SlideShare a Scribd company logo
1 of 9
Промова його високо поважності

       пана Ніхата Ергюна

міністра промисловості та торгівлі

      турецької республіки
Форум Організації чорноморського економічного співробітництва

(26 листопада 2010 року)

Пане Голово,

Панове Міністри,

Панове Голови делегацій,

Дорогі учасники,

Вітаю Вас з повагою та любов’ю та висловлюю велике задоволення від
участі у Чорноморському економічному форумі, що проводиться Радою
Міністрів Автономної Республіки Крим за підтримки Президента України.

Окрім цього, хочу також висловити задоволення бачити, що цей Форум
зберіг функцію функціонального мосту між країнами регіону.

Я думаю, що проведення Форуму в період виходу з глобальної
економічної кризи є дуже важливим.

Тому, що шлях до виходу з світової кризи пролягає через розвиток
економічного співробітництва між країнами.

Вітри змін, що віють в світі у двадцять першому столітті, впливають на
політику, економіку, соціальну структуру та сферу культури країн та
відкривають шлях до створення нового світового порядку.

Цей новий порядок, що знищує митні стіни, змінює розуміння
економічних та політичних кордонів, розхитує статичні структури та
змушує країни до створення динамічної політики, починає приводити
різні країни до спільного знаменника долі.

Країни надають пріоритет виходу національних економік на міжнародний
рівень, збільшенню різноманіття ринків та першості у міжнародній
конкурентній боротьбі.

Через те, що не можливо збільшити конкурентоспроможність самотужки,
процеси економічного співробітництва та регіональні економічні
об’єднання поступово починають набувати великого значення.

Ця реальність значно проявилась з розвитком світової фінансової кризи,
тому, що пожежа, що почалась у розвинених країнах, перекинулась на
весь світ.
Ці події, що зараз відбуваються в будь-якій точці світу, можуть в більшій
чи меншій мірі вплинути на всі країни світу.

Цей стан справ носить ще більшу реальність для країн, що поділяють
спільну географію, спільну історичну пам’ять, близькі культурно-соціальні
особливості.

Проте, спадщина настільки близьких країн, що залишилась від минулого,
також може стати полем штучних та непотрібних сутичок.

Якщо вже Німеччина та Франція одразу ж після Другої світової війни
заклали підвалини Європейського союзу, то ми теж можемо відклавши в
сторону минуле почати пошук шляхів будівництва майбутнього.

Ми повинні відкинути таку упередженість, яка нікому не приносить
користі, звільнитись від важкого але нецінного вантажу минулого та
розвивати наші стосунки за логікою«заробляєш ти - заробляю я».

Дорогі учасники,

Наша країна, починаючи з 2002 року з усіма сусідніми та навколишніми
країнами встановила стосунки в розумінні відсутності проблем та
максимального співробітництва.

Ми зібрали достатньо багато плодів цього підходу, особливо у
економічній сфері, ми збільшили об’єм торгівлі з сусідніми та
навколишніми країнами у 5, 6 і навіть до 10 разів.

Проте сила двосторонніх зв’язків залишається обмеженою однією
точкою, тому ми надаємо перевагу проектам регіонального
співробітництва.

Основний регіон, який є для нас найважливішим, - це чорноморський
басейн, який є найшвидше зростаючим економічним басейном світу.

Саме з цієї точки зору я надаю великого значення Форуму, вірю, що він
посилить наявну між урядом та діловими колами комунікацію, зменшить
кількість проблем та відкриє нові канали співробітництва.

Чорноморський економічний регіон з огляду на своє географічне
положення має стратегічне значення з точки зору торгових,
транспортних та євразійських енергетичних шляхів.
Наші країни, що покривають значну територію, є досить багатими з точки
зору людських та природних ресурсів.

Є беззаперечною важливість стосунків та взаємовпливу між країнами
регіону у справі забезпечення економічного зростання.

Об’єм торгівлі між країнами регіону перевищив 1,3 трильйони, проте, тут
все ще є великий потенціал.

Багато шахових партій у світовій політиці розігрується саме в тому
географічному регіоні, де ми знаходимось.

Особливо події, що пов’язані з природними ресурсами та енергетичними
коридорами, безпосередньо стосуються нас.

Незважаючи на те, що відзначається значний ріст у взаємних інвестиціях
між нашими країнами, закордонному фінансуванні та торгівлі, за
багатьма параметрами відстають інші регіональні утворення.

З цієї причини зростання економічної потужності цього регіону є
надзвичайно важливим для збільшення політичної впливовості регіону та
забезпечення стабільності світової системи.

Я вірю, що атмосфера співробітництва, що буде забезпечена на Форумі,
посилить економічні зв’язки між нашими країнами.

Туреччина надає великого значення економічному зростанню та
розвитку країн чорноморського регіону, економіки яких перебувають у
перехідному процесі.

Ми думаємо, що знаходження навколо нас потужних та стабільних
економік позитивно відіб’ється і на нашій економіці.

З цієї причини ми завжди позитивно ставились до економічного
співробітництва, що здійснюватиметься у чорноморському економічному
регіоні, та докладали важливих зусиль щоб бути у спільних проектах.

Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС),
членом-засновником якої є і Туреччина, сьогодні є найзмістовнішим та
найорганізованішим утворенням нашого регіону.

