• Save
Social Respon.Business
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×
 

Social Respon.Business

on

  • 1,573 views

 

Statistics

Views

Total Views
1,573
Views on SlideShare
1,570
Embed Views
3

Actions

Likes
0
Downloads
0
Comments
0

1 Embed 3

http://www.lmodules.com 3

Accessibility

Categories

Upload Details

Uploaded via as Adobe PDF

Usage Rights

© All Rights Reserved

Report content

Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
  • Full Name Full Name Comment goes here.
    Are you sure you want to
    Your message goes here
    Processing…
Post Comment
Edit your comment

Social Respon.Business Social Respon.Business Document Transcript

  • Соціальна відповідальність бізнесу: принципи системної дії 27 жовтня 2006 року м. Київ
  • Розроблено Експертною радою Форуму соціально відповідального бізнесу України Оргкомітет Форуму: тел.: (044) 599-32-62, т/ф: (044) 236-38-05 e-maіl: pr@pr-lіga.org.ua ___________________________________________________________________________ Документ розроблено та надруковано за фінансової підтримки Агенції з Міжнародного розвитку UCID та компанїї „Київстар”
  • Зміст Преамбула Розділ I. Загальні положення Розділ II. Приципи організації 1. Загальна характеристика організації та оприлюднення інформації 2. Відповідальність перед споживачами, постачальниками, персоналом 3. Екологічна відповідальність 4. Відповідальне ставлення організації до суспільства 5. Автори документу
  • Преамбула 16 грудня 2005 року в Палаці мистецтв «Український Дім» пройшов форум «Соціальна відповідальність українського бізнесу: принципи, протиріччя, перспективи». Участь у форумі брали представники понад 100 організацій з усіх регіонів України, зокрема – Представництва ООН в Україні, Верховної Ради України тощо. Основним результатом стало підписання Меморандуму про соціальну відповідальність бізнесу в Україні, що дає чітке розуміння поняття «соціально відповідальний бізнес». Учасники форуму прийняли також рішення про створення всеукраїнського громадського руху – «Форум соціально відповідального бізнесу України». Мета Форуму – вивести соціально відповідальне підприємництво на рівень нових вимог сучасного етапу розвитку України й забезпечити стійкий, ефективний діалог між бізнесом, владою і суспільством Для того, щоб надати руху соціально відповідальних бізнесів України системності та ефективності, Форум прийняв рішення про підготовку базового методологічного документу, який би визначав принципи та основні методологічні, методичні основи соціальної політики бізнесу, оприлюднення результатів соціальної діяльності. Для розробки даного документу була створена Експертна комісія на чолі з А.Севастюк («Ейвон Косметікс Юкрейн»). До комісії увійшли представники провідних українських та міжнародних бізнесів та бізнес-спілок: компанії «Київстар», «ТНК-ВР Україна», «Майкрософт-Україна», «СУАЛ-Холдинг», Першого кредитного товариства, банку «Надра», «Бритиш Американ Тобако», «Ейвон Косметикс Юкрейн», Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, Української ліги зі зв”язків із громадськістю тощо, а також провідні експерти із державних, громадських, міжнародних організацій (склад авторського колективу наведений наприкінці документу). Було поставлене завдання – створити методологічний документ, який базується на досягненнях та досвіді міжнародного бізнесу та міжнародних організацій з врахуванням реалій українського суспільства та українського бізнесу.Такий документ був успішно розроблений та після апробації прийнятий Вищою радою Форуму соціально відповідального бізнесу 27 листопада 2006 р. Поява документа стала закономірним продовженням приєднання багатьох учасників Форуму до Глобального договору ООН 25 квітня 2006 року. Усвідомлюючи важливість формування соціальної звітності у сфері сталого розвитку, учасники Форуму прийняли за основу роботи низку базових документів, розроблених структурами ООН, Європейським Союзом, Верховною Радою України (їх перелік подано в розд. I). Мета цього документа – показати компаніям (та іншим організаціям) перевірені досвідом принципи системної дії в сфері соціальної відповідальності, які підвищують конкурентноспроможність бізнесу, зміцнюючи насамперед його нематеріальні активи: корпоративний бренд, корпоративну ідентифікацію співробітників, лояльність та підтримку соціального середовища в місці дислокації бізнесу. Застосування даного документу також дає відчутні переваги бізнесам, зменшуючи ризики при продажу бізнесів, підвищуючи вартість бізнесу при виходу на міжнародні ринки капіталу тощо.Але головне – документ дає бізнесам, які застосовуватимуть даний документ як основу для системної практики, здатність формувати такий менеджмент соціальної дії, який дає для самої компанії чіткі критерії успіху, основу для діалогу із зацікавленими сторонами, в тому числі із інвесторами, міжнародними організаціями, владою. Головним призначенням документу є підсилення менеджменту компанії, він звернений насамперед до внутрішньої аудиторії, а не до зовнішньої. Термін «соціальний звіт», який використовуються у даному документі, треба сприймати насамперед як
