Your SlideShare is downloading. ×
0
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Buzko
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×
Saving this for later? Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime – even offline.
Text the download link to your phone
Standard text messaging rates apply

Buzko

1,405

Published on

Published in: Entertainment & Humor, Sports
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
1,405
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
1
Actions
Shares
0
Downloads
11
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. ВИДАТНІ ДІЯЧІ в галузі фізики і техніки Кіровоградщини БУЗЬКО В.Л. Учитель фізики спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів №6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
  • 2. РОЗДІЛ I. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРИНЦИПУ ІСТОРИЗМУ У ФОРМУВАННІ ПРИРОДНИЧОНАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
  • 3. РОЗДІЛ I. <ul><li>Значення і роль історизму у курсі фізики середньої школи </li></ul><ul><li>Ознайомлення учнів із творчістю й поглядами видатних фізиків </li></ul><ul><li>Діяльність і світогляд ученого </li></ul><ul><li>Моральне виховання у навчанні фізики на історичному матеріалі </li></ul><ul><li>Естетичне виховання учнів на матеріалі з історії фізики </li></ul><ul><li>Задачі з історичним змістом </li></ul><ul><li>Історико-фізичні вікторини </li></ul>
  • 4. РОЗДІЛ II. УЧНІ ЄЛИСАВЕТГРАДСЬКОЇ ГІМНАЗІІ
  • 5. Колишня чоловіча гімназія
  • 6. РОЗДІЛ II. <ul><li>Ігор Євгенович Тамм </li></ul><ul><ul><li>Етапи наукової кар’єри </li></ul></ul><ul><ul><li>Внесок у фізику </li></ul></ul><ul><ul><li>Група Тамма у ФІАН </li></ul></ul><ul><ul><li>Вчений і Людина </li></ul></ul><ul><ul><li>Тамм і А. Сахаров </li></ul></ul><ul><ul><li>Останні роки </li></ul></ul><ul><li>Борис Михайлович Гессен </li></ul><ul><li>Георгій Еріхович Лангемак </li></ul>
  • 7. РОЗДІЛ III. ВОНИ НАРОДИЛИСЯ І ПРАЦЮВАЛИ НА КІРОВОГРАДЩИНІ
  • 8. РОЗДІЛ III. <ul><li>Юрій Васильович Кондратюк ( Олександр Ігнатійович Шаргей ) </li></ul><ul><li>Микола Федорович Герасюта </li></ul><ul><li>Семен Устимович Гончаренко </li></ul><ul><li>Станіслав Олексійович Довгий </li></ul><ul><li>Володимир Йосипович Сугаков </li></ul><ul><li>Вілен Митрофанович Струтинський </li></ul><ul><li>Геннадій Григорович Півняк </li></ul><ul><li>Андріяш Олександр Вікторович </li></ul><ul><li>Григорій Матвійович Петров </li></ul>
  • 9. <ul><li>Щоб викликати стійкий інтерес в учнів до фізики як науки вчителю необхідно розкривати еволюцію фізичних ідей, з’ясувати причини, що спонукали прийняти ту або іншу ідею, аналізувати механізм наукового пошуку, атмосферу творчого процесу. </li></ul>
  • 10. <ul><li>історизм у навчанні фізики є одним з важливих засобів розвитку в школярів інтересу до науки; </li></ul><ul><li>історизм сприяє підвищенню якості знань учнів; </li></ul><ul><li>історизм − один із засобів формування наукового світогляду учнів у викладанні фізики; </li></ul><ul><li>історія науки − один із засобів морального й патріотичного виховання учнів. </li></ul>В. Н. Мощанський і Є. В. Савєлова виділяють чотири найважливіші функції ролі історизму у навчанні фізики:
  • 11. <ul><li>Як засіб обґрунтування знань історизм виступає не тільки у формі історичних оглядів, але й у вигляді описів окремих фундаментальних фізичних відкриттів. Факт існування світлового тиску ми обґрунтовуємо тим, що розповідаємо про досліди П.М.Лебедєва. Справедливість планетарної моделі атома випливає з опису й аналізу досліду Е.Резерфорда. </li></ul>
