бережiть ГIам'ятайте, що у хлiбЩ наш добробут, вдоров'я i сила. .л. Впр. 164. Снiг, ffiовuiт; ,^.л..л. посадка; с&д, садок, ,^. /л. хатиЕа, хатка. хата, -_. 2. -ГолуО-ами, fолl6, Впр. 16б. 1. Часто дружних людей порiвнюють з голубами. Та ft caMi слова голуб i голубка нiби промовляють caMi за себе. Теплi, хорошi слова, ласкавi. не можна нiколи й нiкого образити, наввавши таким лагiдним словом. Ото й шанують люди в усьому cBiTi голубiв за iхню доброту i BipHicTb. .*,.ft. голуOк8, голуOlв. Впр. 166. t. Цей текст 8акликае до охороЕи лiсу, бережливого ставлеЕЕя до природи.
  31. 31. .л. .^. колода зi стовбура дуба. IIе спорiдненi слова. в них е спiльна части- на KopiHb. .^. ,ffiар[, ffiуватися, ffi. Впр. I74. 1. ЛюдиЕу праця величае. Для тоrо щоб краще жити треба краще працювати. Ваше навч8.н- ня теж можна Впр. 170. Бiлка бiлочка, бiлчення. Бiла бiлизна ла. Вrrр. L7l. листяне бiлок, забiлi- J- Ф t э (ý Ф tJ б = Y S t J о- g назвати працею_. 3 дитffчих poKiB виховуйте в собi .5I слава працьовитим о trt . Честь i ру_ кам! 2. Спонукальне речення: 3 дитячих рокlв виховуйте в собi працьовитiсть. 3. Честь i слава працьOвитим рукам! t{e окличне речення. Впр. I7б. Слова малий, н€великий не е сгrорiднини- .4 b w w майдаЕчIltк. w сгriльнокореневi слова. ýульдозери рlвняIазь Micцо, готують будiвельний ч G, Вrrр. L72. Лi{арцffi,,ffiар@, oo Впр. 167. Що за дощ? Що за дощ у лiсi при ясному небi ft. соЕечку? Ось BiH шепоче. ось BiH по листi барабанить i клацае. А жодHoi краплинки IIе видно. 0Фда горQ]Oина осипаеться потихеньку. Гrадають ягi.дки i. шелестять, немов дрiбний дощик cieTbcя. Дуб скидае жолудi, i вони б'ють rrо TpaBi, Ееначе важKi дощовi краплиЕи. Урожайций дощ! .,-. . лощ, дотттик, дощов].. -.А-169. Буд-iвельник&, Ф Впр. дувати, Фiвельний, ФiвельЕикам, 6!fr=инок це (колода) or твам. 3. Лiсник,Е" ,Щубова k. 2. Лii, frники, frниц- ми. Бо воIIи частини сгriльноi HJr. .,ft. Ма.тiий, не мають коре- Йенький, ffiеЙюк, ffiеча, сенькиft, малятко. u невеликии великии, ве_ .л. лич, велетень. ,^. .^. u Впр. 176. 3има вимоtsии, .л. взимку. .л._ Вимf, зимfi. уже лiс i не жовтий. Уже вЦ б"r"".ffir лiс TyMaHi. у l^. а, ^. - l- ф о = Е g о_ tJ 'с rn
  32. 32. ..+. зернят- Ф tr з б m J Ф =, у S J_ ) о- .ý lо ц m Фоньк.Щ, Фовjийl. Ло",Е ,- i1-1 ,шо}ьоч@, ФьочЩ. 3елений зелень, зелен1- ти. ,Щобрий - добротний, доб- роякiсний. .^.л- пiшохiд. ДIисq[ти| писаннJI, писемний, письмо. .rG. З"rа,lrиJ читач, чит&IIка, читальнщ - ,Ходаlr"] .л-ъ la с fn опускалося гlлля ?a ;-Tr* до caмoi води. Коло берiз-ки дiвчатка Е9дилч хоровод. В TeKcTi е слово, яке мае одинакiв Kopiнb, але iнше значенЕя. Ббрезi смуга землi, що межуе в поверхнею рiчки. Бербзi бiлокоре дере- во в такими довгим гiллям i серцевидним листям. Берiзка березово, берiзки. u .4 .^. zё. w J u Довге Впр. 181. w ý о- воднии, водянистии. Ьод-"r", Фit, проФити, .^. ваводити. z^. . .о w _L берiВка. ./--t bo о Впр. 179. boia, fiичк&, = нока -э_. березове .o rg .L бр-шк.Щ, ok б у -_.,Е"р"iЕ сиrrонiми Людям народу Слова, якi вiдрiзняються закiнченням зарядку зарядки Впр. 82. 1. ,fк прислiв'я чудове, йде вiд роду до роду, що народ зодчий мови, мова зодчий Еароду. 2. ми повстаем ясЕlй aU-ao оонов1, як пlсня, ли- нем, рiдне слово. То наше диво калиЕове, кохана материЕська мово. Вони е Спорiдненi слова лужок лужечка спiльнокореневи- ми Народний, рiдня, Еародити. Впр. 184. Темна нiч - темHoi ночi; гарна рiч - гарноi речi; сильЕого сильний бiль болю;