  • внутрішній документ компанії, частини бізнес-плану та методичну вказівку для менеджменту у реалізації мети – підвищенні конкурентноспроможності організації, а жодним чином не обов’язок перед зовнішніми аудиторіями. Рішення: оприлюднювати чи не оприлюднювати внутрішню інформацію щодо діяльності організації у сфері соціальної відповідальності є виключно внутрішньою справою компанії. Наявність чи не наявність звіту не може розглядатися як основа до зовнішнього оцінювання соціальної позиції компанії, тим більше в умовах ринків та суспільств, що тільки формуються на засадах відкритості. Важлива сама соціальна позиція та реальна практика компанії, а не факт наявності чи не наявності формального документу для зовнішньої аудиторії. Найбільшу цінність даний документ у повному обсязі використання має, безперечно, для великого бізнесу, який йде на міжнародні ринки капіталу, бо застосування наведенних принципів соціальної дії є природнім та звичним для міжнародних інвесторів і є свідченням стабільності та надійності компанії,що має звіт по наведеній формі. Але і для середніх та малих підприємств даний документ є дуже важливим,бо показує орієнтири для росту, формує принципи ефективного менеджменту, навіть тоді,коли він реалізується у неповному обсязі. Кожна компанія цілком вільна також у виборі інших методів соціальної дії та оприлюдненя інформації. Більше того: для різних типів бізнесів прийнятними можуть бути різні рекомендації та підходи у даній сфері. Не може бути єдиних стандартів для всіх компаній, бо кожна компаніє є унікальним соціальним організмом. Даний документ лише орієнтує компанії, які стали на шлях системної соціальної дії, на принципи та методологію, яка в світі знайшла серед бізнесів найбільшу підтримку і яка, на думку авторського колективу, найбільш підходить для бізнесу,який діє в українському соціальному та економічному контексті. Документ ґрунтуються на методологічних та методичних порадах Глобальної ініціативи щодо звітності (GRI, 2002 рік) 1; збережено також «триєдиний підхід» – показники економічної, екологічної та соціальної результативності. Водночас у документі викладено поправки та додаткові критерії, введені в нього задля адекватності національній економічній та соціальній реальності. Принципи системної дії, викладені у даному документі, мають універсальний характер і можуть застосовуватися не лише компаніями, а й іншими організаціями. Ті організації, які починають впроваджувати даний документ у своїй діяльності, можуть застосовувати поетапний підхід. У такому разі слід починати з використання окремих елементів і поступово наближатися до викладених норм оприлюднення інформації2. Члени Експертної ради виходили з визначення соціально відповідального бізнесу, викладеного в Меморандумі про соціальну відповідальність бізнесу, що його учасники Форуму прийняли 16 грудня 2005 року (див. розд. I). Таке визначення відповідає принципам Глобального договору ООН, відповідним документам Європейського Союзу, 1 Див. рекомендації щодо поетапного застосування GRI, 2002 рік (с.76). 2 Зазначений стандарт звітності в області стійкого розвитку є визнаним широким колом міжнародної громадськості, і, одержав найбільше поширення в порівняння з іншими в усім світі. Даний факт обумовив наш вибір для дачі рекомендацій у відповідність методологією Глобальної ініціативи звітності. Випуск звітності в єдиному форматі полегшить єдине розуміння принципів і підходів, задачу сумісності термінології при представленні даних як в Україні так і за її межами. Проте, вважаємо за необхідне підкреслити , що існують інші стандарти звітності в цій області , крім того, компанія може прийняти рішення про випуск звіту у своєму – унікальному форматі.
  • українському законодавству та розумінню соціальної відповідальності лідерами бізнесу в Україні. Відповідно до такого визначення, існують певні критерії соціальної відповідальності. Наскільки бізнес є соціально відповідальним, показує факт реалізації на практиці відповідального ставлення до споживачів та партнерів, до потреб розвитку власного персоналу, співробітників, відповідального ставлення до довкілля, а вже потім – до зовнішніх соціальних потреб. Організація, яка веде зовнішню благодійницьку діяльність, але не ставиться відповідально до споживачів, партнерів, персоналу, довкілля, не може бути визнана соціально відповідальною. Таке тлумачення соціальної відповідальності формує розуміння того, що соціально відповідальна організація виводить свою соціальну спрямованість із реалізації загальних принципів досконалої бізнесової діяльності. Таким чином, унеможливлюється присвоєння статусу соціально відповідальної компанії тим організаціям, які ще не вийшли на відповідний рівень корпоративної ефективності. Відповідно, дотримання методичних порад даного документа дає стимул для процесу вдосконалення систем менеджменту, веде до зростання ринкової вартості бізнесу, бренду та корпоративної ідентичності. Український бізнес розвивається динамічно й різнопланово. Звідси випливає: 1. Щороку до даного документа потрібно буде вносити поправки, які наближатимуть його та український бізнес до міжнародної практики розвинених країн, зокрема – до застосування повної версії Глобальної ініціативи щодо звітності (GRI). 2. Компанії, які мають лідерський досвід та ресурси у сфері реалізації ідей соціальної відповідальності, можуть уже нині брати на себе додаткові зобов’язання й розширювати зону застосування звітності. Документ рецензований фахівцями з широких бізнесових, урядових, експертних кіл і доопрацьований з урахуванням висловлених пропозицій та зауважень. Компанії, які приймуть рішення рухатися шляхом соціальної відповідальності на основі даного документа, можуть розраховувати на консультативну підтримку робочих структур громадського об’єднання «Форум соціально відповідального бізнесу України». Авторськи колектив буде радий отримати відгуки, рекомендації щодо покращення змісту даного документу у майбутньому, або побажання про приднання до Форкму соціально відповідальних бізнесів України на е-mail: pr@prcshool.kiev.ua тел.:236-38-05
