Сherk_kray_56-13

377 views

Published on

Published in: News & Politics
0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
377
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
6
Actions
Shares
0
Downloads
2
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Сherk_kray_56-13

  1. 1. 112 липня 2013 року сьогодні в номері стор.2 Студенти масово отруїлися Бережіть зуби змолоду стор.5 Українські аграрні традиції Ціна 75 коп. п’ятниця 12 липня 2013 року №56 (19782) Перша обласна громадсько-політична газета ФотоЛарисиСоколовської 700 сиріт чекають — Зараз в області налічується 2466 дітей-сиріт, з них 2122 виховуються в сім’ях, — констатувала у вівторок на прес-конференції, приуроченій Дню родини, який відзначається в Україні 8 липня з минулого року, Оксана Пока- тілова, начальник служби у справах дітей облдержадміністрації. — Все більше сиріт виховується в прийомних сім’ях: якщо у 2010 році — 78 відсотків цієї категорії дітей, то в цьому році — 86 відсотків. Причому, з 2000-го сім років переважало іноземне усиновлен- ня. Потім ситуація почала змінюватись, і торік 86 відсотків усиновлень здійсни- ли громадяни України. Зараз 700 дітей стоять на обліку на всиновлення, є 50 кандитатів на бать- ківство. Але вони здебільшого хочуть дитинку до року. А у нас таких дітей тільки семеро. Переважна більшість — ті, яким більше 10-ти років, — зазначи- ла Оксана Покатілова. Зараз на Черкащині 719 сімей вихо- вують 796 усиновлених дітей. Про свій крок до дитини-сироти розповіли роди- ни, які взяли участь у прес-конференції (деякі приїхали з дітьми). Були конкуренти, стали брати ЛюбовКривенкозВатутіного,мама п’ятьох дітей, з яких четверо всиновлені, каже просто: «Ми вклали працю». На її руках гарцює сусідський хлопчик, Миш- ко, розвіюючи нудьгу малюванням. Бать- ко, Анатолій Степанович, зауважує, що в сім’ї діти навчилися допомагати один одному, тоді як до цього діяли за прин- ципом виживання. Якщо в інтернаті вони звикли, що все дається задарма — тебе погодують і тобі поперуть, то вдома на- вчилися дбати про себе, планувати своє життя. «Ми не те що щось особливе ро- бимо, ми просто по-іншому не можемо», — сказав про їхній з дружиною вчинок Анатолій Кривенко. «У чотири роки не вмів ходити» Ніна Брижко, опікун з Черкас, розповіла свою історію: — Мені 67 років. Шість років тому я взяла дитину з Черкаського дитячого будинку «Малятко». Було чотири роки хлопчикові. Діагноз — ДЦП. Він гово- рив тільки окремі слова, не ходив, і на- віть повзав так — ручки викидав напе- ред, а ніжки підтягував. Кругом багато дядь і тьоть, а кому сказати «мамо»? Все більше дітей-сиріт на Черкащині усиновлюють ука допомогиР У цьому році соціальними сиротами на Черкащині стали 150 дітей. Про них, звичайно, можуть подбати дитбудинки та школи-інтернати, яких в області понад два десятки. Але навіть при тому, що в них забезпечують п’ятиразове харчування, вартістю 35-40 гривень на день, безплатний одяг, іграшки, комп’ютери з виходом в інтернет та інші блага, це не замінить сім’ї. Добре, якщо дитині пощастить і її заберуть прийомні батьки. стор.6 На Черкащині — найвища врожайність ранніх зернових Обласне свято першого снопа відбулося у середу на Лисянщині. Голова облдержадміністрації Сергій Тулуб повідомив, що на нараді в Криму під головуванням Прем’єр-міністра Миколи Азарова прийнято цілий ряд рішень, які будуть закріплені постановами Кабміну, щодо вирівнювання і утримання цін на врожай цього року для підтримки хліборобів. стор.2 стор.6
  2. 2. 12 липня 2013 року2 Поступ влади країнські новиниУ У Каневі отруївся 31 студент Уранці 10 липня до приймального відділення Канівської централь- ної районної лікарні зі скаргами на підвищення температури, ну- доту звернулися 10 студентів Київського національного універ- ситету імені Тараса Шевченка, які проходять виробничу прак- тику в Канівському природоохо- ронному заповіднику. З діагнозом гастрит та гастроенте- роколіт госпіталізовано 31 особу, повідомила головний лікар Віра Шапошник. Причини спалаху кишко- вої інфекції, за словами головного са- нітарного лікаря Віри Чиж, ще вста- новлюються, але симптоми вказують на ймовірне харчове отруєння. Сту- денти харчувалися в новій їдальні, збу- дованій університетом. Як повідомили працівники Канівської санепідслужби, частину продуктів сюди доставляли з Києва та Канівського району. Як розповів заступник начальни- ка головного управління Держсан­ епідслужби у Черкаській області Во- лодимир Папач, людину, відповідальну за організацію харчування студентів, притягнуто до адміністративної від- повідальності. Канівська міжрайонна прокуратура за результатом перевір- ки факту масового отруєння в Каневі відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 367 КК України (службова не- дбалість). езонансР Державне агентство автомо- більних доріг України «Укравто- дор» повідомляє, що ліквідовано ямковість на 60,1 тис. км доріг загального користування. Згід- но з даними «Укравтодору», це становить 93 відсотки необхід- ного обсягу ремонту. nnn Вартість квитків на потяги цьо- горіч здорожчає двічі: у липні і у жовтні. Прес-служба "Укрза- лізниці" деталізує: "Вартість подорожі залізницею по Україні у плацкартному та купейному вагонах підвищиться у два етапи - по 10% у липні та жовтні». За- лізничники кажуть, що це част- ково перекриє збитковість паса- жирських перевезень. nnn Україна у понад два рази нарос- тила експорт курятини, на тре- тину скоротивши її імпорт, пові- домили в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». nnn Міністр освіти і науки Дмитро Табачник вважає за можливе вве- дення норми з позбавлення абі- турієнтів права на певний час складати зовнішнє незалежне оцінювання за списування. «Ра- дитимемося з педагогічною гро- мадськістю — на рік чи два», — сказав він. І зазначив, що діюча норма у Франції передбачає по- збавлення права на тестування за списування на 5 років. nnn У Харківській області у 2013 році суттєво зросла кількість кліщів-переносників збудника хвороби Лайма у порівнянні з минулим роком, повідомила за- ступник начальника обласного управління держсанепідслужби Тетяна Тонкошкур. 