Your SlideShare is downloading. ×
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Нетрадиційні форми методичної роботи
Upcoming SlideShare
Loading in...5
×

Thanks for flagging this SlideShare!

Oops! An error has occurred.

×
Saving this for later? Get the SlideShare app to save on your phone or tablet. Read anywhere, anytime – even offline.
Text the download link to your phone
Standard text messaging rates apply

Нетрадиційні форми методичної роботи

53,100

Published on

Published in: Education
0 Comments
6 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total Views
53,100
On Slideshare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
1
Actions
Shares
0
Downloads
363
Comments
0
Likes
6
Embeds 0
No embeds

Report content
Flagged as inappropriate Flag as inappropriate
Flag as inappropriate

Select your reason for flagging this presentation as inappropriate.

Cancel
No notes for slide

Transcript

  • 1. Полонська гімназія Жалюк Світлана ЛеонідівнаНетрадиційні форми методичної роботи Полонне 2011
  • 2. ЗМІСТ1. Передмова………………………………………………………..42. Проблемні семінари: 2.1.Семінар-тренінг „Ефективність уроку – результат організації активної діяльності вчителів і учнів”…………6 2.2. Семінар „ Педагогіка успіху”……………………………...30 2.3. Проблемний семінар «Формування еталонної моделі компетентного вчителя»…………………………..343. Науково-практична конференція „Розбудова особистісно зорієнтованого освітнього простору гімназії”…..494. Методичний ринг «Сучасні педагогічні технології»………....595. Ділові ігри: 5. 1. Ми крокуємо до майстерності……………………………62 5.2. Місія та стратегія діяльності колективу………………….67 6. Круглий стіл………………………………………………….727. Рекомендована ітература………………………………………..77 3
  • 3. ПЕРЕДМОВА Ми навчаємося не лише для школи, а й для життя. Сенека В умовах розбудови національної системи загальної середньої освіти важливого значення набуває інноваційна діяльність, яка характеризується системним експериментуванням,апробацією та застосуванням інновацій в освітньому процесі.Полонська гімназія працює в режимі розвитку, а тому „тяжіє” довтілення різних освітніх інновацій. Сьогодні головними завданнями оптимізації методичної роботи єуникнення формалізму, розвиток творчого потенціалу кожноговчителя, створення належних умов для самоосвіти тасамовдосконалення педагогічного колективу. На заступникадиректора з методичної роботи покладено високу місію – бутилідером професійного розвитку педагогів, відчувати „биття пульсу”кожного вчителя зокрема і шкільного колективу в цілому. Як же маєпобудувати методичну роботу з педагогічними кадрами заступникдиректора, щоб кожен учитель відчув ситуацію успіху, динамікупрофесійного росту, задоволення від роботи, потребу в самоосвітнійдіяльності? 4
  • 4. На власному досвіді твердо переконана, що нетрадиційнийпідхід до методичної роботи в навчальному закладі допомагаєпедагогам стати відвертішими, демократичнішими, лояльнішими – додітей, колег, і в першу чергу, до самих себе. У посібнику описано технології проведення нетрадиційних формметодичної роботи на основі досвіду роботи Полонської гімназії. У книжці не даються готові рецепти на всі випадки шкільногожиття, а лише пропонуються орієнтири для створення в навчальномузакладі творчої доброзичливої атмосфери співпраці для всієї шкільноїспільноти, розкрито технологію проведення нетрадиційних формметодичної роботи, приклади окремих заходів та матеріали до них. Сподіваюсь, що форми роботи, про які йдеться, будуть сприятистворенню позитивного іміджу навчального закладу та Вашомупрофесійному зростанню, активізують творчі здібності педагогів. Якщо Вас зацікавила ця книга, - то Ви вже „загорілись” ідеєюпрацювати в інтерактивному режимі – як вчити інших, так і вчитисясамому. Хочу, щоб цей методичний посібник став Вам у пригоді. 5
  • 5. 2. ПРОБЛЕМНІ СЕМІНАРИ 2.1. Семінар – тренінг «Ефективність уроку – результат організації активної діяльності вчителів і учнів» План роботи 1. Чинники ефективності уроку. 2. Тренінги: 2.1 Зміст навчального матеріалу - тренінг “Обсяг навчального матеріалу” - тренінг “Терміни” - тренінг “Понятійний апарат” - визначення рівня ефективності змісту навчальногоматеріалу. 2.2. Методи навчання - тренінг “Репродуктивний метод” - тренінг “Проблемні методи” - тренінг “Частково пошукові” - визначення рівня ефективності методів навчання. 2.3 Форми навчання - тренінг “Колективна робота” - тренінг “Групова робота” - тренінг “Індивідуальна робота” - визначення рівня ефективності форм навчання. 3. Вироблення рекомендацій проблемного семінару. 6
  • 6. Виступ Жалюк Світлани Леонідівни, заступника директора з науково-методичної роботи. Сьогодні ми зібралися на незвичайний проблемний семінар. Темайого звичайна, а ось форма проведення – нетрадиційна. Тема: Ефективність уроку – результат організації активноїдіяльності вчителів і учнів. Мета – не лише навчитись методам і формам, а й стимулювативироблення бажання застосовувати їх у своїй практиці, визначитискладові ефективності уроку; методи, прийоми, форми навчання, щопідвищують пізнавальний інтерес. Проблема дослідження – визначення ефективності змісту освіти,методів, форм навчання. Об’єкти дослідження – методи, форми навчання, діяльністьвчителя та учнів на уроці. З новими словами й поняттями в наше життя входять і новіможливості. Виявляється, успіх у людських взаєминах залежить нетільки від природних даних, а й від того, як ми навчилися запитувати,відповідати, коментувати. Високого вміння спілкуватися вчить життя. Але це процес довгийі не завжди успішний. Сучасна психологія пропонує шляхпрактичний, націлений на безумовний успіх, доступний і дієвий – цетренінги. Тренінг – це відпрацювання конкретного питаннябезпосередньо на занятті. Це ефективний спосіб навчання, що даєможливість швидко реалізовувати будь-яке освітнє питання. 7
  • 7. Правила тренінгу 1.Виконання групових завдань. 2.Не виносити за межі групи того, що відбувається на тренінгу. 3.Говорити про все відкрито і щиро. 4.Відмова від загальних фраз, говорити “по суті справи”. 5.Називати в процесі тренінгу на ім’я і на “ти”. Урок – це серцевина творчості вчителя, джерело йогопедагогічного натхнення, його мистецький почерк. Запитання №1. 1.Чи є ваші уроки ефективними? 2. Які критерії ефективності вашого уроку? (спробуйте їхсформулювати). Результати анкетування вчителів: 1. 87% педагогів гімназії вважають свої уроки ефективними; 2. Критеріями ефективності уроку вважають;  високий професійний рівень;  вдале поєднання форм, методів, прийомів навчання;  творчий підхід до проведення уроку;  диференціацію та індивідуалізацію навчання;  суб’єкт – суб’єктні стосунки між вчителем і учнями. Передумовою розбудови цілісного педагогічного процесу єусвідомлення вчителям базових ідей, принципів, методів, прийомів,форм роботи, які об’єднані в єдину систему. Навчально-виховнийпроцес і є цією системою, навчальна діяльність повинна дати людиніне просто суму знань, умінь та навичок, а й сформувати їїкомпетенції. 8
  • 8. Компетенція – загальна здатність, що базується на знаннях,досвіді, цінностях, здібностях, які набуті протягом навчання. Отже, поняття “компетентності” не зводиться тільки до знань інавичок, а належать до сфери складних умінь і якостей особистості. Основні групи компетенцій (яких потребує сучасне життя)  соціальні (готовність брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті);  полікультурні (взаємоповага між людьми, повага до їх мови, традицій, культури);  комунікативні (опанування усним і писемним мовленням, володіння кількома мовами);  інформаційні (оволодіння інформаційними технологіями);  саморозвитку і самоосвіти (потреба постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті);  креативні компетенції, що реалізуються у прагненні і здатності до продуктивної, творчої діяльності. Отже, компетенції є інтегрованим результатом навчальноїдіяльності учнів і формуються передусім на основі опанування змістузагальної середньої освіти. 9
  • 9. Творча група „Зміст освіти” Для успішного здійснення навчання як важливого засобурозвитку і формування особистості потрібно знати: чого навчати,якими навичками повинні оволодіти учні в процесі навчання. Що ж таке зміст освіти? Це система наукових знань, практичних умінь і навичок, якимиповинні оволодіти учні в процесі навчання. Історія переконує, що визначення змісту освіти - важка справа. Що впливає на зміст освіти? 1. Об’єктивні фактори: а) потреби суспільства; б) зміни в розвитку науки і освіти. 2. Суб’єктивні фактори: а) політика, ідеологія суспільства; б) методологія позиції вчених. Вимоги до змісту освіти 1. Формувати гармонійно розвинену особистість. 2. Формувати громадянсько – патріотичну позицію. 3. Навчати, враховувати вікові особистості учнів. 4. науковий рівень. 5. Певна система, логіка. 6. Міжпрпедметні зв’язки. 7. Зв’язок теорії з практикою. 10
  • 10. Які документи визначають зміст освіти? 1. Навчальні плани Навчальний план – це документ, затверджений Міністерствомосвіти, який визначає склад навчальних предметів, кількість годин,відведених на певний предмет у класах. Всі предмети в сучаснихпланах поділяються на обов’язкові (базові), за вибором, шкільнийкомпонент (визначає школа). 2. Навчальні програми (Затвердженні Міністерством освітиУкраїни, авторські). 3. Підручники (є експериментальні, альтернативні). 4. Навчальні посібники . У змісті освіти виділяється 2 частини: інваріантна (обов’язкова) іваріативна, яка оформляється з урахуванням особливостей школи іреалізується для розширення й поглиблення змісту підготовкишколярів. Зміст навчального матеріалу Сучасним вважається урок, який за своїми цілями (освітнього,розвиваючого, виховного), змістом, структурою і методамипроведення відповідає найновішим вимогам теорії і практикинавчання в школі і є високоефективним. На такому уроці школяріоволодівають оптимальним обсягом знань, вчать творчозастосовувати їх, набувають необхідні уміння і навички: Урок – цілісна система, елементи якої відображають основніположення дидактики і спрямовані на виховання учнів іформування їх пізнавальної активності. 11