  • Розділ I. Загальні положення Документ «Соціально відповідальний бізнес: принципи системної дії» містить методологію соціально дії та порилюдення інформації, предметом якої є економічна, екологічна та соціальна результативність організації. Такий підхід надає організації низку переваг: ведення ефективного менеджменту, вирішення поточних проблем, діалог з інвесторами, споживачами, формування стратегічного зв’язку розрізнених та ізольованих функцій корпорації, можливість виявлення потенційних проблем галузі тощо. У цьому розділі міститься інформація щодо документів, на яких ґрунтуються дані Рекомендації, подано принципи соціальної дії з коротким тлумаченням та основні поняття документа. Автори користувалися такими документами: Глобальний договір ООН (UN Global Compact, 2000); Глобальна ініціатива щодо звітності (Global Reporting Initiative, GRI, 2000); Зелена книга ЄС «Популяризація європейських засад корпоративної соціальної відповідальності» (EU Green Paper «Promoting a European framework for Corporate Social Responsibility», 2001); Social Accountability International (SAI, 2001); Institute of Social and Ethical Accountability – «AccountAbility» (AA 1000, 2003); Total Quality Management; Конвенція ЄЕК ООН «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з екологічних питань (Орхуська конвенція); Конвенція МОП №44 «Про безробіття» (ст.ст. 1, 2); Конвенція МОП №87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію»; Конвенція МОП №98 «Про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів»; Конвенція МОП №154 «Про колективні переговори» (ст.ст. 2, 5); Конвенція МОП №155 «Про безпеку та гігієну праці» (ст.ст. 2, 3, 5); Конвенція МОП №157 «Про збереження прав у галузі соціального забезпечення» (ст.ст. 2–6); Закон України «Про захист прав споживачів»; Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини»; Закон України «Про колективні договори та угоди»; Указ Президента України «Про соціальний діалог», Закон України «Про екологічний аудит»; Закон України «Про екологічну експертизу» тощо. Принципи соціальної дії та оприлюдненя інформації Автори підкреслюють, що цілком поділяють принципи Глобальної ініціативи щодо звітності (GRI). Тому ці принципи подаються без змін: Відкритість: повне розкриття процесів, процедур і припущень, що лежать в основі підготовки звіту, є необхідною умовою довіри до нього.
  • Залучення зацікавлених сторін: організація має систематично залучати зацікавлені сторони до процесу звітності, щоб з їх допомогою зосередитися на значимих питаннях і послідовно поліпшувати якість звітів. Верифікація: дані та інформація, що наводяться у звіті, мають бути запротокольовані, систематизовані, проаналізовані й представлені таким чином, щоб їх правдивість можна було перевірити за допомогою внутрішнього аудиту або зовнішнього процесу оцінки. Повнота: вся інформація, що є істотною для того, аби користувачі могли оцінити економічну, екологічну та соціальну результативність організації, має бути включена до звіту так, щоб вона відповідала зазначеним межам, сфері й тимчасовим рамкам останнього. Значимість: значимість – ступінь важливості, що надається кожному аспекту, показнику або фрагменту інформації і визначає ступінь, за якого інформація стає достатньо значимою для включення до звіту. Контекст сталого розвитку: організація, що готує звіт, має прагнути включити інформацію про свою результативність до більш широкого контексту екологічних, соціальних та інших меж і обмежень, якщо завдяки такому контексту інформація, що повідомляється, набуває істотного додаткового значення. Точність: принцип точності передбачає, що стосовно інформації, яка повідомляється, має бути досягнутий такий високий ступінь точності і такий низький рівень погрішності, щоб користувачі могли використовувати цю інформацію для прийняття рішень з великим рівнем упевненості. Об'єктивність: готуючи звіти, слід уникати упередженості при відборі й подачі інформації, а також прагнути представити збалансовану картину результативності організації. Зіставлення: у процесі підготовки низки звітів організація має послідовно підходити до визначення їхніх меж і сфери, повідомляти про будь-які зміни, а також коригувати раніше опубліковані дані. Ясність: організація має усвідомлювати різноманітні потреби та особливості різних груп зацікавлених сторін і публікувати інформацію в такій формі, яка була б доступною максимальній кількості користувачів, водночас зберігаючи прийнятний рівень детальності. Вчасність та регулярність: звіти слід публікувати з періодичністю, що відповідає потребам користувачів і характерові самої інформації. Основні визначення Соціальна відповідальність бізнесу – відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем. Сталий розвиток – віднайдення балансу між потребами нинішнього покоління в економічному добробуті, сприятливому навколишньому середовищі та соціальному добробуті без шкоди для аналогічних потреб майбутніх поколінь. Принцип запобігання – «З метою захисту навколишнього середовища держави відповідно до своїх можливостей широко застосовують принцип обережності. У тих випадках, коли існує загроза серйозної або незворотної шкоди, відсутність повної наукової впевненості не використовується як причина для зволікання із вжиттям
  • економічно ефективних заходів для запобігання погіршенню стану навколишнього середовища» (ст. 15 Ріо-де-Жанейрської декларації із захисту навколишнього середовища та розвитку). Екологічна ефективність – сягнення економічно виправданої ефективності використання природних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки й технологій та дотриманні вимог до охорони навколишнього середовища; характеризує результати управління екологічними аспектами підприємства. Екологічні права людини – різновид конституційних прав людини, до яких належать, насамперед, право на здорове (сприятливе) довкілля, право на відшкодування шкоди, завданої екологічними порушеннями здоров’ю та майну людини, право на достовірну інформацію про стан довкілля. Громада – група людей, об’єднаних спільними умовами проживання, взаємозв’язками, потребами, інтересами, рисами, становищем, завданнями і т. ін. Таким чином, громада може визначатися за однією, окремою ознакою: територіальною, статусною, за завданням тощо (наприклад, територіальна громада селища, люди з вадами слуху, викладачі вузів та ін.).
