Your SlideShare is downloading. ×
укр.мова 7кл.
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×
Saving this for later? Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime – even offline.
Text the download link to your phone
Standard text messaging rates apply

укр.мова 7кл.

3,510
views

Published on


0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
3,510
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
1
Actions
Shares
0
Downloads
12
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Застосуваннямультимедійних технологій За програмою 7 класу на уроках рідної мови Любомльська ЗОШ І-ІІІ ст. №3 За програмою 7 класу учитель української мови та літератури -- Головенець С.М.
  • 2. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ КОМУ СТАВЛЯТЬ ПОЄДНАНІ ПОЄДНАНІ НЕ ПОЄДНАНІ ПРОТИСТАВНИМИ ПОВТОРЮВАНИМИ ПОЄДНАНІ СПОЛУЧНИКАМИ СПОЛУЧНИКАМИ СПОЛУЧНИКАМИНЕПОВТОРЮВАНИМИ А, АЛЕ, ТА СПОЛУЧНИКАМИ Усе пішло у СестраІз хати виходжу свій не Були і річка, і відійде,і йду за весняний, а дорога. усміхнетьсяоколицю. осінній цвіт. В.Черепков Г.Чубач. В.Гетьман. Є.Гуцало.
  • 3. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ СЛОВАХ ВС ВС – вставне слово СХЕМА РЕЧЕННЯМоже, буде гроза? ,…,………...(?)(!) ВС (В.Сосюра).Навколо, будь ласка,скоріш подивіться. ….., ВС ,……(?)(!) (А.Костецький).А як тебе зовуть, пробач? (Д.Луценко). ……………, ВС . (?)(!)
  • 4. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ ЗВ - звертання СХЕМА РЕЧЕННЯБабусенько! Скажи мені, де я? (Т.Шевченко). ЗВ ! ……(?) (!)Мамо, ви чуєте? (А.Малишко). ЗВ , ….. .(?) (!)Не забудь, мій сину, жнивнеполе (П.Перебийніс). ….. ,..…,…(?) (!) ЗВВставайте, батьку(В.Затуливітер). ….……, ….. . ЗВТи чого задивився, юначе? (З.Кучерява). …......,...... ? (!) ЗВ
  • 5. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХУС – УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО СХЕМА РЕЧЕННЯОЧР – ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯЯсніли осінні квіти: УС ОЧР ОЧР ОЧРайстри, гвоздики, : , ,королів цвіт. . (С. Васильченко) УСЛози, кручі, ліс – усе ОЧР ОЧР ОЧР , ,блищить. (О.Довженко). - .
  • 6. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ
  • 7. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ КОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩО СХЕМА РЕЧЕННЯ частини складного речення з’єднанні , без сполучника; частини складного речення, з’єднані сполучником і, та, а, але, .проте,однак, чи, що, щоб, бо, тому що та ін.або сполучним словом коли, який, хто, ,ТА де та ін.
  • 8. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮПМ - ПРЯМА МОВА СА -СЛОВА АВТОРА СХЕМАПМЯ попросила в землі: “Дай мені квітку з :“ ”.поля”(М.Чумарна). СА ПМ ПМСурмлять ранкові голуби:“Життялюби!”(Д.Кремінь). СА : “ ПМ !” ПМЯ думав: “Де ж я прихилюсь?” СА : “ ПМ ?”(Т.Шевченко). ПМ“Спинись”, - кажу собі (Л.Процик). “ ПМ ”,- СА . ПМ“Добрий вечір!” – кажіть урочисто(Г.Чубач). “ !”- . ПМ ПМ СА“Що приніс мені сьогодні, тату?”-радісно питає дитинча (Д.Луценко). “ ?”- . ПМ ПМ СА
  • 9. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІРД - РЕПЛІКА СА СА - СЛОВА АВТОРА СХЕМА СА : САУчитель каже Миколі:- Ти знову спізнився. - РД . (!?)- На мене напали озброєні бандити, - - РД , - СА . САпояснює той.- Що вони у тебе забрали?- лякається - РД ? - СА . САвчитель.- Домашнє завдання! – бідкається - РД ! - СА . САМиколка.
