1. Предмет та система курсу « Прокурорський нагляд в
Україні «
Прокурорський нагляд в Україні — галузева юридична наука, я...
2. Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної
діяльності.
Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної дія...
3.

Ціль і завдання прокурорського нагляду. Мета і завдання
прокурорського нагляду тісно взаємопов'язані.

Під метою проку...
4. Історія розвитку та перспективи прокуратури в Україні
За глибокої давнини почалося формування правової системи і
певних...
РСР як централізована система з правом загального керівництва
діяльністю прокуратур союзних республік, затверджується
Поло...
5. Роль і місце прокуратури в системі державних органів
України.
Прокуратура України - самостійний централізований орган
д...
влади, іншими органами державного і господарського управління
й контролю і т.д., а також за законністю виданих ними правов...
6. Правові основи ( законодавство ) організації та
діяльності прокуратури.
Повноваження прокурорів, організація, засади та...
7. Співвідношення прокурорського нагляду із суміжними
юридичними дисциплінами.
Внаслідок того, що норми про прокуратуру та...
8.Конституційні положення щодо місця органів прокуратури в
системі інших органів влади.
Згідно з Конституцією України (ст....
9.Структура Закону України « Про прокуратуру «.
Безпосереднім і основним джерелом права про прокуроратуру є
Закон "Про про...
10.Джерела прокурорського наглядового права в Україні
Конституція України визначає загальні питання організації
прокурорсь...
11. Функції прокуратури України. Поняття, класифікація.
ФУНКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ - це зазначені у законі напрями або
частини ді...
12. Принципи організації та діяльності органів прокуратури
України.
Принципи прокуратури - це керівні ідеї, що знайшли сво...
13. Принцип законності прокурорської діяльності.
Норми щодо законодавчого закріплення цієї засади містяться в
Конституції ...
14.
Принцип
рівності
громадян
перед
законом
і
прокуратурою.
Цей принцип означає захист прокуратурою прав і свобод
громадян...
15. Характеристика принципу гласності прокурорсько –
наглядової діяльності органів прокуратури в Україні.
Принцип гласност...
16. Характеристика принципу публічності прокурорськонаглядової діяльності в Україні
Принцип публічності прокурорської діял...
17. Характеристика
системи

принципу

єдності

прокурорської

Принцип єдності прокурорської системи полягає в тому, що
кож...
18. Характеристика принципу центрацізації організації і
діяльності прокуратури
Принцип централізації організації і діяльно...
прокурора.
Окрім іншого зв'язок принципу централізації з попередньо
розглянутим принципом єдності прокурорської системи та...
19. Принцип єдиноначальності та колегіальності діяльності
органів прокуратури
Принцип єдиноначальності та колегіальності
п...
що може бути підставою для розгляду цих розбіжностей на колегії
Генеральної прокуратури України.
Діяльність колегій прокур...
20. Принцип незалежності прокурорських працівників і
підпорядкування їх закону
Принцип незалежності є галузевим функціонал...
21. Характеристика принципу деполітизації та заборони
сумісності у трудовій діяльності прокурорських працівників
Принцип д...
22. Правові засоби прокурорської діяльності. Поняття,
класифікація.
Правові засоби прокурорської діяльності - це закріплен...
працівниками.
2. За способом реалізації:
ті, що реалізовуються (тобто доводяться до логічного
завершення) безпосередньо пр...
23. Правові засоби прокурорської діяльності за допомогою
яких виявляють порушення в законі, а також причин та умов
що їм с...
право:
порушувати провадження
в
справі
про
адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами
справи; перевіряти за...
24. Правові засоби прокурорської діяльності спрямовані
на усунення порушення законів, та обставин, що їм сприяли
Правові з...
Прокурор, отримавши повідомлення, перевіряє законність
затримання особи, яка розшукується компетентними органами
іноземних...
26. Правові засоби прокурорської діяльності спрямовані ,
що мають за мету забезпечення відшкодування шкоди
заподіяної прав...
27. Правові засоби прокурорської діяльності спрямовані
на попередження правопорушень
До
спеціальних
правових
засобів
спрям...
28.
Правові
засоби
зобовязуючого характеру

прокурорської

діяльності

До правових засобів ЗОБОВ'ЯЗУЮЧОЇ дії можна віднест...
29. Правові засоби прокурорської діяльності зупиняючого
характеру
До правових засобів зупиняючого характеру дії можна відн...
31. Правові засоби прокурорської діяльності розпорядчого
характеру
До правових засобів РОЗПОРЯДЧОГО характеру відносять:
-...
32. Дії, як форма правових засобів прокурорської діяльності
дії, тобто визначені законом повноваження прокурорів, інших
пр...
33. Акти, як форма правових засобів прокурорської
діяльності
До правових актів прокурорської діяльності, у тому числі
нагл...
34. Вимоги, яким повинні відповідати правові акти прокурора
документи
прокурорського
реагування
складаються
відповідно до ...
35. Подання прокурора, як форма прокурорського
реагування на порушення законів
Подання прокурора є актом прокурорського ре...
процесуальне та господарське процесуальне законодавство
передбачають право прокурора на апеляційне та касаційне
подання що...
36. Постанова прокурора, як форма прокурорського
реагування на порушення законів
Постанову про дисциплінарне провадження, ...
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

1

2,179

Published on

0 Comments
1 Like
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total Views
2,179
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
0
Actions
Shares
0
Downloads
5
Comments
0
Likes
1
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