  • Розділ II. Соціальний звіт організації 1. Загальна характеристика організації та її звіту1 Цей розділ містить загальну характеристику компанії та звіту організації. Він надає контекст для розуміння й оцінки основної частини звіту компанії. 1.1. Стратегія організації Заява про бачення та стратегію організації щодо її внеску в сталий розвиток Заява може відображати бачення майбутнього організації. Вона має відповідати на такі запитання: З якими актуальними проблемами стикається організація в своїй галузі? Яким чином зацікавлені сторони брали участь у виявленні цих проблем? Які групи зацікавлених сторін мають найбільший стосунок до діяльності організації щодо кожної з проблем? Як цінності впливають на вирішення проблем, особливо в галузі соціальної відповідальності бізнесу? Якими є цілі та дії організації щодо кожної з цих проблем? При підготовці цього пункту організація має проявити гнучкий і творчий підхід. Рекомендується спиратися на показники та інформацію, що містяться в інших розділах звіту. Заява керівника організації, що описує основні елементи звіту Заява визначає загальну тональність звіту та сприяє зміцненню довіри до внутрішніх і зовнішніх показників. Рекомендуємо включити такі елементи: найважливіші елементи звіту, цілі організації, декларацію щодо дотримання принципів соціальної відповідальності бізнесу, основні досягнення та складнощі, порівняння досягнень із минулим роком, залучення зацікавлених сторін, проблеми на шляху до поєднання фінансової результативності з відповідальністю в галузі соціальної результативності, наслідки цього процесу. Таку заяву можна об’єднати із заявою про бачення та стратегію. 1.2. Характеристика організації Цей пункт має містити опис організації за такими напрямами: Назва організації, що звітує. Час створення організації, місцезнаходження головного офісу, країни, у яких організація здійснює свою діяльність. Основні види продукції та послуг, включно з брендами (якщо це можливо). Участь у виробництві цієї продукції та послуг. Структура діяльності організації. Основні підрозділи, керівні компанії, дочірні компанії та спільних підприємств. Форма власності, організаційно-правова форма. Характер ринків, на яких працює організація. 1 Цей розділ написано на підставі структури та змісту відповідного розділу GRI (2002 рік), с. 38
  • Масштаб організації (кількість співробітників в організації та представників по країні, продукція, послуги, витрати, активи). Організація має обрати систему показників, яка найкраще відповідає її діяльності та потребам зацікавлених сторін. До показників слід включити ті, які можна використати для отримання питомої величини на основі абсолютних цифр, що наведені інших розділах. Усі показники повинні мати стосунок до тієї частини організації, яку охоплює звіт. Огляд зацікавлених сторін. До зацікавлених сторін, як правило, відносять такі групи: громади — місцеві або об’єднані спільними інтересами; споживачі (роздрібні, оптові, бізнес, держава); акціонери та джерела капіталу (чи включені до біржового лістингу); постачальники (продукти, що постачаються/послуги – місцевий/національний/міжнародний масштаб діяльності); профспілки (ставлення до організації чи до її персоналу); персонал, зайнятий прямо або опосередковано (кількість, зв’язок з організацією); інші зацікавлені сторони (ділові партнери, місцеві органи влади, некомерційні організації) – тобто всі групи населення, які впливають на діяльність організації і на яких впливає або може вплинути ця діяльність. 1.3. Обсяг звіту У цьому пункті має бути зазначене таке: Контактна інформація з питань, пов’язаних зі звітом, у тому числі ім’я відповідального представника організації, адреса електронної пошти і веб-сайту. Період, за який представлено інформацію у звіті (наприклад, фінансовий/календарний рік). Дата публікації попереднього звіту (якщо його було опубліковано). Межі звіту (країни/регіони, продукція/послуги, підрозділи/ об’єкти/ спільні підприємства/дочірні компанії), а також будь-які обмеження звітності. У разі, якщо звітність не повністю охоплює весь діапазон економічних, екологічних та соціальних впливів організації, слід описати стратегію та графік досягнення повного обсягу впливу. Суттєві зміни розміру, структури, складу власників, продукції та послуг організації, що сталися від часу публікації попереднього звіту. Дані про спільні та дочірні підприємства, оренду виробництва й інші моменти, що можуть суттєво вплинути на порівняння з попередніми звітами або звітами інших організацій. Опис характеру та значення будь-яких формулювань інформації, що містяться в попередніх звітах, а також пояснення для таких формулювань (наприклад, злиття/поглинання, зміна періодів звітності, характеру бізнесу, методів оцінки). 1.4. Характеристика звіту Цей пункт включає: Критерії/визначення, використані для будь-яких видів звітності щодо економічних, екологічних і соціальних прибутків та витрат. Вагомі зміни в методах оцінки, застосованих до ключових економічних, екологічних та соціальних показників порівняно з попередніми звітами. Політики і внутрішні практичні підходи, спрямовані на підвищення точності, повноти і вірогідності звіту; підтвердження зазначених політик та підходів. Сюди слід включити системи менеджменту, процеси та аудити, що їх керівництво організації