  • 10. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЧАСТИНИ МОВИ ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК САМОСТІЙНІ САМОСТІЙНІПРИКМЕТНИКЗАЙМЕННИК СЛУЖБОВІ СЛУЖБОВІ
  • 11. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІ ОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІ БУКВЕНІ НЕБУКВЕНІ вибір написання написання слів слова разом, окремо,(певної букви) з ряду через дефіс, можливих варіантів апостроф, перенос за умови однакової слів, скорочення слів вимови ЧЕРГОВИЙ, БОРОТЬБА, НЕХТУВАТИ, СУЗІР’Я, СПИТАТИ СИНЬО-ЖОВТИЙ
  • 12. ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО - самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? шо зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? і под. ПРОЦЕС ДІЄСЛОВО МИСЛЕННЯ РЕАЛЬНУ МОВЛЕННЯ МОЖЕ ДІЮ ОЗНАЧАТИ ВИЯВ СТАН ОЗНАКИ
  • 13. ДІЄСЛОВО НАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ НАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ Ь Ь Х Дієслова на Дієслова на –ш, -шся пишуть без -ть, –ться пишуть м’якого знака: із м’яким знаком: навчаєш, пишаєшсянавчають,пишаються.
  • 14. СПОСОБИ СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ДІЄСЛІВ ДІЙСНИЙ УМОВНИЙ НАКАЗОВИЙ Дієслова Дієслова Дієслова дійсного умовного наказового способу способу способуозначають дію, означають дію виражають яка не реальну, прохання, відбувається, а бажану або побажання, відбулась можливу спонуканняабо відбудеться за певних умов. або наказ. реально.
  • 15. ДІЄСЛОВОФОРМИ ДІЄСЛОВА
  • 16. ДІЄСЛОВОНЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА НАЗИВАЄ ДІЄ АБО СТАН ВІДПОВІДАЄ НА ЯК ПРОЦЕС ПИТАННЯ ЩО РОБИТИ? НЕ ВКАЗУЄ ЩО ЗРОБИТИ?НІ НА ОСОБУ, НІ НА РІД, НІ НА ЧАС, Є ПОЧАТКОВОЮ НЕОЗНАЧЕНА ФОРМОЮНІ НА ЧИСЛО ФОРМА ДІЄСЛОВА НА КІНЦІ МОЖЕ БУТИ МАЄ БУДЬ-ЯКИМ СУФІКС -ТЬ (-ТИ) ЧЛЕНОМ РЕЧЕННЯ
  • 17. ДІЄСЛОВО ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА 1 ЗА ОСОБАМИ З МЗ О ЮННМ О ТТ О І СС Ю І О ЮЮ 2 ЗА ЧИСЛАМИ ББ ЬЬ О СС ОВВ : ЯЯФ : 3 ЗА ЧАСАМИ У РЕЧЕННЯХ ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА 4 У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ Є ПРИСУДКАМИ ЗА РОДАМИ
  • 18. ДІЄСЛОВО НЕ З ДІЄСЛОВАМИ ПИШЕТЬСЯ РАЗОМ ПИШЕТЬСЯ ОКРЕМОякщо без не дієслово невживається: ненавидіти, в усіх інших випадках:нехтувати, незчутися; не цвісти, не встигати,якщо дієслово має префікс не допомагати,недо: недочувати, не здужати,(не змогти)недобачати
  • 19. ДІЄСЛОВО ВИДИ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВА НЕДОКОНАНОГО ДОКОНАНОГО ВИДУ ВИДУ означають дію, означають вже ДІЄСЛОВО незавершену, завершену дію МАЄ необмежену в часіта відповідають ДВА та відповідають на питання ВИДИ на питання що що зробити? робити? що робив? що зробив? що роблю? що зроблю? що буду робити? що робитиму? ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬ ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬ ВИДОВІ ПАРИ: ВИДОВІ ПАРИ:
  • 20. ДІЄСЛОВО Дієвідміни Дієвідміни І ІІ Закінченя дієслів у 3Закінчення дієслів у 3 особі множини(вони)особі множини (вони) -ать,ять. -уть ,-ють. Н.:косять,носять, Н.: ведуть,пасуть, бачать, мовчать. сіють, миють.