  • 11. Сучасний урок включає в себе зміст, форми, методи і засобинавчання. Головне в уроці – його зміст. Урок повинен містити певний обсягінформації, теоретичних відомостей, засвоєння яких збагачувало бучнів знаннями. Крім знань, до змісту входять уміння і навички, якіформуються в процесі навчання. Особливе місце в змісті урокузаймають також методи, прийоми і засоби навчання, використовуванівчителем. Якість уроку, багато в чому, залежить від правильногоспіввідношення між діяльністю вчителя і діяльністю учнів. Важливезначення при цьому має раціональне поєднання індивідуальної,фронтальної та групової роботи учнів на уроці. Основі складовізмісту уроку: науковість, оптимальність, зв’язок з життям, ідейність(виховна мета). Зв’язок навчального матеріалу з життям досягається посиланнямпрактичної спрямованості в проведенні уроків. Обсяг навчального матеріалу Кажучи про оптимальність змісту уроку, звичайно мають наувазі, що теоретичний і практичний матеріал, який у ньому міститься,за своїм характером і обсягом є найкращим дляданих конкретних умов школи, певного класу.Оптимальний зміст уроку забезпечується: привисокому науковому рівні – найбільшдоцільним, з урахуванням сучасних завданьвивчення предмета, відбором навчальногоматеріалу, доступністю теоретичних відомостей, практичних завданьі вправ для учнів. 12
  • 12. Урок повинен бути містким, але не перевантажним. Порушенняцієї умови неминуче призводить до механічного запам’ятовуванняматеріалу, послаблення інтересу учнів та затримки їхнього загальногорозвитку. Прагнучи якнайбільш “втиснути” в урок інформації, бездостатнього врахування можливостей учнів, ступеня їхньоїпідготовки, вчитель часом вдається до такого тлумачення певнихявищ, фактів, яке далеко виходить за межі шкільної програми. Наприклад, тема ”Другорядні члени речення”, 4 клас. Не варто детально розглядати різні види обставин, вонививчаються у старших класах. Іноді учителі довільно збільшують обсяг і складність фактів, недосягаючи, однак, потрібного ефекту, оскільки зайве ускладненняматеріалу робить його значною мірою непосильним для учнів. Тимчасом вимога навчати на високому рівні труднощів повинназдійснюватись із неодмінним урахуванням доступності матеріалу,інакше високий рівень труднощів із позитивного фактораперетвориться на негативний. Визначення ступеня ускладнення длякожного конкретного уроку з урахуванням підготовки класу –важливе завдання вчителя. Кожен розділ шкільного курсу, хоч він і має свої особливості ізавдання, не повинен і не може вивчатися ізольовано від інших. Учитель повинен пам’ятати, що озброюючи учнів відповіднимтеоретичними значеннями та практичними вміннями і навичками,слід одночасно сприяти вихованню особистості. 13
  • 13. Терміни “Початкове навчання повинне виконувати розвивальну функцію,реалізацію якої передбачає насичення його змісту теоретичнимизнаннями.” (В.Давидов.) Ми, вчителі початкових класів формуємо в молодшого школяратворче ставлення до навчальної діяльності та мотиви, спрямовані нарозв’язання навчальних завдань. Зміст навчального матеріалу науроках ми подаємо, використовуючи відповідні терміни –лінгвістичні, математичні, природничі, економічні. Чи необхідна робота над термінами? Звісно, необхідна. Самеробота з термінами забезпечує принцип науковості. Наприклад, на уроці природознавства, ми ніяк не можем обійтисьбез такого наукового терміну як “масштаб.” Під час роботи над термінами можна використати різні прийоми: - самостійне ознайомлення - складання схем - анаграми - гра “Поле чудес”. При цьому дотримуємось принципу наступності, послідовності. На основі знання термінів, створюються проблемні ситуації. Учні аналізують, порівнюють, роблять певні висновки. Вивчаючикомпоненти дій при додаванні, відніманні, оперуємо термінамидоданок, доданок, сума; зменшуване, від’ємник, різниця. Один ізкомпонентів невідомий. Питаємо учнів, що змінилося, будуємоалгоритм залежності між компонентами і результатом дій. Врезультаті цього ми приходимо до розв’язування рівнянь, спочатку 14
  • 14. простих, а потім ускладнених. Отже, із усього сказаного робимовисновок: зміст навчального матеріалу повинен включати роботунад термінами. Понятійний апарат Понятійний апарат – поняття більш ширше, ніж терміни.Понятійний апарат створюємо на уроках закріплення вивчених знань,підсумкових. До складу понятійного апарату включают ься терміни з певної теми, визначення окремих понять,особливості того чи іншого явища, різні сторони вивчення “поняття”. Інноваційною формою роботи із створення понятійного апарату єметод гронування (накопичення навколо основного поняття опорнихслів, які допомагають в різних напрямках розкрити “поняття”). ОКЕАН САКЕ КІМОНО РИС ЯПОНІЯ ОСТРОВИ РОБОТИ ІКЕБАНА АВТОМОБІЛІ Визначення рівня ефективності змісту навчального матеріалу обсяг матеріалу терміни понятійний апарат 15
  • 15. Творча група “Методи навчання” Вступне слово з теорії питання; - Тренінг “Репродуктивний метод”; - Тренінг “Проблемні методи”; - Тренінг “Частково-пошукові методи”; Поняття про методи навчання і їх класифікацію Метод (від грец. methodos – шлях до будь-чого) означає спосібдіяльності, спрямованої на досягнення певної мети. Методом навчання називають спосіб впорядкованоївзаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямованої навирішення завдань навчання. Методи навчання – це частина методів цілісного педагогічногопроцесу. Класифікувати їх можна по-різному:  за джерелом подачі і характером сприйняття інформації: - словесні; - наочні; - практичні;  за основними дидактичними задачами: - методи отримання знань; - формування умінь і навиків; - застосування отриманих знань у творчій діяльності;  за характером пізнавальної діяльності учнів: - пояснювально-ілюстративні; - репродуктивні; - проблемні; 16
  • 16. - частково-пошукові; - дослідницькі. Репродуктивні методи Репродуктивний характер мислення передбачає активнесприйняття і запам’ятовування інформації, яку повідомляє вчительабо інше джерело інформації. Застосування цих методів неможливебез використання словесних, наочних та практичних. Під часвикористання репродуктивних методів учитель формулює факти,доведення, визначення понять, акцентує увагу на головному, щонеобхідно засвоїти. Учитель спирається уже на відомі дітям факти, на ранішотриманні знання і не ставить завдання обговорення будь-якихгіпотез, тверджень. Наочність при репродуктивних методахзастосовується для більш активного і міцного запам’ятовуванняінформації. В цілому ж репродуктивні методинавчання не дозволяють на достатньомурівні розвивати мислення школярів, їхсамостійність, формувати в учнів навичкипошукової діяльності. (Вчитель проводить тренінг“Пояснення нового матеріалу” за допомогою повідомлення певноїінформації) 17
  • 17. Проблемні методи Проблемні методи використовують під час проблемногонавчання. При цьому учитель використовує такі прийоми: - створює проблемну ситуацію; - організовує колективне обговорення можливих шляхіввирішення проблемної ситуації; - підтверджує правильність висновків; - формулює чітке проблемне завдання. Учні висловлюють припущення щодо шляхів вирішенняпроблемної ситуації, узагальнюють раніше здобутті знання,висувають причини явищ, пояснюють їх походження, шукаютьнайбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Цінним видом проблемних робіт є дослідницькі роботи, під часяких учні самостійно досліджують та формулюють закони. Частково-пошукові методи Частково-пошукові методи застосовуються переважно з метоюрозвитку навичок творчої навчально-пізнавальної діяльності. Вонисприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями.Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, колизміст навчального матеріалу спрямований на формування понять,законів, а не на повідомлення фактичної інформації. Застосовуються пошукові методи в тих випадках, коли вчительуже підготував учнів до діяльності з вирішення проблемної ситуації. (Вчитель проводить тренінг з використанням частково-пошукових методів навчання. Робота класу за певним алгоритмомдіяльності). 18
  • 18. Визначення рівня ефективності методів навчання Творча група "Форми навчання" - Вступне слово з теорії питання; - Тренінг “Колективна робота”; - Тренінг “Індивідуальна робота”; - Тренінг “Групова робота”; Колективна робота Форма організації навчання – зовнішня сторона організаціїнавчального процесу, яка пов’язана кількістю, часом і місцемнавчання, а також порядком його здійснення. Під час уроку учитель забезпечує активну пізнавальну діяльністьучнів, використовуючи різноманітні форми її організації навчальноїдіяльності на уроці тісно пов’язана з формуванням і розвиткомколективу класу. Цій меті сприяє колективна робота, під час якої 19
  • 19. класний колектив виступає як єдине ціле, а кожний учень в ній якчлен колективу, виконуючи доручене завдання. Колективна організація навчальної діяльності учнів сприяєвстановленню особливих відносин у спілкуванні учителя з класом,дружній діяльності учнів, під час якої досягається спільна участь увирішенні навчальних, виховних, розливальних задач, формуваннясталих пізнавальних інтересів, використання різноманітних методів іприйомів активізації процесу навчання, залучення до роботи всі учнівкласу і спільний прогрес у навчанні. Разом з тим така організація не може бути універсальною, томущо вона недостатньо враховує рівень розвитку, пізнавальні інтереси іможливості, специфічні особливості кожного учня. Тому длямаксимальної ефективності пізнавальної діяльності колективнаробота повинна поєднуватись з індивідуальною. При використанні науроці бесіди учитель залучає до участі у роботі в колективномуобговорюванні окремих учнів, розуміючи їхні індивідуальніособливості. Організація навчального процесу: 1. Урок - основна форма організації навчання. 2. Лабараторно-практичні завдання. 3. Науково-теоретичне читання. 4. Дидактичні, рольові, сюжетніігри. 5. Тетралізоване дійство. 6. Нетрадиційні форми навчання. o конкурси, КВК; 20