Ми забезпечуємо активну участь та внески у роботу, що провадиться під
цим дахом, підтримуємо ініціативи країн регіону та бачимо цю
організацію найзручнішим інструментом для розвитку економічного
співробітництва у регіоні.
В рамках цього я вірю, що нам потрібно розвивати співробітництво
особливо в таких галузях як енергетика, торгівля, охорона здоров’я та
навколишнього середовища, транспорт, підтримувати ініціативи в цих
галузях та створювати спільні проекти.

Коли ми розглянемо торгівлю, яку проводить Туреччина з країнами
регіону, то бачимо, що відбуваються позитивні події.

Торговий об’єм, що у 2002 році складав лише 10 мільярдів доларів, у
2008 році виріс до 66 мільярдів доларів.

Хоча у 2009 році наш торговий баланс зменшився до 41 мільярда
доларів, в цьому році було відзначено зростання.

Нашою метою є виведення зовнішньоторгового балансу з країнами
регіону мінімум на рівень 100 мільярдів доларів.

Проте ми не вважаємо правильним обмежувати економічні стосунки
тільки торговими стосунками.

Ми хочемо збільшити взаємні інвестиції між нашими країнами та
інвестиції, які будуть здійснені нашими бізнесменами до інших країн
шляхом створення спільних компаній.


З метою надати нашим економічним, політичним, соціальним та
культурним стосункам більш потужного стратегічного значення ми маємо
наполегливо працювати над спільними проектами.

Наприклад, цього року Туреччина розпочала десятиденну навчальну
програму для молодих дипломатів з країн членів Організації
Чорноморського економічного співробітництва.

Щорічне надання подібної освіти молодим дипломатам з країн членів
ОЧЕС, посилить співробітництво, що вже існує, у майбутньому
покращить дипломатичне середовище.

ОЧЕС матиме більш міцну основу, коли такі проекти, як Кільцева
автомагістраль навколо Чорного моря та морська автомагістраль
(«Чорноморське кільце»), буде реалізовано у сферах енергетики,
транспорту, туризму, навколишнього середовища та безпеки.

Ми маємо краще скористатись Фондом розвитку проектів, що
перетворить співпрацю між країнами членами на структуру, основою якої
є проекти.
Насамкінець хочу нагадати, що кроки, які будуть здійснені на шляху
надання регіональних дозволів на проїзд , дадуть імпульс розвитку
економічних стосунків .


Дорогі учасники,

Я хочу зараз навести вам деякі відомості про події, що за останні роки
відбулись в економіці Туреччини.

Щоб збільшити конкурентноздатність нашої економіки та покращити
інвестиційний клімат ми здійснили багато реформ у законодавчій,
інституціональній та економічній галузях, і ми продовжуємо ці реформи.

Туреччина, яка сьогодні має за величиною 16-у економіку у світі і 6-у в
Європі, має на меті зайняти місце в десятці найбільших економік світу.

ВВП, який у 2002 році, коли ми прийшли до влади, сягав 231 мільярд
доларів, у 2008 році зріс до 742 мільярдів доларів.

Наш експорт, який у 2002 році складав 36 мільярдів доларів, на кінець
2008 року сягнув 132 мільярда долара, а у 2009 році - 102 мільярда
доларів, не зважаючи на економічний застій, що відбувався у світовому
масштабі.

Завдяки чисельному та молодому населенню, постійно зростаючому
національному прибутку Туреччина володіє найдинамічнішим внутрішнім
ринкому світі.

Завдяки макроекономічним реформам, які ми здійснили за останні роки,
ми стали однією з найнадійніших економік світу.

В останні роки ми звели до мінімуму крихкість економіки, залишаючись
міцно пов’язаними з фінансовою дисципліною.

В атмосфері світової кризи Туреччина є єдиною країною членом ОБСЄ, в
якій не збанкрутіла жодна фінансова організація.

Всього кілька днів тому рейтингове агентство «Мудіс» покращило оцінку
турецького банківського сектору.

Ми стали країною, яка останньою увійшла у глобальну кризу та однією з
перших вийшла з неї, ми вийшли сильнішими з кризи, з якої багато
європейських країн вийшли з втратами.
В першому півріччі цього року ми досягли 11 відсотків росту та разом з
Китаєм стали економікою, яка найшвидше зростає в світі.

В останнє ОБСЄ переглянула рівень зростання Туреччини у 2010 році до
8,2 відсотка.

Той успіх, якого було досягнуто у макроекономіці, Туреччина також
підтримує мікрореформами.

Ми, як Уряд, надаємо великого значення покращенню інвестиційного
клімату як для зростання кількості нових підприємців так і для росту вже
існуючих інвестицій.

Для того, щоб Туреччина стала ще більш конкурентноспроможною
країною, ми ведемо наполегливу роботу в усіх галузях, від розвитку
фінансової    системи    до    покращення    ділового клімату, від
розповсюдження інновацій та винахідницької діяльності до розвитку
енергетичної та транспортної інфраструктури.

Я можу спокійно сказати наступне: ми маємо надзвичайно модерний,
динамічний та конкурентноздатний приватний сектор.

Туреччина, яка має такі переваги як забезпечення сировиною всіх видів
інвестицій, близькість до ринків збуту, законодавча база, політична
стабільність,    молоде   й  чисельне     населення,  є   однією    з
найконкурентноспроможніших країн у широкому географічному просторі
від Італії до Китаю.

Туреччина, яка за попередні 30 років до нашого Уряду змогла залучити
лише 15 мільярдів доларів прямих інвестицій, за останні 7 років зуміла
залучити 83 мільярди доларів іноземних інвестицій.