30 відсотків досліджуваних кліщів дали пози- тивні результати. Ж нива в області розпочалися цього року всього на два дні раніше, ніж торік, — 27 черв- ня. Першим почало Лівобережжя — там поля підгоріли, а центр і захід Черкащини тільки зараз активно всту- пає в жнива. Обмолочено 26 відсотків збіжжя. Закінчується збирання озимо- го ячменю, озимого ріпаку 70 відсот­ ків зібрано, пшениці — до 10-ти від- сотків. Середня врожайність ранніх зернових — 43,2 центнера з гектара. На даний момент це перший показник в Україні. — Дивіться, колос який гарний, — поділився враженнями після косовиці голова ОДА. — У цьому господарстві, що працює з НВФ «Урожай», очікують понад 70 центнерів пшениці з гекта- ра. Ми побачили, як люди радіють із цього. І нам треба підтримувати їх. Для того влада і є, щоб дати можли- вість зібрати гарний врожай, закласти його в комору і правильно розпоряди- тися. Учора відбулася нарада в Кри- му під головуванням Прем’єр-міністра Миколи Азарова, прийнято цілий ряд рішень, які будуть закріплені постано- вами Кабміну, щодо вирівнювання і утримання цін на врожай цього року для підтримки наших хліборобів. Сергій Тулуб спрогнозував, що Черкащина цього року може намоло- тити 3,4 мільйона тонн зернових та зернобобових культур. Подарунком лисянським селянам стало вручення на святі сертифіка- тів на нетелей, оплачених бюджетним коштом. Радіє такому подарунку від обласної влади Олена Сухоярська із села Чаплинка: — У мене шестирічна донечка, вона любить молочко. Юрій Цимбал, начальник управлін- ня агропромрозвитку Лисянської РДА, розповів, що в районі вже другий рік працює ця програма — передачі не- телей багатодітним сім’ям, малоза- безпеченим. Живність — не еліта, але високопродуктивна, з місцевих госпо- дарств. Умови такі: якщо вродиться теличка — хазяїн виростить її та пере- дасть, спаровану, іншій родині, якщо бичок — має обміняти й так само пе- редати, якщо, гляди, нетель загине — одержить страхові кошти. Для цьо- го нетель, яку дають безплатно (купи- ти нетель коштує близько 10-ти ти- сяч гривень), новий господар повинен своїм коштом застрахувати, сплатив- ши близько 400 гривень. Тобто це сво- го роду піраміда: якщо протягом кіль- кох років ми будемо вручати нетелей, то настане час, коли ця програма буде діяти безплатно, не обтяжуючи дер- жавного бюджету. — До того ж, одержавши приплід від нетеля, господар має право на дер- жавну дотацію — 250 гривень за кож- ні три місяці збереження молодняку. Торік лисянським господарям держа- ва заплатила такої дотації понад пів- мільйона гривень. Крім того, держава частково відшкодувала закупівлю до- їльних установок для приватних гос- подарств, доплатила за великовагову живність, здану на м’ясокомбінати. У цьому році документи на всі ці види державних стимулів для селян уже оформлені і лежать у Держказ- начействі. Думаю, люди отримають кошти, — висловив щире сподівання Юрій Цимбал. Лариса СОКОЛОВСЬКА «Щоб увесь народ дивувався, який у нас снопик удався» На Черкащині — найвища врожайність ранніх зернових Н а селекторній нараді та засіданні міжвідомчого штабу з питань коорди- нації збирання врожаю, що відбулися у вівторок, було повідомлено, що на Черкащині врожайність ранніх зернових — найвища. Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Валерій Давиденко наголосив, що жнива в Україні ввійшли в найбільш активну ста- дію, вже зібрано близько 40 відсотків ранніх зернових та зернобобових куль- тур. П’ять областей: Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька та Харківська намолотили по мільйону тонн зерна. За даними з регіонів прогно- зами урожайності, вітчизняні аграрії зберуть до 54 мільйонів тонн зерна, що на 18 відсотків більше, ніж торік. Черкащина лідирує за врожайністю ранніх зернових та зернобобових куль- тур, яка, як констатував на нараді Валерій Давиденко, «на сьогодні становить понад 42 центнери з гектара (середня урожайність в Україні — 25,3 центне- ра)». На 4 центнери менше — в Київській та Полтавській областях. Наш кор. Власноруч, взявши коси в руки, приступили уранці цієї середи до жнив на полі за селом Чаплинка Лисянського району голова облдерж­адміністрації Сергій Тулуб та голова обласної ради Валерій Черняк. Потім Сергій Борисович сів і за штурвал комбайна. Так почалося обласне свято першого снопа. Д ля гарантованого за- безпечення черкащан хлібом за доступними цінами область вже почала наповнення регіонального фонду зерном. Цьогоріч ми плануємо сформувати регі- ональний фонд в обсязі 55 тисяч тонн. Для його своєчасного наповнення ми розроби- ли завдання щодо поставки зерна пшениці ІІ та ІІІ класів до регіональних ресурсів на 2013-2014 маркетинго- вий рік. Між райдержадмі- ністраціями та сільгоспви- робниками було укладено угоди про поставку зерна до регіонального ресурсу. Таким чином кожен район має виконати відповідне замовлення протягом двох місяців із початку жнив. Та- кож з основними виробни- ками хлібобулочної про- дукції у районах підписано меморандуми. Питання на- повненості регіонального фонду продовольчим зер- ном вкрай важливе, оскіль- ки ми зацікавлені у тому, щоб ціни на хліб та хлібобу- лочні вироби протягом року не підвищувалися. Окрім того, очільник об- ласті наголосив і на тому, що для збереження ціно- вої стабільності на хліб в області нещодавно під- писано Меморандум про спів­працю та взаєморозу- міння між облдержадміні- страцією та ТОВ «Черкаси­ хліб ЛТД». Виробник хліба зобов’язався безперебій- но забезпечувати потребу споживачів у хлібі та хлібо- булочних виробах належної якості, а також не допуска- ти скорочення обсягів ви- робництва та підвищення цін на хліб. Облдержад- міністрація у свою чер- гу сприятиме поставці пе- редбаченої кількості зерна пшениці на борошномель- не підприємство за фіксо- ваними цінами з посліду- ючою поставкою борошна на хлібопекарські підпри- ємства. Наш кор. Сергій Тулуб наголосив на значенні своєчасного наповнення регіонального фонду зерна, як запоруки стабільних цін на хліб Одночасно з початком жнив в області розпо- чався процес формування регіонального запасу продовольчого зерна. Це дозволить забезпечити стабільні ціни на хліб. На цьому наголосив голо- ва обласної державної адміністрації Сергій Тулуб у ході спілкування з журналістами під час облас- ного свята «Зажинки». Питання наповненості регіонального фонду продовольчим зерном вкрай важливе, оскільки ми зацікавлені у тому, щоб ціни на хліб та хлібобулочні вироби протягом року не підвищувалися. ФотоЛарисиСоколовської
  3. 3. 312 липня 2013 року Панорама Урядом Придністров’я керува- тиме українка: Верховна Рада республіки підтримала канди- датуру Тетяни Туранської на пост Голови Уряду ПМР, пере- дає УНН з посиланням на Новини Придністров'я. nnn Світове виробництво зерна в ни- нішньому році може досягти істо- ричного максимуму — 2,4 млрд., на 7% перевищивши торішній результат. Про це йдеться в останньому виданні щокварталь- ної доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН). nnn Єгипту загрожує голод, повідо- мляє Reuters з посиланням на екс-міністра постачання Єгипту Бассема Уда. За його словами, в країні залишилося лише 500 тис. тонн імпортної пшениці. Такої кількості вистачить приблизно на два місяці. Після розпуску уря- ду закупівлю пшениці було при- зупинено, зокрема й через брак коштів. nnn Лідер "Демократичного руху" Грузії кандидат у президенти Ніно Бурджанадзе заявила, що у випадку її приходу до влади пер- шим, хто сяде у в'язницю, буде Михайло Саакашвілі. Про це вона заявила в ефірі "25-го каналу", передає УНН. У той же час вона впевнена, що під час її роботи спі- кером парламенту вона ніяких злочинів не скоїла. овини світуН Один здоро- вий лоб, десь метрів два, схо- пив Таню Чорно- віл, довелося з ним попрацювати. Таню він відпус- тив, а окуляри постраждали. Арсеній Яценюк, народний депутат (учора під час сутички з «беркутівцями» під Київрадою став на захист журналістки-черкащанки Т.