1

  1. 1. 1. Предмет та система курсу « Прокурорський нагляд в Україні « Прокурорський нагляд в Україні — галузева юридична наука, яка вивчає сукупність взаємопов’язаних положень загальнотеоретичного, правового та методичного характеру діяльності прокурора щодо забезпечення законності у державі. Предметом курсу «Прокурорський нагляд в Україні» є правові норми, які визначають функції, завдання, принципи організації і діяльності прокуратури, систему і структуру її органів, правові засоби та методи здійснення прокурорського нагляду. Курс “Прокурорський нагляд в Україні” поділяється на Загальну та Особливу частини. У Загальній частині розкривається місце та роль прокуратури як державно-правового інституту у структурі органів державної влади. Окреме місце посідають правові засади, принципи організації та діяльності органів прокуратури, конституційні функції прокуратури. Також визначаються поняття та характеристика системи органів прокуратури, її організаційна структура. Важливе значення має дослідження особливостей проходження служби в органах прокуратури, специфіки правового статусу та умов служби прокурорських працівників. В Особливій частині курсу послідовно розкриваються поняття, правове та організаційно-методичне забезпечення функцій прокуратури. Зокрема, це стосується нагляду за додержанням і застосуванням законів; нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-роз-шукову діяльність, дізнання та досудове слідство; нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; підтриманню державного обвинувачення в суді; представництву інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
  2. 2. 2. Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності. Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності полягає в тому, що у відповідності з Конституцією України, Законом Про прокуратуру" та багатьма іншими нормативно-правовими актами органами прокуратури України різносторонньо здійснюється одна із основних функцій держави, а саме правоохоронна функція. прокурорський нагляд, як вид діяльності - це специфічне функціонування у напрямі нагляду від імені держави за додержанням і правильним застосуванням законів відповідними численними суб'єктами правозастосування : Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади,органами державного і господарського управління та контролю,Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами,військовими частинами,політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами,підприємствами, установами і організаціями, незалежно від формвласності, підпорядкованості та приналежності.посадовими особами,громадянами. Прокурорська діяльність не обмежується тільки наглядовою функцією, а охоплює також: кримінальне слідство; переслідування, тобто дізнання та досудове координацію діяльності інших правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби та ін.) у спільній боротьбі зі злочинністю; підтримання державного обвинувачення в суді та представництво в ньому інтересів громадянина або держави.
  3. 3. 3. Ціль і завдання прокурорського нагляду. Мета і завдання прокурорського нагляду тісно взаємопов'язані. Під метою прокурорського нагляду слід розуміти ті результати, на досягнення яких спрямована вся діяльність прокуратури в цілому, і зокрема її прокурорського нагляду. Мета прокурорського нагляду визначається статусом прокуратури, її місцем і роллю в державі. У кінцевому рахунку вона визначається Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" та іншими законодавчими актами, які регламентують діяльність органів прокуратури.Мета прокурорського нагляду визначена в Законі "Про прокуратуру". Згідно з цим законом метою прокуратури є: а) всемірне утвердження верховенства закону;б) зміцнення правопорядку;в) забезпечення захисту прав і свобод людини й громадянина;г) забезпечення захисту охоронюваних законом інтересів суспільства і держави.На досягнення цієї мети спрямована вся діяльність прокуратури. Завдання прокурорського нагляду можуть бути поділені на три види: загальні, спеціальні й окремі.Загальні завдання прокурорського нагляду визначаються Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", КПК, ЦПК, ГПК та інших законодавчих актів.Загальні завдання вирішуються кожним прокурором, який виконує наглядові функції прокуратури. Прокурорський нагляд має декілька галузей (напрямків), які відрізняються змістом законодавства, на виконання якого здійснюється нагляд. Тому загальні завдання, які стоять перед прокурорським наглядом в цілому, є одночасно і завданнями кожної з цих галузей (напрямків).Спеціальні завдання - це завдання, які стоять перед конкретною галуззю (напрямком) прокурорського нагляду, їх сутність випливає із загальних завдань і визначається компетенцією прокурора в кожній галузі прокурорського нагляду.Вирішення загальних і спеціальних завдань прокурорського нагляду здійснюється шляхом застосування прокурором правових засобів нагляду, під час яких прокурор визначає окремі (конкретні) завдання і вирішує їх.Окремі завдання прокурорського нагляду значно більш різноманітні та чисельні, ніж загальні та спеціальні. Перерахувати всі окремі завдання прокурорського нагляду складно, оскільки вони не є постійними і виникають при здійсненні конкретних дій прокуратури.
  4. 4. 4. Історія розвитку та перспективи прокуратури в Україні За глибокої давнини почалося формування правової системи і певних функцій прокуратури на території сучасної України. У Х ст. почало формуватися князівське законодавство Київської Русі. Княгиня Ольга, встановивши норми і пункти збору данини, посилила функції нагляду. Статути князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого внесли важливі нововведення у фінансове, сімейне та кримінальне право. Боротьба з прибічниками старих традицій, що не бажали підкорятися новим звичаям, суворе покарання їх стали суттю наглядових повноважень великого князя. Велике значення у формуванні правової системи мало прийняття зводу великокняжих законів, що отримав назву «Руська правда». Суттєва роль у «Руській правді» відводилась нормам кримінального процесу та права, хоча такого поділу ще не існувало. А оскільки цей процес належало контролювати то, ймовірно, це було черговим кроком у розвитку наглядової функції.1579 року, в Батурині утворено Український трибунал, який складався з семи департаментів. Депутати трибуналу щорічно обирали прокурора (інстигатора), котрий наглядав за чинністю подання позовів до трибунальського суду. Посада прокурора збереглася в Україні і в XVII ст. В Українському трибуналі разом із гетьманом, генеральним писарем, генеральним возним, генеральними суддями та іншими вищими чинами засідав і прокурор. У 1722 році Петро І заснував державний орган для здійснення нагляду за дотриманням законної діяльності центральних і місцевих органів державної влади.. Царська імператорська прокуратура, куди і входили органи прокуратури України, проіснувала до жовтня 1917 року.В УНР велася активна робота із створення нової системи правоохоронних органів, у тому числі — судів і органів прокурорського нагляду. Так, у грудні 1917 року заснована Прокураторія, наступного місяця Центральна Рада ухвалила Закон «Про уряджання прокурорського нагляду в Україні».При створенні у грудні 1918 року Директорії УНР набуває чинності Закон «Про урядження прокурорського догляду в Україні» і поновлюється діяльність Генерального Суду під назвою «Найвищий Суд Української Народної Республіки». За радянських часів Державна прокуратура в Україні заснована в системі Наркомюсту. В 1933 р., утворюється Прокуратура Союзу