  • 20. o урок-гра, урок-кінофільм, урок-суд; o лекції, семінари, співбесіди, факультативні заняття; o урок-диспут, урок-подорож, урок-екскурсія. 7. Контрольні роботи, консультації, іспити, заліки, тематичнеоцінювання. Колективна робота на уроці: Лекція, диспут, бесіда; вирішення проблеми, відповіді напроблемні запитання. (Вчитель проводить тренінг застосування колективної формироботи у вигляді розв’язування завдань гри “Поле чудес”). “Поле чудес” На дошці слово, закрите аркушем паперу. Скільки букв – стільки завдань. Відкрити букву можнавиконавши завдання. (Номер запитання відповідає позиції в слові). 1. Людина, яка навчає. 2. Одна з освітніх технологій. 3. Об’єкт особистісно орієнтованої технології. 4. Форма роботи з учнями. 21
  • 21. Індивідуальна робота Колективний характер урочних занять, породжує змагальністьучнів. Стимулює їх пізнавальну активність розвиває їхні творчіздібності сприяє формуванню дисциплінованості, товариськості таінших моральних якостей. Але, хоч урочнізаняття і проводяться колективно, учбово-пізнавальна діяльність і засвоєння знаньучнями несуть на собі відбитокіндивідуальних особливостей їхмислення, пам’яті, кмітливості,здібностей. Постає питання про облік цих особливостей і організаціїіндивідуальної роботи з учнями в процесі урочних занять. Які з цихзанять повинні бути в полі зору вчителя ? Перше: індивідуальний підхід до учнів здіснюється більшуспішно якщо на уроках широко практикується самостійна учбоваробота. Самостійне виконання завдань дозволяє вчителю бачититруднощі з якими стикаються окремі учні і своєчасно податинеобхідну їм допомогу. Що ж стосується більш сильніших учнів, тоїм даються більш ускладненні та додаткові завдання, яківідповідають більш високому рівню їхньої підготовки і стимулютьрозвиток їх здібностей. Друге: важливим елементом індивідуальної роботи на уроці єпідхід до більш слабих і сильних учнів. Якщо учень проявляє лінощіі недостатню посидючість в навчанні, вчитель повинен тактичнопосилити контроль за його роботою і відповідним чином орієнтувати 22
  • 22. його батьків. Учень з недостатнім ріівнем знань потребуєіндивідуальної допомоги зі сторони вчителя. Учням, які вчатьсяуспішно, потрібно давати більше матеріалу для роздумів,рекомендувати для самостійного опрацювання додаткову літературу зметою розвитку їх творчих здібностей. Третє: індивідуальна робота з учнями на уроці здійснюється впроцесі перевірки і оцінки знань. Вона виражається, перш за все, втому, що слабовстигаючі школярі підлягають більш частій перевірцізасвоєнню вивченого матеріалу. Це робиться з метою залучення іх дорегулярних занять і підвищенню наполегливості в навчальній роботі.Більш сильним учням, як правило, ставляться більш складнішіпитання, перевірка їх знань проводиться на більш складномуматеріалі. Для слабовстигаючих школярів ставлять питання простіші.Все це враховється при оцінюванні навчальних досягнень. Четверте: дуже важливою, хоча і складною, є проблемаіндивідуалізації виховної роботи з учнями в процесі урочних занять.Учнів потрібно частіше залучати в колективні форми роботи, даватиїм завдання по наданню допомоги в навчанні своїм товаришам. Неменше значення має індивідуальна виховна робота щодо формуванняпозитивних мотивів навчання в тих учнів, які не проявляють воволодінні знаннях, або ж ігнорують підприємницькі професії.Потрібно добре зрозуміти, що тільки вміле поєднання колективної ііндивідуальної роботи з учнями на уроці забезпечує належнупедагогічну діяльність навчально-виховного процесу. (Вчитель проводить тренінг застосування індивідуальної формироботи у вигляді тестування). 23
  • 23. Групова форма роботи Навчання дня дитини має бути приємним, активним імаксимально індивідуалізованим. Сучасна початкова школа шукаєгнучкі форми організації, навчання. Гуманізація взаємин “учитель-учень”, задоволення потреб дітей успілкуванні та співпраці визначає певну систему поєднання індивідуальних, групових та фронтальних видів роботи. Бо саме через групові форми роботи у дітей формується позитивна мотивація до навчального співробітництва. Групова робота, робота в парі варіативні форми навчання учнів, різновиди сумісної діяльності, яка характеризується спільними для її субєктівцілями, планами, прийняттям рішень, презентацією проектів. Такадіяльність передбачає напрацювання спільного багажу інформації,який формує певна конкретна група учнів. Групові та індивідуальні форми навчання слід розглядатизалежно від мети та форми організації: — завдання з орієнтовно однаковим рівнем складності; — завдання з різними рівнями складності. Особливості групової діяльності зумовлюються характеромстосунків, що виникають у групі під час виконання певного завдання. 24
  • 24. Ознаки групової навчальної діяльності учнів - спільність цілей, що передбачена всіма структурнимиелементами діяльності субєктів; - підпорядкованість конкретних дій кожного члена групизагальній меті та їх взаємодія; - зацікавленість всіх учасників групової роботи у спільномурезультаті, що сприяє співробітництву та взаємодопомозі; - ефективне спілкування між членами групи; - залучення потенціалу кожного учасника до спільної праці. Утворюючи групи, прагнемо щоб вони були максимальнорізними. У них разом працюють і хлопчики, і дівчатка, учні з різнимрівнем розвитку, типом темпераменту та стилем навчання. Прийоми поділу дітей на групи: • за інтересами; • за допомогою лічилочки; • за цифрами на картках; • за розрахунком на 1-й — 5-й; • за умовними позначками; • за різнокольоровими картками; • за геометричними фігурами; • за кольором волосся; • за першою буквою імені тощо. Правила групової роботи: 1. Уважно читати завдання-інструкцію. 2. Працювати так, щоб не заважати іншим. 3. Вислуховувати думки кожного члена групи. 25
  • 25. 4. Користуватися додатковою літературою. 5. Дотримуватися відведеного часу. 6. Дотримуватися «Правила піднятої руки». 7. Презентувати дослідження можуть всі члени групи. Працюючи в групі, кожна дитина враховує, що їй необхідно: • ознайомитись із завданням; • опрацювати розділ, спрямований на оволодіння певними уміннями та навичками; • самостійно перевірити свої вміння; • узгодити свої дії з групою і прийти до єдиного рішення. Підсумком групової роботи є презентація своєї ідеї чи рішення.Вчитель разом з дітьми визначає, як буде проводитись презентація. Наприклад: 1. Презентувати спільний проект може лідер групи. 2. Презентувати свою роботу може кожен член групи по черзі. 3. Дотримуватись відведеного часу. 4. Бути ввічливими і стриманими. Така робота сприяє тому, що:  учні сміливо висловлюють свої думки, припущення та результати досліджень;  вчаться користуватись енциклопедичною літературою, відшукувати необхідну інформацію, робити узагальнення, аналізувати;  робити вибір і відповідати за нього;  спільно розвязувати завдання;  розподіляти ролі, набувати комунікативних навичок; 26
  • 26.  працювати в команді;  надавати підтримку один одному. Тобто під час проведення такої роботи діти вчаться спілкуватися,аналізувати, переконувати, висловлювати свою думку, оцінюватисвою роботу, порівнювати свої думки з думками інших, прислухатисядо думки інших, виходячи із завдання (інструкції), виконувати різніролі в групі, відповідати за свій вибір, дотримуватись правил роботив групі, захищати і відстоювати свою думку. (Вчитель проводить тренінг використання групової формироботи, створюючи сенкан). Сенкан (Складання вільного вірша з п’яти рядків, що синтезуєінформацію, коротко описує тему). Правила складання 1. Перший рядок – слово, яке називає тему (іменник). 2. Опис теми (прикметники, 2 слова). 3. Виражає дію, пов’язану з темою (3 слова). 4. Фраза, яка виражає ставлення до теми (4 слова). 5. Слово-синонім, що виражає сутність теми. Наприклад: Учень. Творчий, активний. Оволодіває сумою знань. Надихає на творчий пошук. Особистість. 27
  • 27. Визначення рівня ефективності методів навчання колективна робота групова рообта індивідуальна робота Рекомендації проблемного семінару – тренінгу 1. Навчально-виховний процес будувати виключно на засадах наукової методології. 2. Зміст, організацію, форми і методи роботив школі підпорядковувати реальному визнанню особистості учня. 3. Здійснювати освітній процес шляхом розвиткутворчих задатків, здібностей учнів. 4. У навчально-виховному процесі використовувати різноманітніформи навчальних занять, шляхом поєднання їх у раціональнійсистемі, яка будується з урахування змісту навчального матеріалу. 5. Спрямувати науково-методичну роботу закладу на розв’язанняінноваційних проблем: - необхідність усвідомлення педпрацівниками потреби у впровадженні педагогічних інновацій у власну педагогічну практику; 28
  • 28. - інформування кадрів про новітні педагогічні технології;- спонукання вчителів до розробки творчих завдань, методик, здійснення експериментальної та науково-пошукової роботи;- стимулювання їхньої участі в апробації нових методик, підручників, дидактичного матеріалу;- спрямування навчально-виховного процесу на розвиток особистості дитини;- забезпечення реалізації освітніх реформ;- розв’язання актуальних проблем навчально-виховного процесу;- впровадження ідей педагогічної та психологічної науки у практику роботи навчального закладу. Аналіз роботи (за допомогою анкетування) 1. Що в роботі семінару було найбільш цінним для Вас? 2. В якій мірі задовольнились Ваші очікування? 3. Що зробило б семінар продуктивнішим? 4. Чи зміниться щось у Вашому викладанні після семінару? 5. Ваше враження про семінар? 6. Запропонуйте теми для обговорення на майбутній семінар. 29
  • 29. 2.2. Семінар ”Педагогіка успіху” Питання для обговорення:  Що таке успіх?  Педагогіка оптимізму. Всім педагогам бути готовими до дискусії, розв’язуванняпедагогічних ситуацій, демонстрування інноваційних технологій таінтерактивних методів навчання. Форма проведення : нетрадиційна! «Притча про рай та пекло». Одного разу іудейський мудрецьпопросив Господа показати йому рай тапекло. Господь підвів його доприміщення, де билися, плакали й страждали голодні люди. Посередкімнати стояв великий казан із смачною їжею, у людей були ложки,але вони були довші за руку й тому було неможливо потрапитиложкою до рота. «Так, це справжнє пекло!» — сказав мудрець. Потім вони зайшли до наступною приміщення. Усі люди тамбули ситі й веселі Та коли мудрець придивився, то побачив там такийсамий казан й точнісінько такі самі ложки! Що ж робило їхнє життярайським? Вони годували один одного! Тобто вміли взаємодіяти між собою. 30