  • 12. <ul><li>детальні життєві описи окремих основоположників фізичної науки; </li></ul><ul><li>фрагментарні відомості про деякі сторони особистості окремих вчених. </li></ul>Най частіше біографічні навчальні матеріали бувають двох типів:
  • 13. <ul><li>причини, що спонукують ученого до вибору предмета дослідження (соціальний запит і логіка розвитку науки); </li></ul><ul><li>механізм вирішення наукової проблеми (вплив світогляду на шлях пошуку вирішення, вибір методу дослідження); </li></ul><ul><li>відношення до даної галузі науки людей науки; </li></ul><ul><li>труднощі наукового пошуку; </li></ul><ul><li>оцінка внеску вченого у розвиток науки. </li></ul>Г оловним у біографічних відомостях є матеріал, у якому розкривається творча діяльність ученого:
  • 14. Ігор Євгенович Тамм <ul><li>У Єлисаветграді (нині Кіровоград, Україна) Ігор жив з 1898р. до 1913р. Здібного юнака хвилювали соціальна несправедливість, соціалізм, література, менше його цікавили біологія й історія, і лише на останньому місці стояла фізика. </li></ul><ul><li>Проте після закінчення гімназії на вимогу батьків він поїхав учитися в Единбургський університет (з того часу в його англійській вимові зберігся шотландський акцент, що так здивував згодом нобелівську комісію й шведську королівську родину). Однак в Единбурзі І.Тамм страждав від безглуздості занять, брав активну участь у політичних мітингах і з натхненням зачитувався К.Марксом, а не Е.Резерфордом. </li></ul>
  • 15. Євген Тамм з дружиною та сином Ігорем Тамм із батьком у Японії у 1895 році.
  • 16. <ul><li>Він мріяв стати політиком і присвятити себе соціальній перебудові суспільства. </li></ul><ul><li>У 1914 році Ігор повернувся до Росії й поступив на фізико-математичний факультет Московського державного університету. </li></ul><ul><li>Але незабаром почалася Перша світова війна. Навесні 1915 року він пішов добровольцем на фронт - під снарядами виносив поранених, доглядав за ними й писав у листах, що вчиться під бомбами «тримати себе в руках». </li></ul><ul><li>Диплом про завершення навчання в МДУ він одержав в 1918 році. Під час революції 1917 року І.Тамм активно включився в політичну діяльність, мав успіх і був обраний делегатом від Єлисаветграда на перший з&apos;їзд Рад. Він входив у фракцію меншовиків-інтернаціоналістів. </li></ul><ul><li>У вересні 1917р. Ігор Тамм одружився з Наталією Шуйською, з якою познайомився ще в 1911 році й почав листуватися, коли був в Единбурзі. Н.Шуйська походила з дуже багатої родини херсонських поміщиків, що пізніше додало складностей родині Таммів. </li></ul>
  • 17. <ul><li>Основні напрямки наукової творчості Тамма відносяться до квантової механіки, фізики твердого тіла, теорії випромінювання, ядерної фізики, фізики елементарних часток, а також до розв’язування ряду прикладних завдань. </li></ul><ul><li>У 1930р. І.Є.Тамм створив квантову теорію розсіювання світла на кристалах і теорію розсіювання світла електронами. В 1931р. він (разом із С.П.Шубіним) розробив квантову теорію фотоефекта в металах. До цього напрямку відносяться й роботи, у яких була показана можливість особливих станів електронів на поверхні кристалічного тіла (рівні Тамма, 1932р.). Ці роботи згодом набули важливе значення у зв&apos;язку з розвитком фізики повехневих явищ і мікроелектроніки. </li></ul>
  • 18. На семінарі відділу теоретичної фізики (1965 р. Фото Л.В. Сухова)
  • 19. Відкриття меморіальної дошки І.Є.Тамму на будинку колишньої Єлисаветградської чоловічої гімназії