  5. 5. РСР як централізована система з правом загального керівництва діяльністю прокуратур союзних республік, затверджується Положення про Прокуратуру Союзу РСР. На Нюрнберзькому процесі головним обвинувачем від Радянського Союзу був прокурор Української РСР Р. Руденко. З 1937 по 1991 рр. республіканська прокуратура України підпорядкована Генеральному прокурору СРСР. До 1937 року Генеральна прокуратура України не була призначена до вищих органів державної влади України.З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 р. Закону України «Про прокуратуру» та ряду інших нормативних актів створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України.
  6. 6. 5. Роль і місце прокуратури в системі державних органів України. Прокуратура України - самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами та методами, які передбачено законом. Прокуратура не підпорядковується виконавчій або судовій владі, оскільки її діяльність є елементом системи стримувань і противаг між гілками влади, які формуються та утверджуються в державі після прийняття нової Конституції.Отже, посідаючи не підпорядковане місце в системі поділу державної влади, прокуратура всю свою діяльність спрямовує на захист передбачених законом прав і свобод громадян та інтересів держави від неправомірних посягань, утвердження принципу верховенства права.Органам прокуратури належить особливе місце в механізмі гарантій законності. Захищаючи інтереси держави і суспільства, права і свободи людини і громадянина, органи прокуратури, керуючись у своїй діяльності законами, вправі зобов'язати від імені держави будьякого керівника піднаглядного органу, організації чи установи усунути порушення законності, вжити заходи для попередження таких порушень у майбутньому, вимагати притягнути винних до відповідальності тощо. Здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, органами, що виконують судові рішення у кримінальних справах, а також застосовують інші заходи примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - прокурори користуються неабиякими владними повноваженнями, які власне і розкривають суть прокурорсько-наглядової влади. Здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів на території України, беручи участь у законодавчому процесі шляхом участі у засіданнях Верховної Ради України та її органів, інформуючи депутатів про стан законності в державі тощо, органи прокуратури взаємодіють із законодавчою владою, сприяючи у виконанні її безпосередніх завдань. Наглядаючи за додержанням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої
  7. 7. влади, іншими органами державного і господарського управління й контролю і т.д., а також за законністю виданих ними правових актів, прокурор сприяє також здійсненню й виконавчої влади в рамках закону. Використовуючи своє, переважно імперативне, право реагувати на незаконні судові рішення (за аналогією з таким самим, але диспозитивним правом інших учасників судового розгляду) прокурори допомагають і судовій владі у забезпеченні правосуддя.Отже, реалізуючи свої повноваження, органи прокуратури обслуговують усі три гілки влади.
  8. 8. 6. Правові основи ( законодавство ) організації та діяльності прокуратури. Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Консти¬туцією України, Законом "Про прокуратуру", іншими законодавчими актами. Конституція України закріплює основні функції прокуратури (ст. 121) і регламентує порядок призначення та звільнення Генерального прокурора України (ст. 122). Завдання, організація і порядок діяльності органів прокуратури, а також повноваження прокурорів визначаються Законом України "Про прокуратуру". Порядок здійснення прокурорами процесуальних та інших повноважень передбачається Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним, Господарсько-про¬цесуальним, Кримінально-виконавчим кодексами, Кодек¬сом України про адміністративні правопорушення, а також Законами України "Про звернення громадян", "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність" та ін. Крім цього, у своїй діяльності прокурори керуються такими законодавчими актами, як Дисциплінарний статут прокуратури України, Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, а також відомчими наказами, розпоряд¬женнями, інструкціями Генерального прокурора України (п. 7 ст. 15 Закону "Про прокуратуру"). У своїй діяльності органи прокуратури враховують норми міжнародно-правових актів щодо охорони прав і свобод людини. До таких актів відносяться: Загальна декларація прав людини (1946 р.), Конвенція з прав та основних свобод людини (1950 р.) та ін. Генеральний прокурор України відповідно до угод про міжнародне співробітництво і правову допомогу вирішує питання про порушення та розслідування кримінальних справ, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, а також вирішує інші передбачені такими угодами питання. Повноваження Генеральної прокуратури, прокуратур обласного рівня в галузі взаємної правової допомоги в межах міжнародного співробітництва регламентується, крім міжнародних угод, також відомчими нормативними актами: наказами, інструкціями, протоколами.