  • використовує для забезпечення вірогідності й повноти інформації в рамках обраної сфери звітності. Політика і поточна практика щодо забезпечення незалежного підтвердження повноти звіту. Можливості одержання користувачами звіту додаткових даних про економічні, екологічні та соціальні аспекти діяльності організації, включно з інформацією про конкретні об'єкти (якщо вона доступна). 1.5. Структура керівництва організацією, зокрема діяльністю у сфері соціальної та екологічної відповідальності У цьому пункті слід подати таку інформацію: Структура управління організації, у тому числі управління у сфері відповідальності. Процеси щодо нагляду за тим, як організація виявляє економічні, екологічні та соціальні ризики й можливості, а також керує ними. Організаційна структура і ключові працівники, відповідальні за нагляд, реалізацію та аудит економічної, екологічної, соціальної політики й інших політик, пов'язаних із ними. Заяви про місію та цінності організації, самостійно розроблені кодекси поведінки і принципи, а також політики, що стосуються економічної, екологічної та соціальної результативності, і ступінь їх реалізації. 1.6. Зацікавлені сторони Діяльність щодо залучення зацікавлених сторін пов’язана з положеннями п. 1.2 «Характеристика організації» і відображає: Підхід до визначення та відбір основних зацікавлених у діяльності організації сторін, а також груп, взаємодію з якими варто активно розвивати. Підходи до консультацій із зацікавленими сторонами: частота консультацій за формами й зацікавленими групами (громадські слухання, опитування, фокус-групи, обговорення з місцевим населенням, корпоративні консультативні комітети, листування, спільні структури). Характер інформації, отримуваної в результаті консультацій із зацікавленими сторонами. Використання інформації, отримуваної в результаті залучення зацікавлених сторін (підходи до оцінки результативності, обрані за підсумками консультацій; вплив зацікавлених сторін на прийняття рішень, що стосуються політики чи діяльності організації). Проведення досліджень у колі зацікавлених сторін (споживачів, контрагентів, громадських організацій, державних установ тощо) з метою виявлення існуючих питань стосовно діяльності компанії, включно з інформацією про витрачені кошти та заходи для вирішення порушених питань. Організація обміну досвідом між бізнес-партнерами, постачальниками та навчання споживачів, у тому числі перелік заходів та інформація про витрачені кошти. 1.7. Рамкові політики й системи менеджменту Показники, що стосуються політик, включені до цього та наступних розділів (оскільки фрагменти інформації мають бути логічно згруповані за розділами). Широкі, рамкові політики, найбільш тісно пов'язані зі структурою управління та системами менеджменту,
  • мають бути відображені у відповідному розділі. Більш докладні політики, наприклад – політика щодо дитячої праці, можуть бути відображені в наступних розділах. Отже, рамкові політики й системи менеджменту потрібно описувати таким чином: Пояснення того, чи застосовує організація принцип запобігання1 і яким чином (приклади, що ілюструють підхід організації до менеджменту ризиків у процесі планування діяльності або під час розробки та виведення на ринок нової продукції). Розроблені зовнішніми сторонами добровільні економічні, екологічні та соціальні хартії, системи принципів або інші ініціативи, до яких організація приєдналася чи які вона підтримує. Тут слід зазначити дату прийняття і країни/види діяльності, на які поширюються ініціативи. Повноправне або асоційоване членство в галузевих і ділових асоціаціях, а також національних та міжнародних організаціях. Політики та/або системи, застосовувані для управління впливами, що виникають на різних етапах життєвого циклу продукції, у тому числі: управління ланцюжками поставок у частині, що стосується екологічної та соціальної результативності постачальників і підрядників; ініціативи щодо розширення відповідальності за продукцію або послуги (включно із зусиллями, що починаються на етапі розробки продукції з метою мінімізації негативного впливу, пов'язаного з її виробництвом, використанням та остаточною утилізацією). Підхід організації до управління непрямими економічними, екологічними та соціальними впливами, що є результатом її діяльності (див. обговорення непрямих економічних впливів у пп. 2, 3, 4, 5 цього розділу). Основні рішення щодо змін місця розташування або масштабу діяльності (слід пояснити суттєві рішення – наприклад, щодо закриття чи відкриття заводів або інших об'єктів, розширення чи скорочення виробництва). Програми й процедури щодо економічної, екологічної та соціальної результативності, у тому числі обговорення: визначення пріоритетів і цілей; важливих програм, спрямованих на підвищення результативності; внутрішнього обміну інформацією та навчання; моніторингу результативності; внутрішніх і зовнішніх аудитів; оцінки з боку вищого керівництва. Стан сертифікації систем економічного, екологічного та соціального менеджменту (відповідність стандартам у сфері екологічного менеджменту, наявність систем менеджменту умов праці, соціальної підзвітності або інших систем, для яких існує формальна сертифікація). Інформування громадськості та її участь у процесі прийняття рішень, що стосуються стану навколишнього середовища. 1 Див. розд. І «Основні визначення».