Чорновіл і йому зламали окуляри). итатаЦ óðéîçÊ обота депутатаР Солдатам зменшили порції м’яса У збройних силах Бельгії виріши- ли боротися із зайвою вагою се- ред військовослужбовців. Най- ближчим часом у військовому госпіталі Недер-овер-Хеембеек під Брюсселем почнеться експеримент, в рамках якого порції м'яса військовослужбовцям ско- ротять з 150 до 100 грамів. Таким чи- ном кількість споживаних кілокалорій знизиться приблизно на 120-150. За словами армійського дієтолога Патріка Мюлле, дієта не є примусовою і всі ба- жаючі зможуть отримати добавки. изнанняВ Валерій Черняк взяв участь у розширеному засіданні Президії асоціації районних та обласних рад 8-9 липня у Ялті відбулося розширене засідання Пре- зидії асоціації районних та обласних рад, у якому взяв участь голова Черкаської обласної ради, член правління асоціації Валерій Черняк. У ході засідання, яке провів голова асоціації, голова Хар- ківської обласної ради Сергій Чернов, зокрема було роз- глянуто питання про редакцію розділу проекту Конститу- ції України в частині місцевого самоврядування. Також Українська асоціація районних та обласних рад ви- словила свою підтримку проголошеним Президентом Украї- ни намірам у проведенні реформ місцевого самоврядування і звернулася до нього з проханням розглянути питання про видання Указу Президента України щодо схвалення концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної орга- нізації влади в Україні. Наш кор. Р озгалужена мережа приймалень допомагає народному депутато- ві тримати постійний зв’язок із виборцями. Помічники-консультанти, які працюють на місцях, інформують Володимира Володимировича про соціально-економічний розвиток ре- гіону, найбільш значимі та вагомі по- дії. Та головне завдання, покладене на них, — це прийом громадян, допо- мога у вирішенні нагальних проблем, взаємодія з органами місцевого са- моврядування. Нерідко люди з надією переступають поріг громадської при- ймальні тоді, коли не знаходять під- тримки серед посадовців, коли допі- кає тяганина, а замість конкретних дій сипляться обіцянки. Спеціалісти при- ймалень докладають багато зусиль, аби розв’язати ту чи іншу проблему, позитивно вирішити питання. З часу створення громадських при- ймалень народного депутата Володи- мира Зубика до них звернулися понад 1000 жителів виборчого округу. Також безпосередньо на ім’я Володимирови- ча Володимировича надійшло понад 200 письмових звернень. Жодне з них не залишилося поза увагою. — Проаналізувавши всі звернення, побачили, що їх умовно можна розпо- ділити на дві групи, — каже співробіт- ник окружної громадської приймальні Антон Верченко. — Перша група — це прохання про надання юридичної до- помоги виборцям з питань, що вини- кають у відносинах з органами влади, зокрема й правоохоронними. Дру- га група — звернення щодо надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-економічних проблем. На- магаємося сприяти людям, аби вони не залишалися наодинці зі своїми негараздами. Не завжди вдається у стислі терміни задовольнити прохан- ня, але тримаємо кожне звернення і реакцію на нього інстанцій під постій- ним контролем. Добре зарекомендувала себе прак- тика проведення виїзних прийомів. У заздалегідь визначені село, день і час виїжджають спеціалісти й безпо- середньо на місці спілкуються з відві­ дувачами, вивчають проблематику, дають поради, за потреби допомага- ють жителям скласти відповідні скар- ги, звернення. — Така форма роботи знайшла по- зитивний відгук серед виборців окру- гу, тому продовжуватимемо її й надалі, — констатує керівник окружної гро- мадської приймальні Сергій Любивий. — Особливо виїзні прийоми стають у нагоді людям похилого віку, людям з обмеженими фізичними можливостя- ми. Адже ця категорія громадян не- спроможна їхати десяток кілометрів до райцентру, де працює громадська приймальня. Тож ми йдемо до людей і разом працюємо над питаннями. Помічники народного депутата Во- лодимира Зубика зауважують, що від- чувають особливе задоволення, коли вдається допомогти людині. Надто вдячні жителі 195-го виборчого округу за допомогу своєму депутатові Воло- димиру Зубику, адже це саме за його ініціативи та сприяння надається мате- ріальна допомога тяжкохворим дітям, виділяються кошти на ремонт об’єктів соціально-культурного призначення, сільських лікувальних закладів тощо. — Якби зібрати воєдино листи- подяки на адресу Володимира Воло- димировича, то вийшло б багатотомне зібрання творів, — каже Сергій Люби- вий. Степан Животенко Громадські приймальні: зв’язок із виборцями та допомогаПісля обрання народним депутатом України по 195-му виборчому окру- гу Володимир Зубик одним із перших серед депутатів-мажоритарників Черкащини розпочав формувати громадські приймальні. Нині вони пра- цюють у Черкасах, Драбові, Чорнобаї та Чигирині. Матерям- героїням вручили нагрудні знаки П ’ятьом матерям-героїням 8 липня, в день родини, в Золотоніському міському відділі у справах сім’ї та моло- ді в урочистій обстановці вручи- ли посвідчення і нагрудні знаки. Указ Президента України Віктора Януковича про їх нагороджен- ня був опублікований 7 берез- ня, до Міжнародного жіночого дня, грошове підкріплення вони отримали в травні. Тепер наді­ йшли документи — посвідчення і нагрудний знак, документаль- не підтвердження того, що вони народили, виростили, виховали більш ніж п’ятеро дітей. Серед нагороджених наймо- лодша мати-героїня Валентина Мосеєва, 1967 року народження, у якої діти хто повнолітнього, хто шкільного віку. Найстарша — Лілія Морозова, 1924 року народження. Вона та інші — Ганна Кулікова, Віра Дудар, Валентина Щербаченко — вже давно бабусі й прабабусі, ма- ють дорослих онуків і правнуків. Та материнський подвиг вшанову- вати ніколи не пізно. Наш кор. Ціну на проїзд не збільшили М іськвиконком Черкас не підтримав ідею про під- вищення вартості проїзду в тролейбусах. — Теперішній тариф — необ­ грунтований, адже приймався досить давно, — аргументував журналістам свою позицію Павло Карась. — Тому доцільним вва- жаю збільшення тарифу до 1,5 гривні. Якщо цього не зробити, різницю доведеться компенсува- ти з міського бюджету. Торкнувся Павло Карась і теми «азотівських» тролейбусів. За його словами, коли в бюдже- ті знайдуться кошти, відбудеться тендер на закупівлю тролейбусів. Якщо його виграє ПАТ  «Азот», місто закупить «рогатих» у цьо- го підприємства. Про дарування поки не йдеться. Роман КИРЕЙ омуналкаК Організація продає нежитлову будівлю складу сільськогосподарської продукції м. Христинівка, вул. Ювілейна, 2. Стартова ціна — 530 тис. грн. Крок аукціону — 10 %. Реєстрація учасників для участі в аукціоні про- водиться до 24 липня 2013 року. Аукціон відбу- деться 30 липня 2013 року о 10 год в приміщен- ні облспоживспілки м. Черкаси, вул. Гоголя, 224. Бажаючі взяти участь в торгах аукціону подають заяву за адресою: м. Христинівка, вул. Уриць- кого, 29а. Інформація з продажу об’єкта нада- ється аукціонною комісією, яка працює протягом робочого дня. Довідка тел.: (04745) 6-06-38; 2-27-53. ісцеве самоврядуванняМ