  • 30. Створення ситуації успіху Успіх школяра може створювати вчитель, який сам переживаєрадість успіху. Хто має створити ситуацію успіху для вчителя? Всі,хто його оточує: директор, завучі, колеги, батьки, самі учні. Проте успіх приходить до того, хто робить те, що найбільшелюбить. Успіх учителя передусім поняття людське, А вже потімпрофесійне. Більшість педагогів прагне бути налаштованими на тіемоційні імпульси, які “випромінюють” учні. І якщо якась частинацієї інформації минає вчителя, або, навпаки учнів, то винні в цьомуперші: не зуміли певним чином налаштуватися. Здатністьсамоналаштову-ватись – шлях до педагогічної майстерності. Розмовипро те, щоб учитель розумів учня, тільки половина правди. Цеоднобічний зв’язок. Потрібен і зворотній зв’язок, щоб і учень розумівстан учителя. Однобічний контакт – це початок індивідуального підходу, адвосторонній – особистісного. Діти пробачають багато чого, але не пробачать байдужості: щобдарувати учням радість не потрібно бути талантом, але обов’язковобути майстром своєї справи. Головний зміст діяльності вчителяполягає в тому, щоб створити учневі ситуацію успіху.  Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, щонароджує енергію подолання труднощів і бажання вчитися.  З психологічної точки зору успіх – це переживання станурадості, задоволення результатами діяльності. 31
  • 31.  З педагогічної точки зору ситуація успіху – це цілеспрямованеорганізаційне поєднання умов, за яких створюється можливість,досягти значних результатів у діяльності. Професійний педагог знає цю наявність віри в успіх кожногоучня та вміння продемонструвати класу цю впевненість сприяютьбільш вільному залученню учнів у пізнавальну діяльність. Прийоми досягнення успіху 1. Прийом «Емоційне понижування»—констатація будь-якого,навіть незначного успіху, навіювання дитині віри в себе, відкритістьучителя для довіри і співчуття. 2. Прийом «Авансування» — репетиція майбутньої дії, що створює психологічну настанову на успіх. Можна заздалегідь оголосити питання семінару, назвати прізвища учнів, яких учитель планує опитати, дати пробну контрольну роботу тощо. 3. Прийом «Даю шанс». Шанс, про який йде мова, — це заздалегідь підготовленапедагогом ситуація, за якою учень отримує можливість зненацька длясебе розкрити свої можливості. 4. Прийом «Сповідь». Рекомендується застосовувати в тих випадках, коли є надія, щовідверте звертання вчителя до кращих почуттів дітей зустрінерозуміння, викличе відповідний відгук. Як його застосувати — справадосвіду і техніки. Тут треба все прорахувати, прогнозувати можливіреакції. 32
  • 32. 5. Прийом «Загальна радість». Це емоційний відгук оточуючих на успіх члена свого колективу.Важливо, щоб у досягненнях кожного школяра оточуючі бачилирезультати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість — церадість підтримки, стану «свій серед своїх». Зрештою, в тім, як реагуєдитячий колектив на успіхи чи невдачі своїх членів, особливо по-мітно виявляється його моральна сутність. На практиці цей прийомреалізується за допомогою окремих учнів, що «ведуть» за собоюневстигаючих. 6. Прийом «Емоційний сплеск». Хороший стосовно дітей, які емоційно реагують на похвалу ікритику. Завдання вчителя — в кожному учневі визволити енергію,перетворити її на «ланцюгову реакцію», ініційовану гарячим словомучителя. 7. Прийом «Обмін ролями». Рольові ігри на зразок «День дублера» або їхні елементи, яківикористовують на уроках, стають діловими іграми йперетворюються на специфічний прийом створення ситуації успіху.Щоб цей прийом був вдалим, важливо, щоб інтелектуальне поле колективу перет-нулося з його емоційним полем, і в місці перетину виявився конк-ретний учень. 8. Прийом «Еврика» Суть прийому полягає в тому, щоб створити умови, за якихдитина, виконуючи навчальне завдання, зненацька для себе дійдевисновку, що розкриває невідомі для себе раніше можливості. 33
  • 33. Завдання вчителя — помітити це глибоко особисте відкриття, всілякопідтримати дитину, поставити нові завдання й надихнути на їхрозвязання. Допомога вчителя в створенні ситуації відкриття маєбути якомога прихованішою. 9. Прийом «Навмисна помилка». Його можна застосовувати з урахуванням віку і знань учнів навідомому матеріалі, що використовується як опорне знання. 10. Прийом «Лінія обрію». Перший успіх дитини відразу ж підхоплює вчитель, пропонуємов» способи, за допомогою яких можна збудити думку учня,вивести його на обрії самостійного мислення, причому лінію цьогообрію вчитель постійно відсуває. Звичайно, реалізація наведених прийомів можлива лише запозитивної установки вчителя на успіх учня. 2.3. Проблемний семінар «Формування еталонної моделі компетентного вчителя» Едвард де Боно, один із найвідоміших дослідників механізмівтворчості, розробив метод, що допомагає в навчанні дітей і дорослихефективному мисленню. «Шість капелюхів мислення» — назвав вінсвою працю. Шість капелюхів — це шість різних способів мислення. Для того щоб одержати еталонну модель компетентного вчителя,недостатньо однієї думки, сьогодні, використовуючи метод Едварда 34
  • 34. де Боно, думатимемо різними способами, давати якісну різнобічнуоцінку ключовим компетентностям, дотримуючись процедуриігротерапії Едварда де Боно створимо модель компетентного вчителя. Людина, одягнена у білий капелюх, займає нейтральну позицію.Білий капелюх — це мова холодних цифр, голих фактів. Чорний капелюх дає негативну оцінку подіям і виступає в ролікритика. У червоному капелюсі ви можете висловити емоційневідношення до дій, що відбуваються. Людина, яка одягла жовтий капелюх, повна оптимізму; під нимживе надія і позитивне мислення. Зелений капелюх — це трамплін для майбутніх досягнень,символізує творчий початок, поле фантазії і розквіт. Людина, одягнена у синій капелюх, виконує керівну іспрямовуючу роль, диригент великого оркестру. Відповідно до позиції колектив розбивається на шість груп (забажанням педагогів) і проблема семінару обговорюється в кожнійгрупі, після чого учасники семінару знайомляться з виробленимимоделями. Наведемо фрагменти деяких виступів. Чорний капелюх Прослухавши складові моделі компетентного вчителя у викладібілого капелюха, наш капелюх вносить наступні пропозиції: Пропоную обєднати методичну і дидактичну компетентності водин розділ — професійну компетентність. 2. Виключи мотиваційну компетентність, оскільки вона маєвходити до всіх видів компетентності. 35
  • 35. 3. Виділити окремо здоровязберігаючу компетентність, тому щонеобхідно піклуватися про здоровя учасників навчального процесу якучнів, так і вчителів. 4. Виділити окремо інформаційно-технологічну компетентність.Сучасний учитель має бути готовим творчо переосмислюватиотриману інформацію, вміти використовувати у своїй роботікомпютерну техніку. Жовтий капелюх До назви «комунікативна компетентність» пропонуємо додатислово «соціально-». Це повязано з тим, що вчитель повинен володіти знаннями в галузі соціології і теорії спілкування; принципів міжособистісного спілкування; уміти проектувати стратегії власної діяльності з урахуванням інтересів і потреб навчального закладу ісуспільства в цілому, продуктивно працювати з колегами, учнями,батьками, адміністрацією, виявляти самостійність і ініціативу, вмітиемоційно налаштовуватися на спілкування, мати свій стильповодження в конфліктних ситуаціях. Ми згодні з доповненням «інформаційна і громадськакомпетентність». Тільки до терміна «інформаційна» додати«технологічна» компетентність і обєднати під загальною назвою«інформаційно-технологічна компетентність». Під поняттям«інформаційна компетентність» ми розуміємо здібність вчителяорієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати 36
  • 36. інформацією відповідно до своєї професійної підготовки. Вмінняефективно використовувати технічні засоби навчання, ЕОМ, засобинаочності. Поняття «технологічна компетентність» — цевикористання і створення банку інноваційних технологій, методик,форм і методів роботи. Що стосується громадянської компетентності, то компетентнийучитель повинен вміти орієнтуватися в проблемах сучасногосуспільно-політичного життя України, виконувати свої громадянськіобовязки, вміти використовувати засоби і моделі поводження, щовідповідають законодавству України. У результаті наших доповнень запропонована нами моделькомпетентного вчителя має такий вигляд: 1. Психолого-педагогічна компетентність. 2. Інформаційно-технологічна компетентність. 3. Соціально-комунікативна компетентність. 4. Інтелектуальна компетентність. 5. Громадянська компетентність. 6. Мотиваційна компетентність. 7. Управлінська компетентність. 8. Загальнокультурна компетентність. 9. Професійна компетентність. Червоний капелюх Ми не згодні в плані обєднання методичної і дидактичноїкомпетентності. Представники чорного капелюха, внісши своїкорективи в модель компетентного вчителя, не врахували, що єкласичні компетентності, що необхідні як основа всієї роботи 37
  • 37. вчителя. Такою є дидактична компетентність. Адже дидактика — цепедагогічна техніка, тактика, стратегія, це базис, початок усіхпочатків, константа. Методична компетентність — це змінюванавеличина, що залежить від предмета, інноваційних технологій і,зрештою, від таланту і творчості вчителя. Обєднання психологічної і здоровязберігаючої компетентностейвважаємо недоцільним, бо психологічна компетентність – урахуванняпсихологічного стану кожного учня (тобто наявність знань загальноїта вікової психології), нормальний психічний стан і стійкий настрійучителя, розумні вимоги вчителя до учня, педагогічний етикет і такт.Здоровязберігаюча компетентність — це і температурний режим, інорми освітлення, і провітрювання тощо. Синій капелюх Наша група вважає що дану модель можна вважати еталонноюмоделлю компетентного вчителя для асоціації наших шкіл. Модель— це фундамент для формування всобі поданих ключовихкомпетентностей. Тепер на основіцього фундаменту кожен з насзобовязаний працювати над собою,над своїм професійнимудосконаленням. Усі ми обовязково дивимося у дзеркало, щоб оцінити свійзовнішній вигляд. Це тільки гоголівська Оксана, дивлячись на себе вдзеркало, говорила: яка я красива, яка гарна. А ми, бачачи своє 38
