лАБOрдт[рlll

IА прАктпчпl ршБOш
3 БlOлOпi

w

w

w

.4

bo

ok

.o

rg

11 IшА[
,']

1

ЛАБОРАТОРIIА РОБОТА Nа

(Dормп розмЕоmеЕЕя оргапiзмiв та

1

iхпi цптологiчпi осЕовп

Мета: оэнайомитися з рiаними...
в) розгляпути мiкропрепарат я€чника Mopcbкoi свинки. Вяайти великi
округлi клiтини (яйцеклiтини), оточенi оболовкою з дрiб...
,l

Що вiдбуваеться?

У розмвожепяi

Вiдокремлеввя

частин тйа
багатоклiтинпого

беруть участь
oKpeMi яестатевi

клiтини

...
Бласryла нагадуе плоди ммини. Ще пов'язаве з тим, що поверхня бластули утвореца
'багатьма бластомерами. Гаструла вiдрiзяяе...
Форма
дрозофiл

i колiр

Форма

нормальна

червовi

очей

бiлi

мутантна

Форма

i

розмiр крил
довгl крила

вlдсутв1,

у ...
ХЦ

роботп

1. Морфолого-бiодогiчвпй апалiз феаотиrry pocJmп одrdе'i родипи
а) Розгляньте кiлька запропоЕованих рослип (на...
б) результати записують у таблицю, де верхнiй ряд - це зЕаченЕя розмiрiв вiд
меЕшого до найбйьшого, а нижнiй - частота зус...
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА М

5

Впвчешпя морфологiчпого крптерiю rчу
т" прrткладi росдIIIIЕих
I тварпаЕих оргапlвмrв
Мета: навчит...
моЕсуть бути рiзними пе тiльки у рiзпих видiв, а й межах одЕого виду. Тому за
морфологiчним критерiем яе завжди вдаеться р...
oo

.4
b

w

w

w

or
g

k.
w

w
.o
rg

ok

bo

.4

w
or
g

oo
k.

.4
b

w

w
w
w

w

rg

.o

ok

bo

.4

w
g

ok
.o
r

.4
bo

w
w

w
rg

.o

ok

bo

.4

w
w

w
w

g

k.
or

oo

.4
b

w

w
w

or
g

k.

.4
bo
o

w

w
.o

bo
ok

.4

w
w

w

rg
or
g

ok
.

bo

w
.4

w

w
.o
rg

bo
ok

.4

w

w

w
w
.4

w

w
.o

ok

bo
rg
bo

.4

w

w

w
.o
rg

ok
bo
ok
.o
rg

.4

w

w

w
w

g

k.
or

oo

.4
b

w

w
w

w
.o
rg

ok

bo

.4

w
or
g

oo
k.

.4
b

w

w
w
rg

.o

ok

bo

.4

w

w

w
.o
rg

bo
ok

.4

w

w

w
w

g

k.
or

oo

.4
b

w

w
w

w
.o
rg

ok

bo

.4

w
w

or
g

ok
.

.4
bo

w

w
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

11 gdz lrb&h&f

19,133

Published on

Published in: Education
0 Comments
1 Like
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total Views
19,133
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
17
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
1
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Transcript of "11 gdz lrb&h&f"