Я запрошую іноземних гостей, які зібрались           тут,   скористатись
привабливим інвестиційним кліматом Туреччини.

Туреччина, яка двадцятьдвома фірмами змогла увійти до 225-ти
найбільших будівельних компаній світу, є другою після Китаю країною,
компанії якої отримали найбільше будівельних підрядів.

Країни члени Організації чорноморського економічного співробітництва
при втіленні інфраструктурних проектів у своїх країнах можуть ще більше
скористатись досвідом та вмінням турецьких будівельних компаній, які за
останні роки здійснили будівельних проектів на суму більш ніж 150
мільярдів доларів у 72 країнах світу.
Ми прагнемо у 2023 році стати технологічним центром Європи та Євразії
та стати однією з десяти найбільших економік світу.

З цієї причини ми надаємо великого значення проектам винахідництва,
брендингу та інновацій за підтримки зокрема малих та середніх
підприємств.

Ми збільшуємо як кількість так і якість організованих промислових зон,
які ми сприймаємо як засоби планованої індустріалізації.

Для збільшення інвестицій ми застосовуємо по всій країні доволі
змістовну заохочувальну програму.

Таким чином ми забезпечуємо для наших підприємців велику підтримку в
таких галузях як корпоративний податок, соціальне забезпечення,
підтримка відсотків, виділення місця для інвестицій, пільги на ПДВ та
митні податки.

Хочу також зазначити, що ми готові поділитись з вами інформацією та
досвідом, які ми маємо в усіх цих галузях.

Дорогі учасники,

Для сталого розвитку наших економік ми повинні посилювати торгово-
економічні стосунки між нашими країнами.

Туреччина завдяки потужній інфраструктурі та перевагам, які вона має,
буде однією з зірок майбутнього, що сходять.

Наприклад, згідно з даними ОБСЄ, у 2011-2017 роках Туреччина буде
країною-членом ОБСЄ, яка найдинамічніше розвивається.

Через це Туреччина і сама заробить і дасть заробити своїм партнерам.

Збільшення економічного співробітництва з кожною країною регіону
комулятивно створить ще більшу економіку.

Ці стосунки, які буде розвивати приватний сектор, відіграватимуть
ключову роль у встановленні політичної стабільності регіону.

Завершуючи свій виступ, хочу нагадати, що Туреччина завжди буде
підтримувати всі кроки, які будуть робитись в цьому напрямку.

Я бажаю, щоб цей Форум, який зібрав нас разом в період, коли світова
економіка переживає важливу віху, пройшов плідно та успішно.
Дякую всім вповноваженим особам, які займались організацією цього
заходу, та всім серцям, які поділяли хвилюючі моменти цього заходу, та
ще раз з повагою вітаю вас всіх від себе особисто та від імені моєї
країни.

More Related Content

Viewers also liked

Bsef2012 session1 investment_climate_mattu
Bsef2012 session1 investment_climate_mattuBsef2012 session1 investment_climate_mattu
Bsef2012 session1 investment_climate_mattublackseaforum
 
Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)
Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)
Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)blackseaforum
 
Запорожская область – регион возможностей! Автор - Борис Петров
Запорожская область – регион возможностей! Автор - Борис ПетровЗапорожская область – регион возможностей! Автор - Борис Петров
Запорожская область – регион возможностей! Автор - Борис Петровblackseaforum
 
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuisson
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuissonBsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuisson
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuissonblackseaforum
 
BSEF 2013 tourism Guniz Atis Azrak
BSEF 2013 tourism Guniz Atis AzrakBSEF 2013 tourism Guniz Atis Azrak
BSEF 2013 tourism Guniz Atis Azrakblackseaforum
 
BSEF 2013 tourism Beka Jakeli
BSEF 2013 tourism Beka JakeliBSEF 2013 tourism Beka Jakeli
BSEF 2013 tourism Beka Jakeliblackseaforum
 
Danone in the world by D.Marchetti
Danone in the world by D.MarchettiDanone in the world by D.Marchetti
Danone in the world by D.Marchettiblackseaforum
 
Tourism in Georgia (Jakeli)
Tourism in Georgia (Jakeli)Tourism in Georgia (Jakeli)
Tourism in Georgia (Jakeli)blackseaforum
 
Turkish tourism: success story. By Berat Yildiz
Turkish tourism: success story. By Berat YildizTurkish tourism: success story. By Berat Yildiz
Turkish tourism: success story. By Berat Yildizblackseaforum
 
Crimea Wind Energy (Suessenbach)
Crimea Wind Energy (Suessenbach)Crimea Wind Energy (Suessenbach)
Crimea Wind Energy (Suessenbach)blackseaforum
 

Viewers also liked (10)

Bsef2012 session1 investment_climate_mattu
Bsef2012 session1 investment_climate_mattuBsef2012 session1 investment_climate_mattu
Bsef2012 session1 investment_climate_mattu
 
Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)
Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)
Evpatoriya Sea Port (Kondratiev)
 
Запорожская область – регион возможностей! Автор - Борис Петров
Запорожская область – регион возможностей! Автор - Борис ПетровЗапорожская область – регион возможностей! Автор - Борис Петров
Запорожская область – регион возможностей! Автор - Борис Петров
 
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuisson
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuissonBsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuisson
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_cuisson
 