  4. 4. 12 липня 2013 року4 Грані М и намагалися приймати закони, які стосуються європейської ін- теграції, і опозиція була нам со- юзником, — додав депутат. — Зокрема, були прийняті доповнення до законів про боротьбу з корупцією, які запро- вадили декларування не тільки доходів, а й видатків чиновників та їхніх рідних. Також удосконалили закон про захист персональних даних, створивши дер- жавний реєстр персональних даних. Був ухвалений закон про суспільне те- лебачення і доповнення до закону про відшкодування по судових рішеннях. Україна взяла на себе зобов’язання щодо виконання рішень Європейсько- го суду на 46 мільярдів. Що ще вимагає від нас Європа? Прийняття закону про прокуратуру. Він зараз у процесі розробки, зазна- чив Володимир Олійник. Є два проекти цього закону, обидва вони депутатські. Але, на погляд парламентарія, такі за- конопроекти повинні ініціюватися або Президентом, або Урядом, адже по- тім реалізація цього закону потребу- ватиме матеріального й організаційно- технічного забезпечення. Саме по собі прийняття закону не вирішить пробле- ми. Володимир Олійник прокоментував загострене протистояння населення й міліції після трагедії у Врадіївці на Ми- колаївщині, де працівники міліції згвал- тували і жорстоко побили дівчину. На переконання депутата, юридичних та правових підстав для звільнення з по- сади міністра МВС немає, хоча цього вимагає громадськість і опозиція. Про- те є чіткий сигнал до того, що Украї- ні необхідне термінове реформування правоохоронної системи та перевірка всієї української міліції. Водночас депутат звернув увагу на те, що реформа залежить не лише від міністра. Це залежить і від парламен- ту, і від суспільства. Адже необхідно змінити не лише правила, а й зміцни- ти матеріально-технічну базу, підібрати кваліфіковані кадри. Треба ще й про- думати механізми громадського контр- олю за роботою правоохоронців, або навіть ввести елементи виборності, щоб на посаду тих самих дільничних був конкурс. — Міністр рішуче й чітко висловив свою позицію: ми дамо жорстку оцінку, проведемо ретельну перевірку та роз- почнемо реформи. Він нікого не захи- щав. Він діяв правильно. А те, що у ві- домстві є проблеми, так ці проблеми свідчать про те, що система потребує змін, а не лише покарання на місцях, — переконаний Володимир Миколайо- вич. — Чисельний склад затверджений Верховною Радою у 2002 році на рівні 350 тисяч осіб, — відповів на питання депутат. — Зараз реально працює 260 тисяч. Це питання до фахівців — скіль- ки треба правоохоронців. Погано, коли є тільки назва, а працівників нема, всі по кабінетах, а на вулицях нема кому охороняти. І погано, коли їх забагато, а толку мало. Компроміс треба зна- йти між можливостями держави і по- ставленими завданнями. Треба міняти і систему підбору кадрів. Але я катего- рично проти експериментів. Потрібна концепція. От захочемо ми скоротити до 150 тисяч чисельний склад, то що робити зі 110 тисячами? Чим вони бу- дуть займатися, коли залишаться без роботи? Наша пропозиція була дати можливість створювати приватні де- тективні агентства. Але нас не підтри- мали. Також Володимир Олійник поді- лився враженнями про недавній візит депутатів Верховної Ради до Москви. Вони там перебували на запрошення голови Державної Думи Сергія Нариш- кіна. — У нас складні стосунки з Росі- єю, — поділився враженнями депутат. — Чимало наших питань залишили- ся без відповіді. Виступав мій колега В’ячеслав Богуслаєв, який спитав у На- ришкіна: «Як мені пояснити в Запоріжжі на «Моторсічі» про те, що ми маємо з Росією братські відносини, розробили на прохання російського авіабудівника модель двигуна, яка відповідає стан- дартам замовника, вклали у цю роз- робку 18 мільйонів доларів, а росіяни кажуть — ми його брати не будемо, бо ви в Європу і НАТО ідете! А самі купили аналогічні двигуни у Франції, члена ЄС і НАТО». Така сама ситуація по газу — для Німеччини дешевше, ніж для своїх, і ми зараз хочемо купляти російський газ у Німеччині. Все ж, на думку Володимира Олій- ника, нам потрібно іти в Європу. До Митного союзу немає черги, там не питають, які в нас суди і рівень корум- пованості. А в ЄС — навпаки. Європа пред’являє вимоги до удосконален- ня українського законодавства, однак і перспектив у ЄС більше. Володимир Олійник: «В ЄС перспектив — більше!» Результати останньої парла- ментської сесії не такі втішні, як хотілося б, зізнався під час зустрічі з журналістами регіо- нальних ЗМІ в медіаклубі «На власний погляд» народний депу- тат від Партії регіонів Володи- мир Олійник. Якщо рахувати всі витрати на парламент, то ко- жен прийнятий на цій сесії закон обійшовся бюджету приблизно 6 мільйонів гривень. Із 39 днів пленарних засідань депутати працювали тільки 26. С ергію Петровичу, ваші інспектори щодня патрулю- ють водойми області, а це величезні терито- рії — понад 108 тисяч гектарів Кременчуць- кого водосховища, 6 тисяч гектарів Канів- ського водосховища, 216 малих річок, тися- чі ставків і т.д. Наскіль- ки ефективною є їхня робота в плані вияв- лення порушень приро- доохоронного законо- давства? — У нас працюють ви- сококваліфіковані, до- свідчені фахівці, стаж ро- боти яких у нашій системі становить нерідко й по- над 20 років. Тож місця, де може бути недозволе- ний вилов риби, постав- лені сітки, інше знаряд- дя протиправного лову, вони знають досконало. І як би не приховувалось браконьєрське начин- ня, воно буде знайдене. Знайти ж його власника дещо складніше, але й це питання вирішується. У цьому році інспек- тори Черкасирибохо- рони вже виявили 2667 порушень природоохо- ронного законодавства в частині використання водних біоресурсів, з них 263 грубих порушення із застосуванням сіткос- настьових знарядь лову. На порушників накладе- но штрафів на суму по- над 80 тисяч гривень, їм нараховано збитків більш ніж на 500 тисяч гривень, а 64 справи передано в слідчі органи для пору- шення карної відпові- дальності. Слід сказати, що в системі Держагенства рибного господарства України Черкасирибохо- рона посідає І-е місце по боротьбі з незакон- ним рибним промислом. І які тільки жахливі зна- ряддя протизаконного вилову риби нам не до- водиться вилучати. Це і так звані «павуки», якими можна виловити до 300 кілограмів риби одно- часно, і електролови, які знищують усе живе у під- водному світі на десят- ки метрів навколо себе. Я щиро вдячний праців- никам рибохорони, які, діючи в рамках чинного законодавства, роблять усе можливе, щоб за- хистити водні біоресурси від такого свавілля. На- чальник Черкаської діль- ниці Юрій Трофіменко, начальник опергрупи Во- лодимир Драй, началь- ник Чорнобаївської діль- ниці Іван