  1. 1. лАБOрдт[рlll IА прАктпчпl ршБOш 3 БlOлOпi w w w .4 bo ok .o rg 11 IшА[
  2. 2. ,'] 1 ЛАБОРАТОРIIА РОБОТА Nа (Dормп розмЕоmеЕЕя оргапiзмiв та 1 iхпi цптологiчпi осЕовп Мета: оэнайомитися з рiаними способами i формами розмвожевня оргаЕiзмiв. Вивчити особливостi будови статевих клiтип, усвiдомити зв'язок структури i фупкцii цих високоспефалiзовавих клiтин, призначепих для процесу стате- вого розмножеЕня. Обладваппя.,таблицi зi схемою 1,611'161дтiТ у бактерiй, мiкроскоп, предметвi i покривнi скельця, водяяа бовтавка пивних дрirrсдrfiiв, мiцелiй цвiлевого гриба мукора, постiйвi препаlrати спермаmзоiiдiв i яечяикд ссавфв (шорськоi свивки). Хiд роботп 1. [оелiдасепшя Eecтaтeвoi форми розмпоrýеЕЕя а) пiдгоryвати мiкроскоп до роботи; б) нанести на предметЕе скло краплю бовтанкп дрiilсджiв bo ok .o rg i накрити покривяим склом; в) прп малому збiльшеЕнi мiкроскопа эЕайти клiтияи дрirкдхсiв; г) за великого збiльшеяня роэгляЕути клiтиЕи, що брувькуються; t') замалювати кiльке клiтиЕ, якi брувькуються i якi ве брувькуються. Спосmереэrепrя. На малому эбiльшевпi видно скуrгrевiсть одиЕочяих клiтиЕ. Еа великому - клiтини хлiбних дрiжджiв мають оваJIьЕо витягвуту rDopMy. На 1х поверхвi з'являsться певеличкий сферичний вирiст, який збiльшуеться у розмiрах i яачебто <вiдшнуровуетьсяr вiд материнськоi клiтини. Пояспепня.,Щля дрiжджiв - представникiв одноклiтипвих грибiв характерне вегетативне trюэмвоrfiеЕЕя - брувькувавпя. Вавдяки цьому дрi}rсджi лdакугь вигляд розга_тrупiевих лавцюжкiв клiтин. Хлiбвi, або пивяi дрiждхd icвyroTb тiльки в культурi, а винцi зустрiчаютъся i в природi ва соковитих tшодах. .Щрitlсдхсi, як одноклiтиннi органiзми, макугь високу швидкiсть обмiну речовия (в роэрахувку на одиqицю маси) завдяки бiльшолtу зЕачеЕвю вiдношенЕя плоцi ц69grхвi до об'ему. Ростуть i 1юзмноrкуються з великою швидкiстю, викликаючи процес бродiняя w w w .4 цукристих речовин. Саме ця властивiсть використовуеться людиЕою в хлiбопечеввi, пивоварiннi, виробвицтвi спирту. Щрiясджi застосовують як фармацевтичний засi6, а також для добувавця кормових i харчових добавов. Хлiбвпх.дрiжджiв цороку у cBiTi виробляють 700 000 т, а сухих кормових близько 200 000 т. 2. ,Щослiдлсеrrпя спорового розмЕожеЕпя ва прпкладi tрiлевого цtrба мукора а) нанести на предметце скло краплю води i додати до Bei голкою або пiвцетом кiлька ниток мiцелiю мукорд. Накрити покрrlввим склом i при лдалому збiльдrеввi розглянути мiкропрепарат; б) вайти гiфи гриба т8 його споравгiй; в) намалювати побачене, позIiачивши: 1- спорангii, 2 - спори мукора. Спосtпереэвенвя. Вегетативне тiло мукора представлене мiцелiем (грибвицею), гiфи якого розгалуженi багатоклiтлцнi. На вершинi одивочних сiрих спорангiевосфв видпо по 1 спораягiю темного кольору. Пояспенпя. У грибiв спори утворюються всередивi спефалiзовавих оргаHiB - спорапгiiв. Оболопка зрiлого счорацгiю за яаявностi вологи легко розчиrrяеться, звiльвюючи при цьому велику кйькiсть багатоядервих, нерухомих спорангiоспор - спор Еестатевого роэмЕоження грибiв. Рiд грибiв Мукор вмiфе близъко 60 видiв. Вояи широко розповсюджевi у BepxBix шарах t'pyнTy. Розвиqаються ва органiчних решткшt росливного походженяя, викликають плiсвявiввя KopMiB, плодiв i кореЕеплоДв прогяго!i зберiгапня ix у вологих умовах. Мукор китайський використовують для закваски - скитайськi дрiжджir, у виробвицтвi *соевого сиру>. 3. Вивчецпя будовш статевпх клiтця а) розгляпути при маJIому збiльшенпi готовий мiкропрепарат сперматозоiда MopcbKoi свинки; б) замалювати 1 сперматоаоiд i позначити вiдповiдпими цифрами: голiвку (1), шийку (2), хвостик (3);
