Your SlideShare is downloading. ×
Трипільська культура
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×
Saving this for later? Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime – even offline.
Text the download link to your phone
Standard text messaging rates apply

Трипільська культура

1,489
views

Published on

Published in: Education

0 Comments
2 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total Views
1,489
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
0
Actions
Shares
0
Downloads
25
Comments
0
Likes
2
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Міністерство Освіти Науки Молоді та Спорту України Закарпатський державний університетФакультет міжнародного права та міжнародного бізнесу Кафедра суспільних наук Реферат З дисципліни ‖ Історія України ‖ Трипільська археологічна культура Виконала студентка 1 курсу денної форми навчання за напрямом ‖ Прикладна лінгвістика‖ Бабій Інеса Петрівна Науковий керівник: доц. Богів О.Я Ужгород – 2012
  • 2. Трипілля Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення
  • 3. Серпень 2003,с.Тальянки, Черкащина Понад п`ятдесяти вчених зУкраїни, Росії, Великобританії, Румунії, Ізра їлю та Молдови взяли участь у міжнародній науково- практичній конференції, присвяченій 110-ої річниці відкриття трипільської культури
  • 4. Вікентій Хвойка першим відкрив поселення трипільської культури на Київщині біля сіл Трипілля, Халеп’я, Вере м’я, Жуківці, Щербанівк а був переконаний у її місцевому походженні, вважав, що вона належала осілому землеробському населенню – нашим предкам - прасловянам
  • 5. Вікентій Хвойка започаткував дискусію про етногенез слов’ян відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв (тепер Національний історичний музей) Памятник Вікентію Хвойці в селі Трипілля
  • 6. Час існування Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від камяного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь) Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є. Енеоліт – Бронзови Залізний Кам’яний вік Мідний вік й вік вік VI - III тис. II тис. IV - III тис. до н.е. до н.е. до н.е.Палеолі Мезоліт Неоліт т
  • 7. Територія поширення Величезна територіялісостепової і частковостепової смуги Правобе-режної України, Молдови іСхідної Румунії, межиріччяДніпра й Дністра, сягаючина півночі волинського ікиївського Полісся тапониззя р. Десни, а напівдні – причорноморськихстепів За останніми археологіч-ними даними, площатериторії України, зайнятатрипільськимиплеменами, на сьогоднідорівнює близько 600 тис.гектарів На ній виявлено близькодвох тисяч трипільськихпоселень
  • 8. Дискусія про походженнятрипільської культури Принесли первісні Її коріння треба індоєвропейцішукати на Балканах (арійці), які виникли чи у Східному на Близькому Сході Середземномор’ї та в Малій Азії Гіпотези Автохтонна, виникла на основі місцевої неолітичної людності
  • 9. Трипільські поселення.Ранній етап (4000—3600 рр. до н. е.) Поселення: мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м
  • 10. Трипільські поселення.Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.) Поселення: будувалися на зручних для оборони місцях мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення центральний майдан поселення виконував ритуально- символічну, об’єднуючу функцію зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за
  • 11. Трипільські поселення.Пізній етап (3150—2350 рр. до н. е.) Поселення - протоміста: ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Майданецьке – 200 га Небелівка - 300 га
  • 12. Трипільські протоміста Панораматрипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ(3600—3500 рр. до н. е. ) Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців  Фрагмент реконструкції протоміста Карта місцевості (100 100м) 
  • 13. Трипільське житло ―Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщували ся господарські приміщення - для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робоч і місця. Житло ж трипільців було досить великихМоделі трипільського розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 житла з глини; м. Штукатурка конструкція, яка, на прогладжена, стіни думку пофарбовані в теракотовийархеологів, зберігала (цегляний) колір, вікна круглі‖ ся в українському селі (Археолог Владислав Чабанюк) до XIX ст.
  • 14. Трипільське житло Модель трипільського житла з глини 1, 2 – компютерні моделі зовнішнього та внутрішнього вигляду житла трипільців 2 1
  • 15. Макет житла трипільськоїкультури раннього періоду Задня стіна з вікнами Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом, кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області 1Макет виконано з тих самих будівельнихматеріалів, якими користувалися в давнину:дерева, глини, соломи.Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом.Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкоюполови, пофарбовані мінеральною фарбою
  • 16. Рільництво у трипільців мотичне із застосуванням тяглової сили тварин орне Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні зявилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали
  • 17. Рільництво у трипільцівСіялиячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городнікультури, льонРіллю обробляли деревяноюмотикою з камяним чикістянимнаконечником, пізніше —раломЗбіжжя жали серпами:кістяними із кремянимивкладишами або кремянимиЗерно на борошно мололикамяними зернотерками(жорнами)Розводили велику і дрібнурогату худобу, коней, свиней
  • 18. Ремесла гончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та кремяних обробка металів прядіння й ткацтво
  • 19. Гончарство
  • 20. Виробитрипільських гончарів Іграшки на коліщатах Тринокль – невідємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина. п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. Посудинабіноклевидна ритуальнаПовязана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець
  • 21. ―Культурамальованої кераміки‖
  • 22. Прядіння й ткацтво Прясла — округліТрипільський ткацький верстат маховики длямав вертикальну будову і деревяного веретена,складався з деревяної рами. розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшкиНитки основи у такому верстаті 0,7 — 2 см., з невелич-привязували щільними рядами ким отвором у центрі. Таким веретеном прялидо верхнього валу й рівномірно нитку в різні історичнінатягували глиняними часи і у різних народів,відтяжками, до яких привязували включно до XX ст.нижні кінці ниток.Нитки відповідно розподіля-лися на передні та задні. Вониперепліталися по горизонталііншими нитками, утворюючитканину
  • 23. Вбрання плементрипільськоїкультури Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш часза матеріалами керамічного посуду і антропоморфноїпластики художник-етнограф Зінаїда Васіна Зображення на ритуальному посуді. Ритуальне вбрання жриці таСлободка-Західна, Тимкове її оточення (ранній етап (Олександрівка) енеоліту). Реконструкція
  • 24. Вбрання плементрипільської культури Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплі каціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки вязання і плетіння виготовляли Вбрання своєрідні головні убори -трипільських жінок сітки, шапочки
  • 25. Духовний світ трипільцівМіфологічнакартинасвіту: У верхній частині горщика (біля вінців посуду) горизонтальною хвилястою лінією зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Господар Світу і Світові води Посередині - на другому ярусі розташо- вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями
  • 26. "Колом, колом Сонце вгору йде" Символи-знаки трипільців: зображення на предметах (ряд 1) та оспівування символів в обрядових українських піснях (ряд 2) - Ряд1 порівняння Ряд2 Сонця та його колообігу Місяця води дощу дерева тура-бикаоленя, змії, собаки, птахів 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60
  • 27. Духовний світ трипільців Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини
  • 28. Ми тут жили ще до часів потопу.Наш корінь у земну вростає вісь.І перше, ніж учити нас, Європо,На себе ліпше збоку подивись.Ти нас озвала хутором пихато.Облиш: твій посміх нам не допече,Бо ми тоді вже побілили Хату,Як ти іще не вийшла із печер. Борис Олійник