  9. 9. 7. Співвідношення прокурорського нагляду із суміжними юридичними дисциплінами. Внаслідок того, що норми про прокуратуру та повноваження прокурорів містяться не тільки у Законі "Про прокуратуру", а й у багатьох інших нормативно-правових актах, котрі безпосередньо відносяться до різних галузей права України, курс і наука прокурорського нагляду мають тісний зв'язок з багатьма юридичними дисциплінами та науками, предметом яких є вивчення цих галузей права. У КУРСІ "ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА" прокурорський нагляд розглядається як форма державної діяльності, зазначається роль прокуратури у забезпеченні режиму законності та правопорядку, у виконанні функцій держави. КУРС "КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО" вивчає місце прокуратури в системі органів держави та її взаємовідношення з ними. КУРС "СУДові ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ" висвітлює структуру та організаційну будову прокуратури. Кримінальне – процесуальне право висвітлює повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням та правильним і застосуванням законів органами дізнання та досудового слідства, і в ході його участі в розгляді судами кримінальних справ на різних стадіях кримінального правосуддя. КУРСИ "ЦИВІЛЬНИЙ ТА ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС" розглядають повноваження прокурорів, що пов'язані з участю прокурора в цивільному та господарському судочинстві. КУРС "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО" містить теми щодо відповідальності за невиконання законних вимог прокурора, за неявку за його викликом, а також щодо повноважень прокурора у справах про адміністративні правопорушення. КУРС "КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО" І СПЕЦКУРС "ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ" передбачають вивчення повноважень прокурора, що випливають з норм Кримінально-виконавчого кодексу та Закону "Про оперативнорозшукову діяльність".
  10. 10. 8.Конституційні положення щодо місця органів прокуратури в системі інших органів влади. Згідно з Конституцією України (ст. 121) прокуратура становить єдину систему, до якої входять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні та інші спеціалізовані прокуратури.Питанням регламентації діяльності прокуратури присвячено сьомий розділ Конституції, де вказано, що вона становить єдину систему, на яку покладається: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. Таким чином, Конституцією не передбачені функції здійснення загального нагляду і проведення попереднього слідства.Разом з тим, у статті дев'ятій п'ятнадцятого розділу Перехідних положень вказується, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства до введення в дію законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Генеральному прокурору України, здійснюють свої повноваження гласно, незалежно від органів державної влади і місцевого самоврядування, інформуючи їх про стан законності і правопорядку.
  11. 11. 9.Структура Закону України « Про прокуратуру «. Безпосереднім і основним джерелом права про прокуроратуру є Закон "Про прокуратуру", який прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р. і діє донині з чисельними змінами і доповненнями, останніми з яких є зміни від 22 січня 2014 року. Закон складається з 5 розділів і 56 статей де визначені завдання прокуратури, її функції, принципи організації й діяльності, організаційна будова, порядок призначення на посаду прокурорів всіх рівнів, структура Генеральної та підлеглих прокуратур, повноваження прокурорів всіх рівнів щодо керівництва підпорядкованими органами прокуратури. Закон містить норми, які встановлюють предмет прокурорського нагляду та повноваження прокурора щодо кожного його напряму (галузі), регламентує загальні положення участі прокурора у розгляді справ судами, передбачає вимоги до претендентів на посади прокурорів і слідчих прокуратур, заходи правового й соціального їх захисту.
  12. 12. 10.Джерела прокурорського наглядового права в Україні Конституція України визначає загальні питання організації прокурорської системи, її функції, порядок призначення і звільнення та строк повноважень Генерального прокурора, і встановлюють, що прокуратура - це єдина централізована система.Безпосереднім і основним джерелом права про прокурорський нагляд є Закон "Про прокуратуру", який прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р. У цьому законі визначені завдання прокуратури, її функції, принципи організації й діяльності, організаційна будова, порядок призначення на посаду прокурорів всіх рівнів, структура Генеральної та підлеглих прокуратур, повноваження прокурорів всіх рівнів щодо керівництва підпорядкованими органами прокуратури. Закон містить норми, які встановлюють предмет прокурорського нагляду та повноваження прокурора щодо кожного його напряму (галузі), регламентує загальні положення участі прокурора у розгляді справ судами, передбачає вимоги до претендентів на посади прокурорів і слідчих прокуратур, заходи правового й соціального їх захисту. Норми, що визначають ті чи інші аспекти правової основи діяльності української прокуратури містяться також у багатьох галузевих законах, у тому числі кодифікованих: КПК, ЦПК, ГПК, КЗпАП, Законах "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", та багато інших.Джерелами також виступають міжвідомчі акти Генеральної прокуратури України та юридичних установ зарубіжних держав (меморандуми, угоди, спільні протоколи, протоколи про наміри), що стосуються прокуратури.Міжвідомчі та відомчі акти з питань міжнародного співробітництва у вигляді наказів, інструкцій, листів Генерального прокурора.Підзаконні НПА - постанови Верховної Ради України, укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України. Ними також регулюються різноманітні питання прокурорської діяльності. Нормативні акти Генеральної прокуратури України. Генеральний прокурор відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.
  13. 13. 11. Функції прокуратури України. Поняття, класифікація. ФУНКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ - це зазначені у законі напрями або частини діяльності її органів, які визначаються соціальнодержавним призначенням прокуратури, характеризуються певним предметом та завданнями і здійснюються з використанням властивої цим органам компетенції. Функції прокуратури України сучасного періоду закріплені у ст. 121 Конституції України, а також у ст.ст. 5, 10 та перехідних положеннях Закону "Про прокуратуру". У відповідності з цими нормами до функцій прокуратури можна віднести: 1. Підтримання державного обвинувачення в суді. 2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. 3.Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. 4. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. 5.Нагляд за додержанням і органами, підприємствами, посадовими особами застосуванням установами, та законів усіма організаціями, громадянами. 6. Досудове розслідування діянь, що містять ознаки злочину. 7. Координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.