  3. 3. в) розгляпути мiкропрепарат я€чника Mopcbкoi свинки. Вяайти великi округлi клiтини (яйцеклiтини), оточенi оболовкою з дрiбвих клiтин. Вамалювати' яйцеклiтину, що дозрiвае. Порiвяяти малюяок з мiкрофотографi€ю. Пояснеппп. Сперматозо!ди,ссавцiв мевших розмiрiв, нirк яйцеклiтини. Сперматозоiди рухаються за допомогою джгутика. Голiвка мiстить ядро. На передr:ъому кiвцi голiвки е особлива органела - акросома, яка аабезпечуе проникЕенЕя сперматозоiда в яйцеклiтияу. На вiдмiну вiд сперматозоЦiв, яйцеклiтини бiльшi за розмiрами, бо мiстять запас поrt(ивrrих речорин для розвитку зародка, овальвоi форми. Яйцеклiтияи ссавфв мають типовi риси клiтинвоi будови. Вови мiстять Ti caMi структури, що й соматичнi клiтини, однак ввутрi,цrня будовадуже специфiчва. I-!,я специфiчвiсть визвачаеться тим, що яйцеклiтинп е тако}к середовищем, що забезпечуе розвито* зиготи. Таким чияом, будова двох типiв статевих клiтия вiдповЦае тим функцiям, якi вони викоЕують у статевому розмноженпi. Впсвовок. Озвайомилися з формами нестатевого i статевого розмноЕсевня. Розмноженяя - це унiверсальна властивiсть живих icToT, завдяки якiй or g забезпечуються безперервнiстý i спадковiсть lкиття. Статеве роамвоф(еЕЕя пов'яэане з розвитком статевЕх клiтия: сперматозоiдiв i яйцеклiтив, ааплiдвеяням i утворенням зиготи. Нестатеве розмЕоження - це розвиток органiзмiв iз неспецiмiзоваЕих клiiпн тiла - соматичпих влiтив. Статеве розмножеЕЕя мас великi гецетичвi перевати над нестатевим тому, цо вЦбуваються перекомбiцафi спадкових озвак обох батькiв. Вавдяки цъому утворюеться рiзпомавiтнiсть гевотипiв, адатних пристосовуватися до aMiH у довкiллi. А вестатеве bo ok . розмIlо}rсевЕя за будь-яких його rфрм зберiгае гевотип, iдевтичний материнському. Таке ровмвожеЕня приводить до збiльшення особия певЕого виду, аJIе Ire супроводжуеться пiдвищеЕняlц генетичвоi piзHoMaBiTBocTi в MeJEcax вЕду. Додатковi аавдапвя J.JЪ 1. Охарактеризуйте вегетативне розмно)&еЕЕя w w w .4 органiзмiв рiзних царств. ПiOкозко.Вiльшостiпредставвикiв ЩарствРослипи, Гриби властиве вегетативне розмноЕ(еIIЕя, коли вiдбуваеться вйокремлеЕня частини материЕського оргаяiзму. е таколс вегетативЕе розмноЕ(енЕя i у представникiв IdapcTBa Тварип: у губок, кишковопорожЕиIlЕих, вiйчастих i кiльчастих червiв. Ni 2. Порiввяйте форми розмяоясеЕЕя органiзмiв, заповнивши таблицю: Питаняя для порiвяяввя розмвожевня вегетативве вестатеве статеве Яким органiзмам властиве? Якi клiтиви беруть y.racTb? Що вiдбуваеться? ПiOrозко. Питання для порiввявяя Яким оргввiз- мам властиве? розмцоженяя Еестдтеве Найпростiшим, грибам, водоростям, мохам, хвоцам, папоротям, прокарiотам ffкi клiтияи беруть уrасть? соматичяi вегетативЕе статеве Багатоклiтицвим Бiльшостi тварЕн, лишайнпкам, рослиЕам, грвбам, деякI]rм прокарiотам водоростям, грибам, вицим рослинам, кIlшковопороfi(- ЕиЕним, плоским та кiльчастим червам соматичнi CTaTeBi, iвколи обмiн генетичним матерiалом Ei Е
  4. 4. ,l Що вiдбуваеться? У розмвожепяi Вiдокремлеввя частин тйа багатоклiтинпого беруть участь oKpeMi яестатевi клiтини органiзму лАБоРАтоРнА РоБотА влиття гамет або обмiн геветичним матерiалом J.li 2 Ембрiогепез хордовпх Мета; розгляв}rги етапи ембрiональвого розвитку багаmклiтинвих твариЕ та встановити загальяi заковомiряостi ембрiогенезу хордових. Обладвавпя: таблицi рisвих етапiв розвитку лавцетЕика, мiкроскоп, постiйЕi мiкропрепарати, якi демонструють розвиток хордових, постiйнi препарати яйцеклiтипи, або iKpa жаби ва рiзяих стадiях розвитку, мiкропрепарат (Зародковi листки}. k. or g Хiд роботп 1. Пiдготуйте мiкроскоп до роботи. 