  • 21. Дієвідмінювання ДІЄСЛОВО Алгоритм визначення Поставити слово у Н.ф. Наявність суф. –и- , -і-, -ї-У І ос.одн.суфікс випадає ІІ відміна Н.:бачити-бачу-бачать.
  • 22. ДІЄСЛОВО Перехідні і неперехідні дієслова Означають таку дію, що Означають таку дію, що переходить на інший предмет переходить на інший предмет ПЕРЕХІДНІР.в. з часткою НЕ З.в. без Р.в.— прийменника частина від цілого
  • 23. Дієприкметник Дієприкметник Який ? Яка? Яке ? виражає ознаку предмета за дією виражає ознаку предмета за дією Дієслово ПрикметникВИД (ДОКОНАНИЙ НЕДОКОНАНИЙ), ЧАС, АКТИВНІ І ПАСИВНІ ВІДМІНОК ,РІД,ЧИСЛО Синтаксична роль Синтаксична роль
  • 24. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ АКТИТВНІ ПАСИВНІ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ -н-,-ен-,єн--уч-, -юч-, -т- -л- -ач-,-яч- писаний, Згорілий,читаючий, битий, замерзлий лежачий саджений
  • 25. Не з дієприкметниками Не з дієприкметниками окремо1.Коли є заперечення2.Коли є пояснювальне слово 3Коли виконує роль присудка Разом 1.Коли дієприкметник без не не вживається 2.Коли немає поясню- вального слова
  • 26. ДІЄПРИСЛІВНИК ДІЄПРИСЛІВНИК Що зробивши? Що роблячи? Дієслово Дієслово прислівник прислівник -учи -учи -ючи -ючи -ачи -ачи -ячи -ячи СинтаксичнаВид, час, перехід- роль – обставина ність -вши -вши -ши -ши Школярі жартували, крокуючи вулицею. Школярі жартували, крокуючи вулицею.
  • 27. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ АКТИТВНІ ПАСИВНІ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ -н-,-ен-,єн--уч-,-юч-, -т- -л- писаний, -ач-,-яч- Згорілий, битий,читаючий, замерзлий саджений лежачий
  • 28. Дієприслівниковий зворот Дієприслівниковий зворот Дієприслівник разом із Одиничний Одиничний залежними дієприслівник не дієприслівник несловами утворює виділяється виділяєтьсяДІЄПРИСЛІВНИКО- комою, якщо комою, якщо ВИЙ ЗВОРОТ стоїть після стоїть після Н.: Повільно присудка іі присудка згасаючи, зоря відповідає на відповідає наховалася за обрій. питання як? яким питання як? яким способом? способом? Н.: Вона пішла Н.: Вона пішла плачучи. плачучи.