  • 38. відображення, починаємо підфарбовуватись, виправляти недоліки,щоб бути «на висоті». Ця модель компетентного учителя свого роду теж дзеркало. Воназобовязує нас працювати над собою, підвищувати свій професійнийрівень, педагогічну майстерність і культуру. Модель одна, цілі і завдання єдині. Але кожен з нас йтиме додосконалості своїм шляхом — і результати будуть, звичайно, зовсімрізні. І ми через кілька секунд у цьому переконаємося. Завдання: Візьміть аркуш. Складіть вдвічі, ще раз складіть, і так4-5 разів. А тепер відірвіть один кутик, другий кутик, відірвітьчастину середини. А тепер розгорніть аркуш і підніміть свої витворивгору. Вони в нас усі різні, як і ми всі різні. Тому модель у кожногобуде своя, а та, яку ми представили, беріть її за основу і працюйте. Бажаємо всім також старанно, творчо трудитися над собою, як вице тільки що робили. І нехай ваші учні з ваших рук виходятькомпетентними учнями. Боротись і шукати, знайти і не здаватися! Ключові компетентності учнів початкової ланки Соціальна компетентність.  почуватися часткою колективу, жити з ним спільним життям;  вміти спілкуватися з друзями, шанобливо ставитися до дорослих;  уміти висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша;  виконувати правові, морально-етичні норми, громадські доручення; 39
  • 39.  уміти працювати в парах, малих групах за інтересами, рольових групах; уміти розвязувати тестові та різнорівневі завдання, проблемні ситуації. Полікультурна компетентність: поважати традиції, звичаї України; володіти досягненнями національної культури, розуміти інші культури; толерантно ставитись до культури і традицій інших народів; володіти загальнолюдськими цінностями, нормами гуманістичної моралі. Інформаційна компетентність: уміти працювати з підручниками, словниками, памятками; уміти користуватися художньою літературою, енциклопедичною літературою, картами, таблицями, репродукціями; уміти опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння; Компетентність саморозвитку і самоосвіти: володіти загальнонавчальними уміннями як основою самоосвітньої діяльності; уміти виконувати диференційовані, творчі завдання, брати участь в інтелектуальних, розвивальних, пізнавальних іграх; володіти початковими навичками критичного мислення; вміти доводити правильність судження, власної думки; 40
  • 40.  розвиненість пізнавальних, психічних процесів: мислення, памяті, уваги. Комунікативна компетентність: володіти усним і писемним мовленням як засобом вільного спілкування та самовираження. Компетентність творчої діяльності: вміти працювати під девізом: «Допоможи мені це зробити самому»; мати розвинуте логічне, образне мислення, бажання пізнати себе, самовизначитись, самореалізуватися. Ключові компетентності учнів середньої ланки Соціальна компетентність: здатність до вибору (вивчення курсів, факультативів, профілю подальшої освіти, навчального закладу тощо); вміння співпрацювати з різними людьми, брати відповідальність за індивідуальну, групову діяльність, узгоджувати свої дії з діями членів колективу, визначати напрямки майбутньої діяльності; володіти навичками етичної та правової поведінки, толерантністю і поваги до інших; використання самооцінки та взаємооцінки учнів; оволодіння знаннями, навичками на рівні, не нижчому від Державного стандарту базової школи. 41
  • 41. Полікультурна компетентність: оволодіння духовними і культурними цінностями свого та інших народів; вміння толерантно ставитися до людей різних расових, культурних і соціальних груп; вміння проявляти і виділяти гуманістичні цінності особистості; оволодіння мовами: українською, російською, іноземними нарівні навчальних програм; додержання партнерських стосунків з людьми. Інформаційна компетентність: вміння раціонально використовувати фактичний матеріал підручника як основного джерела інформації; вміння аналізу, синтезу, порівняння інформації; вміння використовувати нові інформаційні технології; вміння формалізувати інформацію через складання схем, алгоритмів, малюнків; вміння обирати потрібні додаткові джерела інформації, використовувати додаткову літературу; критичне ставлення до повідомлень засобів масової інформації; володіння загальною інформаційною культурою. Компетентність саморозвитку і самоосвіти: осмислення потреби в саморозвитку; готовність до постійного навчання; оволодіння прийомами і формами самоосвітньої діяльності; 42
  • 42.  свідоме застосування знань, умінь і навичок в умовах швидких змін для здійснення самоаналізу і самоконтролю; розвязання проблемних завдань і ситуацій; використання інтенсивних завдань, які передбачають пояснення учнями певних питань; оволодіти здатностями самокритики і самоорганізації. Комунікативна компетентність: вміння висловлювати свою точку зору; вміння використовувати усні і письмові рецензії на відповідь, доповнення і зауваження до неї; вміння ставити перед собою цілі власної діяльності і робити висновки за резуль- татами; вміння слухати і чути з метою запобігання помилок у чужому і власному мовленні; володіння культурою мовлення через дотримання норм сучасної літературної мови; вміння поважати одне одного; емоційна врівноваженість. Компетентність продуктивної творчої діяльності: створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя; вміння самостійно складати задачі, тести, вірші, експерименти, вести дослідження, творчі роботи, звіти і захищати їх; 43
  • 43.  вміння розвязувати проблеми в індивідуальній діяльності та групі; використання своїх особливих творчих здібностей (в музиці, живопису, літературі тощо) в нестандартних ситуаціях; вміння вибирати творчі завдання; вміння нетрадиційно підходити до розвязання задач. Ключові компетентності випускника школи Соціальна компетентність: свідоме ставлення учнів до власного здоровя; сформована власна позиція, орієнтація на успіх, позитивне ставлення до себе, інших людей і життєвих перспектив; свідоме професійне самовизначення; свідоме ставлення до природи, її багатств; наявність патріотичних почуттів; здатність усвідомлювати свої права, обовязки. Комунікативна компетентність: уміння спілкуватися усно, письмово рідною та іноземними мовами; вміння працювати в команді; володіння комунікативними навичками: а) вміння вести дискусію; б) поставити запитання; в) відрекомендувати себе; г) вміння адаптуватися в мовному середовищі; д) толерантне ставлення до думки опонента. 44
  • 44. Компетентність саморозвитку й освіти: здатність до саморегульованого набуття знань та вмінь, самостійного пошуку відповідей на актуальні запитання; вміння вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації та критично аналізувати їх, аналізувати й контролю- вати власну діяльність; вміння працювати з науковою літературою, досвід написання наукових робіт, участь у дослідженнях. Інформаційна компетентність:  уміння учнів обирати потрібні джерела інформації;  уміння користуватися компютером;  володіти загальною інформаційною культурою; вміння здобувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Полікультурна компетентність: повага до традицій, звичаїв рідного народу, релігій; оволодіння досягненнями культури; толерантне ставлення до представників різних расових, культурних та соціальних груп; досягнення високоморальних, гуманних, духовних цінностей. Продуктивна творча діяльність: вміння побачити та сформулювати проблему; вміння знаходити нові рішення, діяти в нестандартних ситуаціях; 45
  • 45.  активізація творчих здібностей; реалізація творчого потенціалу учнів. Професійність: знання предмета діяльності (учитель повинен вільно і гнучко оперувати інформацією, бачити звязки у складній структурі доказів, уміти легко подавати учням знання і націлювати їх на оволодіння ними); любов до дітей (віра в потенційні можливості учнів); розумна вимогливість (дисциплінує учня); педагогічний такт (створення толерантних стосунків); педагогічне передбачення (уміння визначити можливі ускладнення); інноваційність науково-педагогічного мислення. Особисті якості: високий рівень соціальної відповідальності; прагнення до самоосвіти (тісно повязане із зацікавленістю вчителя, натхненням до роботи, що у свою чергу підвищує емоційно-вольовий вплив педагога на учнів); духовна культура, справжня інтелігентність; гуманність, оптимізм, почуття гумору; критичність і самокритичність; креативність мислення. Компетентності: інтелектуальна компетентність (наукові знання); психологічна компетентність; 46
  • 46.  управлінська компетентність (базові вміння); мотиваційна компетентність; комунікативна компетентність; проективна компетентність; дидактична компетентність; методична компетентність. Творчі якості: креативність (здібність виробляти нові ідеї); інтуїція (виявлення суттєвості); дивергентність (здатність мати декілька підходів до вирішення однієї проблеми); оригінальність (наявність творчої уяви та підходу); асоціативність (вміння проводити аналогію). Ключові педагогічні компетенції  компетенція щодо моделювання, проектування, конструювання навчально-виховного процесу;  компетенція щодо запуску механізмів відновлення фізичного, психічного, соціального та інтелектуального здоров’я учнів;  компетенція щодо реалізації суб’єкт-суб’єктного підходу в побудові особистісно зорієнтованого педагогічного процесу;  компетенція щодо створення ситуації успіху для творчого самовиявлення вихованців;  компетенція щодо створення інформаційно насиченого мотиваційно-спонукального життєтворчого освітнього процесу; 47
  • 47.  компетенція щодо методичного забезпечення педагогічної діяльності; компетенція щодо здійснення іноваційно-пошукової новаторської діяльності. соціальна відповідальність • знання предмета • прагнення до самоосвіти • любов до дітей • інтелігентність • педагогічний такт • почуття гумору • інноваційність • самокритичність • науково-педагогічного • креативність мислення • мислення Вчитель- майстер • інтелектуальна Творчі якості • психологічна • креативність • управлінська • інтуїція • мотиваційна • дивергентність • комунікативна • оригінальність • проективна • асоціативність • дидактична • методична 48