Євич, начальник Золотоніської дільниці Яків Коваленко та інші — це люди, для яких збере- ження довкілля не про- сто слова, а суть їхнього життя. — Ви відслідковуєте також діяльність рибо- добувних організацій. — Так, ми відстежує- мо дотримання офіційни- ми користувачами квот на виловлення риби, які встановлені державою. І хоча Черкащина посі- дає в Україні І-е місце по промисловому виловлен- ню риби в прісноводних водоймах, але квоти ці не порушуються. І Чер- касирибохорона ретель- но контролює їх дотри- мання. Велику увагу приді- ляємо ми і відтворенню рибних ресурсів рибо- ловецькими промисло- вими організаціями. Під контролем Черкасириб­ охорони в Кременчуцьке водосховище за держза- мовленням восени ми- нулого року було вселе- но 460 тисяч екземплярів товстолоба і коропа за- гальною вагою 50 тонн на суму 460 тисяч гри- вень. А самі користувачі за власний кошт вселили в Кременчуцьке водосхо- вище рослиноїдних ви- дів риб та коропа понад 274,2 тисячі штук загаль- ною вагою більше 15-ти тонн, в Канівське водо- сховище майже 11 тисяч екземплярів товстолоба загальною вагою 2,7 тон- ни. В цьому році очікуємо від них зариблення водо- ймищ на суму в 500 ти- сяч гривень. Взагалі контроль за поповненням та збере- женням рибзапасів у во- доймах області відбува- ється постійно. Ми тісно співпрацюємо в цьому напрямку з водною мілі- цією Черкас, екологічною інспекцією, Дніпровською екологічною прокура- турою. Питання збере- ження рибних ресурсів, їх відтворення і охорона постійно знаходяться в полі зору й голови обл­ держадміністрації Сергія Тулуба. — Риба, як відомо, полюбляє жити там, де глибше. І для популяції їй необхідні певні умо- ви. Кременчуцьке ж во- досховище затягується водоростями прямо на очах, заростає очере- том, міліє. — І це серйозна про- блема як для екосисте- ми цього водоймища, так і довкілля взагалі. Рибі вкрай необхідні глибо- кі місця, де вона могла б сховатися влітку від спе- ки, взимку — від морозу. А їх стає все менше. Така ситуація склалася через те, що з кінця 80-их ро- ків тут взагалі не прово- дились меліоративні ро- боти. Така ж ситуація на малих річках, через які відбувається міграція риби. Ще одна проблема — це різкі спади і підйо- ми води у водосховищах через роботу Канівської гідроелектростанції, че- рез що гине ікра і мальок під час нересту. Всі ці питання потребують ви- рішення на державному рівні. Щиро вітаю працівни- ків рибного господарства області, наших партне- рів, всіх черкащан, які по- любляють рибалити і ро- блять це, дотримуючись вимог Закону, зі святом — Днем рибалки! І споді- ваюсь, що в питанні охо- рони рибних запасів на- шого краю ми завжди будемо однодумцями і діятимемо спільно. Інтерв’ю вела Наталя Віргуш Сергій Шмиголь: «Головне — зберегти і примножити рибні запаси нашого краю» День рибалки вже давно отримав в Україні всенародне визнання, в тому числі вважають його своїм і любителі рибної ловлі. Та пе- редусім це звичайно ж свято тих, хто поєднав своє життя з цією нелегкою, мужньою і досить складною професією, хто забезпечує промисловий вилов риби для потреб населення, дбає про збереження, збагачення і захист рибного багатства країни. Серед них — і пра- цівники управління охорони, використання і відтворення водних біо- ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черка- сирибохорона). Про те, як ця природоохоронна структура здійснює контроль за законністю використання рибних запасів у всіх водосхо- вищах і водоймах, розташованих на території Черкащини, — і наша розмова з начальником Черкасирибохорони Сергієм Шмиголем. ФотоОлегаГАНІНА ФотоРоманаКИРЕЯ озиціяП липня — День рибалки14
  5. 5. 512 липня 2013 року Агробізнес П авле Миколайовичу, чим викликаний інте­ рес компанії до аграр- ної галузі, зокрема до Шпо- лянського району? — По-перше, тим, що аграрна галузь загалом і сіль- ське господарство Черкащини зокрема — це дуже перспек- тивна сфера капіталовкладень. Шполянський район — один із тих районів, у якому зосеред- жені родючі землі, є розвинена інфраструктура, кваліфіковані кадри як керівної, так і серед- ньої ланки. Тут є всі умови й можливості втілювати в прак- тику найпривабливіші проекти. Головна ж та, що місцева вла- да сприяє розвитку бізнесу. До того ж люди бережуть традиції продуктивної праці як у рос- линництві, так і в тваринництві, вони відповідальні, вболівають за доручену ділянку роботи, а це — немало. Та й розміщений район досить вигідно — прак- тично в центрі України, отож проблеми з перевезеннями вирощеного, завезенням сюди техніки та матеріалів вирішу- ватимуться простіше. Враховуючи те, що у зв’язку з кліматичними змінами остан- нім часом кількість придатних для вирощення сільгосппро- дукції територій зменшується, слід уже сьогодні подумати над тим як підвищити ефективність використання родючих земель, таких як на Черкащині, поси- лити вкладення інвестицій у новітні технології вирощування сільськогосподарських куль- тур. Не забуваючи при цьому й про збереження цих благодат- них земель, відтворення їх ро- дючості, про що останнім ча- сом пам’ятають далеко не всі. А з іншого боку, і український, і європейський споживач підви- щують свої вимоги до якості й кількості продукції, що надхо- дить на наші ринки. Це цілком справедливі очікування, які ма- ють бути задоволені. Над цим працює наша компанія. — ТОВ «Українські аграр- ні традиції» — активний гравець на українському аграрному ринку. Як би ви охарактеризували його ни- нішній стан? Які його осо- бливості? — По-перше, він — ще до- сить малоактивний. Це стосу- ється як продажу зерна та ін- шої продукції полів і ферм, так і продажу самих підпри- ємств. Здійснюючи моніторинг щодо можливості купівлі дію- чих аграрних підприємств, ми з’ясували для себе таке. Ре- альні пропозиції щодо прода- жу аграрних підприємств, які б включали в себе прозорі, тоб- то оформлені належним чином орендні відносини, взагалі від- сутні. Ті ж підприємства, що виставлені на продаж, мають здебільшого приховані кре- дитні навантаження, що для ін- вестора означає значний фі- нансовий ризик. Не можна не помітити й того, що багато ді- ючих підприємств мають про- блеми у вигляді напружених взаємовідносин з власниками земельних наділів. Тому, окрім постійної ро- боти і проведення переговорів щодо купівлі або поглинання діючих аграрних підприємств, ми бачимо для себе можли- вість розвитку земельних від- носин шляхом укладання прямих договорів оренди з па- йовиками. — Будь ласка, детальні- ше про практику укладання таких угод. Які тут ризики для селян-власників паїв? Чи не програють вони у ви- падку, якщо інвестор, тобто фактично новий власник, не виконає своїх зобов’язань? — Укладання угоди про оренду землі з тим чи іншим її власником — дуже кропітка робота. Необхідно враховува- ти не тільки кон’юнктуру рин- ку, а й практику відносин, які склалися в тому чи іншому ре- гіоні, уміти спрогнозувати по- дальший розвиток таких відно- син