2. На постiйiих мiкропрепаратах простеЕсте етаuи дlюбленЕя зигогu, утворевЕя бластули i гаструли. 8BepHiTb увагу яа будову urapiB гаструли, нв початок гiстоi органогенеау. Спосmереlсепrл. 1 - стадii дроблеЕня зиготи (2, 4,8,16 i 32 бластомерiв); 2 - бластула - пороrкЕиста кулька з одного шару клiтин, що оточують цевтраJIьЕу порожвипу - бластоцель; 3 - гаструла - подiленi клiтппи бластули розташовавi у два i три шари. Пояспеппя. Зародковпй роавиток твериввого оргавiзму почиЕаеться дроблевпя (послiдовних мiтотичвих подiлiв зитюти або з .4 b oo партевогеяетичноi яйцеклiтини), вцаслЦок чого утворюеться один шар а клiтив - бластомерiв (бластула). У ходi дроблеяпя одиЕ подiл iде эа одЕIrм i пе вЦбуваеться ороставЕ8 утворених бластомерiв, унаслiдок чопо кожне вове поколiння бластомерiв представлене бiльш дрiбними клiтипами. Щя особливiсть i визIIачяла появу TepMiHa - дроблевня зиготи. У лавцетвика бластула м8е яа вегетативЕому полюсi клiтини бiльшi, нiж па аяiмальному. Наступвий етап розвитку - гаструляцiя за ра:кувок iввагiвацiТ, тобто вгинавня клiтив вегетативного полюса в авiмальний, у результатi чого 1лгворю€ться чашоподiбt ий эародок.8овнiшяiйшар клiтия називаеться ектодермою, впутрiшвiй -еЕтодермою. У Bcix тварин (KpiM губок i кишковоцорожЕиЕЕих двошарових тварив) етап меsодермш гаструляriТ завершу€ться утвореяням це одЕого чrару клiтив w w w - фоРмувапня двошаIювого зародка - - завдякя випиЕаввям виlюстiв вiд верхяьоi частиЕи еЕтодермц. В цього момеrrту починаються процеси гiсфо- й органогенезу. У результатi диферевфювавяя клiтин трьох зародкових листкiв формуються рiзвi ткавиви й оргави оргавiзму, що розвиваеться. У рiзних видiв тварин Ti caMi зародковi листкп ддють Ti саrrдi органи й ткапцни. 2. Розгляньте постiйнi мiкропрепарати r.Щробiввя яйцеклiтици жабиr. 3BepBiTb уваry Еs утворевЕя бластомерiв. Спосmереэ*еъвя. На препаратi видцо верхвiй полюс яйцеклiтинrr ясаби темяокоричвевого кольору, оскiльки клiтиви мiстять пiгмевт. Клiтини вегетативЕого полюсу забарвленi в жовтий колiр, бо йстять велику кiлькiсть запасвоi поrкивноi речовини -,совтка. Бластула жаби мае дещо iншпй вигляд, вiж у ланцетвика. Бласmмерп рiзнi за розмiрами - ца Ьвiмальному полюсi клiтиви мевшi, цiж па вегетативЕому. Порохснива бластули змiщеяа до авiмальцого полюса. Анiмальний полюс не вгиваеться всередину зародка. Вгивдеться бокова частияа зародка над ентодермою, а клiтини 8нiмального полюса розмнох(уються ззовнi зеродка, утворюючи ектодерму. Пояспення. IIа вегетативнолrу полюсi бластомери утворюIогьс8 повiльнirде тому, що в клiтинi жаби багато ,ковтка. Оскiльки пороlrtяиЕа гаструли з!лiщеЕа дЬ аяiмальвого полюса, m гаgгрула утвориться rrе так, як це було у лаЕцетяика..
  5. 5. Бласryла нагадуе плоди ммини. Ще пов'язаве з тим, що поверхня бластули утвореца 'багатьма бластомерами. Гаструла вiдрiзяяеться тим, що вся rf cTiHKa пiгментована,, бо утворюеться внаслiдок оброетання пiгмеrrтовацимц клiтивами ектодерми. 3. Розгляньте зародковi листки ва мiкропрепаратах або озпайомтеся з Еими за таблицями чи малювками. Утворенням трьох зародкових листкiв аавершуеться етап гаструляцii, i з цього момеЕту Еочияаютьм процеси гiсто- й оргаЕогенеЬу. 