  • 48. 3. НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ Розбудова особистісно зорієнтованого освітнього простору гімназії Питання для обговорення: 1. Від інтерактивного уроку до активного життя. 2. Випровадження елементів модульно – розвивального навчання на уроках математики. 3. Формування компетентності засобами інтеграції природничих наук. 4. “Три крапки” кафедри суспільно – гуманітарних наук. 5. Формування позитивної мотивації на розвиток естетичних смаків та здоровий спосіб життя. 6. Архітектоніка особистісно зорієнтованого уроку. 7. МАН - осередок наукової роботи учнів. 8. Виховання – це творчість, це найвища коштовність. Розбудова особистісно зорієнтованого освітнього простору гімназії (Доповідь Жалюк С.Л., заступника директора з науково- методичної роботи) Кінець навчального року. Заліки, екзамени. Підбиття підсумків.Попереду канікули. Якраз найкращий час для рефлексії, оцінки іподальшого планування роботи особистісно зорієнтованого навчання.Спробуємо? 49
  • 49. Рефлексія – осмислення людиною власних дій, діяльності,самоаналіз. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основнікомпоненти діяльності – її зміст, типи, способи, проблеми, шляхи їхрішення, отримані результати. Що планувалося? Надати вчителеві допомогу в організації особистіснозорієнтованого навчання. Наша гімназія належить до інноваційних закладів зінноваційними методами навчання і виховання. Її задача – виховатине просто учня, а творчу особистість, знайти шляхи формуваннялюдини інтелектуальної, творчої, ініціативної. Як через упровадження особистісно орієнтованого підходупробудити в учнів жагу до знань, віру й оптимізм, бажання бутилідером. Основним гарантом державотворення є високоякісна освіта, агарантом якості освіти – високопрофесійний вчитель. Тому завдання вчителя – навчити дітей думати, розуміти сутьречей, формувати компетенції, яких потребує сучасне життя, сприятисаморозвитку та самоосвіті, раціональній, продуктивній, творчійдіяльності. Пріоритетними напрямками роботи на розбудовчо –розвиваючому етапі є:  цільове впровадження сучасних педагогічних технологій; 50
  • 50.  формування системи національного громадянського виховання з урахуванням принципів полікультурності і природо відповідності;  гармонізація стосунків учасників педагогічного процесу. Була висунута гіпотеза: Осмисленнями вчителями своїх проблем, посиленнямотивованого саморозвитку та самовдосконалення, підвищенняпсихологічної грамотності дозволить сформувати індивідуальнийстиль професійної діяльності, вибір індивідуального освітньогомаршруту. Прогнозуючий результат.  Засвоєння прийомів моніторингу освітньої діяльності;  Оволодіння способами корекції прогнозуючих та реальнихрезультатів у розвитку кожного учня;  Планування перспектив подальшого розвитку вчителя;  Формування психологічної культури вчителя; Що вдалося здійснити? На підготовчій стадії у ході моніторингових досліджень буловиявлено:  Здатність педагогів до інноваційної діяльності (75%);  утруднення в педагогічній діяльності (вхідне діагностування);  освітні потреби педагогів щодо підвищення рівнякомпетентності. В гімназії змодельовано образ творчого вчителя та модельвипускника. 51
  • 51. Образ творчого вчителя гімназії: професійна компетентність; загальнокультурна компетентність, бажання; вдосконалюватись; прагнення до інноваційної діяльності; здатність до співпраці в творчому процесі; відсутність стереотипів; здатність передбачати результат; аналіз власної педагогічної діяльності; висока загальна працездатність. 52
  • 52. 1) Якщо постіндустріальне суспільство ставить перед школоюзавдання сформувати в учнів певні компетентності (комунікативні,полікультурні, ділові, інформаційні, самоорганізації і саморозвитку),то саме особистісно зорієнтоване навчання здатне “прийняти цейвиклик часу”, оскільки воно: ­ спирається на індивідуальну особистість школяра; ­ враховує його цінності, інтереси, прагнення; ­ створює умови для “випробування” в різних видах діяльності; ­ реально перетворює учня на суб’єкта навчання. 2) Основною організації особистісно орієнтованого навчання єпринципи самоорганізації складних систем, діалогічної взаємодії,особистісного ціле - покладання, вибору індивідуальної освітньоїтраєкторії, навчальної рефлексії, співробітництва. 3) Ознаками особистісно орієнтованого уроку є:  чітке виділення етапів цілепокладання, планування, організації виконання наміченого, рефлексії, оцінки, корекції;  активна діяльність учня (самостійно, в парах, групах, кооперативно);  застосування активних та інтерактивних педагогічних технологій;  атмосфера співробітництва (педагогіка підтримки). Що з’ясували, відчули, зрозуміли? Зміни, що стались в освітянському просторі знайшли своєвідображення і в науково - методичній роботі, що є складовоючастиною освітнього процесу в гімназії. 53
  • 53. Мета науково - методичної роботи - підтримка ділового тонусупедагогів, допомога в подоланні труднощів, розвиток творчогопотенціалу вчителя. Концепція освіти в гімназії – не зупинятись на досягнутому, аорієнтуватись на перспективу. Тому була розроблена стратегіярозвитку педагогічної системи, що передбачає етапи. І етап – 2000-2003 рр. – стратегічно – розвиваючий (вибіртехнології); ІІ етап – 2003-2005 рр. – розбудовчо – розвивальний (опануваннязмісту дидактичних підсистем ООН); ІІІ етап – 2005-2008 рр. – функціонально – поглиблюючий(занурення в психолого – педагогічну сутність навчального процесу); ІV етап – 2005-2010 рр. – дослідницько – узагальнюючий(моніторинг життєвого самовизначення випускників гімназії. Аналізінноваційного досвіду). Випрацювали свою систему, яка має на меті:  визначення здібностей кожного учня, розвиток, побудова і впровадження індивідуальної освітньої траєкторії, відповідно до темпу фізичного, психічного, інтелектуального становлення гімназиста;  створення умов для отримання якісної освіти, реалізації творчих запитів гімназистів;  забезпечення допрофільної підготовки з обраного профілю залежно від нахилів. 54
  • 54. На сучасному етапі методична служба – маркетингова сфераосвітніх послуг. Основна її діяльність спрямована: 1) на задоволення потреб у товарах (видавнича діяльність). 16 робіт – педагогів гімназії було представлено на районнувиставку педагогічних інновацій; 7 робіт – призери обласного рівня виставки: ІІ місце – роботи Галицької І.Ц., Хмиз В.А., Біленької О.І. ІІІ місце – роботи Гук В.Е., Беркути Г.М., Жолобової М.І.,Позигуна В.В. Робота Гук В.Е. публікувалась в науково – методичному журналі“Управління школою”. Предметні кафедри та творчі групи випустили методичнібюлетені щодо розкриття аспектів проблеми, над якими працюють. 2) надання послуг (організація різних форм методичноїроботи). Методична підтримка спонукає вчителя діяти, учитись,досліджувати, творити, вдосконалюватися. Цей навчальний рік був кроком методичного зростання таформування педагогічної майстерності. Всі методичні заходиспрямовувались на те, щоб сформувати готовність досягненняпедагогіки, уміле поєднання традиційних та інтерактивних методівнавчання. 55
  • 55. Завдання:  Як пояснити те, що зображено на схемі?  Як можна назвати таку модель?  За яких умов учитель може обирати таку модель?  У чому сильні та слабкі сторони цієї моделі? 1) ☺ ☺ Пасивна модель навчання. ▲ ☺ ☺ Учень виступає в ролі ☺ ☺ “об’єкта”, повинен засвоїти та відтворити навчальний матеріал, переданий йому вчителем. 2) ▲ ☺ Активна модель навчання ☺ Учень – “суб’єкт” навчання, ☺ вступає в діалог з учителем, мають місце проблемні та творчі завдання. Варто сказати і про метод проектів, в основі якого лежитьрозвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, уміння самостійно 56
  • 56. здобувати знання, мислити критично, орієнтуватися вінформаційному просторі. Проекти – різні, ознак їх кінцевою метою є досягнення певногозапланованого результату. Більшість проектів носить соціальнуспрямованість, що пояснюється значущістю проблем. Велика кількість обдарованих дітей потребує особливої уваги таспецифічного підбору форм роботи. У гімназії плідно співпрацюють 6 кафедр і 1 методоб’єднання.Працюючи над загально гімназійною проблемою, кожна кафедраобрала свою більш конкретну проблему. Кафедрами моделювалися уроки за технологією особистісноорієнтованого навчання, визначилися оптимальні психолого –педагогічні умови співпраці на уроках, розроблялися нестандартні,інтегровані уроки, апробовувалися експериментальні підручники,розроблялися творчі різнорівневі завдання, олімпіадні завдання. Діяльність кафедр оцінюємо згідно з конкретним результатами.Цьому сприяють системний самоаналіз роботи, індивідуальніпрограми науково-методичної роботи вчителів, активні формиметодичної роботи, система роботи з обдарованими дітьми. Проте, є ще багато проблем. Це насамперед формування глибинизнань, умінь, які б давали змогу учневі в майбутньому поповнюватизнання шляхом самоосвіти. Недостатньо залучаються учні допошуково-дослідницької діяльності в гімназійно-науковомутоваристві, пере навантаження на уроках, колективні форми роботи.Потрібно удосконалювати монологічне мовлення учнів збагачувати їх 57
  • 57. словниковий запас, формувати прагнення дотримуватись вимогусного і письмового мовлення. Впровадження нетрадиційних форм методичної роботи(семінари, нестандартні уроки, педагогічні консиліуми, педагогічніігри, тренінги, дискусії, тощо) дають можливість творчо працюючимпедагогам продемонструвати знайдені ними методичні прийоми,сприяють розвитку умінь проводити різноманітні методичні пошукипід час розв’язування проблем навчання творчої особистостігімназиста. Формувати дух та інтелектуальний світогляд школярів можетільки духовно та інтелектуально багатий вчитель, який перебуває впостійному пошуку і здатний залучати до нього дітей. Як оцінити зроблене? Нехай не все, не одразу, нехай окремі елементи, але ж варто! 58