  • 29. Прислівник Прислівник – самостійна незмінна частина мови,що виражає ознаку дії чи стану,ознаку іншої ознаки рідше –ознаку предмета. СПОСОБУ МІРИ ДІЇ І СТУПЕНЯ РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЧАСУ МЕТИ ПРИЧИНИ МІСЦЯ
  • 30. ПРИСЛІВНИК Ступені порівняння Вищий Вищий Найвищий Найвищий Форми Форми Проста Складена Проста СкладенаСуфікси Префікси Більш, Найбільш, -ш- Най-,що-, менш найменш -іш Як-. Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше, Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше, найбільш важливо найбільш важливо
  • 31. НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ РАЗОМ ОКРЕМО1.Якщо прислівник 1.Якщо єбез не не вжива- протиставленняється(незабаром) (не близько,а далеко) Р2.Якщо прислівник 2.Якщо прислівникможна разом іззамінити близьким за часткою не виражаєзначенням словом. ступінь ознаки(недалеко-близько) (не дуже , не зовсім) НІ з прислівниками завжди пишемо разом НІ з прислівниками завжди пишемо разом Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк) Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)
  • 32. Прислівник ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ 1.УТВОРЕНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І ПО-БРАТНЬОМУ, ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПО-НАШОМУ, ПРЕФІКСА ПО- ПО-ВОВЧИ, І СУФІКСІВ –ОМУ,-ЕМУ,-ЄМУ, -И ПО-ЛАТИНІ2.УТВОРЕНІ ВІД ПОРЯДКОВИХ ПО-ПЕРШЕ,ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПО-ДРУГЕ,ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСА –Е(-Є) АЛЕ ПО ДВОЄЗ ЧАСТКАМИ БУДЬ-,НЕБУДЬ-,КАЗНА-, БУДЬ-ДЕ,ХТО-НЕБУДЬХТОЗНА-,-БО,-НО,-ТО,-ОТ,-ТАКИ ХТОЗНА-ЯК,ЯКОСЬ-ТО4.УТВОРЕНІ СКЛАДАННЯМ ДАВНО-ДАВНО,ПЛІЧ-ОДНАКОВИХХ ЧИ БЛИЗЬКИХ ЗА О-ПЛІЧ, АЛЕЗНАЧЕННЯМ СЛІВ ДЕНЬ У ДЕНЬ
  • 33. СЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИ ПРИЙМЕННИКСЛУЖБОВІЧАСТИНИ СПОЛУЧНИК МОВИ ЧАСТКА
  • 34. ПРИЙМЕННИК Виражає залежність іменника,числівника і займенника від інших слів у словосполученні й реченні ПрийменникНезмінністьНезмінність як частина мови Не є членом Не є членом речення речення Разом з іменником ,числівником або займенникомУ формі непрямих відмінків укзує на об’єкт дії,напрям, Час,місце,причину,мету та інші значення
  • 35. ПРИЙМЕННИК ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ РАЗОМ ЧЕРЕЗ ДЕФІС ОКРЕМО ПРИЙМЕННИКИ, ПОХІДНІ ПОХІДНІ УТВОРЕНІ ПРИЙМЕННИКИ,ПРИЙМЕННИКИ, ПОЄДНАННЯ УТВОРЕНІ УТВОРЕНІ ВІД ПРИЙМЕННИКІВ ПОЄДНАННЯМПРИСЛІВНИКІВ З, ІЗ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ТА ІМЕННИКІВ З ІНШИМИ ІМЕННИКІВ ПРИЙМЕННИКАМИ З НЕПОХІДНИМИ ПРИЙМЕННИКАМИПоруч, навкруги, З-під, з-над, Під час, внаслідок із-за, із-над згідно з, незалежно від
  • 36. ПРИЙМЕННИК Похідні НепохідніСкладаються з кіль- Походження прий- кох непохідних меників визначити прийменників : неможливо: посеред– по+серед; З-за—з+за. в,на, від,до,при,під, з,за,над,через та ін.Переходять із однихчастин мови в інші: Край,близько,коло. Утворені шляхомпоєднання самостій- них частин мови з непохідними прийменниками : на відміну від