  • 20. <ul><li>Народився в родині керуючого банком у Єлисаветграді. Після закінчення Єлисаветградської гімназії він разом з І.Таммом протягом року навчався на фізико-математичному факультеті Единбурзького університету. Напередодні Першої світової війни він повернувся в Росію і навчався паралельно на фізико-математичному факультеті Петроградського університету та на економічному відділенні Політехнічного інституту. </li></ul><ul><li>Закінчивши у 1928 році інститут червоної професури, він пропрацював у ньому ще два роки аж до моменту призначення директором науково-дослідницького інституту фізики Московського державного університету. </li></ul><ul><li>Б.Гессен став першим деканом фізичного факультету МДУ. Залишив цю посаду в грудні 1934 року. </li></ul>Борис Михайлович Гессен
  • 21. <ul><li>Б.М.Гессена обрали членом-кореспондентом АН СРСР у 1933р. Займався науковою та адміністративною роботою, дослідженнями у сфері історії та філософії фізики. Великий розголос на Заході отримала його доповідь «Соціально-економічне коріння механіки Ньютона», яку він зробив на Конгресі з історії науки в Лондоні (1913р.). Борис Гессен активно займався соціал-демократичною діяльністю, був членом у більшовицькій партії з 1919 року, працював у Політуправлінні Реввійськради (1919-1921 роки) і в Комуністичному університеті ім.Свєрдлова (1921-1924 роки). </li></ul><ul><li>Згодом був призначений заступником директора з наукової роботи Фізичного інституту АН СРСР (суміщаючи цю роботу з директорством у КДШФ Московського державного університету). В соціально напруженій обстановці, яка панувала у Московському державному університеті, Б.Гессену вдалося створити сприятливі умови для роботи справжніх учених, зокрема для невеликої, але сильної групи фізиків, сконцентрованих навколо Л.І.Мандельштама. </li></ul><ul><li>Б.Гессен був також членом редколегії «Успехов физических наук», працював у редакції Великої Радянської Енциклопедії. </li></ul><ul><li>Б.Гессена заарештували 21 серпня 1936 року, звинувативши в тому, що він «до останнього часу підтримував особистий зв&apos;язок із заарештованим у справі троцькістсько-зінов&apos;євського терористичного центру Карєвим і Лур&apos;є і вів контрреволюційну троцькістську роботу». </li></ul>
  • 22. <ul><li>Георгій Еріхович Лангемак народився 26 червня (8 липня за новим стилем) 1898р. в м.Старобєльську Луганської області в сім&apos;ї вихідців із Франції. Його батьки та сестра Марія викладали французьку мову, що була рідною для їхньої сім’ї. </li></ul><ul><li>Дитинство та юність Георгія пройшли в Єлисаветграді (Кіровоград), де він навчався в 1907-1916 роках у чоловічій гімназії. Закінчивши на «відмінно» цей навчальний заклад, він у 1916р. вступає на філологічний факультет Петроградського університету. </li></ul>Георгій Еріхович Лангемак Є лисаветград, 1914 р .
  • 23. Атестат зр і лост і в и пускника Є лисаветградс ь ко ї г і мназ ії Георг і я Лангемака Є лисаветград, 1 червня 1916 р .
  • 24. Олена Володимирівна і Георгій Еріхович Лангемак Москва, літо 1937р. Г.Е.Лангемак з дружиною і старшою дочкою, Асею. Ленінград, весна 1924р.
  • 25. Прабатьки реактивної гармати В.А.Артем ’ єв, Б.П.Петропавлівський, Г.Е.Лангемак
  • 26. Знаменита “Катюша”
  • 27. Р оз писка Г. Е . Лангемака 10 січня 1938 р . Засуджений Г. Е .Лангемак Москва, середина листопада 1937 р .
  • 28. Грамота і золота медаль «Серп и молот» Героя Соціалістичної Праці і орден Леніна, які отримала у 1991 році донька Г.Е.Лангемака, М.Г.Лангемак.