  • 58. 4. МЕТОДИЧНИЙ РИНГ «Сучасні педагогічні технології» Мета рингу:  Ознайомити вчителів із сучасними інноваційними педагогічними технологіями.  Актуалізувати та розширити понятійний апарат педагогів, поглибити їх теоретичні та практичні знання з даної проблеми.  Показати необхідність науково обґрунтованого впровадження сучасних технологій у практику роботи.  Стимулювати прагнення вчителів до пошуку, творчості.  Створити умови для обміну досвідом роботи, педагогічних знахідок. Проведення методичного рингу Учасники методичного рингу діляться на команди покафедрах:  Гуманітарних наук.  Точних наук.  Природничих наук.  Початкових класів. Склад груп та їх капітани визначені заздалегідь. Ведучийоголошує порядок та правила проведення гри і розпочинає першийраунд. Відповіді команд оцінює методичне журі. 59
  • 59. І раунд „Мозковий штурм” Кожна команда одержує великий аркуш паперу із заданоютемою: Інновація Завдання:  Записати слова, які мають будь-яке відношення до заданого терміну.  Через 3 хв. Лідер команди проводить звіт по „мозковому штурму”. Ведучий вивішує аркуші. Члени журі оцінюють відповіді. ІІ раунд Естафета Перевірка теоретичних знань з питань сучасних педагогічнихтехнологій. Ведучий пропонує закриті картки, на яких написанотерміни:  Інновація  Оптимізація  Педагогічна  Гуманізм технологія  Прийом навчання  Концепція  Диференціація  Метод навчання Завдання: Лідер групи витягає картку. Через 30 сек. Один з учасниківкоманди дає відповідь визначення заданого поняття. Журі оцінюєвідповіді команд. 60
  • 60. ІІІ раунд Педагогічні технології у практиці Вашої школи Цей конкурс проводиться у вигляді міні – захистів технологійнавчання, які використовують вчителі викладання своїх предметів.Кожна група пропонує не більше двох сучасних танайрезультативніших технологій. Оформлені анотації по мірі „Захисту” вивішуть на стенді. Врезультаті утворюється імпровізована виставка, яку можна залишитидля подальшого ознайомлення вчителів. На захист кожній групідається 5 хвилин. Підведення підсумків Це важливий момент у завершенні методичного рингу.Ведучий надає слово членам журі, які не тільки виявляютьпереможців, але й висвітлюють проблеми конкурсу. Най важливіший результат – бажання вчителів втілити ту чиіншу технологію. Матеріали на допомогу організаторам методичного рингу  Інновація – нововведення в педагогічній системі, що поліпшують розвиток і результати навчально-виховного процесу.  Концепція – це система поглядів на певне явище і спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, основна ідея будь-якої теорії.  Педагогічна технологія – це системне та послідовне здійснення на практиці навчально-виховного процесу, що 61
  • 61. означає чітку постановку дидактичних завдань із способами та методами його здійснення.  Метод навчання–це спосіб взаємодії учителя і учнів, спрямований на досягнення певних цілей або способів діяльності.  Прийом навчання – складова частина методу, що спрямовує учнів на рішення часткових дидактичних завдань.  Гуманізм – цілісна концепція людини як найвищої цінності в світі.  Диференціація –форма навчальної діяльності, організація якої враховує здібності, схильності, інтереси учнів. 5. ДІЛОВА ГРА 5.1. Ми крокуємо до майстерності Мета: розглянути професійні, особисті, творчі якості такомпетентності вчителя, створити модель вчителя-майстра. Форма проведення: ділова гра. Групи для проведення гри: “Школа вищої майстерності” “Школа вдосконалення” “Школа становлення” Ділова гра відрізняється тим, щоспрямована на вирішення реальних виробничих питань в ігровійформі. Учасники не приймають чужі ролі,а зберігають власні 62
  • 62. професійні обов’язки, спрямовують зусилля на вирішення існуючих внавчально- виховному процесі проблем. Ті люди, що живуть, змагаються - це ті, що мають світлу мету впуті. Мета нашої гри: створити модель вчителя – майстра. Завдання 1 Сформулюйте мету діяльності своєї групи, педагогічне кредовчителя. Уявіть собі гарний урок. Усміхнений вчитель, чудові діти, пануєатмосфера творчої співпраці, на уроці все найвищого ґатунку – ітехніка, і логіка побудови уроку, і сучасні методичні прийоми. Провести такий урок зможе лише майстер своєї справи .Алебільшість з нас не “чарівники,” а лише вчаться ними стати, адже длялюдини, що за своїм духом –вчитель, стати майстром – життєвапотреба. Завдання 2 “Чарівний мікрофон” Тримаючи мікрофон, розповісти про свої враження від професіїучителя представнику кожної групи. Завдання 3 Із слів скласти вислів про творчість. Слова: до, це, здатність, дар, нагородила, яким, природа, вищий,людину, творчості. (Здатність до творчості – це найвищий дар, яким нагородилаприрода людину.) 63
  • 63. Дискусія ”Чи тотожні поняття: “творчий вчитель” і“майстер” .Вчителі кожної з груп дискутують на запропонованутему. Завдання 4 До анаграми слова “майстер” підібрати : 1 група – дієслова; 2 група – іменники; 3 група - прикметники ( Мислити, апробовувати, йти вперед, самовдосконалюватись,творити, експериментувати, розуміти.) (Майстерність, альтернативність, ймовірність успіху, старанність,толерантність, ентузіазм, раціональність) (Мудрий, активний, старанний, творчий, енергійний, розумний.) “Творчість – це виживання,”- вказує К. Роджерс. Таким чином,творчо працюючий педагог сам створює особистий імідж. Іміджпедагога – образ, характеристика його особистості. Завдання 5 Скласти список основних ознак поняття “професійність”. Кожна група вказує по дві ознаки. (“Вертушка”). Виходячи з ознак професійності сформульовано чотири рівніпрофесіоналізму педагога : пасивний, відносно активний, активний,творчий. Пасивний Характерний, як правило, для вчителів – початківців абобайдужих вчителів. 64
  • 64. Основні ознаки : низький темп уроку, не спостерігаєтьсялогіка уроку, одноманітна діяльність учнів на уроці, пасивність, біднамовленнєва діяльність учителя, не створюються умовидля співробітництва, перед учнями не ставляться ніяківиховні задачі, учні не здобувають на уроці нових знаньне набувають умінь і навичок. Відносно активний Відрізняється цікавими прийомами, що використовуються час відчасу. Учителеві не вистачає майстерності, а можливо, й волі вщоденній підготовці проведенні занять. Основні ознаки: атмосфера уроку залежить від настроювчителя, низька активність учнів, мова вчителя недостатньо виразна,на уроці не виражений навчальний діалог з учнями,недостатній порядок на уроці, матеріал уроку засвоюєтьсяфрагментарно або окремими учнями. Активний педагогічний стиль Притаманний, як правило, педагогам з певним досвідом роботи. Основні ознаки: урок йде в оптимальному темпі,використовуються проблемні методи навчання, творчі завдання,здійснюється контроль і коригування на всіх етапах уроку, учительвільно володіє матеріалом уроку, мова виразна, поважне ставленняпедагога й учнів одне до одного, матеріал уроку засвоюєтьсяпрактично усіма учнями. Творчий педагогічний стиль Зустрічається нечасто, під час оцінювання професіоналізмупедагога, як правило, говорять про активно-творчий стиль. 65
  • 65. Основні ознаки:різними засобами стимулюється пошуковадіяльність учнів, використовуються дослідницькі методи: творчізавдання, пізнавальні ігри, досліди, дискусії, тощо; на уроціпрацюють всі учні в різних видах і формах навчальної діяльності, міжучителем та учнями панують відносини поваги та співробітництва;матеріал уроку засвоєний усіма, закріплений з опорою напопередній матеріал та перспективою намайбутнє. Завдання 6 Кожна група отримує смужку із назвоюкомпетентностей. Пояснити значення кожної. Компетентності: інтелектуальна, психологічна,мотиваційна, комунікативна, дидактична. Завдання 7 З переліку якостей вибрати, які характеризують вчителя-майстра Якості:  Соціальна  зверхність; відповідальність;  гумназім;  неадекватність;  песимізм;  неврівноваженість;  критичність;  почуття гумору;  самокритичність;  авторитаризм;  оптимізм;  духовна культура;  креативність мислення.  інтелігентність; Завдання 8 Розв’язання педагогічних задач. 66
  • 66. 5.2. Місія та стратегія діяльності Організаційно-ділова гра Кожен має усвідомлювати, для чого він живе на цій Землі. Таксамо, коли ми приходимо щодня на роботу, ми маємо розуміти,навіщо і заради чого ми щось робимо саме на цьому робочому місці,саме у цьому колективі, у цій організаці.ї Без цього ми не від-чуватимемо ні власної значущості, ні власної цінності, ні цінностітого, що ми робимо, ні значущості і цінності своїх колег.Першоосновою цього має стати усвідомлена місія діяльності ко-лективу. Потім — стратегія і тактика... Життя — це МІСІЯ. Вячеслав Лисенко Місія — це зміст існування компанії, її роль у світі і значення для суспільства. Р.Кох Мета: 1. У ході колективної діяльності визначити сутність поняття місії. 2. Створити колективний образ поняття «місія», визначити складові місії навчального закладу. 3. Виробити навички стратегічного планування. 4. Розвинути навички колективної діяльності та командної роботи. Матеріали: фліп-чарти — 12 шт., фломастери, папір А4, А2, А1,скотч, 5 таблиць на фліп-чартах (вправа 3). 67
  • 67. Хід гри Вправа 1. Мозковий штурм. Відповідає кожен учасник по черзі. «Що таке місія? Місія — це...» — ведучий усі визначення випи-сує на дошці чи аркуші паперу формату А2, А1. Таким чином створюється колективний образ поняття «місія». Вправа 2. «Ідеальне видавництво / школа / клас /дитячий садок». Завдання 1. Структурування на 7 груп. Завдання 2. «Уяви це». Зараз включіть свої творчі здібності, уяву, фантазію, не бійтесяпри цьому бути спонтанними, легкими, веселими. Памятайте: те, щоробиться з усмішкою, з усмішкою і сприймається. Групам створити метафоричний образ (одним реченням)ідеальної школи (наприклад, «космічний рай», «кубик Рубика»,«квітучий сад», «пузата хата» тощо). Час виконання — 3 хв. Завдання 3. Захист метафоричних образів. Питання до захисту: перевірка учасниками правильності образу,розвиток навичок перевірки ідей, розробки стратегії їхнього втілення.Таким чином, слухачі розвивають свої навички перевіряти будь-якуідею почуттями, вчаться визначати позитиви і труднощі, які на нихочікують незалежно від їх вибору. Так виробляються навичкистратегічного мислення. • Які почуття викликає у вас метафора? Назвати три почуття, об-грунтувати їх. 68