  14. 14. 12. Принципи організації та діяльності органів прокуратури України. Принципи прокуратури - це керівні ідеї, що знайшли своє закріплення в нормах права і якими узагальнюються відповідні прокурорсько-наглядові суспільні явища як відображення об'єктивної реальності та діючих у ній закономірностей. Система принципів організації та діяльності прокуратури України: 1. Законність. 2. Принцип рівності у захисті прокуратурою прав та інтересів всіх суб'єктів незалежно від демографічних, антропологічних, соціальних та інших ознак. По-іншому цей принцип називають "Принципом демократизму". 3. Гласність. 4. Публічність, тобто обов'язкове реагування наявними у прокуратури засобами на будь-які порушення закону, незалежно від суб'єктів їх вчинення. 5. Єдність і 6. Єдиноначальництво 7. Незалежність централізація 8. і органів Принцип 9. Принцип заборони сумісництва працівникам органів прокуратури. прокуратури. колегіальність. прокуратури. деполітизації. у трудовій діяльності
  15. 15. 13. Принцип законності прокурорської діяльності. Норми щодо законодавчого закріплення цієї засади містяться в Конституції України і в Законі України « Про Прокуратуру України «. Зокрема в Конституції закріплено положення, згідно з яким органи влади (а прокуратура виступає різновидом таких) здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і у відповідності до законів України. Цей принцип є комплексним, загальноправовим і стосовно прокуратури засвідчує той факт, що її діяльність має підзаконний характер і визначається законом. Здійснюючи свої повноваження, функції, кожний прокурор, починаючи від Генерального, застосовуючи закон до його порушників, діє на підставі закону. А це означає: - відповідність законові приводів і підстав прокурорського нагляду; - відповідність закону форм, методів та актів прокурорського нагляду; - у ході здійснення наглядових та інших функцій неприпустимо діяти, керуючись "особистим наглядом", обумовленим "інтересами справи", "доцільністю або недоцільністю" застосування того чи іншого закону. Принцип законності в організації та діяльності органів прокуратури також вимагає, щоб видання Генеральним прокурором наказів, розпоряджень та інших нормативних актів відбувалось без жодних відступів від Конституції та законів держави. Цей принцип є обов’язковим для всіх інших принципів, адже порушення будь-якого з них означає порушення принципу законності.
  16. 16. 14. Принцип рівності громадян перед законом і прокуратурою. Цей принцип означає захист прокуратурою прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом. ( інша назва принцип демократизму ) Демократизм - загальноправовий принцип держави, закріплений у ст.ст. 1, 24 та ін. статтях Конституції, за якими Україна є демократичною і правовою державою, у якій всі її громадяни мають перед законом рівні конституційні права і свободи, які не можуть ніким обмежуватись за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних чи релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Природно, що прокуратура України, одним із завдань діяльності якої є захист від посягань на права і свободи громадян, сприяє реальній реалізації згаданої демократичної рівності у повсякденному житті суспільства. Демократизм прокурорської діяльності - це здійснення цієї діяльності в інтересах народу України, від його імені і на засадах рівності всіх перед законом.
  17. 17. 15. Характеристика принципу гласності прокурорсько – наглядової діяльності органів прокуратури в Україні. Принцип гласності - це функціональний міжгалузевий принцип, згідно з яким органи прокуратури діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Реалізація цього принципу характерна для здійснення нагляду майже у всіх його напрямах, хіба що за винятком нагляду за додержанням законів органами, діяльність яких є переважно негласною. Прокурорські перевірки, їх результати, у тому числі заходи щодо усунення виявлених порушень закону і притягнення винних до відповідальності, як правило, стають відомими усій громадськості. У багатьох випадках прокурори використовують засоби масової інформації, виступаючи у них з повідомленнями про виявлення порушень закону і вжиті у зв'язку з цим заходи або, надаючи відповідні матеріали кореспондентам. Принцип гласності орієнтує прокурорів на те, щоб інформувати органи державної влади та населення про стан законності, привертати увагу до її проблем, вирішення яких вимагає зусиль не лише від органів прокуратури, а й від всього українського суспільства. Для реалізації принципу гласності Закон про прокуратуру передбачає щорічне інформування Верховної Ради України Генеральним прокурором про стан законності та правопорядку у державі та про виконану роботу щодо її зміцнення. Принцип гласності не є абсолютним і має певні обмеження. Вони пов'язані з потребою дотримання конституційного права громадян на особисту і сімейну таємницю , а також вимог законів, що охороняють військову, комерційну, лікарську, слідчу таємницю та таємницю сповіді тощо.
  18. 18. 16. Характеристика принципу публічності прокурорськонаглядової діяльності в Україні Принцип публічності прокурорської діяльності є галузевим функціональним принципом. Відповідно до Закону "Про прокуратуру" принцип публічності виражається у вжитті заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили. Прокуратура України як державний публічний орган, виходячи з обов'язку, а не бажання окремих осіб чи організацій, завжди і неухильно повинна вживати усі передбачені законом, можливі за конкретних умов, заходи щодо виявлення і своєчасного усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
  19. 19. 17. Характеристика системи принципу єдності прокурорської Принцип єдності прокурорської системи полягає в тому, що кожна ланка прокурорської системи, кожен прокурор діє в межах своєї компетенції, виступає як представник єдиної системи прокурорських органів, зберігаючи передбачену законом самостійність у прийнятті рішень. Принцип єдності прокурорського нагляду діє у всіх сферах і на всіх рівнях його організації. У відповідності з ним: 1) перед усіма прокурорами стоять спільні та єдині завдання щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів усіма піднаглядними об'єктами і суб'єктами; 2) усі прокурори, незалежно від рівня ланки прокурорської системи, в якій вони перебувають, наділені, в основному, однаковими за характером повноваженнями. Характер цих повноважень залежить не від рангу прокурора, а від сфери їх використання; 3) наявна єдність принципів в організації та діяльності всіх органів прокуратури; 4) єдині засоби прокурорського нагляду та діяльності; 5) єдине законодавство; 6) єдине керівництво органами прокуратури.