3ародковi листки дають початок yciM ткавинам та органам органiзму, що роввиваеться. Вuсrовок. Ембрiопальяий розвиток скл4даеться з таких стадiй: дробленпя, бластуляфя, гасцlуляцiя, оргаЕогеIIез. Процес ;iоавитку в флому безупивяий, i одна його стадiя непомiтно переходить у наступЕу. Вцlодковi листки - ектодермд, мезодерма i еяmдерма - набувають Еевяу просторову оргавiзятIiю, яка слуrкить пiдгоmвкою до оргаяогевеэу. Складвi мор(фгенетичяi процеси приводять до утвореЕня хорди, цеяцrальвоi HepBoBoi системи i розвитку мезодерми. У хребетвих в цей час утворюються ткаЕини, органи i системи органiв. Органогеrrез завершу€ться пародженЕям HoBoi особини в результатi вилуплешвя iз яйця, або виходу з тйа MaTepi. ,Щодаткове завдапЕя N} 1. Як мо}ква довести явище ембрiонмьпоi iвдукп,ii? ПiOкозха. Ембрiовальна iвдукфя * це вплив одного ембрiояального зачатка iвтлого. Нацриклад, якщо ва раявiй стадii пересадити матерiал хордп i мезодермц на череввпй бiк зародка, там також утвориться Еервова трубка. Так можва iвдукувати утворенЕя у одного зародка кiлькох нервових трубок. Ni 2. 3а якого способу розмвоrкеввя,вiдбуваеться активацiя'дроблення клiтини .o rg Ita розвIIток без заплiдrrевня? IIаведiть приклади, bo ok ПiOrcоапо. Партевогенез - одна iз форм статевого роэмЕоЕсеЕIIя, при якiй яйцеклiтива пiд впливом ввутрiшнiх або зовнiшнiх причиЕ почиЕа€ дробитися i розвиваеться 8 нормальяий ембрiон беа будь-яко1 5пrастi сперматозоIда (розвиваетъся без заплiдвеяня). Партевогенез - одЕостатеве розмножеЕяя, шIо вивикло в процесi еволюцii роадiльвостатевих i гермафродитних форм. Властиве w w .4 бiльпrостi типiв безхtrlебетних твариЕ: Еижчим ракоподiбgим, коловерткам, ЕеретuЕчастокрилим (бджолам, осам), зустрiчаеться i у хребетвих (за вивятком ссавфв), ваприклад у ящiрок, а також у птахiв (у iндичок). w лАБорАторнА роБотА J,{i 3 Спостерепсепвя EopMaJrьlrIIx i пrутаптвпх форм дрозофiлш Мета: порiввяти нормальrri i мутавтяi форми дрозофiл, з'ясувати ЕричиЕи мутафй, Еавчитися розпiзвавати озIlаки мiнливостi. Обладпавпя: мiкроскоп,'мiкропрепарати EopMaJIbItиx та мутаЕтIIвх форм дрозофiл. Хiд роботп 1. Пiдготуйте мiкроскоп до роботц. 2. Розглявьте trрепарати вормаJIьяих 3. дрозофiл. BBepHiTb увагу Еа забарвленЕя KoMaJ(, rrаявяiсть i довживу крил, колiр очей. Роэглявьте препарати м]пантяих форм дроаофiл. BBepBiTb увагу на забарвлеввя коlда)<, яаяввiсть, tbopMy i довЕсину крил, колiр очей та iвшi озЕаки. 4. flорiвяяйте феяотипи ЕормаJIьнц:к i мутаптвих 5. Щавi спост'ереясеЕь зацесiть до таблиФ. 6. Вробiть висЕовок. форм дроаофiл.
  6. 6. Форма дрозофiл i колiр Форма нормальна червовi очей бiлi мутантна Форма i розмiр крил довгl крила вlдсутв1, у деяких зачатковi - Iншi ознаки 3абарвлевня розмiр тiла i сlре, довжиною 3,5 мм чорве, 4мм У деяких екземплярiв половина тiла мае ознаки с8мця - па переднiх лапках чорЕi щiтЬч_ ки - cTaTeBi гребiццi, а iнша половина - ознаки самки (загострене черевце з яйцекладом). bo ok . or g Висповок. Ознайомилися з прикладами мутацiйноi мiнливостi. Мутацii - це раптово успадкованi змiви генетичного матерiалу, що можуть виникнути без видимих причия (спонтаняо) або бути iндуковапi зовнiшнiм впливом на органiзм, якi приводять до змiн тих чи irrших овпак. За походrкенням yci MyTari'i можна подiлuти на двi групи: спонтаннi та iвдукованi, Щей подiл умоввий, оскiльки споятаввi мутацii не е безпричинЕими, мо)тсуть мати ецдогенне походженвя, яе пов'язане iз зовнiшrriм впливом ва органiзм. Мутацii властивi yciм живим оргавiзмам. Бiльlпiсть мутацiй шкiдливi для оргавiзмiв (верiдко мутавтний ген може обумовиtи спадкову хворобу, калiцтва i HaBiTb загибель оргапiзму, який розвиваеться). Дуэке рiдко виникають геннi мутафi, що покращують Ti чи iвшi властивостi, аJIе саме вони е основним матерiалом для природного i щтучного добору, е веобхiдвою умовою еволюцii в природi i в селекцii корисвих форм рослиЕ, тварин i мiкроорганiзмiв. w .4 Додатковi завдаffпя. Л! 1. Виберiть правильну вЦповiдь: властивостi органiзму аалежать вiд: w а) генотипу; б) умов довкiлля; в) взаемодii генотипу з умовами зовнiшцього середовища. Вiдповiдь: в) N! 2. Бiологiчний мутагенез моясе вiдбутися вваслiдок дii: а) дрiэкджiв; б) бактерiй; в) BipyciB; г) пiгментiв; t') паразиryючих найпростiших. w Вiдповiдь: в) ЛЪ 3. Назвiть i охарактеризуйте мутагенвi фактори довкiлля. Вiдповiдь. (Diзичвi мутагени; хiмiчнi; бiологiчнi. Унiверсальвiсть мутагенiв полягае в тому, що вояи спричиняють мутацii у будь-яких живих оргавiзмiв. Мутагепи викликають неспрямованi мутацii. Сryпiнь прояву мутафй у фенотипi змеЕtить вiд iнтеясивностi та тривалостi дii мутагенЕого чинник&. ,Щля мутагенiв яе icHye Еижнього порога дii. До дii мутагеЕних факторiв чутливi органiзми, yTBopeBi в результатi природного i штучного добору, е пеобхiдЕою умовою еволюцir в природi i в селекцii корисних форм рослин, тварин i мiкрооргаяiвмiв. ЛАБОРАТОРIIА РОБОТА ЛЭ 4 Оппс фепотипiв мiсцевпх copTili культурвшх pocJmп. Впвченпя мirrлцвостi у рослип. Побудова варiацiйrrого ряду та варiацiйпоi кривоi Мета: вивчити статистичнi закономiрностi модифiкацiйноi мiнливостi, навчити_ ся оцiпювати сryпiяь i характер мiнливостi дослiдrкувавоi оанаки, будувати варiацiйвий ряд i графiк мiнливостi. Обладпаввя: гербарпi зразки мiсцевих рослия (пшеяиця, ячмiнь, овес); колекфi васiвяя (квасоля, соняшник, кукурудза), листя (лzпи, дуба, клева) - по 10 екземплярiв одного виду на парту; лiнiйка, або мйiметровий папiр.
  7. 7. ХЦ роботп 1. Морфолого-бiодогiчвпй апалiз феаотиrry pocJmп одrdе'i родипи а) Розгляньте кiлька запропоЕованих рослип (наприклад, родини 3лаковi) б) Ваповнiть таблицю. озваки Родияа 3лаковi Пшениця трава мичкуватого типу, мичкувата, дуже добре розвияена прямостояче, по_ сорожЕисте ломива, висотою 60 см соломина, висотою - простi, сидячi, лiцiйнi, видовэкенi, мають невелuчкi язччок i вчшrcа з вiйrcамu. Вояи допомагають пiхвi 40-50 см сидячi, вузькi, сидячi, вузькi, довгi. зубчасmuй, вушна листка язччок велчкuйBiOcyni мiцЕо крiпитися до стебла складнии колос 3 3-7 простих колосKiB , bo дрiбнi, двостатевi, малопомiтнi, жовту_ вато-зелеяуватi .4 маJIопомiтЕi, Е(овтувато-зе4евуватi нижпя частина - пiхва виростае з вузла i щiльно обхоплюе стебло (збiльшуе його мiцнiсть). волоть Язuчок tсороfпKuil, а вушка Belu{i. дрiбнi, ,ковту- вато-зеленуватi, малопомiтнi складнии колос w w Суцвiття дрiбвi, двостатевi, соломиЕа, висо_ тою 50 см довгi. вушок Квiтки мичкувата розгалужеIlа rg Листки: листкова пластиЕка розмiри язичка (плiвчастого виросту у мiсф переходу пластиЕки у пiхву) та Ячмiнь трава .o Стебло овес трава ok Життева форма Коренева система 'oci суцвiття. w Вшсповок. У даних злакiв багато спiльного: однакова будова kopeHiB, наяввiсть пороаtвистого стебла - соломини, вузли заповнепi серцевиною (мiжвузля-трубочки i вадають соломивi легкостi, а вузли роблять iI па рiдкiсть мiцною та стiйкою) i : складЕих суцвiть, що Jrгворюються з простих внаслiдок розгаJIуженЕя головноi | 3вичайво хлiбцi злаки у фазi колосiпня роврiзняють за найбйьш надiйвою iозвакою - будовою суцвiть. А якщо суцвiть ще Ее мае, то саме за наявнiстю язичкiв i вушок можЕа визначити ф эервовi кулътури. У пшеницi язичок i вушка Еевелиlrкi, KopoTKi, вущка часто з вiйками. У BiBca язичок найбiльший, зубчастий, а вушва вiдеутяi. У ячменю язичок короткий, вушка дуже великi. Молодi сходи цих злакiв можна розлiчити за кольором: у пшевицi вони эелевi, у BiBca - свiтло-зелеЕi, а у ячменю вони мають сiруватий, дпмчастий вiдтiнок через восковий валiт ва листках, Риси схожостi рослин свiдчать про те, що цi рослини належать до однiеi tюдини, тому й мають сuiльцi озвдки. А риси BЦMiHH<rcTi - модифiкацiйнi змiни, tцо вивикли ва равяiх етапах оЕтогевезу, як ЕристосуваЕIIя до умов довкiлля, l$ерiгаються впродовяс усього rкиття особиrr. 2.,Щослiдэкеппя статистичпих закопомiрностей модяфiкацiйпоI мiплпвостi y.rвi об'еднуються у 10 груп, Ko)ttga з яких а) складапня варiафЙного ряду отримуе завданЕя: визЕачити роэмiри насiння, довжиЕу листкiв тощо;