та врахувати конкуренцію серед потенційних орендарів на цьому ринку. Ми розуміємо і маємо можливості серйозно- го інвестування в етап станов- лення, в якому головні прибут- ки з самого початку одержує не власник підприємства, яке продається, а власник землі (пайовик). Якщо ми купуємо існуюче підприємство, в якому нала- годжений механізм виробни- цтва, переробки, інвестуван- ня як в підприємство, так і в трудовий потенціал, то, зро- зуміло, що дивіденди отримує власник такого підприємства. Якщо ж на підприємстві, окрім нестачі власних оборотних ко- штів, використовуються ще й застарілі технології, існує ве- лика кількість незадоволених орендодавців (пайовиків), то, купуючи таке підприємство, інвестор наражається на ри- зик втратити вкладені кошти, а місцеве населення ризикує втратити роботу. На жаль, доводилося зу- стрічатися з випадками, коли діючі орендарі дивляться на власників земельних діля- нок як на кріпаків. За відсут- ності належної конкуренції, такі «князьки» звикли дарува- ти свою милість або немилість у залежності від своїх влас- них уподобань. Чомусь забу- ваємо гарну українську тради- цію опікуватися знедоленими, вдовами, сиротами. Забуває- мо й те, що освіта і здоров’я наших дітей — це насампе- ред обов’язок того, хто одер- жує основні прибутки та будує майбутнє свого бізнесу. Ви скажете, що й наша компанія — підприємство, мета якого одержувати при- буток від своєї діяльності. Так, принцип нашої роботи базу- ється на укладанні договорів, і кожна зі сторін угоди є рівно- цінним партнером. У разі ж, якщо орендар працював без- ініціативно й отримував недо- статній прибуток, то власник земельної ділянки в жодно- му випадку не повинен втра- тити свій прибуток, передба- чений угодою. На практиці ж ми часто чуємо про практи- ку укладання угоди за нижчою ставкою з обіцянкою сплати- ти більше або зменшення ви- плати власнику паю у зв’язку із невдалим урожаєм. Ми прагнемо бути макси- мально прозорими та відкри- тими, тому всі договори, що ми укладаємо, є офіційно за- реєстровані в державних орга- нах. Ми пропонуємо найвищу орендну ставку, що стано- вить мінімум 5,5 відсотка від нормативно-грошової оцінки землі. Окрім того, у нас в уго- ді прописаний «соціальний па- кет». — Що це означає для власника ділянки? — «Соціальний пакет» в угоді гарантує власникам зем- лі певний соціальний мінімум, який не залежить від чинно- го керівника і його вподобань. Це, приміром, одержання гро- шової виплати за обробіток городів, фінансова допомога при народженні в сім’ї пайови- ка і допомога сім’ї пайовика в разі його смерті. Це гарантовано угодою, але поза договірними стосун- ками ми здійснюємо різного роду соціальну і правову до- помогу. Ми хочемо, аби наші партнери були впевнені в сер- йозності й взаємовигідності наших стосунків, у їхній прозо- рості й чесності. У свою чер- гу, ми сподіваємося, що наші партнери будуть задоволені співпрацею з нами. — Але ж «соціальний па- кет», як і інші прояви соці- альної чи правової допомо- ги, коштує не так і дешево. Чи не збанкрутує ваша ком- панія завдяки перевитраті ресурсів? — Повірте, ми дуже ретель- но прорахували всі ризики й можливості компанії, її ресурс- ний потенціал. Переконані: вкладати в со- ціальний та технологічний роз- виток села — значить працю- вати на майбутнє. Дбаючи про розвиток території, допомага- ючи сільській громаді, ми дба- ємо й про себе. З іншого боку, останнім ча- сом ми зіткнулися з великою кількістю зловживань посадов- цями різного рівня. Вони, як правило, користуються право- вою необізнаністю або неста- чею грошей у людей для на- лежного оформлення своїх прав власності. Ми вважаємо, що, проводячи політику соці- ального і правового забезпе- чення, ми виграємо в перспек- тиві. Наші адвокати і юристи працюють не тільки з населен- ням, яке проживає в селах, а й розшукують тих спадкоємців, які проживають за межами тієї чи іншої сільської ради, з ме- тою допомогти в оформленні їхніх законних прав з подаль- шим укладанням договірних орендних відносин. — Як вас сприймають на Черкащині? — Нам іноді закидають, що ми «чужі». Дехто вважає, що обов’язково «обдуримо і вкра- демо». Людей, які не раз на- тикалися на такі «граблі», зро- зуміти можна. Відповідаємо: ми повністю відкриті, прозо- рі. У компанії вироблена своя концепція розвитку, яка ґрун- тується на глибокій повазі до прав власника землі, захис- ті його інтересів, у тому числі й майнових. Це в свою чергу дасть перспективи розвитку й самій компанії, завдання якої — вкладення інвестицій, впро- вадження інноваційних тех- нологій у вирощуванні, збері- ганні, переробці та реалізації сільськогосподарської продук- ції. Протягом першого етапу розвитку компанії, який нині триває, передбачено інвесту- вання в економіку села близь- ко 80 млн. грн. Застосовуємо в своїй діяльності механізми диверсифікації виробництва, страхування результатів діяль- ності тощо. Вважаємо, що зер- нова група вже майже вичер- пала свій потенціал розвитку. Вона нині більше потрібна для задоволення потреб пайовиків при натуральній формі оплати. Тому частину орендованих зе- мель будемо відводити під ви- гідніші культури, що дасть нам можливість виконувати взяті на себе зобов’язання. Хочу підкреслити: ми — прозорі платники податків, відкриті до соціальних про- грам розвитку регіону. Разом з місцевими громадами бере- мо активну участь у реаліза- ції накресленого, аби життя в кожному селі ставало кращим, заможнішим. Гарантом того, що кожна угода, укладена з власником землі, буде викона- на, виступає держава. Інтерв’ю провів Валерій ВИШНЕВСЬКИЙ «Українські аграрні традиції»: чесність, відкритість, прозорість ТОВ «Українські аграрні традиції» — компанія молода, створена нинішнього року. Разом із тим її працівники мають досвід роботи в різних галузях економіки, чималу практику залучення інвестицій та реалізації потужних проектів у різних регіонах України. Працюючи з аграріями Шполянського району на Черкащині, компанія прагне не тільки придбати те чи інше сільськогосподарське підприємство, а й розвинути його, дати гарний поштовх до удосконалення технологій виробництва, допомогти тому чи іншому колективу вирішувати соціальні проблеми, яких нині нагромадилося чимало. Проте у ході залучення та освоєння інвестицій виникає чимало проблем, різноманітних питань, у тому числі й стосовно правових взаємовідносин, які потребують роз’яснень. Про це наш кореспондент вів розмову з директором ТОВ Павлом Місценком. Директор ТОВ «Українські аграрні традиції» Павло Місценко. «Соціальний пакет» в угоді гарантує власникам землі певний соціальний мінімум, який не залежить від чинного керівника і його вподобань. Це, приміром, одержання грошової виплати за обробіток городів, фінансова допомога при народженні в сім’ї пайовика і допомога сім’ї пайовика в разі його смерті. Це гарантовано угодою, але поза договірними стосунками ми здійснюємо різного роду соціальну і правову допомогу.
