Your SlideShare is downloading. ×
атомна енергетика
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×

Introducing the official SlideShare app

Stunning, full-screen experience for iPhone and Android

Text the download link to your phone

Standard text messaging rates apply

атомна енергетика

2,220
views

Published on

Published in: Education

0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total Views
2,220
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
0
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Атомнаенергетика
  • 2. МАЙБУТНЄ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
    За півстоліття свого розвитку ядерна енергетика пройшла складний і супереч
    ливий шлях: від грандіозних планів розбудови мережі АЕС до потрясіння Чорно
    билем і згортання атомних програм в Україні і деяких країнах Заходу.
    Постчорнобильські реалії спонукали світову громадськість до глибшого ос
    мислення проблем безпечного функціонування АЕС. Адже використання сучас
    них ядерних технологій потребує не тільки фахівців з високим рівнем кваліфі
    кації і відповідальності, а й відповідного рівня культури, освіченості й екологіч
    ної свідомості суспільства.
  • 3. Майбутнє
    Майбутнє вітчизняної атомної енергетики
    слід розглядати у контексті розвитку цієї га
    лузі в світі і необхідності створення ядерних
    технологій ХХІ століття.
    Останнім часом країни Європи, оговтав
    шись від постчорнобильського шоку, почали
    критично переосмислювати свою відмову від
    розбудови атомної енергетики. До цього їх
    спонукає не тільки неминучість вичерпання
    вуглеводневих носіїв (це далека перспектива),
    а насамперед зростання цін на газ і нафту.
  • 4. Оскільки атомна енергетика — лише один
    із секторів енергетики й істотно залежить від
    економічності інших секторів, її майбутнє
    можна оцінювати тільки з урахуванням тен
    денцій розвитку енергетики в цілому. Крім
    того, екологічні наслідки господарської діяль
    ності людей на Землі стали справді загрозли
    вими у зв’язку з викидами в атмосферу пар
    никового газу (двоокису вуглецю), забруднен
    ням повітря, водойм і ґрунтів токсичними
    відходами підприємств енергетики. АЕС не
    викидають в атмосферу парникових газів і не
    споживають кисень. Проте нинішні атомні
    реактори не відповідають вимогам гарантова
    ної безпеки, а поводження з радіоактивними
    відходами — екологічним нормативам.
  • 5.
  • 6.
  • 7.
  • 8.
  • 9. Таблицю складено за даними Всесвітньо
    го Банку, міністерств охорони здоров’я,
    палива та енергетики України, Інституту еко
    номіки та прогнозування НАН України.
    Як бачимо з табл. 1, люди в індустріальних
    країнах (20% населення Землі) споживають
    енергії багато, живуть довго і за високими еко
    номічними стандартами. У країнах «третього
    світу» і країнах з перехідною економікою (80%
    населення планети) енергоспоживання
    значно менше, тривалість життя приблизно
    на 10років нижча і його якість невисока. При
    родне прагнення людей до гідних життєвих
    стандартів є потужним чинником нарощення
    виробництва і споживання енергії.
  • 10. Сьогодні 64% світової електроенергії вироб
    ляється за рахунок спалювання вугілля, наф
    ти і газу (вогневі, або традиційні технології).
    У загальному балансі енергії зазначеним енер
    гоносіям належить близько 80%
    Різниця у джерелах одержання електроенергії
    пов’язана з експлуатацією автомобілів, авіації,
    опалюванням будинків і т. д. Використання
    вогневих (традиційних) технологій призво
    дить до інтенсивного витрачання кисню і ве
    ликих викидів парникового газу.
  • 11. Як свідчать прогнозні оцінки експертів,
    запаси нафти і газу вичерпаються в осяжно
    му майбутньому — впродовж 50–100 років.
    Це зменшить техногенний тиск на
    довкілля, але водночас може призвести до
    енергетичного колапсу, якщо вже тепер не
    розробляти стратегію використання альтер
    нативних енергетичних джерел.
  • 12. Виробництва енергії
    енергії річок, припливів тощо (гідротехнології);
    енергії вітру;
    сонячної енергії;
    технологій виробництва теплової енергії з біомаси;
    ядерних реакцій поділу (атомна енергетика);
    ядерних реакцій синтезу (промисловий варіант цієї технології ще не створено).
  • 13. Вагомі недоліки
    Безпека поховання великої кількості радіоактивних відходів на десятки і сотні тисяч років викликає сумнів через надійність таких довготривалих фізично-геологічних прогнозів.Невідомо також, яку роль ці штучні поклади небезпечних речовин відіграють у життєдіяльницьких процесах наступних земних цивілізацій...
    Більшість АЕС у світі використовують теплові легководні реактори (LWR). До цього класу належать усі нині діючі українські енергоблоки. LWR вимагають збагаченого урану, що зумовлює залежність неядерних країн від постачальників ядерного палива. Тому деякі держави (зокрема Румунія) будують важководні реактори (HWR), де використовується паливо з природного (незбагаченого) урану. Однак глибина вигоряння палива у HWR у 4—6 разів менша, ніж у LWR, а це збільшує об’єми відпрацьованого (опроміненого) ядерного палива (ОЯП) та зумовлює відповідну потребу у місткіших сховищах. Далі: існуючі на сьогодні технології переробки ОЯП передбачають вилучення з нього плутонію, а створення власних збагачувальних комбінатів і потужностей для переробки ОЯП у неядерних країнах дає їм можливість напрацьовувати збройовий уран і плутоній на основі цілком легальних каналів атомної енергетики.
    Ще одним недоліком LWR є те, що в якості палива в них використовується 235U, а його запасів у розвіданих на сьогодні родовищах вистачить лише на 50—100 років. Тому треба ширше запроваджувати в енергогенеруючі процеси 238U, запасів якого вистачить на кілька тисячоліть.
    За всю історію атомної енергетики світу були дві аварії-катастрофи: Виндскейл (7 жовтня 1957 р.) і Чорнобиль (26 квітня 1986 р.). Першу з них фактично вдалося «зам’яти», друга ж завдала величезного удару по самій ідеї «мирного атома». Головним психологічним наслідком Чорнобиля стала масова радіофобія, коли все пов’язане з ядерною енергетикою почало сприйматися некритично, різко негативно. Доходило до «чорного» комізму. Так, через рік після чорнобильської аварії лікарі у Німеччині повідомляли про серйозні випадки фізичного виснаження людей, котрі харчувалися тільки консервами з датою виготовлення до 26 квітня 1986 р.
  • 14. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ВИСНОВКИ
    • Велика енергетика потребує поступової відмови від теплових електростанцій і переходу на екологічно чистіші (зокрема ядерні) методи отримання енергії.
    • 15. Орієнтація ядерної енергетики тільки на теплові реактори не вирішує багатьох проблем, як-от: залежності від постачальників збагаченого урану, переробки і збереження відходів, обмеженості світових запасів 235U.
    • 16. Уявляються необхідними участь України в міжнародному проекті Мінатома Росії «реактор природної безпеки» та запровадження в Україні передових ядерних технологій, насамперед швидких реакторів.
    • 17. Беручи участь у вищезгаданому проекті, Україна повинна мати програму превентивних заходів на випадок невиконання Росією своїх міжнародних зобов’язань під час її можливої внутрішньополітичної дестабілізації.