  • 2. Відповідальність перед споживачами, постачальниками, персоналом Споживачі A1 Характеристика обсягу продажу.1 A2 Географічний поділ за ринками.2 Для кожного виду продукції або групи продукції слід зазначити частку національного ринку, яку вони займають, й обсяг продажів (зокрема, якщо останній становить більше 5% ВВП). Можна надати дані окремо щодо кожної територіально-адміністративної одиниці України та щодо інших країн, якщо це доцільно. Постачальники A3 Вартість усіх придбаних товарів, матеріалів та послуг.3 A4 Відсоток контрактів, які за якими було виплачено кошти згідно із домовленостями, за винятком домовлених штрафних санкцій.4 A5 Додатково. Поділ постачальників за організаціями та країнами.5 Персонал A6 Політика компанії у сфері оплати праці з розбивкою за територіально- адміністративними одиницями України та іншими країнами (слід навести виплати тільки за звітний період). Джерела капіталу A7 Виплати джерелам капіталу з розбивкою на відсотки за зобов’язаннями та позиками, а також дивіденди за всіма видами акцій із зазначенням будь-якої заборгованості по дивідендах.6 A8 Збільшення/зменшення нерозподілених прибутків наприкінці періоду.7 Державний та громадський сектор A9 Загальна сума сплачених податків усіх видів із поділом за країнами.8 A10 Отримані субсидії з поділом за країнами або регіонами.9 A11 Пожертвування громадам, громадським організаціям з уточненням щодо форми надання допомоги для кожної групи (у формі надання товарів, послуг, грошовій формі).10 A12 Додатково. Загальна сума, витрачена на розвиток інфраструктури, що не стосується основного бізнесу.11 1 EC 1 GRI, тут і далі зазначено код показників GRI (2002 рік). 2 EC 2 GRI. 3 EC 3 GRI. 4 EC 4 GRI. 5 EC 11 GRI. 6 EC 6 GRI. 7 EC 7 GRI. 8 EC 8 GRI. 9 EC 9 GRI. 10 EC 10 GRI 11 EC 12 GRI
  • 3. Екологічна відповідальність Екологічна складова сталого розвитку відіграє важливу роль у діяльності організації, адже остання впливає на природу, у тому числі на землю, повітря та воду. Пропонуємо включати до звіту як абсолютні величини, що відображають масштаб впливу на ресурси, так і відносні, що показують ефективність організації і дають змогу порівнювати організації різних масштабів. Рекомендуємо також включити до звіту опис заходів щодо запобігання негативному впливу на навколишнє середовище. Сировина B1 Загальна кількість використаної сировини, крім води (поділити на типи, зокрема відновлювані та невідновлювані) (т, кг, об’єм).16 Енергія B2 Пряме використання енергії з розбивкою за першочерговими джерелами (дж). Слід показати всі джерела енергії, використовувані організацією для власних потреб, а також для виробництва й постачання енергетичних продуктів іншим організаціям.17 B3 Ініціативи щодо підвищення енергоефективності.18 Вода B4 Загальний обсяг використаної води.19 Біорізноманітність B5 Місце розташування та площа земель, що перебувають у власності, оренді або під управлінням організації.20 B6 Опис основного впливу, пов’язаного з діяльністю організації, її продукцією та послугами, на біорізноманітність у наземних, прісноводних та морських екосистемах.21 Викиди та відходи B7 Загальна кількість викидів, пов’язаних з утворенням парникового ефекту, СО2, т. B8 Загальна кількість відходів із розбивкою за типами та способами перетворення. Способи перетворення включають компостування, повторне використання, вторинну переробку, відновлення, спалювання, розміщення на полігоні. Слід описати підхід, застосовуваний до класифікації та оцінки кількості відходів.22 B9 Значимі викиди у воду. B10 Значимі розливи хімічних речовин, нафти, палива – загальна кількість і загальний об’єм. Значимість визначається на основі як масштабу розливу, так і впливу на навколишнє середовище. B11 Додатково. Загальна кількість викидів інших парникових газів (CH4, хлорфторвуглеводень (ХФВВ), перфторвуглець (ПФВ) та SF6). Використання та викиди 16 EN 1 GRI. 17 EN 3, EN 4 GRI. 18 EN 17 GRI. 19 EN 5 GRI. 20 EN 6 GRI. 21 EN 20 GRI. 22 EN 11 GRI.
  • озоноруйнуючих речовин, NOx, SOx та інші вагомі викиди в атмосферу з розбивкою за видами. Продукція та послуги B12 Додатково. Значимий вплив на навколишнє середовище основних видів продукції та послуг (там, де це можливо, слід навести кількісні дані).23 B13 Додатково. Масова частка продукції, що може бути повернута по закінченні терміну служби, у загальному обсязі проданої продукції, а також частка продукції, що фактично повертається (поняття «повертається» стосується матеріалів або компонентів продукції, що їх можна використати вдруге або піддати вторинній переробці).24 Транспорт B14 Додатково. Значимий вплив на навколишнє середовище перевезень, пов'язаних із діяльністю організації.25 Витрати B15 Додатково. Витрати, пов'язані з діяльністю в екологічній сфері, у розбивці за типами витрат.26 Екологічні права громадян B16 Додатково. Дотримання екологічних прав громадян. 23 EN 14 GRI 24 EN 15 GRI 25 EN 34 GRI 26 EN 35 GRI
  • 4. Показники відповідального ставлення організації до суспільства Соціальну складову сталого розвитку варто відносити до впливу організації на соціальні системи, у рамках яких вона функціонує. Для оцінки соціальної результативності може здійснюватись аналіз впливу організації на зацікавлені сторони на місцевому, національному та глобальному рівнях. Для деяких питань соціального характеру важко знайти кількісну міру, тому деякі показники передбачають якісну оцінку діяльності організації, у тому числі політик, процедур та підходів до менеджменту. Організація праці Зайнятість C1 Розподіл працівників (де це можливо) за областю, районом, країною, статусом, типом зайнятості. До звіту слід включити також залучених працівників, яких Ваша організація використовує разом з іншими роботодавцями (наприклад, орендовану в агентствах з тимчасового надання персоналу), з розбивкою за областю, районом, країною.27 C2 Загальна кількість робочих місць, що їх створює Ваша організація; середня зміна кадрів із розбивкою за регіоном/країною.28 C3 Соціальні виплати та пільги працівникам, включно зі встановленими законом (наприклад, видатки на медичні послуги, освіту, за інвалідністю, материнством, при виході на пенсію).29 Взаємовідносини працівників і менеджерів C4 Частка працівників, представлених незалежними профспілковими організаціями, об’єднаннями, або