  33. 33. пухнастий коти; великий воли; KiT плоди плiд, пухнастi вiл дружба [oI великi писемний стiл етоли; [ж] школа - u Ще холодно, майже .rл. ./ъ. ,Еор.а _ ,нlрк.а ok .4 - шу- w w Справжнi друвi пiзнаються в бiдi. Ще дружнiшi там сильнiшi. w .А...._.. _ лруца, дру31, друlýнlш1. [г]-[в]-[ж] ,*. Впр. 190. Мурада . мураIцка; ваца BalýKo Мед Еесуть у вулик бджоли. .^. z''G. Впр. 191. Плуг плужок, на плузi. [гJ, [ж], [з] луг-лужокrулувi. дiм - домашнiй, домовий. ti] [о] HiM ньому. - у - .L l з по- друзi. Хто такий apxiTeKTop? flк доглядати за чотириногим друдом? Ким бути? На Bci запитанн,fi тобi дошоможуть вiдповiсти книди. Книга може роввеселити тебе i посумувати з тобою. У кожну книЕу вкладено працю багатьох людей. Тому книги це наше спiльне багатство. Люби i береtки кницу! Слова бережок i бережи не е сгriльнокореЁевими, вони мають рiзнi вначення. Впр. 198. На зgлбному горбочку у вишнt5вому садочку притулиласfi хатинкв, мов маленькая дитинка стиха вийшла виглядати, чи не вийде ii мати. Леся YKpaiHKa. bo рихlд. -_. с Ф .o .--т. .-,э:,ърооlтник. -./ъ. .л. гора _ лрк.а .л. _ ./ъ. ходити кайrавЕайшов-бережи. (ý всюди лежить cнiжoк. Впр. 193. Книги-найкращiй роOот.а Впр. 189. Нема друга пушок птах_пташка роги-рiжки ноги-нiжки щоки-щiчки ,Щолиною повилась рiчка, наче хто кинув нову синю стрiчку на зелеЕу траву, -,fiЁK,a шкlльнии l-| - друвi. гак_гачок ,Щзвонить, дзвiн, .--. друг, [зJ rg .'*. плiдний, снiг-снiжок рiка-рiчка громи" дзвенять. Впр. 187. @я - рука-ру$ка кривий рiг - кривi роги; кухонний нiж KyxoHHi ножi; весЕяний грiм веснянi Впр. 186. [г] Впр. I92. ГIух писемнi - ti] (ý Ф LJ Ё (ý !с S т J_ а- .5f Е о ц m о = т ý о_ J ,r r/ * fn
  34. 34. Подивись (дивимось} на ixHi личка i вгдiзнаем в. них суfiички. Brrp. 2О5. Веленfе зелёний; веселйтись б / сблка; J_ Ф ц березнfк э б Ф рёза; д9рев'iуапй рбва; щебет бече. S .L J бти дёрево, де- щёбет, защti- ok .o rg о- Впр. 2О7. Росла в лiсЩ дика .SE l- яблунька. Восени зiрвав з Hei BiTep остаЕне яблутко. Прилетiла пiд яблунькШ о Еt Ф о bo вграя пташок. Вони склю- = .г вали смачнý ý о- w w w .4 -L ft1 вёсело, в€- бёрезень, бе- - рёжний; fý = у Е с зёлень, береговтittт бёрег, прибе- U LJ - ябл)лIко. Одне верЕятко впало на земл@. Там воно пролежало цiлШ зимffi. А HaBecHi iз зерЕяткЕ виросла молоденька яблуЕька. Впр. 208. Вбс9.ло Bectiлтаilт, петлfв пётлi, ле-. вбдi, джерёльце, течё, кринйчка, вQлйкi, течfть. Впр. 209. - Татку, це я випадково, бо мабуд" був неуважниilт. Надалi старатимусь не допускати помилок. Впр. 211. Абрцкбс, апельсrtж, очерёт, черемх6. Впр. 2L2. Телефон MiжMicbкий; горизонт далекvтilr; -держава сусiдня;
  35. 35. сувора; дисциплlЕа медаJIь золота; океан безмеатсний; .абрикоý вого. чик чик, птахи, цок цок. Кiнчики в гдр*оJgдgЕсgi Хто, ,- Оqцц загнутi. rg Впр. Щичка - rичка дiжка - дошка балка - палка дgвiн - цвiт дядько - тiдка сидlцу _ криgу з.iрка зорr.директор. i Ми в класi зробили ремонт ретельЕо все прибрали. Впр. ?LB. Апельсиц апельсинов@ апетит - ашетитнIй ciTKa .o дядько [д'ад'коJ [дзв'iн] а !с J_ Ф tr э rý Ф J Ё (ý у S Jа J х о- .=t l- о - каток t'aHoK t'едgь- палець снiг смiд .4 b w w w тешлим. Впр" 2L5. Рекорд, ремесло, ремонт, репродуктор, республiк&, р9дактор, peBi- ,абрикосоч|l4йJ дшеницЕ -.пшениччm. Впр. 219. Бiлий, дзьоб, негоди, вима, добре, ялино- oo k сигЕал тривожний; телеграма TepMiHoBa; температура висока; депутат народний. 1. Оля завжди мрiяла побачити безмежний океан. 2. Я хочу закiнчити тттколу з волотою медаллю. Впр. 2I.3. Проiзний квиток, керувати автомобiлем, к9рмо автомашини, cBiакий кефiр, чудовий килим, хусточка в кишенi, MicTo Кишинiв, кипить у чайнику, смачниffт кпсiль. 1. Батько вчив мене керувати автомобiлем. 2. Вчора я загубила свiй проiзний квиток. Впр. 2l4. На полях снiг хвдлястий будуть ряснi хлiба. Снiг надворi. зерно в KoMopi. Багато вимою iнею на врожай. flкщо ластiвка нивько лiтае чекай дощу. .flкщо весна буде 8 дощем, то лiто буде - 5 Ф о дзвiн Впр. 22L Пахне хлiб, як тепло пахЕе хлiб! Берiзонько, берiзонько, Ти Мавко лiсова, 3еленi TBoi кiски Вiтрисько роввива. fI люблю наш тихий сад. Ой на Еолi три дубки, Три дубки. там зiйшлися. парубки. Парубки. 3ав'язь - частинЀ

×