  20. 20. 18. Характеристика принципу центрацізації організації і діяльності прокуратури Принцип централізації організації і діяльності прокуратури означає, що підпорядкованість органів прокуратури відбувається тільки по вертикалі - кожен нижчий за рангом прокурор підпорядкований вищому, а всі прокурори - Генеральному прокурору України. Подвійного підпорядкування, тобто і по горизонталі, а також місцевим чи центральним органам влади, немає. Цей принцип визначає: 1) систему органів прокуратури, їх ланок; 2) компетенцію додержанням законів; прокурорів у здійсненні нагляду за 3) верховенство Генерального прокурора стосовно підпорядкованих йому прокурорів кожної ланки прокурорської системи у здійсненні нагляду за законністю і на певній території, і щодо кола організацій та осіб; 4) порядок призначення прокурорів та дострокового їх звільнення із займаної посади. Усі прокурори (районів, міст, областей, спеціалізованих прокуратур тощо) призначаються і звільняються з посади Генеральним прокурором; 5) порядок притягнення прокурорських працівників до дисциплінарної відповідальності, присвоєння класних чинів чи військових звань (для оперативних працівників військової прокуратури) тощо. Принцип централізації прокурорської системи дозволяє: 1) забезпечити оперативне керівництво всією законоохоронною діяльністю всіх ланок прокурорської системи і конкретизувати організацію роботи та відповідальність за неї підпорядкованих прокурорів; 2) всім підлеглим прокурорам звертатися в необхідних випадках до вищих за рангом прокурорів, аж до Генерального
  21. 21. прокурора. Окрім іншого зв'язок принципу централізації з попередньо розглянутим принципом єдності прокурорської системи та нагляду проявляється ще в тому, що кожен вищий за рангом прокурор має право прийняти на себе прокурорські повноваження, якими наділені підлеглі йому прокурори. Підпорядкований прокурор зобов'язаний діяти в межах встановленої компетенції. Вийти за ці межі він може лише за дорученням керівництва у випадках, визначених законом.
  22. 22. 19. Принцип єдиноначальності та колегіальності діяльності органів прокуратури Принцип єдиноначальності та колегіальності прокуратури означає таке становище, коли прокурор: органів А. Одноособово вирішує всі питання прокурорської діяльності свого рівня (компетенції). В. Коли всі одноособові накази і розпорядження вищого за рангом є обов'язковими для підпорядкованих прокурорів. С. Коли вищий за рангом може одноособово змінити і скасувати відповідні рішення підпорядкованих. Д. Призначення прокурора на посаду здійснюється одноособово наказом Генерального прокурора (з певною особливістю щодо призначення прокурора Автономної Республіки Крим, оскільки там це відбувається за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим). Оцінюючи значення цього принципу, який є відносним, доречно зазначити, що єдиноначальність в прокурорській діяльності суттєво корегується наявністю у вищих ланках прокурорської системи колегій, судження та рішення яких не тільки мають дорадчо-інформаційний характер, але й служать, певною мірою, гарантом проти можливих помилок суб'єктивного порядку в діях і актах прокурора, насамперед, вищих рівнів прокурорської системи. Так, колегії прокуратур розглядають найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора, кадрових питань, заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури. Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить в життя своє рішення, але зобов'язаний доповісти про це Генеральному прокурору. Члени колегії можуть повідомити свою думку Генеральному прокурору,
  23. 23. що може бути підставою для розгляду цих розбіжностей на колегії Генеральної прокуратури України. Діяльність колегій прокуратур, щоденні, щотижневі планові чи позапланові оперативні наради працівників конкретних прокуратур тощо - все це становить зміст ПРИНЦИПУ КОЛЕГІАЛЬНОСТІ в діяльності прокуратури.
  24. 24. 20. Принцип незалежності прокурорських працівників і підпорядкування їх закону Принцип незалежності є галузевим функціональним принципом, суть якого полягає в тому, що органи прокуратури, здійснюючи свої повноваження, є незалежними від будь-яких органів управління, місцевих органів влади та місцевого самоврядування і суду, а також від будь-якого впливу з боку об'єднань чи окремих громадян. Кожен прокурор у своїй наглядовій діяльності вільний від будьякого стороннього впливу, і під час виконання покладених на нього функцій керується тільки законом і вказівками Генерального прокурора. У цьому полягає, так званий, зовнішній прояв прокурорської незалежності. Внутрішня незалежність на відміну, наприклад, від внутрішньої суддівської, яка є майже абсолютною, має свою специфіку. Прокурор у питаннях: 1) прийняття оперативних заходів забезпечення законності; 2) організації роботи прокуратури; 3) додержання строків подання звітності; 4) систематизації законодавства; 5) гласності - повинен виконувати вказівки вищого за рангом прокурора. У деяких сферах наглядової діяльності, зокрема в процесуальній, де прокурор згідно з визначеною законом компетенцією повинен діяти на свій розсуд, закон охороняє внутрішнє переконання підпорядкованого прокурора, оскільки він самостійно приймає відповідні процесуальні рішення, керуючись виключно законом.
  25. 25. 21. Характеристика принципу деполітизації та заборони сумісності у трудовій діяльності прокурорських працівників Принцип деполітизації, тобто політичної незалежності прокурорської системи (позапартійність прокуратури та її працівників) передбачає, що працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. Прокурори і слідчі у своїй професійній діяльності не зв'язані жодними рішеннями будь-яких політичних об'єднань. В умовах активного політичного життя, коли керівниками органів державної влади і місцевого самоврядування часто стають представники певних політичних партій, реально виникає можливість втягування прокурорських працівників у відстоювання тих чи інших партійних інтересів у сфері їх службової діяльності. Часто прокурори і слідчі змушені вирішувати питання про порушення та розслідування кримінальних справ щодо депутатів Рад усіх можливих рівнів та інших виборних осіб, і власне принцип незалежності слугує правовою перепоною, що захищає працівників прокуратури від можливого тиску на них з боку "співпартійців" цих осіб, виступаючи гарантією забезпечення об'єктивності та можливості керуватись прокурорському працівнику виключно законом і залишатись чесним виконавцем свого державницького обов'язку. Практично, аналогічну мету переслідує і ПРИНЦИП ЗАБОРОНИ СУМІСНИЦТВА Закон забороняє працівникам прокуратури працювати за сумісництвом на підприємствах, установах, організаціях, займатись будь-яким видом підприємництва, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