  • 68. • Які ви бачите слабкі та сильні сторони такої ідеальної школи?Як ви зможете уникати чи запобігати слабким сторонам і посилюватисильні сторони у діяльності вашої ідеальної школи? • У чому можуть полягати ризики всіх людей, що прийшли до та-кої ідеальної школи працювати чи навчатися тощо? Яким чином, навашу думку, ви зможете запобігти таким ризикам? Час виконання — 2 хв * 7 груп = 14 хв. Вправа 3. «Місія ідеального видавництва/школи/класу/дитячого садка». Завдання 1. Групам створити місію ідеального видавництва (тогообразу, який захищала кожна група). Час виконання — 7 хв. Презентація-захист по 2 хв. Звичайно, обдумуй «що», але ще більше обдумуй «як». Іоган Вольфганг Гете Інформаційний блок-підсумок «Місія організації та як її сфор-мулювати. Вимоги до місії» — 4 хв. Для формування іміджу фірми необхідно визначити місію органі-зації, в якій описуються поточні і перспективні напрямки розвитку.Слід зазначити її роль у рамках окремої країни і світової спільноти.Необхідно відповісти на запитання: в чому принципіальні відмінностівашої організації від великої кількості інших? Місія як генеральна мета організації повязана з категорією«бачення» розвитку організації, «філософії існування» організації.Місію можна описати як сукупність цілей, повязаних з ними 69
  • 69. переконань, відносин і напрямів діяльності, характерних дляконкретної організації. Це чітко окреслена причина існування організації, її особливароль. Місія — це коротко сформульована мета, заради якої існує ор-ганізація. Чим цінне визначення місії не лише особисто для людини, а й дляорганізації? Тим, що власне Місія визначає не лише корпоративніцілі, а й систему цінностей, стандарти поведінки в будь-якій орга-нізації. Випрацювання стратегії також спрямовується на реалізаціюмісії. Сутність місії полягає в тому, що вона: • відображає загальні цінності і погляди членів колективу; • повязана з культурою організації; • поділяється всіма людьми; • визначає спрямованість процесу прийняття рішень; • спрямовує роботу організації в певних напрямах; • за допомогою неї визначаються пріоритети; • формулюється таким чином, щоб можна було оцінити ступінь їїреалізованості; • місія відповідає на запитання: хто, що, для кого і як (яким чи-ном)? 70
  • 70. Памятка Памятайте, чітко визначена місія організації мас наступні пе-реваги:  виразно і ясно визначає суть організації;  надає організації напрям діяльності — виконує роль вектора, дороговказу, що допомагає у прийнятті поточних рішень таким чином, щоб вони вели організацію в потрібному напрямку;  представляє собою візитну картку організації для всіх;  полегшує самоідентифікацію з організацією усіх її членів. Вправа 4. «Повернення на землю, або Рекомендації». Завдання. Ми працюємо в реальномувидавництві/школі/класі/дитячому садку, які, звичайно, далекі відідеалу, від наших мрій. Вони живуть і перебувають у стані розвитку.Кожна із груп створила свої уявні ідеальні образи. Прохання до вас:зіставте уявне й реальне, випрацюйте і напишіть три основнихрекомендації: що потрібно зробити реальній організації, щобнаблизитися до ідеального образу – того, який вимріяла кожна група. Час виконання — 5 хв. Презентація — по 1 хв. Підсумок: визначення місії не є остаточним. Ми лише підійшлидо усвідомлення того, що розуміння місії необхідне для існування ірозвитку будь-якої організації, і зокрема нашої. 71
  • 71. Вправа 5. «Ланцюг довіри». Мотивація. Для того, щоб ми ефективно працювали, ми маємобільше довіряти один одному, а для того, щоб ми більше довірялиодин одному, ми маємо бачити спільне один в одного, розвивати на-вички довіри до світу, до самого себе і один до одного. Завдання. Присутні стають в коло, беруть по черзі, починаючивід ведучого, один одного під руки, шукаючи і називаючи спільне ізсусідом, утворюють своєрідний ланцюг. 6. КРУГЛИЙ СТІЛ Творча діяльність вчителя Мета: стимулювати пошук нових засобів і шляхів навчанняучнів, активність вчителів, прагнення до самоосвіти. Підвищити учленів колективу вимогливість до себе до своєї методичноїмайстерності, до самоаналізу і результатів своєї педагогічноїдіяльності. Форма проведення: круглий стіл. Основним в педагогічну мистецтві вчителя є умінняспонукати, а не примушувати. Правила диспуту.  Диспут – вільний обмін думками;  На диспуті всі активні, в суперечці всірівні;  Говори, що думаєш, і думай, що говорити; 72
  • 72.  Головне – факти, логіка, вміння доводити. Запитання  Яке місце в системі “методична майстерність” посідаєособистість педагога, його творча індивідуальність?  Яку роль у зростанні педагога відіграє робота надпідвищенням свого теоретичного рівня?  Чи можливе творче зростання педагога без постійногорозвитку загальної культури особистості?  Як впливає творча діяльність учителя на творчу діяльністьучнів?  Що значить навчити “просто”?  Яка роль на уроці відводиться роботі з підручником?  Які прийми роботи з підручником використовуєте?  Наскільки негативною є шпаргалка?  Що значить метод “узаконеної шпаргалки”?  Як ви гадаєте, чи поганий традиційний урок?  Якщо ні , то в чому його переваги?  Які, засоби активізації пізнавальної діяльностівикористовуються на уроці? а) створити проблемну ситуацію; б) завдання творчого характеру; в) зв’язок із життям; г) використання фактора новизни; д) активний діалог на уроці; е) пізнавальні ігри; 73
  • 73. є) прийоми випереджаючого навчання. Гаслом вчителя, що творчо працює, можуть бути словаА.Дистервега “Поганий учитель виголошує істину, гарний – навчає їїзнаходити”. Д. Пола висловив цікаву думку стосовно того, що “викладання –це ремесло, а кожне ремесло має масу прийомів та хитрощів”. Творчий учитель повинен мати педагогічний талант, якийпередбачає:  цілеспрямованість;  уміння узагальнювати;  експериментувати;  працювати нетрадиційно. Професіоналізм учителя, пов’язаний з комплексом здібностей,знань, навичок, які складають педтехніку педагога, що творчопрацює. Виділяють дві групи компонентів педтехніки. 1. Уміння управляти собою 2. Уміння взаємодіяти з особистістю та колективом акторська майстерність;  дидактичні уміння; уміння управляти емоційним  організаторські уміння;станом;  комунікативність; здатність до соціальної  уміння заохочувати таадаптації; карати; розвинутість мовлення;  елементи режисерської уміння розв’язувати пед. задачі. майстерності. 74
  • 74. Конкурси. Фантазія. 1. “Муза Педагогіки”. Музи надихають, дають наснагупоетам, художникам, вченим. А муза Педагогіки яка вона? Опишітьїї. У що ви її одягнете? Які атрибути дасте в руки? 2. “Цікаві яблука”. Вибирають яблучка, в якихпропонуються різні педагогічні ситуації. Педагогічні ситуації для конкурсу 1. Ви заходите в клас на урок. На столі сидить симпатичнепухнасте кошеня. Ваші дії? 2. Ви перевіряєте контрольну роботу учнів випускного класу.Розкриваєте зошит, а там замість розвязаної задачі фраза: «Я васлюблю...». Ваша реакція? 3. Ви розкрили класний журнал і думаєте, кого з учнів викликати.У цей час вам на стіл «приземляється» паперовий літачок. Що визробите? 4. Ви приходите на урок, натхненно пояснюєте важку тему іраптом помічаєте, що на останніх партах хлопці грають у карти абоіншу гру Що буде далі? 5. Підійшовши до дверей класу, в якому у вас за розкладом урок,ви зясовуєте, що двері закриті, а в класі — тиша. Ваші дії? 6. Першого квітня учень, який спізнився на урок, повідомляє, щовас викликає директор. Ви поспішаєте з уроку на виклик, якийвиявився фальшивим. Ваша реакція? 3. Правила діяльності вчителя. “Готуємося до ...” 75
  • 75. Правила для діяльності вчителя в умовах гуманізації навчально-виховного процесу: 1. Улюблений учитель той, що посміхається, наділений почуттямгумору. 2. Пояснюючи — переконуй, дивись на учнів, не кричи — у нихще пять уроків. 3. Викликаючи почуття страху, ти принижуєш і себе, і дитину,притуплюєш її інтелект. Подумки полічи до 10, перш ніж викликатибатьків, робити запис у щоденнику чи відсилати учня до завуча: а чине розписуєшся ти у власному безсиллі? 4. Змирися з думкою, що багатство вчителя в основному духов-ного рівня, а не матеріального. 5. Зрозумій, що учень мовчить не від незнання предмета, а відстраху перед аудиторією (пригадай-но свій перший урок). 6. Ти і твій предмет — не центр Землі, є ще й інші...Не намагайсяперекласти на домашнє завдання те, чого не зробив сам на уроці. 7. Не стрижи всіх під один гребінь — кожен учень унікальний. 8. Не будь формалістом — відступай від свого плану, якщозмінюється ситуація в класі. 9. Не бійся створювати гостру ситуацію на уроці. 10. Реалізація тези «Легко вивчати цей предмет» залежить тількивід тебе. 76
  • 76. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Галіцина Л., Шатохіна О.Серйозні ігри для серйозних людей // Шкільний світ – К., 2007. 2. Главник О. Технологія тренінгу//К., 2005. – 112с. 3. Грищенко Н. Деякі проблеми методичної роботи в школі // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №5. – С.4-5.4. Дерев’янко Л. Інноваційні технології педради// Директор школи. – 2003. - №14.5. Жерносек І. П. Організація методичної роботи в школі. — К., 2007.6. Жерносек І. Функції управління науково-методичною роботою // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2000. - №2-3. – С.116-119; 2001. - №1. – С.90-99.7. Лебідь Т. Організація науково-методичної роботи // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №4. – С.4.8. Лизинский В.М. О методической работе в школе. – М.: Педагогический поиск, 2002. – 160с.9. Медведєва М. Нетрадиційні форми науково-методичної роботи: Структура методичної роботи // Завуч (Перше вересня). – 2002. - №8. – С.5-6. 77
  • 77. 10. Мельничук Л., Клюйко О. Інноваційна діяльність: організаційно-методична площина//Директор школи . – 2004. - № 48.11. Нове бачення методичної роботи // Освіта. – 2002. - № 22-23. – С.6-7.12. Об организации методической работы в школе // Завуч. – 2000. - №8. – С.4-9.13. Остапчук О. Шляхи підвищення інноваційного потенціалу методичної роботи // Шлях освіти. – 2002. - №2. – С.9-15.14. Полякова Г.А. Структура науково-методичної роботи // Відкритий урок. – 2009. - №7-8. – С.17-18.15. Смичук Г. Традиційні та нетрадиційні форми методичної роботи // Директор школи (Перше вересня). – 2001. - №39. – С.1,9-16. Тимченко О. В. Науково-методична робота як засіб професійної позиції вчителя// „Основа” –Х.- 2010. – 127с.17. Ткачова Т. Від нових форм – до нового змісту: Удосконалення науково-методичної роботи як засіб педагогічної майстерності // Управління освітою. – 2002. - № 13-14. – С.18-19. 78

×