частка працівників, охоплених колективними договорами, з розбивкою за регіоном/країною.30 C5 Політики та процедури, що стосуються інформування працівників, переговорів та консультацій з ними щодо змін у діяльності організації (наприклад, її реструктуризації).31 C6 Заходи щодо забезпечення офіційної участі працівників у прийнятті рішень або управлінні, у тому числі корпоративному.32 Охорона праці та виробнича безпека C7 Практичні підходи до повідомлень про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, а також до їх реєстрації. Типовий рівень виробничого травматизму, випадків тимчасової непрацездатності, кількість нещасних випадків із летальним наслідком, що були пов’язані з роботою.33 C8 Ініціативи компанії, що забезпечують створення й підтримку додаткових, стосовно встановлених законодавством, норм охорони здоров’я та безпеки на робочих місцях, включно з медичним обслуговуванням працівників підприємства, підтримкою материнства і дитинства, створенням/підтримкою санітарно-гігієнічних та ергономічних умов праці. 27 LA 1 GRI. 28 LA 2 GRI. 29 LA 12 GRI. 30 LA 3 GRI. 31 LA 4 GRI. 32 LA 13 GRI. 33 LA 5, LA 7 GRI.
  • C9 Політика або програми організації в галузі ВІЛ/СНІД (як на виробництві, так і за його межами)34. C10 Додатково. Підтвердження суттєвої відповідності до «Рекомендації МОП з систем менеджменту охорони здоров’я персоналу». Опис офіційних угод із професійними спілками та іншими представниками працівників, що стосуються охорони здоров’я та безпеки на робочому місці, а також загальний обсяг робочої сили згідно з цими угодами.35 Навчання та освіта C11 Загальна кількість годин навчання на рік на одного працівника з розбивкою за категорією співробітників (керівництво, спеціалісти тощо).36 C12 Додатково. Цільові політики й програми в галузі управління кваліфікацією персоналу та постійного навчання. Програм, що сприяють працевлаштуванню співробітників у разі потреби, а також програми підтримки працівників, які завершують кар’єру.37 Рівні можливості C13 Політики та програми, спрямовані на забезпечення рівних можливостей, системи моніторингу дотримання цих політик та програм, а також результати моніторингу (опис може включати інформацію про запобігання тиску на робочому місці, дискримінації тощо). Склад вищого керівництва та органів корпоративного управління, включно зі співвідношенням жінок/чоловіків та іншими показниками в цьому контексті.38 Соціально відповідальна реструктуризація C14 Політики та ініціативи компанії, покликані забезпечити проведення реструктуризації соціально відповідальним шляхом: діалог із представником трудового колективу, зокрема – завчасне попередження про реструктуризацію, сприяння в перепідготовці та подальшому працевлаштуванні персоналу тощо. Права людини C15 Політики, процедури та організаційна структура, спрямовані на забезпечення будь- яких прав людини; співвідношення діяльності організації із Загальною декларацією прав людини ООН, Конвенцією з основних прав людини МОП39 та Орхуською конвенцією про екологічні права людини. C16 Політики та процедури, спрямовані на оцінку і поліпшення результативності в галузі прав людини, включно із системами моніторингу.40 C17 Загальна політика та програми запобігання будь-яким формам дискримінації в діяльності організації.41 C18 Політика в галузі свободи об’єднання в різні громадські організації та ступінь впровадження цієї політики в організації.42 C19 Політика щодо невикористання дитячої праці відповідно до Конвенції 138 МОП; процедури та програми в цій галузі.43 34 LA 8 GRI. 35 LA 14 GRI 36 LA 9 GRI. 37 LA 16, LA 17 GRI. 38 LA 10, LA 11 GRI. 39 HR 1 GRI. 40 HR 3 GRI 41 HR 4 GRI. 42 HR 5 GRI.
  • C20 Політика щодо невикористання примусової праці, ступінь впровадження в організації.44 C21 Додатково. Навчання працівників політик та практичних підходів у галузі прав людини в діяльності організації; підходи до оскарження різноманітних рішень; політика щодо недопущення покарань як помсти, конфіденційна подача скарг співробітниками. Політики та процедури, спрямовані на врахування потреб представників корінних та малочисельних народів і вирішення можливих конфліктів; частка отриманих у певній місцевості доходів, що розподіляється серед корінних та малочисельних народів. Суспільство Громади, розташовані на територіях, на які поширюється діяльність компанії C22 Політика з управління впливами на місцеві громади територій, на яких організація проводить свою діяльність. Процедури та програми в цій галузі, у тому числі системи моніторингу і його результати (опис процедур щодо визначення та залучення до діалогу зацікавлених груп місцевого населення).45 Відповідність діяльності компанії в усіх її аспектах пріоритетам, що визначені громадами, у яких вона працює. C23 Обсяг фінансових, людських, інтелектуальних ресурсів, інвестованих у громаду, у тому числі обсяг бюджету, спрямованого на соціально відповідальну діяльність (в абсолютному вимірі або у відсотковому співвідношенні із загальним бюджетом компанії) та кількість беніфіціарів соціальної допомоги. C24 Додатково. Отримання нагород, що стосуються соціальної, етичної та екологічної результативності.46 Соціальне партнерство C25 Діяльність організації спільно зі структурами, з якими налагоджено партнерство (державні організації, бізнес-структури, неурядові організації тощо). Довгостроковість соціальних партнерств (кількість проектів, виконаних з тим чи іншим партнером, тривалість існування партнерств). Запобігання хабарництву та корупції C26 Політика, системи менеджменту і процедури, а також механізми їх дотримання для організацій та громадян, спрямовані на запобігання хабарництву і корупції.47 Конкуренція й ціноутворення C27 Політика, системи менеджменту і процедури, а також механізми їх дотримання, спрямовані на недопущення монополістичної практики і протидію конкуренції. Додатково. Рішення суду щодо випадків порушення антимонопольного законодавства.48 Етика ведення бізнесу C28 Наявність політик та процедур, пов’язаних з етикою ведення бізнесу, зокрема у сферах запобігання корупції, дискримінації, в антимонопольній сфері, щодо лобізму, їх опис. Відповідальність за продукцію 43 HR 6 GRI. 44 HR 7 GRI. 45 SO 1 GRI. 46 SO 4 GRI. 47 SO 2 GRI 48 SO 6, SO 7 GRI.