BSEF 2013 tourism Guniz Atis Azrak
BSEF 2013 tourism Guniz Atis AzrakBSEF 2013 tourism Guniz Atis Azrak
BSEF 2013 tourism Guniz Atis Azrak
 
BSEF 2013 tourism Beka Jakeli
BSEF 2013 tourism Beka JakeliBSEF 2013 tourism Beka Jakeli
BSEF 2013 tourism Beka Jakeli
 
Danone in the world by D.Marchetti
Danone in the world by D.MarchettiDanone in the world by D.Marchetti
Danone in the world by D.Marchetti
 
Tourism in Georgia (Jakeli)
Tourism in Georgia (Jakeli)Tourism in Georgia (Jakeli)
Tourism in Georgia (Jakeli)
 
Turkish tourism: success story. By Berat Yildiz
Turkish tourism: success story. By Berat YildizTurkish tourism: success story. By Berat Yildiz
Turkish tourism: success story. By Berat Yildiz
 
Crimea Wind Energy (Suessenbach)
Crimea Wind Energy (Suessenbach)Crimea Wind Energy (Suessenbach)
Crimea Wind Energy (Suessenbach)
 

Similar to HE Nihat Ergun (Minister of Industry and Trade of Turkey)_ukr

Східне Партнерство – де ми є зараз і куди прямуємо
Східне Партнерство –  де ми є зараз і куди прямуємоСхідне Партнерство –  де ми є зараз і куди прямуємо
Східне Партнерство – де ми є зараз і куди прямуємоProstirUA
 
Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...
Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...
Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...ICPS
 
Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)
Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)
Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)blackseaforum
 
Звіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 року
Звіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 рокуЗвіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 року
Звіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 рокуOfficeNIC
 
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ EasyBusiness
 
Асоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть Вам
Асоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть ВамАсоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть Вам
Асоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть ВамSnp_vn_ua
 
виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...
виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...
виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...tibid
 
Zovnishservice 3 (063)_2020
Zovnishservice 3 (063)_2020Zovnishservice 3 (063)_2020
Zovnishservice 3 (063)_2020BobrinetsCounsil
 
Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)
Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)
Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)BDO Ukraine LLC
 
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdfFactory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdfUIFuture
 
Предмет і завдання дисципліни Міжнародна Економіка
Предмет і завдання дисципліни Міжнародна ЕкономікаПредмет і завдання дисципліни Міжнародна Економіка
Предмет і завдання дисципліни Міжнародна ЕкономікаVlad Humenchuk
 
Poroshenko
PoroshenkoPoroshenko
Poroshenko24tvua
 
Економічне співробітництво МЕРКОСУР
Економічне співробітництво МЕРКОСУРЕкономічне співробітництво МЕРКОСУР
Економічне співробітництво МЕРКОСУРzhmekapanova
 
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
 
Днепровский курьер №57
Днепровский курьер №57Днепровский курьер №57
Днепровский курьер №57DIA_investment
 
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4USAID LEV
 

Similar to HE Nihat Ergun (Minister of Industry and Trade of Turkey)_ukr (20)

Східне Партнерство – де ми є зараз і куди прямуємо
Східне Партнерство –  де ми є зараз і куди прямуємоСхідне Партнерство –  де ми є зараз і куди прямуємо
Східне Партнерство – де ми є зараз і куди прямуємо
 
Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...
Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...
Створення єдиного економічного простору в регіоні ОБСЄ: виклики та завдання д...
 
Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)
Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)
Black Sea Economic Forum 2012 Presentation (UKR)
 
Звіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 року
Звіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 рокуЗвіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 року
Звіт Офісу Національної інвестиційної ради України за І півріччя 2018 року
 
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ
ДЕРЕГУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ
 
Асоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть Вам
Асоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть ВамАсоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть Вам
Асоціація ЄС – УКРАЇНА: що це дасть Вам
 
виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...
виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...
виступ президента україни віктора януковича із щорічним посланням до верховно...
 
Zovnishservice 3 (063)_2020
Zovnishservice 3 (063)_2020Zovnishservice 3 (063)_2020
Zovnishservice 3 (063)_2020
 
Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)
Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)
Податкові аспекти ведення бізнесу в Україні (2015)
 
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdfFactory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
 
Предмет і завдання дисципліни Міжнародна Економіка
Предмет і завдання дисципліни Міжнародна ЕкономікаПредмет і завдання дисципліни Міжнародна Економіка
Предмет і завдання дисципліни Міжнародна Економіка
 
Poroshenko
PoroshenkoPoroshenko
Poroshenko
 
Економічне співробітництво МЕРКОСУР
Економічне співробітництво МЕРКОСУРЕкономічне співробітництво МЕРКОСУР
Економічне співробітництво МЕРКОСУР
 
1
11
1
 
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
 
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...
 