  8. 8. б) результати записують у таблицю, де верхнiй ряд - це зЕаченЕя розмiрiв вiд меЕшого до найбйьшого, а нижнiй - частота зустрiчальвостi озваки; Варiацiйrий ряд Розмiри (V) бобiв q 2,2 Частота озваки (Р) 1 1 гороху з 1 5 6 I 8 1 2 3 1 1 в) звести Bci даяi, одержацi групами, в одия загальний варiацiйний ilяд (яа дошцi оформляеться аналогiчна таблиця); г) побудова варiацiйноi кривоi. Ва даяими таблицi побудуваr,tr криву модифiкацiйноi мiвливостi: яа oci абсцис вiдкладiть варiанти ознаки вiд наЙменшого до наЙбiльшого; яа oci ординат * частоту вияву показникiв оаяаки. Порiвняйте Kpai та центр варiацiйноi кривоi, зробiть висвовок про те, яка мiнливiсть ознаки трапляеться частirце, а яка рiдше. Середне значепвя озIIаки: де Р - частота ви8ву BapiaHT, п - загальне число BapiaHT ряду, И - BapiaHTa. ) ry.pl "' = п or g ![ bo ok . Висповок. Ознайомилися з прикладами модшфiкацiйноi мiцлпвоетi - змiнами ознак оргаяiзму (фенотипу), що спричиненi факторами умов iснуваввя i ве пов'язавi зi змiвою генотипу та з модифiкацiями - не успадкованими змiвами февотипу. .Щослiдrкувана озцака (розмiр бобiв) свiдчить про те, що рослиrrи w w w .4 протягом вегетацiйного перiоду мми не одваковi умови пророставвя (моэкливо, iM бракувало по}tсивяих речовиЕ, води тощо) i це позвачилося ва розмiрах плодiв. Модифiкацii не успадковуються (довiв вiмецький вчеций А. Вейсмав). Якцо дане васiяня висiяти в родючий fpyнT i вирощувати за сприятливих умов (припинити дiю факторiв, що спричижили модифiкацii), то розмiри у другого поколiвня будуть iвшими. Модифiкафйва мiпливiсть пiдпорядковаяа певним статистичним эаконОмiрностям. ГIевна ознака молсе змiяюватися лише в певцих меясах. Розмах мiвливостi i частоту зустрiчальностi озяаки iлюструе варiафйва крива. Варiацiйва Kprrвa - це графiчяий вираз мiнливостi ознаки. Середвi члени варiацiйвого ряду трапляються частiше. Розмах модифiкафйвоi мiнливостi заJIежить вiд змiв умов довкiлля. Модифiкацiйнi змiви цають пристосувальний характер. Вавдякrr цьому зростае ймовiрrdсть виживання органiзмiв у змiняих умовах iснувавяя. .Щ,одатковi завдавЕя Лi 1. flоясвiть, що таке варiацiйвий ряд i для чого його складеють. ПiOtсазrа. Варiафйвий ряд - це послiдовцiсть чисельяих показвикiв прояву певяоi ознаки (BapiaHT), розташоваrrих у порядку iхнього зростаЕвя чи зменшевЕя. Складають його,мя вивчеrrця розмаху модпфiкацiйноi мiвливостi певвоi озяаки. Л! 2. Визцачте Еорму реакцii озIIаки за наведеЕим варiафйвим рядом маси Ti,ra учнiв 10-11 класiв чоловiчоi cTaTi: Маса тiла, кг Кiлькiсть 5ztrHiB 55 , 60 бб 70 75 80 85 90 3 7 15 q., 20 1,7 11 ПiOrcазrcо. Норма реакцii Норма реакцii масп тiла - це межi модифiкацiйвоi мiяллгвостi - вiд 55 до 100 кг, рiзниця 45 кг. 9б , ознаки. 100 1
  9. 9. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА М 5 Впвчешпя морфологiчпого крптерiю rчу т" прrткладi росдIIIIЕих I тварпаЕих оргапlвмrв Мета: навчитися описувати вид за морфологiчrrим критерiем, визначати xвpaKTepHi морфологiчнi оэнаки i рiзномавiтнiсть форм у меЕ(ах виду, дiйти висновку про недосковалiсть цього критерiю для розмежуввяня видiв. Обладпаппя: гербарiй, таблиф, малюнки iз зображенням рослия i тварин рiзних видiв, лупа, довiдники, визначники тварин та рослиrr. ХЦ роботп 1. Розглянути гербарнi зраэки або живi росливи (2 видiв) одяого роду. Встмовити BayKoBi наэви