  6. 6. 12 липня 2013 року6 Суспільство ука допомогиР І ване Олексійовичу, досяг- нення в сучасній медици- ні дійсно вражають. І все ж якось прийнято думати, що все це відбувається десь там — у столицях, за кордо- ном, а не на рівні обласного центру. — Це помилкове уявлення. Високий фаховий рівень на- ших лікарів, сучасне облад- нання, яке ми використовуємо, дають можливість для застосу- вання новітніх технологій сві- тового рівня в нашій щоденній роботі. Ми намагаємося збе- регти для пацієнта кожен зуб, навіть такий, який з погляду колишньої медицини вважав- ся абсолютно безнадійним. І тільки вже в крайньому ви- падку приймаємо рішення про його видалення. Людина пови- нна вийти від нас зі здорови- ми, вилікуваними зубами, які слугуватимуть їй довго і якісно. При потребі проводимо про- тезування, нарощування зубів, лікуємо хвороби ясен тощо. Віднедавна почали проводи- ти імплантацію зубів. З почат- ку цього року поставлено вже понад 20 імплантантів. І хоча ця операція досить дороговар- тісна, але бажаючих отримати такі зуби стає все більше. Хочу при цьому додати: імплантацію ми проводимо лише тим паці- єнтам, які пройшли детальне медобстеження, яке доводить, що протипоказань на імпланта- цію зубів у цих людей немає. — Багато майбутніх лікарів-стоматологів — сьо- годнішніх студентів ВНЗ України — прагнуть про- йти практику та інтернатуру саме в Черкаській обласній стоматологічній поліклініці. — Бо у наших лікарів дійсно є чому повчитися. Вони й самі проходять щорічне стажування в профільних закладах Украї- ни та на семінарах в європей- ських клініках, на фахових кон- ференціях. Стоматологічна наука не- впинно розвивається, і ми ні в чому відставати не збирає- мось. У тому числі й у забез- печенні лікувального процесу новим устаткуванням, зубо- протезними матеріалами. Не- щодавно, приміром, придба- ли обладнання, яке забезпечує більш кваліфіковане ендоден- тичне втручання. Тобто тепер стало можливим проходження навіть важкодоступних коре- невих каналів. В ортодентич- ному лікуванні зараз уже має- мо можливість встановлювати більш сучасні брекет-системи. Придбали новітні прилади для імплантантних операцій та ви- готовлення метало-керамічних протезів. Завдяки Департа- менту охорони здоров’я та ме- дицини катастроф ОДА маємо нову стоматологічну установку. А невдовзі від наших партне- рів в Англії чекаємо ще одну, четверту за останні роки, пе- ресувну стоматологічну амбу- латорію. Три таких вже кілька років щоліта працюють у най- віддаленіших селах області. Тож бажання студентів та інтернів проходити практи- ку в нашій поліклініці цілком зрозуміле. Тут, під наставни- цтвом досвідчених лікарів і на сучасному обладнанні, вони отримують той досвід робо- ти, який знадобиться їм у май- бутньому. Сьогодні у нас про- ходять практику 14 інтернів та майже 20 студентів з Полтав- ського, Київського, Одеського, Дніпропетровського медичних університетів та Черкаського медколеджу. — Ваша поліклініка про- довжує виконувати великий обсяг соціальних програм. — Так, ми надаємо безко- штовне лікування і протезу- вання зубів ветеранам та ін- валідам війни. На безоплатній основі працюють і наші виїзні стоматологічні амбулаторії, які щороку обслуговують 7-8 ти- сяч жителів малих населених пунктів, де проживає менше тисячі людей, а отже, й поса- да стоматолога там не перед- бачена. Зараз наші амбулато- рії працюють у Маньківському і Лисянському районах. До цьо- го, починаючи з квітня, надали стоматологічну допомогу ще в дванадцяти селах інших райо- нів. У цілому ж лікування, об- стеження цьогоріч вже про- йшли майже 5 тисяч сільських жителів. І так триватиме аж до жовтня. Працюємо за графіком, і кожний з лікарів виїжджає в райони протягом цього періо- ду не менше двох-трьох разів. При цьому надає не тільки сто- матологічні послуги, а й про- водить велику профілактичну роботу серед населення. Бо правильний догляд за зубами, дотримання гігієни ротової по- рожнини — це для кожної лю- дини дуже важливо. На стан зубів впливає багато чинників. Їхню хворобу можуть виклика- ти нездорова їжа, газовані на- пої, тютюнопаління, алкоголь тощо. Тому бережіть свої зуби від шкідливого впливу, приді- ляйте щоденну увагу їхній чи- стоті, ведіть здоровий спосіб життя — і стоматологічні втру- чання вам не загрожуватимуть. Ставтеся дбайливо до сво- го здоров’я, яке починається з зубів, і будьте завдяки сво- їй білосніжній усмішці гарними і привабливими. Інтерв’ю вела Наталя Віргуш (Закінчення. Початок на 1-ій стор.) Сама ніжка була ви- тягнута, як паличка, на п’ятку його ставили — кричав несамовито. Дитина зовсім не зви- кла до праці. Вчити циф- ри, букви, робити заря- дочку — він до цього не був готовий. Та все мі- нялося з часом. Це ж не просто, що ми беремо таких дітей і жаліємо. Тут потрібен баланс співчут- тя й вимогливості. Ми їх стимулюємо до того, щоб вони щось вчилися ро- бити. Тепер він сам себе обслуговує. Устане вран- ці — зубки почистить. Сам їсть. Добре, що в облас- ній дитячій лікарні є реа- білітаційний центр — ми там одержуємо дуже хо- роші послуги, і він по- чав ходити самостійно. Успішно закінчив третій клас, у хлопчика оцінки 10 і 11. Хоч стояв на обліку в психоневродиспансері як дитина малорозвинена. Звичайно, його знімуть з обліку. Так, це праця, але той результат, який ми отримуємо, — це дуже добре, — схвалює вчин- ки всіх прийомних батьків Ніна Архипівна. Виховали, ще й розкрили таланти Наталя Скрипнікова, мати-вихователька ди- тячого будинку сімей- ного типу з Черкас: — Господь мені послав чудового чоловіка, і ми народили четверо дітей. Але нам хотілося мати прийомних, бо ми бачи- ли, скільки дітей в інтер- натах і дитбудинках. Коли ми купили будинок, наша сім’я почала приростати. І на цей час у нас уже де- сять прийомних діток. Наша сім’я музична. Є свій ансамбль. Після школи поступають і в му- зичне училище, і на веб- дизайн. І куховарять, і все вміють. «Я чекала, чи скаже «мамо» Леся Гармаш, мати- вихователька дитячого будинку сімейного типу з Черкас: — Ми взяли троє діток під опіку, потім ще двоє. З них двоє в дитсадочку, а найстаршій — 16 років. Вони не були в інтерна- тах, зразу зі своєї сім’ї потрапили до нашої. Але велика різниця в укладі життя тієї й нашої. Я зразу думала: як вони на мене казати- муть? «Мама» — хай ка- жуть, «тьотя» — хай буде тьотя, «Леся Миколаїв- на» — хай так. Але вони день мовчать, другий, а на третій одне кричать: «Мамо, мене Ваня об- разив!». Цього року взя- ли двох, вони, за при- кладом старших, зразу почали казати «мама» й «татко». То на вулицях дядь і тьоть багато є, а їм наскільки хочеться мати маму й тата, що вони так називають чужих людей. «У мене вже двадцятеро прийомних дітей» Валентина Маковей, м а т и - в и х о в а т е л ь к а дитячого будинку сі- мейного типу з села Подільське Золотонісь- кого району: — У мене вже 20 при- йомних дітей і троє влас- них, двоє внуків. Уже й працюють діти. Всі теле- фонують, бо живуть неда- леко. Коли дитина потра- пляє в сім’ю, вона вчиться жити як треба. Поганий досвід у них уже є. Кож- не, як приходить з інтер- нату, розказує, особливо за обіднім столом: у нас цього не було їсти, а мені те не давали робити, того я не вмів... З дитиною я говорю як з дорослим: ти бачив те життя, яке було? У тебе є вибір, щоб змі- нитися. «Ні, я так жити вже не хочу», — запере- чують, бачачи переваги життя по-новому. Були діти проблемні. Але вони вже постворю- вали свої сім’ї, і кажуть: «Я ніколи не покину свою дитину». Для