  • 29. Юрій Васильович Кондратюк (Олександр Ігнатійович Шаргей) (21.06.1897 – 23.02.1942) <ul><li>У Малій Висці, працюючи м ашиністом , потім технологом, цей непомітний «родич із Києва», як називали його поміж собою селяни, зігнувшись над «лампочкою Ілліча», вечорами закінчує свій геніальний, неперевершений, найскладніший твір з міжпланетних сполучень, який зробив його ім&apos;я безсмертним. </li></ul><ul><li>На цукровому заводі працює робітником з ремонту дизеля, помічником машиніста, помічником механіка, механіком заводу, виявив при цьому кмітливість, винахідливість, ініціативу. Він запропонував спосіб очищення труб парових казанів від накипу. На цукровому заводі він пропрацював до осені 1925р., а 24 липня 1924р. він стає на військовий облік у Маловиськівському райвиконкомі як Юрій Васильович Кондратюк. </li></ul>
  • 30. А так виглядає будинок тепер Меморіальна дощечка, що встановлена на будинку де мешкав Ю.Кондратюк Так виглядав будинок, коли в ньому проживав Ю.Кондратюк в 1919 році
  • 31. <ul><li>У 1925р. пише книгу “Про міжпланетні подорожі”, а в 1929-му видає за власний кошт свою підсумкову роботу “Завоювання міжпланетних просторів”. </li></ul><ul><li>Незалежно від К.Е.Ціолковського, розробив основи космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів, вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув найбільш енергетично вигідні траєкторії космічних польотів, першим сформулював теорію багатоступінчатих ракет, запропонував рецепти ракетного палива. </li></ul>
  • 32. <ul><li>Ним було розглянуто проблеми створення міжпланетних ракетних баз, повернення космічних кораблів на Землю та їх посадку з гальмуванням атмосферою. </li></ul><ul><li>У 1969р. в США за “Трасою Кондратюка” на кораблі “Аполло-9” здійснено політ перших у світі астронавтів на Місяць. </li></ul>Зоряна траса Ю.В.Кондратюка
  • 33. Меморіальна дошка встановлена на будівлі Маловиськівської гімназії Будівля Маловиськівської гімназії
  • 34. Ювілейна монета «Юрій Кондратюк» Марка «Портрет Юрія Кондратюка. Схема польоту на Місяць».
  • 35. &nbsp;
  • 36. <ul><li>Учений у галузі механіки, член-кореспондент АН УРСР з 1967 року. Народився в м.Олександрія. Закінчив Одеський університет (1941). З 1954р. Працював у конструкторському бюро “Південне” (з 1966р. - заступник головного конструктора), водночас з 1955р. – у Дніпропетровському університеті (з 1962р. – професор). </li></ul><ul><li>Наукові праці стосуються прикладної механіки, машинобудування, ракетно-космічної техніки. </li></ul>Микола Федорович Герасюта (18.12.1919-10.04.1987)
  • 37. <ul><li>М.Ф.Герасюта був одним з основних творців 4-х поколінь бойових ракетних комплексів (від Р - 12 до Р - 36) і космічних ракет-носіїв «Космос», «Інтеркосмос», «Циклон» та «Зеніт». Розробив методику проектування ракет-носіїв, що використовується й у наш час. </li></ul>
  • 38. <ul><li>Н ародився у с.Панчево (Новомиргородського району Кіровоградської області). Закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут і почав працювати вчителем. Професійно зростав Семен Устимович на освяченому долею шляху - від учителя сільської школи на Кіровоградщині до дійсного члена Академії педагогічних наук України. </li></ul><ul><li>Були на життєвій ниві тяжкі випробування: під час Другої світової війни, ще підлітком, він воював у складі партизанського загону імені Устима Кармелюка, який діяв на території Вінницької області. </li></ul>Семен Устимович Гончаренко (народився 9 червня 1928 року)
  • 39. <ul><li>Майже 40 років працює в Інституті педагогіки АПН України, 28 з яких – на посаді заступника директора з наукової роботи. </li></ul><ul><li>Із приходом Семена Устимовича Гончаренка у фундаментальну академічну науку пов&apos;язаний новий етап його життєтворчості: було написано методичні посібники, підручники, словники, статті. </li></ul><ul><li>Фахівець у галузі загальної педагогіки та методики фізики, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України. </li></ul>На 4-й Всесоюзній науковій конференції з методики фізики, 2000 рік С.У. Гончаренко – почесний професор Кіровоградського педуніверситету, 2000 рік.