зацропонованих рослЙi (за виаяачвиком), дати морфологiчну характеристику, видiливши ixHi дiагностичнi ознаки: рiд Ковюшина Морфологiчнi озваки Конюшина лугова конюшина повзуча Стебло - прямостояче повзуче опчшеЕе Коревева система : 1 + стрижЕева притисЕчте стрижнева - бчльбочки Листок: - сидячий - черешковий - простий + + - + or + - складвий Листкорозмiчlення: + .4 супротивне мутоЁчасте видозмiни: bo o трrичастии почергове w KBiTKa: подвiйва бiле w - оцвiтива - забарвленнЕ вiночка - кiлькiсть пелюсток - кiдькiсть тичинок - кiлъкiсть маточок - стать: Суцвiття: - просте складне ПлЦ: - тр].ичастии + - w вусики колючки лчски k. - Видозмiви KopeHiB: g слабо СухиЙ: розкривяий Життева форма Тривtллiсть lкиття подвlиЕа poxceBi 5 5 9 9 1 1 двостатева двостатева головка головка бiб бiб д трава багаторiчна + трава багаторiчна Вясвовок.,Щанi рослияи мають ряд спшьних ознак, характерних для роду коrrюшина i деякi везпачнi зоввiшнi видовi вiдмiнностi. Морфологiчнi озааки
  10. 10. моЕсуть бути рiзними пе тiльки у рiзпих видiв, а й межах одЕого виду. Тому за морфологiчним критерiем яе завжди вдаеться розмежувати види. 2. Розглянути опудала або малюЕки 2 рiзних видiв тварин. Встановити BayKoBi назви (за визвачЕиком), дати характеристику за особлшвостями зоввiшньоi будови, визначити подiбнi та вiдмiннi риси сiльська ластiвка (Нirчпdо rustica) озваки Micbka ластiвка (Delichon urbica) Маса тiла, розмiри 20 г, довжина 170-230 мм 18 г, довrкива 1б0 мм Вабарвлевяя рудувато-коричневий лоб i горло; чорно-синiй верх тiла i така ж смужка поперек грудей; решта черевного боку - бiла верхЕя частива тiла - чорва, черевЕа - рiвномiрно-бiла; бiле яадхвiстя .Щзьоб короткии короткии Крила вузькr, довгr, госц)r вузькr, довгI, гострr XBicT довгии, роздвоеЕии бiльш короткий, Кiвцiвки KopoTKi, слабо розвиненi Статевий диморфiзм вцсутЕrи l широкии or g широкии слабовильчастий вкритi волоскоподiбяим пiр'ячком ok . 1 вцсутнrи bo покриву w .4 Впсцовок. .Щва види ластiвок вiдрiзняються один вЦ одного везЕачЕими морфологiчвими озвак&ми. Idi риси пе е абсолютним покааЕиком вiдмiвuостi видiв, бо в природ1 iсвують видц-двiйвики, якi подiбвi морфологiчно, аJIе w w вiдрiзвяються зд способом живлення, вимогливiстю до складу KopMiB, екологiчною яiшею, ареалом тоцо. Отже, морфологiчвий критерiй виду Ее е достатвiм для виэначецвя виду. [одатковi завдавпя. ЛЪ 1. Виберiть правильну вЦповЦь. В ocHoBi генетттчного критерiю лежать озЕаки: а) спосiб розмноженвя; б) однакова кiлькiсть хромосом; в) одвакова форма хромосом; г) здатяiсть до схрещуваяня. ПiOtсозка. Вiдповiдь: б); в); г). Ni 2. Пшевиця таячмiвь мають однакову кiлькiстьхромосом, але вiдрiзняються за зовнiшнiм виглядом, хiмiчним складом клiтин, яе здатяi схрещуватися. Idi рослини вiдпесено до рiзних видiв за критерiями: а) морфологiчним; б) генетичвим; в) екологiчпим; г) бiохiмiчним; r) фiзiологiчяим. ПiOпазка. ВiдповЦь: а), б); г); t').
  11. 11. oo .4 b w w w or g k.
  12. 12. w w .o rg ok bo .4 w
  13. 13. or g oo k. .4 b w w w
  14. 14. w w rg .o ok bo .4 w
  15. 15. g ok .o r .4 bo w w w
  16. 16. rg .o ok bo .4 w w w
  17. 17. w g k. or oo .4 b w w
  18. 18. w or g k. .4 bo o w w
  19. 19. .o bo ok .4 w w w rg
  20. 20. or g ok . bo w .4 w w
  21. 21. .o rg bo ok .4 w w w
  22. 22. w .4 w w .o ok bo rg
  23. 23. bo .4 w w w .o rg ok
  24. 24. bo ok .o rg .4 w w w
  25. 25. w g k. or oo .4 b w w
  26. 26. w w .o rg ok bo .4 w
  27. 27. or g oo k. .4 b w w w
  28. 28. rg .o ok bo .4 w w w
  29. 29. .o rg bo ok .4 w w w
  30. 30. w g k. or oo .4 b w w
  31. 31. w w .o rg ok bo .4 w
  32. 32. w or g ok . .4 bo w w

×