  • 37. СПОЛУЧНИК УЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ АБО ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ Сполучник Як частина мови Не має лексич- Не має лексич- ного значення ного значення Незмінне слово Незмінне слово Не виступає в ролі членів речення
  • 38. СПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ЗА ЗНАЧЕННЯМ І(й),ТА(У ЗНАЧ І ) Поєднання ТАКОЖ, Поєднання ЄДНАЛЬНІ ЄДНАЛЬНІ НЕ ТІЛЬКИ…А Й, або приєднання або приєднання НІ…НІ Протиставлення Протиставлення А,АЛЕ,ТА(У ЗНАЧ.ПРОТИСТАВНІПРОТИСТАВНІ або або АЛЕ),ПРОТЕ,ЗАТЕ зіставлення ОДНАК зіставлення Чергування явищ Чергування явищ або АБО,ЧИ,ТО..ТО, або РОЗДІЛОВІ РОЗДІЛОВІ несумісність несумісність АБО..АБО, НЕ ТО..НЕ ТО, понять понять ЧИ..ЧИ
  • 39. СПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ПРИЧИНОВІ ПРИЧИНОВІ ТОМУ ЩО,БО,ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО,У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ ЩО ЧАСОВІ КОЛИ.ЩОЙНО,ЯК ТІЛЬКИ,ЛЕДВЕ,ПІСЛЯ ТОГО ЯК ЧАСОВІ МЕТИ МЕТИ ЩОБ,ДЛЯ ТОГО ЩОБ, АБИ,З ТИМ ЩОБ УМОВНІ УМОВНІ ЯКЩО,КОЛИ,КОЛИ Б,ЯК ДОПУСТОВІ ДОПУСТОВІ ХОЧА,НАЗВАЖАЮЧИ НЕ ТЕ ЩО,ДАРМА ЩО,ХАЙПОРІВНЯЛЬНІПОРІВНЯЛЬНІ ЯК,МОВ,МОВБИ,НЕМОВ,НЕМОВБИ,НІБИ,НАЧЕ,НЕНАЧЕБТ ОЗ’’ЯСУВАЛЬНІЗЯСУВАЛЬНІ ЯК,ЩО
  • 40. СПОЛУЧНИК ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ Утворені внаслідок Складаються об’єднання в одне Не розкладаються з двох або слово двох частин на частини : більше слів : мови: а, але, і, та, бо, для того щоб, що + б = щоб, як, у зв’язку з тим що, як + би=якби, поки. через те що не + мов + би = немовби Щоб добре жити , треба чесно робити.. Кінь знає про те , який на нім вершник.б не намагалася вона починати робити , все випадало з р Тісний будинок , проте коли власний—найкращий.
  • 41. ЧАСТКА Розряди часток за значенням Частка -службова частина мови, яка надає словам або реченням додаткових смислових чи емо- ційних відтінків , а також служить дляСловотворчі творення нових слів та граматич- них форм формотворчі Формотворчі модальні
  • 42. ЧАСТКА СЛУЖАТЬ ДЛЯ ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ,ПРИСЛІВ НИКІВ,ЗВОРОТНИХ ДІЄСЛІВ,Словотворчі СПОЛУЧНИКІВ,ЧАСТОК БУДЬ-, НЕБУДЬ-, Будь-хто, який- ХТОЗНА-, небудь, КАЗНА-, хтозна-що, казна- АБИ-,ДЕ-, де, -СЯ,-СЬ, абиякий, атож, -ЖЕ(-Ж), спуститись, НЕ-,НІ-, невже, неначе, Б-,(БИ-) якби, ніколи, якийсь
  • 43. ЧАСТКАФормотворчі Для творення форм Умовного способу та 3-ї особи наказового способу дієслова: Хотів би, Би (б), хай , нехай робив би, міг би, полетіла б,нехай зроблять
  • 44. ЧАСТКА ПИТАЛЬНІ ПИТАЛЬНІ ПРИЄДНУВАЛЬНІ ПРИЄДНУВАЛЬНІ ПІДСИЛЮВАЛЬНІ ПІДСИЛЮВАЛЬНІСПОНУКАЛЬНІ СПОНУКАЛЬНІ СТВЕРДЖУВАЛЬНІ СТВЕРДЖУВАЛЬНІ МОДАЛЬНІ МОДАЛЬНІ КІЛЬКІСНІ КІЛЬКІСНІ ЗАПЕРЕЧНІ ЗАПЕРЕЧНІ ВИДІЛЬНІ ВИДІЛЬНІ ВКАЗІВНІ ВКАЗІВНІ ОЗНАЧАЛЬНІ ОЗНАЧАЛЬНІ