мене дитя- чий будинок — це як по- кликання. Я думала: мої хлопці виростуть, і що я робитиму? Але ж набрала діток, то в мене є зараз і перший клас, і другий… Хотіла відмовитись від дитини У Золотоноші моло- да вагітна мама, сама ви- хованка інтернату, хотіла відмовитися від дитини, — розповіла Галина Ба- ланюк, директор облас- ного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. — Нею за- йнявся соціальний фахі- вець — молоду маму вда- лося відрадити, навчити дбати про дитину і лю- бити її. Тож вона ростить малюка, дуже щаслива й дивується, як вона могла відмовитись від нього. Одразу чотирьох дітей могли б забрати з сім’ї в інтернат із села Руська Поляна Черкаського ра- йону. Мама була одна, у відчаї, її діймали матері- альні та психологічні про- блеми. — І лише завдяки ро- боті соціального праців- ника вдалося запобігти вилученню дітей з роди- ни. Допомогла сільрада, а також родина знайшла батька. Зараз сім’я благо- получно проживає разом, — повідомляє про щасли- ве завершення драми Га- лина Баланюк. І підсумо- вує: — Протягом першого півріччя цього року наші соціальні фахівці обійшли понад 15 тисяч родин. З них понад 2 тисячі вияви- лись у складних обста- винах, але ми допомогли їм подолати проблеми з безробіттям, психологіч- ні негаразди в сім’ї. Вда- лося запобігти вилучен- ню дітей із 78-ми родин, а 14 дітей — повернути в родини з інтернатів. Лариса СОКОЛОВСЬКА Кругом багато дядь і тьоть, а кому сказати «мамо»? едпослугиМ З турботою про стоматологічне здоров’я людей Родина Кривенків з Ватутіного: мама Любов Іванівна та діти — Ігор, Денис, Тетяна, Вікторія, Максим. Усі ми хочемо мати міцні, здорові, білі зуби. На жаль, це не завжди вдається. Втрата ж зубів — це не тільки болісний процес, а ще й фізичний та моральний диском- форт. І хто при цьому не мріє, щоб у нього на місці зниклих з’явилися нові, природні і гарні зуби? Виявляється, це сьогодні цілком можливо. У КЗ «Черкась- ка обласна стоматологічна поліклініка», яку очолює заслу- жений лікар України, головний позаштатний стоматолог Департаменту охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації Іван Коваленко, вже впроваджено нову технологію — імплантацію зубів. Фотоавтора Іван Коваленко
  7. 7. 712 липня 2013 року Офіційно Оголошення 1. Внести до рішення обласної ради від 28.12.2012 № 19-3/VІ «Про обласний бюджет на 2013 рік», зі змінами, внесеними рішеннями обласної ради від 22.03.2013 № 21-15/VІ та від 26.04.2013 № 22-2/VІ, такі зміни: 1.1. Пункт 1 викласти у такій редакції: «1. Установити загальний обсяг доходів об- ласного бюджету на 2013 рік у сумі 2 666 955 тис. грн. У складі доходів обласного бюджету врахува- ти обсяг: дотації вирівнювання з державного бюджету — у сумі 599 911,3 тис. грн.; додаткової дотації з державного бюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості міс- цевих бюджетів — у сумі 31 887,6 тис. грн., з яких відповідно до статті 97 Бюджетного кодек- су України 25 відсотків розподіляється обласно- му бюджету, 75 відсотків — для бюджетів міст обласного значення та бюджетів районів; субвенцій з державного бюджету: по загальному фонду: субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитин- ства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям — у сумі 1 062 955,8 тис.грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субси- дій населенню на оплату електроенергії, при- родного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот — у сумі 248 139,9 тис. грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку, ін- ших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скраплено- го газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, во- допостачання і водовідведення, квартирної пла- ти (утримання будинків і споруд та прибудинко- вих територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати части- ни доходів у зв’язку з відміною податку з влас- ників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на ком- пенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян — у сумі 53 922,4 тис. грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субси- дій населенню на придбання твердого та рідко- го пічного побутового палива і скрапленого газу — у сумі 34 141,2 тис. грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної до- помоги на дітей — сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпе- чення батькам-вихователям і прийомним бать- кам за надання соціальних послуг у дитячих бу- динках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною” — у сумі 16 516,2 тис. грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров’я та лікарських за- собів для інгаляційної анестезії — у сумі 5 598,1 тис. грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медикаментів та ви- робів медичного призначення для забезпечен- ня швидкої медичної допомоги — у сумі 9 044,1 тис. грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіперто- нічною хворобою — у сумі 5932,3 тис. грн.; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, 120-річчя від дня народження Олександра До- вженка, заходів із вшанування пам’яті у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії — у сумі 10 000 тис. грн. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів — у сумі 367,4 тис. грн. по спеціальному фонду: субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ре- монт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах — у сумі 18 824 тис. грн. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різ- ниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовід- ведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості тепло- вої енергії та послуг з централізованого водо- постачання та водовідведення тарифам, що за- тверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, — у сумі 56 406,6 тис. грн. субвенцій з місцевих бюджетів: по загальному фонду: інших субвенцій на проведення розрахунків за надані у 2012 році послуги з лікування хворих на хронічну нирко- ву недостатність методом гемодіалізу — 2 879,4 тис. грн.; по спеціальному фонду: субвенцій з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів — 4 022,3 тис. грн., інших субвенцій — 320 тис. грн. Обсяг доходів загального фонду бюджету ви- значити у сумі 2 520 586,5 тис. грн., спеціаль- ного фонду бюджету 146 368,5 тис. грн., у тому числі бюджету розвитку 5 022,3 тис. грн. (до- даток 1).». Абзац перший пункту 2 викласти у такій ре- дакції: «2. Затвердити загальний обсяг видатків об- ласного бюджету на 2013 рік у сумі 2 724 896,2 тис. грн., у тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі 2 514 419,0 тис. грн. та видатків спеціального фонду бюджету 210 477,2 тис. грн. за тимчасовою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів (додаток 2), головними розпорядниками коштів (додаток 3), головними розпорядниками коштів у розрізі бю- джетних програм (додаток 3-1).». Пункти 3, 4, 6, та 16 викласти у такій редакції: «3. Установити профіцит загального фонду обласного бюджету у сумі 24 070,5 тис. грн., на- прямком використання якого визначити переда- чу коштів із загального фонду бюджету до бю- джету розвитку (спеціального фонду). 4. Установити дефіцит обласного бюджету у сумі — 83 359,2 тис. грн., у тому числі: загального фонду у сумі 19 262,5 тис. грн., джерелом покриття якого визначити вільний за- лишок бюджетних коштів на 01.01.2013; спеціального фонду у сумі 64 096,7 тис. грн., джерелом покриття якого визначити надхо- дження коштів із загального фЀ

×