  26. 26. 22. Правові засоби прокурорської діяльності. Поняття, класифікація. Правові засоби прокурорської діяльності - це закріплені у законодавстві дії та правові акти прокурорських працівників, спрямовані на реалізацію ними завдань та функцій прокуратури. Традиційно правові засоби можна класифікувати за : 1. За метою або спрямованістю прокурорсько-наглядової діяльності ці засоби є таких видів: - ті, за допомогою яких виявляються порушення законів, причини та умови, що їм сприяють; - правові засоби, спрямовані на усунення порушень законів та обставин, які їм сприяли; - правові засоби, спрямовані на притягнення порушників законів до юридичної відповідальності; ті, які мають за мету забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних правопорушенням; - ті, що спрямовані на попередження правопорушень. 2. За характером дії правові засоби поділяються на: - правові засоби зобов'язуючого характеру; - правові засоби зупиняючого характеру; - правові засоби розпорядчого характеру. 3. За формою вираження (прояву): - правові засоби - дії прокурора та інших прокурорських працівників; - правові засоби - правові акти прокурора та інших прокурорських працівників. Правові засоби прокурорської діяльності можна поділяти і за такими підставами як: 1. За суб'єктом застосування: - ті, що застосовуються винятково прокурором (за посадою) або за його підписом чи вказівкою; ті, що можуть застосовуватись самостійно й іншими прокурорськими
  27. 27. працівниками. 2. За способом реалізації: ті, що реалізовуються (тобто доводяться до логічного завершення) безпосередньо прокурором чи прокурорськими працівниками; - ті, що безпосередньо після прокурорського реагування реалізуються іншими уповноваженими органами чи посадовими особами. 3. За рівнем імперативності або за можливістю та способами оскарження застосування правового засобу: - ті, що підлягають негайному виконанню; - ті, що можуть оскаржуватись, а отже їх виконання зупиняється до розгляду скарги.
  28. 28. 23. Правові засоби прокурорської діяльності за допомогою яких виявляють порушення в законі, а також причин та умов що їм сприяють Прокурор, з метою виявлення порушень законів, має право: а) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено.; б) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою; в) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; г) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ та в разі їх невідповідності законодавству зупиняти виконання таких актів або скасовувати їх, вимагати від посадових чи службових осіб усунення порушень або надання пояснень з приводу допущених порушень д) брати участь розгляді справи. е) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом; є) Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має
  29. 29. право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення;
  30. 30. 24. Правові засоби прокурорської діяльності спрямовані на усунення порушення законів, та обставин, що їм сприяли Правові засоби, спрямовані на усунення порушень законів та обставин, що їм сприяли. Застосовуючи ці засоби, прокурор: а) вносить подання до державних органів, громадських організацій і посадових осіб про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли. Подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. б) скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих; в) вносить апеляційне, касаційне подання і подання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження ; г) приймає рішення про негайне звільнення незаконно перебуває в місцях утримання попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в виконання заходів примусового характеру (ч. 2 п.З ч.2 ст.14 КПК). особи, яка затриманих, установі для ст.44 Закону, д) Прокурор, обґрунтувавши необхідність захисту інтересів держави, також має право здійснювати представництво інтересів держави в суді у формі звернення до суду з позовами (заявами, поданнями) з метою усунення перешкод у здійсненні права користування державним, комунальним майном чи майном громадських об’єднань.
  31. 31. Прокурор, отримавши повідомлення, перевіряє законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних держав, та негайно інформує прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя. 25. Правові засоби прокурорської діяльності спрямовані на притягнення порушників закону до юридичної відповідальності Прокурор, здійснюючи свої повноваження спрямовані на притягнення порушників закону до юридичної відповідальності має право у встановленому законом порядку, порушувати кримінальні провадження, дисциплінарні провадження або провадження про адміністративне правопорушення заявляє клопотання в судовому засіданні про те, що підсудний вчинив ще й інший злочин, з тим, щоб суд (суддя) прийняв відповідне рішення щодо цієї особи, а також вчиняє інші дії в межах судового розгляду: про зміну обвинувачення в суді; про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи; про притягнення до відповідальності за неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок експерта
  32. 32. 26. Правові засоби прокурорської діяльності спрямовані , що мають за мету забезпечення відшкодування шкоди заподіяної правопорушенням. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. Прокурор має право пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
  33. 33. 27. Правові засоби прокурорської діяльності спрямовані на попередження правопорушень До спеціальних правових засобів спрямованих попередження правопорушень можна віднести: на а) подання прокурора з вимогою усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють б) У разі виявлення в діянні посадової особи або громадянина ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. в) Клопотання запобіжного заходу слідчого, прокурора про застосування г) Прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. д) Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. е) У разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, прокурор має право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи
  34. 34. 28. Правові засоби зобовязуючого характеру прокурорської діяльності До правових засобів ЗОБОВ'ЯЗУЮЧОЇ дії можна віднести: - вимогу прокурора про проведення перевірок, ревізій, тощо – Прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. - обов'язковість для виконання (розгляду) у встановлені строки актів прокурора у всіх галузях його наглядової діяльності (протестів, приписів, подань, постанов про порушення кримінальної справи, адміністративних чи дисциплінарних проваджень) тощо.
  35. 35. 29. Правові засоби прокурорської діяльності зупиняючого характеру До правових засобів зупиняючого характеру дії можна віднести подання, як акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення відповідальності; осіб до передбаченої законом 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям. Інші процесуальні рішення прокурора або вказівки на їх проведення, особливо щодо застосування запобіжних заходів та інших засобів процесуального примусу також зупиняють певні наявні або можливі неправомірні дії правопорушника чи інших причетних до правопорушення осіб