Днепровский курьер №57
Днепровский курьер №57Днепровский курьер №57
Днепровский курьер №57
 
Осторожно! ИПОТЕКА стр 13
Осторожно! ИПОТЕКА стр 13Осторожно! ИПОТЕКА стр 13
Осторожно! ИПОТЕКА стр 13
 
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
 
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
Експорт МСП: від А до Я. Випуск №4
 

More from blackseaforum

Mice 2013 Beka Jakeli
Mice  2013 Beka Jakeli Mice  2013 Beka Jakeli
Mice 2013 Beka Jakeli blackseaforum
 
BSEF 2013 invest/crimea Aleksey_Golubovich
BSEF 2013 invest/crimea  Aleksey_GolubovichBSEF 2013 invest/crimea  Aleksey_Golubovich
BSEF 2013 invest/crimea Aleksey_Golubovichblackseaforum
 
BSEF 2013 tourism Georgiy Psariov
BSEF 2013 tourism Georgiy PsariovBSEF 2013 tourism Georgiy Psariov
BSEF 2013 tourism Georgiy Psariovblackseaforum
 
BSEF 2013 infrastructure Andriy Shkliar
BSEF 2013  infrastructure Andriy ShkliarBSEF 2013  infrastructure Andriy Shkliar
BSEF 2013 infrastructure Andriy Shkliarblackseaforum
 
BSEF 2013 infrastructure Tatiana Korotka
BSEF 2013 infrastructure Tatiana KorotkaBSEF 2013 infrastructure Tatiana Korotka
BSEF 2013 infrastructure Tatiana Korotkablackseaforum
 
BSEF 2013 energy Stanislav_Pavlov
BSEF 2013 energy Stanislav_PavlovBSEF 2013 energy Stanislav_Pavlov
BSEF 2013 energy Stanislav_Pavlovblackseaforum
 
BSEF 2013 energy Okan Yardimci
BSEF 2013 energy Okan YardimciBSEF 2013 energy Okan Yardimci
BSEF 2013 energy Okan Yardimciblackseaforum
 
BSEF 2013 agriculture Elena Voloshina
BSEF 2013 agriculture Elena VoloshinaBSEF 2013 agriculture Elena Voloshina
BSEF 2013 agriculture Elena Voloshinablackseaforum
 
BSEF 2013 agriculture Aaron Schapper
BSEF 2013 agriculture Aaron SchapperBSEF 2013 agriculture Aaron Schapper
BSEF 2013 agriculture Aaron Schapperblackseaforum
 
BSEF 2013 invest Iryna Starodubova
BSEF 2013 invest Iryna StarodubovaBSEF 2013 invest Iryna Starodubova
BSEF 2013 invest Iryna Starodubovablackseaforum
 
BSEF 2013 invest Giorgi_Pertaia
BSEF 2013 invest Giorgi_PertaiaBSEF 2013 invest Giorgi_Pertaia
BSEF 2013 invest Giorgi_Pertaiablackseaforum
 
BSEF 2013 invest/crimea Loic_Leminiaux
BSEF 2013  invest/crimea Loic_LeminiauxBSEF 2013  invest/crimea Loic_Leminiaux
BSEF 2013 invest/crimea Loic_Leminiauxblackseaforum
 
BSEF 2013 invest/crimea Kazana-Wisniowiecki
BSEF 2013  invest/crimea  Kazana-WisniowieckiBSEF 2013  invest/crimea  Kazana-Wisniowiecki
BSEF 2013 invest/crimea Kazana-Wisniowieckiblackseaforum
 
BSEF 2013 macroeconomy David Dalton
BSEF 2013 macroeconomy David DaltonBSEF 2013 macroeconomy David Dalton
BSEF 2013 macroeconomy David Daltonblackseaforum
 
BSEF 2013 macroeconomy Oleg Ustenko
BSEF 2013 macroeconomy Oleg UstenkoBSEF 2013 macroeconomy Oleg Ustenko
BSEF 2013 macroeconomy Oleg Ustenkoblackseaforum
 
BSEF 2013 macroeconomic Mustafa_Sever
BSEF 2013 macroeconomic Mustafa_SeverBSEF 2013 macroeconomic Mustafa_Sever
BSEF 2013 macroeconomic Mustafa_Severblackseaforum
 
Bsef2012 session7 cities_andregions_yavuz
Bsef2012 session7 cities_andregions_yavuzBsef2012 session7 cities_andregions_yavuz
Bsef2012 session7 cities_andregions_yavuzblackseaforum
 
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smith
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smithBsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smith
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smithblackseaforum
 
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_drone
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_droneBsef2012 session6 infrastructure_andtrade_drone
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_droneblackseaforum
 
Bsef2012 session5 energy_efficiency_rybak
Bsef2012 session5 energy_efficiency_rybakBsef2012 session5 energy_efficiency_rybak
Bsef2012 session5 energy_efficiency_rybakblackseaforum
 

More from blackseaforum (20)

Mice 2013 Beka Jakeli
Mice  2013 Beka Jakeli Mice  2013 Beka Jakeli
Mice 2013 Beka Jakeli
 
BSEF 2013 invest/crimea Aleksey_Golubovich
BSEF 2013 invest/crimea  Aleksey_GolubovichBSEF 2013 invest/crimea  Aleksey_Golubovich
BSEF 2013 invest/crimea Aleksey_Golubovich
 
BSEF 2013 tourism Georgiy Psariov
BSEF 2013 tourism Georgiy PsariovBSEF 2013 tourism Georgiy Psariov
BSEF 2013 tourism Georgiy Psariov
 
BSEF 2013 infrastructure Andriy Shkliar
BSEF 2013  infrastructure Andriy ShkliarBSEF 2013  infrastructure Andriy Shkliar
BSEF 2013 infrastructure Andriy Shkliar
 
BSEF 2013 infrastructure Tatiana Korotka
BSEF 2013 infrastructure Tatiana KorotkaBSEF 2013 infrastructure Tatiana Korotka
BSEF 2013 infrastructure Tatiana Korotka
 