  • Здоров‘я та безпека споживачів C29 Політика щодо охорони здоров'я і забезпечення безпеки споживача в процесі використання продукції і послуг, рівень фактичної сформованості цієї політики і застосування на практиці; процедури та програми в цій галузі, у тому числі системи моніторингу і його результати.49 C30 Заходи щодо захисту споживчого ринку від фальсифікованої та неякісної продукції. C31 Додатково Відповідність добровільним кодексам, знаки або нагороди, що стосуються соціальної і/або екологічної відповідальності, які організація одержала або має право використовувати.50 Продукція та послуги C32 Політика, системи менеджменту і процедури, а також механізми їх дотримання в галузі інформування про властивості продукції та її маркірування.51 С33 Впровадження певних обмежень у веденні бізнесу (у звіті слід подати перелік таких обмежень). C34 Додатково. Розміщення додаткової інформації, що не є обов’язковою відповідно до чинного законодавства, стосовно продукції, товарів (додаткові попереджувальні написи щодо можливої небезпеки товару, розширена інформація про вміст, інгредієнти продукції тощо). C35 Додатково. Політика, системи менеджменту і процедури, а також механізми їх дотримання в галузі задоволення споживачів, включно з результатами відповідних опитувань та досліджень.52 Реклама C36 Цей пункт є додатковим, тут можна описати політики, системи менеджменту і процедур у галузі дотримання стандартів та добровільного кодексу у сфері реклами. Повага до приватного життя C34 Політика, системи менеджменту і процедури, а також механізми їх дотримання в галузі недоторканності приватного життя споживача.53 49 PR 1 GRI. 50 PR 6 GRI. 51 PR 2 GRI. 52 PR 8 GRI. 53 PR 3 GRI.
  • Автори документу: Представники бізнесу та бізнес-спілок: «Бритиш Американ Тобако Україна», Тищенко-Тишковець Олена, спеціаліст з корпоративних питань «Ейвон Косметікс Юкрейн», Севастюк Аліна, менеджер зі зв‘язків із громадськістю Журнал «PR-менеджер», Сладкевич Ксенія, головний редактор «Кока-Кола – Україна», Жулинська Леся, керівник служби зі зв'язків із громадськістю Компанія «Київстар», Скиба Руслан, начальник відділу зв'язків із громадськістю і внутрішніми комунікаціями компанії КП «Житло інвестбуд-УКБ», БК «Київський будівельник», БФ «Солом’янка», Шарафетдінов Петро, заступник директора, віце-президент, голова правління Кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство», Азаров Андрій, голова правління Кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство», Лозіцька Ольга, керівник департаменту зовнішніх зв’язків «Майкрософт Україна», Лановенко Валерій, генеральний директор «Майкрософт Україна», Бунятян Ольга, менеджер програм у галузі освіти Мережа торговельних центрів «Квадрат», Магда Яна, менеджер зі зв'язків із громадськістю Телекомпанія «Магнолія-ТВ», Ткаченко Євгенія, генеральний директор ТОВ «Нестле Україна», Самойленко Лариса, менеджер зі зв'язків із громадськістю «Mainstream Communication & Consulting», Королько Валентин, президент, зав. кафедри PR НаУКМА Група «СУАЛ-Холдинг» (Запорізький алюмінієвий завод), Федосєєва Ольга, директор департаменту по співпраці з владою «ТНК – ВР Україна», Вороненко Віктор, провідний спеціаліст Представники влади та міністерств: Верховна Рада України, Хара Василь, Народний депутат України Міністерство у справах міжнародного розвитку Великої Британії, Заярна Олександра, радник з питань державного управління Посольства Великої Британії Секретаріат Президента України, Бевз Володимир, завідуючий відділом Головної служби соціально-економічної політики Представники громадських організацій: Асоціація «Мир. Краса. Культура», Сазонова Валентина, президент Асоціація міст України та громад, Кабаренкова Євгенія, керівник прес-служби Благодійний інформаційний центр «Зелене досьє», Малькова Тамара, директор
  • Благодійний фонд «Творчий центр Каунтерпарт», Кікоть Оксана, менеджер програм Благодійний фонд «Творчий центр Каунтерпарт», Паливода Любов, Всеукраїнська асоціація працівників торговельних підприємств, Савченко Людмила, президент Всеукраїнське громадське об’єднання підприємців «Нова Формація», Співаковський Володимир, голова правління Всеукраїнська громадська організація «Українська ліга зі зв‘язків із громадськістю», Ротовський Андрій, президент Донецький міський благодійний фонд «Доброта», Рогалін Яків, директор Представництво міжнародної благодійної організації «Кожній дитині» в Україні, Дибайло Василина, менеджер з організаційного розвитку Мережа громадянської дії в Україні UCAN, Мацібох Олена, директор з адміністративних питань та спеціальних проектів Мережа громадянської дії в Україні UCAN, Фелітті Барбара, регіональний директор проекту UCAN Українська академія бізнесу та підприємництва, Кухтик Тамара ректор Українська асоціація якості, Калита Петро, президент, член Ради Європейської організації якості Український жіночий фонд, Карбовська Наталя, голова правління Український форум ґрантодавців, Попов Ігор, директор Фонд «Євразія», Мінаков Михайло, директор з розвитку програм по Україні, Білорусі та Молдові Фундація імені князів-благодійників Острозьких, Краплич Руслан, голова ради директорів Центр Корпоративного Громадянства, Бегма Юлія, директор Центр коучингу та консалтингу, Будзан Богдан, президент