  • 40. Учасники науково-практичної конференції, м.Кіровоград, КДПУ імені Володимира Винниченка, 21-22 травня 2010 року
  • 41. <ul><li>Народився 23 липня 1954 р. в с. Ганно–Требинівка Устимівського району Кіровоградської області. Тривалий час жив у селі. Спочатку на Кіровоградщині, а потім на Чернігівщині. В кінці семидесятих років сім’я Станіслава Олексійовича переїхала до Києва. </li></ul><ul><li>По закінченню школи С.Довгий вступив на механіко-математичний факультет Київського Державного (нині національного) університету ім.Т.Г.Шевченка, який закінчив у 1976р. </li></ul><ul><li>Своїм учителем вважає академіка В.М.Глушкова. Розпочав трудову діяльність в Київській середній школі №6, потім – в Інституті автоматики Міністерства приладобудування засобів автоматизації та систем управління СРСР. </li></ul><ul><li>З перших днів аварії на ЧАЕС С.Довгий працює в складі робочої групи НАН України по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Під керівництвом С.Довгого була створена організаційно-технічна система ОТС «Інформ-Чорнобиль», яка стала базовою для Мінчорнобилю України. </li></ul>Станіслав Олексійович Довгий
  • 42. <ul><li>Фізик-теоретик, член – кореспондент НАН України (2003). Народився в Новомиргороді Кіровоградської області. </li></ul><ul><li>Закінчив Київський університет (1960), у якому й залишився працювати. </li></ul><ul><li>З 1979 р. працює в Інституті ядерних досліджень НАН України, спочатку – завідувач відділу; у 1985 – 1989р.р. – заступник директора. </li></ul>Володимир Йосипович Сугаков (народився 7 листопада 1936 р.)
  • 43. <ul><li>Наукові праці стосуються теорії твердого тіла, зокрема, фізики невпорядкованих систем. Побудував модель утворення періодичних дисипативних структур, виконав моделювання фізичних властивостей матеріалів, що містять ядерне паливо (для четвертого блоку ЧАЕС). Запропонував модель пояснення деградації цих матеріалів. </li></ul>Лауреат Державної премії УРСР (1987), премії імені К.Д.Синельникова (1998) Облікова картка лауреата Державної премії УРСР 1987р.
  • 44. Вілен Митрофанович Струтинський (16.10.1929 – 28.06.1993) <ul><li>Вілен Митрофанович Струтинський – фізик-теоретик, член-кореспондент АН УРСР з 1972 року. Народився 16 жовтня 1929р. в с. Данилова Балка (Кіровоградської області). Закінчив Харківський університет (1952р.). У 1953-1970 роках працював в Інституті атомної енергії імені І.В.Курчатова. З 1970 р. – завідувач відділу Інституту ядерних досліджень АН УРСР. </li></ul>
  • 45. <ul><li>Наукові праці стосуються вивчення структури атомного ядра. Передбачив двогорбу форму бар’єрів поділу. </li></ul><ul><li>Лауреат премії імені Т.Боннера (1977р.). </li></ul><ul><li>Вілен Митрофанович автор відкриття: про метод оболонкових поправок: явище утворення сильно деформованих важких ядер в квазістаціонарному стані. </li></ul>Схематичне зображення двогорбого бар&apos;єру поділу ядер. Штрихова крива відповідає розрахункам в краплинній моделі ядра.