BSEF 2013 energy Stanislav_Pavlov
BSEF 2013 energy Stanislav_PavlovBSEF 2013 energy Stanislav_Pavlov
BSEF 2013 energy Stanislav_Pavlov
 
BSEF 2013 energy Okan Yardimci
BSEF 2013 energy Okan YardimciBSEF 2013 energy Okan Yardimci
BSEF 2013 energy Okan Yardimci
 
BSEF 2013 agriculture Elena Voloshina
BSEF 2013 agriculture Elena VoloshinaBSEF 2013 agriculture Elena Voloshina
BSEF 2013 agriculture Elena Voloshina
 
BSEF 2013 agriculture Aaron Schapper
BSEF 2013 agriculture Aaron SchapperBSEF 2013 agriculture Aaron Schapper
BSEF 2013 agriculture Aaron Schapper
 
BSEF 2013 invest Iryna Starodubova
BSEF 2013 invest Iryna StarodubovaBSEF 2013 invest Iryna Starodubova
BSEF 2013 invest Iryna Starodubova
 
BSEF 2013 invest Giorgi_Pertaia
BSEF 2013 invest Giorgi_PertaiaBSEF 2013 invest Giorgi_Pertaia
BSEF 2013 invest Giorgi_Pertaia
 
BSEF 2013 invest/crimea Loic_Leminiaux
BSEF 2013  invest/crimea Loic_LeminiauxBSEF 2013  invest/crimea Loic_Leminiaux
BSEF 2013 invest/crimea Loic_Leminiaux
 
BSEF 2013 invest/crimea Kazana-Wisniowiecki
BSEF 2013  invest/crimea  Kazana-WisniowieckiBSEF 2013  invest/crimea  Kazana-Wisniowiecki
BSEF 2013 invest/crimea Kazana-Wisniowiecki
 
BSEF 2013 macroeconomy David Dalton
BSEF 2013 macroeconomy David DaltonBSEF 2013 macroeconomy David Dalton
BSEF 2013 macroeconomy David Dalton
 
BSEF 2013 macroeconomy Oleg Ustenko
BSEF 2013 macroeconomy Oleg UstenkoBSEF 2013 macroeconomy Oleg Ustenko
BSEF 2013 macroeconomy Oleg Ustenko
 
BSEF 2013 macroeconomic Mustafa_Sever
BSEF 2013 macroeconomic Mustafa_SeverBSEF 2013 macroeconomic Mustafa_Sever
BSEF 2013 macroeconomic Mustafa_Sever
 
Bsef2012 session7 cities_andregions_yavuz
Bsef2012 session7 cities_andregions_yavuzBsef2012 session7 cities_andregions_yavuz
Bsef2012 session7 cities_andregions_yavuz
 
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smith
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smithBsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smith
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_smith
 
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_drone
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_droneBsef2012 session6 infrastructure_andtrade_drone
Bsef2012 session6 infrastructure_andtrade_drone
 
Bsef2012 session5 energy_efficiency_rybak
Bsef2012 session5 energy_efficiency_rybakBsef2012 session5 energy_efficiency_rybak
Bsef2012 session5 energy_efficiency_rybak
 