  36. 36. 31. Правові засоби прокурорської діяльності розпорядчого характеру До правових засобів РОЗПОРЯДЧОГО характеру відносять: - прийняття прокурором не пізніше 3-денного строку рішення за заявою або повідомленням про злочин: про порушення кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи; про скерування заяви або повідомлення за належністю; - скасування прокурором незаконних та необгрунтованих постанов слідчих та осіб, які проводять дізнання. Дача письмових вказівок про розслідування злочинів, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини. Доручення органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, і так далі; розпорядження прокурора, що стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, обов'язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують.
  37. 37. 32. Дії, як форма правових засобів прокурорської діяльності дії, тобто визначені законом повноваження прокурорів, інших прокурорських працівників для реалізації завдань та здійснення функцій прокуратури, які виконуються шляхом безпосередньої участі або втручання згаданих суб'єктів діяльності, а саме:1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств,установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено; 2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів; 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою; 5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
  38. 38. 33. Акти, як форма правових засобів прокурорської діяльності До правових актів прокурорської діяльності, у тому числі наглядової, відносять: - протести; - приписи; - подання; - постанови; - позовні та іншого характеру судові заяви; - письмові вказівки; - документальні санкціонування, дозволи, затвердження та ін. Більшість із наведених актів (письмових документів) законодавчо визначені і за формою, і за змістом. На інші є прямі вказівки у законі, однак зміст та їх форма напрацьована тільки у теорії і практиці прокурорської діяльності.
  39. 39. 34. Вимоги, яким повинні відповідати правові акти прокурора документи прокурорського реагування складаються відповідно до певних вимог. У документах прокурорського реагування слід вказувати: а) ким допущено порушення закону; б) яке його положення порушено; в) в чому полягає порушення; г) що слід зробити для його усунення; д) у який термін порушення повинно бути усунуто. Посилаючись на положення закону, що порушено, прокурор називає його статтю (частину, пункт). Виклад порушення закону означає опис його фактичної сторони. Вказівка про те, що необхідно зробити посадовій особі чи органу для усунення порушення, дається у вигляді вимог. Термін усунення порушення визначається законом України «Про прокуратуру», стосовно до приписом він може бути конкретизований прокурором. Документ прокурорського реагування включає в себе: 1) вступну частину - прізвище, ініціали та посада особи або найменування органу, якому адресується документ, назва документа, дату і місце його винесення, а стосовно до постанови посаду, класний чин, прізвище, ініціали прокурора або його заступника; 2) описово-мотивувальну частину - джерело інформації про порушення закону, ким і яке його положення порушено, в чому полягає порушення, посилання на норму, якою керується прокурор; 3) заключну (резолютивну) частину-вказівка на те, що необхідно зробити для усунення порушення законів, причин порушення та сприяють йому умов (в протесті, приписі, поданні), відносно кого порушується дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, якому посадовій особі або органу документ направляється для розгляду або кому доручається розслідування кримінальної справи. У документі вказується також, що він підлягає обов'язковому розгляду у встановлений законом термін і про результати має бути повідомлено прокурора, роз'яснюється право на оскарження (в розпорядженні). Документ повинен бути підписаний прокурором (його заступником) із зазначенням посади, класного чину, прізвища та ініціалів. До документа можуть бути включені матеріали, що підтверджують викладені в ньому висновки та вимоги.
  40. 40. 35. Подання прокурора, як форма прокурорського реагування на порушення законів Подання прокурора є актом прокурорського реагування, спрямованим на усунення порушень закону, причин цих порушень іумов,щоїмсприяють.Право внесення подання належить прокуророві та його заступникові. Подання ґрунтується на матеріалах прокурорської перевірки, а підставою для його внесення є виявлені факти порушень і, як правило, стосуються групи таких порушень. Подання вносять у орган чи посадовій особі, компетенція яких дозволяє вжити реальних заходів щодо усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяли. Вимоги прокурора повинні мати лише правову спрямованість і не носити ознак втручання в господарську сферу. Разом з вимогами, спрямованими на усунення причин правопорушень, здебільшого ставлять питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. Подання підлягає негайному розглядові. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних конкретних заходів щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, а про наслідки повідомлено прокурору. Нерідко направлені прокурору повідомлення про заходи, що здійснено відповідно до вимог подання, є звичайними бюрократичними відписками. Для того, щоб звести до мінімуму формалізм у реагуванні на подання, прокурори аналізують повідомлення й у разі потреби порушують питання про персональну відповідальність винних посадових осіб, які не належним чином відреагували на виявлені прокурором порушення. У ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено можливість накладання штрафу за залишення посадовою особою без розгляду чи несвоєчасний розгляд подання, протесту чи припису прокурора.Колегіальний орган (сесія місцевої ради, виконком, колегія міністерства й т. ін.), куди внесено подання, повідомляє прокурору про день засідання, який має право особисто взяти участь у його розгляді. Обговорення подання в такому випадку проходить у публічній формі й часто набуває характеру дискусії. Важливо, щоб прокурор аргументовано й кваліфіковано відстоював свою позицію та міг переконати в необхідності вжиття відповіднихзаходів.Кримінально-процесуальне, цивільне
  41. 41. процесуальне та господарське процесуальне законодавство передбачають право прокурора на апеляційне та касаційне подання щодо порушень закону з конкретних кримінальних, цивільних і господарських справ у зв'язку з оскарженням вироків, рішень, ухвал і постанов судів.
  42. 42. 36. Постанова прокурора, як форма прокурорського реагування на порушення законів Постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи виносить прокурор щодо посадової особи або громадяниЀ

×