  • 46. Геннадій Григорович Півняк (народився 23 жовтня 1940 року) <ul><li>Народився 23 жовтня 1940 року в м.Олександрія Кіровоградської області. </li></ul><ul><li>У 1963 році закінчив електротехнічний факультет Дніпропетровського гірничого інституту, де й працює з 1976 року. </li></ul><ul><li>Докторську дисертацію &amp;quot;Розробка та дослідження тиристорних перетворювачів у комплексі електрообладнання для безконтактного електричного транспорту вугільних шахт&amp;quot; захистив у 1981 році. З 1982р. — ректор інституту (сучасна назва — Національний гірничий університет). </li></ul>
  • 47. <ul><li>Створив загальну теорію, принципи побудови та методи синтезу потужних систем електромагнітної передачі енергії підвищеної частоти. Його фундаментальні дослідження дозволили впровадити новітні електротехнології для гірничо-металургійної та машинобудівної промисловості, джерела живлення для електроприводу, транспорту і споживачів з особливим характером навантаження. </li></ul>Національний гірничий університет
  • 48. Андріяш Олександр Вікторович <ul><li>Народився 28 серпня 1954р. в м.Новоукраїнка Кіровоградської області в селянській сім’ї відомого на Кіровоградщині бригадира тракторної бригади Героя соціалістичної праці Андріяша Віктора Степановича. Був другою дитиною. Має двох сестер . </li></ul><ul><li>В 9-10 класах захопився розв’язуванням задач з фізики і математики. Був призером обласних олімпіад. </li></ul><ul><li>Після закінчення Новоукраїнської середньої школи № 6 в 1971 році поступив до МІФІ (Московського інженерно-фізичного інституту), який закінчив в 1977 році з відзнакою за спеціальністю «Теоретична ядерна фізика». </li></ul><ul><li>Після закінчення поступив на роботу в Теоретичне відділення Російського федерального ядерного центру – Всеросійського науково – дослідного інституту технічної фізики, який був створений в 1955 році для ведення робіт з удосконалення систем ядерної зброї м.Снєжинськ. </li></ul>
  • 49. <ul><li>В 1995 році очолює науково - теоретичне відділення, а з 2000р. є першим заступником наукового керівника РФЯЦ - ВНДІТФ. </li></ul><ul><li>Під його керівництвом і при його особистій участі були розроблені, успішно випробувані і передані у серійне виробництво ряд виробів, що не поступається кращим світовим зразкам, частина з яких дотепер перебуває на озброєнні. </li></ul>Російський федеральний ядерний центр - Всеросійський науково-дослідний інститут технічної фізики (РФЯЦ-ВНДІТФ)
  • 50. <ul><li>Народився в 1924р. в с. Каніж нині Кіровоградської області), астроном, доктор фізико – математичних наук. </li></ul><ul><li>Учився в Кіровоградському державного педагогічному інституті й Одеському державному університеті. Спеціалізується в галузі позиційної астрометрії. </li></ul><ul><li>З 1950 року після закінчення Одеського державного університету за фахом «Астрономія» працює в Миколаївській астрономічній обсерваторії, у цей час на посаді головного наукового співробітника. </li></ul><ul><li>У 1963р. присвоєне звання старшого наукового співробітника. </li></ul><ul><li>Керівник наукової школи в Миколаївській астрономічній обсерваторії із визначення положень небесних тіл. </li></ul>Григорій Матвійович Петров
  • 51. <ul><li>Зв&apos;язок навчання фізики з історією творчості багатьох поколінь, з історичними фактами життя і діяльності дослідників таємниць природи не тільки дозволяє дати учням міцні знання, але й виховує в них високу моральність, сприяє формуванню естетичних поглядів та смаків, є невідкладним й обов’язковим елементом наступності поколінь. </li></ul><ul><li>Ознайомлення школярів із життям, діяльністю і поглядами вітчизняних вчених дозволяє поставити й успішно розв’язувати важливі проблеми: патріотизму, соціальної відповідальності учених та формувати у школярів активну життєву позицію. </li></ul><ul><li>Вивчення історичного матеріалу, який пов&apos;язаний із життям і діяльністю тих вчених фізиків, які народилися і працювали на території Кіровоградської області, сприяє підвищенню інтересу та зацікавленості до фізики учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів різних типів в умовах профільного навчання. </li></ul>Висновки:
  • 52. Дякую за увагу !

×