HE Nihat Ergun (Minister of Industry and Trade of Turkey)_ukr

  • 1. Промова його високо поважності пана Ніхата Ергюна міністра промисловості та торгівлі турецької республіки
  • 2. Форум Організації чорноморського економічного співробітництва (26 листопада 2010 року) Пане Голово, Панове Міністри, Панове Голови делегацій, Дорогі учасники, Вітаю Вас з повагою та любов’ю та висловлюю велике задоволення від участі у Чорноморському економічному форумі, що проводиться Радою Міністрів Автономної Республіки Крим за підтримки Президента України. Окрім цього, хочу також висловити задоволення бачити, що цей Форум зберіг функцію функціонального мосту між країнами регіону. Я думаю, що проведення Форуму в період виходу з глобальної економічної кризи є дуже важливим. Тому, що шлях до виходу з світової кризи пролягає через розвиток економічного співробітництва між країнами. Вітри змін, що віють в світі у двадцять першому столітті, впливають на політику, економіку, соціальну структуру та сферу культури країн та відкривають шлях до створення нового світового порядку. Цей новий порядок, що знищує митні стіни, змінює розуміння економічних та політичних кордонів, розхитує статичні структури та змушує країни до створення динамічної політики, починає приводити різні країни до спільного знаменника долі. Країни надають пріоритет виходу національних економік на міжнародний рівень, збільшенню різноманіття ринків та першості у міжнародній конкурентній боротьбі. Через те, що не можливо збільшити конкурентоспроможність самотужки, процеси економічного співробітництва та регіональні економічні об’єднання поступово починають набувати великого значення. Ця реальність значно проявилась з розвитком світової фінансової кризи, тому, що пожежа, що почалась у розвинених країнах, перекинулась на весь світ.
  • 3. Ці події, що зараз відбуваються в будь-якій точці світу, можуть в більшій чи меншій мірі вплинути на всі країни світу. Цей стан справ носить ще більшу реальність для країн, що поділяють спільну географію, спільну історичну пам’ять, близькі культурно-соціальні особливості. Проте, спадщина настільки близьких країн, що залишилась від минулого, також може стати полем штучних та непотрібних сутичок. Якщо вже Німеччина та Франція одразу ж після Другої світової війни заклали підвалини Європейського союзу, то ми теж можемо відклавши в сторону минуле почати пошук шляхів будівництва майбутнього. Ми повинні відкинути таку упередженість, яка нікому не приносить користі, звільнитись від важкого але нецінного вантажу минулого та розвивати наші стосунки за логікою«заробляєш ти - заробляю я». Дорогі учасники, Наша країна, починаючи з 2002 року з усіма сусідніми та навколишніми країнами встановила стосунки в розумінні відсутності проблем та максимального співробітництва. Ми зібрали достатньо багато плодів цього підходу, особливо у економічній сфері, ми збільшили об’єм торгівлі з сусідніми та навколишніми країнами у 5, 6 і навіть до 10 разів. Проте сила двосторонніх зв’язків залишається обмеженою однією точкою, тому ми надаємо перевагу проектам регіонального співробітництва. Основний регіон, який є для нас найважливішим, - це чорноморський басейн, який є найшвидше зростаючим економічним басейном світу. Саме з цієї точки зору я надаю великого значення Форуму, вірю, що він посилить наявну між урядом та діловими колами комунікацію, зменшить кількість проблем та відкриє нові канали співробітництва. Чорноморський економічний регіон з огляду на своє географічне положення має стратегічне значення з точки зору торгових, транспортних та євразійських енергетичних шляхів.
  • 4. Наші країни, що покривають значну територію, є досить багатими з точки зору людських та природних ресурсів. Є беззаперечною важливість стосунків та взаємовпливу між країнами регіону у справі забезпечення економічного зростання. Об’єм торгівлі між країнами регіону перевищив 1,3 трильйони, проте, тут все ще є великий потенціал. Багато шахових партій у світовій політиці розігрується саме в тому географічному регіоні, де ми знаходимось. Особливо події, що пов’язані з природними ресурсами та енергетичними коридорами, безпосередньо стосуються нас. Незважаючи на те, що відзначається значний ріст у взаємних інвестиціях між нашими країнами, закордонному фінансуванні та торгівлі, за багатьма параметрами відстають інші регіональні утворення. З цієї причини зростання економічної потужності цього регіону є надзвичайно важливим для збільшення політичної впливовості регіону та забезпечення стабільності світової системи. Я вірю, що атмосфера співробітництва, що буде забезпечена на Форумі, посилить економічні зв’язки між нашими країнами. Туреччина надає великого значення економічному зростанню та розвитку країн чорноморського регіону, економіки яких перебувають у перехідному процесі. Ми думаємо, що знаходження навколо нас потужних та стабільних економік позитивно відіб’ється і на нашій економіці. З цієї причини ми завжди позитивно ставились до економічного співробітництва, що здійснюватиметься у чорноморському економічному регіоні, та докладали важливих зусиль щоб бути у спільних проектах. Організація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), членом-засновником якої є і Туреччина, сьогодні є найзмістовнішим та найорганізованішим утворенням нашого регіону. Ми забезпечуємо активну участь та внески у роботу, що провадиться під цим дахом, підтримуємо ініціативи країн регіону та бачимо цю організацію найзручнішим інструментом для розвитку економічного співробітництва у регіоні.
  • 5. В рамках цього я вірю, що нам потрібно розвивати співробітництво особливо в таких галузях як енергетика, торгівля, охорона здоров’я та навколишнього середовища, транспорт, підтримувати ініціативи в цих галузях та створювати спільні проекти. Коли ми розглянемо торгівлю, яку проводить Туреччина з країнами регіону, то бачимо, що відбуваються позитивні події. Торговий об’єм, що у 2002 році складав лише 10 мільярдів доларів, у 2008 році виріс до 66 мільярдів доларів. Хоча у 2009 році наш торговий баланс зменшився до 41 мільярда доларів, в цьому році було відзначено зростання. Нашою метою є виведення зовнішньоторгового балансу з країнами регіону мінімум на рівень 100 мільярдів доларів. Проте ми не вважаємо правильним обмежувати економічні стосунки тільки торговими стосунками. Ми хочемо збільшити взаємні інвестиції між нашими країнами та інвестиції, які будуть здійснені нашими бізнесменами до інших країн шляхом створення спільних компаній. З метою надати нашим економічним, політичним, соціальним та культурним стосункам більш потужного стратегічного значення ми маємо наполегливо працювати над спільними проектами. Наприклад, цього року Туреччина розпочала десятиденну навчальну програму для молодих дипломатів з країн членів Організації Чорноморського економічного співробітництва. Щорічне надання подібної освіти молодим дипломатам з країн членів ОЧЕС, посилить співробітництво, що вже існує, у майбутньому покращить дипломатичне середовище. ОЧЕС матиме більш міцну основу, коли такі проекти, як Кільцева автомагістраль навколо Чорного моря та морська автомагістраль («Чорноморське кільце»), буде реалізовано у сферах енергетики, транспорту, туризму, навколишнього середовища та безпеки. Ми маємо краще скористатись Фондом розвитку проектів, що перетворить співпрацю між країнами членами на структуру, основою якої є проекти.