  • 45. ЧАСТКА Правопис часток Окремо Через дефіс Разом Зробили-таки, 1.Чим би то , такі-от, все ж таки, ходім-бо, Якнайкраще,2.Хоча б ,що за, казна-чий, чимшвидше, навряд чи хтозна-коли, абиколи, 3.Сказав би, будь-що, щоб, якби, хай цвіте, бозна-що, отже,осьде, 4.Написав же, будь-де онде,швидко й пішли немовбито
  • 46. Науковий розмовний художній Стилі мовлення офіційно-публіцистичний діловий конфесійний
  • 47. Правопис частки НЕ з різними частинами мови Разом 1.З усіма словами, що без не не вживаються: немовля, невід, неволити. 2.З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється нове слово, яке можна замінити синонімом без НЕ : недовіра-підозра, недобре-погано. 3.Коли частка входить до складу префікса НЕДО: недосяжний. недогляд, недобачати, недоконаний. 4.З дієприкметником без залежних від нього слів: Незасіяне поле чекало на дбайливі руки господаря.5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них єслова дуже, вельми, надзвичайно , що збільшують ступінь якості : надзвичайно неправдива історія .
  • 48. Написання НЕ з різними частинами мови Окремо1. З числівниками, займенниками, займенниковими прислівниками, службовими словами : Не три, не такий, не який-небудь.2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими прислівниками : Не хотів, не розуміючи, не гаразд. 3. З іменниками , прикметниками, прислівниками, дієприкметниками, при протиставленні: Він працював не швидко, а повільно. 4. З дієсловами з префіксом ДО , якщо вказує на закінчення дії або додатковий процес: Не досолить – не доїсть. 5.Якщо в реченні є заперечення : Чи не рано я прийшов? 6. З прислівниками : не до лиця, не до смаку.
  • 49. Написання НІ з різними частинами мови Разом 1. У заперечних займенниках, якщо після НІ немає прийменника : Нічий,ніякий,ніхто. 2.У заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніскільки,нітрохи. 3.У словах, які без НІ не вживаються : нівечити, нікчемний.
  • 50. Написання НІ з різними частинами мови Окремо1. Якщо НІ заперечує наявність дії, ознаки предмета: ні людини, ні кроку. 2. У складі фразеологізмів: ні той ні цей; ні риба ні м’ясо; ні туди ні сюди. 3. Якщо НІ виступає як повторюваний сполучник:немає в мене ні грошей, ні хати, ні путнього вбрання. 4. У займенникових сполученнях, якщо після НІ є займенники з прийменником: ні до чого, ні з ким , ні до кого.
  • 51. Розряди ЕмоційніВиражає почуття, емоції,волевиявлення, але не Волевиявлення називає їх; звуконаслідування Звуконаслідувальні слова Етикетні Вид за походженням Похідні : Непохідні Матінко,браво, Ох,ех,гей леле,жах
  • 52. Розділові знаки у вигуках Кома ! Якщо стоїть наЯкщо стоїть на початку початку речення і або в середині вимовляється з речення: підвищеноюО, як горить душа моя інтонацією: тривожна Ой! Як тут гарно.
  • 53. КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬРозділові знаки у вигуках 1,Якщо вигук стоїть перед особовим займенником : Ой ти дівчино, з горіха зерня. Після НУ ,ОЙ,АХ, ужитих для Підсилення та О,ОЙ перед звертаннями: Ну що б,здавалося, слова … Ой Музо! Ся пісня двосічна,мов зброя..

×