  • 6. Насамкінець хочу нагадати, що кроки, які будуть здійснені на шляху надання регіональних дозволів на проїзд , дадуть імпульс розвитку економічних стосунків . Дорогі учасники, Я хочу зараз навести вам деякі відомості про події, що за останні роки відбулись в економіці Туреччини. Щоб збільшити конкурентноздатність нашої економіки та покращити інвестиційний клімат ми здійснили багато реформ у законодавчій, інституціональній та економічній галузях, і ми продовжуємо ці реформи. Туреччина, яка сьогодні має за величиною 16-у економіку у світі і 6-у в Європі, має на меті зайняти місце в десятці найбільших економік світу. ВВП, який у 2002 році, коли ми прийшли до влади, сягав 231 мільярд доларів, у 2008 році зріс до 742 мільярдів доларів. Наш експорт, який у 2002 році складав 36 мільярдів доларів, на кінець 2008 року сягнув 132 мільярда долара, а у 2009 році - 102 мільярда доларів, не зважаючи на економічний застій, що відбувався у світовому масштабі. Завдяки чисельному та молодому населенню, постійно зростаючому національному прибутку Туреччина володіє найдинамічнішим внутрішнім ринкому світі. Завдяки макроекономічним реформам, які ми здійснили за останні роки, ми стали однією з найнадійніших економік світу. В останні роки ми звели до мінімуму крихкість економіки, залишаючись міцно пов’язаними з фінансовою дисципліною. В атмосфері світової кризи Туреччина є єдиною країною членом ОБСЄ, в якій не збанкрутіла жодна фінансова організація. Всього кілька днів тому рейтингове агентство «Мудіс» покращило оцінку турецького банківського сектору. Ми стали країною, яка останньою увійшла у глобальну кризу та однією з перших вийшла з неї, ми вийшли сильнішими з кризи, з якої багато європейських країн вийшли з втратами.
  • 7. В першому півріччі цього року ми досягли 11 відсотків росту та разом з Китаєм стали економікою, яка найшвидше зростає в світі. В останнє ОБСЄ переглянула рівень зростання Туреччини у 2010 році до 8,2 відсотка. Той успіх, якого було досягнуто у макроекономіці, Туреччина також підтримує мікрореформами. Ми, як Уряд, надаємо великого значення покращенню інвестиційного клімату як для зростання кількості нових підприємців так і для росту вже існуючих інвестицій. Для того, щоб Туреччина стала ще більш конкурентноспроможною країною, ми ведемо наполегливу роботу в усіх галузях, від розвитку фінансової системи до покращення ділового клімату, від розповсюдження інновацій та винахідницької діяльності до розвитку енергетичної та транспортної інфраструктури. Я можу спокійно сказати наступне: ми маємо надзвичайно модерний, динамічний та конкурентноздатний приватний сектор. Туреччина, яка має такі переваги як забезпечення сировиною всіх видів інвестицій, близькість до ринків збуту, законодавча база, політична стабільність, молоде й чисельне населення, є однією з найконкурентноспроможніших країн у широкому географічному просторі від Італії до Китаю. Туреччина, яка за попередні 30 років до нашого Уряду змогла залучити лише 15 мільярдів доларів прямих інвестицій, за останні 7 років зуміла залучити 83 мільярди доларів іноземних інвестицій. Я запрошую іноземних гостей, які зібрались тут, скористатись привабливим інвестиційним кліматом Туреччини. Туреччина, яка двадцятьдвома фірмами змогла увійти до 225-ти найбільших будівельних компаній світу, є другою після Китаю країною, компанії якої отримали найбільше будівельних підрядів. Країни члени Організації чорноморського економічного співробітництва при втіленні інфраструктурних проектів у своїх країнах можуть ще більше скористатись досвідом та вмінням турецьких будівельних компаній, які за останні роки здійснили будівельних проектів на суму більш ніж 150 мільярдів доларів у 72 країнах світу.
  • 8. Ми прагнемо у 2023 році стати технологічним центром Європи та Євразії та стати однією з десяти найбільших економік світу. З цієї причини ми надаємо великого значення проектам винахідництва, брендингу та інновацій за підтримки зокрема малих та середніх підприємств. Ми збільшуємо як кількість так і якість організованих промислових зон, які ми сприймаємо як засоби планованої індустріалізації. Для збільшення інвестицій ми застосовуємо по всій країні доволі змістовну заохочувальну програму. Таким чином ми забезпечуємо для наших підприємців велику підтримку в таких галузях як корпоративний податок, соціальне забезпечення, підтримка відсотків, виділення місця для інвестицій, пільги на ПДВ та митні податки. Хочу також зазначити, що ми готові поділитись з вами інформацією та досвідом, які ми маємо в усіх цих галузях. Дорогі учасники, Для сталого розвитку наших економік ми повинні посилювати торгово- економічні стосунки між нашими країнами. Туреччина завдяки потужній інфраструктурі та перевагам, які вона має, буде однією з зірок майбутнього, що сходять. Наприклад, згідно з даними ОБСЄ, у 2011-2017 роках Туреччина буде країною-членом ОБСЄ, яка найдинамічніше розвивається. Через це Туреччина і сама заробить і дасть заробити своїм партнерам. Збільшення економічного співробітництва з кожною країною регіону комулятивно створить ще більшу економіку. Ці стосунки, які буде розвивати приватний сектор, відіграватимуть ключову роль у встановленні політичної стабільності регіону. Завершуючи свій виступ, хочу нагадати, що Туреччина завжди буде підтримувати всі кроки, які будуть робитись в цьому напрямку. Я бажаю, щоб цей Форум, який зібрав нас разом в період, коли світова економіка переживає важливу віху, пройшов плідно та успішно.
  • 9. Дякую всім вповноваженим особам, які займались організацією цього заходу, та всім серцям, які поділяли хвилюючі моменти цього заходу, та ще раз з повагою вітаю вас всіх від себе особисто та від імені моєї країни.